Олександр Яворський: Це ж треба яку цікаву історію Ви мені розповіли! Коло \"підозрюваних\" ніби й не дуже велике, але основна його маса - неідентифікована. У будь-якому випадку, міркую, що та людина Вас знає, і, цілком імовірно, захоплюється не тільки Вашою творчістю, але й Вами! Як-то кажуть, все таємне колись стає відомим. Можливо, той Хтось набереться сміливості і відкриється, чого Вам і бажаю.
Дякую, що знайшли цей вірш за одним рядком, навідалися і поділилися розповіддю!
Олександр Яворський: Дуже красивий вірш, який своїм ритмом просто стелиться в саме серце! Навіть наспівується я б сказав. Щирість і любов в кожному кроці. Матері на це заслуговують!!!
Олександр Яворський: Влучно підмічена як нерухомість так і зовнішня впевненість манекена. Ось так в одній із прогулянок можна відмітити щось хороше для себе і взяти в застосування...
Олександр Яворський: «как ви яхту назовьотє, так она і попливьот»... Є таке. Мабуть це можна застосувати і до будівельних матеріалів, які використовуються... Оригінальна наповненість і гарна образнізть у вірші!
Олександр Яворський: Я висновок теж цьому підбити буду радий:
Цікава і кумедна історія, мов казка!
Коли ідете, хлопці, співати серенади -
Хай друзі на макітру вам одягають каску!
Олександр Яворський: І келих коли офіціант приніс той мені -
Я внюхавсь у нього півхвильки і залпом булькнув!
Ні грама Вишневської в нім не залишив на дні,
З тарелі великої з\'їв зелену цибульку.
А перець із джемом й імбиром щипали язик,
І щоки суцільно зненацька укрив рум\'янець.
Вишневська у голову вдарила. І до музик
Я швидко пішов замовляти повільний танець...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Титри! 