UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: ТАК, УСЕ У НАС БУДЕ… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мар’я Гафінець, 07.06.2015 - 18:17
любов не потребує жодних хепі-ендів... Вона сама вже щастя з продовженням чи без.. яка різниця! Кожна любов, яка торкається нашого серця чимось його збагачує, розширяє горизонт, змушує жити, хай і коротка, навіть без взаємності! Навіть та, що розбиває вдрузки - все ж це краще, ніж холодна байдужість та інертність! Чудова історія - жива!   
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую  Мабуть , Ви праві...Я не знаю, чи Ви любите прозу. але хотів би почути Вашу думку з приводу http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583975
Яна Бім, 06.06.2015 - 22:06
Та в тебе краще набагато, пристрастніше, от тільки тема не нова.  Мабуть, на жаль.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не претендував на роль першовідкривача теми... Та і, взагалі, ні на чиї ролі ніколи не претендував Так, мабуть, на жаль... Але, таке життя 
Яна Бім, 06.06.2015 - 20:44
Приїхати на два дні,щоб гуляти декілька годин, 3 мільйони років обійматись і прощатись цілу вічність, вкладену у 7 хвилин. Нічого незвичайного. З'являєшся раптово із міста, у якому падає дощ, привозячи каплі на куртці і тепло у очах. Роздаровуєш його обіймами, словами, залишками у чаї, що прикидаються крупинками, а потім вночі змерзаєш. Прискорюєш рух автобусів, себто уповільнюєш мій крок, себто робиш так, щоб я запізнився, себто, я зумисне не встигаю на якусь там важливу зустріч і вже, звісно, не йду на неї. Бо яке мені діло до того, якщо зараз твої обійми лиш на відстані мого приходу? Так зовсім невимушено збільшуєш швидкість серцебиття, а з нею і ненависть до потягу, який скоро забере тебе із площини спільного подиху. І ось - ми вже на пероні. Вагони шиплять, неначе гадюки. Не рідне тобі місто пускає скупу чоловічу сльозу, повертаючи на куртку краплини, які привезла із собою. І ось - ці прощання. Слова, як завжди, безглузді. Уста, як ніколи, німі. Залищається лиш усміхнутись одне одному, бо все ще обов'язково повториться, але вже в іншому житті. © Богдан Кирста Крилата (Любов Пікас), 06.06.2015 - 19:13
Класний вірш. Все в нас буде, кохана… і львівські кав’ярні… І Потьомкінські сходи, і сміх малюків… Буде!!! Буде… Луною котилось за хмари Все в нас буде … Лише... не у цьому житті… Це дуже сподобалось. Ну, що ж ,не в цьому. то в іншому світі. Теж непогано. Хай хоч колись, але буде.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Може й непогано...для когось. Може і для героїв непогано...Хоча, як на мене... Інше життя - це зовсім інші історії зовсім інших авторів...
Dixi, 06.06.2015 - 13:11
Чекаю відповідь від Залюбленої, додала її у білий список, щоб не прогавити... А в самої народилася така версія:Все в нас буде, все буде навколо лунає. А чи є взагалі оте інше життя? Я живу, а тебе біля мене немає Та зостались цілунку твого відчуття. Любий, губи твої солоні як море Захопили все тіло навіки в полон. А тепер в мої сни ти приходиш і горе, Відступає від пристрасті рідних долонь. Буде кажеш? А знаєш, коханий я вірю. Ось і лікар підтвердила, що не одна. Та й до того ж, не вірю, не вірю, не вірю, Що правдивою є та страшна новина. Я проситиму небо, щоб ти був зі мною. Наяву, чи в гарячих і пристрасних снах. І щоб син наш, був зовні схожий з тобою, Але кращий ніж ми, обирав собі шлях. Ми у львівській кав’ярні з малих філіжанок Смакуватимемо ароматний напій. На Потьомкінських сходах зустінемо ранок. Як би доля не склалася, ти тільки мій. Все в нас буде, мій любий, тому що не хочу, Щоб хтось інший торкався того, що твоє. Я сама собі долю таку напророчу І тобі відповім, що у нас все вже Є. посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарна версія...Аж занадто гарна, щоб бути правдою... Пробач... Навіть сам не знаю, чому я з такою садистською насолодою шукаю все нові й нові проблеми для героїв... Хочу їм щастя, а виходить...
Serg_maestro, 06.06.2015 - 12:59
Мені чомусь здається, що не буде... А вже є. Все вже є. Те, що треба, те й є. Їм би не заважати і дати насолодитися один одним. А нам же все цікаво, що та як. Кожному треба своє бачення доповісти. Любов - то інтимна штука. І вона така, як є. Може, їм і так гарно, хоч і без happy end-ів. Чуттєвий вірш! 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам! Можливо, Ви й праві...Може, варто не заважати...Але я втручаюся в долі героїв, ніби життя в долі реальних людей...
Валентина Мала, 06.06.2015 - 08:58
ОБІЦЯНКА- цяцянка...Наобіцяли тут дівчині повні пригорщі, а ВИКОНУВАТЬ ??? ---"не в цьому житті".КРАСУНЧИК!Тільки чмоки-чмоки...А все останнє--"не в цьому житті"!!!Жах!Розбудили уяву всіх і вся...--- і обрубали !!!  А в тім... ГАРНО - ГАРНЮНЬО написали! Цікавий дует получився! 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно . Можливо, це ще не кінець... Просто не від мене вже залежить...
Dixi, 06.06.2015 - 07:08
 Клас! Все вірно,адже happy end- це така казкова крапка...А тут герой не хоче її ставити...Тож думайте, Залюблена... 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут,швидше. трикрапка стоїть...Що буде далі вже не від мене залежить.
Процак Наталя, 06.06.2015 - 00:30
Від сердечок, передостаннє речення перечитайте знову і зрозумієте...(в попер. Коментарі)Лірику класну написали...чуттєву, ніжну з ноткою інтиму...прикольно получилось!!!і справді збірку видати треба, напару із Залюбленою у світ...ну я влюбилась у цю історію!!!!а і ще тут же львівські кавярні, от і цим усім здивували!!! 
Процак Наталя, 06.06.2015 - 00:17
От знала що це напишите от хотіла винудити з Вас ці слова... "хороший кінець" то буває, але це треба щасливчиком родитись...щоб повезло!!!!Але це ж вірш, ну могли ви дівчат потішити, хорошим кінцем....а Ви як завжди!!! Ви хороший лірик, справжня чоловіча лірика!!!!от дивуєте Ви мене!!!я Вас сьогодні захвалю!!!! 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І чим же ж т о я Вас здивував???
Процак Наталя, 06.06.2015 - 00:06
Ну ви майстер!!!!!!так гарно написали, та кінець спартачили....от нашо було писати" Все в нас буде....Лише не у цьому житті...." ну от нашо було...кормити марними надіями? А де хепі-енд!!!така чудова, навіть надзвичайна історія кохання...Класнющий дует!!!! Ну а за львівські кавярні, взагалі ПОВАЖАЮ!!!
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую  Дитинко( це нічого. що я так фамільярно?ми ж друзі)))Так от...Дитинко, в житті не буває "гепі ендів" Принаймні, в моєму не було А за все інше- ДЯКУЮ
Яна Бім, 06.06.2015 - 00:06
 Я тебе не впізнаю, творець своєї долі. Чортів злий геній . Це так шикарно. 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Був геній...Та весь...розізлився  Дякую
|
|
|
||||||||||||||||||||||
