Serg_maestro: Спочатку хотілося ту бабцю як у класика "человек я или тварь дрожащая?". А потім дочитав до того місця, де серце запалало червоним кольором... І думаю, хай живе. Вона все одно безсила проти взаємності і полум'я почуттів. Сподобалось
22.06.2015 - 10:04
Терпіння, друже мій, терпіння!))
З рештою, вона робить це для того, щоб зцілити своє розбите серце.. Надіюсь на це є натяк у її словах до Секрута)
Serg_maestro: Знайомі почуття героя. Теж іноді здається, що ніхто не помічає (навіть в маршрутках вранці на роботу.. пруть по тобі, наче тебе й нема) і насолода від роботи бува не так часто, як хотілось би. Та все ж хочеться брати фарби і розмальовувати все довкола, бо якшо не ми, то хто?
Serg_maestro: Вірш сильної жінки, яка не бажає підкорюватися! Хоча можна побачити й навпаки бажання бути слабкою і беззахисною, але не з таким самовпевненим мачо... От що тут точно, так те, що героїня - Особистість. Саме з великої літери. Мені сподобалось
Serg_maestro: Не час помирати і відчувати це! А як же ж романтік, поглядання на зоряне небо і т.і.?
Фантазія, як завжди, на висоті! Вже хочеться схопити ручку і вписати свої рядки. Хоча краще пензля. Хай вони будуть кольорові!
16.06.2015 - 07:23
Спасибі Ваші коментарі так само, як завжди, на висоті :3
Serg_maestro: Як на мене, то краще трохи таке, аніж \"ніяке\". Прісне і попсове - то не для нас) Я сподіваюсь, що досить довго зможу читати ваші такі особливі твори))
12.06.2015 - 23:05
Що ж, а я сподіваюсь, що це лише початок, і колись моя писанина досягне пристойного рівня ) хоча поки що, я вже собою пишаюсь. Просто треба працювати, щоб довести, що я здатна на більше
Serg_maestro: Мені чомусь здається, що не буде... А вже є. Все вже є. Те, що треба, те й є. Їм би не заважати і дати насолодитися один одним. А нам же все цікаво, що та як. Кожному треба своє бачення доповісти. Любов - то інтимна штука. І вона така, як є. Може, їм і так гарно, хоч і без happy end-ів. Чуттєвий вірш!
06.06.2015 - 15:39
Дякую Вам! Можливо, Ви й праві...Може, варто не заважати...Але я втручаюся в долі героїв, ніби життя в долі реальних людей...
Serg_maestro: Отже, доки я існую, буду пам'ятати вас за вашими творами і усміхненим фото. А я ще багато чого не зробив в житті, тому планую прожити років із 50+ .. Таким чином, забуття вам поки що не світить
02.06.2015 - 17:04
ви підняли мені настрій, справді ))
дякую за такі слова
Serg_maestro: Погана система... Якщо вона роз'єднує тих, кому добре один з одним( і якось не лишається ніяких позитивних сподівань. Хоча в них було багато сміху, навіює сум ідея твору. Може, я став сентиментальним
02.06.2015 - 16:32
Несправедлива система, це точно. Та коли в голові сумні думки, здається, весь світ проти тебе)
Я просто думала про забуття, якого багато хто (як і я) боїться. Вони знали один одного, один зник - інший пам'ятає, але тільки доти - доки не зникне сам. Ось так і буде з нами.. Колись не залишиться нікого, хто б нас пам'ятав.
Serg_maestro: Хай там ті, що не знають, чи то початок, чи кінець, проходять мимо. Чесно кажучи, задовбали ті принцеси, які самі собі на умі. Не хочеш займати місцев серці повністю і назавжди - краще звільни для тих, кому то серце буде найріднішим і найціннішим. Вірш чудовий!
Serg_maestro: Прочитав декілька ваших віршів. Погоджуюся з думкою, що "трохи" дивує таке поєднання відверто дорослих думок із милою зовнішністю автора. Але дуже подобається манера написання віршів і взагалі сенс, який є в них. Дуже дякую! Вас приємно читати
30.05.2015 - 09:13
Сердечно Вам вдячна за такий відгук! Приємно, що читаєте
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
завжди Вам рада 
Ваші коментарі так само, як завжди, на висоті :3
Дякую, мені дуже приємно, що віршик мій припав Вам до душі 
