Serg_maestro: Ви праві, у кожного своя голова! Та я думаю, якщо мозок у людини є, то навіть заклики до певних дій сприймаються критично. Вирішувати нам самим. І як вашу творчість не називатимуть, гіршою вона від того не стане
08.04.2016 - 01:56
Дивно якось виходить... Не раз уже казав і писав, що в житті я - життєлюб(вибачте вже за тавтологію), люблю посміятись, а от у творах... Якось так виходить... Нещодавно мені сказали, що мене цікавить не стільки сам зміст твору, як реакція на нього читача чи слухача, тобто, я отримую насолоду, спостерігаючи за тією реакцією... Щось у цьому є, мабуть
І ще раз - дякую!
Serg_maestro: Неперевершений твір від майстра депресивного мистецтва! Хтось пише гарно про природу, хтось про кохання, а хтось - про ті речі, які аж ніяк не викликають волі до життя, але змушують замислитись. Мені подобається!
07.04.2016 - 11:24
Дякую. друже! Гм... А я довго думав, як визначити той жанр... Депресивне мистецтво. А й справді...
Насправді я нікого не закликаю поривати зв'язки із світом, життям... У кожного ж свій вибір, свій розум, правда ж?
Я радий, що Вам сподобалось і...змусило замислитись...
Serg_maestro: Чудово! От і мені інколи здається, що бездушні бетонні коробки не такі вже й бездушні ) Гарна і ідея! Якось незвично російською, але читав із задоволенням!
Serg_maestro: А ну їх... тих чортів! І правильно, що не здаєтеся! Коли рішучість переважує страхи, людина стає дійсно живою. Дуже гарний посил вірша! Хочеться бути з вами на одній хвилі.
Serg_maestro: Начебто все було добре. Я казав про перший тип людей, для яких люди - килимок для ніг. Їх чомусь більше. Та все одно гарно. Хоч я і не дуже помітив зміни
Serg_maestro: Дочекався! Нарешті! Цікаво, дуже цікаво. Я іноді теж замислююсь про кінець усього. І здається, що вже не так і багато часу залишилось. Подивимось...
Хочеться і дійсно хоч якісь певні речі тримати під контролем.
Сильний твір! Чекаю на інші
23.02.2016 - 11:20
На днях був рік, як я викладаю твори, тож я пообіцяла собі нарешті щось оприлюднити))
Дякую за гучні слова, надіюсь ще не раз порадую
Serg_maestro: Шось, Богданочко, ви трохи прибехали... Не пусто там, відчуваю, що не пусто. Та воно й на краще! Гарний вірш!
11.02.2016 - 19:24
То так... тимчасова душевна порожнеча... Хочеться вірити, що скоро це відчуття мине. Добре було б, якби щастя завжди було поруч, але у житті усе, нажаль, не так.
Дякую Вам
Serg_maestro: Воно таке.. оте кохання. Робиш дурні речі, ображаєшся, ображаєш, показуєш свій характер, свою гордість та й гордовитість. А потім - оп... і нічого нема, тобто нікого. Нема поруч. Десь є, але не з тобою. І тоді починаєш думати, думати, думати... аналізувати, якшо вже емоції відійшли на другий план. Зазвичай буває запізно щось змінити. Але що ніколи не пізно, так це вибачитись і відпустити образи, хай собі летять. Сподіваюсь, цей вірш-вибачення долетить до АДРЕСАТУ. А Вам особисто, друже, побільше впевненості в собі, хоч я розумію по собі, що часом то буває надто складно
18.02.2016 - 17:38
ОХ, друже... Іноді та надмірна впевненість у собі і губить нас...
Serg_maestro: Тут просто забагато рецензорів, які ще й грошей не беруть за свою роботу.
А Ви неодмінно навчитесь. Як і він прожив, так і Ви зможете програвати і жити далі, може навіть краще, ніж в разі перемоги) гарний вірш!
16.01.2016 - 09:39
Дякую)Та мені й нема чого вчитися - на щастя, це просто вірш, до того ж, можливо, далеко не такий хороший, як хотілося б, раз люди звертають увагу не на зміст,а на розділові знаки, які взагалі можна розставляти по-різному
Serg_maestro: У всіх свої розуміння щодо рим... Мені все подобається! Образно і мелодійно. Поетично настільки, наскільки це можливо! Гарні враження викликає вірш!
16.01.2016 - 12:53
Щиро Вам дякую за розуміння та відчуття мелодійності!) з Новим Роком Вас!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Мені дуже приємно, що Вам сподобалось 
Хочеться вірити, що скоро це відчуття мине. Добре було б, якби щастя завжди було поруч, але у житті усе, нажаль, не так.
Нехай казка буде реальністю 
