Олександр Яворський: класно він написав, захотілось продовжити:
....И пока я не умру,
Буду я тебе молиться.
По ночам и поутру,
Чтоб хоть раз тебе присниться.
Чтоб проснулась ты в слезах.
И, как прежде, улыбнулась...
Но не будет знать мой прах,
Что любимая вернулась.
Олександр Яворський: звісно - погоджуюсь з вами! навіть ті болючі почуття, які приносить кохання, - прекрасні, адже змушують відчувати себе живим і насолоджуватись цим відчуттям. За дегустаторів Дякую, Світлано!
Олександр Яворський: Ми тому й заперечуємо все більшими \"ні\", щоб самим у ті \"ні\" повірити. Ти права - ігри розуму проти серця в таких випадках не дієві! Мило мені від того, що ти це сподобала! Дякую!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
дякую!