Cre8_4_U: Написано гарно, але не варто перетворювати життя на смуток, просто навчися радыти тому, що ти живеш, тому, що починають розпускатися бруньки, маленьким щенятам, синичкам на гіллі, першим квітам, та осінньому листю, кожній сніжинці. Відкинь минуле і відкрий очі назустріч життю. з пов.
10.03.2013 - 12:54
То було натхнення на вірш зі смутку, а насправді я дійсно радію тому, що маю Дякую, що завітали
Cre8_4_U: Є одна маленька таємничка у цьому житті - все що ти бачиш і сприймаєш, все що бачу і сприймаю я і будь-хто інший, воно начебто відбувається на одній планеті, і навіть часто - в одному місті, чи навіть в одній квартирі, але всі ми різні і по-різному бачимо одні події. А все тому, що у кожного різна уява, світосприйняття, різні мрії. Потрібно просто пізнати себе та свої мрії, навчитися бачити та сприймати цей світ, приймати його в своїй свідомості, і дивитись на життя, як на те, що відбувається у тебе в уяві, полюбити це життя, цей світ, і не думати про те, що тобі кажуть, та як сприймають тебе інші, це твоє життя, насолоджуйся ним
Не мені усміхнеться краса...
Є напевне, що ти моя доля!
Твої очі ... Та руса коса..."
Примусило сумніватись протиріччя, а так загалом мені сподобався вірш.
Ваше творение вызвало интерес, мы рады, что конкурс этому посодействовал.
Но мы против перехода на личности. Поэтому личные отношения лучше выяснять друг у друга на страничках или в гостевых книгах. Там тоже высокая читаемость. И у Вас, и у автора white_snow.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую, що завітали 
