| Сторінки (28/2721): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 | » |
Внизу бушующее море.
А волны к берегу спешат.
Они как будто бы в неволе.
На волю вырваться хотят.
На краю пропасти высокой
Расцвел чарующий цветок.
Растет один...Жаль, одинокий.
Желанный гость - лишь ветерок.
Но кто осмелится, кто сможет
К цветку поближе подойти?
Нет смельчаков таких,похоже,
Рискуя жизнью, унести.
Он крепко врос корнями в землю.
И выростает сам собой.
Под шум прибоя тихо дремлет.
Он не домашний, полевой.
Бывает клонят часто ветры,
Срывают с злостью лепестки.
Но в чем же здесь его секреты,
Что может веру обрести?
Так и Любовь цветку подобна.
Когда поселится в сердцах,
В ней сила нежности огромна!
Цветёт, не хочет погибать...
И пусть разбито уже сердце,
И лишь развалины в груди,
Она надеется на счастье
Цветёт, не хочет всё-таки уйти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Без настрою ранок чомусь прокидався:
Похмурий, плаксивий дивився в вікно.
А, може, таким лиш мені він здавався,
Бо й в мене недуже. Десь збіг вже давно..
Та треба ж робити із цим щось нарешті.
Без гумору день, як прокисле вино.
Неначе весна, без цвітіння черешні,
Я вчуся радіти малому давно...
Нелегко дається порада-наука.
Яку ж собі радість придумать в цей час?
Та раптом почула. Це пташка знов стука.
Така ось пригода була і не раз.
І я засміялась... Розумна пташина.
Не встигла ще корму насипати їм.
Ця радість моя - це маленька краплина.
Та настрій підняла у серці моїм...
------------------------------------------
Дякую Ірині Чорній за ідею...http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478473 Історія невидумана, правдива.
Часто заглядують до мене у вікно синички, яких я годую уже багато років..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014
Чай з меліси парує у чашці.
Запотіло від пари вікно.
Намалюю три білі ромашки,
Бо весну виглядаю давно.
А надворі відлига, туманно.
Надокучливий дощ моросить.
Це зимі, знаю я, притаманно.
Ще не можна весну воскресить.
На гілках меріадами краплі.
Обтяжіли... Ось-ось упадуть.
Це здалось, що весною запахло.
Сонце вкрала небес каламуть.
По калюжах ідуть перехожі,
Ну і що ж, що така ця зима.
Сумувати? Для чого? Негоже..
Не забариться... Прийде весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478261
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2014
На світі, кажуть, все від Бога,
Чому ж тоді існує зло?
Тоді чому є душі вбогі,
За що їм так не повезло?
Вони не здатні полюбити,
Не знають, що таке добро.
Нізащо можуть осудити,
і слово ставити ребром.
Чому існує в житті зрада,
Яке їй місце у житті?
Коли принижується правда,
Брехня тоді на висоті.
Чому черствіють в світі душі?
В якій ціні тепер добро?
Хіба ми родимось байдужі?
Чому псується так нутро?
Врятуй нас, Господи, врятуй.
Щоб наші душі не черствіли.
Прошу тебе, все так влаштуй,
Щоб душі наші не ржавіли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2014
Часто душу вспоминаем в песнях и стихах.
Разве много о ней знаем? Просто в двух словах..
Нам душа погоду строит. Как же с ней нам жить?
Может всё себе позволить: с радостью дружить.
Только с ней грустим мы чаще. Слёзы льём порой.
Что ж скупа на наше счастье? Мы ж родня с тобой.
То тебя обидел кто-то: плачешь и грустишь.
То рассматриваешь фото: вмиг к нему летишь.
То всё ждёшь звонка от друга: и тоски полна..
За окном завьюжит вьюга - ты вдруг весела.
Как же жить с такой душою? Как ей угодить?
Кто секрет её раскроет? Как ей возразить?
Чья душа полна страданий, наградил знать Бог.
Кто лишен переживаний, подарить не смог.
Душа - Бог. Нашла приют в теле человека.
Она каждому нужна... Возражать нелепо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476893
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2014
За твором Радченко http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475498
--------------------------------------------------------------------------
По житті ідуть удвох за руки
Дві сестри із нашого життя.
Та, що нас приводять до розлуки,
Інша, так хвилює в нас серця.
Нас любов залишила, мій милий.
І пішла від нас без вороття.
Повернуть назад її безсилі,
Чом нема тепер їй забуття?
Довгими зимовими ночами
Не дає заснути пам"ять нам.
І жалієм зараз до нестями...
Це не побажаєш й ворогам...
За вікном сіріє новий ранок.
В голові заплутались думки.
Що ж тоді так сталось поміж нами?
НАщо ви безжалісні, роки?
________________________________
Дякую тобі, Олю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2014
Ще недавно ми весну вітали:
Яблуні і квіти зацвіли.
От чого ми з вами не чекали:
Це - дарунку справжньої зими.
Так. Погода, ніби-то нівроку.
Веселіше трохи стало жить.
Та щось підмивало ненароком:
Чи хотіла цим нас обдурить?
І зненацька потяглися хмари.
Затягли весняний білий світ.
Це зима пустила свої чари...
І красу накрив холодний сніг.
Як тут упиратись злим морозам?
Ні! Не врятувати ту красу.
Але вірю я отим прогнозам:
Ще лелеки принесуть весну...
Зупинилась віхола спочити.
Крила поскладала на пеньку.
Хіба можем зиму ми судити,
За весняну витівку таку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475294
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2014
Розцвітало небо, як блакитна квітка,
Що розкошувала серед поля влітку.
Сонечко зійшло. Пелюстки ласкало.
Сонячним дощем щедро поливало.
Покотилось сонце по шовковім небі.
А для щастя людям, воно завжди треба.
По землі крокує новий, світлий день.
Щоб б же не захмарений був би він лишень.
Хай його освятить вранішня роса.
Що впаде на квіти чиста, як сльоза.
Усміхнуться люди: відійшла гроза.
Цілу ніч гриміла... Зараз десь щеза..
Відголоски чути... Носить їх луна.
Та уже пройшла ніч горобина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475043
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.01.2014
Відпочити сів на призьбу вечір...
Захмелів від пахощів квіток.
Опустив старечі хилі плечі.
І звільнився від своїх думок.
Постарів швиденько, сивий діду.
Хоч, дивлюся, ще без бороди.
Тихо зник... немає навіть й сліду.
Уступивши, місце темноті.
У прозорім платті легкім, темнім
Це царівна ночі наступа.
І здається все навкруг таємним.
Тиша враз і спокій зависа.
Недалечко десь хлюпоче річка.
Хвилька швидко хвильку здоганя.
Підкоряє всіх чарівна нічка.
Сон - дрімоту в хати заганя.
А вночі гостріше пахнуть квіти.
Упадуть, відцвівши, пелюстки.
Серце вже не буде так боліти,
Бо засне й забуде, що є ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Білий сніг летить, іскриться.
Кучугури наміта.
Та хіба мені це сниться,
Що твій голос доліта?
Я біжу тобі назустріч.
Вітер б"є мені в лице.
А надворі уже північ...
Ні! Здалось мені це все....
Затихає вітер... Тиша.
Може, збився десь з шляху?
А мороз усе сильніший...
Ох, набралась я страху...
Де тебе шукати, любий?
Замело ж усі стежки...
Кличу раз тебе і другий...
Жаль,що йшов ти навпрошки..
Знову сніг лапатий сипе.
Не везе щось в снігопад.
Бо в дорозі сніг же сліпе!
Треба вибрать кращий час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Мабуть, любов тоді пройде,
Коли їх море розділяє.
Якщо безкрила - упаде,
Далекий шлях не подолає.
Нащо зустрілись? Щоб забуть?
Яка від цього серцю користь?
Чи ж рани потім заживуть,
Як лікувать душевну хворість?
Нащо зустрілись? Щоб страждать?
І серцю довго, довго плакать.
Щоб крихту ніжності узнать,
Терпіть тоді така розплату?.
Отак стоять на перехресті
Думки, шикуються у ряд.
Та ось дзвінки уже нечасті.
І нові зустрічі навряд.
Любов - торкання обох рук.
Їй треба бачить їхні очі.
Шаленний серця чути стук...
Та неможливо це заочно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2014
Мороз тріщить...А в хаті тепло.
Прийшла омріяна зима.
День занінчився... Уже смеркло.
Сніг всі доріжки заміта.
Яке нам діло до морозу...
І хай там вітер завива.
В кімнаті пахне так мімоза.
Від щастя дух нам забива.
Ось і збулося, що хотілось.
Здолав неходжені шляхи.
І щастя тихо причаїлась.
Вірніше, лиш його штрихи.
Ти завтра знову відлітаєш.
З тобою ми останній раз.
Мене до серця пригортаєш..
А час біжить.. Спішить так час..
Схилилась я тобі на плечі,
А в голові думки, думки...
Хіба ця зустріч недоречна?
Торкнувся ніжно ти руки.
Занадто пізно ми зустрілись.
Багаття вміли розпалить.
Невже це доля поглумилась?
Та як тепер нам різно жить?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2014
Коли любов поселиться у серці,
Не зможемо її не відчувать.
І ми зрадіїм їй, немов веселці,
Не будемо над нею жартувать.
Не кинем на поталу і морозам.
Не будемо у бруд її топтать.
Наперекір весняним зливам, грозам,
Що це святе. Ми будем пам"ятать.
Якщо ж чуття розіб"ється, як склянка,
І ми його не будем рятувать,
То не любов, а просто обіцянка,
Що має здатність просто так зникать.
Любов прощає все, вона всесильна.
Не може безневинно катувать.
Не селиться вона в душі чорнильній,
Яка за втратою не буде сумувать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Я чекаю завжди теплих слів,
Та від тебе чую я так рідко.
Пам"ятаю, ти сказать посмів:
Прилечу до тебе я, лебідко.
Так запали в душу ці слова.
Знаю, що сказати їх непросто.
Як же ти мене цим здивував.
І з тих пір вдивляюся у простір.
В синій висоті парить орел.
Долітає звідти тихий клекіт.
Та шукаю іншого тепер:
Лебедя так хочеться розгледіть..
Прилетиш... Настане такий час.
Вірю, що здолаєш перешкоди.
Жаль, що обіцяв мені не раз...
Мабуть, ти чекаєш ще погоди..
А дощі все зливами ідуть...
Сонце з хмар теж рідко виглядає..
А думки до тебе все бредуть...
Лиш надія трішки звеселяє..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Я чую ніби твої кроки...
Який знайомий легкий стук.
Враз поселивсь в душі неспокій.
Як дорогий мені цей звук!
Невже ти знову повернувся?
(Яка чутлива ця душа.)
Здалось мені, що ти торкнувся
Вустами ніжно до плеча...
Палають щоки. Мить чекання.
Чомусь змінився увесь світ.
І ще хвилина для вагання...
Злетів з плечей болючий гніт..
Стоїш ти знову на порозі...
Такий бентежний, дорогий...
І я сміюсь на зло морозам,
Бо ти, як завжди, тільки мій!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Зиму пробачимо, бо жінка,
Що має здатність запізнитись.
Хоча холодна, як крижинка,
В обіймах, може, опинитись.
Кохання зілля напилася...
(Хіба для жінки оце гріх?)
Дощем весняним пролилася.
Мабуть, розплата від утіх.
Весна спросоння подивилась.
Невже продовження це сну?
Хазяйнувати заходилась:
Красу розлила запашну...
Та раптом крига вкрила річку.
Квітки пов"яли, бо не час.
Ось так скінчилася та стрічка,
Що відчували ми не раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Десь забарилася зима.
А, може, десь заночувала.
В природі сталась дивина:
Вона в цей час пожартувала.
Весна тим часом не дрімала:
Тихенько в зиму увійшла.
Зимові плани поламала.
Розкошувала, як могла.
Вплела у вишні білі квіти.
Квітки примусила цвісти.
Хіба це можна зрозуміти,
Як можна їй назад прийти?
А, може, й нам оце удасться
У дні цвітіння знов ввійти,
І напоїти серце щастям,
Яке колись не зберегли?
Пройшли роки, чужими стали.
Та зрідка згадуєм той час,
Коли від долі утікали,
Не розуміли все підчас...
Життя широка, довга річка.
А ми з тобою береги...
І нас з"єднає тільки нічка,
Коли згадаєм я і ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2014
В жизнь приходят минуты: можешь стать ты богат.
Не о деньгах здесь речь, что-то вроде наград.
Тебе Бог подарил, что дороже всех благ:
Настоящего друга. Ты ему очень рад!
Друг с тобой будет рядом, ценит дружбу всегда.
Если это награда, не предаст никогда.
Когда трудно тебе, не столкнет он с обрыва.
Руку дружбы подаст, не стесняясь порыва.
Может так вдруг случиться, что он станет врагом.
Малодушье сыграет, станешь ты нипочем.
И тебя отфутболит, как ненужную вещь,
А что сделал так больно, разве сможет учесть?
Нет страшнее врага, чем твой преданный друг.
Если с кем-то случится: обожжешься ты вдруг,
Знай же истину жизни, не забудь никогда:
Настоящий твой ВРАГ рядом будет всегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471986
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.01.2014
Як подолать цю несумісніть?
З тобою в різних ми світах.
В тобі є сила, розум, власність.
Мене тримаєш у руках.
А я тендітна, добродушна,
Та не завжди я маю страх..
Бо своєю слабістю всесильна.
Тебе тримаю на ногах.
Літаєш в небі часто, любий,
Коли тебе я обійму.
Стаєш тоді такий шовковий,
Коли скажу: від тебе йду...
Буває плачу, ти смієшся.
Як можна це мені стерпіть?
І часто так мені здається,
Що треба все це припинить...
І ось розбіглися стежками.
І що оцим ми досягли?
І хоч ми з різними смаками,
Змогли незбіг перемогти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2014
Закінчились дощі. Так набридли.
Сонце краєм торкнулось вікна.
Сірі хмари неначе поблідли.
І знялася з очей пелена..
Бачу, певно, весна заблудилась:
Після ливнів отих навісних.
Вся земля віді сну пробудилась,
Розправляє окови тісні.
Он злетіла пташинка із гілки.
Чи відчула й вона це тепло?
Наче вітер вже гра на сопілці.
Все змінити так сонце змогло...
На душі теж полегшення стало:
Усміхнулися радо вуста.
Ніжне сонце мене цілувало...
Ось історія ця так проста...
Коли сонця не буде: теж смійтесь.
Щоб на заздрість було ворогам!
Коли важко в житті, то тримайтесь!
І не вірте фальшивим сльозам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2014
Коли дощі ідуть безперестанку,
Похмурий день заглядує в вікно,
Відсуну обережно я фіранку
І погляд кину свій на полотно.
Тихенько стука вітер в підвіконня,
По небу гоне хмари дощові.
І музика дощу так монотонна
Приносить відчуття ці больові.
Душа чомусь сумує без причини.
У серці поселяється журба.
І хочеться сидіть насамотині.
Надія, що розвидниться, слаба.
Чому душа підвласна так погоді?
Думки в минуле нас тоді ведуть.
Хіба думкам підвласні перешкоди?
Вони дорогу швидко прокладуть.
А по вікну краплинки, ніби сльози.
Чомусь цей рік плакуча і зима.
Чи вірити тепер отим прогнозам:
Зими не буде, бо прийшла весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
Квітчастим ситцем розстелилось поле.
Казкові квіти полонять мій зір.
Яка краса, блаженство неозоре
Нелегкій долі, що наперекір.
Атласне небо вишите зірками.
До нього свої очі підведу.
Я з заздрістю милуюся хмарками.
Куди вони спішать? Все не збагну.
Заплутався у косах теплий вітер.
А я ховаю сльози і біжу.
Я знаю: ти душі моєї витвір...
Та все ж таки я вірю міражу...
Квіткове поле росами покрите.
Босоніж все біжу я навпросець.
В твоїй душі не все, можливо, вбите...
Як колеться пахучий цей чебрець.
Край неба загорівся. Вже світає.
Присіла трохи... Переводжу дух,
Та серце в безнадії калатає:
Густий туман закрив усе навкруг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Повільно стрілка стрілку здоганяє.
Давно уже півночі, та не сплю.
І нічка тихо голову схиляє.
Ну спи уже, я все себе молю...
Чому душа вразлива, неспокійна?
Якісь думки рояться раз у раз.
Не слухає поради непокірна.
І все тремтить від тих гірких образ.
Не треба.. Заспокойся, душе мила.
Крізь сито пересій оті слова.
І залиші такі, що заживляють крила
Болючі перемелять жорнова.
Крадеться несміливо новий ранок.
Цікаво: може, й ти іще не спиш.
І новий день торкається фіранок...
Можливо, він думки ці освіжить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2014
Чомусь весною пахло вранці.
А де ж жаданний білий сніг?
Повільно капа, як крізь пальці,
Маленький дощик з мокрих стріх.
Бузок ожив - зелене листя.
Трава забула, що зима.
Зеленим килимом росистим
Вже сонну землю обійма.
Я чую запахи фіалки.
Мрійливий вітер з лісу ніс.
Цікаво, як живуть русалки,
І що вплетуть тепер до кіс?
А, може, це весна наснилась?
І ти виною є тому,
Що у природі все змінилось.
Тобі завдячую цьому.
От і весна прийшла раніше.
Десь заблудилася зима.
Ти - моє диво найдивніше,
Що світ мій крильми обійма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2014
Пробач мене, за що, не знаю,
Але прошу тебе прости.
Всі звинувачення приймаю.
А ти, як винна, відпусти.
Не можна зло тримати довго,
Бо стане черствою душа.
Усі ми ходимо під Богом.
У всіх у нас одна земля.
Не раз й тебе в житті прощали,
Бо ми усі не без гріха.
І очі радістю блищали...
Хіба твоя душа глуха?
Не раз уже прошу прощення!
Та буде це останній раз.
І хоч прийде колись прозріння,
Ти жалкуватимеш не раз.
Бо будеш жити непрощенним,
Якщо когось не зміг простить.
Не будь упертим, невблаганним...
Зумій вернути кращу мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2014
Соломинка маленька й невагома.
А значить так багато у житті.
Коли любов скінчається, відомо,
То згадуєм її по доброті.
Ми просимо утримать, що зосталось
Від того, що було святе у нас.
Бо щось таке у душах надірвалось.
Таке було раніше, і не раз.
Тягар образи тягне гордість в воду.
Круговорот несе її до дна.
Та раптом ми знаходим нагороду:
Соломинка десь близько проплива.
Тремтячими хапаємо руками.
А, може, ще втримаємсь на плаву?
І спраглими, засохшими губами
Ми дякуємо їй за доброту.
Ось так бува соломинка рятує
Маленька, невагома, та міцна...
А іноді буває, що пустує:
Схитнеться - і піде усе до дна...
----------------------------------
Вітаю всіх з днем СОЛОМИНКИ.
Хай вона міцно тримає тих, у кого
буде така потреба!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Чи є на світі щось дорожче,
Як світло в нашому вікні?
До нього спішимо як можна швидше.
Та чим притягують вогні?
Так! Ти спішиш. На серці радість.
Бо знаєш, що тебе там ждуть.
Очей відчуєш ти ласкавість.
Вони тепло тобі дадуть.
Ми спішимо туди, де ласка.
Ніхто не скривдить там тебе.
Ти поринаєш, ніби в казку.
І вдячний їм, що вони є.
То ж вікна з світлом - це як щастя.
Ми живемо заради них.
Лякають вікна, як прокляття,
Де темінь вікон цих сумних.
Отак і люди, ніби світло,
Дарують радість для людей.
Що через відстані пролито
Із доброзичливих грудей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Є на світі багато слів,
Що зігріти зуміють душу.
Та за те, що мене розумів,
Я найкращі сказати мушу.
Дуже вдячна за те тепло,
Що в морози мене зігріває,
Щиро вдячна за те крило,
Від негоди, яке ховає.
Я не раз упадала у відчай,
Та ти поряд завжди був зі мною.
Ти терпів у часи протиріччя.
Не ховавсь за чужою спиною.
Ти умів пробачати мене,
Коли вихрем на тебе зривалась.
І чекав, що це швидко мине,
І надія у серці ховалась.
Щиро вдячна тобі я за все.
Хай же серце не знатиме болі..
Новий рік хай тобі принесе.
Повну чашу палкої любові.
Щоб світила, як зірка ясна.
І цвіла на шляху твоєму.
Хай удача буде рясна!
Стороною пройдуть проблеми.
З НОВИМ РОКОМ! З НОВИМ ЩАСТЯМ!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469607
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2014
Я вітаю Олю й Олю
З Новим щедрим Роком.
І собі сказать дозволю
Зрозуміло, толком.
Хай же радість і любов
В вас панують в хаті.
Щоб достаток йшов і йшов.
Будьте ви багаті!
Вірних друзів на шляху,
Котрі вас не зрадять.
Щоб не мали ви страху.
Що з вами не зладять.
Хай лунає сміх дитячий
З ранку й до півночі.
Серце з радості лиш плаче.
І сміються очі.
Я бажаю вам всього
Що в вас є не втратить.
А в придачу ще й того,
Що собі бажаєте!!
_________________________
ДЯКУЮ ВАМ, МОЇ ХОРОШІ, ЗА ВАШУ ДУШЕВНУ ДОБРОТУ,
ЩЕДРІСТЬ, РОЗУМІННЯ, ПІДТРИМКУ, ЛЮДЯНІСТЬ!!
БУДЬТЕ ЩАСЛИВИМИ!
ЦІЛУЮ, ОБНІМАЮ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469456
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2013
Я люблю, коли тиша у хаті.
Коли рідні давно уже сплять.
Коли ніжні сніжинки лапаті
Над вікном, як мошка, мерехтять.
Край віконця - улюблене місце.
Чашка чаю... Який аромат!
На колінах вмостилася кішка...
Люблю спокій затишних кімнат.
Лиш годинника звук монотонний
Ледь порушує тишу святу.
Я щаслива в цей вечір безсонний.
Може, просто тому, що живу.
Хіба треба ще більше для щастя,
Коли в тебе, як в всіх, є сім"я?
Хай крилом не торкнеться нещастя,
Хай обходить година сумна.
Бува трішечки сум закрадеться:
І до тебе вірвусь на поріг.
Хай тобі зараз легко гикнеться...
Пам"ятаєш отой перший сніг?
Сніг притишився...зірки вже сяють.
І погасли давно ліхтарі.
Та думки все літають, літають...
Чомусь рани болять, хоч старі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2013
Обидно: любовь вдруг уходит.
Терять - это каждому боль.
А если она не приходит?
Какую ж играет в нас роль?
Уходит... Но что же здесь делать?
А стоит её удержать?
Быть может, за нею побегать
И плакать, грустить и страдать?
Искать оправдания, спорить
А как же душа здесь болит!
Не можешь её успокоить.
Но как же любовь сохранить?
Душа нас порою изводит.
Не слушает сердца совет.
Не слушает ум... Хороводит.
Какой же избрать тут совет?
А, может, послать её к чёрту?
На волю пустить... Пусть летит.
Довольно играть . Всё без толку.
Достаточно горьких обид...
А если она не приходит?
Кто знает? Тогда веселей?
И что же тогда происходит???
Наверно, с любовью теплей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469099
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2013
Розлилося на плечах волосся.
Граючись, в них вітер порина.
А мені, чудній, чомусь здалося,
Що твоя рука мене торка.
Я шукаю поряд тебе, милий.
І надія в серці так пече.
Та моє кохання, що безкриле,
На чекання довге нарече.
Знаю, що дорога так далека.
Незнайома і важка ця путь.
Та хіба злякає небезпека?
Що тебе чекають, не забудь!
Приглуши свій норовистий гонор.
І здолай, хоч і без крил, моря.
Угамуй у серці гнівний вихор.
Поспіши, поки цвіте зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2013
У каструльці булькає суп із топора.
Його мама варить. Ох і смакота!
Додала картопельки, трішечки пшона.
Посолила супчик. Майстер в нас вона!
І листок лавровий. Це, щоб до смаку!
Як же не любити мамку нам таку?
А з надвору чути голосистий сміх.
Діти забавлються: випав знову сніг.
А мороз щіпає руки, щоки, ніс.
Дід Мороз цю радість в торбі нам приніс...
Та пора обідать...Супчик на столі.
Від Морозу мамі квіти, що на склі.
Це Мороз дарує, жаль, не запашні.
У цій хаті радість, бо веселий сміх.
Новий Рік дарує щастя для нас всіх!
------------------------------------
З Новим Роком, МОЇ ДРУЗІ! Хай Новий рік
принесе вам радість, щастя, достаток!
Хай збудуться всі ваші бажання!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468701
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.12.2013
Як важко нам зустріти друзів,
Які б не стали ворогами.
Тим більше друзів-боягузів,
Яких узнаєш із роками.
Мені у цьому повезло:
Найкраща є в мене подруга.
Вона в човні друге весло.
У доброті її заслуга.
Хоч різний вік у нас із нею,
Та розуміння є у нас.
Вона багата так душею,
Вважаю рідною підчас.
Сказати правду не боїться.
Але підтрима в важкий час.
Таке тепло у ній таїться,
Вселяла віру і не раз.
І намагалась зрозуміти,
І заспокоїть, пожаліть.
Могла зі мною порадіти,
І дружбу нашу оцінить.
Мені в житті так повезло,
Що не буваю я самотня.
І не зламається крило,
Коли така душа присутня.
------------------------------------------
Ніночко! Вітаю тебе і твою сім"ю зі святами. Хай наступний рік принесе вам радість, удачу, достаток.
Дякую тобі за те, що ти є в мене така.
Цілую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Я не люблю вульгарних, грубих слів.
Як може їх витримувать папір?
Чи, може, слів запасу обмілів?
А, може,просто доброті наперекір?
Й твої слова звучали, як набат,
А серце так просило порятунку.
Вони страшніші грому у стократ.
Душа ж шукала теплоти, притулку.
Слова убили просто наповал.
Кого покличеш зараз на підмогу?
Хто в ситуації такій ось побував,
Підкаже, як здолати цю зневагу...
Хитнувся білий світ перед очима.
І попливла колись стійка земля...
А вітер реготався за плечима:
Він бачив, як безсилля спопеля...
Із вуст твоїх лилися все слова,
Щоб виправдать своє роздратування.
Невже й душа твоя недочува,
Не може зупинить це трактування!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Опустивсь рогатий місяць, сів волам на роги.
Озирнувся, усміхнувся: не видно дороги.
Зірочки дивились пильно... А що ж далі буде?
Он із поля із піснями йдуть додому люди.
Попереду віл ступає... Важко...так зморився.
Він не знав, що на рогах місяць примостився.
Помахав хвостом сердешний: мухи заїдають.
Хіба знають, ці противні, як хліб заробляють?
Нахиливсь, вщіпнув травичку,що ж тут раптом сталось!
Непереливки тепер місяцю дістались.
Ухопився за хмаринку, що взялась незвідки.
Ось тепер вже інша справа: видно степ і квітки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467884
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.12.2013
Погода так підвладна корективам:
Сьогодні сонце й дощ, а завтра сніг.
Так і душа в людини теж мінлива:
Потоки сліз зміняє часто сміх.
Сьогодні від образи ледве диха,
І впевнено тоді звучать слова:
Не хочу взнать повторно того лиха...
Надійно потім душу захова.
І плаче безпритульна дні і ночі.
І виплакано ціле море сліз.
Тримати почуття свої - це злочин.
Недовго пестить треба в душах злість!
Душа... Вона ж жива істота.
Для того і існує, щоб любить.
Вона, як ореол, як позолота.
Ви зможете щасливою зробить.
І розімкніть заковані їй крила.
Нехай летить, не треба зупинять,
Бо їй сидіть в неволі вже несила...
Бо є душа, чекає, щоб прийнять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
Щось сьогодні вітряно надворі.
За вікном зима і не зима.
На слизькій дорозі думки кволі
Все спішать до тебе крадькома.
Хочуть все достукатись до тебе.
Добротою душу напоїть.
Виникла давно така потреба:
Як же без добра на світі жить?
Як вдихнуть у тебе, скажи, радість?
Як навчить прощати помилки,
Цінувати ще жіночу слабкість,
Як же повиймать ті колючки,
Що нізащо в душу ти посіяв?
Де були квітки - вже бур"яни.
І зневагу серцю заподіяв.
Чом так сталось? Прошу... Поясни.
В серці поселилася непрошена.
І збирає ягідки гіркі.
І назавжди стала непробачена.
За які ж, цікаво, це гріхи?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2013
На все поле пахне гречка.
Білим заквітчалась.
А від неї недалечко
Соняшники вбрались.
А он в житі, скраю поля,
Маківки палають.
Та недовга їхня доля:
Вітри позривають.
Ця краса так вабить погляд.
І життю радієш,
Бо запалить в серці вогник-
Зразу здоровієш.
І змішалися в повітрі
Запах, колір літа...
Нагадалась ця палітра,
Щоб у холод грітись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Може, колись, через багато років.
У серці болем запече печаль...
Що ти один, як палець одинокий.
І човен твій так й не знайшов причал.
Кидали хвилі в різнобіч вітрильник,
Та він тримався, доки було сил.
А ти життя легкого шанувальник,
Незчуєшся, як втратить човен крил.
І ти тоді, в зимовий час вечірній
Згадаєш давно втрачене тепло,
І погляд твій у пустоті безмірній,
Підкаже, що надломлене стебло.
Мороз торкне, колись гарячі руки.
Мурашки по всім тілі пробіжать.
Так хто ж тебе врятує від розпуки?
Кому біду ти зможеш розказать?
А холод лізе ось уже й за комір.
А ти тепер шукаєш помилки.
Життя міняє давнішній свій колір.
Як череда, плетуться вже роки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Всю ніч хурделиця гуляла.
І в круговерті був весь світ...
Вона так мило забавлялась.
Мостила килим до воріт.
Заплутавсь в соснах блідий місяць.
Зірки сховала пелена.
Серед пустих, безлюдних вулиць
Тулилась нічка до вікна.
Невже, боялась заметілі,
І їй хотілося тепла?
Не до смаку постелі білі...
А заметіль мела, цвіла...
А в хаті вогник ледве блимав.
Дрова жевріли у печі.
Періодично вітер гримав,
Гойдав віконниці старі.
Серед пітьми два серця бились.
Їм дарувала рай зима...
А нічка з заздрістю дивилась...
Та скоро ранок... Мгла лягла..
Ураз хурделиця затихла...
Сипнув лапатий знову сніг...
І тиша жадана повисла...
Така ось зміна... Краплі з стріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Я чую дзвін сніжинок в небі.
А, може, твій дзвінкий це сміх?
Хіба кидає пух свій лебідь,
Чомусь відставши від усіх?
Сніжинки липнуть в скло віконне.
На них з надією дивлюсь.
І десь тікає нічка сонна,
А я у роздумах гублюсь...
Дивлюсь: протоптана стежинка...
Либонь, таки прийти рішивсь.
І тануть сліз моїх крижинки...
Невже, рішучості навчивсь?
Кружляє вітер в парі з снігом.
В танок хурделиця знялась.
Думки не спиниш знавіснілі.
Не вірю: вигадка збулась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2013
Зігрію чай у самоварі
І в"язку бубликів куплю
Й духмяну м"яту, на базарі.
Настій з ромашки ще зроблю.
Підсмажу кролика в сметані.
Винце теж маю про запас.
І огірки відкрию пряні.
А, може, хтось з вас любить квас?
Калина з медом теж згодиться.
Узвар і з сиром пиріжки.
Прийму я друзів, як годиться.
Що ще забула? А... квітки!
Ну а тепер чекаю друзів:
(На сайті я зустріла їх).
Вони для мене не байдужі.
Хіба є хто дорожче їх?
Валюшу, Олю, Віду, Любу,
Нінулю, Ірочку, Тамару.
І Ліоліну,Лану, другу Любу,
Олеску, Колю і Тетяну.
Ой, ще забула про Сергія.
Та СМС йому пошлю.
Він на гітарі грати вміє.
Ковальчука ще запрошу.
Наталю кличу особисто.
Люблю читать її вірші.
Вони легкі. Як вода чиста,.
Заходь, Наталочко, мерщій.!
Пробачте, що не всіх назвала..
Поп"ємо разом всі чайку.
Давно я зустрічі чекала,
Бо всіх вас, милі, я люблю!!!
---------------------------------
Продовжіть далі цю зустріч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466148
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.12.2013
Цей вірш дарую одній прекрасній жінці
із сайту, яка має чарівне серце і вміє
любити так, як ніхто... Без її дозволу не можу написати ім"я...
------------------------------------------
Чому у світі скільки болі?
Чому страдають в нас серця?
А як болять від нелюбові...
Стара, як світ біда оця.
Ми знемагаєм від образи.
Від зради сльози гіркі ллєм.
Чому скупі на ніжні фрази?
Яким відкрити їх ключем?
Ховаєм ці слова в архіви.
Їх павутиння запліта.
Даруєм ті, що пхають в прірву.
Від них й полин не розцвіта.
Невже слова багато варті,
Щоб чиюсь душу обігріть?
Чому буваєм такі вперті,
Щоб сум душі чийсь погасить?
А ще страшні слова в мовчанні.
Коли душа чека :"Скажи"...
І в ці хвилини бездиханні
В добро повірить поможи...
Але серця - маленькі дива...
Вони чекати можуть в нас...
Нехай слів добрих ціла злива
Проллється, що були в запас..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465768
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.12.2013
Упало сонечко в калюжу.
Радіють сірі горобці.
Нелегко так в зимову стужу.
Так скрутно їм у дні оці.
Та зараз сонце у зеніті.
Розтав вчорашній он сніжок.
І по асфальті вже розлиті
Струмочки, що тримав льодок.
Сіренькі зграйкою злетіли
(Давно думки були такі).
В калюжках крильми лопотіли,
Хоч дні були і не жаркі.
Сьогодні банний день по плану.
Здійнявся галас,метушня...
А я дивилась з-за паркану
На безтурботне це життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465597
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.12.2013
Котилося по небі ясне сонечко.
Всміхалося дорослим й дітворі.
Заглянуло до внучки у віконечко
Ранкової зимової пори.
Мороз рум"янив дітям білі щічки.
За носики-курносики щипав.
Жаль хвилечок нема на нашій річці.
Він річечку вже кригою скував.
Ось сонечко закрила біла хмарка.
Посипались сніжинки у танку.
І, мабуть, їм від цього стало жарко.
Присіли відпочити на пеньку.
А потім, ніби птахи полетіли,
Засипали дерева і кущі.
Це зимонька - царівнонька хотіла,
Щоб весело жилося дітворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465395
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.12.2013
Ну і що, що мете завірюха,
І що снігом так б"є у лице,
Але вітер шепоче у вуха:
Не торкнув ще мороз стебельце.
Від морозу сховаю в долонях,
Жаркий подих від снігу спасе.
Жаль, життя тільки мчиться на конях
І все далі від тебе несе.
Але як зупинити упряжку?
Попрошу збавить ходу гнідих.
Не зазнати б в житті цю поразку
Від безсилля гірких твоїх сліз.
Проте сльози в мороз - діаманти.
Найкоштовніший скарб у житті.
Жаль, що є і такі варіанти:
Сніг розтане- подібні воді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Я знаю: каву любиш вранці...
Відчула тонкий аромат.
А в мене є млинці в сметанці.
От смакувать удвох отак!
Та жаль, смаки з тобою різні.
Я чай із травами люблю.
І до вподоби квіти пізні,
Тобі - пташинний спів в гаю.
Я можу довго тебе ждати,
Поки цвіте ота зоря,
Що нас могла тоді з"єднати,
Хоч перешкода є - моря.
Ти перекинься білим птахом.
Здолай цю відстань без страху.
Присядь спочить над моїм дахом.
Побачу - душу потішу...
А поки чай парує в чашці.
Вікно туманом затягло.
Чи дочекаюся я пташки?
В серденьку сумнівом лягло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2013
Сутеніє надворі. Це вже день погаса.
Тліє тихо і тьмяно, мов свічка.
Я люблю оцю мить... Несказанна краса.
І думки злегка плинуть, як річка.
Непомітно зашторить сірий вечір вікно,
А за ним зазирне темна нічка.
І укутає землю на ніч полотно.
Буде гріти до ранку, як пічка.
Це зима за день ткала свої килими,
Щоб укутать натруджену землю.
І вже сонна вона рівно диха грудьми.
Чиясь спроба збудити - даремна.
Знаю й ти полоняник незайманих чар.
Відчуваю, що важко живеться.
В ніч таку ти звільни свій болючий тягар.
Хай же радість до тебе вірветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Перша крига скувала норовистий хід річки.
Де земля квітувала, зима тче килими.
А гіллястій калині підрум"янила щічки.
Пурпурове багаття запалило сніги.
Береги зацвіли білим снігом пухнастим.
Снігопади деревам сорочки одягли.
Шарудять на морозі гілочки кострубаті,
А сніги по коліна непролазні лягли.
Озирнулась на сад - цвітом пишні черешні.
Вітер ліг відпочити. Сонне гілля гойда.
І радіє душа: баче чари тутешні...
Та ось сонечко сходить: все розтане... шкодА...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
Коли на небі зорі сходять,
(Одна з них сяє краще всіх)
Вони у таємницю вводять:
Ти обіцяв одну із них.
Дивлюсь на небо. Як впізнати?
Відчути серцем ту, свою?
Як серед них не заблукати?
Чомусь зневірена стою...
Чи, може, хмарка її скрила,
Від тих зависливих очей,
Яких так сяйвом покорила
Серед безмісячних ночей?
А, може, вона просто впала.
Згоріла тихо на льоту.
Моєму серцю підказала
Душі твоєї сліпоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Вже останній осінній подих.
Глянь,крижинками вкрита вода.
Покида непомітно нас осінь.
І притишена ніжна хода.
Поскидала чарівне убрання.
Сірий фон не розрада для душ.
Та природи звичайне згасання
Своїм сумом, дивись, не поруш..
Відпускай її просто, без жалю.
Хай іде, але ти не журись.
І не грай же сумної, скрипалю.
Так потрібно. І з цим ти змирись..
Ось послухай: зима уже стука.
Двері настіж спіши відчинить.
І про сум не почує хай й звуку,
Хоч сльоза на очах забринить.
Сипонув морозець вже за комір.
Та що плакать від цього? Облиш...
У зими неповторний свій колір.
І ним душу свою ізцілиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Сьогодні навіть сонце рано встало.
Спішить тебе вітати з твоїм Днем.
Свої бажання в промінь посплітало.
Від осені букетик хризантем.
Хай сонечко постійно тебе будить.
Дарує тобі радість кожен день.
І я тебе ніколи не забуду.
Жалкую, мила, за одним лишень,
Що ти живеш далеко так від мене.
Зустрітися нам доля на дала.
Та скрашуєш мені життя буденне,
Я рада: вірну подружку знайшла.
Бажаю тобі щастя повну хату,
Усмішок від рідні та від дітей.
Директор хай підніме тобі плату.
Хороших тобі, радісних гостей.
Живи життям спокійним, рівномірним.
Не знаючи ні горя, ні біди.
А щастя я бажаю буть безмірним.
Упевнено життям своїм іди.
__________________________________
Друкується вітання із запізненням : імениниця була у відпустці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462085
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.11.2013
Не сьогодні, можливо, й не завтра,
Але знаю, що прийде той час.
Ти збагнеш, чого було варте
Почуття, що тримало так нас.
І згадаєш, коли буде сумно,
Коли ночі нагрянуть без сну.
А за вчинки свої нерозумні,
Не зумієш ти стримать сльозу.
Не забудеш мене ти і в радість,
Коли будеш якусь обіймать.
Все шукатимеш в неї ту схожість,
Чим могла я тебе чарувать.
А в осіннії довгії ночі,
Коли вітер постука в вікно,
Усміхнуться зажурені очі,
Бо не бачив мене так давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2013
Дякую Радченко Олі, що надихнула
на цей вірш http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461453
-------------------------------------------------------------
В моей жизни прошел мимоходом.
Задержался всего на чуть-чуть.
Но больна не от скверной погоды:
Я пытаюсь себя обмануть.
Ты внезапно ушел без оглядки.
Кротко взглядом тебя провела.
А потом все искала загадки
Мимолетного сердцу тепла.
Что увидела в хрупком созданьи?
Почему не такой он, как все?
И не может осилить сознанье:
Почему так влекусь к простоте.
Просто так не приходят внезапно.
Просто так же не смогут уйти.
Сердце ждет тебя всё же обратно.
Как хочу тебя вновь обрести..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461617
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2013
Якщо вас хто-небудь образив,
Струсіть пилюку із плечей.
Хоч слово завжди серце ранить,
Не тріть від сліз своїх очей.
Всміхніться просто їм у очі.
Спрацює метод від образ...
І більш вони уже не схочуть
Вживать у мові свій сарказм.
Розправте плечі, не хвилюйтесь.
Це не біда. Усе пройде.
І таким людям не дивуйтесь.
Вона назад до них прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461222
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2013
Голе поле вкутав морозець.
Це зима зробила перші спроби.
Із-під снігу випнувся чебрець.
Подививсь на світ він із-під лоба.
І, струсивши сніг із пелюсток,
Полетів думками в тепле літо.
Як же він промерз.. аж до кісток,
Але поле звеселив так цвітом.
Не боїться він пересторог,
Що ось-ось нагряне стужа.
(А на полі перший її крок),
Та йому усе оце байдуже.
Бо узнав цвітіння ніжний смак.
Всю чарівність сонячного літа.
Хоч зима відіб"є свій вже знак.
Та з душі не зникне ця палітра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Ось підкрався вечір тихий в хату.
Вся сім"я поснула вже давно.
Та мені не хочеться ще спати:
Погляд свій звернула у вікно.
На гіллі маленька павутинка.
Вітер норовить її зірвать.
Так цікава стала ця картинка:
Як же себе буде рятувать?
Вітер хилитає голе гіллля.
Стовбур нахиляє до землі.
Павутинка робить всі зусилля,
Щоб її не збили сили злі...
Думаю: а що їй вже втрачати?
Що для неї цінне в цім житті?
Може, вітер їй за матір й батька...
Іноді ж погладить на гіллі...
За життя трималася щосили.
Відірветься - пропадуть сліди.
Так її бажання зрозумілі...
Ось якими треба буть в біді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Ми живемо в цім світі,
але різні такі.
Як же тих розуміти,
Що живуть, як німі?
Вони просто на дні
Здатні довго сидіть.
І не словом, мовчанням
Можуть тихо убить.
Усміхніться ж тому,
В кого біль на душі!
А до серця черствого
Підберіть же ключі.
І щоб поряд з такими
Було легко нам жить.
Щоб такими людьми
Ми могли дорожить.
Люди! Будьмо людьми.
Не камінні ж в нас душі!
Не ховайтесь в тіні
і не будьте байдужі.
Адже в жилах тече
В нас не просто вода.
Милосердя даріть.
Це найвища ціна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460841
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.11.2013
Уже сонце підбилось. Виграють промінці.
Чи мені все приснилось?... Поряд мене це ти.
Промайнула усмішка... Бачу ти все ж чекав.
На столі чай з жасміном...Я люблю подих трав.
Я несміло присіла біля краю стола.
Так в дорозі зморилась: нічка ж темна була.
Подивилась уважно: чи не зайва тут я.
І чому завжди манить недосяжна мета?
Ти сидиш ось напроти... Ніби все, як в кіно.
Нерішучість збороти так тобі й не дано...
Подала тобі руку... Обірвався мій сон...
Так вставать не хотіла.. задзвонив телефон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
Що нам робить погоду? Чи дощі, що ідуть?
Сльози ллємо, як воду...І думки десь бредуть..
Ну а край так далекий...Чи здолають його?
Чи завадить знов спека? Чи мороз більш всього?
Перешкоди - дороги... Та ще сумнів душі..
Попрошу допомоги для вагань в метушні...
Полетить першим вітер.. Хай узнає усе.
Чи уяви ти витвір, чи це діло пусте?
Як проллє у дорозі місяць сяйво своє.
Ти уже на порозі... Все чекаєш мене.
Перешкод ще багато на моєму шляху...
Та тебе б не зустріти у погоду лиху...
Подивитись у очі...Ні! Не зможуть збрехать.
Ой, які темні ночі... Повернутись назад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2013
Вже дерева світять голим тілом.
Осінь поскидала з них наряд...
Лиш листок злетить десь запізнілий.
А кущі он ватрою горять.
Навіває сум ліс спорожнілий.
Вітер заховався у листву.
Накрапає дощик щось несміло.
Простяглася річка за верству.
І здається, ніби синя стрічка
Сповивала гори, що в пітьмі.
Задрімала в горах темна нічка...
Зірочки мигтіли вдалині.
Пахне в лісі хвоєю й грибами.
Десь тихенько дерево скрипить.
Місяць он заплутавсь між дубами.
Так нелегко їм оце терпіть.
Та ось ранок тихо зняв завісу.
Все, що спало, знову ожило.
Особливе є життя це лісу.
Зчарувати кожного могло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460098
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2013
Вже опале листя перепріло.
Під ногами тихо шарудить.
А у серці те, що ледь жевріло,
Як мачок тепер палахкотить.
І той вогник так дає наснагу.
І, неначе іншим став весь світ,
А в душі вселилась рівновага.
Розпуска пелюстки дивоцвіт.
Збережу його від вітровію,
Захищу від пересудів і обмов,
Бо таким ось cкарбом володію.
Незрадлива ти моя любов.
Пам"ятаєш: зацвітали вишні,
Пелюстки нам падали до ніг?
Все віддали б ми за дні колишні.
Замість пелюстків тепер там сніг.
Я тебе до себе пригортаю.
І душевне чую так тепло.
Нищечком тихесенько зітхаю:
Іній посріблив твоє чоло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
Життя - це найщедріший дар людини.
Та часто в нас думки: чи так живем?
Чи перед кимось в нас нема провини?
Чи, може, біль комусь ми завдаєм?
Думки, як дим, клубочаться в повітрі.
І повертаємось у прожиті роки.
Свій погляд зупиняєм на палітрі.
Шукаєм в ній болючі помилки.
Життя різноманітне і жорстоке.
Приносить біль від зрадників і втрат.
Від підлості на серці шрам глибокий.
Від зради ще болючіший в стократ.
Погляньте, люди, в небі світить сонце!
Даруєм радість ближнім залюбки!
Тримаймо щедрість у своїх долонцях!
І будемо людьми, не навпаки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459279
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2013
Вже притишені осені кроки.
Що хотіла, усе вже змогла.
То посіяла в серці неспокій,
То журбою чомусь облягла.
Дарувала невпевненість вчинків,
Білий світ застилала слізьми.
І не знала душа відпочинку.
А по долі, немов чобітьми.
Я ж не знала, що осінь так гралась.
Наробила ось так помилок.
Не помітила, як підкрадалась.
Наганяла фальшивих думок.
Але осінь прекрасна, бо жінка.
Я пробачила їй все давно,
А що нас ще трима павутинка,
Значить іншого нам не дано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2013
Нам кохання приносить радість,
Та воно не буває й без сліз.
Пробачає частенько слабкість.
І не терпить брехню і злість.
Воно, ніби жива істота:
Відчуває і біль, і сум.
Для душі дорога позолота,
Як мелодія ніжних струн.
А як любо ласкає серце!
А буває по нервах б"є.
А часами пекучим перцем
Безпорадність душі несе.
І тоді починаються муки.
І хворієм від тЯжких образ.
Затихають чарівнії звуки...
Хто любив: відчував це не раз..
Не сумує лиш той, хто не любить.
В кого серце безжурне, пусте.
Від кохання він розум не згубить,
А душа бур"яном проросте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2013
Наступав з вас хто - небудь на граблі?
Відчували, боляче, як б"є?
Бережіться, щоб не взнать надалі,
Що в житті знаряддя таке є.
Я ж на граблі часто наступала.
Вірила у доброту людей.
Та за те частенько діставала:
Граблі били поміжи очей.
А з синцями, ой яка ж морока!
Кожен хоче знати: це чому.?
Хоче про це відати й сорока,
Щоб пізнав і світ увесь тому.
Та зніму з душі я павутиння
Те, що заважало мені жить.
Хай проникне сонячне проміння,
Що поможе мозок освіжить...
Ну, а граблі зовсім заховаю,
Бо від них не тільки синяки...
Пальці ще до крові позбиваю...
Так буває вірі завдяки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013
Не хмурте брови в час світанку,
Хоч на душі коти шкребуть.
Відкрийте з радістю фіранку,
Думки чудові знов прийдуть.
Вдихніть азонове повітря,
Зітріть образу із душі.
Ця процедура все ж не хитра.
Не забувайте в метушні.
Струсіть пилюку, що осіла
На плечі від чиїхсь образ.
Розправте до польоту крила.
Та щоб політ усіх потряс.
А ворогам даріть усмішку.
(Страшна це зброя, як для них)
Цей сміх і радість вперемішку,
Розтоплять лід в серцях черствих.
Та не забудьте і про себе:
Влаштуйте свято для душі.
Не буде вже тоді потреби
Шукать для настрою ключі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013
Так жаль, що не зустрілися раніше.
А я чекала довго, ти ж не вспів.
Роки пройшли і став тепер ти іншим,
Але забуть мене ти не зумів.
І ось тепер в осіннім листопаді
Знов спогадами вітер закружляв.
В осіннім хаосі, в життєвому безладді.
Ти знову, любий, здалека згадав.
Мої ж бажання бачити втомились.
А чаша безнадії через край.
А, може, це так доля поглумилась?
Можливо так. Та ти не проклинай...
У моїм cерці будеш ти останнім.
Бо після тебе іншому не буть!
Тебе візьму за руку на світанні.
Продовжимо з тобою нашу путь.
То не біда, що мало залишилось...
Що осінь сумно дивиться в вікно...
Зустрітися так пізно нам судилось..
Немає слів... Знать, більше не дано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
Холодний дощ періщить за вікном.
І тихо прокидається світанок.
Ледь жевріє небесне полотно.
Клубочаться думки так невблаганно.
Так хочеться торкнутися руки...
Та відстань на роки і океани.
Туди де ти, всі продані квитки.
А радість серця - це гірка омана.
Парує чай, пітніють вікна сірі.
От тільки б не прогледіть образ твій.
Мої бажання тонуть у зневірі,
Та погляд у майбутнє ще благий.
Вуста ще не втомились шепотіти
Твоє ім"я у тисячу разів.
От тільки б ти зумів все зрозуміти,
Не засудив .. Бракує більше слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2013
Хто знає, що таке душа?
Чому так часто править нами?
Нам жодних прав не залиша,
Керує нашими серцями.
Буває ніжна, чи примхлива..
Примусить плакать і страждать.
Бува сумирна, вередлива.
А може всьому догождать.
Бува байдужа, обережна.
Бува серйозна , легковажна.
Захоче, буде незалежна.
Ще може бути недосяжна.
Вона не може жить спокійно.
І нам спокою не дає.
Чомусь у задумі постійно.
Бува проблеми принесе.
Ночами нам не дає спати.
Все передумаєм не раз.
А то думками заблукати
У світ отриманих образ...
Вона одна у нас на світі.
Сприймаймо ж так, як вона є.
Одне лиш треба зрозуміти:
Нам неповторність додає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013
Не проливайте сльози даром,
За випадкових у житті.
Не піддавайтеся тим чарам,
Хто поряд був по доброті.
Це був не ваш, чужий мужчина.
Чуже це щастя і любов.
Інакше він би вас не кинув.
Він просто, граючись, пройшов.
І ось думки: він ваша частка.
Думки ж у нього лиш про те,
Як би звільнитись від напасті,
Як врятувати тут себе.
Любов тіка від тих, хто ловить.
Біжить до тих, хто геть біжить.
(Пробачте ви на цьому слові).
Я знаю: серце тут болить.
Уважно зважте й подивіться.
(Так гарно видно іздаля).
Не треба плакать... Посміхніться!
Не ваша доля він... чужа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
Іноди не знаєм, що ми робим.
Біжимо від світлого добра.
і без страху швидко його губим.
Хай горить, мовляв, усе дотла.
Та душа хіба це розуміє?
Чує: надвигається гроза.
А сказати щось, хіба посміє?
Кам"яніє у душі сльоза.
Помсти пристрасть швидко затухає.
Знов крадуться тишчечком думки.
Стомлена душа все пробачає.
І відчути хоче стиск руки.
А коли в вікно постука вітер,
Серце у надії защемить.
Сльози потечуть, неначе бісер.
Нащо було втратити ту мить?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013
Щось вітер шепотів мені на вухо.
І місяць, підморгнувши, посміхнувсь.
Тримайся мов, не падай тільки духом.
І ніжно так промінням доторкнувсь.
Замовк був дощ, то знову накрапає.
Із снігом перемішана листва.
Осінній лист в кватирку залітає.
Так хочеться йому, мабуть, тепла.
Чому осінні барви кольорові?
Хіба, щоб заспокоїти серця?
Нескоро ще настануть дні зимові.
І посмішка злітає із лиця.
Уважно прислухаюсь в тайну тиші.
Чому ж зрадливо так вона мовчить?
Свої думки у спокої залишу.
Можливо, це нагода відпочить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013
А ранками не роси вже на квітах.
Це холодом торкнулася зима.
Мої хороші, треба вам терпіти.
Чому ви ллєте сльози крадькома?
Це просто перший іній ненароком
Торкнувся до тендітної душі.
Це, звісно, що зими є першим кроком,
Та приморозок змиють ще дощі.
А, може, сонце вигляне зненацька.
І буде ще промінням цілувать.
Постане тут картина чудернацька.
І зможе вас тепло полікувать...
І ти, душе, не плач і не журися.
На листях то не зовсім сивина.
Ти ближче нахилися, придивися.
То осені шовкова пелена...
Мовчи, душе,...ні крапельки сльозинки.
Ти сирість не розводь в осінній день.
Тримайся, як малесенька стеблинка...
Не будь для днів нерадісних мішень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013
В твоїх долонях душу зігріваю..
Зникають десь знеболені думки.
Тебе, неначе, вперше відкриваю.
Читаю ще пропущені рядки.
Дивлюсь на тебе новими очима.
Буваєш різним ти в моїм житті.
Вже осінь догорає за плечима.
Хіба роблю знов висновки не ті?
Хиткі думки збивають з ритму мозок.
То все кидаю і чимдуж біжу.
То зупинюсь: не треба цих забавок.
І знову ні на крок за цю межу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013
Ніжним криком журавлиним
Відлітають десь роки.
Білим пухом лебединим
Притрусилися стежки.
Але я шукаю вихід
З лабірінтових думок.
Невже осінь в цьому винна?
Допустили помилок.
Оксамитові світанки.
І проміння водопад.
А в душі ще забаганки:
Повернути б все назад.
І в твої обійми впасти.
І дзвінкий почути сміх.
І тебе із часу вкрасти.
Чи вважатимуть за гріх?
Пролетіло стільки років!
Та думки ще молоді.
Але що це? Чую кроки?
А так схожі на твої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013
Коли надворі вітер злиться,
І дощ холодний б"є у скло,
До тебе хочу притулиться,
Відчуть приємне це тепло.
Які гарячі в тебе руки!
Приємний подих зігріва.
Я чую серця твого стукіт.
Хіба доречні тут слова?
І повернулось ніби літо.
Жасмін розцвів знов під вікном.
Було це нами пережито...
І так задихало теплом.
Тепер жасмін укритий снігом.
Пташки клюють горобину.
І так чарують своїм співом.
Торкають серця глибину.
Нехай там осінь холоднюча..
А на порозі вже зима.
Вона, звичайно, неминуча...
А ти цілуй нежартома...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013
Усмішка, здається, не варта нічого.
Та чом же радіють усмішці усі?
Примусить всміхнутися навіть і злого.
Знайде і до серця потрібні ключі.
Цю радість дарують так просто, від серця.
У відповідь б"ються частіше серця.
Заставить страждати, коли не відверта,
Коли із сарказмом злітає з лиця.
Хто добру усмішку комусь подарує,
Від того не стане біднішим усіх.
Можливо, когось від суми він врятує.
Найкращий же лікар - здоровий це сміх.
У пам"яті часто вона оживає.
Душі є підмога, коли защемить.
І всякі сумління тоді розвіває,
Хоч мало триває: лиш деяку мить.
Усмішка- це радість у кожному домі.
Хто бідний, багатшим від неї стає.
І навіть в багатих ( усім нам знайомі),
На лицях усмішка ясна виграє...
_______________________________________
Вітаю всіх з Всесвітнім днем посмішки!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2013
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351185
-------------------------------------------------------------------------
Десь тайком вкрадається сумління.
Чом погода йде на манівець?
І чому не гріє вже проміння?
Впав на землю перший морозець.
І думки тепер на роздоріжжі.
Бачу: підкрадається зима.
І чомусь сумують перехожі...
І сама нудьгую крадькома.
Чи душі тепла вже недостатньо?
Чи втомилась радості чекать?
Може, просто хочу я занадто?
Та на що мені ще нарікать?
Ти, неначе, поряд і немає.
Нащо тобі стан оцей душі?
Може, це промінчик догорає?
Мабуть, ми з тобою вже чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
Колись настане час такий,
Що будем ми, як малі діти.
Він може бути нам гіркий.
Чи перестанемо любити?
Хіба зима остудить кров,
Що ще недавно так пашіла?
Не допустіть, щоб сум зборов,
І щоб душа тут заржавіла.
Нехай вона розтопить лід.
Боріться з цим, поки є сила.
І скільки вам не буде літ,
Воюйте, щоб не зледачіла.
Радійте променю в вікні,
Всміхніться першим раннім квітам.
Відкиньте думи геть сумні.
Добавте їм побільше світла.
І хай вони несуть туди,
Де квіти кригу пробивають.
Та наполегливо бредіть:
Вони чарівну силу мають.
У них учіться сильним буть.
На зло морозам і негодам.
Погляньте: як вони цвітуть!
Не вірять вперто всім прогнозам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013
Вогонь велику силу має:
Його призначення - горіть.
Коли легенько він палає,
То можна руки в нім зігріть.
Зігріть і тих, хто поряд з вами.
Дорогу зможе освітить.
Підеш упевнено шляхами:
Від темноти він захистить.
І будуть впевнені, хто поруч,
Що він для них дороговказ.
От тільки хай не зробить попіл
Із найдорожчого для нас.
Вогонь сердець хай ніжно гріє.
Нехай не спалює серця.
І хай ніколи не зітліє
В руках умілого творця.
У того, хто любити здатен,
Хто може щастям осліпить.
У кого погляд добрий, ясен.
Хто може словом ізцілить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
Білокоро берізко, чому знову сумна?
Чи промокли вже ніжки, чи вода крижана?
Чи сумуєш за днями, коли сонце, весна?
Може, серце тривожить, що ти зовсім одна?
А чи вітер безжальний: втратив ніжність свою,
І тобою награвся, шука іншу в гаю?
Чи від суму гіркого листя-сльози, як град?
Ти послухай, сердешна, моїх мудрих порад.
Все в житті йде по колу: після радості сум.
Тільки він навіває для душі різних дум.
Бо не може буть свято для душі кожен день.
Життя швидко міняє теми ніжних пісень.
Не сумуй, ти хороша : після спаду - підйом.
Бачиш? Вітер цілує білокоре чоло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
Сядь позручніше, розслабся.
Нерви затисни в кулак.
Те, що отримав, змирися.
Недовподоби цей смак?
Щось полином повіває.
Вітер притих і чека.
Доля ще щось затіває?
Ягідка терну гірка.
Мабуть, занадто солодко,
Відсмакував ти в свій час.
Те, що занадто - коротко.
З шляху збиває підчас.
Нащо вже плакать - минуло.
Усмішка мила - було ж!
Ніби кіно промайнуло.
Нащо тримать про те зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013
До серця доторкнувся словом.
Зів"яла квітка підвелась.
Розкрила очі пурпурові
І знов багаттям зайнялась.
Малі листочки затремтіли
І так повіяло теплом!
Як жаль, тоді не розуміли:
Взнаки самотність буде двом.
Чому ж серця осиротили?
Нащо був душам цей надлом?
Коханню віку вкоротили.
І поховали десь тайком.
Осінній вечір ліг на плечі...
Невже в житті ще є дива?.
Аж бачу клин летить лелечий.
Несуть любов: Я ЩЕ ЖИВА!
Яка ж живуча в неї сила!
Чекала довго так вона.
Ми знов в серця її впустили.
Тепер на двох вона одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450392
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.09.2013
Чому ж це знов усе не так?
Ну що зробила я такого?
Чому усе перекосяк,
Хто перейшов тепер дорогу?
А, може, знов не та нога?
З якої ж я сьогодні встала?
Давай подумай, голова.
Невже ти думать перестала?
Зроблю тепер все навпаки,
Можливо, так робить і треба.
Устану з лівої ноги.
Задовольню оцю потребу.
У ліжко чай я не подам.
Важкий занадто оцей кухоль.
Забороню я лить сльозам.
Кричать словами та беззвучно.
Ти знов пішов? Щаслива путь!
Поставлю крапку замість коми.
Тепер все можу я збагнуть.
Зітру з лиця пекельну втому.
Мерщій я вирвуся із пастки.
Себе теж треба полюбить.
Відкину я свою поразку!
Накреслю коло: не пробить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450218
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.09.2013
Неквапно прокидається світанок.
Вихлюпує на землю молоко.
На голову деревам ллє сметану,
Що вітерець смакує язиком.
Милує зір берізка одинока,
А як же до лиця їй ця фата!
Не можна відрвать від неї ока!
(До всього в нього мудрості хвата!)
Стоїть, як наречена, ледве диха.
В сум"ятті тільки коси поправля.
І тільки щось зітхає тихо - тихо.
Про що ж це її вітер умовля?
І гладить, як дитині,гарні коси.
На вушко шепче ніжні їй слова...
Але течуть у неї уже сльози:
Неначе вона й справді, як жива.
Це просто уже сонечко заграло.
Зняли завісу промені ясні.
І новий день з усмішкою вітало.
І думи десь діваються сумні...
Доброго дня Вам, мої Друзі!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449992
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2013
Якщо вам поталанило в житті:
Зустріли ту, що вірно вас полюбить.
Вона вас не залишить в самоті,
Не бійтеся, ніколи не обдурить.
Бо люблячі не зможуть відректись.
І серце ваше не узнає болі.
Лиш ви глядіть, її не відпустіть,
Щоб почуття до вас не охололи.
Не ображайте згарячу коханих,
Бо їх в житті образять і без вас.
Так довго ще болітимуть ті рани,
Про себе нагадають ще не раз.
Не мучте їх зневірою в мовчанні,
Бо мстити вміють тільки слабаки.
А люблячі серця це ж - незвичайні !!!
Нащо їм ваші гострі шпичаки?
І знайте: тільки сильні вибачають.
Хоч буде це і тисячу разів.
Пробачивши,з усмІшкою стрічають,
Не роблячи ніяких віражів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449802
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.09.2013
Осінній сад пишається красою.
І фарби веселкові майорять.
Ще квіти упиваються росою,
Кущі калини ватрою горять.
А ранки білосніжні і свіжіші.
Це осінь нас красою напува.
А почуття осінні все ж ніжніші:
Душа від спеки просто спочива.
Тобою дорожу я ще сильніше.
Бо осінь нам у очі загляда.
Свої чуття шануємо пильніше.
І в цьому винна осінь ця руда.
Чомусь солодші стали твої губи.
Так хочеться цілунки смакувать.
Мій голубе, вже трохи сивочубий,
Не треба, мій хороший, сумувать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2013
Віда Вансель - Что мне надо для счастья?
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448557
-------------------------------------------------
Ти для мене тендітна, як квітка...
Як билиночка ніжна в степу.
Я люблю, в очах ніжні лелітки,
І надію в них знову знайду.
Ти повір мені,мила, кохана.
Будем разом світанки стрічать.
Ти моя незрівнянна, жадана.
Знаю, можеш мене пробачать...
Як на квіти впадуть самоцвіти,
Я до ніг тобі кину букет.
В твої коси вплету малахіти.
Ми почнемо новий вже сюжет.
Ти чекай мене, мила, єдина,
І не вір, що там вітер шепоче,
Що засипав стежки листопад..
Я до тебе прийду опівночі...
Ти повіриш? Не буде вже зрад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2013
Будильник монотонно відбиває час.
В життя веде стежинка від порога.
По ній йдемо. Зв"язала доля нас.
Серця хай не засмутить нам тривога.
Життя - це безкінечна суєта.
Та хочеться не збитися з дороги.
З тобою в нас тепер вона одна.
Хай впевнено ведуть по ній нас ноги.
Буває все. На те й воно життя.
Тримай же міцно ти мене за руку.
Хай буде в нас одне серцебиття.
І не було, щоб страху про розлуку.
Поглянь навколо: дивний який світ!
То радість, то печаль ідуть все колом.
Та хай життя не буде пустоцвіт,
Прикрасимо його ми оріолом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013
Осінній ранок виплива з туману.
Стирає марево із заспаних очей.
А я лицем, де сонце сходить, стану,
Зніму тягар недоспаних ночей.
Поволі розправляю никлі плечі.
Усмішку від проміння запалю.
А сум мій віднесе косяк лелечий.
Тебе, моє кохання, ще знайду.
Радію тим краплинкам, що на листі.
Вслухаюся в мелодію дощу.
Як гарно ж так деревам, що в намисті!
Тебе вже, любий, я не відпущу!
І пролісками серце хай розквітне,
І стане діамантова роса.
А щастя, що для інших непомітне,
У серці тепер знову воскреса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2013
Навіяне віршем Віди Вансель http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447444
---------------------------------------------------------------------------
Тихенько шарудить у листі дощ,
А я думками знову біля тебе.
Ти залишився в літі... Ну і що ж?
Але ж чому душі така потреба?
Так хочеться торкнутися лиця.
Відчути так до болю рідний подих.
І мрія ця здається так проста,
Та люблячі серця занадто горді.
Та я цілую все ж тебе в думках.
І як тоді, так ніжно пригортаю...
А вітер тарабанить по шибках.
І я тебе, як завжди, пробачаю...
Холодний дощ навіяв легкий сум.
І лиш бажання серце зігріває.
Це осінь доторкнулася до струн.
І серце в безнадії спочиває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2013
Любов - це мудрість дурня і дурість мудреця, (нар. мудр.)
Що може закрутити й звести до манівця.
А що до цього дурню? Як дивиться на це?
Його це не торкнеться... Спокійно він живе.
Мудрець все розміркує, до серця все візьме.
Якщо любов не вдасться, в депресію впаде.
І буде дні і ночі все думать і гадать.
А бідне серце й душу примусить він страждать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446624
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2013
Ніколи ти не сперечайся з дурнем.
Якщо "наїхав", просто промовчи.
Хоч і вважає він себе розумним,
Сказати, що він дурень, не спіши.
Не треба, щоб коса трощила камінь,
Бо іскри розлетяться врізнобіч.
Так небезпечно гратись з сірниками,
Якщо вогнем даватимеш відсіч.
А люди, звісно, вас не зрозуміють.
Подумають: обидва тут "хворіють"..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446511
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2013
В народе истина живет,
Но мы о ней не вспоминаем:
Когда любовь нас позовет,
Её, не думая, теряем.
Стучимся мы в другую дверь.
Где нас не ценят, не зовут.
Как дорога цена потерь!
Но как же больно тем, кто ждут.
То не услышал, что хотел,
А то плохое настроенье.
И разобраться не успел:
Сложилось сразу впечатленье.
И вот целуешь ты другую,
Но ей совсем не нужен ты.
А сердцем чувствуешь былую,
Ведь, о тебе её мечты...
Проходит время, стынут страсти.
И чем же мы теперь живём?
Но как же стать в любви во власти
У той, что больше не вернём...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2013
Щось літній ранок схлипує дощем...
Та що ж тут плакать? Сльози не підмога...
Це осінь йде, сховавшись під плащем,
Бо добре знає: це вже перемога!
Ступає босими ногами по стерні,
А вітер розвіва прозоре плаття.
(Останні літні дні в календарі)..
Роздмухує шиповника багаття.
Он зачіску прикрасив діадем.
Сама чарівна, ніжна, неприступна.
Ми осінь не запрошуєм, не звем.
Вона казкова, значить непідкупна.
Вона йде поруч зі своїм конем.
А кущ вже розгорівся, ніби ватра.
І цю пору ніяк ми не минем,
Зустрінем, як царицю Клеопатру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013
Жаданний дощ...але лише крапЕльки.
Хапає спраглими губами їх земля.
Смакує, як дитина карамельки.
Яка, наситившись, одразу засина.
Прийшов тайком, коли всі люди спали.
Дрімала тихо у задусі темна ніч.
Мрійливо в темінь зорі поринали.
Туман сягав деревам вище пліч.
Ось кілька крапель стукнуло у скло,
І потекли тоненькими рядками.
Але на серці зразу відлягло:
Не потривожусь марними думками.
Холодна мряка, цей туман осінній.
Це серцю треба просто пояснить,
Що плетені думки, як пелих диму,
І їх, як осінь, треба пережить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2013
Стих навеянный стихом boroda171 За друзей.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445028
------------------------------------------------------
А мысли, как птицы, им нету преграды,
Летят, где тепло, туда, где им рады.
Я чувствую счастье: у меня есть друзья,
Которые помнят: у них есть и я.
Ну что в нашей жизни дороже друзей?
Ты с ними богаче, ты с ними сильней.
Бывает, что друг далеко от тебя,
Тебе если плохо, подбросит огня.
И только услышишь ты слово ПРИВЕТ!
В душе твоей сразу наступит рассвет.
И боль вдруг проходит, проблемы бегут:
Тебя поддержал твой проверенный друг.
Друзей проверяют не только годами...
Они в наших мыслях, всегда рядом с нами.
БЕРЕГИТЕ ДРУЗЕЙ!!!! СПАСИБО ВАМ, МОИ ДОРОГИЕ ДРУЗЬЯ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445091
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 24.08.2013
Надворі літо. Небо синє.
Достигли в полі вже хліба.
Я славлю нашу Україну.
Звучать із вуст мої слова:
Цвіти, мужайся, нене наша!
Ще прийде радість і до нас.
Ти будеш в світі найбагатша!
Прийде! Я вірю в такий час!
Молюся я за людей праці.
Вклоняюсь низько до землі.
Вони не прагнуть до палаців.
Від праці жорсткі мозолі.
Ще прийде час такий в країну,
Де будуть старість поважать.
Не будуть їхать на чужину,
За рідним краєм там страждать.
І буде вчити мати сина:
Вітчизна в нас така одна.
Вітчизна мила, Україно,
Ти в нас найкраща і свята!
Цілую прапор жовто-синій,
Що у руках ось майорить.
Тебе, я рідна Україно,
Не зможу кинути й на мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444904
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2013