| Сторінки (28/2721): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=km5IPEhRaI8[/youtube]
Ще вчора настрій був поганий,
І все валилося із рук.
Один дзвінок, що був бажаний,
Прискорив серця мого стук.
Ти щось казав, а я мовчала,
Щось про осінні довгі дні.
А я всміхалася, бо знала:
Не те сказать хотів мені.
Та раптом стих.. Я відчувала,
Моя тут черга щось сказать...
Я швидко тишу обірвала:
Так хочу я тебе обнять.
За мить усе тепер змінилось:
Яка чутлива ти, душа!
Твої слова ще не спізнились,
Любов все терпить, ще жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2017
Спроба перекласти життєвий твір, який
схвилював мене дуже.
Автор Булат Окуджава
Мой мальчик, нанося обиды,
о чем заботятся враги?
Чтоб ты не выполз недобитый,
на их нарвавшись кулаки.
Мой мальчик, но – верны и строги -
о чем заботятся друзья?
Чтоб не нашел ты к ним дороги,
свои тревоги пронося.
И все-таки, людьми ученый,
на их нарвавшись кулаки.
еще задолго до седин,
рванешь рубаху обреченно,
едва останешься один.
И вот тогда-то, одинокий,
как в зоне вечной мерзлоты,
поймешь, что все, как ты, двуноги,
и все изранены, как ты.
-------------------------------------
Коли тобі несуть образи,
Про що тут мріють вороги?
Якщо не вмер ти просто зразу,
Щоб не нарвавсь на кулаки.
А що тут друзі вірні, чесні?
Про що турбуються в цей час?
Щоб не прийшов до них невчасно,
І вигляд твій їх не потряс.
І все-таки людьми навчений,
(На їх нарвавшись кулаки)
Хоч ще далеко сивина,
Рванеш сорочку нескорений:
Один ти в світі - сирота.
І ось тоді-то ти, самотній,
Як в вічній зоні мерзлоти,
Ти зрозумієш: всі двоногі,
Такі ж нещасні, як і ти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755120
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LvtylsFmbAk
[/youtube]
Невже здалося? Плаче вітер...
Крильми до вікон припада.
Як зрозуміти його витвір,
Чи щось болить? Чому журба?
А дощ за вікнами хлюпоче,
На склі осіння он сльоза...
А серце вітру вірить хоче,
Що промине і це - гроза.
Осінні грози так лякають,
Ніби, віщують знов про щось.
Нащо тепер все ж натякають?
Та ні, йому це так здалось..
О вітре, вітре, вільний птах,
Нащо зірвав з калини листя?
Чому ти плачеш у дротах,
Нащо на них ти поселився?
Злетиш і падаєш униз.
Чи покидають тебе сили?
Ні-ні! Це зовсім не каприз:
Дощі зросили йому крила.
Ти ждеш моєї допомоги...
Та чим тобі я пособлю?
Відкинь, прошу тебе, тривоги.
Не завдавай мені жалю.
Ти зупинись, спочинь, подумай:
Твої забави так пусті.
У мої вікна ти не стукай:
Поплач, на зірванім листі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=p2FGgaULi3M[/youtube]
Мелодія дощу у сірій млі.
Чомусь думки тоді приходять сірі.
Он зграя прокричала - журавлі!
Я проводжаю поглядом у вирій.
А дощ оцей листає сторінки,
Роки стікають краплями в долоні.
Чомусь стають вразливіші думки,
Частіше я тепер у них в полоні.
Меланхолію створюють роки,
Та як не впустиш ти її у душу.
Оце роки! Даються нам взнаки.
Та так не хочеться, впускати мушу.
Осінній вітер трохи освіжив,
І інша вже мелодія лунає,
Він інші почуття вже розбудив,
Але про це один лиш вітер знає.
Що не пуста й незвірена душа,
І почуття не втрачені з роками.
і думка ця, мене тепер втіша,
Осінніми вривається ночами..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017
В житті є всього одне щастя: любити і бути
любимим.
Жорж Санд
----------------------------------------
Красива жінка та, що любить.
Її впізнаєш серед всіх.
В усмішці завжди в неї губи,
І загадковий, ніжний сміх.
Вона несе в собі загадку.
Хіба, хто може розгадать?
Така проста, але ж солодка.
В полон, захоче,- може взять.
Кохана жінка - справжнє диво,
Що випромінює тепло.
Вона тому й така щаслива:
Добро у серці проросло.
Прохожі всі її помітять,
Хода упевнена, м"яка.
Хіба її хтось звинуватить,
Що серед всіх одна така.
Її відгадка лиш у тому,
Що, як ніхто змогла любить.
Комусь захочеться й самому,
Таку у серці поселить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2017
6 жовтня... Звичайний осінній прохолодний день...Надворі осінь, яка нещодавно тільки почалася...Лише де-не-де злетить пожовклий лист. Моросить осінній дощик і шарудить у опалому листі...Надворі тихо. Притих і вітер, ніби чекає чогось..
Люблю таку погоду, бо саме в таку погоду приходять, якісь солодкі думки, чи згадки.
Ось і зараз згадала, як вперше, 9 років тому прийшла на цей сайт.. Смутно пам"ятаю, якою була погода, але точно знаю, що на сайті було тепло і затишно.. Не уявляєте, яка була в мене радість, коли надрукувала свій перший вірш і його прочитали і подарували якісь смайлики, написали слова підтримку.. Радості не було меж!
А перші вірші були , знаєте якими... Ніхто ніколи мене не вчив писати, якось самі виникали.. Можливо, тому, що в школі вивчалося багато віршів і це якось відкладалося в мене в пам"яті. Ще маленькою дуже любила читати твори Т.Г. Шевченка, особливо Катерину.. Читаю, а потім залізу з головою під ковдру і плачу, щоб ніхто не бачив... ПАм"ятаю свою саму найпершу читачку, яка першою прочитала мій вірш, мене трошки похвалила, іще читала пізніше, а коли одного разу перестала читати... О! То була для мене трагедія... Я не спала, хвилювалася, не знала, що мені робити, бо десь зникла вона, а це була Оксанка Корозлик...Написала їй листа плачевного, не розуміючи ще тоді того, що людима, можливо, зайнята, чи якісь інші бувають причини... Відгукнулась! Іще довго мене підтримувала у написанні віршів.. Я дуже їй вдячна!
З першого дня на сайті відчула теплу обстановку, мене прийняли добре. І ось до сих пір я тут.
.. Дуже багато друзів у мене тут стало... Я дякую їм, що читають, підтримують.. Якщо виникають якісь зауваження, щодо тексту, якщо вони мене влаштовують, завжди приймаю...
За ці роки багато людей залишили сайт, чомусь перестали виходить,я за ними дуже сумую. Та інші, нові, приходять.. Я рада, що знаходжу з ними спільну мову.. Вони читають мене, я читаю їх. Та не всі люди однакові, у всіх різні характери... Доводилося стикатися з тими, які мене не розуміли, а я їх..Дуже боляче про це згадувати.
Та все приходить і десь дівається.
Роки не чекають, вони ніби краплями стікають у долоні. Дев"ять років - це дуже довгий час, але такий приємний, який мені приніс скільки радості, хоч були і сльози і розчарування, навіть розпач, коли мене не розуміли...
Пробачте, що зайняла у вас багато часу... Я хочу ще раз подякувати моїм ДРУЗЯМ за доброту, підтримку, за справжню Людяність. Тільки, дякуючи вам, я багато чого навчилась. Хай у вас буде все добре, будьте такими завжди!
З повагою до вас - Надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753787
рубрика: Проза, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=datT_1I6tGI
[/youtube]
Справжній друг – це той, хто буде тримати тебе за руку
і відчувати твоє серце.
Габрієль Гарсія Маркес.
----------------------------------------
І як зробить у будні душі свято?
До себе в гості друзів запросить.
Вони наповнять посмішками хату.
Ненастрій зможуть в свято відтворить..
Коли далеко друзі і не в змозі,
Зі мною посидіть, поговорить,
Вони думками завжди у дорозі,
Не треба їх просити подзвонить..
Оце для мене є найкраще свято,
Почую тих, кого давно люблю.
Хоч вірних і надійних небагато,
Все ж з ними свою радість поділю.
Знайомі голоси, а я в тривозі,
Як хочеться побачить їх, обнять.
Я вас чекаю, станьте на порозі..
Так хочу всіх із радістю прийнять..
Застукотить від радості серденько,
І сльози потечуть струмком чомусь...
Запрошую до себе вас, рідненькі.
Нехай до вас я поглядом торкнусь..
--------------------------------------------
Запрошую і своїх друзів з сайту! Чекаю, бо вас люблю!
Свято для вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2017
Коли немає настрою-шукаю.
Усі проблеми бачу у собі.
Наллю з лимоном в нову чашку чаю,
Й шукаю всі слабкі місця свої.
Включу тихенько музику Вівальді
І сяду у роздумах край вікна..
І тихо, у дрімотній насолоді...
Ненастрою, дивлюсь, уже нема.
Хоч за вікном давно журлива осінь,
І дощ дрібненький сіє з решетА.
Думки і настрій тепер інші зовсім.
Вже без проблем тепер мою мета.
А поряд кіт під ніс собі муркоче,
З хитринкою на мене погляда.
А дощ не моросить, а вже хлюпоче...
Жаль, сонце із-за хмар не вигляда...
Допитий чай, а я собі міркую:
Моє життя! Яка це дивина!
Хоч відлетіло літо - не жалкую,
Повернеться у серце ще весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2017
Уже холодна осінь завітала,
Далекий шлях проліг для журавлів,
Лише надія крадькома втішала,
Що з"їсть туман несправедливий гнів.
Розгладить вітер зморшки в синій річці,
Корабликами листя попливе.
І ти, як і тоді, по добрій звичці,
Захочеш так побачити мене.
Коли настане ніч й тобі не спиться,
Як завжди, підійди знов до вікна...
Ні-ні, не думай, це тобі не сниться,
Це я тебе за плечі обняла.
Відчув мій подих і моє зітхання?
І побіжать мурашки по спині.
І зрозумієш ти, що це твоє кохання
Прийшло до тебе знову з далини.
Воно тобі шепоче: Не вбивай!
Хіба душа зробити зможе це?
Ти забери назад своє ПРОЩАЙ,
І не ламай безжально стебельце.
Хіба в житті буває так? Не часто...
Не всі це зможуть на собі відчуть..
І повернись у край, що зветься щастям.
Образи хай за листям попливуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
З чого починається кохання,
Звідки це приходить і чому,
Чом для інших це - розчарування,
Іншим - щастя квітне на віку,
Що приходить завжди непомітно,
І без стуку селиться в серцях.
Раптом орхідеєю розквітне,
Пелюстки розсипе на вустах.
Посмішка осяює обличчя,
Ти відчуєш інше вже життя.
У чарівний край тебе покличе,
Зникла десь назавжди самота.
І мені кохання дарувала доля.
Знаю його чари непрості.
Віддала йому я свою волю,
Бо відчула щедрості душі.
Солодко мені в твоїх обіймах.
Щастя не приходить просто так.
Хай все ж не таке воно, як в фільмах,
Та багато має тих ознак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2017
Три складових життя у кожнім серці.
Це - наші потаємні почуття,
Як оберіг в життєвій круговерті..
Тримають лиш вони серцебиття.
НАДІЯ, ВІРА І ЛЮБОВ - нам допоможуть.
У скрутний час ми молимось до них.
І віримо, надіємось, що зможуть
Підтримать дух, що ніби уже зник.
Хай в кожнім серці не зникають ВІРА І НАДІЯ.
ЛЮБОВ хай окриляє кожну мить.
І вірю,що здійсняться ваші мрії,
Якщо оці жінки у вашім серці будуть жить.
------------------------------------------
Вітаю всіх зі святом ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ.
Будьте щасливими!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752975
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2017
Бувають нещасні істоти, у яких є серце, щоб страждати, але немає серця, щоб любити.
Етьєн Рей
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fcG1Qr7LG_w
[/youtube]
Торкнись, не бійся, словом серця.
Відчув, дзвенить його струна?
Бурхливий ритм розбудить скерцо,
Неначе знов прийшла весна.
Яка таїться сила в слові,
Які приховані дива!?
Такі візьми з них за основу,
Щоб в серці рана зажила.
А слів багато: ціла злива,
Відтінки різні, вибирай!
Бринять хай ніжно, не фальшиво.
На струнах серця вправно грай.
Нехай воно відчує радість,
Нехай забуде слово БІЛЬ.
Не покажи у них убогість,
Хай їх почують всі довкіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lv2NuXbEAk4
[/youtube]
Смуток - дуже м"яке і приємне слово.
Енн Райс.
Котивсь туман клубками річкою.
І сум осінній поряд плив.
Осінь йде вже звичною доріжкою.
Він і мою душу полонив..
Та це не сум, це - ніжний смуток.
Благородний із усіх щедрот.
Почуттів, що в серці цілий жмуток.
Це в житті вже інший поворот.
Іноді бува і в щасті сумно.
Хочеться поплакать просто так...
Довго сумувати нерозумно,
Бо життя прожити треба всмак.
Це не привід, що пройшло кохання,
Що короткі й непогожі дні.
В душу не пустіть розчарування.
Хай оце залишиться на дні.
Смутком треба просто керувати,
І не йти на поводку в душі.
Треба просто всьому міру знати,
Хоч частенько йдуть в душі дощі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1FRhZZ4Wq4I[/youtube]
В очах - душа. Уважно придивись.
Лише вони тобі всю скажуть правду.
Нехай вони і мружились колись,
Та в цьому мали ніжності принаду.
Вони бувають різними підчас:
Сумні, веселі, навіть мають владу
Над тими, хто полюбить колись нас,
А іноді висвітлюють й досаду,
Й чекають погляду твоїх очей,
Коли в душі бояться помилитись,
Бояться так недоспаних ночей,
Не хочуть ненавидіти навчитись.
А ось язик не завжди правду скаже.
Не варто довірятись всім словам.
Проте, якщо від серця слово ляже,
То вірте ви розумним головам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=O1JXBABy0KE[/youtube]
Осінь - єдина пора року,
яка вчить.
Elchin Safarl.
Ось уже і перша прохолода,
Освіжить вчорашні всі думки.
І нехай в осінню насолоду,
Не залишить пам"ять щось взнаки.
Осінь - не пора розчарування,
Не міняє осінь життя зміст.
Не збідніють серця поривання,
Не зів"януть, як осінній лист.
Лиш на мить, одну єдину мить,
Серце з ритму зіб"ється і плаче,
Або просто мовчки защемить,
Сльози серця, щоб ніхто не бачив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017
И мира нет — и нет нигде врагов;
Страшусь — надеюсь, стыну и пылаю;
В пыли влачусь — и в небесах витаю;
Всем в мире чужд — и мир обнять готов.
Себе постыл — и всех других люблю;
Страданьем — жив; со смехом я — рыдаю;
Ф. Петрарка
--------------------------------------------------------------
Коли пішов, дивилась довго вслід.
Душа не знала: плакать, чи радіти.
Була весна, та раптом випав сніг..
Я не могла оце все зрозуміти.
Квітучий сад, обсипаний весь снігом..
Яка тут антитеза* відбулась!
Сумна душа зайшлася раптом сміхом,
Бо каменя з душі вже позбулась.
Природа швидко у той час рішила:
Цей сніговій раптово розвела,
Зробить по-своєму за мене поспішила:
І сонячне проміння пролила.
Покапав сніг тут талою водою,
Проміння обсушило пелюстки..
Пішов, іди.. Не плачу за тобою...
З усміхом витягаю колючки.
Пішов, то йди, не озирайся.
Старанно дощ зітре твої сліди.
Спокійним будь.. дрібниці, постарайся..
В моїм житті ти - прочерк назавжди.
----------------------------------
Антитеза - контраст, різке протиставлення понять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fRXGLWi2qQI[/youtube]
Уплітає осінь в коси
Кольоровий лист,
і сріблясті сині роси...
Має тонкий хист.
І пісні дзвінкоголосі,
З літа припасла,
Золотистий хліба колос:
Оберіг внесла.
Ще коралове намисто..
Тишу й благодать.
І пішла врочисто містом:
Щоб всіх здивувать.
І притихла вся природа,
Десь злетить лиш лист.
І приємна прохолода.
Все в однім сплелись..
На душі приємний спокій,
Що іще чекать?
У такій журбі високій
Є ще й благодать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750923
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 17.09.2017
Кажуть: дуракам живеться легше.
В них одне: поїсти і поспать,
З ситуацій вихід знайдуть завше.
Нащо вихід правильний шукать.
У житті обходять легко всі проблеми,
Просто їх не хочуть помічать.
Нащо знать життєві теореми:
Буде хтось по розуму стрічать.
Нащо їм псувати свої нерви,
Жити треба тільки у свій смак.
Швидко у житті знайдуть маневри...
Ось живуть собі тихенько так.
А коли впаде хтось на дорозі,
Руку тут подати б, щоб піднять.
Але серце їхнє не в тривозі.
Дивиться: чи зможе сам він встать..
Думки часто в голову приходять:
Може, й краще в дураках ходить?
Ну і що, що люди там осудять:
Легше ж так на світі буде жить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750635
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=L_B50vEEqjc
[/youtube]
Пролітали лебеді над хатою,
Покружляли над нічним селом,
І розстали хмаркою крилатою..
Я в душі відчула якийсь злом..
І куди ви, милі? Поверніться.
Вас не виглядають там й не ждуть.
Я кричала вслід їм: Схаменіться...
Та слова мої не було чуть.
І чомусь схотілось мені плакать,
Сльози покотилися, як град.
Просто сили не було їх втримать...
Сумував зі мною й листопад...
Хилитнувсь гайок, що на околиці,
Вітерцем війнуло і в лице...
Захисти їх, прошу, Богородице,
Освітий їм, Місяць, промінцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oYUlh9Fww2U
[/youtube]
Кажуть: все мине...
Та не в тому суть.
Пам"ять віднайде
І не дасть забуть...
---------------------------------
Чом, осене, ти потайки заглядуєш в вікно,
Ти думаєш, за літом я страждаю?
Фужери он наповнені вином...
Повір мені: журбу не запиваю.
То просто так, на випадок гостей,
Яких давно у гості я чекаю.
Від них давно не маю я вістей.
До цього я потрохи вже звикаю.
Гарячий чай із квітів медоносних,
І погляд ледь засмучений на мить.
І все в житті буває ніби просто:
Лиш треба нам так дуже захотіть.
А вечорами входять спогади.
І часто ті, що хочеться забуть.
Я озираю пустку німу, поглядом,
Які в душі моїй іще живуть..
Кого отут винити? Тільки пам"ять.
У зговорі з душею, от і все.
Вони обидві можуть мене краять.
Корекцію тут й серце не внесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2017
[youtube]https://youtu.be/y76UxEAvZOA[/youtube]
Ранковий холодок пробіг по тілу,
В моїй країні осінь золота.
Ховаю думку я свою несмілу,
Що все частіше з серця вирина..
Думки, думки, обсіли, наче діти.
Бракує так на чужині тепла.
Як хочеться додому полетіти,
Та мрія це зробить лише змогла.
Мої батьки! Пробачте за розлуку,
За те, що я далеко вже від вас.
Моя душа стражає так від смутку,
Та вогник ще надії не погас.
На старість вас зробила сиротами,
Не кидають думки про це й на час.
Так хочеться побути поряд з вами...
Я думала про це уже не раз.
Свою журбу не вимовлю словами,
А очі ще не висохли від сліз.
А поки будуть зустрічі лиш снами.
Оце життя мого один єдиний зміст.
__________________________________-
Чужина ти , чужина
Сварлива свекруха..
Чом лишаєш нас ти сна?
У душі розруха.
Тому й розповідь сумна,
Бо така житуха..
Не кидайте, добрі люди
Батьківщину - неньку:
Вона зради не забуде:
Заболить серденько..
-----------------------------------------------------
Твір написаний на основі розповіді моїх друзів,
Які побували на чужині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750253
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hZtkAx_PgFg
[/youtube]
Я щось сказать тобі хотіла..
Що знову осінь за вікном.
Про це вона прошепотіла,
Опалим, в"ялим вже листом.
Іще сказати я посміла,
Що ночі осені сумні.
І що калина вже поспіла,
А у чеканні довгі дні.
Що будуть ще дощі і зливи,
І посивіє листопад.
Ти, осінь, знаю,вередлива:
Мені все зробиш невпопад.
Зіб"єш з шляху, нагониш хмари.
Вітри ти зможеш зчарувать..
А я в думках слова складала,
Важливе, як тут відшукать?
Його сказати так хотіла...
Куди ж поділися слова?
Та так сказати й не зуміла.
Бувають ось такі дива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YT71ktbRvDg[/youtube]
Дерева у саду, не в позолоті,
Але чомусь притишені, мовчать.
Невже, вони піддАлися дрімоті:
Зручніше буде осінь так стрічать?
Зітхне в зажурі дуб, такій знайомій.
Лиш де-не-де впаде зів"ялий лист.
Прекрасний ти в мовчанці нерухомій!
Все ж журишся....Навколо подивись.
Он мальви, чорнобривці і жоржини..
Хіба хвилює їх осіння ця журба?
Ти скажеш, що на квітах цих сльозини?
Не думай так, хороший, то - роса...
Невже, у смутку винні хризантеми,
Що білі- білі, як торішній сніг?
Не треба, ти відкинь оці проблеми.
Вони у мене викликають сміх.
Ця квітка, не весняна, а осіння.
Дарує людям радість у ці дні.
В очах її не бачу я тужіння.
Можливо, десь далеко в глибині..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uySNMYNk5TU[/youtube]
О скільки слів у душах притаїлось!
Хто зможе ті слова порахувать?
А чи багато в серці ворухнулось,
Щоб слово добре це комусь сказать?
А серце переповнене словами,
Та ми їх так старанно бережем.
Тримаємо, буває, і зубами,
І все чогось в житті оцім все ждем.
Слова хороші просяться на волю,
Ні! ми оце не хочем зрозуміть.
(Пишаємось, милуємось собою)
Вони ж в неволі так не хочуть жить.
Та іноді буваєм такі щедрі:
Кидаємо на вітер ці слова,
Немов вони родилися в печері,
Тоді від них іде з-під ніг земля.
І ми не знаєм, де від них подітись.
Яке тут перевтілення у слів!
І як із ними далі в світі жити?
І світ, немов, від слів тих скам"янів.
Нехай слова не квітнуть павутинням,
Їх не тримать від сонця, в темноті.
І хай вони не будуть, як каміння,
А будуть йти від серця, як святі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749456
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GvDRymbgefY[/youtube]
Скотилось сонечко за гори,
Затих пташиний ніжний спів.
У снах зникає людське горе...
Блаженний рай серед степів.
Десь запізніла пташка писне,
Летить до рідного гнізда.
А вітер так, ніби навмисне,
З дерев вбрання тайком скида.
А он маленька річка-стрічка.
Хлюпочуть хвилечки в імлі.
Все бачить це, хоч й темна, нічка,
Не можуть буть тут сили злі.
Цвіте полин-євшан пахучий,
Відчувши присмак на вустах,
Згадаєш край ти свій, квітучий,
В думках летиш туди, як птах.
Гірка настоянка із зілля:
Полину, м"яти, чебрецю,
І де тут з"явиться знов сила?
Хай вип"є лиш настійку цю.
І знову стелиться дорога
Додому, в рідні ті місця.
Торкнеться серця так тривога:
Заплачеш ти від каяття.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=p2FGgaULi3M
[/youtube]
Не бійтеся ворогів, бійтеся друзів.
Зраджують друзі, а не вороги.
Джонні Депп
-------------------------------------
З чого почать, писати про незвичне?
Немало тем торкнулося перо.
Писалося про різне й про величне,
А скільки раз писалось про добро!
І про любов, про ту, що окриляє,
Про ту, що з ніг збива без каяття.
Оту, що тобі крила розправляє,
І ту, що викидають на сміття.
Про все потрохи пишем, нас читають,
Буває, хтось ще зронить і сльозу.
Але чомусь писать ми пропускаєм
Про те, що нас лишає часто сну.
Сміливості отут я наберуся:
І пару слів скажу про ворогів.
У кожного вони, мабуть, знайдуться.
Хто ворогів не мав, той, мабуть, і не жив.
Звертаюсь я до вас, МОЇ НАЙКРАЩІ!
Я вам скажу.. Повірите? Люблю.
Вас ненавидіти повинна??! Та нізащо!
За вас щоденно Богу я молюсь.
Я знаю, що вірніші ви, ніж друзі.
Мене не покидаєте й на мить.
Тому я і щаслива в вашім крузі...
Не можу ваш талант я засудить.
Хто б я була без вас, МОЇ ХОРОШІ?
Ви темами були моїх віршів!
І зараз стоїте ви на сторожі...
Та все ж люблю вас. Інших нема слів!
-----------------------------------------------------
Сумно не мати друзів, а ще сумніше не мати ворогів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748998
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mFu_iDrGCx0
[/youtube]
Осінній сум...З чим можна порівняти?
Чому душа сумує і болить?
Кому вона все може розказати,
З ким може біль осінній поділить?
За літом ти сумуєш, добре знаю.
Невже у тебе мало так тепла?
Та я тобі тут, душе, нагадаю:
Його ти ще від літа берегла.
Осінній сум... він ніжний і тендітний.
За це тебе не буду я винить.
Душевний смуток осені подібний,
Промінчиком зажури струменить.
Нудьга осіння котить берегами
Тієї річки, що зовуть життя.
І кожен з нас своїми йде шляхами,
Та хай іржею не заб"ються почуття.
Я дякую, душе моя, за те,
Що можеш ти радіти й сумувати.
Ти взнала у житті оте святе,
Що можна просто щастям називати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=whUTz6AG4xw[/youtube]
Не сумуй так, вітре, в полі:
Літо догора?
Налітаєшся вдоволі:
Осінь це - пора,
Коли інший цвіт навколо,
І пройде жара.
Сонце гріє, але кволо.
Прийде ще й хандра.
Що тобі? Не піддавайся,
Не складай ти крил.
У польоті залишайся,
Скільки хватить сил.
Тільки людям, їм складніше:
Дай душі тепла.
Одне слово найніжніше,
Цю хандру здола.
І всміхнеться радо серце:
Осінь - не зима.
І думки зігріє сонце:
Скоро все ж весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mYlKm_DqxEY[/youtube]
Ну от і все.. Вже осінь на порозі.
Уже пора їй братися до справ.
Зібрати все планує до морозів,
А там дивись: і сніг уже упав.
А літо що? Збирає вже валізи,
Старанно все складає у рядок.
Тривожать лиш думки: чи все улізе?
По спині пробігає холодок.
Зібрало те, що вже не знадобиться:
Пташиний спів поволі затиха,
Тепло й цвітіння може ще вміститься...
Складаючи усе, чомусь зітха...
Чи все змогла, чим, може, невгодила?
Старалась бідолаха, як могла.
Подяку від людей чи заслужила?
Одна була помилка: ця жара.
Мені в долоні кілька крапель впало..
Тобі я вдячна, любе, за тепло.
Слізьми то літо тепле накрапало..
Те, що було, дощем уже стекло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748111
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XvtzhdLTCaw[/youtube]
Тобі бракує слів, що йдуть від серця,
Бо твій запас чомусь враз замалів,
Чи, може, висох, як мілке джерельце,
Чи просто ти казати не хотів?
Та вихід є, прислухайсь до поради:
Маленький в серці посади росток.
Даруй увагу: от і всі принади.
Поглянь тепер: вже скільки пелюсток!
Ти зміг перебороти свою черствість,
Бо дарував ростку своє тепло.
То ж в серці поселилась тепер легкість,
І вітер не злама його стебло.
Тендітне деревце привчить любити.
І серце не болить від пустоти.
А головне: слова, щоб не згубити,
Народжені в тобі від доброти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747971
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yQR88q--Gk8
[/youtube]
Серце, душа і совість.
Ось, що керує нами.
Не допускайте убогість,
Не бийте людей словами.
Душі у нас тендітні,
Хочуть тепла і ласки.
Болі сердець непомітні,
Слово лікує, як в казці.
Швидко розправляться крила,
Буде бажання літати.
Десь знову з"явиться сила,
Слово потрібне б сказати.
Глянь: вже цвітуть орхідеї,
Хочеться плакать, сміятись.
Тільки б триматись ідеї:
Людям частіше всміхатись..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747390
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HcbMyClVSqY[/youtube]
Бува в житті все шкереберть,
Життя спитає надто строго,
Тебе затягне в круговерть..
Та як знайти оту дорогу,
Що тебе виведе з пітьми,
Зупинить вчасно біля прірви,
Влаштує зустріч із людьми,
Що доброта в серцях безміри?
Я їх не зраджу, не продам,
Не відвернусь в лиху годину.
А те, що маю, все віддам.
Не сумніватимусь й хвилину.
О, Боже Праведний, врятуй,
Не дай в житті цього боятись:
(Мої слова, прошу, почуй,)
Як страшно в друзях помилятись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZJRMfFTdyf8[/youtube]
Спішать роки, неначе коні,
Хіба повернеш їх назад?
Не можна втримать й на припоні...
Та це іще не листопад.
Це літа теплого лиш днина,
А осінь ще не почалась.
Найкращих років, як лавина,
У нагороду ще далась.
Удача й щастя будуть поруч.
Тримай міцніш, не відпускай.
Минуть невдачі у цю пору.
Дорогу праведну шукай.
Нехай дорога віри й правди
Не покидає ні на мить.
Прямим і чесним будь ти завжди,
Нехай удача не сп"янить.
А що життя? Лиш почалося,
У серці вогник хай горить.
Завжди в коханні, щоб жилося,
А зірка в небі хай зорить...
А зараз маєш дві п*ятірки -55.
Нелегкий шлях в житті пройшов.
І хай щастить тобі без мірки.
Про те, що мріяв, щоб знайшов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747046
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-t-t0uLiEKA[/youtube]
Озирнися навколо: літо вже догора...
Відцвіла матіола; жаль, пройшла ця пора.
Непомітно старіє, пролягла сивина,
Та триматись уміє, й ця краса - дивина.
Від роботи втомилось, скільки зроблено справ.
Та тепер ось скорилось: відпочинок настав.
Уже ранки холодні, сонце світить не так.
Що поробиш тепер: збережу літа смак.
Підставляю долоні: припасу ще тепла.
Упущу теплий промінь, зникне хай сіра мла.
Збережу, як зумію, пронесу до весни.
В серці маю надію: будуть дні ще ясні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oYUlh9Fww2U
[/youtube]
Якщо вас хтось образив ненароком,
Не варто тут трагедію чинить.
Згадайте те, що буде вам уроком:
І вас колись зуміли теж простить.
Усі ми люди, всі ми помилялись.
Натура сильна пробачає гріх.
До помсти тут ніколи не схилялась.
Слабка душа лиш викликає сміх.
Згадали ви, як стало тоді легко,
Як радість знов до серця увійшла,
А всі образи відійшли далеко,
Вже серце не гризе, не дошкуля?
По-новому захочеться знов жити,
Радіти тому, що не помічав.
І радий будеш вогник запалити,
Який з тих пір тихенько погасав.
Хай вашу душу не розточить шашіль,
А сумніви ніколи не гризуть.
Хай болі назавжди покинуть наші,
А з ними й всі проблеми відійдуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744957
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PM7eTzPJzLI
[/youtube]
Коли життя закрутить в круговерті,
Не піддавайсь душевній суєті.
Відверті тут поради слухай серця,
Вони не підведуть в передчутті.
Хай хвиля враз накриє з головою,
А ти не смій здаватися, пливи.
Бо цілі досягнеш лиш боротьбою,
Найменшу із надій тримай, лови.
До берега дістатися нелегко,
Бо вітер б"є щосили у лице.
Борися поки день, іще не смеркло,
Хоч руки налились твої свинцем.
Вдихни повітря та на повні груди.
Не треба поспішать, перепочинь.
Нехай ще сили трохи тут прибуде.
Яка краса життя, як моря синь...
Не раз каміння з берега кидали,
Та все-таки, уже ти на землі.
(Хоч збити тебе з курсу так бажали)
Втрачали свою силу сили злі.
------------------------------------------------
( Образ зібраний)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744833
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WdB7236qOaY
[/youtube]
Дощ почався якось несподівано,
Краплями ударив по шибках.
Прокотивсь потоками розгнівано,
По, нагрітих сонцем, жолобках.
В поведінці цій він був так певний
Знав, що зачекалися дощу,
Полюбляють стан оцей плачевний.
За любов старанно пригощу.
По землі, порепаній від спраги,
Потекли, радіючи, струмки.
Мріяли так довго про розваги...
Іноді збуваються й думки.
Жебонять струмочки, спотикаючись.
До вподоби їм сьогодні гра.
З камінцями, по дорозі граючись,
Річечка маленька вже текла.
Довго я дивилась на цю зливу,
В голову приходили думки:
Мало треба так, щоб буть щасливим.
Ось, наприклад, так, як ці струмки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oe8l5ShOEb4
[/youtube]
В склянці кришталевій на вікні
Сонце полоска своє проміння,
Зайчиком відбилось на стіні.
Захопило це мене видіння.
У воді хлюпочуться квітки,
По кімнаті пахощі літають.
Айстри одягли свої хустки,
Кольорами всі мене вражають.
Десь я відчувала такий стан.
Мабуть, щастя має такий запах.
І пронісся дивний ураган:
Радості відчула дивний спалах.
Плакала й сміялась: все в однім,
Бо душа радіти ще уміє.
Хай цей привід буде все ж чудним,
То цьому радіти все ж посміє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zHe21-Uqi8g [/youtube]
У природі все непередбачене:
Навіть влітку випадає сніг.
Те, що у душі було щось втрачене,
З часом викликає просто сміх.
Бо душа мінлива, як погода:
Іноді ллє сльози без причин.
Мабуть, це для неї насолода,
Розвести мокву цю ні за чим.
А коли дощі ідуть стіною,
І тремтить від грому вся земля,
Тут її побачу я другою:
Свої плечі раптом розправля.
І чомусь їй хочеться радіти,
Розуміти, що проходить все,
Що дано один раз лише жити,
А невдачі просто пронесе.
Має у мені права безмежні,
Ось на поводку у неї йду.
Іноді дратує ця залежність.
Вихід тут шукаю... І знайду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2017
За твором Крилатої А знаєш...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743663
Хоч ти далеко, як нічна зоря,
Як неба синь – рукою не вхопити,
На трон тебе возношу, мов царя.
А знаєш, я люблю тебе любити.
Години перелилися у дні.
А дні в роки́ – нічого не зробити,
Між нами мур. Прийди хоча б у сні.
А, знаєш, я люблю тебе любити.
На наше завтра дзьоб наставив крук.
Любові панцир час уже розбити.
Та я не можу молот взять до рук.
А знаєш, я люблю тебе любити.
--------------------------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=192hwjI0NzQ[/youtube]
Десь лине музика сумна,
Неначе ніжний витвір серця.
Яка чуттів тут глибина!
Чому ж так серце гучно б"ється?
Невже, весь час ти мною жив,
Хіба не втрачена надія?
Маленький вогник засвітив,
Зумів звільнить від ностальгії.
Чому ж мелодія так крає,
Тривожить душу аж до дна?
А ти все слухаєш й зітхаєш..
Це твого серця таїна!
Повільно все кругом стихає,
До сну іде твоя душа.
І біль повільно вже вщухає,
Бо й в сні ця музика втіша.
-------------------------------------
Любочці від Надії.. Хай у вас все
буде добре...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017
Прекрасний світ у його барвах.
Не всім дано його відчуть.
Блукаєм часто у зигзагах:
Бажаєм вибрать вірну путь.
В житті не так-то усе просто:
Комусь пробачиш ти за все,
Не пробача життя лиш часто:
І кривдник відповідь несе.
Нехай не зараз буде, потім,
Час не сховає, не зітре.
Те, що топтав колись твій чобіт,
Не буде, ніби вже старе.
Ми ходим в церкву на прощення,
Та знову робим помилки.
Не буде тій душі спасіння,
Хто робить підлість потайки..
Бо Бог все бачить і все чує.
Один Він здатен всіх судить.
Він справедливість гарантує...
Хай не діждемось ми цю мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743278
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2017
На сонці мружить очі котик,
Муркоче пісеньку під ніс.
Поклав свій хвостик під животик.
Який же має пісня зміст?
Біленька шерстка, гострі вушка.
На мене хитро погляда.
А сам м"якенький, як подушка.
Дивлюсь - нудьга десь пропада.
Я часто гладжу йому спинку,
Животик, лапки, сірий хвіст.
Він у життя моє краплинку
Своєї радості приніс.
А ось він зараз лиже шерстку,
Наслюнить лапку й миє ніс.
Мені із ним немає смутку,
Життя вже має інший зміст..
Це тільки він хазяїн в домі.
Всі підкоряються йому.
Про це усім давно відомо.
Усі ми знаємо чому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742687
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zyQ8yzyvGAE
[/youtube]
У хмарах високо літаєш,
Срібляться в сонці два крила.
Мене до себе зазиваєш:
До неба ж я не доросла.
Мені туди недолетіти,
Бо вітром зранене крило.
Кидаєш сонця самоцвіти:
Крило, щоб швидше зажило.
А я дивлюсь, дивлюсь на небо,
Шукаю там тебе між хмар.
Та долітає тільки щебет,
Думками створених примар.
Я так благаю тебе... Чуєш?
Згадай ці трави у росі,
Там очі ніжно ти цілуєш...
Не дав скотитися сльозі.
Та сірі хмари все густіші,
У листі дощ зашелестів.
Тривожать думки все частіше:
Чому без тебе світ спустів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Jist7ofHgqs
[/youtube]
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я…
Ол. Олесь
------------------------------------------
Живуть на світі радість і журба.
Та разом їм не вжитися ніколи:
Неначе птах, в якого два крила,
Як день і ніч, не зникнуть з виднокола.
Та радість і журба, як дві сестри.
Вони живуть у кожнім людськім серці.
І хоч, не хоч, приймаємо їх ми,
Гостям незваним відкриваєм дверці.
Коли у серці радість б"є ключем,
І кров у жилах, ніби закипає,
Та раптом тут проллється все плачем,
І радість десь зненацька відступає.
Чомусь тут підкрадається журба...
Ми плачем гірко не від того, що болить,
І не тому, що в нас душа слабка,
А лиш тому, що без журби не можна жить.
Радіти може кожен з нас в житті,
Та черстві душі не проллються плачем.
Нема в серцях там місця доброті,
Не можуть жить вони чомусь інакше.
--------------------------------------------
Хай радість морем ллється,
А краплями журба,
А серце хай сміється...
Таке у нас життя....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742211
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ub567HGjzN0
[/youtube]
Куди біжиш так швидко, літо?
Мені не вгнатися ніяк.
Краси твоєї недопито,
Не надивилася ще всмак.
Ти добігаєш середини,
Прямуєш в осінь навпростець.
Ти ж знаєш: я - твоя дитина.
Для мене, літо, ти-- творець.
Мене створило в час квітучий,
В час медоносних квітів, трав.
Купали в травах цих пахучих,
Тихенько вітер колихав.
Коли ромашки розцвітали,
Співали ніжно солов"ї,
А вітри коси заплітали,
І пахли квіти степові!
Зі мною йди повільним кроком,
Тобі хвалу я вознесу.
Твою красу окину оком,
В своїй душі я пророщу.
Нехай душа буяє літом,
Думки чистіші, ніж сльоза.
Як медоносні літні квіти,
Нехай цвітуть в вустах слова...
Були в житті і помилки:
Не раз себе за них карала.
Із днів будуються роки:
Щось здобувала, щось втрачала.
Святу Молитву я ціную:
Була підмогою не раз.
І вірних Друзів я шаную...
Слова мої не для прикрас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qE4Edo_lIRE[/youtube]
Думаю: Душа - це друге Я.
Кожному із нас Бог наділяє.
Та Душа у кожного своя,
Таїну ніколи не пізнаєм.
Скільки дістається їй від нас!
Плакала, страждала і хворіла.
Каялись, що це в останній раз,
Та вона все зносила, терпіла.
Та це були лише слова:
Знову з кимось щось не поділили.
Винувата, звісно, голова,
Та сказать про це Душа не сміла.
Та не все погано так в житті:
І в Душі буває нашій свято,
Коли ти зустрінеш на путі
Душу, що на доброту багата.
Ось тоді радіє тут вона,
І лунає сміх дзвінкий навколо.
Забуває швидко ті слова,
Що її так боляче кололи.
Тягне до таких, немов магніт,
І життя набуде інші фарби.
Боляче Душі ви не робіть:
Душі наші - це безцінні скарби.
З ними відправляйтеся в політ,
І даруйте людям світлу радість.
Хай не давить Душу вашу гніт:
Не зростіть в Душі своїй убогість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740646
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eVxo8JkW12E[/youtube]
Щербатий місяць кинув промінь
В напіврозчинене вікно.
Стиха повільно людський гомін,
Земля дрімає вже давно.
А я вслухаюсь в нічну тишу,
Рояться бджолами думки.
Я вибираю найніжнішу:
Від всіх сховаю у шовки,
Скупаю їх у спілих росах,
В любистку, м"яті, чебрецю.
Хай пахнуть так, як мої коси.
Тебе введу у казку цю.
І ти вдихаєш це ж повітря,
Хвилюють пахощі цих трав.
Душі мальовану палітру,
Щоб довго- довго ти кохав.
Коли відчуєш слабодухість,
Впади у вирій різнотрав.
Вони лікують й серця глухість.
Щоб радість ти в житті обрав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3thnpjRfNqU[/youtube]
Краплі дощу залопотіли,
Упали важко на асфальт.
Його чекали, так хотіли...
Через хвилину знявся шквал.
Зашелестів у спраглім листі,
Потоком лив по стовбурах.
І раптом стих, разки намиста
В рядки повісив на гілках.
Земля потріскана, вся в жилах.
Напитись так і не вдалось.
Дощем обмежена в наділах,
А як хотіла, як ждалось!
Далеко десь загуркотіло,
Відлуння річкою спливло.
Чи раз, чи два замиголіло...
Ось від дощу всього й було..
А на вікні лиш крапель пара,
Сльозою гіркоти пливли.
А вітер ніс кудись знов хмари,
Що зникли десь у сірій млі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=axTPHnFocck[/youtube]
Если меркнет свет,
Мало полувдоха,
А терпенья нет,
Радость под часами
За углом не ждёт,
Небогат деньгами
И в любви банкрот...
Если смелый ветер
Больше не бодрит
И приблудный вечер
Лишь тоску сулит...
Если всё так плохо,
Нужен свежий вдох...
А житухи кроху
Пусть отмерит Бог
------------------------------
[youtube]https://yandex.ua/video/preview?filmId=10539693735392571498&text=%D1%8E%D1%82%D1%83%D0%B1%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE%20%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%89%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F%20%D0%B4%D0%B6%D0%BE%20%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BD&noreask=1&path=wizard[/youtube]
Нет! Не всё так плохо,
Жизнь тебе дал Бог.
Просто одиноко?
Сделай глубже вдох.
Задержи дыханье,
Просто не дыши.
Загадай желанье
То, что от души.
И уже на выдохе
Станет так легко!
И судьбы все вывихи-
Очень далеко.
Радость терпелива:
Ждёт такой момент:
Улыбнись красиво,
Грусти - конкурент.
Посмотри на солнце..
Слышишь, соловьи?
Ты настрой лишь сердце,
И живи в любви!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bdZX3sP1jGM[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Dkkg4pQhROE[/youtube]
Тихо сонце хилиться у осінь,
В літо не повернеш вже ніяк.
Ще ніким не знайдено цей спосіб:
Зупинить до осені свій шлях.
Осінь мені сниться все частіше,
Крізь тумани в осінь я іду.
Ця пора мені чомусь миліша,
І тебе з собою я веду.
Тільки ти міцніш тримай за руку,
Щоб там не було, не відпускай.
Виведи з осінньої розпуки.
Посміхнусь: до осені звикай.
Осені здолаєм бурі й зливи,
Ще зустрінем сонячні ми дні.
В дні такі бувають ще щасливі,
Бо з роками почуття в ціні..
Тільки не сумуй, моє кохання.
Визирнув промінчик із-за хмар..
І не нехтуй ти моїм проханням:
Дні осінні, ти прийми, як дар..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017
ДМИТИЙ КЕДРОВ. КОФЕЙНЯ, (1936 год)
[...Имеющий в кармане мускус
не кричит об этом на улицах.
Запах мускуса говорит за него.
Саади>
У поэтов есть такой обычай:
В круг сойдясь, оплевывать друг друга.
Магомет, в Омара пальцем тыча,
Лил ушатом на беднягу ругань.
Он в сердцах порвал на нем сорочку
И визжал в лицо, от злобы пьяный:
«Ты украл пятнадцатую строчку,
Низкий вор, из моего «Дивана»!
За твоими подлыми следами
Кто пойдет из думающих здраво?»
Старики кивали бородами,
Молодые говорили: «Браво!»
А Омар плевал в него с порога
И шипел: «Презренная бездарность!
Да *** тебя любовь пророка
Или падишаха благодарность!
Ты бесплоден! Ты молчишь годами!
Быть певцом ты не имеешь права!»
Старики кивали бородами,
Молодые говорили: «Браво!»
Только некто пил свой кофе молча,
А потом сказал: «Аллаха ради!
Для чего пролито столько желчи?»
Это был блистательный Саади.
И минуло время. Их обоих
Завалил холодный снег забвенья.
Стал Саади золотой трубою,
И Саади слушала кофейня.
Как ароматические травы,
Слово пахло медом и плодами,
Юноши не говорили: «Браво!»
Старцы не кивали бородами.
Он заворожил их песней птичьей,
Песней жаворонка в росах луга...
У поэтов есть такой обычай -
В круг сойдясь, оплевывать друг друга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739101
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GsriQ6Sxv9c[/youtube]
Упали перші роси з трав,
Земля нап"ється досхочу.
То перший промінь сонця впав...
До тебе птахом я лечу.
Поки росу не з"їло сонце,
Поки не спалені думки...
Вже день родивсь на горизонті,
Он кучерявляться хмарки..
І ти не спатимеш до ранку.
Думки: а як мене зустріть?
Одягнеш нову вишиванку.
От головне: не пропустить.
Дорога зовсім недалека,
Всього на відстані руки..
От чи пізнаєш? Я - лелека,
Боюсь: не взнаєш.. Бо роки...
Я покружляю над тобою,
В руці твоїй, дивлюсь, зерно.
Чи перекинуться вербою,
Що заглядатиме в вікно?
Та ні! таке спекотне літо,
От, чи прийметься деревце?
Додому краще полетіти...
Бува: присниться ж ось таке
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2017
Спроба продовжити твір A.Kar-Te
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=6461
----------------------------------------------
Без тебя пролетают года,
Без тебя научилась я жить...
Для меня ты теперь, как звезда -
Не дойти до неё, не доплыть.
Не дойти, но желаю - сияй,
Рассекая унылость дождей,
Иногда обо мне вспоминай -
Стану лёгкою грустью твоей.
Я прощаюсь с тобой навсегда,
Пусть любви обрывается нить...
А на небе сияет звезда -
Не дойти... Только как не любить?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EY_6Hf7ZoL8[/youtube]
А коли зійде на землю вечір,
І зірки на небі зацвітуть,
Не кажи мені, прошу, про втечу,
Ти зумій на відстані відчуть,
Що для мене ти найкраща зірка
Та, що не погасне у імлі,
Що без тебе серцю дуже гірко.
Ти одна така на всій землі.
Не сумуй, з тобою не прощаюсь.
Прийде час, зустрінемось колись.
Я тобі на відстані всміхаюсь.
Ти мені, кохана, посміхнись.
А коли дощі стіною з неба,
Знай: це за тобою сльози ллю.
Що не разом, це так було треба..
Знай, кохана, я тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=R70EFSQuSw8
[/youtube]
Твої руки - мої крила, ти - мій світ, мої вітрила.
Автор: Лілія Стащишин
--------------------------------------------------------
В тобі живе чарівний якийсь світ,
А руки мають ніжність сокровенну.
Притягує сердешний дивоцвіт.
Лиця прикраса - усмішка блаженна.
Люблю, коли всміхаєшся мені.
І непомітно втома десь зникає.
І я щаслива, це- найкращі дні.
Та серце до кохання не звикає.
Воно і в будні, як маленьке свято.
З тобою не узнаю серця біль.
Невже це все, з якоїсь казки взято?
В душі моїй ця ніжна заметіль.
Ти - тепле сонце, ніжне вечорове.
Воно не спалить у спекотні дні.
Хмільний напій солодкий малиновий,
Що до смаку завжди душі моїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-51YEny2ZNA
[/youtube]
Ой, доле, ти доле!
Чом в мене така?
Дарована болем,
Ти все ж не чужа.
Умита сльозами,
Зі мною крокуєш.
Важкими шляхами,
Буває - рятуєш.
То боляче б"єш,
То знову жартуєш.
А те, що даєш,
Нараз пошматуєш.
Ну що тут поробиш?
Ти, доле, моя.
Підчас приголубиш.
Я завжди твоя.
Візьмемось за руки,
Йдемо по житті.
Не дав Бог розлуки,
Нам поряд іти.
Джерельна вода,
Шмат хліба в торбині.
Повільна хода
По життєвій стежині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5SutUkXX_f8[/youtube]
Обережно хита гілку вітер.
Ніжно пташка на гілці співає.
Впав на душу майстерний цей витвір.
І навколо усе замовкає.
Про що пісня твоя ця, пташино?
Може, звеш ти когось, закликаєш,
І чекаєш одну, ту єдину?
Та про неї один тільки знаєш.
Хтось насипав тобі он зернинок,
Співчувають оцій сиротинці.
Та не тронула зЕрна пташина:
Не на радість їй зараз гостинці.
Чи сумуєш за рідним ти краєм,
І виспівуєш серця журбу?
Тільки пісня твоя душу крає,
Гірко думать про долю таку...
Тихо сонце сідає за обрій,
На спочинок приляже цей день.
І замовкне пташина в жалобі...
Не почуєм до ранку пісень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lOiCU9nwA8I[/youtube]
Достигає літо, літо кольорове.
Пахощі розлиті теплі, нагідкові.
Ці маленькі сонечка з теплими очима,
Зігрівають літечком.. Осінь за плечима.
Літо ще в розпалі, та думки про осінь.
Чи думки невдалі, чи тепла не досить?
Все ж люблю я осінь. Може, в тім причина?
З фарбами яскравими, терпкий запах диму.
З шелестом казковим опадає листя..
Чом думки про осінь рано розбрелися?
Щось ви неслухняні, стали норовисті.
Запахів духмяних з квітів напилися?
Позбираю вас я з хибної дороги.
Ще милуйтесь літом, геть сумні тривоги.
Так! холодне літечко...Та яка ж краса!
Промайне і осінь.. а за крок й весна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YVsECs90HQ4[/youtube]
З Днем народження, Сину, вітаєм!
Будь здоровим, щасливим в житті.
Ти в нас добрий, найкращий,ми знаєм,
Бо ростили тебе в доброті.
Гордимося тобою, наш Сину!
Ти наслідуєш приклад батьків:
Любиш рідну свою Україну.
Дуже хочеш, щоб край наш розцвів.
Працьовитий, старанний, уважний,
Чоловік й добрий батько в сім"ї.
Серед друзів простий і поважний.
Хай щастить тобі, Сину, в житті.
Ми за тебе молитемось Богу,
Хай береже тебе Ангел в путі!
Хай удача веде від порогу,
Щоб збулися всі мрії твої.
А осяяна сонцем стежина,
Буде легкою й без перешкод.
За все дякуєм, ЛЮБИЙ НАШ Сину,
Хай везіння в житті буде КОД.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737597
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.06.2017
Булат Окуджава.
Мой мальчик, нанося обиды...
Мой мальчик, нанося обиды,
о чем заботятся враги?
Чтоб ты не выполз недобитый,
на их нарвавшись кулаки.
Мой мальчик, но – верны и строги -
о чем заботятся друзья?
Чтоб не нашел ты к ним дороги,
свои тревоги пронося.
И все-таки, людьми ученый,
еще задолго до седин,
рванешь рубаху обреченно,
едва останешься один.
И вот тогда-то, одинокий,
как в зоне вечной мерзлоты,
поймешь, что все, как ты, двуноги,
и все изранены, как ты.
__________________________________
Випадково натрапила на цей вірш... Життєвий, правдивий,
повчальний... Прийшла до висновку, що не всіх можна називати
друзями. Є у мене вірні друзі на сайті, і
в особистому житті.. Я хочу їм подякувати за їхні добрі серця, за
підтримку, за розуміння.
Дякую Вам, МОЇ ВІРНІ ДРУЗІ, за те, що ви є у моємі житті!!
Я вас ніколи не зраджу і не покину... Я Вас ЛЮБЛЮ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737159
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.06.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SJwUwUxpWvo[/youtube]
Сонце хилиться за обрій.
Вечоріє... Ніч.
В пелені легкій, прозорій
Пада спека з пліч.
Спочиває і природа,
Рій думок десь зник.
Насолоджуюсь...Свобода.
Чом це вітер стих?
Зіпсується знов погода,
Дощ, як із відра?
Пропадає насолода...
Чи дощів пора?
Поміж хмарами блиснуло,
Прокотився грім...
Прохолодою війнуло..
То ж чекати змін.
Розібравсь шалений вітер,
Загнуздав хмарки.
Це його короний витвір..
Видно вже й зірки.
Кілька крапель в спраглу землю
Капнути вдалось.
Хвилювалась я даремно..
Може, так здалось?
Десь далеко, там за лісом,
Гуркіт долина...
Ледь зітхнула річка сплеском...
Тихо засина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2017
Якщо тобі риють яму, не заважай.
Коли закінчуть роботу, то зробиш басейн.
Якщо тобі миють кістки, то дякуй: артрозу не буде.
Якщо тобі плюють у спину - пишайся,
Бо ти йдеш попереду.
Якщо тебе образили, не чини помсти.
Подивишся, як життя це зробить за тебе.
(Переклад з російської мови)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2017
Повільно полум"я згасає,
Вже час підкинуть би дровець.
Десь на сопілці вітер грає.
Ледь-ледь вже диха попілець.
Одна лишилася жаринка.
Чому ж вона не погаса?
Із квітки впала он росинка...
Яка невинна ця краса...
Чи знов сумує синє небо?
Дрібненький дощик накрапа..
Лиш не змовка пташиний щебет,
Навколо трелі розсипа.
Кудись біжить нестримно річка,
Не вийти їй із берегів.
А он тополі, ніби свічки,
Розсипались серед лугів...
Ось, де душа відпочиває,
Вдихає запах різнотрав.
Вона мовчить, та добре знає,
Слова ті вітер розкидав..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736358
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.06.2017
Весну згадаємо й не раз,
Дорогу літу уступила,
Пішла повільно без образ,
Тихенько двері зачинила.
Останній кинула свій погляд
На все, що дати нам змогла.
В серцях залишила лиш спогад,
Бо в них цвітінням там жила.
Вночі дощем пролила сльози,
Та час уже... іти пора...
Чекає літо на порозі,
Нова господарка в дворах.
Чого чекать від тебе літо?
( Пробіг зимовий холодок)
Чи зможеш ти тепло розлити,
Щоб в серці розтопить льодок?
Я хочу літа дощового,*
Твого сердешного тепла,
І поцілунку не терпкого,
Щоб пам"ять довго берегла...
-----------------------------------
Чому дощового? Бо я живу в такому місті,
де майже ніколи не буває дощів.
Для нас дощі - це справжнє диво...))
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2017
Іще не пізно - зупинися.
Дивись: нестримно біжить час.
Іще ти встигнеш - озирнися...
Колись не буде уже нас.
Навколо буде все, як зАвжди,
Та час зітре наші сліди.
Не будем вже шукати правди,
Один до одного іти.
То інші будуть іще жити,
( Хіба не страшно уявить?)
Не будем вже кудись спішити,
Не зможем все вже відновить.
Проміння сонце буде лити.
Любити будуть, та без нас.
І зможуть вогник запалити
Той, що колись у них погас.
Поки не пізно все сказати,
Поки цвіте життя, як сад,
Поки нема життя ще втрати,
З душі зітри увесь безлад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735779
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cZaDjSxXi_g[/youtube]
Скажу тобі, моя душа,
Хіба погані твої вчинки?
Життя кохання прикраша,
Як дощ для спраглої рослинки.
А плин століть, хіба їх втримать,
Як вільний вітер на льоту?
Душа поганого не вчинить,
Її підтримай правоту.
Так! смерть прихована в безсмерті.
Перебори страшний цей страх,
І зупинись на перехресті,
Відкинь нестримний серця жах.
Читай Молитву, що від Бога,
Нехай не стомляться вуста.
Одна єдина це підмога...
І заспокоїться душа...
Душею вистраждані рими,
Рядки від доброї душі.
Вона проста, не має гриму.
Підкаже вихід з метушні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2017
Так жаль: відцвів уже бузок,
Весна крокує все ще з нами.
Чубатих півників рядок
Весни продовжать панораму.
Вмостились зручно край воріт.
Як вартові стоять без зміни.
Мого життя, як оберіг.
Надійні стражі день при днині.
Вбирає очі колорит:
Рожеві, жовті, білі, сині..
Листків шовкових оксамит,
Неначе крила журавлині.
Недовго квітнуть кольорово,
Життя коротке в них нараз.
Для нас наука показова:
Як швидко плине життя час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=erl0cIQSJtg[/youtube]
Чомусь згадала поцілунок
З тобою вперше у житті.
Скупої долі подарунок.
Невже він в тебе в забутті?
Чому ж тоді він став останнім?
Не так солодким, мабуть, був.
Та знаю: був він вже осіннім.
В душі все ж вогник спалахнув.
Маленький, теплий, незрадливий,
Зненацька ніжністю заграв.
Чомусь занадто соромливий..
Не вірю, що ти не кохав.
Навколо тиша заніміла,
Злітали з вишень пелюстки...
Та до сих пір не зрозуміла:
Нащо зростив ти колючки?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2017
Коли за гори сонце сяде,
А день розтане в сірій млі,
У Бога я прошу поради,
Як жить на грішній цій землі?
Як пробачати зраду й підлість,
Як полюбити ворогів,*
Та, як знайти у серці стійкість,
І як приборкати свій гнів?
Як поселить у черствих душах,
Росток маленький доброти?
Щоб розцвіла у добрих сходах
Маленька квітка теплоти...
Не поливать її сльозами,
В промінні сонячнім купать.
Любити так, ніби востаннє.
Серця любов"ю напувать...
Важка занадто ця задача,
Достукать важко до сердець.
Даремно мрію про удачу:
З сердець не вирвать бур"янець.
-------------------------------
Тут мова йде про особистих ворогів, не політичних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2017
Подумай перед тим, як кинути виклик долі:
а раптом вона його прийме. -
Б. Крутієр
------------------------------------------------
Не зловити вітру в полі, марно не старайся,
А от з долею побитись, спробуй, не вагайся.
Cядь, подумай про причину: чом не так ласкава?
Чи побачиш там провину, що так долю склала?
Все згадай, вдихни повітря, освіжись водою.
Піт солоний з чола витри, продовж шлях ходою.
Не лети, як вітер в полі, добре все обдумай.
До мети іди поволі, думки не розхлюпай.
Ще згадай про свої вчинки: вони творять долю.
Погортай усі сторінки... Жив ти похвалою?
І ходив у лаврах слави, ніс свій дер до неба.
Поганенькі згодом справи. Що сказать? Не треба.
Доля тут підставить ніжку: падаєм, як з дуба.
У житті нова доріжка: доля, що нелюба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2017
Мрія дає нуль, якщо її не зробити життям.
Григір Тютюнник
------------------------------------------------------
Уже сіріє... Ранок загляда в вікно.
Обійняв серпанок річки полотно.
І пливе по річці човник без весла.
Швидкоплинна річка десь його несла.
Це пливе самотність, та неблизький шлях.
Гнітить невідомість, все ж поборе страх.
Без рідні, без роду; вітер в парусах.
І спішить до мрії на семи вітрах.
Накривають хвилі часто з головою.
Знову перемога в нього у двобою.
Виплива з безодні, та не йде до дна.
Це його завзяття на плаву трима.
Полоскали зливи, холод заважав.
Досягне все ж мрії, бо він так бажав...
Мрія без реальності - це як пустий цвіт,
Як безкрилий птах, не пізнав політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2017
Часто ми чекаємо тих слів,
Що почуть раніше не вдалося.
Може, хтось сказати не посмів,
Іншому чомусь так й не знайшлося.
Тільки знайте: їх усе ж чекають.
Хай пройшов вже рік, а чи роки.
Десь в душі надіються і знають:
Не зів"яли у серцях ростки.
Хай слова ці будуть запізнілі,
Зрозуміє стомлена душа.
Пробіжать мурашки знов по тілі,
А душа забуде все, проща.
Жаль, слова виношувались довго,
Час летів, його не зупинить,
Та нема милішого нічого:
Дочекатись на прекрасну мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2017
Запрошую на танець тебе знову.
Шалений пульс.. Чомуcь серцебиття.
Рука в руці і рухи щось нервові.
Невже живі мої ще почуття?
Зливаємось душею й тілом в танці.
Летим на крилах ніжності спокус.
Хоч подих перехоплює в мовчанці,
Та я до тебе ближче все ж горнусь.
Невпинний рух охоплює вже радість.
І в ньому, ніби все моє життя.
Та все оце не схоже на реальність,
Крадеться знов якесь передчуття.
Таємно поглядаємо у очі,
Ця музика звучить тільки для нас.
І серце відкида чуття пророчі...
Все ж танго - це прощання без образ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=51mlDyVCAz4
[/youtube]
Коли забракне сонця на землі,
То місяць попрошу я освітити
Той шлях далекий, що лежить в імлі,
Від темряви в дорозі захистити.
Неблизький і незвіданий цей шлях.
Не виняток, що стомляться все ж ноги,
Ти, вітре, понеси мене, як птах...
Чекатиму твоєї допомоги.
Якщо намокнуть крила в непогоду,
То човником по річці попливу.
Не зможу просто втратити нагоду,
Бо мрією цією лиш живу.
Цвіте у темнім лісі квітка - щастя.
Вона дарує щастя раз на рік.
Надіюся, упевнена, удасться..
Воно вже близько, десь неподалік..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731170
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2017
Переспів твору Хуго Іванова
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726968
Я задихаюсь думкою про тебе,
мліє мій розум... і пливе свідомість.
Мені наплювати, що тепер ти
в чужих обіймах відшукав відомість ....
Поставити б крапку... Ти сказав же НІ!!!
Сказав НЕ БУЛО!!! й ніколи НЕ БУДЕ!!!
Три постріли в (на) темряву перетворили Світ...
У нісенітницю - годинИ повзучих буднів ...
Я не турбую більше твій е-майл ...
Стараюсь душу розчавить рукою ...
але якщо я РАПТОМ... виявлю там ,,,... слід?
-
я прилечу на крилах за тобою.
-----------------------------------------------
Вдихну у груди глибоко повітря,
До іншої на волю відпущу.
Хай зміниться життєва вся палітра.
Свою любов лиш так я захищу.
На це мене наштовхує свідомість,
Хоч розум має інші тут думки.
Мені шепоче тихо про даремність,
Бо серце дума все ж тут навпаки.
Та слово НІ, як цвях у саму душу.
Хитнувсь перед очима увесь світ.
Та відпустити я тебе все ж мушу,
Хоч йде ще боротьба і давить гніт.
Ти іншу обнімаєш і голубиш,
Та треба з цим змиритись й далі йти.
Насильно милим, знаю, що не будеш.
Подумай добре і його прости...
Але життя таке собі, мінливе,
Не виняток: повернеться назад.
Та тільки знай: не пробачай зрадливе,
Бо зрадити зуміє ще не раз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2017
Щасливий той, хто взнав життя.
Воно одне і неповторне.
Живем, поки серцебиття.
Воно безцінне, безкоштовне.
Йому ніхто не склав іще ціни.
Воно дароване нам Богом.
Буває, не цінуєм життя ми,
Та з часом будем за порогом.
Так хочеться почути голоси
Отих, кого уже не повернути.
Відчуєм опік гіркої сльози...
Так хочеться хоч раз їх пригорнути.
За це готові все віддать, що є,
Пройти до них найважчими шляхами,
Але оце більш болю завдає,
Бо вже ніколи їм не бути з нами.
Та пам"ять береже усе старанно,
Ми можем доторкнутись лише в ній
До тих, кого все ж любим сокровенно,
Але зустріть колись, нема надій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730081
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 23.04.2017
Десь весна загуляла, бо жінка ж.
І забула про справи вона.
Повернулась тихенько навшпиньках:
А навколо цвіте сивина.
Це все вітер зробив таке лихо,
Піддалась на спокусу весна.
Схватив вихор її на потіху...
Ой, ти, вітре, твоя це вина.
Повернулась, зітхнула (втомилась),
Та до діла вже братись пора.
Після ночі ще дощиком вмилась...
Не забудеться довго ця гра.
За ніч сніг поскидала із квітів,
Розтопила сніги у струмки.
І не треба нікому тут ліків,
І ніхто не жалівсь - навпаки.
Посміхнулося сонце ранкове,
Освітило квітучий їй шлях:
Барвінковий, пахучий бузковий,
Щира посмішка й радість в очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2017
Друзів ми в житті не вибираєм.
знаєм: це дарунок нам з небес.
Та чому ж ми часто їх втрачаєм
Через купу кинутих словес,
Від яких душа болить і плаче.
Безсердечні кинуті слова...
Та тихенько зносить все терпляче,
І зажуру від людей хова.
Що втрачаєм, те не повернути.
(Хай не всіх торкнуться ці слова).
Прийде день і зможемо збагнути,
Що помилка ця була страшна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2017
Цвітуть заграви в надвечір"Ї,
Іде на спад прожитий день.
І шлють свій теплий світ сузір"я,
Тепла весни нема лишень.
Як молоком облиті вишні,
Стоять на холоді стрункі.
Та гріють їх думки невтішні:
Морози ці все ж нетривкі.
Та вітру байдуже: літає,
Сміючись, смикає гілки,
А вербам коси розплітає,
Загнав у вулики бджілки.
Чомусь весна ця так зрадлива.
Куди завіялась вона?
Не день, не два - холодні зливи,
Накриє сніг дерев вбрання.
Шепоче вітер щось на вухо,
Зриває шарф з моїх плечей.
Лиш слів твоїх не чути... глухо...
Вже скільки днів пройшло й ночей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ur9UmmI__Js
[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YYMMQ20RKww[/youtube]
Доброго ранку, Друзі. Гарного вам настрою, удачі, добра, здоров"я, Любові, вірних друзів, миру. Хай збудуться всі ваші мрії... Не жалійте добрих слів для людей...
Вони зараз так потрібні.. Умійте любити, пробачати і розуміти.
Хай Вам всім щастить!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728871
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.04.2017
За твором Ольги Шнуренко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728681
Швидка дружба закінчується довгою ворожнечею
. (Віктор Суворов «Акваріум»)
Про друзів вірних мріємо весь час.
Яке це щастя мати вірних друзів!
Це ті, що не покинуть колись нас,
Створивши цілий ряд своїх ілюзій.
І в радості, і в смутку поряд вас.
У них не можуть бути черстві душі.
Краса душі немає в них прикрас.
До друзів не проявиться байдужість .
Хороший друг - неоціненний скарб.
Не кожен може скарбом похвалитись.
Така душа яскрАвіша всіх фарб,
Лиш добротою може засвітитись.
Нема страшніш, як друг стає твій ворог.
І клякне, й божеволіє душа,
Бо дружбу перетворюють у порох...
Яка ціна цій дружбі? ні гроша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728782
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.04.2017
Невже, в мені живуть дві Я?
Одна з півслова розуміє,
Друга, неначебто чужа,
Думки ураз мої розвіє.
Коли одній скажу я: досить,
Не треба.. Чуєш? це робить.
А інша тихо мене просить:
Невже, ти мрію можеш вбить?
Одна несе думки крилаті
Далеко, десь за горизонт,
То друга тихо каже: спати.
Миліш всього на світі сон.
Коли надворі дощ, чи слякоть,
Погода першій до душі.
Нащо погоді знову плакать?
Другій набридли ці дощі.
Та все вирішує тут серце.
Коли підкаже - так роблю.
Воно хоч іноді і з перцем,
Думки все ж з ним я розділю..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XvtzhdLTCaw
[/youtube]
Усі ми люди, зовсім різні,
І думка в кожного своя.
В одних віршах хвилює ніжність,
Душа таких, немов рідня.
Читаєш, думаєш, радієш,
Бува сльоза враз запече,
Бо ти людину зрозумієш,
Підставиш словом їй плече.
І розцвіта душа, як квітка,
До сонця тягне пелюстки.
Таке бува у нас нерідко,
Хоча бувають й колючки.
Слова по тілу, наче бритва.
За що триматись, щоб встоять?
Тут допоможе хай Молитва,
Цей негатив з душі, щоб знять.
Не оскверняйте душу словом,
Назад повернеться підчас.
Нехай було це випадково,
Та Бог спасе від слів тих нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D4kX_lwpoKU
[/youtube]
І якщо впадеш на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Василь Симоненко
---------------------------------------
Несе води стрімка річка,
Що стікає з гір.
І звивається, як стрічка,
Убирає зір.
Над водою миє коси
Дерево добра,
Бо здоров"я всім приносить
Чарівна верба.
Після сну вмиває личко,
Весни йде пора.
Розцвітають квіти-свічки,
Золота кора.
-----------------------
Я зірву по одній квітці
Подарую друзям.
Хай вам тепло буде в серці.
До вас небайдужа.
Хай ростуть за нами верби,
Нас охороняють,
І лікують наші нерви,
Квітами буяють.
-----------------------------
Вітаю всіх зі святом.
Будьте всі здорові, успішні, щасливі
і багаті..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727979
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 09.04.2017
Новий день починається з тебе,
Із усміхнених рідних очей,
Із блакитного чистого неба,
Із душевних, ласкавих речей.
Доторкнися до серця словами,
Щоб відчула: прийшла вже весна.
Поцілуй мене медом - вустами,
Щоб повірила: в тебе одна.
Із тендітної гілочки вишні,
Що за ніч під вікном розцвіла,
Дивоцвіти красуються пишні...
Десь вівсянка свій спів завела.
Як курчатка, кульбабки жовтенькі,
Розбрелися в траві-оксамит,
Ніби сонечка, теплі, маленькі.
Неповторний весни дивоцвіт.
Серед квітів нарцис гордовитий
Клаптик сонечка в себе ввібрав,
І росою із неба умитий,
Світить ніжний промінчик заграв.
Все навколо цвіте, оживає.
Ця краса почина новий день,
Що гнітило, душа забуває...
Цю красу прийми, милий, лишень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2017
Коли торкнеться сонця промінь
Вустами спраглої землі,
Проллється різних думок повінь,
І понесуть їх журавлі.
Летять вони туди, де тепло,
Де їм комфортно кожен раз.
Де сіра ластівочка клепле,
Там не бува ні сліз, образ.
Той світ наповнений любов"ю.
Нема там ненависті й зла.
Живою кроплений водою,
Тут не поборить радість мла.
Душа літає разом з ними,
За них радію, назад жду.
Не приживуться в серці зими...
Ще довго щастям цим живу.
Як завжди, поряд ти зі мною.
Розділим щастя пополам.
Не пройде доля стороною..
А поки вдячна я думкам....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nmrgtqT4AXc
[/youtube]
Бувають люди, наче стіни..
Нічим не зможеш їх пробить.
Нащо робити з них руїни?
Нічим не зможеш оживить.
У них свої тверді закони,
Глуха душа й недобача.
У них на все є заборони,
Якщо не так - навтікача.
Нащо багаття шевелити,
Тут попіл вітер вже розніс.
Вогонь, чи варто знов палити,
Коли колючий терен зріс?
Хіба наповниш чимось пустку?
Не намагайтеся - дарма.
Не піддавайтесь тільки смутку:
Не буде сонця, де пітьма.
Та ми усе чогось чекаєм:
І знову стукаєм в граніт,
Хоч добре ми про це всі знаєм:
Хіба на них зійшовся світ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2017
За твором Лесі Утриско
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726720
---------------------------------------------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9MLx7FD1ATg [/youtube]
А ти кохав отой єдиний раз?..
Оце питання надскладне,
Таке буває не так часто.
Кохання вірне лиш одне.
Воно прийти може й невчасно.
Коли здається: все пройшло,
І почуття всі заніміли,
Воно ж тебе усе ж знайшло,
Весною в серці задзвеніло.
І ти забудеш день, чи ніч,
Летиш до нього; сильні крила...
Не знаєш, може, там згориш,
Та повернутись вже несила.
Бо ти ж чекав її одну...
(Несе тебе дурне завзяття)
Ти так закоханий в весну...
О, вітре! Не згаси багаття.
Пройшли роки... Вже осінь рання.
Чи все ще так, як і було?
Чи дороге ще те кохання?
Невже, бузком вже відцвіло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RWuuqtmyGCw
[/youtube]
Море любит лишь сильных и смелых,
Кто не может грустить, унывать,
И зовёт к себе только лишь верных
Тех, кто может всегда побеждать.
Когда в море тебе чуть взгрустнётся,
В этот миг ты печаль обмани.
В твоей памяти всё же найдутся
Епизоды красивой любви.
Пусть от бед тебя в море спасают,
С тобой будут в ненастье всегда.
И в минуты тоски утешают...
Пусть лишь лёгкими будут шторма.
Я желаю семь футов под килем.
Знать,попутного ветра всегда.
Ну, а море всегда только в штиле...
Чтоб беды вам не знать никогда...
Не забудьте о вере, надежде,
Что спасают во все времена.
Пусть спокойно всё будет, как прежде.
Будет ласковой с вами волна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726458
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 30.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QyuG2dk1aMA[/youtube]
Олексій, Олекса теплий.
Яке славне це ім"я!
Він весну красиву клепле,
Відійшла зима сумна.
Олексій - води потоки,
Зрушить рибу у ставку.
Це вже звірів перші кроки,
Перші квіти в квітнику.
Ніжна пісенька вівсянки,
Журавлів знайомий крик.
Дощові пливуть хмаринки.
Дощ - це справжній чарівник,
Він віщує урожай
і рої багаті,
Бо Олекса робітник...
Славимо це свято!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726393
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sywPz444ahE
[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UAk70lPaPJI
[/youtube]
У цей весняний теплий день,
Я побажати хочу щастя.
Не чути ще птахів пісень,
Хай дощик буде, як причастя.
Прийми букет із теплих слів,
Нехай зігріють добру душу.
Хай збудеться, що ти хотів,
Бажаю добродушно.
Любові, радості,добра,
Хай буде повна хата.
Берись частіше до пера,
Про суть людську писати.
За дружбу дякую тобі,
За те, що розумієш.
Не піддавайсь в житті журбі.
Я знаю: це зумієш.
Удача хай крокує вслід,
Візьми її за руку.
Бажаю довгих іще літ.
"Гризи" іще свою науку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725787
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_UegwJ595gw
[/youtube]
Доброту з"їдає злість у серці,
І душа травою пророста.
І любові висиха озерце,
На губах полині гіркота.
Не відчує той весни цвітіння,
Хто байдуже дивиться на світ,
І в душі такій нема горіння,
Не осилять крила вже політ.
Хто розтопить кригу в такім серці,
Де знайті потрібні тут слова?
Відчинити, може, серця дверці,
Щоб душа від цього ожила.
Напоїть живильною водою,
І навчити серцем полюбить...
Не пройти б от тільки стороною..
Бо так прикро буде загубить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZRScZIq8waA[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f5GX67tb_0A[/youtube]
Продолжение стиха КВолынского
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725111
Прости.
На дальнем рейде горизонта,
Где волны лижут облака,
Ревущая ветром Планета
Зовёт на танец моряка.
Зовёт и манит даль немая
Друзей поверженных мечтой,
И ты прости, прости родная,
Что я сегодня не с тобой.
Что наши страсти врознь ночуют,
Как разум - с пьяным мужиком…
Прости, что утром не целую
Тебя ласкающим стихом.
-----------------------------------
В вечерний час, и в час заката,
Смотрю с тоской на горизонт.
Ты рядом был со мной когда-то.
Ты помништь тех дождей сезон?
Жаль, дымкой память та объята,
Когда два сердца - в унисон.
Но тех времён я жду возврата.
Неужто был тогда лишь сон?
Писал стихи ты мне о море,
Но был ты рядом, мой родной.
Но разве думала, что вскоре,
Ты будешь с морем, не со мной.
Но я, как прежде не устану
Любить и верить, понимать.
И в забытьё любовь не канет.
Тебя с надеждой буду ждать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3BtOvmUBmxc[/youtube]
Дякую за ідею Макієвській Наталії
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724055
Обійми мене так, як ти вмієш...
Ні! Сильніше мене обійми.
Ти, напевно, мене розумієш:
Й тебе хочу обняти крильми.
Поцілуй мене так, щоб відчула,
Чи медові у тебе вуста?
Щоб слова я твої не забула:
Що я в тебе назавжди одна.
Подивися в засмучені очі,
Посміхнися ти так, як тоді,
Коли мало було нам і ночі...
Чи забув, може, ти вже ті дні?
Обійми, поцілуй, посміхнися..
Чи багато для серця тепла?
Ти в коханні моїм розчинися...
Я любила тебе, як могла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o_m1FyNqU7E[/youtube]
Те, що колись було безцінне,
Втрачає з часом увесь зміст.
І почуття уже руїнне,
На жовтий тлінний схоже лист.
Не треба плакать, убиватись
За тим, чого не зберегли.
Назад не варто повертатись,
Бо так зробили, як могли.
Все, що було перемололось,
Частинки вітер розкидав.
В душі в цей час щось надломилось,
Бо ти того так побажав.
Пройшло, промчалось, пролетіло.
Не треба більше помилок.
На щастя, все переболіло...
Тебе я викреслю з думок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2017
Бува, наткнешся на граніт,
Не намагайсь пробити лобом.
Твердий занадто моноліт.
Тікай від нього ти прожогом.
***
Коли біжиш, дивись під ноги,
Спіткнешся, важко буде встать.
Не думай тут про допомогу.
В той час усі кудись спішать.
***
Не тільки звірі нас кусають,
Є люди з ядом в язиці.
Вони ні за що покарають,
Дістануть вас до дна душі.
Та час тут швидко розбереться:
Для чого все це і кому.
Назад тому все повернеться,
Всі непереливки йому.
***
Як набереш проміння в руки,
Пошли тепло в серця людей.
Врятуєш ти їх від розпуки,
Притисни ніжно до грудей.
***
Усі в гостях ми на землі,
І шляхом йдем усі єдиним.
Ми свого щастя ковалі,
Якщо коваль не звір -ЛЮДИНА!
***
Прости мене. За що? Не знаю...
Але прошу тебе, прости.
На тебе я не нарікаю,
Хоч знаю: винуватий ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724076
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 17.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wxWu4wxL9CI
[/youtube]
Таке лице прозоре у вікна,
Це дощ промив старанно його й очі.
А я дивлюсь: чи скоро вже весна
Її прихід чекаю я щоночі.
А ніч живе все так, життям своїм:
Звабливий Місяць погляда на зорі,
А я питанням мучуся одним:
Кому доріжку стелить Місяць в морі?
До берега човенце приплива,
А в нім весна, прикрашена квітками.
Такі вночі ось творяться дива...
Іде весна знайомими стежками.
Навколо розкидає буйний цвіт.
Вродлива, непідступна і мрійлива.
Враз змінює і мій духовний світ,
І радістю наповнить усе злива.
А ти ще спиш, покірний темній ночі.
Усмішка ледь торкається лиця...
Так хочеться, щоб ти відкрив вже очі...
Хай радістю наповняться серця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2017
Зелений чай - ранкова насолода.
Медового шматочок пирога...
Твій поцілунок, ніби нагорода,
Як оберіг, від зла в житті трима.
Із сміхом поринаєш в мої коси,
А я торкаюсь ніжно губ твоїх.
Вже сонце за вікном смакує роси,
А ти іще в полоні рук моїх...
Тихенько вітер колихає штори,
Потріскують в каміні ще дрова.
Дрімота знов повторює узори,
Якими срібний ранок розцвіта.
І десь далеко плинуть білі хмари.
Яке їм діло, що схолонув чай?
Мене й тебе тут зберігають чари...
Лише мене міцніше пригортай..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SP6leDA3BtE[/youtube]
Заблудилася весна: збилася з доріг.
І ступила крадькома в зиму на поріг.
Приміря наряди з білих пелюсток,
Усміхнулась до зими: проклада місток.
А зима лютує: сипе, сипе сніг
І весни заблудлої замітає слід.
Що в природі твориться: тут такий безлад!
А весні не хочеться повертать назад...
Сонце посміхнулось - взявсь водою сніг.
І вода вже капає із тепленьких стріх.
Боротьба триває двох великих сил...
Хто ж перемагає? Сніг все притрусив...
--------------------------------------------------
Бажаю вам, мої Друзі, гарного настрою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718717
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=APSTMecrAes[/youtube]
У природі іде все по колу.
Хто зуміє оце зупинить?
Це не зможе ніхто і ніколи
Проти волі природи чинить.
Після ночі приходить вже ранок,
Що вітає новий знову день.
Тільки іншою я вже не стану,
На роки постарію лишень.
І по-іншому гляну навколо,
Повні груди повітря вдихну.
Щось вже пахне не так матіола...
Чомусь важко тоді я зітхну.
Все частіше приходить безсоння,
І як бджоли рояться думки.
І хворіє душа в міжсезоння:
Це даються взнаки ці роки.
Та з роками душа не зчерствіє,
Своїх друзів не кину в біді.
Один погляд - і я зрозумію:
Чи є справжніми друзі мої...
Я ніколи не стану другою.
Буду щастя, як інші чекать...
Свої болі віршами загою,
І відчую в душі благодать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718538
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dZMouNJG5UM[/youtube]
Не кажи, що все пройшло і пусто.
То тобі здається лише так.
Це кохання згадуєш ти часто,
Значить, не забув його, це - факт.
Ти його до серця пригортаєш
У морозні ночі, щоб зігріть.
Проганяєш й знову повертаєш,
Бо без нього ти не можеш жить.
Проклинаєш час, коли зустрілись,
Викидаєш зовсім з голови.
Але, знаю, як тобі хотілось,
Знову й знов про нього говорить.
Часто серце це не розуміє:
Чом не даємо коханню жить?
Але хто зробити це посміє,
Той не знає, що таке болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017