| Сторінки (28/2721): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Десь стукне вітер за дверима,
А я все думаю: це - ти.
І все вдивлятимусь очима.
Ніяк не вірю темноті.
Зашарудить у листі тихо,
То кине жмуток у вікно,
А то здійметься, наче вихор.
Надіюсь - ти, я всеодно.
Коли осіння дрібна мряка
По склу цівками потече,
Ти заспокоїшся, вітряка,
І не обдуриш вже мене.
Нащо тобі зі мною ігри?
Чи, може, жаль тобі мене?
Давно вже дні щасливі збігли...
І що було, вже не торкне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014
Ну как могу теперь я верить людям,
Когда твой лучший друг тебя предал?
А был, как будто, праздником у буднях.
Считала, что во всем он идеал.
Давно молчит предательски мобилка.
Не слышу я давно его: Привет!
Но в чем тогда была моя ошибка?
Быть может, даш ты мне ответ?
А раньше мы друг друга понимали.
Как рада была слышать голос твой!
Что станем вдруг врагами мы не знали.
И как теперь бороться с пустотой?
На разных языках с тобой общались,
Но это не мешало понимать,
Что нотки доброты в словах звучали...
Зачем же было это все сломать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528382
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 07.10.2014
Падає повільно жовте листя.
Ох, як схоже на мої листи!
В них писала, щоб ти не журився.
Жодного про них не взнаєш ти.
Я з тобою подумки бувала.
Гладила заплакане лице.
Жаль, одного тільки я не знала:
Кому сум ти дарував оцей.
Я торкалась ніжною душею,
І такі знаходила слова,
Що літати зміг би над землею..
А від щастя- кругом голова...
Лист за листом відлітав у безвість,
Вітер ці листи безжально рвав.
Так хотілось хоч би на миттєвість,
Хоч би на хвилинку моїм став.
Осінь розкидає жовте листя,
Мжичка прибиває до землі.
Думка моя ніжна, біла, чиста
Тане у осінній сірій млі.
Ось наступний паперовий аркуш
Покладу на край мого вікна.
Ще приклею на листівці марку,
А адресу добре вітер зна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2014
Дарували посмішку ви людям?
Бачили ви радість в їх очах?
По оцій щедроті людей судять.
Значно більше, ніж по їх речах.
Той, хто має добре, щире серце,
Хто, не звик тримати в серці зло,
Усмішка його, як промінь сонця.
І мені з такими повезло.
Коли сонце вранішнє голубить,
Очі закриваю і сміюсь.
Ніби ніжно ти цілуєш губи...
Промінець цей втратити боюсь.
А коли до хати вечір входить,
Сонечко лягає, щоб спочить,
І тоді бажання верховодить:
Сонечко своє мерщій зустріть..
Кинутись в його палкі обійми.
Провести рукою по щоці.
І йому сказати: ти-надійний.
Ти - краплинка щастя у руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2014
Что мечты мои волнует
На привольной ложе сна?
На лицо и грудь мне дует
Нежным воздухом весна.
Н. М. Языков.
----------------------------------
И, быть может, в ночь такую
Ты лежишь, как я, без сна.
За окном весна ликует,
В тучах плещется луна.
И твой взор к окну прикован.
Скоро розовый рассвет.
С тобой мысли. Я взволнован.
Хорошо, что сна все нет.
Глубоко души волненье.
Как коснуться мне рукой?
Или прочь уйди, виденье,
И мне душу успокой.
Что же ты мечты волнуешь
Белизной груди своей.
Их луна лучом целует.
Это знать, мне всё больней.
Только сон всего милее.
Он не может долго ждать..
И рассвет уже аллеет.
Закрывает очи.. Спать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526862
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.09.2014
Перетнулись у житті дороги.
В нелегкий зустрілися ми час.
І, забула доля застороги,
Влаштувала зустріч цю для нас.
І стоїм удвох на перехресті.
І куди поверне тепер шлях?
Зустрічі бажанні, хоч нечасті,
Розпалили вогник у серцях.
Вже міняє осінь своє плаття,
Від морозу сивіє трава.
Не спалило б почуття багаття.
Снігом хай зима не покрива.
Хай легенько гріє душі наші.
Вітер, щоб не зміг вогонь згасить.
Хай любов проллється краєм чаші.
Та, що ми зуміли воскресить..
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2014
Коли буває настрою немає,
Чи холод доторкнеться до душі,
Хорошого я друга тут згадаю,
І в час, коли не пишуться вірші.
Та він про це ніколи не узнає.
Не буде до самотності спішить.
Зігріта, вже холоне чашка чаю.
Та нічим тебе, душе, потішить.
Ми б радо зустрічали оцю осінь,
Розсіялись думки б усі сумні.
На птиць би милувались в високості...
Відчули, що на світі ми одні.
І чим ще я порадувать зумію?
Не знаю зовсім ще твої смаки.
Та бачу, що зробить все не посмію:
Далеко ти... Все зможуть лиш думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2014
Чомусь холодні стали ночі.
Та ще ж в дорозі падолист.
Думки впускаю неохоче.
Чому осіння довга ніч?
Листки життя я знов гортаю.
Свої всі бачу помилки.
За них себе я все картаю.
Проходять в подумках роки.
Усе міняється навколо.
Не зупинити плину час.
Не так вже пахне матіола.
І вже нема з тобою нас.
Та раптом хтось думки порушив...
Це вітер стукнув у вікно.
А так мені стривожив душу,
Як добре вигране вино.
То не біда, що ти на іншу
Мене на гіршу проміняв.
Біда у тім, що вітер свище
І знов про тебе нагадав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Рожеві сни так пахнуть рутой-м"ятою...
Розніжені, розхристані, грішні.
І сниться та любов, що тричі клята.
До тебе пригортаюсь в напівсні.
Чому знов сниться те, чого немає?
Нащо у підсвідомості живе?
Душа довірлива у сон його приймає.
Минуле, як в тумані, все пливе.
Та раптом стало холодно і страшно..
Так хочеться прокинутись мені..
Цей сон прийшов вночі, мабуть, невчасно..
Нащо мені уловки ці смішні....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2014
Думи вечорові,
Думи – і ні слова,
Думи від кохання,
Думи від любові
До Вкраїни-неньки,
До святої мови...
Не дають заснути
Думи вечорові.
Олекса Удайко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505602
------------------------------------------------------------
Від думок душа, наче посивіла.
Відпущу думки - птиці білокрилі..
Хай летять з пташками у далекий вирій.
Я вам дуже вдячна, бо були так щирі.
Берегтиму зараз те, що в мене є,
Бо одну лиш долю Бог усім дає.
Нащо щось хотіти, крім того, що дав?
То чому ж все ж думаєш: більше обіцяв.
І тоді пливеш ти в вирії думок.
І тебе закручує у надій клубок.
Знаєш, що фантастика, знаєш, що пусте.
Та таємно віриш, що думки - святе.
Думи вечорові, ночі, що без сну...
Як же жить без вас? Мабуть, не пущу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524689
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2014
Кохала б до нестями й безупинно,
до самого останнього із днів...
Корозлик Оксанка
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523803
____________________________________________
Бентежить душу тонкий запах диму.
Бадьорять ранки душу після сну.
А вітер колихає павутинку.
Мережево думок спліта в одну.
Вона у мене прОста і тендітна:
Якби ти стати зміг колись моїм.
(Я знаю, мрія досить делікатна).
Та пестити люблю думки свої.
То ти б відчув, як пахне взимку м"ята.
Повернуться з чужини солов"ї.
А та любов, тобою, що розп"ята,
Задихає повітрям квітковим.
Я зможу тебе знову оживити!
Хіба для цього треба якийсь хист?
Якщо ще спиш, то зможу розбудити.
От тільки, чи потрібен новий зміст?
Ти будеш мої руки цілувати,
Стояти на колінах, як тоді.
Таку ось сцену зможу влаштувати.
Чи медом смакуватиме тобі?
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Осінь дуже схожа так на жінку:
Чарівна, барвиста, непроста.
Часто сумовитого відтінку.
І на нас зажуру навіва.
Просто у права вступить вдалося.
Як цариця, зайняла престол.
Розпустила золоте волосся.
Для принади - білий ореол.
Ніжне плаття одягла з туманів,
Буси із коралових плодів.
Тихо йшла доріжкою з каштанів.
З листя вітер килимок стелив.
Своїм друзям всі відкрила двері.
Запустила каверзні вітри,
Що літати полюбляють в скверах,
Наганяють хмари дощові.
Жаль, що сад не повниться піснями:
Відлетіли птАхи голосні.
Літом же співали до нестями!
Десь чужину радують пісні.
Все ж люблю тебе я, мила осінь!
Набридають інколи дощі.
Тільки не сумую, як ти, зовсім,
Іноді лиш важко на душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Поверь, что встретимся мы снова, –
Пусть через многие века! –
Хоть будут прочные оковы,
Хоть встреча будет нелегка.
Олекса Удайко
----------------------------------
Мечты питают наши души.
Порой мечтою мы живем.
Хоть часто жизнь их больно рушит,
К другой упорно мы идем.
Не покидают нас надежды,
Увидеть розовые сны,
Цветущих вишен белоснежных
Среди заснеженой зимы.
Увидеть ласточки зимою,
Что так поют на проводах.
И снова встретиться с тобою,
Что не сказала, все сказать.
А, может, просто улыбнуться,
Смотреть в глаза и помолчать.
К душе лишь взглядом прикоснуться
И тихо- тихо закричать.
Что б ты услышал боль разлуки.
И вспомнил ту весну зимой.
Пускай разбудят тебя звуки,
Чтоб ты прозрел, ведь был слепой.
И пусть реальности не вижу,
Я от мечты не отступлю.
И верю я: она все ближе.
Терпенью я благодарю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523371
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2014
Серебрятся осенние росы
На привялой от солнца траве.
Только вечнозеленые сосны
Не грустят о тепле в сентябре.
Я иду по пустынному саду.
Ветер ласково гладит лицо.
И зачем тебе, ветер, я надо?
Мне б поплакать. Утешь хоть словцом.
От чего же глаза всё ж слезятся?
Может, ветер во всем виноват?
Знаю, осень не повод расстаться...
Только что же так пуст этот сад?
На скамейке цветы кем-то брошены,
Укрывает от глаз листопад.
Что же ноги, как будто подкошены,
Побрели с этих мест наугад.
Кто же там у беседки ближайшей?
Смех счастливый напомнил о том,
Что и мы были счастливы раньше.
И улыбка слетела с трудом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522761
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.09.2014
Уважно прислухаюсь: входить осінь.
Навшпиньки, тихо, коли місто спить.
Розпущені красиві жовті коси,
А очі відзеркалюють блакить.
Ну що ж поробиш, просим тебе в гості.
Не можна обминути, чи пройти.
От тільки серце стиснулось від млості:
Не може зрозуміти німоти.
Та раптом тишу нарушає шорох.
То вітер на ночівку крила склав.
Чому ж душа забилася на сполох,
Коли листок із гілочки упав?
Подумай, що тривога ця даремна.
Всьому у світі визначений час.
Лиш нічка ця осіння тепла, темна
Ще довго пам"ятатиме про нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014
Прокинувсь ранок тихий-тихий.
Неквавпно вії підійма.
Здається скрізь зникає лихо,
І день нам щастя обіця.
Осіння диха прохолода.
Повітря має тонкий смак.
І новим курсом йде природа.
Чимало є тому ознак.
То не біда, що матіола
Запахне в згадках, чи у снах.
Така краса тепер навколо.
Хіба це скажеш в двох словах?
Висить на гілці павутинка
Така тонесенька, слабка.
Гойдає вітер, як дитинку.
Вона тихесенько дріма.
Співає він їй колискову.
Вчуваю ніжні й я слова.
І затихає все навколо...
Дрімота вії закрива.
Не спали очі цілу нічку.
Твої вчувалися слова.
Даремно ніч горіла свічка...
Хай в сні хоч збудуться дива.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014
Любити, ненавидіть, пробачати...
І знову в серці запала любов.
А скільки ж раз вона була проклята.
Та час її лікує знов і знов.
І зранене серце оживає.
От шрами в непогоду так болять.
А серденько в которий раз прощає.
Хоч ще не оговталось від проклять...
А мрії повертають так уперто
Туди, де будували тихий рай.
Надіємось, що все живе, не стерто.
І молимося, просим : не зникай.
І знову поцілунки і обійми.
І клятва, що так буде повсякчас.
А час проходить, знову нові війни.
На цей раз, ніби вогник вже погас.
Сердечній доброті нема обмежень.
Воно існує, щоб все пробачать.
Воно не може дати застережень,
А здатне лиш боліти і мовчать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Ну от і знов ти впав у відчай,
Сумний: любов твоя пройшла.
Тебе спитаю я, як слідчий:
Ти точно знаєш, що була?
Їй не страшні злі пересуди.
Далека відстань не жаха.
І так не схожа на простуду,
Що тут була і вже нема.
Вона живе й в мороз у серці.
Цвіте й в осінній листопад.
Дух забиває, як від перцю.
Ти був колись цьому так рад.
Так от що, голуб мій рідненький:
Відкинь амбіції свої.
Не вірю я в ці побрехеньки,
Що стали ми тепер чужі..
Розправ свої пониклі крила.
Спіши в обійми ти мої.
Роздмуха вітер ці вітрила.
Він знає витівки твої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2014
Згасає день останній літній.
На п"яти осінь наступа.
І ніжний сум в душі присутній,
І невідомість обійма.
Чого чекать від тебе, осінь?
Дощі холодні проливні,
Сади безлисті, безголосі,
Чи, може, сонячні ще дні?
І, як раніше, ти зі мною.
Чомусь ми тільки мовчазні,
Бо осінь ніжною струною
Нам нагадала літні дні.
Чому вона у нас не спросить,
Нащо ми порізно були?
Лише мелодія доносить
Акорди осені сумні..
Та ні, мій любий, я не плачу.
То вітер стогне у гіллі.
Це його витівка дитяча...
То сльози осені на склі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014
Дихнула перша прохолода.
Нехай остудить ті думки,
Що осінь - це лише негода.
Що дасть себе вона взнаки.
Та що там буде, я не знаю,
А поки щастя ловлю мить:
Хороший вечір, чашка чаю.
І ніжна музика звучить.
Для мене це маленьке свято.
Та що для себе ще бажать?
Та забаганок небагато...
Жаль, скоро листям опадать.
Я відчуваю запах диму.
Смачні із медом пиріжки.
І невидиму павутину,
Що так й не втримала зв"язки..
На весну осінь дуже схожа.
Доріжки листям зацвітуть.
І сумувати тут негоже...
Хоч на душі коти шкребуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
Сумніви, сумніви, сумніви...
Олекса Удайко
---------------------------------
Наші вагання - це зрадники.
Мрії вбивають дотла.
Чом ви не світлі порадники?
Впевненість ваша хитка.
Важко в житті з вами поруч.
Наше життя - боротьба.
Віра в задумане - в порох.
Робите з нас ви раба.
Звідки вселяєтесь в серце?
Нащо цей біль для душі?
Той, хто відчув вас уперше,
Спокій віддасть метушні.
Пам"ять не зрадить: підводили
В час нерішучих надій.
І над усим верховодили,
Гальми були ви до дій..
Іноді все ж виручали,
Серце ж керманич подій.
В час, коли ви докучали,
Я не втрачала надій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
Кто в жизни с вас не ошибался,
Тот не узнает эту боль.
Как безразличным оставаться,
Как овладеть самим собой?
Как отличить врага от друга,
Поверить в искренность друзей?
Куда больнее, чем недуга
Сбивает с ног их фальш речей.
И ты не знаешь, куда деться.
Зачем казнит так больно жизнь?
И как от лжи такой отвлечься?
Как равнодушье сохранить?
Мы часто делаем ошибки,
Но как же быть нам все ж умней?
Здесь не исправит всё улыбка.
Хороших больше все ж людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518015
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.08.2014
Осінь - це не тільки сльота, проливні дощі.
На душі ледь - ледь гіркота, новий стан душі.
Ні! За літом я не плачу. Крапельки води
Позбираю у долоні осені сліди.
В серце рветься рання осінь дивними думками,
Що приносить теплий вітер довгими ночами.
Ще веселкою заграють скошені поля.
Ще почую голос любий, що летить здаля.
Не впущу я осінь ранню у своє життя.
Я не вірю в відцвітання мого почуття.
Все ж, ніхто не запитає: чом болить душа?
Мабуть, все-таки у осінь літо вируша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
У природі зміни помічаю.
Тиша насторожує мене.
Літо, але лист уже злітає.
Значить, осінь все ж не промине.
У любові теж буває осінь,
Коли поцілунків смак забув.
А душа не знає уже млості.
І в собі ти осінь теж відчув.
Притаїлась осінь за віконцем.
Ти сумуєш за вчорашнім днем.
Лиш надія теплиться на донці:
Може, тимчасово й все пройде?
Тільки у природі все по колу:
Літо, осінь, потім йде зима.
Тільки у людини вже ніколи
Повороту з осені нема.
Старість не повернеться в дитинство.
В мами на руках не будеш спать.
Роки позбирай по намистинці.
І зумій до всього вже звикать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516281
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2014
Ви відчули: пахне рання осінь,
Що повітря має інший смак?
І пташки, неначе безголосі.
Занімів, колись гучний байрак..
Вся природа, ніби замовкає.
Мабуть, щось очікує вона.
І осінній сум, мов огортає.
Що чекати осінню? Хто зна?
Ранки перламутрові, прозорі.
Це, звичайно, дуже я люблю.
І поля квіткові неозорі
У душі надовго збережу.
Та коли пташки полинуть в вирій,
І заплаче небо, як завжди,
Обійми мене міцніше, милий,
І печаль у серці пережди.
Швидко це пройде... не бійся.
Осінню ранима так душа.
Витри мої сльози і засмійся...
Ось уже і смуток покида..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2014
Літній степ, буяють трави.
Морем ковила.
Хмари тонуть у загравах.
Важка ніч була.
Буйним цвітом різнотрав"я,
Дивний Божий світ.
А в душі тремтить невіра:
Воїн, ніби спить.
Молодий, високий ростом.
В тридцять сивий чуб?
Заплатив безцінним коштом,
Склав, що душегуб.
Рвуться десь іще снаряди,
(Та міцний вже сон.)
Це безчинствують іуди...
Дзвонить телефон...
І усмішка така мила
На його вустах.
Хто ж поверне тепер сина?
Душа терпне... страх.
Вітер грався із волоссям,
Потім занімів.
Ворухнувся?!.. Ні, здалося...
Все... Немає слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515423
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.08.2014
Мотылек свечи взметнулся...
Лег на потолок.
Всколыхнулся, оглянулся,
Пробежал меж строк.
Заглянул в мою тетрадку,
пожелтевший лист.
Разгадать хотел загадку:
Что такое жизнь?
Распахнул сердитый ветер
Сонное окно.
И ворвался поздний вечер:
Стало вдруг темно.
Мотылек, расправив крылья,
Выпорхнул легко.
Не подвластно здесь усилье:
Не вернет никто...
Недоволен он неволей,
Ведь рожден летать.
Только он обижен долей:
Птицей все ж не стать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515064
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.08.2014
Хмурый осенний вечер.
Холод ползет под пальто.
Шалью укутала плечи...
Дождь, словно чрез решето.
Ветер играет в прятки,
Капли бросает в лицо.
Думаю: все впорядке,
Грустно, все это не то.
Спрячу под зонтиком слёзы,
Пусть не увидит никто.
Теплые дни по прогнозам...
Что-то грущу всё равно.
Осень во всем виновата.
Может, я с нею родство?
Может, за лето расплата?
Было ж судьбы баловство..
Просто тебя не хватает.
Было с тобою легко..
Только мечта согревает,
Как дорогое вино..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514210
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2014
Словно лентой дорога вдаль вьется.
Томным взглядом по ней пробегу.
Что же, сердце моё, ты так бьешься?
Ты же знаешь, его я всё жду.
Ветер пыль завертел на дорожке.
Всколыхнулась сухая трава.
Это осень взгрустнула немножко...
Полетела, вскружилась листва.
Нежным взглядом ее провожаю.
Все темнее теперь небеса.
Только чаще теперь вспоминаю
Твои милые сердцу глаза.
Так встревожило листья паденье.
Как красив был осенний полет!
Так природа внесла измененье.
Это сердце, конечно, поймет.
И невольно слеза покатилась.
Не о том, что прошло, я грущу.
Нет, я с милым совсем не простилась.
Терпеливо я все его жду.
И пусть скоро зима все ж нагрянет,
И дорожку метель заметет,
Только вера меня не оставит:
Мимо счастье моё не пройдет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513641
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2014
За твором Олени Іськової
"Ви сьогодні підете до іншої"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512871
__________________________________________--
Що сказать, як прийдете від іншої?
Як же стримать себе, не питать?
Хіба є що на світі страшніше,
Аніж зраду любові зазнать?..
Сірий вечір зайшов до кімнати.
А душа ледь від смутку жива.
Може, треба було наздогнати?
Та не знаю: чи буду права ?
Мабуть, треба було ублагати,
І знайти всі потрібні слова.
Нащо іншій його віддавати,
Коли маєш на нього права?
Піднімається ранок повільно,
Але рішення так і нема.
Попри все прислухаюсь я пильно:
А навколо лиш тиша німа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=blBtr4xj8sA[/youtube]
Згадай мене, коли настане осінь,
Коли дощі ще смутку додадуть...
Коли пташки замовкнуть безголосі...
Згадай мене... Прошу я: не забудь...
Згадай мене, коли журба на серці,
Безрадісними будуть твої дні.
Себе побачиш іншим у люстерці..
Відкинь, прошу, свої думки сумні..
Згадай мене, коли на очах сльози...
Ти плачеш: відлітають журавлі..
Не вір тоді, отим сумним прогнозам,
І стримай свої сльози і жалі.
Згадай мене, як радість все ж нагряне,
(Прийде до тебе ще щасливий день),
Коли душа наповнеться піснями,
Відчуєш, що далеко я лишень.
Та знай одне: що ти у моїм серці.
Чомусь не перетнулися шляхи.
Хоч іноді згадай у круговерті...
Як жаль, що розлетілись, як птахи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2014
----
Коли дощам нема кінця і краю,
І місяць сумно дивиться в вікно,
У час такий про тебе я згадаю.
І все перед очима, як кіно.
Чому дощі нагадують про тебе?
І пам"ять тих часів знов ожива..
Та сумніви беруть: нащо це треба?
Але любов живе - перемага.!
Дощі змивають, що було, повільно,
Та миті дорогі іще живуть.
І в спогадах з"являються невільно,
І тихо по житті моїм пливуть..
Пройшли роки... Не згадую розлуку.
Та гіркота, а серце ще болить...
Так хочеться відчуть твої ласкаві руки.
Слабенький вогник в серці ще горить.
Жіноча гордість... Як було простити?
Чому ж тепер відшукую слова...
Якими хочу так тебе просити:
Не забувай любов...Вона іще жива...
Дощ відшумів...Крадеться тихо ранок.
Дощем до блиску вимите вікно..
Мої думки сховалися в серпанок,
Та незабаром прийдуть всеодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2014
Чомусь на світі стало все інакше.
Навколо стало більше доброти.
І сонце світить вже не так, а краще,
В моєму серці поселився ти.
І ранки вже тепер не полинові,
А голову дурманить чебрецем .
А присмаки, які були тернові,
Розвіялися в полі вітерцем.
Ти став моєю радістю і сумом.
На відстані торкаюся руки.
Та як же заспокоїть свою душу?
Геть сумніви! Найкращий в світі ти..
А щастя недалечко притаїлось,
Всього воно на відстані руки..
Лише боюся, щоб не запізнилось..
Бо дні тепер рахуєм за роки..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2014
Казалось утро очень хмурым.
И был неласковым прибой.
Во мгле растаяла фигура...
И будто смыло все волной.
И что-то вслед кричали чайки.
Бросались в волны с головой.
И в этот миг мы понимали:
Что так наказаны судьбой...
Ну подожди, услышь, останься
На зло разлучнице судьбе...
А голос тихо растворялся
У вновь, нахлынувшей волне...
Спокойно волны гладят берег.
Ушла на дно морская мгла.
Лишь доносилось морем эхо:
Не плачь... Горит еще звезда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512283
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2014
Зависла тиша, ледве диха.
Чуть: розкриваються бруньки.
А ніч така хороша, тиха.
На небі врозсип зірочки.
Я відчуваю прохолоду,
Що вітер з річки принесе.
Верба схиляє віти в воду...
По річці думка десь пливе.
Тут повертаюся в таємне,
Хоч світлий спокій на душі.
А, може, це чуття даремне,
Що народилося в тиші.
Десь гілка хруснула.. Ні звуку...
А в гніздах сплять іще пташки.
Та ось у сонячному жмутку
Купають квіти пелюстки.
Від сну природа пробудилась.
Новонароджений йде день.
А я десь в згадках заблудилась.
Моя відрада в них лишень..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Росте гілляста груша серед двору.
Додолу опустила гіллячки.
Не можна ще сказать, що вона хвора,
Та все ще прибавляються сучки.
Прийде весна, то знову розцвітає.
І цвітом звеселяє пустий двір.
Немов уперто все когось чекає.
Так хоче чийсь порадувати зір.
Та марні ті надії, сподівання.
А час біжить... З"явилися й грушки...
Приємна мить, коли в них дозрівання,
Та це помітять зараз лиш пташки...
Осипались грушки, одна лишилась.
Старанно листям груша прикрива...
Це, мабуть, так... Вона не помилилась:
Це час прийшов: вона уже стара...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2014
Дякую Вам, Друзі, за вітання.
За увагу, щирість Ваших слів.
Що ніжніші раннього світання,
Ніби квіти росяних полів.
Я бажаю Вам добра та щастя,
Хай щастить Вам кожному в житті.
Що задумали, нехай усім удасться.
Дякую Вам, ДРУЗІ ДОРОГІ!!
______________________________
Запрошую Вас всіх до столу...
Хай у нас всіх БУДЕ добре!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511170
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.07.2014
Летять роки, занадто поспішають.
Злітають непомітно дні з календаря.
Але одним мене вони втішають,
Що теплим світлом ще горить моя зоря.
Багато довелось в житті мені узнати.
Було всього: і радості, і сліз.
І розуму доводилось черпати,
Злітати вгору, падати униз.
Узнала я в житті ціну кохання.
Воно крокує поряд ,осяйне.
З розумних вуст я слухаю повчання.
Поради друзів радують мене.
Люблю, як всі, блакитне чисте небо.
У серці маю сонця промінець.
Я поділюся з друзями,якщо буде потреба.
Хай дружби виростає пагінець..
Йду по житті повільним тихим кроком.
І дружбу можу високо цінить.
Боюсь я друзів втратить ненароком...
Без них, я знаю, важко в світі жить...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014
Коли твоє серце плаче і болить,
В мене теж неспокій: чим би пособить?
Де знайти ті ліки? Рани заживить...
Справа не із легких.... Як же це зробить?..
Друже, я в дорозі...Потерпи ще мить.
Витру твої сльози..Зможу зрозуміть..
Я знайду ці ліки...Це - мої слова.
Вони мають чари: серце ожива.
І на світ ти глянеш іншими очима..
Бо слова ці сказані будуть всі без гриму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
Як тільки сонце гляне у вікно
І промінь кине у тепленьке ліжко.
Зіжметься серце: більше не дано.
Останній раз в твоїх обіймах ніжних.
Рукою доторкнулась до лиця.
А очі дорогі такі глибинні.
Тебе я так прошу, пообіцяй,
Що будеш пам"ятати ці хвилини..
Зустрілись, як на спад пішов вже день.
Як доля так могла пожартувати?
Лише на ніч... На ніч одну лишень.
Цю зустріч незабутню влаштувати.
Спокійний ранок дихає любистком...
А ти мене не можеш відпустить..
І вітер все нервує: стука хвірткой..
Пора мені... Зумій мене простить..
Прости мене, що я тебе зустріла,
Що я була для тебе тільки гість.
Як птаха прилетіла запізніла...
Розсіяла у серці твоїм млість..
На відстані руки...Зникає щастя.
І моторошно серцю... Так болить.
Зустрітися отак уже не вдасться..
А як змогла ця іскра запалить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2014
Сердито бризка чайник на плиті.
І кип"яток про щось у нім бурмоче.
А чашка червоніє на столі,
На чайника кидає спраглі очі.
Розливсь по хаті кави аромат.
Добавлю до смаку прозорі мрії..
Хороший вийде з цього результат:
Одне і друге добре душу гріє.
Я п"ю гарячу. Страх - не обпектись.
Немов медок, солодкі ці надії.
Помріяла і досить... Зупинись.
А прийде день і всі думки розвіє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
Собравшись в путь, возьми надежду,
И крепко за руку держи.
Нелегкий путь, душа мятежна.
Как знать, что будет впереди?
Отбрось тревожные сомненья,
И веру в сердце посели.
Надейся твердо в исполненье,
Своей задуманной мечты.
Изгибы жизни, неудачи,
Измена искренных друзей,
Пускай в пути не озадачат.
Все это сделает сильней.
Возьми с собой попутный ветер,
Что будет парусом в пути.
Но как же жить на этом свете?
Придется все это пройти..
Увидишь свет на горизонте,
Когда сумеешь все снести.
Тогда засветит ярче солнце...
Ты должен сам себя спасти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2014
Затихає навіть вітер, мовкнуть солов"ї,
І шепочуться лиш хвильки між собой малі.
І схиляються додолу пелюстки квіток.
Я чекаю твоїх слів, як води ковток.
Сонце стало у зеніті.. Дістає жара...
Ти стоїш, гризеш все нігті. (Звичка це стара)
Ну скажи хоч одне слово..Чи ковтнув язик?
Може, слово не полова... Та мовчать ти звик.
Ось ногою креслиш коло... (Поряд же пісок).
Соловей утнув десь соло.. От напасть: мовчок.
Тут Перун розправив крила...Довго ще чекать?
Дожидать йому несила. Стріли випускать?
Вся природа у чеканні... Що ж це я роблю?
Підійшла..Цілую в губи... Що ж, допоможу!
Не пручався.. Усміхнусвя... Ось який чудак.
Й так до мене пригорнувся...От тобі й козак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508381
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.06.2014
Лиш той коха, хто має ніжне серце.
У кого не олив"яна душа.
Хоч іноді буває серце з перцем,
Та здатність полюбити возвиша.
Воно дається Богом по заслузі.
За гроші людське серце не купить.
Хто цінить й розуміє своїх друзів,
Воно у того тихо стукотить.
Так часто ми примушуєм страждати
(Караєм, як невинне те дитя),
Воно маленьке може горювати,
І разом з цим підтримує життя.
Не розбивайте серце іншим людям,
Не лийте їм ненависті слова,
Бо важко йому впоратись з отрутой..
Від слів хороших серце ожива..
Так, серце - це довірливе дитятко.
Воно маленьке вірить у дива.
Таке собі невинне янголятко...
Але дарує нам усім життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014
Закінчились бої, що тривали до ранку.
І зітхнула з полегшеннням, обгоріла земля.
Хай на ній заживуть незагоєні ранки,
Бо війна на землі все живе спопеля.
А солдати чекають, щоб кінець був проклятій.
Хай росою трава, а не кров"ю цвіте.
Щоб радіти красі, та не цій, що зім"ята,
А отій, де мачок степовий проросте...
Але буде це потім, коли час такий стане,
Ну а поки солдати нехай трохи посплять.
Може, сонце ласкаве у сни їхні загляне...
А вітри степові хай над ними шумлять..
Молоді, гарні лиця... Їм би тільки любить..
Хай кохані в цей час, що чекають, насняться,
Хай частиночка щастя, промайне у цю мить.
Не горюйте, хороші, ваші мрії здійсняться...
Тихо вітер шепоче над змарнілими лицями..
І пірнає в волосся, що на очі спада..
Мої милі, хороші, вас зовуть українцями..
Береже хай вас Бог, раз в вас доля така...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507963
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2014
Одинокая скамейка, рядом желтый лист.
Позабытая аллейка... Это мой каприз...
Не смогла, иль не хотела больше я любить.
Может, просто не желала с ней тебя делить...
Позабыты обещанья... Больше не дано.
Почему же сюда тянет...Было так давно...
Только ветер всё гоняет желтую листву.
Жаль, тогда ты не заметил грустную хандру...
Позабытая скамейка... Клён роняет лист...
Только пусто на аллейке...Так проходит жизнь..
Подняла листок, упавший, на сырой асфальт.
За спиной, как снег растаял, давний тот февраль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2014
Любовь не выбирают, любимых не винят,
судьбу не повторяют, забытым не звонят...
-------------------------------------------
Если сможешь любовь когда-то обрести,
Мир душевный наполнится раем.
Постарайся её выше солнца нести.
(Хотя часто с любовью играем).
Береги, как цветок, что в пустыне расцвел,
Среди жгучей жары и без тени.
Ведь, не всем дано знать, что такое любовь.
Ощутить её мир искушений.
С нею будешь встречать новый день на рассвете.
Иль страдать до утра от несчастной любви...
Только в этом никто никогда не в ответе.
Любовь просто ушла... Ты её не зови.
Смог её обрести, будь готов потерять.
Как ни больно тебе, ты её отпусти.
Знаю, трудно решенье такое принять .
Но во имя того, что ушло, ты прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507474
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.06.2014
Як тільки промінчик торкнеться лиця,
Враз радість пройме веселкова.
Подумаю, любий: усмішка твоя.
Ой, думка моя ризикова...
Осудять і скажуть: це ж просто ганьба!
Як можна дозволить такого ?
Та я своїх мрій все ж покірна раба.
Не чую я слова лихого.
Сполохані мрії солодкі на смак,
Летіть ... Хай щаслива дорога.
А віра для вас - це надійний вожак,
Заступниця всього лихого.
Дорога до тебе така нелегка.
Дощі, вітровії, сумління.
Надія все ж теплиться в серці слабка:
Хіба це вже знов потепління?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014
Дав людині Бог два вуха і один язик,
Щоб могли ми більше слухать,
А язик мовчать, щоб звик.
У брехливих рот - ворота.
Не закрить нічим.
В них живе одна турбота:
Пакостити всім.
А розумний розум має:
Може нас навчить,
А як дурень всіх повчає,
Так не слід робить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
Як освятять землю промені ранкові,
Місяць на спочинок тихо відійде.
Я не буду спати: мрія веселкова
Підійде неквапно, сон мій украде.
Обіцяв з"явитись ти на горизонті.
Сонце піднялося, а тебе нема.
Ти живеш далеко, у чужій сторонці.
Може, що казав ти, бУло жартома?
Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
Марні мої мрії, а думки пусті.
Сон вже налягає, закриває вії...
Замість дум тривожних, сни такі ясні..
Чути, як на землю падають краплинки.
Десь з гнізда злетіло злякане пташа.
Думаю, що поїзд їхав без зупинки...
Чом же час від часу так болить душа?..
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014
Старенький зошит, вицвіли рядки.
Цю пам"ять бережу я, як ніколи.
Шаленно пролетіли десь роки,
А пахнуть ще і досі матіолой.
У котрий раз листаю це життя.
І серце кожен раз пірна у щастя.
Чому ж тоді таке серцебиття?
Зустрітися уже, навряд, чи вдасться...
Беру до рук малесенький букет.
Запахла так тобою незабудка...
Лише три дні тривав оцей сюжет.
Чому ще й досі так забути важко?..
Де ти тепер? Як склалась твоя доля?
Думки стрімкі, не можу загнуздать..
Та хай летять...Я їм оце дозволю...
Та як приємно інколи згадать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2014
Один язык у нас, а уха — два,
Чтоб слышать много, но беречь слова.
( народная мудрость...)
-----------------------------------------
Прохладен этим летом ветерок.
Легонько ковылу в степи колышет.
Мне по душе нежаркий вечерок.
И тишина таинственностью дышит.
Люблю я ветра шалости в степи.
Шепнет на ухо трепетное слово.
(И так тепло становится в груди),
Но как звучит! Хотя оно не ново.
Я много слов слыхала в своей жизни.
А как же хочется такого вот словца,
Которое прогонит мои мысли,
Что слово звук, не стоит и гроша..
Слова должны звучать, как пенье птиц
В саду блаженном тихо на рассвете,
Как будто бы слетает из ресниц
Святого солнышка, что светит на планете..
Я рада тем словам, что шепчет ветерок.
И ручейку...( журчит пусть по-иному).
Но разве будешь с их словами одинок?
Ты жизнь тогда увидишь по-другому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
Частушка...
Под скамейкой лежит змейка,
Ушки навострила.
Ох и подлая злодейка:
Раз - и укусила.
Если жертвы не найдет
(Рот то полон ядом),
Она тихо отползет,
Бросит вокруг взглядом.
И укусит вдруг себя...
Ведь зовут же гадом..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505706
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.06.2014
Друкується вдруге з продовженням..
-----------------------------------------
« Так не поранит острый нож,
Как ранит подлой сплетни ложь. »
Себастьян Брант.
---------------------------
Якщо вас хто-небудь образив,
Струсіть пилюку із плечей.
Хоч слово завжди серце ранить,
Не тріть від сліз своїх очей.
Всміхніться просто їм у очі.
Спрацює метод від образ...
І більш вони уже не схочуть
Вживать у мові свій сарказм.
Розправте плечі, не хвилюйтесь.
Це не біда. Усе пройде.
І таким людям не дивуйтесь.
А серце спокій хай знайде.
-------------------------------------
Дарую посмішку я друзям,
Бо, як без друзів в світі жить?
Вони до мене не байдужі.
Не можуть зле в житті зробить..
Моя душа не обміліла:
Добра бажаю й ворогам.
Вона жива, не скам"яніла.
Та їх слова назад віддам.
Нехай слова їх довго тішать..
Бо їх багато про запас..
А нам не треба носа вішать,
Добро підтрима повсякчас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
Я часто думаю про тебе,
Мій лицар давнішніх надій,
Приходить часто так потреба
Вступить із часом у двобій.
І полетіть в твої обійми
На зло зависникам, вітрам.
І почуття незмінно білі
Ще раз ділити пополам.
Ще раз.. А, може, вже востаннє.
Щоб знов відчути погляд твій.
Та треба встигнуть до світання,
Поки ще сон триває мій.
А сон все знає, розуміє.
Та ось світає.. Вже пора...
Та він скінчиться не посміє...
З-за хмари сонце визира...
Переплелися наші руки...
Такі ж солодкі ці вуста...
Хто винен був у тій розлуці?
А сонце вище... Вже пора....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2014
Я вітаю, друже, тебе з святом.
Щирі я тобі скажу слова.
Щастя хай поселиться у хаті.
Заблистить від радості сльоза.
Щоб ти не задумав, хай здійсниться.
Від удачі - кругом голова.
Хай добробут в домі колоситься.
Думаю, здійсняться ці слова.
Сонце хай зігріє теплотою.
І освітить вибраний твій шлях.
Не скупий, багатий добротою.
Ти вселяєш віру у серцях.
Друзі і родина, всі бажають.
Впевнено, щоб йшов ти до мети.
І за простоту всі поважають.
А незгоди вмій перемогти...
Живи в мирі і здоров"ї!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505082
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.06.2014
Дуже сподобалися слова з цього уривку... Знайшла в інтернеті.... Пропоную вам... Ніколи не розкривайте свою душу бездушним людям..
Таку душу видно навіть через тисячі кілометрів... Вони порадуються вашому горю, осудять, обіллють брудом...Бо прожили своє життя пустоцвітом: не знють, що таке радість, що таке сум... Їм можна тільки поспівчувати... Жаль...
---------------------------------------------------------------------
У всякого места есть свое предназначение. Есть места, подходящие для радости, и места, подходящие для страданий. И ни в коем случае нельзя подменять одни другими. Беда в том, что люди давно разучились видеть очевидное. Ничего не чувствуют, ничего не понимают. И ведут себя как слоны.
Макс Фрай. Большая телега
_______________________________________________________________-
Натисніть на картинку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Хто з нас не хоче буть щасливим?
А звідки нам його дістать?
Мабуть, це просто неможливо...
Нахальним, може, треба стать?
Нахальство, кажуть, друге щастя.
Так з чого ж треба тут почать?...
Та ні! Боюся, що не вдасться...
Талант тут треба: всіх повчать.
І сунуть носа, де не треба.
І лізти в душу, що болить.
Нащо мені така потреба?
Не вмію й воду я варить.
Та ні! Не буду! І не хочу!
Що доля дасть, отак і жить.
Але ж думки усе ж лоскочуть...
Як щастя взнать й не наслідить..
----------------------------------
Зразу побачила картинку, потім з"явився вірш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504701
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.06.2014
За твором Оленки Зеленої "Хочеш?".
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495297
__________________________________________________
Хочеш, я здійсню твої бажання?
Буду найсильніша на землі.
Я розквітну, ніби зірка рання,
Подарую промені тобі.
Хочеш, перекинуся в джерельце,
І живуща чарівна вода,
Вмиє, заспокоє твоє серце,
Коли біль нестерпний, чи жара.
Коли схочеш ти піти від мене,
Бо друга затьмарить нашу путь,
Перекинусь в коло я вогненне
І твої бажання пропадуть...
В нас удвох зростали колись крила.
Змогу мали високо літать.
Може, ще знайдеться у нас сила
Для човна весельця десь дістать...
По життєвім морі ми полинен.
І попутні дутимуть вітри...
Ну, якщо мене ти все ж... покинеш,
Зможу незабудкою цвісти..
_______________________________
Дякую, Оленко, за ідею...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
Небо блакитне шовкове.
Хмарки - блискуче руно.
Пахне повітря медове.
Вітер заносить в вікно.
Вранці я вийшла у поле.
Сонце неквапно встає...
Ситець барвистий навколо.
Жовта кульбабка цвіте...
Трави схилились високі.
Ноги скупались в росі..
Так я лікую неспокій.
Серце радіє красі.
Липа стоїть серед поля.
Дух забива її цвіт.
Поряд вмостилась тополя.
Жалко мені цих сиріт.
Поряд нікого, лиш вітер.
Граючись, листя їм рве.
Мабуть, природи це витвір.
Спроба...Самотність живе?
Зграя пташок легкокрилих.
ДУмки сумні відійшли...
Сором думок від безсилля..
Зранку чомусь обняли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
Злой человек вредит другим
Без всякой корысти себе.
Он никогда не был любим.
Он не в притензии к судьбе.
Он злом питается, живет.
Но отражается в нем боль.
Но он однажды все поймет.
В чем здесь причина,в чем здесь соль.
Ошибка здесь всего одна:
Сумей кого-то полюбить.
И ты не будешь делать зла.
Любовью сможешь покорить.
К тебе потянутся с любовью,
И ты научишься страдать.
Любовь бывает часто болью.
Но сможешь ты её прощать...
Но время мало на раздумья.
Спеши... Легко здесь опоздать.
Ты окунись хоть раз в безумье,
С улыбкой будешь вспоминать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
Душа раптово спорожніла.
Чому?- питаю все себе.
Невже хандра це запізніла?
Не хочу бачити тебе...
А був же любий до нестями.
Ряснів від цвіту білий світ.
І ми торкалися серцями.
Тепер в душі лиш пустоцвіт.
А, може, це дощів провина,
Що ллють давно, як із відра,
Чи руки спутала рутина?
Мабуть, скінчилась оця гра.
Бо ніжну душу не обманеш.
Вона чутка. Не треба гри.
В твоїх обіймах не розтане.
Усе буває до пори.
Та що шукать чиюсь провину.
Це так вмирають почуття.
Зніму з душі цю павутину.
Тепер тихіш серцебиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2014
Запам"ятай оці слова.
( Народна мудрість каже):
Яка б людина не була,
І як себе покаже,
Вона жива, така, як ми.
(Я, думаю, збагнеш).
Така, як є, її сприйми
Бо має серце теж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503609
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 06.06.2014
Простягаю руки до тебе, коханий.
Ми свічку погасим: замало тепла.
Он промені сонця встають над полями.
І тихо лягає прибитая мла.
Рожеве вино виграває в фужерах.
Ми вип"єм з тобою до самого дна.
За те, щоб розлука не стала у дверях.
Бо Богом любов нам дається одна.
Хай сяє й вночі твоє сонце для мене.
І зникне підозра, що ми вже чужі.
Запалить кохання між нами вогненне.
Не гайся, мій любий, скоріш запали...
Хай знову відчую ласкаві я руки.
Гарячий твій подих відчує любов.
Ми музику сонця знов чуємо звуки.
Вона, як окраса святих молитов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2014
В похмурий день ми згадуєм про сонце.
Душа терпляча так чека тепла.
Бредуть отарами хмарки на горизонті,
А річку обійма холодна мла.
Ось знову тихо дощик накрапає
і шарудить між листям у саду.
І день сумний легесенько зітхає.
Та я чомусь, всміхаючись, іду.
Холодний дощ, та я йому так рада.
Приємне просвітління в голові.
Не думаю, що сонцю буде зрада,
Коли всміхаюсь, дощику, тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2014
Пролетіли роки, ніби лебеді.
Хмаркою розтали за селом.
А шкільні роки лишаться в спогаді.
Ти згадаєш їх колись з теплом.
Час прийшов прощатися із школою.
Забриніли сльози на очах...
В світ іди з усмішкою веселою.
Хай покине серденько твій страх.
Ти уже дорослий, значить сильний.
Йди до щастя, вибраним шляхом.
Може, ти не станеш геніальним,
Лиш не очерни себе гріхом.
-----------------------------------
Не забудьте мову калинову,
Пам"ятайте мамині пісні...
Згадуйте, хоч інколи про школу.
Тут лишились роки золоті.
Хай над вами буде світле небо.
Не зазнали, щоб в житті біди.
Дайте руку тим, в кого потреба.
Будьте милосердними завжди!!!
----------------------------------------------.
Щасливої вам дороги в житті!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502134
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.05.2014
Продовження вірша http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501678
Олекса Удайко - Побудь со мной*
-----------------------------------
Когда погаснут звезды в небе,
И утро в дверь к нам постучит,
А месяц станет очень бледен,
Судьба разлуку нам сулит.
О как прошу тебя, мой милый!
Не уходи, побудь со мной.
Как отпустить?.. Не хватит силы.
Побудь со мной, любимый мой.
Иль надоели тебе ласки,
И поцелуи несладкИ?
Пускай продлится еще сказка...
Любви минуты коротки..
Боюсь, пришла любви развязка...
Не оставляй, любимый мой...
Я на тебя смотрю с опаской.
О как ты дорог мне, родной...
Я так прошу... Не уходи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501789
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.05.2014
Бывает, что стоишь ты над обрывом.
И страхом переполнена душа.
Но как же удержать свои порывы?
И жизнь перед глазами вся прошла.
А за спиной я чувствую дыханье...
Неужто не спасет твоя рука?
И тишина встревожена молчаньем.
И ноги задрожали чуть, слегка.
А волны разбиваются о берег.
И дымкой застилаются глаза.
Но ты еще чего-то в чудо веришь...
И эхом пронеслась вдали гроза...
На небо посмотрела - вдруг светлеет.
Спасли меня святые небеса...
И вот закат немножечко алеет.
Прошла затменья сердца полоса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501089
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.05.2014
Разыгрался ветер не на шутку.
Разбросал на плечи прядь волос.
На него я злилась лишь минутку.
Больше просто мне не удалось.
Я люблю игривый вольный ветер.
Подставляю с радостью лицо.
Как же мне напомнил ты о лете.
Чувствую с тобою я родство.
Я люблю, как ты, свою свободу.
Мыслями несусь под облака.
Ну, а в дни дождливой непогоды
Все грущу, как ты, наверняка.
И когда намокнут мои крылья,
Может, вдруг изранено крыло,
Погрущу немного от бессилья...
Прочь, тоска, когда-то ж и везло.
В это время о тебе я вспомню,
Мой хороший ветерок, родной.
Я не потревожу тебя болью.
Просто пожалей и успокой...
Нет, не бойся. Я не буду плакать,
Хоть и сжалось что-то там в груди,
Если не встою и буду падать,
Если сможешь, ветер, поддержи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500924
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.05.2014
Скільки раз від мене йшов!
Вмієш рахувати?
Не жалієш підошов.
Знову біля хати.
Чом похмурий? Мене ждеш?
Бачу, що нервовий...
Може, все-таки підеш.
Нащо ці розмови?
Ти ж казав: я не така,
Ніби ми не пара...
Почуттів мілка ріка..
Я для тебе кара.
Що характер нелегкий.
І змінити треба.
Зараз тихий, боязкий...
Вже біжу до тебе.
Тільки... може, і не слід
Зразу і в обійми...
Все ж чекала твій прихід...
Закінчились війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2014
Дрімає вечір біля хати,
А довга ніч без сну.
Та як думки заколихати?
Ніяк все не збагну.
Вони, немов маленькі діти,
Бажають так тепла.
До ранку згодні все сидіти.
Аж поки сон здола...
Чомусь цю ніч ніяк не спиться.
Ох, доля нелегка ...
Чи зможе все оце змінитись?
Та віра нетривка...
Чомусь квітки некольорові.
Цвіли без всіх принад.
Густі тумани світанкові
Вносили в світ безлад.
Отак піднять вуаль руками.
І промені впустить.
І божеволіть до нестями:
Як гарно в світі жить!
Та ранок вже не забарився...
Похмуре полотно...
Мабуть, це сон мені приснився...
Чи бачила в кіно?
--------------------------
(натисніть на картинку )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014
Як гірко плачуть хмарки весняні.
Калюжі через вінця наповняють.
Недивлячись, що я люблю дощі,
Тепер вони мене не забавляють.
Чому в природі коїться цей збій,
І сонце на хвилинку лиш в зеніті.?
З дощем вступає часто у двобій.
Така дуель триває на орбіті.
Повільно краплі падають з кущів.
Дощі хитрують, наробивши лиха.
Ховаються і йдуть тільки вночі.
Природа тепер тільки тихо схлипа.
Та час прийде. Заграє і проміння.
Де й дінуться калюжі дощові!
І дощ піде, та громове відлуння
Нам нагадає, що дощі живі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
Я часто, любий, думаю про нас.
Чекаю наші зустрічі з тобою.
Прості думки про тебе, без прикрас.
Твоя душа прекрасна добротою.
Я знаю: ти найкращий від усіх.
Умієш щиро, серденько, кохати.
Скарбниця тих безцінних рис людських.
Я це зуміла швидко розпізнати.
Ти не кидав квітки до моїх ніг,
І не ставав, як інші, на коліна.
Та зчарувати так мене ти зміг.
Ти непростого, милий, сотворіння.
Коли ідеш, шепочуть тобі трави.
Я так люблю дивитись тобі вслід.
І ти, як сонце, чарівні заграви.
Я дякую тобі за його схід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Знов заходить вечір в хату.
Ступа на поріг.
Упустила у кімнату.
Прошу на нічліг.
Нелегку пройшов дорогу.
Відпочить пора.
Та ще йшов в таку негоду.
Сива голова.
Обійняв мене за плечі.
Сіли край вікна.
Про життя полинуть речі,
Що прийшла весна.
Що дощі безперестанку,
І нема тепла...
Дочекалися вже ранку.
Швидко ніч пройшла.
Під мої такі розмови
Вечір задрімав.
Що ж, чекатиму я знову.
Тільки б не пропав.
Вміє він уважно слухать.
Жаль, що все мовчить.
Правда, щось шепнув на вухо...
Може, вчив, як жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Чимало слів на білім світі.
Найкращі з них дарю тобі.
Чарівні квіти в білім цвіті
Дозволь зірвати всі... візьми!
Нехай везе тобі у всьому.
Живи у радості й добрі.
Удача хай іде до дому,
І щастя селиться в сім"ї.
Твої вірші така родзинка.
Ти всі їх пишеш від душі.
І свого серденька частинку
Вкладаєш завжди у вірші.
Уважна, любляча ти жінка.
З лиця сама, як маків цвіт.
Нехай веде тебе стежинка,
Де розцвітає дивоцвіт.
Іди упевнено, не бійся.
Бо поруч вся твоя рідня.
На краще завжди ти надійся...
І ось тобі моя рука...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498867
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.05.2014
Сонце повільно від сну прокидається.
Гладить промінням навколишній світ.
Котик біленький старанно вмивається.
Лапки чистенькі, пухнастенький хвіст.
Зранку не може сидіть без роботи.
Прядиво вправно ногами пряде.
З них йому зшию тепленькі чобОти.
Зараз ще літо, та холод прийде.
Пильно вдивляються десь оченята.
Може, там мишка пробігла в цей час.
А за вікном позлітались пташата.
Знаю: це їжі скінчився запас.
Лагідний погляд ловлю я Тимошки.
Пісню муркочить мені на вікні.
Це він котлетки так просить, хоч трошки.
Гарно лікують мене ці пісні.
Треба вставати: та я не лінуюсь.
Йду годувати я друзів своїх.
Завжди про них так старанно піклуюсь.
Люблять мене, бо турбуюсь про них.
Скрашують будні мої спозаранку.
Чую синичок чарівні пісні.
Вечір прийде, кіт співа колисанку.
Ніжно всміхається місяць в вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498669
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.05.2014
Всё приходит до того,
Кто умеет ждать.
Это очень нелегко.
Трудно передать.
Буду ждать тебя я долго.
Сколько хватит сил.
Я не знаю ждать мне сколько...
Только б ты простил.
Часто слышу тихий голос
Твой из далека.
Ты зачем смотрела, гордость,
Важно, с высока.
Что-то медлите вы, стрелки,
Коротки шаги.
Заключить бы с вами сделки.
Может быть торги?
Только нет и в этом смысла...
Надо просто ждать.
Может быть, мечта зависла?
Нужно ли страдать?
Да! Надежда - безысходность.
Верою живу...
Ловко прячу я нервозность
И упрямо жду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498462
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.05.2014
Дикі маки червоніють
В полі у житах.
От узнать би, про що мріють...
Є від вітру страх?
П"ють квітки вустами роси.
Оживля напій.
По траві пробігти б босій:
Ось одна із мрій.
І умитися б росою,
Що з медових трав.
Зрозуміти вітру мову:
Нащо цілував?
І пірнав у мої коси,
Чула його сміх.
Потім падав на покоси.
Пропадав десь слід.
Що шукати вітра в полі!
Любо було з ним!
Може, любий тій тополі,
Що вже приручив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Страх - це осінь. Розпач - це зима. Туга - Новий рік.
Марта Кетро "Гіркий шоколад"
____________________________________________
Страх, коли приходить осінь
Із рясним дощем,
Що посріблить русі коси,
А на серці щем.
І байдужий німий погляд
Обведе красу.
Захова під серцем спогад,
Як земля росу.
Поплетуться по дорозі
Хмурі дні, сумні..
І думки: от тільки б взмозі
Пережить мені.
Тут зима... Та це вже розпач.
Наміри не ті.
І думки розбіглись врозтіч.
Чом же дні такі?
Може, десь ще взяти сили
І назло снігам,
Прихилити небосхили.
Волю дать рукам.
Розігнать химерні хмари,
Що закрили світ...
І забути про кошмари
Й тугу в новий рік...
--------------------------------------
Події, описані у творі, не стосуються автора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Ну що поробиш? Знову розлетілись...
Холодний поцілунок на вустах.
Невже помилка, що колись зустрілись?
Мурашками по тілу повзе страх.
Душа не розуміє те, що сталось.
Летить до тебе біль утамувать.
Кохання врятувати сподівалась.
Бажала ще у нім розкошувать.
А тіло без душі саме страждає...
Як жити в самоті, у пустоті?
Це для душі тебе так не хватає.
Вона так звикла жить у доброті.
Це стрес для неї, знову сподівання.
Нащо такі турботи для душі?
Було ж, як в сні, таке зачарування!
Яка ж причина? Знову ми чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2014
Та що ж це, все-таки, любов?
Чому буває спопеляє?
То закипає в жилах кров,
То в прірву зопалу кидає.
То схожа так на ніжну квітку,
Така духм"яна, справжній мед.
Бува принадна, як лебідка,
А то тихенька, без прикмет.
Зате уколе так шипами,
І без причини утече.
Дадуться взнаки серця рани,
На довгі думки прирече.
І скільки ти не будеш гнатись,
Навряд зумієш повернуть.
Чому так сталось? Хочеш знати?
Що може ще любов утнуть?
Та ти не думай, що там буде.
Люби всьому наперекір.
Любов - окраса,- кажуть люди.
А ти будь вправним, ювелір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Маленькі крихітки душі
Лягають тихо на папір.
Ти відчуваєш, як в тиші
Торкають струн наперебір.
Як випромінюють добро
Із глибини самого серця.
І хто відчує це тепло,
То в того в серці й відгукнеться.
Душа не любить гірких слів,
Їй довподоби ніжні ласки.
А хто душею обмелів,
Тому чужі душевні казки.
Душа від болю не щемить..
Чужа біда не торкне серце.
І не відчує хоч на мить,
Чому любов -шаленне скерцо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Коли загляне ніч в вікно,
Земля приляже на спочинок,
Надію в серці все одно
Все буду пестить, не покину.
Я не скажу, що дуже жаль,
Що не збулися мої мрії.
Я заховаю під вуаль
Слова, якими тебе грію.
Та ти не знатимеш про це.
Ти будеш просто міцно спати.
Лиш кожне сказане слівце,
Луною буде відлітати.
Дощі, дощі безперестанку.
Холодний душ, як із відра.
А я чекатиму світанку.
Така з тобою, любий, гра...
Та я й не хочу, щоб ти знав,
Що я молюсь давно на тебе.
Бо так боюсь злякать печаль,
Яка мені чомусь так треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Не бажала ніколи багатства.
Що зуміла, того й досягла.
Не хотіла розкішного рабства.
Жити чесно. Оце я змогла.
Бути щедрим, багатим душею,
І любов"ю когось запалить.
І щоб серце не вкрилось іржею.
Цим багатством потрібно прожить.
Не здаватись, коли буде важко.
Жить душевно і радість цінить.
Дарувати уміть свою ласку.
Доброту треба теж розуміть.
Щоб життя не розтало, як свічка,
Не задув його легкий вітрець,
Нехай буде широке, як річка...
Обережним будь, вправним, плавець.
Хай на факел життя буде схоже,
Хоч триває одну лише мить.
Освітити життя допоможе...
Тільки в полум"ї хай не згорить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491555
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2014
Ніжно гладить теплий вітер
Тоненьку стеблинку.
З пелюстків росинки витер.
Пестить, як дитинку.
То розпустить свої поли,
По полі гасає,
То присяде на тополі
Гірко заридає.
Чи самотність дає взнаки?
Сирота ж без роду.
Розкажи про ці ознаки.
Ти ж маєш свободу!
Так, свобода - це самотність..
Хіба що турбує?
Значить, це ще безтурботність.
Швидко замордує..
Підітне широкі крила,
Що колись літали.
І як жить тоді? Несила...
Радості не стало.
Ось і горнеться вітрисько.
Обніма стеблинку.
І радіє, як хлопчисько:
Радість, хоч хвилинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Лиш той поет, хто має силу слова.
Талант, який не тліє, а горить.
Слова душевні в нього за основу.
Від них у інших серце затремтить.
В віршах його знайдуть душі підтримку,
Якщо вона вразлива і болить.
Намалювати слід таку йому картинку,
Коли надії вже нема, щоб запалить.
Коли сльоза бринітиме над словом,
То значить ти достукавсь до сердець.
І твій талант благословенний Богом.
І скажуть всі: народний ти співець...
Віддай талант і душу, якщо маєш
Для тих, кому ти вирішив служить!
Я впевнена: слова ти відшукаєш,
Які в важкі часи підкажуть, як прожить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490632
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2014
Це ще тільки перші шістьдесят?
Не хвилюйся, Колю, це так мало.
За тобою птАхами летять.
Ти за них в житті пізнав немало.
Ти узнав чарівності життя,
Хоч воно не завжди було з медом.
Прагнув все робити допуття.
Справедливість - невідємне кредо.
Що ти за людина, з віршів знаю.
Сильний, непохитний ти козак.
Україну-матінку кохаєш.
І вірші писати ти - мастак.
Ще уважний ти до друзів з сайту.
Люблять тебе, Колю, тут усі.
Бог подарував тобі таланту.
Маєш ти до них усі ключі.
Правдою і вірою живеш ти.
Я тебе за це і поважаю.
І бажаю я життю цвісти.
Радості,Любові ще бажаю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490422
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.04.2014
Вибрав місце Домовик
На шкафу скраєчку.
Балачки він слухать звик.
В теплому містечку.
Кухня, звісно, довподоби.
Гарно умостився.
Не трима на мене злоби,
Тихим буть навчився.
А коли сам бува вдома,
То ганя по хаті.
І не знають тоді втоми
Ніжки волохаті.
Розкида по хаті книжки.
Ключі заховає.
Потім сяде собі нишком
На все споглядає.
Любить гратися з котом.
За хвоста тягає.
Так живем ми всі гуртом.
Разом виживаєм.
Привітала його з святом.
Поклала цукерки.
Пригостила соком трошки
Найвищої марки...
Хай тобі (ти наш хазаїн),
Добре в нас живеться.
Бережи наш спокій в хаті,
Щастя хай всміхнеться...
--------------------------------
1 квітня - іменини Домовичка. Привітайте
і своїх Домовичків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489572
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.04.2014
За що я люблю тебе, любий? То знай.
Для мене маленький даруєш ти рай.
Ти бачив, як сонце уранці встає?
Як щедро тепло своє людям дає.
Отак і мені, милий, любо з тобою.
Мене дивував ти не раз добротою.
І серце, я знаю, твоє непросте.
Росточок любові до мене росте,
Який не схитнеться від сили вітрів.
І знай: недаремно мене ти зустрів.
Я можу кохати тебе, розуміть.
Мені дорога кожна зустріч і мить.
Могли б не зустрітись з тобою ніколи.
Тоді в нас життя мало б інший геть колір.
Я вдячна за радість, що ти в мене є.
Що ти незвичайний...Ти-диво моє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489219
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.03.2014
Справжня весна-красуня
На землю сьогодні прийшла.
В кожному серці присутня.
Нам не потрібна війна!
Землю прикрасить квітками.
Радість окрилить думки.
Теплі росинки ковтками
Питимуть трави землі.
Очі зведімо на небо.
Бачимо: линуть птахи..
Іншого геть нам не треба.
Нащо чужі літаки?
Теплий Олекса вітає.
Раді прийдешній весні!
Щастя серця огортає.
Скажемо: НІ!!!,-всі війні.
_______________________
Вітаю всіх зі святом Теплого Олекси.
Будьте щасливими!! Хай буде мир
на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Сидить на гілці пташенятко.
Про щось задумалось мале.
І не торкнулося й зернятка.
Невже й птахам буває зле?
А вітерець легенько диха.
Боїться пташечку злякать.
Качає гілочку ледь, стиха.
Це, щоб мале заколихать.
Та щось не спиться цій пташині.
Невже не чує ще весну?
Отак буває і людині,
Як щось болить, то не до сну.
Маленьке серденько сумує,
Бо ще далеко літні дні?
А, може, просто щось віщує?
Як зрозуміть оце мені?
Так хочу взять оцю пташинку
І пригорнути до грудей.
І пожаліти, мов дитинку...
Бояться, жаль, птахи людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Коли на небі щастя розділяли,
Маленька жменька випала й мені.
Я так його надійно заховала,
Боялась загубити в метушні.
.
Воно собі тихенько квітувало,
Збирало чисті роси в пелюстки.
Красою мої очі напувало.
Від сонця розпускалися ростки.
Прийшла ідея з кимось поділитись.
Нащо одній багато так добра?
Кому його віддать й не помилитись?
Та, мабуть, хай саме і вибира...
І ось дорога привела до тебе.
Не знаю, чи щасливим був тоді.
Та як узнать: чи в щасті є потреба?
Маленькі пагінці -це дар тобі.
І стала я удвічі вже щаслива,
Бо щастя жить для іншого, повір.
І зберегти його. Це так важливо.
І злим вітрам назло, наперекір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Безжалісно кудись спішать роки,
А рани серця тихо зашерхають.
Минуле все ж дається узнаки.
Із прошлих літ без спросу оживають.
І я тоді не знаю, де подітись.
Шукаю всю провину у собі.
І так захочеться до тебе притулитись.
Та що робить, надії ці слабкі.
Коли страждання крають мою душу,
А рани знов нестерпно так болять,
Я хочу запитати, просто мушу:
Чи здатен ти отак, як я, страждать?
А чи любив? Чи, може, так здавалось?
Загадка розчинилась у роках.
Але ж чому? Чому усе так сталось?
Кого судить у наших помилках?
Щоб не було. тебе я зараз прОшу.
Не смій мене забути за життя.
А я нестиму до кінця цю ношу
До подиху останнього, кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Я чую плаче десь людина.
Який гіркий, надривний плач..
Ні, ні! Не плаче це дитина...
Шепочуть губи:"Ти пробач"...
І серце стислося від болю.
І я схопилась... Що це сон?
Це знов випробування долі?
Серця ж не б"ються в унісон.
Не плач, коханий. Надто пізно
Свої спокутувать гріхи.
З тобою ми були нарізно,
Лиш душі рідними були.
Ми вбили те, що не вмирає.
З коханням гралися колись.
Та час від часу оживає.
Не плач, не треба... Не журись.
Великий гріх... Та я пробачу,
Бо щастя все-таки було.
Та що винить тепер невдачу...
Нащо тримать у серці зло..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Пригорну до серця ніжну квітку.
Затремтять червоні пелюстки.
І в очах забігають лелітки,
Бо тепло торкнулося й руки.
Це окраса степу - мак червоний.
Серед квітів вогнищем горить.
А на вигляд шовковистий, скромний.
Тільки у руках чомусь тремтить.
Та чому краса оця так дика?
Чом боїться теплих моїх рук?
Через хвильку мак уже не диха.
В"яне...і втрача принаду луг.
З пелюстків закапали росинки.
Оживить водою? Та дарма...
Тільки залишилися жаринки...
Ось така історія сумна...
Неможливо диких приручити,
Бо не знають радості тепла.
Лиш для себе можуть вони жити.
І згорять в самотності дотла.
( натисніть на картинку...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Люблю я степ вечірньою порою,
Коли жара уже недопіка.
Коли сідає сонце за горою,
Притулок на ночліг, немов шука.
Тут море трав, сягають аж по пояс.
І забиває дух квітковий аромат.
Люблю за те, що тут я заспокоюсь,
Відчувши музику нечуваних сонат.
Тривожить серце кольорова гама.
Небачену красу вбирає зір.
Оця шовкова літня панорама,
Знеболеній душі, як сувенір.
Дарують силу лікувальні трави.
А мак червоний - віру у любов.
А сум непроханий, розвіється вітрами.
Жага життя повернеться тут знов...
(натисніть на картинку...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482761
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2014
Зависло затишшя в природі,
Немов би очікує щось.
Та я не суджу по погоді,
Що в серці моїм відбулось.
І ніби зими вже немає,
Весни ще пора не прийшла,
А серце чогось все чекає.
Ну що ж його так дошкуля?
Чи, може, вже сонця замало,
Чи співу пташок ще не чуть?
Мене ти тривожиш зухвало..
Неспокій... Та в чом його суть?
Чого тобі треба, маленьке?
Не можеш спокійно ти жить..
Моє золоте ти, серденько,
Шалено ти можеш любить.
Давно відцвіли вже левкої,
А проліски ще не цвітуть.
Та ти все ж живеш в непокої:
Його так й не можеш забуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014
Вогонь - величезна це сила.
Непросто його погасить.
Для ніжного серця - вітрила,
Не зможе любов спопелить.
Не треба, щоб ватра палала.
І дрова тріщали в печі.
Маленьке полінце - немало.
Жаринка - до щастя ключі.
Буває, любов покидає.
Отут би підкинути дров.
Маленька жаринка палає.
Не вірить в кінець, що прийшов...
Злітає над попелом вітер.
В надії вогонь розпалить.
Дивує розсудливість й витвір,
А серце це баче й болить...
Хай вітер надії тримає,
Щоб вогник у душах не гас.
Хай бурі й дощі обминає,
Дарує тепло повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014
Дарую своєму чоловікові у День Народження.
Будь щасливим! 23 лютого 2014 року.
______________________________________
А душа, неначе квітка пишна,
Простяга до сонця пелюстки.
Не біда, що трішечки є грішна.
Як в троянди має колючки.
Та вона жива і теж страждає.
І шукає щастя день і ніч.
І надія все ж не покидає,
Як невдачу стріне віч-на-віч.
Може розминутись десь із щастям.
Бо дорога ох як нелегка.
На удачу прийнявши причастя,
Віра оживає, хоч слабка.
Де ж шукать омріяне блаженство?
Як його знайти і зберегти?
А коли охопить стан шаленства,
На ногах устояти змогти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481533
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.02.2014
Любовь, как розовый цветок.
Пленит волшебным ароматом.
Изящный, хрупкий стебелёк,
Что проростёт в душе внезапно.
Кто выпивал Любви глоток,
Тот окунался будто в море.
И нёс стремглав его поток,
Лишая разума и воли.
Накроет с головой волна,
Тебя в бушующей пучине.
Рискуешь быть обречена:
Не пощадит порой лавина.
Любовь - коварная злодейка.
Бежит от тех, кто к ней спешит.
Как мармеладка, шоколадка.
Награда тем, кто прочь бежит.
И всё ж, любите без оглядки!
Ведь, быстротечна наша жизнь.
И пусть сложны её повадки,
Такому чуду покорись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2014