Із святом весняним тебе я вітаю,
КОХАНА МОЯ!
Проліски ніжні для тебе збираю.
Хай в твоєму житті завжди сходить зоря,
Я чекаю на тебе , чекаю .
Я розлуку з-під наших вікон проганяю,
КОХАНА МОЯ!
Проганяю іі на ліси,на поля проганяю.
Кожен день мені роком без тебе стає
І тобі в чужині там нелегко,я знаю.
У розлуці з тобою літа своі трачу,
КОХАНА МОЯ!
І в нічній тишині одиноко страждаю,
А на згадку приходить лиш ніжність твоя,
Я розлуку терпіти більше сили не маю .
Я сьогодні крізь сльози сміюся ,
КОХАНА МОЯ !
І в весняний цей день тобі щастя бажаю.
Витри сльози, не плач, усміхнися мені
Я всі сили Небесні на поміч тобі закликаю.
Ця розлука не вічна ,
КОХАНА МОЯ !
І одного чудового дня я візьму тебе,мила,за руку.
Згасне в грудях отой невгасимо-болючий вогонь
Й на двоіх ми розділимо радість і муку .
Я щиро дякую тобі , і слідом діду Бороді :
Як мало нас на світі є ,Нехай Вкраїнонька жиє ...
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЯКИЙ чудовий віршований коментар - хай живе наша Вкраїна .,хай піднімається з колін ,де б ми не були,А Батьківщина в нас одна .дякую за патріотично-життєвий коментар .
Й на двоіх ми розділимо радість і муку .-- Отак би завжди
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль кохання як і багато математичних величин дуже часто не ділиться надвоє.А коли ділиться то наперекір всім законам -примножується.у вАС Таню,хай тільки множиться .Дякую щиро .
С праздником
Март.Праздник.День мужчинам судный,
Приводят женщин в легкий транс.
Как-никогда трезв безпробудный-
Покаяться хороший шанс.
По случаю собрались гости,
Как можно повод пропускать,
Пока вне зависти и злости
В программе водка и салат.
И до утра стоит веселье.
А поутру его разбор.
Саднит тяжелое похмелье.
Вопрос кто изломал забор
И почему синяк под глазом,
И юбка порвана с боков,
И попугай орет под тазом,
И сапоги без каблуков.
Опохмелившись посмеялись,
Остался лишь один вопрос.
Кто юбку рвал,все долго мялись,
Решили что дворовый пес.
И дальше жизнь,но вне событий,
Как в золотые времена.
В кругу семейных чаепитий,
В часы обеденного сна
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЦЕ найкращий подарунок до жіночого дня ...я звичайно не про порвану спідничку ,а про безцінне почуття чоловічого гумору ,ЯКЕ ціню ,а в чоловіках особливо .Дякую сердечно .іду читати Ваші вірші .Дякую.
Ви там далеко більш об'єднані, ніж тут в Україні...
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут інакше не можна .То вдома ,кажуть , ЩО І СТІНИ ДОПОМАГЮТЬ . а тут і рідних стін немає-все чуже.То ж одна в одній бачимо і сім"ю ,і сестру ,і Батьківщину.Дякую сердечно за за живий інтерес до заробітчанськоі поезіі.
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я пробувала уявити як вітали б жінок-заробітчанок,тут в Італіі , ІХНІ ЧОЛОВІКИ.Це непросто жити в розлуці ,а особливо в такий день.Жінки дякували .хто посмішкою,хто сльозою...Дякую що читаєтє.
І одного чудового дня я візьму тебе,мила,за руку.
Згасне в грудях отой невгасимо-болючий вогонь
Й на двоіх ми розділимо радість і муку - ЯК ДОБРЕ, ЩО Є ВІРА В МАЙБУТНЄ!
Ольга Струтинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВІРА, НАДІЯ ,ЛЮБОВ-оці три .Повинні б завжди бути поруч з нами ...повинні б .
Дякую за таку сонцесяйну красу !