| Сторінки (28/2721): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
За твором Олекси Удайко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505059
-----------------------------------------------------
Коли я думаю про тебе,
Не загнуздать мої думки.
Вони зриваються до неба,
Летять до тебе напрямки.
Неблизький світ, важка дорога.
Вітри, тумани і дощі.
Душі торкається тривога:
Так небезпечно уночі.
Якщо дощі - промокнуть крила.
Та щоб не збилися з доріг.
Ви все ж летіть, летіть щосили.
Моя Молитва - оберіг.
І ось бажання вище всього.
Надія сили додає.
Любов освітлює дорогу,
А віра в серці все ж живе.
Додому вранці повертайтесь.
На вас чекаю, золоті.
Зі мною завжди залишайтесь.
Не покидайте в самоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
За віршем Віталія Назарука
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576441
----------------------------------------------------
Не примножуй смутку ти мені словами.
Сама бачу осінь в золотім листі.
А так літа хочеться, просто до нестями.
Як же його осінь просто обійти?
І пройти з тобою буйними садами,
Тільки б бути поруч, хай тільки на мить.
Смакувати вишні спраглими вустами.
Як же таку мрію просто оживить?
Заблукати в травах, впасти на покоси.
І дивитись в небо, де блакить ясна.
І щоб ти був поруч, гладив мені коси...
А черешня цей рік, любий, бач рясна..
Поряд тільки снами... там квітує літо.
І живуть надії вже чимало літ.
Медоносні трави, пахощі розлито.
У душі буває й осінню розквіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2015
Полоще дощ весняний теплий вечір.
А я люблю помріяти в цей час.
І радують оті короткі втечі,
Від тих проблем, що так гнітять підчас.
Люблю я слухать тихий шепіт вітру,
Коли на небі сонячна блакить.
І кожен день, щоб змінював палітру...
Та не люблю, коли душа болить.
І так люблю, коли ти завжди поруч,
Твоє кохання крильми обійма..
Та не люблю, коли в чуттях є порух,
Тоді весна на зиму поверта.
І знову шарудить між листям дощик.
І ранок із туману вирина.
Повільно прокидається мій дворик...
Солодка мрія в сон вже порина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Твої слова подібні зорепаду,
Що падає в серпневу теплу ніч.
І ніби я стою під водопадом
І слухаю, як сповідь, дивну річ.
Смакую кожне слово знову й знову.
І ніби мед, стікає по вустах.
Душа вдягається у чарівну обнову,
Від радості злітає, наче птах.
На яворі прищулив вітер вуха.
Зозуля від пісень відпочива.
Природа чарівні слова ці слуха.
Не жалить ноги навіть кропива.
А я стою, вагаюсь на розпутті.
Чомусь з-під ніг пливе уже земля.
І зводять з розуму слова твої почуті...
І навіть гордість голову схиля..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2015
Пролетіли лебеді над полем.
Прокричали над моїм селом.
Пронеслося в пам"яті все з болем.
Так торкнулось болісно крилом.
І рядки лягають знов про тебе.
Цей рожевий яблуневий світ.
Знову я торкаюсь ніжних стебел,
Тільки б вітер не збивав їх цвіт.
Все частіше в сни приходиш, любий.
Фарбами веселка розцвіла.
І сумує вечір сивочубий,
Бо чола торкнулась сива мла.
А на ранок морозець ударив.
Ледь торкнув рожевий дивоцвіт.
Може, так цвітінню він позаздрив,
Що цвіте у серці стільки літ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2015
Перший промінь сонечка ясного
Ніжно доторкнувся до лиця.
І прогнав нічну безсонну втому.
День хорошим бути обіцяв.
Прокричали в полі десь лелеки.
Клин пронісся стомлених птахів.
Затихає біль за небезпеку,
Довгих, небезпечних їх шляхів.
Ринуло проміння... повна хата.
І скупалась в сонячнім дощу.
Сонце посміхнулось винувато.
" Не хвилюйся, я тобі прощу"...
Дощ живильний стер усі проблеми,
Хоч промокла вся я до рубця.
І тепер спростились теореми,
Що проблемам не бува кінця.
Подивлюсь на них з другого боку.
Може, хвилюватись так не слід?
Сумувати зовсім нема толку,
Просто сум цей перейти убрід*
----------------------------------
ВБРІД (УБРІД), присл. По дну річки, ставу, озера і т. ін. в неглибокому місці; бродом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
Строкатим ситцем простяглося поле,
А ми йдемо з тобою навпрошки.
Куди ти нас ведеш, скажи нам, доле?
Чи будуть ці щасливими стежки?
А сонце так палюче, бо в зеніті.
Напитися б джерельної води.
Так радує весна у новім цвіті.
Вона ще дасть життю нові плоди.
І пахне первоцвіт уже медовий.
Кульбаби цвіт відчула вмить бджола.
І світ увесь, неначе пречудовий.
І як без тебе, любий, я жила?
Тихенько хлюпа недалечко річка.
Кошлатий джміль відчув квіток нектар.
Дорога в"ється, як барвиста стрічка,
А почуття злітають вище хмар.
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Шматочок неба у стакані.
Фіалки вбрали неба цвіт.
І ллються пахощі духмяні.
Листочки - справжній малахіт.
Втопився сонячний промінчик,
Упав на дно живій воді.
Та не лежав там, як камінчик,
Пірнав в воді і так радів.
То відбивався від стакана,
Скакав, як зайчик по стіні.
Немов дитя, був неслухняним.
Це так подобалось мені.
Раділи й квіти цій забаві.
Здалось, всміхалися вони.
А під вікном їм заздрив явір:
Не відчував він ще весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2015
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш — це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варто.
Л. Костенко.
_______________________________
Чому так довго плаче сіре небо,
Невже, то - гріх чиїхось блудних душ?
Яким наразі трапилась потреба,
Покаятись й поплакати чимдуж.
А вітер розгулявся, все жартує.
Гіркі сльозинки кидає у скло..
Хіба він біль, чи смуток той відчує,
Що душі грішні болем обпекло?
Чомусь вночі частіше ллються сльози.
І темінь не поможе, хоч кричи.
Лише луною пронесуться грози,
Як відчай, як спасіння для душі.
Жіночі сльози, то не жінки неміч.
А ознака того, що є душа,
Що тонша за найтонший невід,
Тому сльоза жіноча спокуша...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015
Віталій Назарук
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571041
Летять думки, як зграя птахів,
Бо кожна думка на крилі,
Думки святі і думи - страхи,
У вік, коли старі й малі...
------------------------------------------------------
Коли дощі ідуть безперестанку,
А вітер б"ється крилами в вікно,
Не сплять думки... Тривожні в лихоманку.
Хоч сон під вікнами тупцює вже давно.
Летять туди, де радо їх стрічають,
Де в ніч таку не спиться ще комусь.
І їх, немов птахів там приручають.
Я за політ щасливий їх молюсь
Далека, небезпечна ця дорога.
Та мрія вище хмар уже летить.
Але в душі ще теплиться тривога:
На цей раз, може, мрію зупинить?
Роки ідуть, а ми уже старієм.
І час життя не можемо спинить.
А, може, у долонях стиснуть мрії
І просто, і спокійно собі жить?
Думки приборкать, хоч вони крилаті...
А ви все летите, забули про тривоги.
Долаючи важкі залізні грати....
Щасливої, легкої вам дороги....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Весні початок... Задощилось.
Фарбує обрій промінець.
На небо сонечко скотилось.
Значить життю ще не вінець.
Земля ще сонна... Тихо диха.
Спокійно вії підняла.
Віщує все: не буде лиха.
Дощ гарний день благословля.
Від хати тягнеться стежинка.
Ледь пробивається трава.
Але чому ж гірка сльозинка
З очей твоїх ось попливла?
Ти подивись на чисте небо!
Зітри непрохану сльозу.
Не плач, хороший. Чув? Не треба...
Чи, може, просто це зі сну?
Ти не сумуй, що нема рясту,
І сад вишневий не цвіте.
Іде весна! І все прекрасно!
Наступна теж весна прийде.
Знайди в собі бажання, сили,
Щоб новий світ собі відкрить.
Думки, щоб душу не гнітили!
Нове життя ще майорить.
Люби, твори, не сумнівайся.
Ти довго ще товктимеш ряст!
Новому дню завжди всміхайся.
Твоя зоря лиш зайнялась..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015
Летять в ефір знайомі мені звуки.
І серденько підвищує удар.
На відстані вчуваю теплі руки.
Твої слова лилися, як нектар.
Так хочеться злетіти білим птахом
У край, де можна в травах заблукать.
Лише одним, одним єдиним змахом
У край моєї мрії завітать.
І просто посидіть на підвіконні.
Із рук твоїх клюватиму крихти.
А потім ти візьмеш мене в долоні...
От тільки чи впізнаєш мене ти?
Ти пильно подивись в зелені очі.
До серця білу пташку пригорни...
Нам мало залишилось.. до півночі.
І знов чекай наступної весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2015
Горить, палає квітка щастя.
Для тебе в лісі розцвіла.
Нехай її зірвати вдасться.
Для тебе там давно зросла.
Зумій свій страх перебороти.
Пройди тернисті всі шляхи.
Не бійся страшної темнОти.
До щастя впевнено іди.
Коли зірвеш чарівну квітку,
Як талісман свій збережи.
Нехай вона твій шлях осяє.
Удача буде у житті.
Нехай любов благословляє,
Щоб з нею йшов ти по путі.
І щоб жилося, ніби в казці,
Щоб поряд віра і любов.
Вони пройдуть в одній упряжці.
І щоб незгоди всі зборов...
Будь щасливим!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570296
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.03.2015
Коли слова звучать, як музика,
Від подиву і вітер завмира.
Немає більшого спокусника,
Бо слово до мурашок пробира.
Я поринаю в ці акорди, сподіваюсь,
І зовсім іншим бачу тепер світ.
( А іноді я все ж таки вагаюсь)
Але ж слова, як ніжний вишень цвіт.
Буває сумніви заляжуть ненароком:
Чи вірити потоку пишних фраз?
Снують думки: не стали б, щоб уроком.
Чи, може, вони просто для прикрас?
І в пам"яті зринають твої руки.
Вони не мають серця і очей.
Та здатні випромінювати звуки,
Коли вони торкаються плечей.
Я в очі подивлюсь тобі уважно...
Яка у них осяйна глибина!
Слова і руки все уважно зважу.
Яка тут дивина.... І сумнів обмина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2015
Прийшла весна, яку чекали.
У серці взимку ще цвіла.
Вона багато обіцяла,
А що вона нам принесла?
Я чую тріскання бруньок.
І тихий-тихий шепіт вітру.
Прорізавсь стиха спів пташок.
Природа змінює палітру.
Шепочуть збуджені гілки,
Повітря пахне вже весною,
Але так хочеться втекти,
Аби поринуть з головою
У край свободи й чистоти.
Де злоба й ненависть відсутні.
ВІдчути радість доброти,
Де правда й дружба всемогутні.
Та де для цього взяти сили?
Як біль страждань перемогти?
І щоб не чуть, як знавеснілі
Наш край плюндрують вороги.
До кого б душу прихилити,
Щоб утекти від цих думок?
Допоки людям сльози лити
Від цих жорстоких помилок?..
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
Враз розступилось синє небо.
Летять додому журавлі.
Із плачем змішаний їх щебет.
Я бачу помах крил в імлі.
Стискає груди щира радість.
І сльози котяться з очей.
Це не душі моєї слабкість,
Не біль недоспаних ночей.
Це зовсім інші мої сльози:
У рідний край летять птахи.
І буть спокійним тут невзмозі:
Далекий край, важкі шляхи.
Для них звичайні перельоти.
Спішать додому, в рідний край.
Та вже позаду їх турботи:
Стрічає рідний небокрай.
Вітає гіллям сонний явір.
Хмарки услід птахам пливуть.
А в мене виникло в уяві:
Убиті в їх серцях живуть...
І так спішать вони додому,
Де їх чекають матері.
Забудьте геть про тяжку втому,
Покваптесь, милі журавлі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015
Те, що колись в душі боліло,
Не має значення тепер.
Неначе листя перепріло,
Чи ніби хтось старанно стер.
Чи, може, в трави закотилось,
Чи в річку впало, як зоря?
В ніщо тепер перетворилось.
Що доля знов мене звіря?
За що тепер усе розп"яте,
Що було змістом у душі?
Чи, може, часом вже прим"яте,
І стали просто ми чужі?
Якась холодна пустка в серці.
Думки десь зграйками знялись.
Неначе висохле джерельце,
А було ж річкою колись...
Вже не чекаю, що вернешся,
А навпаки, боюсь цього.
Та прийде час і ти озвешся...
Не буде прощення мого...
-------------------------------------
Події, описані в творі, не стосуються автора..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2015
Торкнися ніжним словом до душі.
Нехай воно веселкою заграє.
Зумій чуття у серці зворушить.
Хай музика любові не згасає.
В похмурий день розгонить всі думки,
І рясно зацвіте весняним цвітом.
Загомонять розбуджені струмки.
Життя наповнить зовсім іншим змістом.
Торкнися хоч на відстані руки.
Моя душа тепло це відчуває.
А я вустами доторкнусь щоки.
А серце від думок цих калатає..
Торкання слів, торкання ніжних рук.
Це радості душевній запорука...
Це вічний зов, якийсь таємний звук,
До серця кожного цим можна доторкнутись...
------------------------------------------------
Потрібні слова, сказані в потрібний час можуть змінити життя.
Іноді досить сказати, а іноді просто обняти,
Щоб людина відчула себе захищеною і рідною.
Частіше кажіть і просто ніжно обіймайте тих,
Хто вам безкінечно дорогий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015
Вітаю всіх із святом менших друзів:
Котів і кішечок. Породистих, простих.
Маленьких і великих карапузів.
Нудне життя було б у нас без них.
Вони розумні, хитрі, і грайливі.
Буває, що не слухаються нас.
Та можуть позбавляти негатива,
Який бува навідує підчас.
Свого Тімоху з святом теж вітаю.
Він справжній кавалер у нашому дворі.
Із захватом ганя пташину зграю.
Така забава нашій дітворі.
М"якенькі лапки і гостренькі кігті.
Вусатий розбишака любий кіт.
Мурликає він нам чудові пісні.
І забуваємо про цей жорстокий світ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563478
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 01.03.2015
Жовтогарячі, наче сонце,
Так любі серцю квіточки.
Дивлюсь на них я крізь віконце.
Ласкають погляд зірочки,
Що розквітають рано вранці.
Не люблять довго спать квітки.
А он, неначе новобранці,
Чубаті півники стрункі.
А під вікном поважні мальви,
Як чиста згадка про любов.
Чомусь хвилюють оці барви.
В минуле лину знов і знов.
Хміліє світ від матіоли.
Роса на землю опада.
Який чарівний світ навколо..
Надію в серці окриля.
Зроблю букет з чарівних квітів.
Запахне в хаті дивоцвіт.
Всі зможуть болі заніміти.
І зовсім іншим стане світ.
І зможу я тоді збагнути,:
Яке прекрасне це життя!
Що турбувало - все забути.
Вловить хороше відчуття..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
Натруджений думками дріма вечір.
Він свідком є усіх людських проблем.
Лягають на його старечі плечі,
А він до них проймається жалем.
Пливуть туманом ці жалі і болі,
А вітер прибива їх до землі.
І тануть понад річкою поволі,
Краплинками спадають на ріллі.
І падають на квіти живі роси.
Це сльози безпорадні матерів.
Від смутку посивіли рано коси,
Бо все чекають із війни синів...
Та хто загоїть зможе оці рани,
Які до серця ліки прикладать?
Наповнені жалем пливуть тумани...
Кому про ці страждання розказать?
На землю тихо нічка опустилась.
Торкнулася крилом людські серця.
У кожного у хаті примостилась.
І заспокоїть враз чаклунка всіх оця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
Народився ти в зимову пору.
Ще птахи живуть на чужині.
Скоро вже повернуться до двору.
Будеш радий їм ти навесні.
Не квітнуть на галявинах ще проліски,
Та що ж тобі у день цей дарувать?
Прийми, коханий, ніжну мою посмішку.
І слів хороших декілька сказать.
Не треба сумувати, мій хороший!
З тобою поряд я вже стільки літ.
Для мене у житті ти найцінніший.
З тобою взнала я душі політ.
Я дякую тобі за все хороше,
За радість і терпіння , теплоту.
За те, що пробачати мене можеш.
За ніжне твоє серце, доброту.
Нехай літа цвітуть весняним цвітом.
І щедрою завжди буде душа.
Хай ранками ласкає сонце світлом.
Любов нехай тебе не залиша.
Усі слова мої від серця, щирі.
І долю дякую, що ти у мене є.
І ці слова ти заслужив красиві.
Бо ти насправді в мене такий є!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561772
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2015
Ось ти ідеш. Мій погляд тобі вслід.
Так хочеться хоч раз, щоб озирнувся.
Мої думки летять у супровід.
Бажа душа, щоб ще раз посміхнувся.
І тане силует у метушні.
Людський потік затінює обличчя.
Ці помисли наївні та смішні.
Та я ніяк не хочу з цим змириться.
А в голові тісняться вже думки:
Забути про пристойність - й за тобою.
Ледь чутно доторкнутися руки
Своєю розпашілою щокою.
Зніяковілий погляд твій знести.
Уважно подивитися у очі.
Мої чуття в твої думки вплести..
Щось серденько хвилюється, стукоче.
Іще хвилина, й зникнеш назавжди.
Мої бажання й роздуми в двобої...
Услід тобі кричу: Мене зажди.
Та голос недоступний... Вже у збої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2015
Ситцевое поле, солнечный денек.
Птицам здесь раздолье. Небо синий шелк.
На лесной поляне скромненький цветок.
Скажет, не обманет белый липесток.
Любит иль не любит. Верить ему? Ждать?
К сердцу приголубит? Он не может врать.
Белая рубашка, тонкий стебелек.
Милая ромашка. Желтый ободок.
Ветер с ней играет. По душе игрок.
Приласкать желает. Он ведь одинок.
Я нарву ромашек. Беленький букет,
И не буду спрашивать: любит или нет..
Просто я поставлю в вазу на окно.
И приму спокойно, что судьбой дано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560565
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.02.2015
Коли немилим все здається в світі,
І падає у тебе все із рук.
Куди себе тоді від мук подіти?
Твого розчарування чую в серці звук,
Та серце не болить, а просто пусто.
У розпачі зневірена душа.
Боротись з цим, повірте, так непросто.
І віра у людей тоді лиша.
Так часто зустрічаєм досконалість
У людях розчаровувать серця.
Один другому дарувати болість.
А ми невтішно любим ще творця.
Страждаємо, але усе ще любим.
Чекаєм СМСу, чи дзвінка.
Готові буть обдуреними вдруге.
Чекаєм з нетерпінням край вікна.
Та треба знайти силу, щоб простити,
Піднявши голову, піти з його життя.
І не просить, а просто відпустити,
Хоч будеш чути слізне каяття.
І не питать: чому розчарування
Закралося зненацька до душі.
Не треба тут ніякі з"ясування,
Коли від щастя втрачені ключі...
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560364
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2015
Зима. Мороз. И злится вьюга..
А на проталинке цветок.
Он побелел не от испуга:
На волю вырвался росток.
Вокруг сугробы по колена.
Летает легкий ветерок.
Но что ж так рано перемену
Цветок почувствовать так смог.
Стоит себе, заброшен снегом,
На зло морозам и ветрам.
С надеждой смотрит всё ж на небо.
Хотел так верить всем мечтам.
Упрямо рвется он на волю.
Проткнулся маленький листок.
Пусть нелего: дается с болью,
(Чудак! Родился ты не в срок).
Метель утихла.. Из-за тучи
Пролился маленький пучок,
На вид простой, но всемогущий,
От злой зимы сберег цветок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
Земля від крові ледве диха.
Слізьми наповнені рІчки.
За що зазнали цього лиха?
Сльозами капають свічки.
Сніг розтоптали у болоті.
Чужинців чоботів сліди.
А люд страждає, у скорботі.
Не бачив світ страшніш біди.
Нервовий сміх і канонади.
Не страшно їм лишать життя?
Летять в людей важкі снаряди...
Чим завинило це дитя?
Від страху люди поніміли...
Та як себе опанувать?
Що роблять "люди" озвірілі...
Хто ж вас навчив так катувать?..
Я хочу впасти на коліна
З сльозами Бога попросить:
Нехай відродяться руїни.
Життя ТИ дав, скажи, як жить?...
Хай матерів криваві сльози,
Замінять маки польові.
Щоб ми повірили в прогнози,
Що буде мир на всій землі...
Прошу ТЕБЕ, не відкажи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558603
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2015
Чує серце: лунає десь музика.
Це, як квітів весни дивоцвіт...
І душевність проймає акустики.
Це здається душі чийсь політ.
І на крилах знялася уява,
І назустріч душі вже летить.
Чомусь музика ніжна, ласкава,
Але серце від неї болить.
Розтривожене небо шовкове,
Все навколо затихло на мить.
Тільки присмак гіркий полиновий
У акордах таємно звучить.
Солов"ї зупинились в польоті.
Присмирів і старенький гайок.
Спалахнули хмарки в позолоті.
Закричала десь зграйка чайок.
Тихо музика грає, ридає.
Може, втрачене щось дороге?
Мабуть, так хтось любов повертає.
Хай почує, за ким сльози ллє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2015
Подари мне Аленький цветочек.
На полях из сказок отыщи.
Напиши стихами пару строчек,
Сделай праздник для моей души.
Знаю, что зима с холодной вьюгой,
И цветы под снегом еще спят.
Им тепло под белоснежной шубой...
Но цветочек мой я буду ждать.
Если серце теплится любовью,
Пусть в душе зардеется весна.
Пусть снежинки потекут водою,
Разбуди цветочек ото сна.
А когда услышишь птичек трели,
Ты сорви и спрячь возле души.
Не страшны тогда ему метели
Краткий путь ты к сердцу отыщи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557901
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2015
Жінка йде неквапним, тихим кроком…
Їй би ще воліти і цвісти…
І спитав Я, наче ненароком:
– Що б хотіла мати в сей день ти?
Олекса Удайко http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557614
__________________________________--
Жінка, це почувши, зупинилась.
Очі враз здивовані звела...
Це мій чоловік? Не помилилась?
На вустах усмішка розцвіла...
Неземна краса? Це так багато...
Жінка я проста: така, як всі.
Хочу, щоб приносив ти зарплату,
Щоб лунав дитячий в хаті сміх.
Щоб любив мене не тільки в свято.
І не треба дарувать зірки,
Май ще доброти в душі багато.
Не даруй так часто будяки.
Хай душа любов"ю розпахнеться.
І цілуй, як це було колись.
Доля нам обом хай посміхнеться.
Пам"ятаєш: вірності клялись?
А вночі, коли всі будуть спати,
Тихо шепочи такі слова,
Щоб хотілось в травах заблукати
І почуть, як пахне кропива...
-----------------------------------------
Тиша цю підслухала розмову,
Усміхнувся місяць з висоти...
Як здійснити мрію неказкову,
І не загубити слів у суєті?...
____________________________________
А я підслухала слова Олекси...))
Дякую за ідею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2015
Кожна крапля дощу - це, як сльози
За убитих в нещаднім бою.
За болючі, нестямні загрози
У війні за Вітчизну свою.
За найкращих, сміливих, відважних,
Молодих, що не взнали життя.
Кулі в серце від братків продажних.
Зупинили їх серцебиття.
Скільки їх полягло на цім полі.
Закінчився життєвий їх шлях.
Зажурились над ними тополі...
А по шкірі мурашки... Це жах!
Тихо крапає дощ по обличчях.
Це природа не має вже сил...
Не потрібні тепер їм рушниці.
Відійшов на спочинок чийсь син.
Дощ змиває роз*ятрені рани.
Хто ж це їм допоможе в цю мить?
Виглядають, чекають їх мами...
Недалеко он знову гримить..
Тільки ворони крячуть у полі.
О, який же жорстокий цей світ!!!
Не хотіли такої ми долі...
Скоротили безжально так вік!
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556028
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2015
Як ніжно звідкись лине голос скрипки..
Звучить така мелодія сумна.
А дощ в цей час тихенько стука в шибки,
Співзвучна цій погоді і струна.
Як гарно, віртуозно скрипка плаче!
Хто міг так розтривожить скрипаля?
А музика відтворює терпляче,
І спокій мій порушує здаля...
Здалося, що запахла матіола,
Рожевий цвіт всю землю застеля.
Прокинулась весна.. Цвіте навколо,
Побачила на квіточці джмеля.
Все більше розвивалася уява.
А звуки все торкалися душі.
Яка сумна, але яка ласкава
Підсилює зажуру цих дощів.
Дует дощу і скрипки дивовижний.
А їх іще підсилюють струмки.
Красивий, дивовижний, граціозний,
Що в серці схвилював мої думки..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015
Про любов написати неважко.
Значно важче про це нам сказать.
Кожен з нас відчував, як це тяжко
Пару слів для коханих зв"язать.
Ми чомусь боїмося це слово,
Десь ховаєм далеко в душі.
І не скажем його принципово,
Бо засудять нас люди чужі.
Посміються, позаздрять, уколять.
Слово ж, знаєте, може убить.
І собі ще багато дозволять,
Бо в житті не узнали цю мить.
Є і інші: це слово голублять.
Ці слова не запруть у архів.
І водою й слізьми не розбавлять.
Не шукатимуть зради шляхів.
Не боюсь я писать про кохання,
Хоч давно в мене вік вже не той.
Я живу, значить є хвилювання.
А любити -важка дуже роль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2015
Обвітрені, розхристані думки.
Чому не маю влади я над вами?
Ви лините вночі, немов птахи.
Літаєте із вільними вітрами.
Спішіть туди, де з радістю приймуть.
Де вас вже заморилися чекати.
З відкритим серцем ніжно обіймуть.
Скажіть йому: як можу я кохати.
Як діти неслухняні ви мої.
Та я вам пробачаю, бо я мати.
Розсійте негаразди всі свої,
Та швидше повертайтеся до хати.
Як тільки десь розсіються зірки,
І місяць задрімає після ночі,
І зникнуть непомітно ці казки,
Півільно закриватимуться очі,
Летіть назад, до мене, залюбки
Я вас прийму ... Мої ви знов до ночі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2015
Згадую у полі білі маки,
І рожеві, ніби сонця схід.
Колихає вітер жовті злаки.
Біля річки червоніє глід.
Сонях заглядає до віконця,
М"ята обважніла від роси,
А тепленький промінець від сонця,
Як вінець ранкової краси.
Гладить листя ніжний теплий вітер..
Хвильки, чимсь збентежені, пливуть.
Чарівний увесь природи витвір,
Тільки ворогам це не збагнуть.
Чобітьми тупцюють по природі.
Крові й сліз течуть уже річки.
Ви давно вже прокляті в народі,
І життєві всі ваші стежки..
Зупиніться! Подивіться в небо.
Є у вас родини і батьки...
Нащо руйнівна війна вам треба?
Не пробачать вам всього й віки..
Тихо плине вечір понад ставом,
Опускає крила, щоб спочить..
По якому,ви скажіть це праву,
Сплюндрували цю красу за мить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554853
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2015
Хіба настане такий час,
Що правда буде жити в світі?
Невже, ми втратимо цей шанс,
Допоки в світі будем жити?
А хто придумав ті казки,
Де злість добро перемагає?
Чомусь на світі навпаки:
Неправда боляче шмагає...
Куди сховатися від злості,
Коли терпінню прийшов край?
Невже лиш там, у високості,
На нас чекає справжній рай?
А що ж життя? Дано на муки,
Узнати підлість рідних душ?
Невже глухі, не чують звуки?
Навколо все кричить: НЕ РУШ..
А як живеться матерям?
Хіба любити їх не вчили?
Пройнятись, може, співчуттям?
Нащо це звірство учинили?
Та прийде ще за все розплата:
За горе, сльози, тяжкий гріх.
І будуть душі ті розп"яті,
Бо Бог з небес все спостеріг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554515
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.01.2015
Я побеждаю своих врагов тем, что превращаю их в друзей.
Линкольн А
------------------------------------------------------
Дамоклов меч над головою:
Проклятье кинуто тобою.
Прощать ли можно те слова,
В порыве гнева на устах...
Греховных слов течет река,
Пусть остановит их рука,
Когда подашь врагу с улыбкой.
Не посчитай свой шаг ошибкой.
Возьми его к себе в друзья,
И по-другому здесь нельзя.
А в ситуации будь гибким,
Простить сумей его ошибки.
Ведь, проще все ему простить,
Чем слов проклятья получить.
Расставит время все на место...
Не пожалей такого жеста.
Вода и время точат камень.
Слова наладят пониманье.
Зажги свечу, вместо проклятья,
Пусть станет другом враг в объятьях...
___________________________
Эти слова не касаются политических врагов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015
Рано встану, помолюся Богу,
Надіп"ю священної води.
Попрошу, щоб освятив дорогу,
Щоб на ній не знали ми біди.
Щоб здоров"я дав усій сім"ї,
І для друзів. Щоб не знать тривоги.
Щоб скінчились війни на Землі.
Хай живі повернуться солдати,
Ті, що захищають рідний край.
Я не попрошу в Тебе багато,
ПрОшу : про заблудших пам"ятай.
І пробач усім на землі грішним,
Посели у серце їм добро.
Подаруй для них слова утішні.
І зніми із душ таких тавро.
Може, від Твого Благословення,
Лід розтане у серцях глухих.
І знайдуть в житті своїм спасіння.
І прозріють від Чарівних слів Твоїх...
Поведи за руку всіх живущих
І водою всіх нас окропи.
Страждучим, болящим і скорбящим
Віру у життя знов поверни...
Тільки ТИ ОДИН прощати можеш,
Попрошу ще й за свої гріхи.
Будь до мене милостивим, БОЖЕ,
Якщо нагрішила, то прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552833
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2015
А душа мене не слуха більш,
В себе закохалась до нестями…
Затялась – ходімо, де тепліш!..
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552570
stawitscky
--------------------------------------------------------------
Розумію я тебе чудово.
Як на це я можу не зважать.
Безперечно: не почати знову.
А роки не хочуть вже чекать.
Долею дарований безвихідь.
Звісно: не здолать оцю межу.
Цю душевну відчуваю сповідь.
Знай: про тебе пам"ять бережу.
Та бува: кидаю усі клОпоти
І лечу думками у твій край.
Нелегкі душевні перельоти.
Тільки я прошу : не проклинай.
Пам"ятай: не стали ми чужими.
Серце вже загоїлось від ран.
Врізнобіч розбіглися стежини,
Та люблю сильніше, так і знай.
Залишивсь назавжди в мене першим.
Бережно несу в руках тепло.
Знаю, що любов все перевершить.
Давниною, щоб не поросло...
-------------------------------
Вікторе, дякую за ідею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2015
Я смотрю на испуганных птиц,
Закружились снежинки, как стая.
На секунду коснулись ресниц,
Побежали водой, вмиг расстаяв.
По щеке покатились слезой..
Неужели причина есть плакать?
Пусть задет тут твой нерв болевой,
Не старайся слезу свою прятать..
Если это устала душа
От холодной назойливой вьюги,
Научись просто глубже дышать.
Вот увидишь: излечит недуги.
Может, кто-то забыл в кутерьме,
Как ты долго его ожидаешь,
Помолись за него в тишине...
Обещай, что его ты прощаешь.
Посмотри, как плывут облака,
На свету, как снежинки сверкают.
И душа облегчится слегка.
Незаметно обиды расстают.
Облегченье.. Как камень с души.
Только, что ж заставляет нас плакать?
Почему так бывает: спешим
Наши слёзы от глаз людских прятать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552567
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2015
Все, як і раніше: школа, вчитель, клас.
Із теплом приймають, як і завжди, нас.
Сонечко заглядує в вікна кожен день.
Є помітні зміни: незначні... Лишень:
Підросла берізка, липа вже цвіте.
Тільки де ж дитинство ділось золоте?
Десь кує зозуленька, все рахує дні.
Хто ж може забути роки ці шкільні?
Ти все ж не старієш, школо золота,
Бо у твоїх стінах знову дітвора.
Дякуєм за все вам, любі вчителі.
І прийміть поклони наші до землі.
Підростай ще вище, дорога берізко.
Жаль, що пролітають шкільні роки швидко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552055
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.01.2015
Сказать за все тебе спасибо,
Так это просто ничего.
Сказать так хочется красиво
Словами сердца моего.
За день и ночь я благодарна,
За то, что рядом был всегда.
Казалось жизнь порой коварна,
Тебя уводит навсегда.
Когда от жажды изнывала,
Ты подавал глоток воды,
Когда тебя не понимала,
Ты не спешил сжигать мосты.
За твое сердце золотое,
За теплоту и нежность рук.
За все с тобою прожитое,
За теплоту от слов вокруг.
За радость, грусть и откровенье,
За жизнь нелегкую вдвоем,
За вкус Любви и наслажденье,
За то, что рядом мы идем..
-----------------------------
Поздравляю всех с Днем БЛАГОДАРНОСТИ.
Спасибо, мои Друзья, за поддержку и
Понимание..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550594
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 11.01.2015
Ти прилітай прошу тебе, коханий вітре,
Бо я із пам’яті тебе ніяк не витру.
Віталій Назарук
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549189
------------------------------------
За вікном тополя рівна, як струна.
Мабуть, така доля: все стоїть одна.
Іноді самотність вітер поруша,
Так її покірність душу полегша.
Дві самотні душі, вже прив"ялий цвіт.
Тільки є несхожість: різний в них політ.
Прилетить погладить, а вона все спить.
Це ж зима, так треба... тихо не будить.
Припаде до гілок, тихо шепотить,
Та вона не чує... Так солодко спить..
А мороз лютує.. Вона бачить сон:
Він її врятує в цей важкий сезон.
Сніг їй по коліна й на гілках приліг.
Та її зігріє ніжний оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2015
Горить тихо свічка, пломінець палає.
Ніч стулила вічки, а я все благаю:
Поможи, Мій Боже, добрій оцій жінці,
Щоб Любов наповнилася аж по самі вінця.
Щоб здоров"я й щастя були повна хата,
Щоб ти, Оксаночко, була всим багата.
Щоб збулися мрії, що лягли на душу.
За все поважаю: я признатись мушу.
Хай в далекім краї, не болить серденько.
Знай: тебе чекають рідні твої, ненька.
Не сумуй: так сталось, так повинно бути.
Тільки Україну, не дай Бог, забути.
А коли на серці тобі буде важко,
Ти згадай берізки, польові ромашки.
Полетить до тебе вітер рідний з поля...
Нехай ніжним цвітом цвіте твоя доля...
Вітаю зі сятами тебе, МОЯ РІДНА!!
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548951
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.01.2015
Знову крутить заметіль.
Рання ще пора.
Затамую свою біль.
Може, то все гра?
Скільки літ ішла до тебе,
Але тільки в сні.
Може, серцю тепла треба
В ночі крижані?
Де взялась оця біда,
Що вселилась в душу?
Хоч надія тут бліда,
Та терпіти мушу.
Може, гріх того любити,
Хто про це не знає.
Чим ти зміг так осліпити?
Іще рік минає...
Чашка чаю спозаранку,
Дочитаю мрії.
Нащо серця забаганку
Бережу, лелію?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2015
Коли в душі зашкалює від щастя,
Так хочеться обняти цілий світ.
Я відчуваю: це мені удасться,
Бо поруч очі - справжній малахіт.
А серце так тріпочеться, як пташка,
Коли торкаюся твоєї я руки.
І що зима, повірити так важко,
Бо від тепла розтріскались бруньки.
Та я іще не вірю в те, що сталось,
На віях забриніла знов сльоза.
А, може, мені сильно так бажалось,
Почути ще нечувані слова?
І закрутилися, як сніг, у круговерті.
І я повірила у ці прості слова,
Бо так звучали щиро і відверто.
І ніби казка дивна ожила.
Слова посіять можуть в серці муку,
То ж будьте обережні у словах.
Не завдавайте любим своїм смутку.
Надії вогник сяє хай в очах....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2015
Таке життя...Тече, неначе річка.
Повільно, не виходить з берегів.
І тануть дні, як непогасша свічка,
Як талий сніг, пливе кудись з полів.
Це не дорога, вкрита килимами
Із квітів неземної красоти.
Та все -таки наповнена дивами:
На ній колись зустрілись я і ти.
І ось ідем ми битими шляхами,
По бездоріжжю, що бува підчас.
Бува болить: ідемо колючками,
Та треба йти, бо вогник ще не згас.
Схитнеться світ: закрадеться безсилля.
Та як зуміти тут підняти дух?
А що робить, коли накриє хвиля
Із негараздів і життєвих мук?
Тоді думки: як зберегти багаття?
Можливо, тут звернутись до вітрів?
Нехай в душі роздмухують знов ватру,
Коли у серці запече надрив.
Ми сядемо край вогника святого.
Надійне над усе твоє плече.
Немає виходу, повір, другого...
Життєва річка знову потече...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2015
Всю ніч мете надворі завірюха.
Закидані дерева і шляхи.
А я люблю зимову пісню слухать,
Коли у сон потонуть всі хати.
І вітер неспокійний, завиває.
Йому бракує, мабуть, теплоти.
А пам"ять жовтий зошит все гортає...
Так хочеться узнать, де зараз ти.
Сніжинки закрутились, ніби мухи.
Підсліпуватий блимає ліхтар.
Я намагаюсь тиші голос слухать.
Он ряд ялинок, ніби ряд примар.
Знайомий голос чую в заметілі.
Я знаю: це- фантастика одна.
Мої думки знялися й полетіли.
Уява розгулялася моя.
Душа моя радіє, хоч ти витвір.
Та все ще придивляюся в вікно.
Та ні, то все регоче вітер.
Як жаль, що я не можу пить вино..
Коли думки над мною верховодять,
То як же довподоби це мені.
Вони мене у світ щасливий вводять,
Де світ чудес: любов без метушні...
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2015
Знітилися зненацька кучугури
І сніг увесь полегшено присів.
stawitscky http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548106
---------------------------------------
Я не люблю, коли в природі зміни.
Усе повинно збутися, як слід.
Навіщо ті разючі переміни,
Навіщо восени вишневий цвіт?
Зима хай буде сніжна і морозна.
Я не люблю відлигу зимову.
Кому сказать, що це все несерйозно:
Ось сніг розтав і бачу я траву.
Течуть струмки, як ранньою весною.
Купаються в калюжах горобці.
Я хочу милуватися зимою,
Щоб сніг не тав в моєму кулаці.
А то зима закрутиться весною.
Квітучий сад закидають сніги.
Так хочеться заплакать за красою,
Морозом вбиту, бачу навкруги.
Отак і в нас з тобою бува часто:
Зимою у серцях цвіте весна...
Та раптом все міняється й невчасно
Хурделиця все снігом заміта.
Я хочу, щоб в житті була стабільність,
Хоч знаю: не минути і зими.
В душі ми можем помінять тональність.
Чому ж не зАвжди робимо це ми...
Чому буває так? Чому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Тихенько, непомітно Новий рік
Спупив з надією на кожен наш поріг.
Повільно він рахує кожен час.
Я вірю, що з добром прийшов до нас.
Дозволь сказати пару тобі слів:
Хай все здійсниться те, що ти хотів,
Щоб серця вогник вітер не згасив.
Нехай дорога стелиться пряма.
Надія в серці теплиться свята.
Любов цвіте, зігріта у теплі.
Усі слова найкращі лиш тобі.
Хай серденько дивує добротою,
А вчинки й твої помисли - красою.
Я дякую за радість спілкування.
Прийми від мене щирі побажання.
З Новим роком! З новим щастям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547900
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
Добігає кінця старий рік.
Хай не всі в нас збулися надії.
Новий рік ось ступа на поріг.
Хай здійсняться нездійснені мрії.
Хай нам радість, всім мир принесе.
І щоб очі від сліз не блищали.
Хай здійсниться омріяне все.
Щоб багатші, щасливими стали,
Я спілкуюся з вами давно.
І радію я завжди таланту,
Тим кому від природи дано.
Хай щастить моїм друзям із сайту.
Я вітаю найкращих з усіх,
Тих, хто знає ціну справжній дружбі.
Хай лунає в житті вашім сміх.
Щиро дякую Ніні, Ользі і Любі, Таісії.
Не забула про Іру, Валюшу,
Про Віталіка, Федора,Сергія, Петра,
Олексу, Надійку, Оленку,
Наталку, Світланку, Оксанку.
Всіх, хто в білому списку у мене.
Навіть тих, хто чита безіменно.
І Юхниці за сайт моя дяка,
Хай добро не проходить повз вас.
І Олегу від серця подяка,
Що змогли згуртувати всіх нас.
З Новим роком, ДРУЗІ! З НОВИМ ЩАСТЯМ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547738
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-GapN0ndJdI[/youtube]
Слухай, Пашо! Розповім я казку.
Там далеко, де живе Зима,
І пройти туди так буде важко:
Хуртовина шлях весь замела.
Там серед ялинок, пишних сосен
В крижаній печері, як кришталь.
Там ніколи не буває осінь.
Дід Мороз живе в таку ось даль.
Лише раз на рік буває в місті
Дід Мороз із торбою в руках.
Він приносить завжди добрі вісті,
Подарунки дітям на святах.
Ти чекай. До тебе теж він прийде,
У вікно он стука. Чуєш ти?
Ти відчиниш двері обережно.
І дозволиш ти йому зайти.
Те, про що ти мріяв принесе:
І рожевий є у нього коник,
Паравозик і машинка - все.
І цукерки, олівці і дзвоник.
Все давно для діток припасе.
З рукава він випустить сніжинки.
Усю землю снігом замете...
Будь щасливою, Моя Дитинко.
Побажа здоров"я і піде,
Бо чекають інші його дітки.
Він у радість стежку прокладе.
У очах спалахують лелітки...
Мій Хороший! Новий Рік іде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547293
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.12.2014
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=su6ZvgUJj1Q[/youtube]
Дед Мороз пришел к тебе из сказки.
Долго, долго по морозу шел.
Покраснели нос, и щеки, глазки,
Но твой дом он все-таки нашел.
Постучал в окно к тебе тихонько:
"Паша! Поскорее открывай!"
С Новым Годом всех поздравит громко...
А потом подарки получай.
Ты мечтал о Розовой Лошадке.
Любишь пластилин, карандаши..
Пожелает ещё жизни сладкой.
Что еще ты хочешь - напиши...
А теперь пойду к другим я деткам..
Ждут еще другие малыши.
Притрушу снежинками я ветки.
Всех ребят люблю я от души...
С Новым Годом, с новым счастьем...
ДЕд Мороз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547148
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 28.12.2014
Твої слова запали мені в душу.
Я рада, що немає в них зими.
З своїх думок сумління струсить мушу.
І всі вагання вже за ворітьми.
Цвітуть волошки серед жита в полі.
Ромашок простяглися килими.
І по росі ідемо вдвох поволі.
І ти, і я тепер це тільки ми.
Розлогий сад, черешні соковиті.
Ти бачиш он зозулине гніздо?.
Пташина примостилася на вітті.
Кохання нам пророчила давно...
Присядем під розлогою вербою.
Від спеки задихається земля.
А ми такі щасливі знов з тобою.
Від радості хвилюються поля.
Не будем рахувати роки щастя.
Навчимося їх просто берегти.
Я впевнена, тепер оце нам вдасться:
Уміти по житті із ним іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2014
Як довго ми чекаємо тих слів,
Що душу оживляють нам без ліків.
А скільки перебачено вже снів,
Де сад словесний розцвітав, як квіти.
Чому так цінимо прості слова,
Чекаєм, щоб почути, цілу вічність?
Бо ніжне слово щастям напува,
І має у житті свою величність.
Слова живильні й чисті як роса,
Що оживляють землю в літню пору.
Чомусь від них і серце воскреса...
Лише сказати їх потрібно впору.
Слова бувають різних кольорів.
Чекаєм ті, що взяти за основу.
Щоб світ, як від вина, весь захмілів.
Отак ціную значення я слова.
Що схожі так до шепоту вітрів,
Щоб цвіт жасміну відчувать зимою.
Щоб й ти слова мої всі розумів.
Були б в житті прикрасою, каймою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014
Коли нудьга вповзе зрадливо в душу,
І я не знатиму, що з цим мені робить,
Та вихід я знайти із цього мушу,
Бо як в такому стані мені жить?
Поплакать, як дитина, щоб жаліли?
Та сльози уже висохли давно.
Мої думки, хіба ви збайдужіли,
Чому удвох тепер ми мовчимо?
Невже розчарування знову в друзях?
Чи, може, солоденьким підсластить,
Щоб серце пораділо знову в грудях?
Не раз бувало. Знаю як зробить...
Ти не кивай, що дощ надворі знову,
Що сонце заховалось за блакить.
З тобою вдвох відновимо розмову.
Пройде тоді, що в кожного болить...
Наллю для настрою велику чашку чаю.
Вмощусь з котом край світлого вікна.
Отак собі я настрій повертаю.
І музика звучить.. Хандра мина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2014
Пливе відлунням голос твоїх слів,
А я з надією навколо озираюсь.
Давно навколо світ вже постарів,
А я згадати голос намагаюсь.
А як сказать про головне умів!
Яка велика сила може бути слова!
Здавалося, що світ увесь німів...
Твої ж слова не брала за основу.
З тих пір пройшло неміряно дощів,
А час не терпить роздуми й вагання.
Нащо шукать вже втрачених слідів?
Як приглушить сердешні хвилювання?
А згадка в небуття все відліта,
Як пташка із гнізда в годину ранню.
Та плин життя не радує літа,
Бо все давно лишилося за гранню..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2014
Весною пишний цвіт калини,
А влітку ягоди гіркі.
Коли надворі хуртовина,
Які плоди тоді смачні..
Колючий терен розцвітає.
Як в молоці його квітки!
Та ось і зрілість наступає.
Смакуєм ми гіркі плоди.
Чи і в рослин є своя доля,
Дарує кожному своє?
А, може, це чиясь сваволя,
І не порушить, бо святе?
Людське життя до цього схоже:
Весною всі, як пишний сад,
А прийде старість, кожен зможе,
Отримать те, хоч і не рад.
Одні цвітуть, як сад весною,
Збирають ягоди смачні.
А інші, що кривить душею,
Чомусь плоди їдять гіркі.
І що ти можеш тут зробити,
Хіба це все за помилки?
А як тоді без них прожити?
Можливо, в когось є думки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545270
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2014
Радістю хай повнеться цей день,
Квітами пахучими, піснями.
З нетерпінням всі його ми ждем.
Привітаєм гарними словами.
Ти найменша із усіх в родині.
Удалася розумом, красою.
Ми бажаєм внучечці єдиній
Радувати всіх нас простотою.
Милосердям, радістю, добром,
Щоб душа була твоя багата.
Щастя простягнеться килимком.
Хай удача вселиться у хаті,
Щоб в житті не знала перешкод,
Впевнено іди до мрій по ньому.
ЩАСТЯ - хай життєвий буде КОД!
Йди до нього і не бійся втоми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545039
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.12.2014
Тільки ранок став на зміну ночі,
І сніжком присипав шлях до хат.
Усі вікна тут розкрили очі:
Вогники в хатах усіх горять.
Всі чекають зранку Чудотворця.
В кожного бажання своє є.
Він прохання викона від серця.
Всі зусилля з радістю вкладе.
Є у мене теж своє бажання:
Хочу я здоров"я всій рідні.
Хай ще не цурається кохання,
Подаруй щасливі мені дні.
Хай до друзів поспішить удача.
Благодать поселиться в їх дім.
Хай по жилах кров тече гаряча,
Якщо хтось до всього збайдужів.
Мирного прошу для всіх я неба,
Бо ми всі не хочемо війни.
А для щастя небагато й треба.
Чудотворцю! Від біди врятуй і збереже...
-------------------------------------
Вітаю зі святом всіх МОЇХ ДРУЗІВ сайту...
Щастя Вам та удачі в житті...
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544863
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.12.2014
В надвечір"ї сонна пливе тиша.
Блимають в тумані ліхтарі.
Чути, як душа тихенько диха.
Курять, мов цигарки, димарі.
Непомітно сон ступає в хату.
Ставні незачинені скриплять.
Вітер відчува, що винуватий.
Зазирнув в вікно - усі вже сплять.
Тільки ось мені чомусь не спиться.
І думки за вітром десь летять.
Вирвались з гнізда, неначе птиці,
І в тумані ледве мерехтять.
Їх не загнуздать, не зупинити.
Понеслись на волю з моїх рук.
Як же я без вас ? Як жити?
В тиші розчинився душі звук...
А надворі заметіль кружляє.
Збитися так легко на шляху.
Ви, як мої діти. Точно знаю.
Повернетесь в хату в ніч глуху.
Буду я вас пестить, як дитину.
Обіцяю: більше не пущу...
Та думкам моїм нема зупину.
Хіба, просто їх приколишу?
Покладу їх в ліжко поряд себе.
Може, на хвилинку й я засну...
Якби знали, як мені ви треба!
Тільки в сні легесенько зітхну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014
Немає дна у глибини страждань
отих сердець, що їх не долюбили...
Світлана Моренець.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544060
-----------------------------------------------------------------------
Вітер колихає голе гілля.
А чи варто тому сумувать,
Що зима й безсонячне довкілля?
Як в руках себе отут тримать?
Що розлука - боляче, це знаю.
Море сліз заповнюють річки.
Але те, що вже дійшли до краю,
Перестаньте пестить ці думки.
Ця невдача раз один карає,
Ми ж хворієм нею все життя.
І чомусь про те ми забуваєм,
Що пішло - немає вороття.
Не забудьте про жіночу гордість.
Голову повище підійміть!
Нащо тут показувати слабість?
Мудрість і свій розум увімкніть...
Хай позаздрить той, хто вас покинув.
Пожалкує, що зробив,сто раз.
Тільки не кляніть оту хвилину,
Що була щасливою для вас.
Знаю, що нелегко, буде важко.
Будуть іще сонячними дні.
Іншим подаруєте ви ласку.
Ті ж проблеми будуть вже смішні...
_________________________________
Дякую Світлані за ідею!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2014
Замерзлі, сковані у кризі,
До вікон тягнуться гілки.
Зима малює всі ескізи
Одним лиш помахом руки.
Вона всесильна, усе може.
Легеньким подихом своїм
Навколо все враз заморозить.
Сніжинок чуть легенький дзвін.
Посріблить голови ялинкам.
По пояс снігу намете.
По шапці кине всім будинкам.
І білим цвітом сад цвіте.
Вона панянка і чаклунка.
Тебе до мене приведе.
А іноді, оця пустунка,
Якщо захоче - украде...
Бо знає: ти боїшся снігу.
Дорога зовсім неблизька.
Ти будеш ще чекать відлигу.
Тоді ж дорога неслизька...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
Радость теплится в сердце:
Все мы ждем Рождество,
Что, как нежное скерцо,
Принесет волшебство.
Снежный, светлый, морозный
День, как чистый листок.
Как танцор виртуозный
Снег кружит ветерок.
Праздник дарит улыбки,
Встречи верных друзей.
Всем прощаем ошибки:
Добротою сильней.
Как морозная свежесть
Мысль о счастье в душе.
И о мире, как прежде,
Наяву, не во сне.
Конфетти и игрушки,
Детский радостный смех.
Огоньки и хлопушки
Пусть порадуют всех.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543020
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 11.12.2014
Скрипить приємно під ногами морозець.
Сніжинки пролітають тихо - тихо.
І лине музика закоханих сердець.
Живи любов... Не умирай, а дихай.
А вітер хай розносить світу ці дива.
Як ніжно цей мотив тремтить в повітрі.
Як музика тендітна скрипаля.
Відтінки неймовірні у палітрі.
І той, хто любить, здатен це відчути,
Бо музика таких сердець у всіх одна.
І навіть, хто в любові був забутий,
Торкнеться до душі оця струна.
Примусить просльозитись чуйне серце.
Ці сльози не безсилля буде знак.
Це просто розхвилює тонке скерцо,
Не маючих в душі черствих ознак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2014
Чомусь мовчить, ледь диха новий ранок.
Сніжинки притаїлись на землі.
Дерева всі закутались в жупанок.
Невже морози наступають злі?
Душа від холоду чомусь німіє.
Чекає, що підкинеш ти слівце.
А ти мовчиш... Боюсь, що зачерствіє,
Замерзне, як безлисте деревце.
Дихни на неї подихом гарячим.
Нехай відчує втрачене тепло.
Хай серце твоє знову стане зрячим.
Врятуй беззахисне, поки живе, стебло.
У файли не складай слова живильні.
Струси з них павутиння давнини.
У новому вбранні хай будуть сильні.
Сумні думки із серця віджени...
Якщо слова, як талі води, мерзлі,
А, може, ти не звик щось дарувать?.
Тоді слова хай будуть хоч відверті.
Це краще, аніж зовсім промовчать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2014
Буває часто плачем без причини.
Ніхто тебе в цей час не ображав.
І співчуття захочем, як дитина.
Так хочеться, щоб хтось про це узнав.
Солоні сльози ллються безупинно,
Як важко нам тоді їх зупинить.
А, може, так в житті і буть повинно,
Коли згадаєш неповторну мить.
А музика як часто душу крає.
Ти слухаєш, відчуєш щось своє.
Не думаєш тоді, що все минає.
І навіть те, що є тобі святе..
Душа людська - чутка частинка тіла,
Що часто править нами у житті.
А то буває раптом захотіла
Радіти найпростішій доброті.
Сміятися і плакать - значить жити.
Узнати смак нелегкого буття.
Знаходить друзів,пробачать уміти.
Любити й берегти це почуття..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2014
Я чекаю знов, що прийде весна,
Бо забути тебе я безсилий.
Віталій Назарук.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540681
------------------------------------
Ось уже і осінь, любий, пролетіла.
З журавлиним криком зникла в нікуди.
Перепрілим листям щось прошепотіла.
І дощами змила всі свої сліди.
Це для нас цвіла листям кольоровим.
Килимок стелила нам до самих ніг.
Тільки заважав нам запах полиновий,
Що тремтів в повітрі, хоч надворі сніг.
Не закрию двері... Стану на порозі.
Може, день зимовий звістку принесе?
Заспокойся, серце. Чом же ти в тривозі?
Думаю, що взимку нам ще повезе.
Щастя не буває, любий, по сезону.
Нащо нам з тобою ту весну чекать?
Не смакуй весною калину червону.
Пригуби зимою...Неймовірний смак!
----------------------------------
Щасливої Вам ЗИМИ, мої любі читачі!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2014
Ще дрімає сонний ранок.
Темінь за вікном.
До землі приліг серпанок.
Спить міцним ще сном.
Лиш далеко десь відлуння
Грому, що лякав.
А на небі повнолуння...
Дощ вже перестав.
Заспокоїлась природа,
Тиша навкруги.
Це побачить - насолода,
Біль перемогти.
Пронеслась луна по річці,
Як слова твої.
Ніби грім пробіг на бричці,
Утопивсь в воді.
А за лісом так шварнуло...
Освятився ліс.
Чомусь в серці знов кольнуло...
Та не треба сліз.
Зазирнуло сонце в шпарку.
Пахне вітерцем..
Прожену з душі я хмарку
З проливним дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2014
Ой, мої тумани, мої долі,
Вас ніколи з берега не гнав...
Віталій Назарук.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539787
--------------------------------
Я люблю дивитись на тумани,
Що пливуть хмарками по землі.
А навколо непроглядно - тьм"яно.
Ніби молоко скрізь розлили.
Крізь імлу тихенько плине річка.
Вітер з очеретом розмовля.
А струнка берізка, наче свічка,
Дівчину нагадує здаля.
Все в природі розкошує вранці,
Як освятять землю промінці..
А в туману зникнуть зовсім шанси:
Всю красу купати в молоці.
І побачу іншу я картинку:
Небо червоніє, ніби мак.
Вітер колихає павутинку,
Нас вона не втримає ніяк...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2014
І гасне день, коли ти так далеко,
Що і думки не долетять туди...
Олена Іськова.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538859
--------------------------------
Гарячий чай врятує від морозу.
Але душа спасіння словом жде.
Чомусь невтішні на ці дні прогнози.
Мабуть, погода знову підведе.
Неблизький світ тобі іти до мене.
Зима вишневим цвітом розцвіла.
Але бажання бачить - незбагненне.
Та жаль, зима дорогу замела.
Насипала деревам по коліна,
Шапки пухнасті білі одягла.
І десь в душі вкрадається сумління:
Невже, даремно ця зима цвіла?
Вже в котрий день тебе я виглядаю.
А поряд обіймає самота...
В вікно з надією я часто поглядаю.
А сніг кружляє, тихо проліта...
Ну ось стоїш в сум"ятті на порозі...
А за вікном все сипе, сипе сніг.
А серце ще у радісній тривозі.
Чому на долю впав солодкий гріх?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2014
Коли відчуєш, що у серці
Маленький пагінець розцвів.
Оркестр заграв казкове скерцо,
Ліричну музику без слів,
Відкинь думки свої безжальні,
Любов- безпомічне дитя.
Не убивай його повально.
І не лишай серцебиття.
Нехай у відповідь ні звуку,
Бо замість серця камінець,
Не опускай із сумом руки,
Твоїй любові не кінець..
Коли спіткнешся об бездушність,
Ти не хвилюйся... Це не край.
Не всі любити мають здатність..
Проси: Любове, не вмирай...
--
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2014
Ви відчували щастя запах?
Це - цвіт рожевий у саду.
Це- сонця вранішнього спалах,
Як краплі теплого дощу.
Це, як цвітіння матіоли,
Як від жасміну хмільний світ,
Чи голос ніжний баркароли,
Чи ледь тужливий звук трембіт...
А, може, щастя - це з тобою
За руки, взявшись, поряд йти.
В житті не знатися з журбою.
Не відчувати самоти...
Тоді я в щасті буду жити,
Як поруч буде вся рідня.
Цьому не можна не радіти...
Про щастя думка ось моя.
Коли в сім"ї нема нещастя.
Навколо диха позитив.
Ось це, мабуть, найбільше щастя.
І це його простий мотив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2014
Якщо підеш колись від мене,
(я точно знаю: прийде час).
Кохання, що було шалене,
Чомусь зрадливе бува в нас.
Не буду плакать за тобою,
Без тебе зможу просто жить.
Не перекинуся вербою,
Щоб потім довго ще тужить.
Твою відсутність не помічу,
Ти відійдеш без суму й сліз.
Відчую біль лише гостріше,
Та відведу із серця злість.
От тільки дихать стане важко,
І ніби іншим стане світ.
Заб"ється серце, як у пташки.
Та буде сум лиш до воріт.
Тоді затримаю дихання,
Любові, знай, не попрошу.
Зітру з лиця розчарування,
З плечей брехню твою струшу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2014
Не терзай свою душу, не рви ее, милая, в клочья!. ..
OlgaSydoruk
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537716
-------------------------------------------------------
Идя по жизненной дороге,
Мы спотыкаемся не раз.
Душа болит тогда в тревоге.
Но что стряслось опять сейчас?
И почему душа молчала?
Могла ж тогда предупредить...
Ну почему же не кричала,
И все могла предотвратить.
Да, я забыла: было ж плохо
Душе моей в тот самый час,
Тогда подсказывала кроха,
Что нет любви с тобой у нас.
Но я летела без оглядки.
Но что за сила твоих рук?
А поцелуй такой тот сладкий...
Куда исчезло это вдруг?
Душа - невидимое чудо!
Она так крошечно мала.
Когда душе бывает худо,
Так значит мало нам тепла.
В любую слякоть, непогоду,
Когда наврут порой слова,
Забъет душа тогда тревогу:
Доверься ей! Она права!
-----------------------------
Дякую за ідею, Олю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014
Не испить весь родник, что отыщешь в пустыне.
Утолишь свою жажду и к другому пойдешь.
Только в жизни ты будь настоящим мужчиной,
Не забудь слова клятвы, коль кому-то даешь.
Всемогущее солнце убивает источник.
Долго будет пустыня изнывать от жары,
Так неверность любовь, словно шашель, источит.
Коль слова твои были хуже талой воды.
Только разница в том, что песку есть спасенье:
Ночь закроет крылом жгучий солнечный луч.
Только, что умерло, не вернется рожденьем,
Что узнало когда-то боль сердечную, грусть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537261
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.11.2014
Не заставляйте плакать женщин
По необдуманным словам.
Прощайте женщин́!
Эдуард Асадов.
--------------------------------
Нельзя назвать того мужчиной,
Кто заставляет женщин плакать,
Какая б не была причина,
Их слёзы - горькая расплата.
Во гневе часто забывают,
Что тот теряет совесть, честь,
От кого женщины страдают.
Примеров много, их не счесть.
Когда от злости остывают,
Себя в обиде не виня,
То почему-то точно знают:
Простят, обиду затая.
Не будьте черствыми, мужчины.
Пусть вас не красят кошельки,
Ни мерседесы, ни вершины,
А нежность трепетной души.
Не заставляйте плакать женщин.
Старайтесь лаской удержать.
Тоску улыбкой вам излечат..
А доброте их нет преград.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536820
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.11.2014
Похмурий ранок, ледь не плаче.
Та сліз в природі вже нема.
У полі ворон чорний кряче.
За душу холод обійма.
Навколо тиша ледве диха,
Повільно крадеться зима.
Не принесла б вона нам лиха...
Такі думки нежартома.
Звертаю очі я до неба.
Прошу, Господь, мене почуй!
Нічого нам в житті не треба,
Лиш від війни, прошу, врятуй...
І ці думки вже не про себе.
Прошу за внуків і дітей...
Ми так надіємось на ТЕБЕ.
Чекаєм радісних вістей...
Хай не наповнять моря сльози,
І хто планує тяжкий гріх,
ТИ пересилити будь взмозі,
Від Матерів прошу усіх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2014
Поскладала осінь речі всі в дорогу.
Довго потішала нас своїм добром.
Та кого покликать тут на допомогу?
Ось і захворіла: больовий синдром.
Дивиться на зиму із сумним докором.
Чом вона без спросу лізе напролом?
Сльози, ніби градом, під її напором.
З силою тримає поки свій престол...
Але все проходить, в безвість десь зникає.
Що тут скажеш: вік немолодий.
Все це добре знає, але не зважає,
Бо характер має надто вже твердий.
Та зима спішила лиш одне узнати :
Помахає скоро осінь вже крилом?
Чи не запізниться на престол ступати?
Досить забавляти всіх отим теплом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
Как знакома мне эта походка,
И фуражка, что чуть набекрень.
Удивляет сегодня погодка.
Как душиста в расцвете сирень!
Засмотрелась я вслед, улыбнулась.
Ну зачем ты спешишь, и куда?
Моя юность к тебе прикоснулась,
Что ушла от меня навсегда...
Может, запах сирени душистой,
А не твой так знакомый мне взгляд,
Растревожил всё то, что так близко,
И далёко, как сто лет назад.
Вот теперь не могу разобраться,
Что ж так близок ты мне, только чем?
Жаль, ушло всё, не надо стучаться.
Не услышит, боюсь... И зачем?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536208
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2014
Зажурилась осінь, постаріла.
Листя посріблила сивина.
Ще недавно барвами нас гріла,
А тепер так пусто... Дивина...
Перепріло листя кольорове.
Тиша загадкова... Плине час...
Все в житті, ми знаєм, тимчасове.
Пізня осінь нагада про нас.
Мовчимо і ми... А що сказати?
Дарувала доля... Не змогли.
І нащо причину в тім шукати?
Перевагу самоті дали...
Але час від часу дошкуляють,
Не дають спокою ці думки.
Наді мною птицями літають...
Доторкнутись мріяла руки...
Вечір листопадовий холодний.
Мжичка ледве чутно дріботить.
Сумувати, мабуть, це природно
Лиш для тих, хто може так любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2014
Повільно тане сум осінній,
Як перший сніг в моїй руці,
Немов на сонці білий іній,
Скупавши сад у молоці.
І полетів, як біла хмарка,
Із жалем, дивлячись униз.
Із хмар створилася отарка,
Що пролилась дощем із сліз.
Задріботів тепленький дощик,
І стало весело чомусь.
Заграв майстерно, як оркестрик.
Не стало суму, я сміюсь.
За комір падають краплинки,
Та я до тебе пригорнусь.
Ці дощові малі перлинки
Так дорогі, бо й ти всміхнувсь.
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2014
Полетіло листя, ніби зграйка
Та, що десь летить на чужину.
А один, неначе сіра чайка,
Приземлився в воду крижану.
Чом тобі в повітрі не кружляти?
Жаль, що так тобі не повезло.
Захотілось взять його й підняти,
І зігріть отій біді назло.
Листя захватив шалений вітер
І погнав, жбурляючи до ніг.
Відпочив, старанно крила витер.
За вікном почувся раптом сміх.
І чого радієш, розбишако?
Нову втіху для душі знайшов?.
От тобі і воля, вовкулако,
Скільки стер на волі підошов?
Ще недавно вліз був до комина.
Захотілось людського тепла.
Може, це душевна порожнина
До люських осель тебе вела?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014
Не покидай мене, надіє.
Тебе створила я сама.
І не спали казкові мрії,
Хай не згорять вони дотла.
Прости мене, що душа грішна...
А хто в цім світі не грішив?
І хоч зізнання це невтішне,
Хто не грішив, той не любив.
Не раз душа кидалась в відчай,
Робила пОмилки смішні.
В уяві пестила обличчя,
І все чекала день при дні.
А дні стікали, як крізь пальці.
Після зими цвіла весна.
Та мої мрії, як скитальці,
І в цім виною я одна.
Та ти живи собі спокійно...
Тобі про це не треба знать.
Любити краще безнадійно,
Ніж мати, потім все втрачать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2014
С тобой я многое узнала:
Что есть на свете чудеса,
И небо ближе будто стало,
Достать рукой его шелка.
Я стала выше вроде ростом.
Что неумела, всё смогу.
Дышать теперь легко и просто...
Спасибо,-тихо прошепчу.
Нет, я не жду тех обещаний,
Они подводят иногда,
Но как боюсь я расставаний
Тех, что бывают навсегда.
Тогда на сердце стонет вьюга,
Идет борьба с самим собой.
И кто излечит от недуга?
Об этом думаем с тобой?
Когда вдруг буря налетает,
И море жизни вдруг штормит.
К чему ведет все это, знаем:
Любовь чуть дышит от обид...
Но все приходит и уходит,
И волны гладят вдруг песок.
Все это в жизни происходит,
Но трон Любви, он так высок!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534352
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2014
Солнце скрылось за рекою.
Царство темноты.
Как идти теперь тропою?
Что же нет луны?
Побежала в лес дорожка,
Скрылась за кустом.
Вот крадется месяц кошкой
По саду тайком.
Из лучей соткал дорожку,
Бросил средь реки.
Ночь ступила своей ножкой.
Как же здесь пройти?
Я не вижу здесь обочин.
Глубока река...
Я - царица, между прочим.
И дрожит слегка.
Пока думала гадала,
Месяц свет украл.
Но она все понимала :
Лишь на день сбежал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534193
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2014
Стекают капельки дождя.
Все так же осень тихо плачет.
Так плакать может лишь дитя,
Что слезы горькие не прячет.
Прилип к окошку желтый лист,
Хочу погладить я рукою.
Вдруг слышу осени каприз:
Согрей его своей щекою.
Горячий чай в моей руке,
Летает в доме запах мяты.
А там в холодном ручейке,
Другие листья, но измяты.
Горячий чай... Окно вспотело.
Рисую образ на стекле.
Черты ложатся так несмело...
Точь точь, как видела во сне.
И вот глаза твои смеются,
В ответ смеюсь тебе и я.
Быть может, мне пора проснуться,
Понять: ты - выдумка моя?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014
Літаєм часто ми у мріях.
Летим за тридев"ять земель.
Вмостившись зручно на завіях,
І чом тобі не корабель?
Зимова ніч така холодна.
І б"є в лице, піріщить сніг.
Своїй ти мрії лиш підвладний.
Яку ти в серці так беріг.
Та лиш одна тривожить думка:
А чи надовго заметіль?
Якщо ж скінчиться ця чаклунка,
Хто допоможе і звідкіль?
З-за хмари виглянуло сонце..
Проміння лине звідусіль...
Але дістатись треба конче.
Нехай не згасне оця ціль.
Ну що ж! Тепер по бездоріжжю,
Слизькій дорозі навпростець.
Та ні, не сльози по обличчю,
І не урвався ще терпець.
А, може, й ти ідеш назустріч,
І перетнуться вже шляхи?
А перешкод в дорозі безліч...
От полетіть би, як птахи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
«Три речі даровані нам, щоб пом'якшити гіркоту життя:
сміх, сон і надія. »М. Дамбровський
-----------------------------------------
У світі часто ненависть керує.
Де люди забувають доброту.
Нехай душа надію десь почує,
Нехай мізерну вчує красоту.
і ми повинні вміти сподіватись,
Що десь добро прозріє в темноті.
Захочеться у вічі злу сміятись,
Сказати: НІ! Життєвій гіркоті.
У світі цім жорстокім, безпощаднім,
Навчитися так треба щедроті.
Уміть прощать, хоч декому це складно.
Віддать в житті повагу простоті.
Прогнати відчай, що руйнує плани.
І мріяти про веселкові дні.
І не страшні життєві урагани,
А всі проблеми будуть нескладні.
Ненависть, злість і заздрощі, пихатість,
Любити лиш себе - ось в чім біда.
І ще життя безмірна полосатість.
Та все ми терпим, бо таке життя...
:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2014
Стогне вітер у комині.
Сум на душу ліг.
Це зима вже за дверима...
Вночі випав сніг.
Забарилось десь кохання.
Ой, неблизький світ...
Обіцяв прийти ти зрання,
Впав із вишень цвіт.
Ось зима цвіте вже білим,
Пада сніг із віт.
Полети до нього, вітер.
Передай привіт.
І скажи, що я чекаю...
Ні! Не плачу, ні.
Лиш сумую й виглядаю
Ночі й дні при дні.
Все уважно слухав вітер,
Сівши на гіллі.
Ти один такий на світі.
Пособи мені.
А чи, може, знаєш правду?
Чом же ти мовчиш?
Сподіваюсь на пораду:
Як без нього жить?
Бачу, й ти самотній, вітер,
Ось тепло шукав.
Пригортав замерзлі віти,
І когось гукав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2014
З першим снігом вітаю, мій Друже!
Не хвилюйся: це ще не зима.
Хоч крижинки скували калюжі,
Турбуватись причини нема.
Це зима зазирнула на хвильку,
Подивилась на нас крадькома.
Змайстрювала з води карамельку,
І за дружбу дала жартома.
Заспокоївшись, в тім, що побачила.
Сипонула ще сніг з рукава.
І, немов, попросила пробачення,
Що занадто цікава була,
Полетіла, бо тут іще осінь,
Та у серці цвіте вже весна.
І нехай ще садки безголосі,
Не спіши поселитись, зима..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014
За вікном сіра осінь.
В"ялий лист почорнів.
Як живеш? - гладить коси,
Бо нема більше слів.
Небо брови все хмурить.
Цілий день іде дощ.
І природа в покорі.
Вся промокла, як хлющ.
От би тільки промінчик,
Знову сили придасть.
Але дощ - це романтик,
А не просто напасть.
Чашка чаю гарячого...
Мрії десь понесуть.
Як втікти від болючого...
Та не в тім тепер суть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Все в природі по колу. Темну ніч зміня день.
Не буває ніколи солов"їв без пісень.
Кожен день сходить сонце. Ніби квітка цвіте.
Але хто буде дякувать цій природі за все?
Лише вам, наші воїни, наша дяка сердець.
Жаль, у вас така доля. Кожен з вас - це борець.
За свободу і щастя, за хороше життя,
Щоб не кров розцвітала, а шуміли жита.
Ми пробачення просим за тяжкі ці бої,
Що життя віддавали за ідеї свої.
Вам би жити, радіти... Ви такі молоді!
Ми вас любим, рідненькі. Ви для нас золоті.
Ми вас будем чекати, бо ви наші сини.
Повертайтесь до хати. Вам немає ціни...
Золоте пада листя...Для вас осінь цвіте.
Ви за правду воюєте, а це діло святе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Коли в житті спіткнешся ненароком,
І важко тобі буде підвестись,
Не думай, що скінчилася дорога,
Збери свої всі сили, не схитнись.
Якщо тебе це доля з ніг так збила,
Чи друзі неуважні в чімсь були,
Найкращий вихід, щоб усе простила.
І хоч вони тебе не підняли.
Тримайсь надалі міцно на дорозі,
Не падай духом, щоб там не було.
Не думай, що іти уже невзмозі.
Забудь про те, що є у світі зло.
Знайдуться ще такі, що допоможуть.
І ти відчуєш вірне ще плече.
В потрібний час ще тепле слова скажуть.
Не будуть за помилку бить мечем.
Усім на світі сонце любо світить.
Даруймо людям ми своє тепло.
Бо люди ж - це ті самі ніжні квіти..
І не ламайте з-за дрібниць стебло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531726
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.10.2014
Сміх і зітхання, поцілунок і прощання -
ось і все наше життя. Джером.К.Джером
-----------------------------
Яке ж бо, справді, дивне в нас життя.
А ми живем і див не помічаєм.
І випадково робим відкриття.
І крок за кроком по житті ступаєм.
Воно буває схоже на роман,
Де є початок, та кінця не знаєм.
Або ж на неозорий океан.
Хто плавати не може - потопає.
Пливем, неначе, ми на кораблі.
І думаєм, щоб вітер дув попутній.
Та шлях до пристані сховався у імлі.
А, може, просто цей маршрут відсутній.
Але,якщо поставлена мета,
То пропливем стихії, повороти.
Хоч знаємо: ця справа нелегка.
Та страх й зневіру треба побороти.
Життя - це бій за щастя і свободу.
Хто витримає в цій борні важкій,
Саме життя - це буде нагорода.
Тримаймося у битві цій жорсткій!
Життя - це сміх, це зустрічі, прощання.
Це - сльози, за ким втратили в житті.
А також і надії, й сподівання.
В дорозі вірте серцю і своїй душі!!!
Щасливої Вам дороги, Мої любі ДРУЗІ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531668
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2014
Вже осінь відгуляла своє свято...
Строкаті поміняла кольори.
А до зими не так уже й багато,
Яка натче нам інші килими.
Як зміни відбуваються в природі,
Так настрої міняються в душі.
Вони бувають дзеркалом погоди,
Та настрою не треба доброті.
Ось осінь нас до суму повертає.
Так хочеться поплакати душі.
Та часто сум кудись біжить, зникає,
Бо чую твої кроки у тиші.
Фіалками так пахне наше щастя,
Усмішка випромінює тепло.
А руки ці гарячі, ніжна ласка...
Ні з ким отак ніколи не було.
Ось знову моросить холодний дощик.
Твоя мене рятує теплота.
І рук твоїх приємний ніжний дотик.
І жаром запашілися вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014
Коли сказав ти вчора, любий:
Любов скінчилася у нас,
Холодний поцілунок в губи...
Він дав відчуть: розлуки час.
Земля хитнулась під ногами,
І потемнів навколо світ.
Душа покрилася снігами.
Упав останній з клена лист.
Чи я кохати не уміла,
Хіба обійми непалкі?
Чи твоє серце не зігріла?
А поцілунки не п"янкі?
Це інша перейшла дорогу.
Палкіше може цілувать?
Любов її лиш до порогу.
Недовго їй розкошувать.
Згадаєш втрачене кохання.
Без нього не зумієш жить.
В тобі я бачила вагання,
Та не хотіла зупинить...
( Сюжет видуманий.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2014
Сполохана любов, неначе пташка,
Злетіла із незручного гнізда.
У розпачі зітхнула дуже важко
І полетіла ... Вже нема й сліда.
Вона нас зігрівала, як уміла.
Старалася у всьому догодить.
Та часто підтинали ми їй крила..
Не знав один із нас, як це любить.
Куди летіти? Геть немає сили.
Надворі осінь холодами майорить.
І туга з головою враз накрила.
Ну як тепер на світі одній жить?
На лавочці присіла відпочити.
А серденько стривожене дурне.
За що змогли зі мною так вчинити?
Ніяк бідненька так і не збагне.
Злетіла понад морем, ніби чайка.
Назад ще озирнулася на мить.
А поряд ще летіла сіра зграйка
Від тих, хто лиш себе умів любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Ви бачили, як вранці сходить сонце,
Торкається проміннями землі?
Спалахує вогнем на горизонті,
Повільно пробігає по ріллі.
Вже зорана земля імлою вкрита,
Парує, ніби чай, що на столі.
Замріялася... Кава недопита...
Заграло ось проміння на вікні.
Та осінь налаштована на зиму.
Не гріють зовсім промені ясні.
Заглянули уважно у люстерце,
Пробігли, ніби зайчик, по стіні.
Торкнулися легенько мого серця,
І посмішку, мов кинули мені.
Подія відбувається незримо.
Хто зможе цей випадок пояснить?
Ось цукор розчинивсь давно у чашці,
І кава, звісно, має інший смак.
Чом пелюстки зів"яли у ромашки...
Нащо усе буває оце так?
Чому любов буває і проходить,
Яку тримали міцно у руках?
А в серце тихо входить прохолода,
А потім лиш являється у снах?
Кохання непомітно відпускаєм,
Вже руки не тримаєм міцно так...
Чому буває так, ніхто не знає:
Знялося й полетіло, ніби птах..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Коли настане справжня пізня осінь,
Останній ключ за горизонт впаде,
Над садом простягнеться неба просинь,
Це значить, що у зиму осінь йде.
Чомусь природа змінює свій колір.
І дихає повітря морозцем.
І холод пробирається за комір,
Мурашками по тілу похапцем.
Тоді невільно сльози набігають.
Я їх тобі не зможу пояснить..
І тільки про одне тебе благаю:
Не треба за цей сум мене винить.
Ти поряд ось зі мною, і я рада.
І подихом зігрів моє лице.
Ти осені життя мого награда.
Ще знай: я це ціную над усе...
Он бачиш, знов хмаринка пролетіла?
Не бійся: нас не зможе розлучить..
Хай дощиком проллється й стане біла.
А ми від всіх розлад зумієм відпочить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014