| Сторінки (28/2721): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6hlm5u239bw[/youtube]
Мої думки переплелися,
І кожна з них свій має голос,
Та всі одного не зреклися:
Зерня у них це - стиглий колос..
Нехай вони заколосяться
Достиглим колосом зерна,
От тільки болем не ятряться,
В бокалі кислого вина.
А по вустах проллються медом,
Розбавлять в серці гіркоту,
В душі проллються водоспадом.
Нехай розтоплять мерзлоту.
Ну ось і зараз всі злетілись,
Уважно дивляться в лице,
Очима добрими зустрілись.
Хіба щось скаже так слівце?
--------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=12UkXfSXFS4
[/youtube]
Січе і крутить білий сніг.
Яка лиха оця година!
Десь недалеко вітру сміх,
Ламає він малу стеблину.
Вона тримається, як може,
Не хоче впасти у замет.
Надія теплиться, так схоже,
І з вітру вирватись тенет.
А вітер крила розправляє,
Стеблинку тисне до землі.
Його ця гра так забавляє.
Він радий: сили ж немалі.
Слаба рослинка рветься з пут,
Бо до життя жага велика.
Та як же вирватись із скрут?
Вона ж живе, поборить лихо.
Іде двобій добра і зла.
Добро ніщо не переможе,
Яка билиночка мала,
Коритись вітру все ж негоже....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816536
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ov16vCf2Jeo
[/youtube]
Зима така непердбачена:
То сніг, то дощ, а то відлига.
Неначе сенс її тут втрачено.
У чому зміст її інтриги?
Мороз ударить, холоднеча.
І ніби з нами заграє.
Чи маєш примхи ти жіночі?
Ужалить - болю завдає...
А то дивлюсь : дощем вже плаче,
Невже за скоєне так жаль?
Ми їй пробачимо, одначе,
Бо в неї серце це - кришталь.
А то візьме і пожаліє:
Стече водою білий сніг,
Хоч і зима, та все уміє.
Уміє вдарить навідлиг.
Морозить наші ніжні душі,
Знов пробирає до кісток,
Та ми до неї не байдужі,
Повітря свіжого ковток...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816162
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YqMJmgcHq3o[/youtube]
Заблукати в лісі...Це - не страшно,
Вихід із становища знайдеш.
Головне, що зробиш ти це вчасно,
І тоді ти там не пропадеш.
Заблукаєш у думках - невтішно,
Зможеш наробити помилок.
Тут уже тобі не буде смішно,
Бо життя надасть тобі урок.
Заблукати в мріях... Це - не грішно.
У житті всі мали ці гріхи.
Мрії - це життя у нас розкішне,
Легко ми знайдем туди шляхи.
Легко розпізнать де друг, де ворог?
Ця задача надто вже складна.
Тут думок розкинеш цілий ворох,
Та все рівно виходу нема.
І коли в житті ти обпечешся,
Не залижеш рану, ніби кіт.
Розуму, можливо, наберешся
І відчуєш, що жорстокий світ.
Тільки б у житті не заблукати,
Думати: на те й є голова.
Бо на поміч нікого гукати.
Хто почує тут твої слова?
-----------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815863
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4LsFZZekEu0[/youtube]
Незвичний зовні, ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому вглиб,
Побачиш, що він з іншого все ж ряду.
Якісь комахи поселились в ніжці.
(Спілкуються, напевно, вони так),
Красива окантовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.(Мухомор)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815786
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей Гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш, що він з іншого все ж ряду.
Якісь Комахи поселились в ніжці.,
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими Грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815775
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 30.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4LsFZZekEu0[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому вглиб,
Побачиш, що він з іншого все ж ряду.
Якісь комахи поселились в ніжці.
(Сплікуються, напевно, вони так).
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів ( Мухомор )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815774
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 30.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sCImC2j34xw
[/youtube]
Лікує час не завжди нас удало,
Захоче і зітре усе з душі.
Мабуть, тепла було там дуже мало,
Було занадто в душах метушні.
Коли дивились, думали, гадали,
А час за цим уважно споглядав.
Мабуть, вони, не дуже то й бажали,
А час терплячий, все чогось чекав..
Поволі вогник тлів у німій тиші,
Із сил усіх старався вітерець,
А потім взяв і все оце залишив.
А час все знав: один він тут творець.
Чи не багато,- думав він,- тут честі,
Чиїсь страждання вирішить йому?
За тих, що ще стоять на перехресті,
Зітхаючи, вдивляються в пітьму.
І час пішов помалу, потихенько,
Не повернеться час уже назад.
Та раз у раз зітхав собі легенько:
Чому буває у серцях безлад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GWG9NWo9yOg[/youtube]
Кіт прокинувсь дуже рано,
Вимив мордочку і хвіст.
Очі, ви ввели в оману?
Що, уже не падолист?
Вимив очі він старанно,
Знову глянув у вікно.
І побачив: все туманно,
Якесь біле полотно.
Скрізь літають білі мухи,
Та невже це перший сніг?
Протер лампками і вуха.
Чує поряд дітей сміх.
Гамір, сміх - зліпили бабу.
Дуже рада дітвора.
Тут піддався й кіт на звабу:
Чи прийме його юрба?
У розчинену кватирку,
Скочив кіт мій на сніжок.
Обережно вліз на гірку,
Та зима дала урок.
Лапки змерзли, ніс червоний,
Повалявся у сніжку.
Поряд каркали ворони..
Ох, набрався ж він страху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815616
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m5zSB6Km4ns
[/youtube]
Мороз кинув квітку маленьку на скло.
Від холоду, ніби тремтіла.
А я тут подумала: їй повезло,
Зігріти її я хотіла
Біленька, тендітна, та як її взять?
Торкнулась рукою перлинки.
Бажала тепла свого трішечки дать.
Дивлюсь - покотились сльозинки.
Нащо це торкання? Нащо це тепло?
У квіточці цій - ні кровинки.
Лиш руки мої від морозу пекло,
В душі поселились крижинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-vpGS_nvU1E[/youtube]
Зимовий вечір тулиться до хати,
Туманний присмерк загляда в вікно.
Свої думки я знов перелапачу...
І пересію, що було давно.
А що було? Придумане ночами?
Душа тоді хотіла так тепла,
Та грілася твоїми лиш словами,
Що я в душевній скриньці зберегла.
Заглядую туди я дуже часто,
Картинка, що придумана - жива.
Та кольори блідніють чомусь з часом.
Втрачають своє значення слова.
І кожен раз від шереху зітхаю,
Настирний вітер стука раз у раз
А за вікном, дивлюся, вже світає.
Повільно промінь місяця погас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WqJ2dVkQO00[/youtube]
Пусті слова не йдуть від серця,
Не хоче слухать їх душа.
Вони, як висохле джерельце,
Вони не варті і гроша.
Вони не можуть заспокоїть,
Від них лиш холодом несе.
Вони наснагою не поять,
Неначе сніг в лице січе.
Вони у холод не зігріють,
У спрагу - не ковток води.
Лиш безнадією засіють.
І мають присмак лободи.
Слова казати треба так,
Що їм без сумніву повірять,
Щоб з вуст злітали, ніби птах.
Таким словам могли позаздрить.
Заб"ється серце, як шалене,
Відчувши щирість таких слів.
На смак - не яблуко зелене,
А ніби персик, що поспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCJhwYzYzYA[/youtube]
Ніби осінь ще надворі. Ні! Дивлюсь - зима.
Це вона плете узори тихо, крадькома.
Осінь дивиться з-під лоба: гарний має хист.
Неповторна ця оздоба, так прикрасить лист.
Лист опалий й собі думав: буде до лиця?
Але потім передумав, засмутив творця.
Що отут придумать краще, догодить кому.?
Зима, звісно, не ледача, зробить до смаку.
Знов мудрує витинанки, прикраша гілки.
Працювала до світанку. Знову помилки,
Прилетів холодний вітер,позбивав красу.
В мої коси кинув бісер і розплів косу..
Осінь з заздістю дивилась.Що ж вона могла?
І в здогадках все губилась. Позбулася зла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YCBvw1M8Z5o[/youtube]
В житті, не взнавши насолоди,
Не скуштувавши щастя, яке є,
Бредуть, забувши про свободу,
Хоч болю шлях цей завдає...
Це - дві душі, безвинні, ніжні, чисті,
Колись були торкнулися руки,
Приречені долать шляхи тернисті,
Не день один, не місяць, а роки.
Тернистий шлях нелегкий, заметілі.
Дурне завзяття забиває дух.
Як розігнать думки ці обважнілі,
Звільнити оці душі від задух?
Ці дві душі надіються на щастя,
Бредуть йому назустріч день і ніч.
Та чи зустрітися колись їм вдасться?..
Холодний вітер дме весь час навстріч...
-------------------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HVesltqTloA
[/youtube]
Гречаний мед чомусь тепер терпкий.
Оскоминка лишилася від літа.
Мед на вустах відчутно не такий,
І десь в душі загадка ця пригріта.
Чому тепер усе не зовсім так?
Кого у цім винити? Може, зиму?
Хіба вона одна із тих ознак:
У душі кинула свої крижини.
Зимова заметіль плете узори,
На вікнах розмальовує квітки.
І все не так, як це було учора.
Від холоду померзли і ростки.
Даремно на них дихати теплом,
Не забариться вітер їх розвіять.
Зима прикриє пам"ять ледь крилом,
І буде до весни все сіять, сіять.
Чи навесні проб"ється крізь асфальт,
Чи в змозі душа-квітка це зробити?
Та що тут скажеш? Одне слово - жаль..
Це не зима! Це ми змогли живе убити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=llgKu7uP8jM
[/youtube]
Папір все витримає,-кажуть,
Що хочеш, те й на нім пиши.
Якщо не так, то стерти зможеш,
Якщо щось пишеш - не спіши.
Слова, написані в конверті,
Чекає дальній адресат.
Не залишіть слова затерті,
І не пишіть щось наугад.
Для вас слова - це гра, можливо.
Сміючись, пишете ви їх,
Для адресата все важливо.
Хіба узнає, що це - сміх?
А краще їх сказати прямо,
Яка б там правда не була.
Відкриє, чи загоїть рану,
А, може б, й сили додала.
-----------------------------
Не бійтесь слів, вони живі.
Надайте їм нове життя.
Забудьте тільки про черстві,
В них інший зміст і відчуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XR8SheujAtc[/youtube]
Слова всі твої позбираю,
Складу з них осінній букет.
Це - кара! За що я не знаю.
Так склався життєвий сюжет.
Чи плакать від них, чи радіти,
Чи мовчки осмислити все?
Не можу я все ж зрозуміти,
Куди оце все занесе?
Чи грається вітер словами,
І листям закидав вікно.
На листі слова ці рядками.
Правдивий в них зміст, є зерно?
Зима на порозі, завіє,
І листя потрухне в землі,
А я зрозуміти не вмію,
Чому ці слова лиш на склі..
-------------------------------
( натисніть на картинку )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6fOacvRn1Uo
[/youtube]
Чому сидим ми часто край вікна,
Чому вдивляємось в віконні очі?
Це не дає спочить самотина,
Примушує сидіти до півночі.
Вона зручненько сяде біля ніг,
Подивиться у очі так покірно.
Ну хто тут відказати їй би зміг?
Яка у неї відданість безмірна.
А за вікном холодний листопад,
І шарудить у листях тихо мжичка.
Злітаються й думки тут невпопад,
Керує ними давня їхня звичка.
В такий ось час, вони - моя рідня,
Це ті, що не покинуть і не зрадять.
І так вони, я не скажу щодня,
І вірність, і любов свою доводять.
Так хочеться звільнитися від них,
Але життя цього все ж вимагає.
Самотнність і думки - життя це штрих.
І кожен з нас, мабуть, це добре знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IAiUocL_jsY[/youtube]
Ремейк за твором http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813302
Гуляв самотній кінь в степу,
Розкішна грива.
Розвіяв вітер кіс копу.
Яка грайлива!
Немов від страху горизонт,
Блідніє швидко.
Лишить одного - не резон:
Вже зорі видко.
Підходжу ближче до коня:
Яка постава!
У журі погляд зупиня,
Скакун ласкавий.
Де твій господар, розкажи,
Чому залишив?
Тебе прошу я - не тужи.
В душі тепліше?
Іди за мною, скоро ніч,
Поки що видно,..
А вітер дув обом навстріч.
Було все дивно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TZUH_y-G_l8[/youtube]
Перший морозець в природі,
А це знак, що йде зима.
Не піддатись як погоді,
Обдурити крадькома?
Не зважать на її примхи,
Глянуть гордо їй в лице?
Із душі прогнать всі страхи.
Та, мабуть, це ще не все.
Візьму чистий лист паперу,
Кольорові олівці,
І змалюю атмосферу,
Ні, не ту, де йдуть дощі.
Ту, жаданну серцю сферу,
Де комфортно так душі...
Розправляю лист паперу,
(Все роблю без метушні).
Перший штрих.. Чиї ж це очі?
Вміло ще рука веде.
А що ж далі? Чи захоче,
Може, й усмішку знайде?
Подивились очі в очі,
Та невже почула сміх?
Це було так до півночі...
Настрій сміх змінити зміг...) )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kj97YKolHaw[/youtube]
Пізня осінь тиха, смирна,
Відгуляла вже своє.
Вже не скажеш - непокірна,
Її вечір настає.
Може, зовсім це не вечір,
Просто вже нема тих сил,
Опустились твої плечі,
Не той розмах вже у крил.
Час прийшов вже відпочити.
Де ж знайти притулок їй?
Доведеться їй платити
За безглуздий вчинок свій.
Ти ж дерева роздягала
І лила дощі на них.
Розумію, ти ж не знала:
Буде кара від потіх..
А тепер ти зовсім сива,
Помарніла і слаба...
Не така вже норовлива,
Десь поділася злоба..
Осінь, мила ти голубко!
Все ж потішила ти нас.
Ти і зараз мила любка.
Ти красива й без прикрас..
--------------------------------
( натисніть на картинку)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=buqhg_56Uow
[/youtube]
З дерев листя спадає, загортає сліди.
Розгортає їх вітер і кричить тобі: Йди!
Потихеньку, нечутно, як маленьке дитя.
Тільки йди й пам"ятай: вже нема вороття.
Через гори, долини, через спалений міст,
Буде це так нелегко, покажи свій тут хист.
А попереду прірва, може збить ураган,
Знай, що ти дуже сильний! Ще здолай й океан.
Ти зморився, я бачу..Сядь в дорозі, спочинь.
Подивися на небо, там прозора ще синь...
Незабаром стемніє, буде важче ще йти,
Ти збери усі сили, доберись до мети..
Ось схитнувся. Не падай! Твердо стій на ногах!
Я за цим все дивлюся, прогони з душі страх.
Бачиш: вже тобі легше, ти до мрії дійшов,
Подолавши всі страхи, ти біжиш стрімголов.
В край незвіданий досі, де лиш день, нема тьми.
А тепер не барися: своє щастя візьми..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3DQq4GG1qs0
[/youtube]
Далось взнаки оце вікно,
До нього тягне, як магнітом.
Про що нагадує воно?
Чомусь згадала я про літо.
Надворі осінь, та забула,
Вдивляюсь пильно у вікно..
Якусь мелодію почула.
Згадала: чула десь давно.
Там вітер проситься у гості,
Гойдає штори раз - по - раз.
За тим вікном усе так просто.
Ледь чую я уривки фраз.
А потім тиша, якийсь спокій,
Мабуть, смакують там вино,
І в ноті цій такій високій,
Стелилось щастя, як руно..
Мабуть, трималися за руки..
О щастя! Ти не підведи.
Не доведи їх до розлуки...
Залишся з ними назавжди...
В чуже я щастя заглядаю..
Та, ні, не заздрю... Просто так.
Моє десь теж іще літає,
Та я діждусь його, однак...
-----------------------------
( Третій вірш про вікно) ))
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791745
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762789
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fTDY8tBDv00
[/youtube]
У землю кинуте зерно -
Весною будуть гарні сходи.
Якщо й добірне ще воно,
Врожай хороший вчасно вродить.
Якщо обласкане вітрами,
Росте від доброї руки.
Та ще з хорошими словами,
І про добро були думки...
Отак і в серці схоже нашім:
Якщо в нім кинуте зерно,
Не буде там не так, інакше,
Хороші сходи дасть воно.
Якщо цей паросток леліять,
Кохать на зло усім вітрам,
Ніщо не зможе протидіять,
Надовго квітнуть пелюсткам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sE7gHKcnaxQ
[/youtube]
Врятуй мене від дум осінніх,
Від цих недоспаних ночей,
Потоку сліз, нерозуміння
Цих непростих твоїх речей.
Не погаси промінчик світла,
Цей не зруйнуй дороговказ.
Ковток осіннього повітря
Врятує все це на цей раз.
Врятуй від вітру в непогоду,
Коли дощі січуть в лице,
І зупини душі погорду,
Поки не знищили ми все.
Одним лиш поглядом, чи словом,
Поки не пізно, ще є час.
І хай засяє зірка знову...
Допоки ми є... врятуй нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GdBS9B2TnLU[/youtube]
Нащо питать про те, що знаєш?
Давно пройшли уже жнива,
А ти усе собі гадаєш:
Дійшли до мене ті слова?
Це, мабуть, осінь завинила,
Що обміліли почуття.
Вона тебе давно втомила.
Чи це осіннє укриття?
Слова, питання, недовіра,
Одна із осені ознак.
Не золотої та, що сіра.
У неї зовсім інший смак.
Дощі, тумани, різкий вітер,
Приносять в душу пустоту.
Нехай би вітер все це витер,
Прогнав із серця глухоту.
Щоб ти уважно роздивився,
Не все погано навкруги,
З шляху свого давно ти збився,
Моєї нехтуєш руки...
Як жить тобі, ти добре знаєш.
Не тільки світа, що в вікні,
Та пройде час і ти згадаєш
Ті літні дні, а, може, й ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EmlNz547Pxk
[/youtube]
Чим можна виміряти щастя?
А скільки треба для душі?
Боюсь, що це узнать не вдасться.
Які ж до нього є ключі?
На мою думку, дуже мало:
Щоб поряд - любляча душа.
Щоб сонце в вікна заглядало,
І друга вірного рука,
І щоб хотілося любити,
Неначе це в останній раз.
І берегти життеві миті,
Вони складають життя час.
--------------------------------
Щастя не можна купити,
Щастя не можна продати.
Важко його пояснити,..
Щастя умій дарувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CMu9UzDMF_8[/youtube]
Я так боюся слів, які мовчать.
Не знаю, що в душі своїй ховаєш.
Не краще їх тобі мені сказать?
Ти, певно, лиш один все добре знаєш.
Нехай вони не ті, яких чекала,
Нехай у них вже буде інший зміст.
До цього дуже довго я звикала.
Та все ж сказати треба мати хист.
Не бійся їх, вони ж у серці грілись
І час такий, що маєш прокричать.
А час іде... Невже і застарілись?
А, може, хтось втомився їх чекать.
Слова, буває, вилетять птахами,
Дістануть душі до самого дна.
Як боляче чекати їх роками,
І може впасти їм тоді ціна.
Як слів багато різнокольорових,
Вони не мають серця, ні душі.
А як життя змінити все ж готові,
Якщо ж вони, звичайно, не чужі.
Тож не тримайте слів своїх в ярмі..
Відкрийте їм свої залізні грати.
І станете щасливими й самі:
Не буде вже тоді когось втрачати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6ttidNlEMiA[/youtube]
А я візьму і все зроблю інакше:
Холодну осінь в літо поверну.
Осінній лист - на золото удачі,
І з головою в неї я пірну.
Я - сильна і ніколи не заплачу,
Відкину всі образливі слова.
Хай буде зараз так, а не інакше,
Осінній день, як літній теж бува.
Слова душі придумаю для втіхи,
Не будь вразливою, моя душа!
І злива слів, неначе завірюха,
Нехай тебе в житті ще потіша.
Хай річка забуття потиху плине,
Осінні хай наповнять ще дощі.
А спогади, якщо колись й нахлинуть,
То це - миттєва слабкість лиш душі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LkZjC54O2Bo[/youtube]
В руках тримаю лист осінній.
Замерз, від холоду тремтить.
Мені здалось це - Птаха Синя,
Махне крилом і полетить.
Чомусь не хочу відпускати,
Тремтить, а віє так теплом.
Мені так хочеться узнати:
Чому злетів з одним крилом?
Нащо упав мені у руку,
Відчув на відстані тепло?
Щось шепотів, але ні звуку
Відчути серце не змогло..
Десь пролетіла пташок зграйка,
Він подививсь чомусь їм вслід.
А серед них - біленька чайка,
Мабуть, відбилась від своїх.
В твоїх очах майнула заздрість:
З одним крилом не полетиш ...
Та в тебе є маленька радість:
В моїй руці ти ще лежиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wUl-GL8NpxU[/youtube]
А як же ти посмів мене забути,
За щастям швидко, зачинивши двері?
Не можу я це й досі ще збагнути.
Не знала я тоді твоїх критерій.
Можливо, ростом зовсім не вдалася,
Не пахли коси м"ятою - любистком?
Свої недоліки знаходить намагалась,
З люстерка глянуло лице із смутком..
Не захотів розглянуть до пуття,
Що щастя доля щедро дарувала.
Вона лиш раз дає, таке життя,
Чи пробу цю на міцність влаштувала?
І знов думки, як відгоріле листя.
І літо вже позаду, не вернеш.
І всі думки в одне лише сплелися.
Вони уперті, їх не проженеш..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_UWYz_EPeYE[/youtube]
Холодний вечір дощовий.
Почула: рипнули десь двері.
Невже це знову буревій,
Знов безпорядок в атмосфері?
Сумне зітхання край дверей,
Відчула легкі чиїсь кроки.
Чи хтось несе мені вістей?
І з чим ще матиму мороки?
З ноги на ногу ледь ступа.
Холодне, майже задубіле,
(А дощ сильніше накрапа)
І щось таке воно несміле..
Незваний гість.. Чиє ж це щастя,
Посмів хто вигнати надвір?
Чи заспокоїти удасться
Цій долі злій наперекір?
А в домі цім і лад, і спокій.
Душа у щасті не болить.
А як скитальцю одинокім?
Нагріть і жити залишить?
Дивлюсь за двері - там нікого.
Залишим ми тебе у хаті.
Проходь, зігрієшся небого.
Бо щастя не бува багато...
Хай щастя ллється через край!
Життя наповнить хай по вінця!
Тримай його, не проганяй,
Бо хтось ним зможе спокуситься..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pzK9LSq1_bY
[/youtube]
9.11.2012 рокуЦе ще один вірш на таку ж тему:
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376596
Скажи мені, чому коротке літо,
Чому осінні ночі довгі і сумні?
Чому цей сум у душі перелито?
І інший світ тоді в заплаканім вікні.
Скажи, чому це осінь все руйнує,
А потім гірко плаче, ніби жаль?
Та голуб із голубкою воркує,
Вони не знають, що таке печаль.
Скажи, чому тебе я кличу уві сні,
Чом смутком оповиті твої очі?
Чому, скажи, все розцвітає навесні,
А серце все ж тебе забуть не хоче?
Я усміхнусь тобі у цю холодну ніч.
Нехай це осінь плаче безупинно.
А я іду до тебе, ти ж іди навстріч.
Не буду плакать просто, безпричинно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=81JC95E4f9w[/youtube]
Безшумно впав один листок,
Приліг, неначе відпочити.
Йому б повітря ще ковток,
І ще б хоч трішечки пожити.
За ним упав іще один,
А потім зграйка полетіла,
(Таке життя й людського плин)
Неначе чайки легкокрилі.
Хтось полетить за журавлями,
Якщо він місце там знайде,
Чиясь душа пройде стернями,
І просто так собі піде..
Лиш озирнеться на хвилинку:
Не все почув, не все сказав.
І із сльози уже крижинка,
Розтане тихо поміж трав.
Це буде потім, хай колись,
Таке життя, не переробиш..
А зараз мова йде про лист...
І все ж подібне щось знаходиш....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810794
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PLvTvn3z16U[/youtube]
Друкується вдруге, трохи перероблене.
Упали перші роси з трав,
Земля нап"ється досхочу.
А перший промінь добре знав:
До тебе птахом я лечу.
Поки росу не з"їло сонце,
Поки не спалені думки...
Вже день родивсь на горизонті,
Он кучерявляться хмарки..
І ти не спатимеш до ранку.
Думки: а як мене зустріть?
Одягнеш нову вишиванку.
От головне: не пропустить.
Дорога зовсім недалека,
Всього на відстані руки..
От чи пізнаєш? Я - лелека,
Боюсь: не взнаєш.. Бо роки...
Я покружляю над тобою,
В руці твоїй, дивлюсь, зерно.
Чи перекинутись вербою,
Що заглядатиме в вікно?
Та ні! таке спекотне літо,
От, чи приймЕться деревце?
Додому краще полетіти...
Бува: присниться ж ось таке
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f8PQfWKd0SM[/youtube]
Ще вчора клен стояв в багрянці,
Привітно листям шарудів.
Чому ж сьогодні рано вранці
Безжально вітер лист струсив?
Тут боротьба ішла нерівна
За виживання, за красу.
Жаль, ця війна була нищівна.
До руйнівної віднесу.
О, вітре, вітре, сильний, буйний!
Нащо в серця вселяєш стрес?
Таке життя ведеш розгульне,
До всього втратив інтерес.
Я намагаюсь зрозуміти:
Буваєш різним ти під час.
Це ж треба так оце уміти
Бувати всяким кожен раз...
То ніжно гладиш коси довгі
Своїй улюбленій вербі,
А то цілуєш її ноги...
То раптом інший: вже в журбі...
Невже вториш людській подобі?
Мінливий настрій твій без меж.
Чи, може, це життєве хобі?
Тебе люблю за різність все ж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SyotJK6NJ1o[/youtube]
Тобі я вишию хустинку,
Цей непростий носовичок.
Лише замешкаюсь хвилинку:
Яких тут вибрать ниточок?
Ниток чимало - розмаїття,
Як мрій нездійснених клубок.
Калини вишию я віття,
А на калині - голубок.
Внизу, нитками, що із сонця,
Два серця ніжно обнялись
І вигравають у багрянці.
Це ті, що в вірності клялись.
Коли над хатою своєю
Почуєш клекіт журавлів,
То знай: за просьбою моєю,
Несуть дарунок, що без слів...
А ти одягнеш вишиванку,
Підеш у Храм в ранковий час.
Молися Богу спозаранку:
Це Він колись обох звів нас..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KuJpiVb0HVY[/youtube]
На перепутті двох доріг,
Зустрілись літо й осінь.
В цей час далеко падав сніг.
Невже хотів наврочить?
Одна пора, що відцвіла,
Вже вмилася росою,
Друга - , що тільки-но прийшла,
Пролилася сльозою.
Ну що сказать одній другій,
Що часом буде важко?
Зроби тихіше буревій,
Створи осінню казку.
Не нищ красу усю з плеча.
Постій і озирнися.
На все хай хисту вистача,
Душею ніжною торкнися.
Ти часто плачеш, бачу я.
Невже буває жалко?
То ж не проста твоя душа...
Тепер ти тут хазяйка..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810223
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nrSj7yCP61Q[/youtube]
Осінній сум струшу з плечей,
І усміхнуся дню новому.
Не буду слухати речей,
Що це душі осіння втома.
Осінні примхи це - не нове
Ми піддаємось легко в лад.
Вразливим душам це - типове,
І настрій йде уже на спад.
Про щось жалієм, тихо плачем,
І вторим з сумом тим дощам.
Налаштувались так, одначе,
Бо настрій робить кожен сам.
Осінній сум - те потаємне,
Де плаче спогадом душа
І сльози ллє свої недремно.
Таку не пробуйте втішать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Hr0ebQ5YT1o[/youtube]
Чом поникли буйні трави,
Що вас так гнітить?
Може, вітер у забаві
Міг так засмутить?
Чи важкі осінні роси
Тягнуть до землі?
Страх, бо десь почули коси,
Що дзвенять в імлі?
Гляньте осені у очі,
Поборіть свій страх.
Вона прийме неохоче
Смілий цей замах.
Та це буде ненадовго,
Візьме ще своє.
Не поробиш тут нічого...
В цьому теж щось є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809558
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YbaF43HpVv8[/youtube]
Дякую, що подивилися цей кліп...
Кліп взятий з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809406
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2018
Вітер знов приніс листок,
Приліпив до скла.
Він проклав мені місток
До твого тепла.
То від тебе новий лист,
Ти в нім написав,
Що надворі падолист
Вже тепло забрав.
Ще писав: холодна осінь
Вкрала дня шматок ,
Що пташки вже безголосі...
Ось такий "місток"...
Я ж шукала між рядками,
Тих потрібних слів,
І пройшлася сторінками...
Ти сказать не вмів.
Вітер знов насипав листя,
Грався, як хотів.
Всі слова в них розбрелися,
Лиш сумний мотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mFu_iDrGCx0[/youtube]
Ледь - ледь зашторене вікно,
Рогатий місяць заглядає.
Тупцює сон уже давно,
На мене хитро поглядає.
Зітхає стомлена душа,
Думки рояться табунами.
Легенький вітер сум втіша,
Туман кочує валунами.
Якась таємність у природі,
А ти чекаєш, чогось ждеш.
Та все киваєш на погоду:
Дощі, туман - немає меж...
Десь недалеко легкі хвилі
Цілують річки береги.
Але й вони чомусь безсилі:
Покинуть річку назавжди..
Моє вікно - це інший світ,
І інше там життя існує.
Чом оселився в душі гніт,
І там живе і розкошує ?
Гойдає вітер павутинку,
А я міркую, чи впаде?
Та все думкам нема спочинку...
Дивлюсь: світанок ніч краде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=utCmvd8ZYfE
[/youtube]
Смуток іноді буває єдиним щастям.
Еріх Марія Ремарк
Сум осінній покотивсь клубками,
І поплив туманом по ставку,
І пішов неспішно байраками.
Має він ходу таку легку.
Ще пройшовся по зеленім листі,
І приліг неначе відпочить.
Зручно було там, як у колисці..
Вітре! Спробуй сум цей зупинить.
Хай заграє крапельками радість.
Поверни надію, хто втрача.
Осінь! Ти приносиш часом слабкість.
І чиясь у розпачі душа.
І ти сам собі вже не належиш..
Але раптом хтось всміхнувсь тобі.
І твій сум уже в другій одежі:
І немає місця тут журбі.
Тільки ось не знаю, чому плачу.
Сльози покотились, як горох.
Посмішка змогла переіначить.
І душа не б"є уже в сполОх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=saC7AyalPmc
[/youtube]
За чим ти, осінь, гірко плачеш,
Невже в житті щось не вдалось?
Чи хочеш щось переіначить,
Бо дуже хочеш, щоб збулось?
Чи сльози ллються мимоволі,
Як це буває у жінок,
Що докоряють своїй долі,
Що не збулась одна з думок?
Це ж ти одна у тому винна:
Стоять оголені ліси,
А ти все плачеш, як дитина.
У них пробачення проси.
Летять кудись, дивись, лелеки,
Кидають з болем рідний край.
Важа дорога і далека...
Тебе не лаю.. Зачекай!
Я все ж люблю тебе за ніжність,
Душі твоєї глибину..
Що ти в думки приносиш свіжість..
Чому ж все ж плачеш, не збагну?..
З тобою плакати не буду.
Нащо розводить мокроту?
Не піддаю тебе осуду,
Люблю тебе все ж золоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JJTDZt2hOTE
[/youtube]
Вечір... дощ холодний, тихий, мрячний.
Душу чим зігріти в такий час?
Серед днів у осені не кращий,
Взяти де тепла, щоб про запас?
Кава тут не вирішить проблеми.
Полистаю, може, тут думки?
За вікном вже квітнуть хризантеми...
Все не те.. Листаю сторінки.
Знов листаю.. Вирвана сторінка.
Дай згадаю, що це там було?
Видно, там була чиясь мовчанка.
Потім що? Повільно життя йшло.
Легкі хвилі човник колихають,
Знаю: це була тоді весна.
Спогади туди ще відлітають,
А в човні - ні жодного весла...
Допливли до берега? Не знаю...
Пам"ятаю тільки всі слова...
Засиділась... За вікном світає..
Спомин десь за обрій відплива...
Омиває дощ віконні рами,
Сон, не дочекавшись, десь утік.
Те, що дороге, те завжди з нами.
Ці моменти, як річок потік..
Пройдене не все теплом зігріє:
Десь звучить надірвана струна,
Та частіше все ж душа радіє,
Бо цвіла не раз в житті весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o9ewSi6PevQ
[/youtube]
Іду знайомими стежками.
Чи сад все той же і без змін?
Так тішу все себе думками...
Чекать мене завжди він вмів.
Але чому ж так серце б"ється,
Чому неспокій у душі?
Невже десь юність відгукнеться,
Що притаїлась тут в тиші?
Все повільніше уже кроки,
І я не вірю вже очам:
О як мене торкнув неспокій!
А сад так радо зустрічав.
Стелив м"який із листя килим,
Вбрання новеньке одягав.
І був якийсь, не зовсім звичним,
До мене руки простягав.
Ввібрали очі сад осінній.
Як до лиця багряний цвіт!
І я шукаю з нетерпінням
Моєї молодості тут слід..
Тепер тут осінь хазяйнує.
Ти була свідком юних днів.
Чому ж це час усе руйнуює?
Як досконало все зумів...
Поговори зі мною, осінь,
Узнать всю правду поможи.
Чому в житті все так не просто.
Шукать де молодість, скажи?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dC82gEE6KxA
[/youtube]
Повільно, ніби крок за кроком,
Вступає осінь у права.
А я згадала ненароком
Тобою, сказані слова...
Та ні! Нічого там такого,
Що скоро прийде вже зима,
Що так болить душа у нього,
За чимсь сумує крадькома.
Що довгі ночі у безсонні,
Роки летять у нікуди..
А дні такі всі монотонні,
Стікають краплями води...
А я все слухала уважно,
Все намагалась зрозуміть:
Чому ж в житті його так складно?
Мабуть, не вмів усе цінить..
Що було далі? Дай згадаю...
Все чула осінь за вікном.
А я слова, слова шукаю.
Тут осінь стукнула листком...
Я так хотіла щось спитати,
Та десь поділися слова.
Не можу й досі пригадати.
Чи час старанно їх хова?.
Та чим розрадити я можу,
Тепло руки подарувать ?
І в таку осінь непогожу,
Чи поцілунком врятувать?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NSJ_te00tr8[/youtube]
Мовчання - тонка павутинка,
Яка опутує серця.
Мовчання - пустки серединка,
Бо зручна так мовчанка ця.
А, може, просто це - сльозинка
На чиєсь серце впала десь.
І не розтала та крижинка.
І тут мовчання секрет ввесь
Мовчання - золото, сказали,
Тут не потрібно зайвих слів.
Вони в мілкій душі десь впали,
Чи просто їх сказать не вмів.
Коли нема чого сказати,
Тобі не ворог твій язик,
В мовчанні можеш приховатись,
Бо ти давно до цього звик.
Для когось просто соломинка,
Когось тримає на плаву.
Можливо, прийде час зупинки,
ВІдчуєш цінність слів живу.
Проміння сонця тихо ллється,
І мовчки квіти всі цвітуть..
Але мені усе ж здається:
Слова - живі, серця їх ждуть.
Мовчанням можна так кричати,
Його почує увесь світ.
А, може, все - таки мовчати,
Коли у серці пустоцвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806788
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-kf4HJ3lPwM
[/youtube]
А час такий собі творець:
Мастак усе перевернути.
Колись за щастя був борець,
Тепер все зробить, щоб забути..
Бо все колись пройде, минає,
Чомусь міліють почуття.
Та час один, лише він знає:
Чому тепер я вже не та.
Час довго терпить і чекає,
Години, місяці, роки,
А потім, ніби сніг спливає,
І упадає в плин ріки..
І вже не гонить хвилі вітер,
А так собі кудись пливуть...
Це час такий ось має витвір,
Що не цінилось - все забуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mYlKm_DqxEY[/youtube]
Уважно прислухаюся у тишу,
Подих затаїла лиш на мить.
Вітерець гілки дерев колише...
(Ніч надворі, все навколо спить).
Та для них це - справжня колискова,
Заспокоїть їх вона й без слів.
Суть не в тому, що нема ні слова,
Їм так до душі, що пожалів.
Кажуть, що у вітру нема серця,
Що відсутня в нього і душа.
Та не вірте! Так лише здається,
Чом тоді дерева він втіша?
Чи не він зірвав зі злості листя,
І дерева голими стоять?
На калині залишив намисто,
Що на сонці вогником горять.
Бачить він красу і розуміє,
Знать: не безсердешний зовсім він.
Плакать і жаліти так уміє.
Небагато має все ж провин.
Вміє шепотіть мені на вухо,
Часто мої коси розпліта.
Іноді почую: ти не падай духом,
Як вірветься в серце метушня....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2018
https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY
Незвичний зовні ніби оцей Гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш ти не те, що в інших рядом.
Якісь Комахи поселились в ніжці.,
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими Грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
------------------------------------------------------
Не та краса, що кинеться у очі,
(Забувши про душевну чистоту)
Торкнутися бажання так лоскоче:
Побачите душевну пустоту.
Не клюйте ви на те, що забавляє,
Краса буває часто, як обман.
Вона частенько яду добавляє,
На очі накидає вам туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805958
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш ти не те, що в інших рядом.
ЯкіськКомахи поселились в ніжці.
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
------------------------------------------------------
Не та краса, що кинеться у очі,
(Забувши про душевну чистоту)
Торкнутися бажання так лоскоче:
Побачите душевну пустоту.
Не клюйте ви на те, що забавляє,
Солодощі бувають часто, як обман.
Вони частенько яду добавляють,
На очі накидають вам туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805939
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY
[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш ти не те, що в інших рядом.
Якісь комахи поселились в ніжці.
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
------------------------------------------------------
Не та краса, що кинеться у очі,
(Забувши про душевну чистоту)
Торкнутися бажання так лоскоче:
Побачите душевну пустоту.
Не клюйте ви на те, що забавляє,
Солодощі бувають, як обман.
Вони частенько яду добавлють,
На очі накидають вам туман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805937
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iqAkyM7PJY
[/youtube]
Незвичний зовні ніби оцей гриб,
А скільки умістилось в ньому яду!
Подивишся уважно йому в глиб,
Побачиш ти не те, що в інших рядом.
Якісь комахи поселились в ніжці.
Сплікуються, напевно, вони так.
Красива аконтовує маніжка.
Ніхто не хоче взнати його смак.
Не в дружбі він із іншими грибами,
Вважає себе красенем лісів,
Бо шапочки прикраса - білі плями.
Вважає: перше місце тут посів.
------------------------------------------------------
Не та краса, що кинеться у очі,
(Забувши про душевну чистоту)
Торкнутися бажання так лоскоче:
Побачите душевну пустоту.
Не клюйте ви на те, що забавляє,
Солодощі бувають, як обман.
Вони частенько яду добавлють,
На очі накидають вам туман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805936
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TpwsWJb8twY[/youtube]
Замріяно дрімає пізнє літо.
До осені лишився тільки крок.
Чому у сум тепло вже перелито?
Ще жоден не злетів з дерев листок.
Закуталось ти в пелену туману,
Обсіли й заморочили думки.
Свою тривожиш душу ти зарано..
Не слухай, що торочать язики..
Що буцімто зима прийде невчасно,
Забудуть люди про тепло твоє.
Але ж ти зараз ще така прекрасна,
А літо бабине візьме іще своє.
Чому мені ховаєшся під комір?
Моє тепло разрада тобі, так?
Чи бачиш у очах зелений колір,
Вуста мої приймаєш ти за мак?
Від тебе я взяла якусь частинку:
Родилася у літній твій розмай,
І вибрала найкраще - серединку.
Ми родичі з тобою, так і знай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2018
Твір друкується повторно зі змінами.
------------------------------------------
Теплослів"я... А що воно значить?
Від якої душі воно йде?
Протилежне - злослів"я, тлумачать,
Що притулку в серцях не знайде.
У болоті полин розкошує,
Кропива та, що жалить, росте.
І хто зілля оцього скуштує,
Може, серце ізцілить пусте..
Теплослів"я лікує нас словом..
Як добротне зерно проросте.
(Від злоби є надійним покровом)
Що, як квітка весняна, цвіте.
Чи жалієм ми доброго слова,
Чи запас словника обмілів?
Чи вважаєм, що слово - полова.
Чи зростити в душі не зумів.?
----------------------------------
Ти відшукай у серці слово,
Нехай зігріє увесь світ.
Не пропусти тих випадково,
У кого був давно політ.
І стане світ в новій обнові,
Не дошкулятимуть дощі,
Бо буде вірить знову й знову,
Що є все ж ліки для душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805500
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T_Js4TQgkXo
[/youtube]
Ну що сказать мені про день оцей?
Для мене непростий він і незвичний.
Скажу про нього кілька слів лишень,
В моїм житті, як кажуть, золотистий.
Пройшло з тих пір багато днів, років,
Не віриться: роки так пролітають.
А рік за роком пташкою летів,
В життєвий шлях і долю уплітають.
Хотілося, звичайно, щастя у житті,
Та не завжди буває так, як хочеш.
Нелегко нам було іти в путі:
То вітер загуде, то запорошить.
Я дякую тобі, Життєвий Друже,
Що ти зі мною поряд йдеш життям,
Що маєш почуття до мене небайдужі,
Й тобі дарую найніжніші почуття.
Ранковий поцілунок і гарячу каву..
Ну що потрібно зараз для душі?
Ти не сумуй, філософ мій ласкавий,
Проб"ємося в життєвій метушні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805033
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k4TE0O_d1cA
[/youtube]
Ти - єдиний кактус у квітнику мого життя
Сімейка Адамсів
----------------------------------------------
Як пахнуть запізнілі літні квіти!
Не те, що квіти ранньої весни.
Холодною росою часто вмиті,
І сняться їм осінні ніжні сни.
Це осінь наступає їм на п"яти,
І перший морозець надав страху.
Та за життя тримаються завзято,
Хоч по осінньому ідуть уже шляху.
Краса осіння завжди неповторна.
Осіння жінка.. Бачили таку?
У осені велична, непоборна.
Погляньте - ще солодка, до смаку.
Хода урівноважена і плавна,
А очі - життєдайний ніжний блиск.
Вона іще кохає, ніжна, славна,
Хоч не така, яка була колись.
Вже може оцінити почуття,
Цей досвід здобула вона з роками.
Шалене має ще серцебиття,
Коли торкається він ніжними руками.
Ще задивляються услід чоловіки,
Бо так чарує ця осіння жінка!.
Вас любить Бог, чарівні ви жінки!
Ви - осені малесенька сльозинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=snyfGffcLbc[/youtube]
Не можуть очі бути красивими,
які жодного разу не плакали.
Софі Лорен
Якого кольору ті очі?
Про це я думала не раз.
Та пам"ять все мені шепоче:
Забула? Тільки без образ.
Та ні! Згадати намагаюсь,..
Хіба у кольорі вся суть ?
Все ж пригадала. Усміхаюсь.
Такі тепло завжди несуть..
В твоїх очах шукаю душу,
В них можу правду відшукать.
Я їхній спокій не порушу,
Та все ж боюся заблукать.
Вони мінливі, як погода:
Ласкаві, теплі і сумні.
Та не люблю, як прохолода
У душу дивиться мені.
Коли вмиваються сльозами,
То з ними тихо плачу й я
Таємно довгими ночами...
Чи плаче то душа моя?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sfbfaeG7EJU
[/youtube]
День, натруджений спекою
і думками людськими,
Відлітає лелекою,
Щоб набратися сили.
Завтра, щоб відродитися,
І почати все знову.
Сонцю й небу вклонитися,
Життя взять за основу.
Попросився до хати,
Де немає там смутку.
Радо будуть стрічати,
Пригощатимуть хутко,.
Роздивився уважно:
Хата ніби, як квіточка.
І господар поважний..
Сплять щасливії діточки..
Дріма котик біленький,
Щось муркоче під ніс.
Він згадав щось смачненьке.
В цім життя його зміст.
Розморили солодощі,
Уже час спочивати.
Всі забулися складнощі.
Ходить сон біля хати.
Завуалила нічка
Це щасливе вікно...
Десь хлюпочеться річка...
Сон зморив всіх давно...
МІсяць глянув в віконечко:
Тут порядок у всіх.
Спочива десь і сонечко...
Спить.. єдине для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KBUwAvnmtCc[/youtube]
Тиша.. Світанок крадеться несміло.
Лагідне літо іще на порі.
Ніжні принади так ллються по тілу,
Тільки зітхають чомусь явори.
Знаю: відчули, що осінь в дорозі.
Гляньте на небо - цвітуть ще шовки.
І заспокойте думки, що в тривозі..
Осінь торкнула одні лиш ставки.
Тільки вони не сумують.. повірте.
Ряска - це тільки прикраса ставкам.
Їм ще не шкодить холодне повітря.
Літнім пробачуть вони помилкам..
Он серед ряски квітує латаття.
Наперекір цьому літу й вітрам.
Лілії ніжні вдягли різні платття...
Вдячна за спомин далекий я вам.
Тиша навколо..Краса ще вирує,
Осінь, пробач..Не твоя ще пора.
Літо ще трошки хай нас почарує,
Хай хазяйнує по нашим дворах..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804173
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wMNdIl0E49k[/youtube]
З думкою про тебе, я ступаю в осінь.
Попрошу у неба: не лий сльози. Досить!
Будь для нас шовкова, довготерпелива,
Будь іще зразкова, тільки не плаксива.
Ще навчи прощати так, як Бог прощав
Гріх когось карати, так ВІН нам казав.
Я спитаю в тебе, як жити без болю?
Це в житті так треба... Ми ж жінки з тобою.
Треба все це знати, хоч немало літ.
Научи літати, взнати дивосвіт.
Розкажи, як жінці, чого часто плачеш?
Хто твої обранці? Ти ж сильна, неначе.
Ми тобі віддячим, ніжністю в стосунках,
А любов гаряча, буде подарунком.
Тільки не лий сльози на серця гарячі,
Бо любить ще в змозі.Суть життя в цім, наче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018
Крізь асфальт пробилась квітка,
Тонке стебельце.
Де взяло цю силу, звідки,
Це слабке тільце?
Підняло пелЮстки - вії,
Глянуло на світ.
Це збулись, мабуть, ті мрії
Про її розквіт.
Озирнулась, усміхнулась.
Певна, що не сон.
Вона тільки що проснулась,
Навкруги осонь*...
Це посипалось проміння
З сонячних долонь.
Квітці так прийшло везіння.
Завжди так, либонь?
Впала крапелька із стріхи,
Додала ще сил.
Зажадала вона втіхи:
От би пару крил!
Хтось ішов необережний,
Черевиком став,
Щастя кінчилось безмежне:
Квітку розтоптав...
-----------------------------------------
Ось такий життя урок:
Коли йдеш, притиш свій крок.
Не злітай у вись,
Упадеш й розіб"єш ніс...
осоння( осонь) - Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m_79WgLCvJY[/youtube]
Життя - це поїзд, в нім всі ми.
Шалена швидкість, не спинити.
Хоч і здається - тільки мить,
Та може все у нім вміститись:
Тривоги, радість, каяття,
І все, що в нас, спішить за нами.
Весни, зими передчуття...
Все мчить за нами табунами..
О, непосильна бува ноша!
Але ж це наше, не чуже.
І серця струночка найтонша.
Усе це - пам"ять береже.
Буває хочеться звільнитись
Від того, що в душі пече.
Воно ж не хоче загубитись:
Тримає міцно за плече..
Куди ж подіти, де зупинка?
Чи на хвилину, чи на п"ять..
А ти уперта все ж, помилка...
Та скільки ж вас? Як рахувать?
Та все моє завжди зі мною,
Хай непосильний цей багаж,
Тримаю міцно вас рукою,
Життям здобутий екіпаж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2018
Розрослась на диво кучерява яблунька.
Пахощі духмяні розлились в саду.
Дарувати радість свята твоя доленька.
І до тебе в гості я сьогодні йду.
Радо і привітно мене зустрічаєш,
Яблучки смачненькі падають до рук.
Посмішку мою зразу помічаєш.
Хто тебе навчив щедрості наук?
Начебто дрібниці, але я щаслива.
Наливні, красиві і медовий смак.
Скуштувати яблучка, ніби все просила.
І нектар медовий тане на вустах.
Дякую за радість в день цей пречудовий.
Помолюся Богу у святковий день.
Думаю, відчує щирість в моїм слові:
Хай квітує в душах доброта в людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803650
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eFAhYf44pW8[/youtube]
Так рано про осінь тривожать думки.
Пробач мене, літо, живу ще з тобою.
А, може, роки це даються взнаки:
І літо, і осінь в душі у двобою.
Ні слова про осінь..Іще не пора.
Про зливи холодні, вітри і про сльози.
Ще літо керує у наших дворах.
Ти ж, осінь, спинись, відпочинь у дорозі.
Та перші відчутні твої уже спроби:
Он перший листок пожовтів і упав.
А, може, це просто упав від хвороби,
Чи просто від літа кудись утікав?
Услід йому з заздрістю всі подивились.
Який це прекрасний відбувся політ!
Він знав, відчував, що вони помилились,
Подумав про це і ще більше враз зблід.
Тут вітер піднявся, схопив втікача,
Поніс його швидко в незвідані далі.
Тоді зрозумів він, що силу втрача...
Політ його перший таким був невдалим..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T9MlYKK17iM[/youtube]
СПИНИ МЕНЕ, ЛІТО! НЕ ХОЧУ У ОСІНЬ...
Олекса Удайко.
--------------------------------------
Ще літо моє не добігло до краю.
Безсонні ще ночі, це значить - кохаю.
Тепло нерозтрачене в серці ще маю...
Чому ж оце, осене, мостишся скраю?
Це правда, що коси давно відзвеніли,
І коси мої уже ледь посивіли,
Але почуття ще живі, не зміліли.
Ще, осінь, тебе до душі не впустила.
Не плач прошу, літо, нащо оці сльози,
Нащо ти вплітаєш в життя моє прозу?
Зроби, щоб ударили блискавки, грози...
Прошу тебе, осінь,: не стій на порозі.
Ой осене, осене ! Яка твоя суть?
Чи, може, у тому, що все не вернуть?
Нехай ти сумуєш, дощі часто йдуть,
Однако, ти знаєш, тебе також ждуть...
Тебе я до серця іще не впускаю,
Я хочу ще спробувать яблук із раю...
Чи чуєш ти, літо? в тобі ще блукаю.
Хоч осінь в душі примостилася скраю...
СПИНИ
ОСІНЬ,
ЛІТО!
ТЕБЕ Я БЛАГАЮ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018
Друкується повторно із змінами.
---------------------------------------
Я цей вокзал ніколи не забуду.
Щасливим був той незабутній час...
Цю круговерть я пам"ятаю: квіти, люди...
Тепер згадаю дещо і про нас.
У нас з тобою тільки п"ять хвилин
Душа чомусь в неспокої, в тривозі..
Так невблаганний зараз часоплин.
Тупцюється розлука на дорозі...
Чом доля невмолима так для нас?.
Та що сказать, що сумувати буду?
Чи обмілів потрібних слів запас?
Невже колись піддасться все осуду?
А очі в очі, тут би пару слів..
Грайливий вітер розкида волосся,
А ти сказать їх так і не зумів.
І вітер занімів, мені здалося...
І запекла щоку гірка сльоза.
Останній поцілунок в спраглі губи.
(Запахла квітів вранішня роса...)
На хвильку пригорнув і приголубив...
З тих пір пройшло немало літ і зим,
Чомусь весь час оце перед очима.
А той вокзал неначе став глухим,
А зустріч десь розтала за плечима..
НАЗАВЖДИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UNNlZTx_3VM[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802684
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2018
Коли цвіло, не помічали.
Упало в висохлу траву.
Усе це бачили - мовчали.
Чекали днину дощову.
В ріллі насіння проросло.
Знов зацвіло...Гілки зламали,
Але міцне було стебло.
Та мимо йшли, чомусь зітхали.
До сонця знову потягнулось.
Скажений вітер закрутив.
Немає дихання. Зігнулось.
Це був останній, що убив.
Вбиваєм душі... Хіба жалко?
В думках: нехай все пропаде.
Але душа ще вірить палко,
Що вірний шлях собі знайде
Уже не в цім бруднім болоті,
Де важко дихать, давить дух,
А там, де душі у щедроті,
Слова, що радо прийме слух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802622
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FwsNF5dFGYo[/youtube]
Сидиш сумний за столиком навпроти.
Ледь тьмяне світло впало на лице.
Мої думки: як страх цей побороти,
Чому це ноги налились свинцем?
До тебе підійшла якось несміло,
Обличчя запалало в той же час..
Я руку простягнула неуміло:
Тебе я запросила - Білий вальс.
Дихання враз чомусь перехопило.
Рука в руці... як обпекло вогнем!
Торкання твоїх рук мене сп"янило,
Та впевнено до танцю ми ідем.
Не чую музики, щось неспокійна.
Шалений пульс.. Яке серцебиття!
Тримав мене в жарких своїх обіймах
Лиш п"ять хвилин, а ніби все життя.
Зливаємось душею й тілом в танці.
Летим на крилах ніжності й спокус.
Ні слова з вуст...Щасливі у мовчанці.
А я до тебе ближче все горнусь...
Та все це закінчилось дуже швидко,
Хоч музика звучала лиш для нас.
Вмить обірвалась надто тонка нитка...
Таке бува один єдиний раз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MlXKSfQAnik[/youtube]
Повільно біг свій припиняє
Спекотне літо...Догора.
Шовкове небо вже линяє,
Гряде наступна вже пора.
Злетів листочок несміливо...
Куди спішиш, ще літній день?
Чомусь сердечко защеміло...
Це ж перші признаки лишень..
Уже й душа відчула зміни,
Нащо осіння ця печаль?
Та що поробиш - неба кпини.*
Прошу тебе: спини цей жаль.
Тремтять на гілці літні сльози,
В промінні сонячнім - кришталь...
Не плачу я - таємні сльози,
Сховало літо під вуаль..
Нудьга душі передосіння!
Ти струни серця не чіпай,
Прийде пора ще передзим"я,
А поки що, терпіння дай..
______________________
* кпини - насмішка, кепкування
https://www.youtube.com/watch?v=iwqlZb3kI54
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RutSCi91rOY
[/youtube]
І знову кадри із кіно,
У котрий раз передивляюсь.
Невже, було це так давно?
Не може бути, помиляюсь.
А, може, це не в цім житті,
І це було, мабуть, не з нами?
Летіли двоє в висоті,
За ними - хмари табунами.
Це відчайдушний був політ,
Наперекір природним силам.
Їх обіймав вже інший світ.
Безмірний простір їхнім крилам.
Зустрічний вітер бив в обличчя.
Не руш! Не треба заважать.
Любов летить, її Величчя.
Не треба болю завдавать..
Вона боялась висоти,
Але трималась що є сили.
Підтримав голос: не тремти.
Спокійно кров текла по жилах..
Ось перший промінь торкнув крила,
І грав вже фарбами політ.
Цих почуттів велика сила...
А я дивилась їм услід..
Про що мені ви нагадали?
Було так й з нами. Скільки літ
Душами в просторі літали,..
Та де шукати тепер слід?
Невже летим за журавлями?
І десь доноситься КУРЛИ...
Кохання поряд було з нами,
На крилах щастя ми несли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f8PQfWKd0SM
[/youtube]
Відчула подихи осінні,
Хоч літо ще в календарі.
Тепла все менше у промінні,
Іще сумують димарі...
Іще не час того зігріти,
Кому не вистачить тепла,
Що в серці буде лише тліти,
Бо там так іскорка мала.
Легенький сум, як павутиння,
Обплутав всі мої думки.
Душе моя, ввійди в прозріння,
Зміни в вірші мої рядки.
Не все погано.. так здається,
Ще літо краю не дійшло,
Усе пройде, переживеться...
Ніде не дінеться лиш зло.
Воно живуче, не вмирає,
Не переробиш на добро..
Воно корінням проростає,
Немов цей світ, в крові старо..
Знов не туди думки несуть...
До всього треба вже звикати.
Нащо про це, не в цьому суть.
Учіться зло перемагати!
Ось в цьому вся життєва суть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OPbRyTpyqco[/youtube]
Викупаний в росах літній вечір,
Опускає крила, щоб спочить.
І в очах його таких старечих
Промайнула туга лиш на мить.
Знає, що приходить ніч на зміну,
Поки що така ще молода.
Вона жінка, і краса - безцінна.
Граціозна, непроста хода.
Одягла прозору чорну сукню,
Зірочки розсипала на ній.
Відчинила хутко свою скриню:
Виплив з неї місяць чарівний.
Розпустила довгі чорні коси.
Місяць уплела ще для краси.
Ні! Невже мені оце здалося,
Що збулися давні мої сни.?
Зірку ти дістав із її плаття,
Місяць, щоб дорогу освітив.
На лиці побачила сум"яття.
Довго тебе місяць десь водив.
Зморений, стернею ноги биті,
Надважкий, пройшовши життя шлях,
Приручав думки всі гордовиті..
Найскладніше - не побореш страх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018
Коли нудьга вляглась на плечі
І давить душу раз у раз,
Тоді ведуть такі ось речі:
Вдихніть і видихніть сім раз.
Розправте плечі, що поникли,
Струсіть непотріб, що дістав.
Коритись долі, мабуть, звикли?
Тепер вже інший час настав.
А де усмішка сім на вісім?
Перед люстерком треба стать,
І буде все ОКЕЙ! не бійтесь.
Пройшов той час, щоб сумувать.
Втече нудьга, нема їй місця.
Погляньте: п"ятами кива.
І ви тепер із неї смійтесь.
Нехай вже іншого шука.
Вмостіться зручно в м"якім кріслі.
Тихенька музика і чай..
Думкам приємним буде тісно,
Тепер від радості з л і т а й...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fTDY8tBDv00[/youtube]
Зеленоокі люди - це сама ніжність. Люблять вони завжди щиро,
гаряче і відрізняються вірністю тим, кого обрали ...
Марина Байда
-----------------------------------------------------------
Жіноча ніжність... Скільки сили!
Бере в полон людські серця.
Вона прихилить небосхили,
Сама від Бога, від Творця.
Вона, як вітру прохолода
В жаркий, нестерпний літній день.
Невимовна насолода,
Дарує серце це лишень.
Не спалить сонячне проміння,
Сніги із серця не зметуть.
Любові лагідне творіння.
І в цьому ніжності вся суть.
Надпийте ласки і любові
Із рук, що пристрастю пашать.
Якісь є чари в цьому слові:
Із суму будеш воскресать..
А хто нап"ється цього трунку,
То смакуватиме не раз,
Нема від нього порятунку.
Я запевняю в цьому вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KDIjEyZ3zTI
[/youtube]
Ми лаєм дощ, а він це розуміє
І з нами, ніби грається в жмурки.
Чомусь приходить часто, як стемніє,
Тоді стає він дуже говіркий.
Застукає в вікно, як гість незваний,
А то по підвіконню загримить.
Неначе він чекає все ж пошани.
Продовжує щосили лопотіть.
На хвильку лиш притихне.. спочиває.
І з вітром тут про щось погомонить.
Та лиш один, один він точно знає:
Ніхто його не зможе зупинить.
На ранок все затихне: збився з сили,
Лиш краплі нагадають нам про дощ.
Забили у литаври небосхили.
Пробили промінці туману товщ.
А крапельки, не бусинки на гілках.
Це - діти, що родились від дощу.
Нехай вони маленькі, дуже мілкі.
Та я ж від вітру їх не захищу.
Тремтять вони й на сонце позирають,
Та прийде час і вип"є їх земля.
А поки що навкруг всіх розважають:
Які гарненькі, ніби з кришталя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2seQN5N0seM
[/youtube]
Ти - плюс, я - мінус, може, й навпаки.
Одне відомо: ми з тобою різні.
Чому ж з тобою поряд ми роки,
Стосунки, як на диво, дуже ніжні?
Буває, задивлюся я на хмари,
Так хочеться злетіти в висоту.
А ти, як завжди, маєш розум здравий.
І цю мою пробачиш глупоту.
Якщо у мріях я зіб"юся з курсу,
Захочу неможливе щось дістать,
То ти не покараєш за спокусу.
Ти знаєш: це недовго, будеш ждать.
В сезон дощів, коли буває сумно,
Тебе завжди я зможу зрозуміть.
ВІдкину я думки всі нерозумні,
Бо знаю, що у тебе теж болить.
Я дякую тобі, що мене терпиш,
Ще в школі зародилося кохання.
Не кинеш у життєвій круговерті.
Для тебе буду перша і остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018
Відцвіте, полиняє, зблідніє
І на землю, як лист упаде.
Потім вітер по світу розсіє...
Тих слідів вже ніхто не знайде.
Може, вітер згадає й заплаче,
Як убили колись ви любов.
Поховали...Ніхто, щоб не бачив.
Не повернеш минуле вже знов...
Це не пазли, що можна складати,
Не мозаїка, що без душі.
Дасть лиш змогу колись пригадати,
Коли осінь замучать дощі...
Ось такою бува нелюбов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PMpizqgl6Z4[/youtube]
Затих вже дощ. Струсили хмари
Останні крапельки дощу,
І побрели, немов отари,
Води напившись досхочу.
Злегка війнула прохолода,
Неначе літо... Чи зима.?
Чи з курсу збилася природа?
Якісь творяться тут дива...
Це знову сон, як грім із неба,
Як серед літа білий сніг.
Воно так йшло, чи було треба,
Та сон оцей у руку ліг.
Почула кроки невиразні,
Легенький стукіт у вікно.
Думки підкралися тривожні...
Не сплю я, ніби, вже давно.
Дивлюсь: пташина, добрі очі,
З собою кличе у політ.
Надворі темінь, серед ночі...
Який же дать отут одвіт?
І страх пройняв аж до кісток.
Я так боюся висоти.
Та твій маршрут аж до зірок...
Та це ж не птах.. Невже це ти?..
Утік десь сон, а я лежала
І міркувала: що за сон?
Якась пташина все кружляла...
Та задзвонив тут телефон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uC9fJOq1JF4
[/youtube]
Ти мене ніколи не забудеш.
Я живу постійно у думках.
Пам"ять свою спогадами будиш,
Хоч думки тримаєш на замках.
Та вони не терплять оці грати,
Вилітають птицями на світ,
Ти повір! Не хочуть умирати,
І тобі не втримать їх політ.
Чашка кави в дощову погоду,
І думки про те, що не зберіг,
Не покращать у душі негоду...
За вікном не дощ уже, а сніг.
Не старайся ти спокійно жити,
Бо думки обсядуть знов і знов...
І колись ти зможеш зрозуміти,
Не вмира у пам"яті Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rmGfteuNwEg[/youtube]
Жовтеньке знітилось Курчатко:
Дістала злива до кісток.
(Лежить нетронуте зернятко),
А у спині, немов кілок.
Маленькі ніженьки потерпли.
Хіба цю зливу переждеш?
І всі надії тут померкли,
Бо по калюжах не пройдеш..
Гризуть ще блохи тут прокляті,
Ще, мабуть, довго буде дощ?
Та як пробратися до хати?
А сам, хоч викрути, як хлющ..
Підняв одну маленьку ніжку,
Нехай спочине хоч оця.
Прийнявся чистити манішку..
А дощ хлюпоче без кінця.
Та раптом диво тут звершилось:
Біжить тут Курочка з плащем.
І ніби сонце засвітилось...
Нема проблем тепер з дощем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799741
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IfzaRT3Q1vQ[/youtube]
Я відшторила вікно. Тихо... Вже світає...
Треба йти тобі давно. Як це серце крає...
Підійшов до мене ближче, подивилась в очі.
Серце билося частіше. Чом короткі ночі?
Перша ніч оця й остання, іншої не буде...
(Он зійшла вже зірка рання). Не цілуй у губи.
Поцілуєш - не забудеш, Взнаєш ти страждання,
Як вино мене пригубиш....Віриш в це повчання?
Коли йдеш - не озирайся, бо назад повернеш.
Все ж до серця прислухайся.. повертайсь крізь терни..
І яка різниця нам, що там скажуть люди.
І на зло дощам й вітрам...ти цілуй у губи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=I7ED1Azkp0g[/youtube]
Час пересіє, перемеле,
З муки спечу смачний пиріг.
Новеньку скатерку застелю,
Для друзів. Ви - мій оберіг.
Заходьте, друзі, вас чекаю.
Тут місця вдосталь для усіх.
Тепло я ваше відчуваю.
Ось вже ідуть.. Я чую сміх.
По кілька крапельок вина,
За нашу дружбу віртуальну,
Давайте вип"єм всі до дна.
Ця дружба краща, ніж реальна.
За те, що ви у мене є,
Ви завжди поруч, коли важко.
Ця дружба сили додає.
На ваших лицях нема маски.
---------------------------------------
Дякую всім, хто мене привітав
вчора. Ваші щирі слова додали
мені сили і віру у доброту.
Дуже вдячна і адміністрації сайту,
за привітання та щирі побажання.
Будьте всі щасливими..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799249
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Xh8N0JCeros
[/youtube]
Роки мої! Іду за руку з вами.
Не відпускайте, вас прошу, руки.
Ведіть мене життєвими стежками.
Однакові завжди у нас думки.
Багато я чого в житті узнала:
Як пахне первоцвіт, що ще в снігу,
Єдине те кохання розпізнала,
Відчула його радість і жагу.
Супутники роки - бажанна ноша,
Я довіряю вам, вперед ідіть.
Не все ще у житті мені вдалося,
За це не буду вас, роки, винить.
В житті не раз бувало спотикалась,
Підтримку відчувала я від вас.
Хоч боляче, триматись намагалась...
І так іде із нами поряд час.
Везіння, негаразди... Не рахую!
Стараюся по правді в світі жить.
Про свій життєвий шлях завжди міркую,
Бо знаю, що життя це - тільки мить.
Ця сповідь не для того, щоб жаліли.
Приходить час - листаєш сторінки.
А що боліло, вже переболіло,
Це ви старанно гоїли, роки...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2018
Упало сонечко у річку,
Спекотний день пішов на спад.
Куди біжиш, маленька річко,
Чи шлях твій просто наугад?
Життя ще радістю хлюпоче..
Тече струмок, щось гомонить,
Але як жити, жити хоче!
Срумка життя - коротка мить!
Кленовий кину я листочок
Без нарікань, без сліз, без слів.
Це літа жаркого шматочок,
Замість віршованих рядків...
Його ти зловиш - зрозумієш,
Краса не тільки у словах,
Колись ще, може, й пожалієш,
Бо все було в твоїх руках.
Та час буває надто строгий:
Не пробачає помилки...
Якщо ти надто гоноровий,
Листочок просто цей порви..
--------------------------------
*Упало сонечко у річку - у значенні -ЗАЙШЛО, НАСТУПИВ ВЕЧІР
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
Любов - краса, як зірка рання.
Яка освятить новий день.
Вона не буде у вигнанні,
За кілька слів не тих лишень.
Вона зів"яне тихо, нишком,
Впадуть безшумно пелюстки.
Лиш засумує серце трішки,
Бо так вкололи колючки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AvSnDau9nBk[/youtube]
Павучок плів павутинку:
Тонку, ніжну та тривку.
Працював без відпочинку.
І вдалася до смаку.
Озирнувся він навколо:
Є такі, щоб тут впіймать?
Та думки ці були кволі.
З кого ж треба починать?
Пролетіла мала мушка.
Знає злого павучка.
Вона хитра чепурушка,
А до того ще й гнучка.
Облетіла, подивилась.
Бачить хитрість павука.
Озирнулась, усміхнулась..
І дала тут драпака...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798460
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.07.2018
То не грому гуркотіння,
Це не блискавки розряд,
Не природи озвіріння,
Це летить снарядів ряд.
Потемніло небо синє,
Хмара чорна наповза.
І з яких причин й по нині,
Брата брат тут убива?
Ллються сльози. Гнів. Прокляття;
Стогне зранена земля.
Вся краса тепер у шматтях,
Це війна все спопеля.
Вдарив грім - і дощ шалений.
В перемішку сльози, кров,
Новий день гряде вогнений,
Канонади знов і знов...
На хвилинку лягла тиша...
Сонце вийшло у зеніт.
Атмосфера, ніби інша...
Відпочинь, душе, мій світ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2018
Розлігся килим пурпуровий,
І безліч квітів тут і там.
А он квітує мак махровий,
На зло війні і ворогам.
Про це подбала тут природа:
Журбу у радість розвела.
(Полином пахне прохолода),
На хвильку погляд відвела:
Згадать на мить, що є прекрасне,
Життя дароване всім раз.
Постійно сонце світить ясне..
Та раптом постріл все потряс...
і знову постріли десь близько...
І занімів чомусь весь степ..
Упало сонечко так низько..
Душа пішла чиясь на злет...
І помолились тихо трави,
Упав із мака ніжний цвіт...
А горозонт горів.. Заграви
І запалав весь грішний світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o89kEMsLFQs[/youtube]
Люблю я слухать тишу в полі,
На волю відпущу свої думки.
Не буду я тримати їх в неволі,
Відкрию для польоту всі замки.
Неквапно тиша диха різнотрав"ям,
Туман клубками котиться в траві.
На небі ні хмаринки, це - безхмар"я.
Десь відлетіли хмарки дощові.
Як чари, заворожує ця тиша,
І вітер десь у гіллі ще куня.
А пелена туману усе рідша,
Помалу на дно річки упада.
А ви, думки, - слухняні мої діти.
Набралися тут сили? То летіть!
Знайдіть того, хто тільки один в світі,
Так зможе мене ніжно полюбить..
Та не баріться, хутче повертайтесь..
Я буду з нетерпінням вас чекать.
До серця ви, блукальці, прислухайтесь:
Чи варто у моє його впускать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018
( Із власного спостереження)
З тобою поряд вся рідня і друзі,
Та по житті один завжди ідеш.
Себе тримаєш іноді в напрузі:
А раптом ти колись впадеш?
Спіткнешся об каміння на дорозі,
Чи ненароком в спину хтось штовхне.
І знов думки: піднятися чи зможеш?
Від цих думок тихесенько зітхнеш...
Навколо люди всі кудись спішать,
А, озираючись, собі гадають:
Чи зможеш ти без допомоги встать?
В думках про це, вони зникають.
А ти один, як палець, серед всіх.
Усмішки ще даритимуть.. О ЛЮДИ!
(Подумають, що п"яний від утіх)
Хіба, ви крові тої, що й Іуда?
А ти вставай, не клич на допомогу..
Ти - сильний.. Маєш волю до життя!
Тобі від Бога буде лиш підмога...
Таке у нас бува життя - буття..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797887
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2018
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uzln20PivCo[/youtube]
О Жалість! Дивне почутття.
Нащо ти краєш ніжну душу,
Нащо це пізнє каяття?
Забути все давно я мушу.
Чи жаль мені, що все пройшло?
Це час старанно стер минуле.
Так нетривке усе було:
Не прижилося, обминуло.
Чи непогожий день удався?
Неначе сонячно було...
Одні питання: чом згадався?
Нащо тоді отак все йшло?
На флейті вітер тихо грає,
Мої спростовує думки...
Дивлюсь в вікно: уже світає.
Невже, думки, ви жебраки?
Хіба, душе, тобі не жаль?
ТАК ЖАЛЬ.....
-----------------------------
НАТИСНІТЬ НА КАРТИНКУ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018
ВІрш-переклад друкується вдруге, як продовження
мого попереднього вірша.
Коли тобі несуть образи…
Спроба перекласти життєвий твір, який
схвилював мене дуже.
Автор Булат Окуджава
Мой мальчик, нанося обиды,
о чем заботятся враги?
Чтоб ты не выполз недобитый,
на их нарвавшись кулаки.
Мой мальчик, но – верны и строги -
о чем заботятся друзья?
Чтоб не нашел ты к ним дороги,
свои тревоги пронося.
И все-таки, людьми ученый,
на их нарвавшись кулаки.
еще задолго до седин,
рванешь рубаху обреченно,
едва останешься один.
И вот тогда-то, одинокий,
как в зоне вечной мерзлоты,
поймешь, что все, как ты, двуноги,
и все изранены, как ты.
-------------------------------------
Коли тобі несуть образи,
Про що тут мріють вороги?
Якщо не вмер ти просто зразу,
Щоб не нарвавсь на кулаки.
А що тут друзі вірні, чесні?
Про що турбуються в цей час?
Щоб не прийшов до них невчасно,
І вигляд твій їх не потряс.
І все-таки людьми навчений,
(На їх нарвавшись кулаки)
Хоч ще далеко сивина,
Рванеш сорочку нескорений:
Один ти в світі - сирота.
І ось тоді-то ти, самотній,
Як в вічній зоні мерзлоти,
Ти зрозумієш: всі двоногі,
Такі ж нещасні, як і ти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2018
Як звучить це слово - вірний друг!
З чим його ми можем порівняти?
Друзі все покращують навкруг,
Добротою можуть осявати.
Слово друг! Звучить, неначе пісня,
Як ковток джерельної води.
Почуттям до друзів в грудях тісно,
Не на день, не рік, а назавжди.
Як в житті нам обійтись без друзів?
Непомітно плине з ними час.
Ні! Це не слова моїх ілюзій,
Що звучать немов би для прикрас.
Дружба, як широке тепле море,
Що тебе утрима на плаву.
Ціним їх за почуття прозорі,
З вами, Друзі, все переживу!
Вслухайтесь у це священе слово!
З нами біди всі переживуть...
Бережіться друзів випадкових,
Що так легко можуть вас забуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2018
Ну досить вже війни нам у віршах.
Тебе прошу я, може, ще й благаю.
Нехай від зла утихомириться душа.
Бо ми дійшли з тобою аж до краю.
Туман розсіється, як вийде сонце,
О Боже! як нестерпна оця мла.
Проміння назбираєм у долоньці.
В житті бракує сітла і тепла.
Любити, ненавидіти, прощати.
Це особисте діло кожного із нас,
Та це пусте: словами покарати,
Поповним словниковий свій запас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797390
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.06.2018
Любов приходить якось непомітно,
Так довго вибира потрібний шлях.
Вона така вразлива і тендітна,
І селиться у вибраних серцях.
Роздивиться: не збилась чи з адреси,
Чи здатне пестить серце її,ждать?
Навіщо таке думать? Зайві стреси..
Та краще про це зараз промовчать...
Вона примхлива, як і кожна жінка,
Та довго терпить, поки сила є.
А потім непомітно так, навшпиньках,
Неначе біла хмарка розтає.
Частинками у простір відлітає,
Та хоче озирнутись ще назад.
Із жалістю це серце покидає.
А, може, ще й жалкує за розпад.
І ти біля розбитого корита,
За грубість і за зраду, нелюбов.
Твоя козирна карта вже побита.
А, може, повернеться любов знов?
Не та любов, що квітне бур"янами,
І що кричать про неї на весь світ.
А вхід туди колючими тернами..
Роздивишся, а то лиш пустоцвіт...
Можливо, щось не так.. Я помиляюсь?
Пробач, кохання, за мої думки.
Якщо не так, тоді я вибачаюсь...
Спростуй тоді оці мої рядки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018
Не завжди вір моїм словам,
Питання риторичні не до тебе.
Молитимусь усім богам,
Коли у цьому виникне потреба.
----------------------------------------
Слова словами, в душі інше.
Щось не побачив, не сказав,
А що було оте раніше,
Старанно в серці приховав.
Нема там доступу нікому,
Ніхто туди не зазирне.
Лише заглянути самому,
Душа дозволить, це шепне.
Чомусь все кинуто за грати,
Ніколи виходу нема.
За що себе отак карати?
Мовчок... Картина тут німа.
А день за днем і в"януть квіти..
Дивись - уже прийшла зима.
Душі не треба вже боліти.
Чи прийде знову ще весна?
Перемішались пори року.
Яка різниця? Все дарма.
І знов заглянеш ненароком
В скарбничку... Там уже пітьма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018