Serg_maestro: Дякую за відгук! Ну.. Маємо те, що маємо (це я про тональність).
Коментарі мені завжди приємні, навіть коли їх не дуже чекаю. Я трохи шось наче забув, як писати вірші. Все не так. І думки якісь непоетичні, і образи такі собі. Тож народжую раз на 9 місяців, а то й на рік
Serg_maestro: Мені здалося перше речення дуже перенавантаженим. Багато разів перечитував, але так повністю зрозуміти складно і досі. Думки, як завжди, гарні! Сучасний світ зовсім втратив справжні цінності. Слова, дії, почуття... все так змішалося, що складно відрізнити справжнє і щире. Чесно кажучи, я не чекав щасливого кінця. Та й нащо? Справжнє не закінчується, а від фальші не більше кайфу, ніж від обгортки смачної конфети.
пи.си. Трохи сумбурний твір. Є деякі моменти, які можна було б доопрацювати, але все ж таки мені більше подобається, коли автор сам вирішує, що і як повинно бути
Serg_maestro: Мені подобається і думка, і викладення. Шкода, що настав той час, коли говорять шо попало і не переймаються через те. От дійсно трохи б скинути оберти, нікуди не поспішати і говорити один з одним більш розсудливо... Лиш очима. Ех!
Гарний вірш, як завжди!
13.05.2016 - 10:55
Очі не вміють брехати, тому то і цінно, коли можна бачити, розуміти і відчувати без слів
Дякую, що зрозуміли правильно і залишили відгук
Serg_maestro: Мабуть, секрет не в каві... Шось мені це підказує... А в тому, хто ввечорі. Гарний вірш, такий романтичний, аж захотілося закохатися. Ще б навчитися це робити. Чи може кава в цьому питанні допоможе?
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
