під крилами горіха – біла хата.
А мати край віконечка згаса:
несила й по долівці вже ступати." І коли вже з українських сел зникне ця безрадісність краси? Коли вже наше село набуде привибливості для молоді, цивілізованості, як у всьому світі? Я живу постійно в селі останні 4 роки, іноді так важко, така безвихідь...
14.03.2012 - 19:56
Дорога безрадісна краса...
Щойно повернувся в Лубни з Ромодану.
Селище - "ні к селу, ні к городу",
та без нього...
Навколішки стаю і прощення прошу
У твого болю." Така щирість, таке ссум"яття почуттів! Нехай сльоза очищення принесе полегкість, очищення і допоможе зробити правильний вибір.
14.03.2012 - 22:01
Дякую за дорогу пораду . Приємно бачити Вас на моій сторіночці .дякую.
На превеликий жаль на цей момент заблоковано чи не всі серйозні українські сайти навіть пошта і.ua не працює, хай іншим разом я скину Вам дещо про подолання того раба в собі...
...Ситі глумом вже по вінця ми.
Але будьмо ж українцями!
Годі злитися, хвалитися.
Вже пора угомонитися.
Підло жити, зневажаючи,
мов зміїним ядом жалячи,
наче мачуху, паплюжачи
і докорами, й байдужістю.
Хай народяться не розпарки,
і відродиться народ палкий.
А над неньками і татами
соловейко щебетатиме...