Копачівна: Ваші поетичні рядки, Наталочко, так природньо лягають на ноти. Я вже чую журливий чоловічий голос. І з Божою допомогою цвітіння яблунь і троянд переможе!
23.03.2014 - 21:50
Дай Боже! Дякую Вам сердечно! Приємно, що завітали!
Копачівна: Перечитую, перечитую і не можу зупинитися - така близька мені філософія цього вірша, гостре відчуття самотності після бурхливого життя моєї рідної столиці "І скільки друзів в світі цім було, І світло у житті було й тепло". А тепер серед лісу, в глушині "Тут мудрість втрачена, ніхто не знає Для чого темрява і що таке вона". Гарно Ви передали роздуми Германа Гессе. Я це відчуваю...
04.04.2013 - 20:31
Дякую за відгук! На жаль мої переклади не сприймають і не розуміють "брати і сестри по перу" які теж бавляться перекладами...
Копачівна: Свята правда! Так важко без підтримки, без розкоші людського спілкування. І таке щастя, коли поряд друг, коханий... Дякую за тепло Вашої поезії.
Думки перегортаю в слово.
Можливо, я у долі крайня
Й з тобою ми, позачасово…"
Гарна світла поезія, а сумні думки нехай розвіються, як "зітхання снігів на морози".
В любові і духовності – вівтар.
Фортеця духу на семи вітрах.
Лебідка біла з казки а чи пісні." - Краще про сільську хату не сказати! Сама вже 5-й рік живу в такій.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Обов"язково Переможе!
Щиро дякую, люба пані Копачівно! 
Приємно бачити Вас у себе в гостях! 
Мій доземний уклін Вам! 
Дякую щиро за приємний візит! 
