Н-А-Д-І-Я

Сторінки (28/2722):  « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

І, крім себе, когось полюбіть. .

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OeftVrFUkU8[/youtube]


Якщо  серце  у  грудях  -  це  камінь.
А  душа  паперова,  глуха,
Не  чекайте:  другою  не  стане.
Їй  бракує  людського  тепла.

І  даремно    звертатись  з  словами,
Щоб  у  жилах  цю  кров  розігріть.
Та  старання  оці  до  нестями,
Все  ж  не  зможуть  чудес  тут  створить.

Це  природа  дала..  Що  поробиш?
Сперечатися  з  нею  дарма!
Таким  людям  нічим  ти  не  вгодиш.
Що  робить,  коли  літом  зима?

Розпахніть  свої  груди  ви  навстіж.
До  грудей  сонця  промінь  впустіть.
По    росі  пробіжіться  босоніж.
І,  крім  себе,  когось  полюбіть....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682085
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.08.2016


Доля…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=A2GfEacV2nQ  
[/youtube]

Уражає  доля  сильних  і  слабких.
Падаєм  від  неї,  опустивши  руки.
І  стаєм  залежні  від  думок  гірких.
Забуваєм  часто  мудреців  науку:

Що  будуєм  долю  ми  собі  самі.
Отже,  наші  вчинки  -  це  і  є  та  доля.
По  житті  блукаєм  часто  у  пітьмі.
Все  ж  заходим  вихід:  тягнемось  на  волю.

Можем  одим  махом  зруйнувать  життя.
Все,  що  будувалось,  знищить  без  жалю.
Звинуватить  долю,  ніби  це  вона.
Та  життя  таке  крихке,  ніби  з  кришталю.

Друзів  забуваєм,  зрадити  -  дрібниці
Знову  собі  думаєм:  не  моя  вина.
(Звинуватим  долю:  але  ж  це  дурниці)
Це  вона  тут  винна:  знищила  човна.

Ну  а  човен  швидко  дістає  до  дна...
А  життєві  хвилі?  Це  для  них  лиш  гра..
Але  суть  у  тому:  не  було  весла...
Але  це  не  нове:  мудрість  тут  стара..

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681803
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2016


Подих щастя…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GB93IrKFVGA  [/youtube]



Прокидаюсь  вранці,  ледь  світає.
Шепочу    тобі  такі  слова,
Що  в  вазоні  квітка  розцвітає,
Ти  хмелієш,  ніби  від  вина.

Розправляє  вітер  дужі  крила,  
Загляда  в  відчинене  вікно.
Втримати  тебе  немає  сили...
Дихає  віконне  полотно.

В  сонцедайнім  розчинились  щасті,
Вітерець  тихенько  повіва.
Як  же  гарно    побувать    у  власті
Отих  слів,  що  здатні  на  дива....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016


Я щось сказать тобі хотіла…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Dkkg4pQhROE  
[/youtube]


Коротка  ніч  складає  крила.
Про  себе  ранок  заявля.
Я  щось  сказать  тобі  хотіла...
Та  ллється  музика  здаля...

І  я  в  мелодію  вслухаюсь.
Знайома  пісня  скрипаля...
Я  здогадатись    намагаюсь,
Чому  від  тебе  віддаля?

Мотив  той  самий,  тихо  ллється.
Але  душа  вже  не  сприйма.
Навколо  думка  знову  в"ється:
Я  не  повірю  -  не  пройма...

Невже  вона  так  спорожніла?
А  ще  недавно  так  цвіла.
Хіба  про  це  сказать  хотіла?
Та  промовчала,  не  змогла..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016


Жовті троянди…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GJkP69Hjsq8
[/youtube]

Живі  істоти  квіти,  ніби  люди.
Вони  живуть:  серця  обігрівать
Вони  зійдуть,  коли  посієш,  всюди,
Черстві  серця  теж  здатні  зчарувать.

І  гріє  нас  малесеньке    багаття,
Яке  не  спалить,  любо  буде  гріть.
І  роблять  це  так  просто,  із  завзяттям.
Ось  спробуйте  пелюстки,  обійміть!

Неквапно  п"є    бджола  нектар  із  квітів.
Росу  спива  пробуджена  земля.
Ви  -  радість  і  краса  у  цілім  світі...
Ви  -  пісня  щонайкраща    солов"я.

І  люди  дуже  схожі  так  на  квіти.
Не  можеш  відірвать  від  них  свій  зір.
Вони  до  тебе  можуть  шепотіти.
А  ти    словам  тим  ніжним  просто  вір.

Даю  я  перевагу  квітам  жовтим,
Дарма,  що  в  них  бувають  і  шипи.
Вони  здаються  сонечком  багатим.
Чомусь  цих  колючок  боїмся  ми.


Квітучий  сад  багатокольоровий.
Не  бійтеся  ви  ранок  від  шипів.
Це  захист  від  образ  отих      раптових,
Хто  знищити  цю  квітку  захотів..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2016


І воно сторицею віддасть. .

Чом    життя  так  схоже  на  качелі:
То  підніме  вгору,  то  -  униз?
Це  дитячі  забавки  веселі.
Та  життя  прекрасне:  озирнись.

І    не  треба  високо  літати:
Упадеш  -  болітиме  підчас.
Хто  літає,  треба  добре  знати:
Просто  треба  жити,  без  прикрас.

І  не  пнути  аж  до  неба  носа,
На  шляху  бувають  каміньці.
І  на  інших  не  дивитись  скоса,
Не  тримати  камінь  у  душі.

Від  любові  розцвітають  квіти,
І  добро  лікує  всіх  не  раз..
Між  людьми  нам  треба  просто  жити.
І  воно  сторицею  віддасть..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681012
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2016


І закреслю слово я НІКОЛИ…

Умокну  перо  в  рожевий  колір:
Кольорові  фарби  я  люблю.
І  закреслю  слово  я  Ніколи,
Кольоровим  світ  собі  зроблю.

Ще  відкину  чорний  -  неудачу.
Подивлюсь  по-новому  на  світ.
Хай  в  житті  не  все  я  передбачу,
Та  воно  не  буде  пустоцвіт.

І  запахнуть  осінню  фіалки,
Поверну  в  життя  своє  весну.
(Хто  про  щастя  з  нас  не  мріяв  змалку?)
Просто  так  його  не  пропущу.

Можу  спілкуватися  із  вітром,
І  який  він,  знаю  я  на  смак.
Глибоко  вдихну  тоді  повітря,
Як  відчую:  щось  в  мені  не  так.

А  коли  спіткнуся,  то  не  плачу.
Тишком  у  собі  перенесу.
І  сама  собі  тоді  пробачу,
І  своє  терпіння  вознесу.

А  колючки  з  серця  позбираю,
І  колись  вони  розпустять  цвіт.
І  ті  квіти  в  думки  повплітаю;
Хоч  жорстокий,  все  ж  прекрасний  світ!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2016


Про красу…

Вода,  у  тебе  немає  ні  смаку,  ні  кольору,  ні  запаху...
Антуан  де  Сент-Екзюпері

--------------------------------------
Вода,  не  маєш  запаху  й  смаку.
І  ми  тебе  не  можем  описать.
Та  ми  тебе  обожнюєм  таку,
За  тебе  можемо  життя  віддать.

Ти  -  насолода  нашого  життя.
Хоч  ми  не  знаєм,  що  ти  є  таке.
Ти  -  невимовне,  дивне  почуття.
Бо  ти  -  саме  життя  людське.

Наповнюєш  нас  радістю  своєю.
Здоров"я  додаєш  усим  слабким.
Ми  силою  вражаємось  твоєю,
Можливостям  дивуємось  таким.

Отак  й  в  житті,  ми  тягнемось  до  тих,
Хто  не  красою,  гаманцем  поманить.
А  до  людей  хороших  і  простих.
Але  в  житті  не  всім  так  поталанить.

Не  всі  вбачають  у  душі  красу,
Красу  в  обличчі  часто  помічають.
Та  небагато  треба  їм  часу,
Щоб  впевнетись:  вони  недобачають...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2016


Мудрі поради для розумних людей…

Возвращать  нужно  только  тех  людeй,
которые  ушли  по  нашей  винe.
Остальным  нужно  жeлать  счастливого  пути...
Мудрые  советы.

Переклад:

Повертати  треба  тільки  тих  людей,
Які  пішли  по  нашій  вині.
Іншим  треба  побажати  щасливої  дороги..

                                   ****

Не  обижайте,  даже  сгорячa,  любимых.
Их  есть  кому  oбидеть  кроме  Вас.  
Не  истязaйте  их  в  молчаньях  длинных,  
прoстите  всё  им  десять  тысяч  рaз.

Переклад:
Не  ображайте,  навіть  зопалу  коханих.
Їх  є  кому  образити  без  вас.
І  не  мордуйте  їх  в  мовчанках  довгих.
Пробачте    все  їм  десять  тисяч  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680567
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 28.07.2016


У руці зім*ятий лист паперу. .

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kviF5Fsmhj0  [/youtube]


Вже  давно  за  північ,  та  не  спиться.
Не  дають  спокою  все  думки.
Я  прошу  на  мить  їх  приземлиться.
Досить  вже  листати  сторінки.

Монотонно  цокає  будильник.
Закриваю  вуха,  щоб  не  чуть.
Скупо  світло  ллє  нічний  світильник.
Що  сказать  тобі,  щоб  не  забуть?

Колихає  вітер  тонкі  штори,
Навіва  несказані  слова,
Що  плетуться  ніжно,  як  узори.
Серце  добрі  зерня  засіва..

Не  зійдуть  вони:  надворі  спека,
Без  дощу    роса  їх  не  спасе.
Але  хмари  дощові  далеко.
Дощ  пройде  і  всі  думки  знесе.

За  вікном  сіріє...  Це  вже  ранок.
Прокричали  півні  третій  раз.
І  серпанком  огорнув  світанок..
Це  ступа  на  землю  новий  час.

У  руці  зім"ятий  лист  паперу,
В  голові  всі  сплутані  думки..
і    тепер  всі  зникнуть  ті  химери,
Про  які  не  взнаєш  більше  ти...









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2016


Вже не болить…

Все  затихає,  не  болить.
Повільно  рани  заніміли.
Нехай  це  лихо  міцно  спить.
Боюся,  щоб  не  розбудили.

Душа  довірлива  й  проста,
Образи  швидко  пробачає.
Перемага  тут  доброта,
Та  біль  у  серці  не  стихає.

Пройшов  вже  день,  новий  сплива.
І  довгу  нічку  змінить  день.
Смішними  будуть  ті  слова,
Сховає  пам"ять  їх  лишень.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680354
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2016


Біль в душі нелегко притупити…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zthFgrxQ_5A  [/youtube]

Біль  в  душі  нелегко  притупити,
Вихід  треба  з  цього    все  ж  знайти.
Гордо  через  все  переступити.
По  житті  продовжувати  йти.

І    відкинуть  жалі,  і  печалі.
Ще  не  плакать,  щоб  хтось  пожалів.
І,  вдихнувши,  крокувати  далі.
Щоб  навколо  світ  весь  звеселів.

І  на  небо  подивитись    сміло,
І  до  сонця  руки  простягнуть..
І  щоб  знову  жити  захотілось.
Що  життя  одне,  треба  збагнуть..

Нелегке    бува  воно,  тернисте.
Пам"ятати  треба  повсякчас.
Та  життя  для  мене  все  ж  барвисте,
Хоч  помИлки  мала  і  не  раз..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680176
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2016


Розчарування…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3a32Hb06IFE  


[/youtube]


Сліди  від  ніг  бувають  на  обличчі,
Такі  ж  сліди  бувають  на  душі.  
Коли  в  серцях  посіли  протиріччя,
Тепер  ми  зовсім  стали  вже  чужі.

Хоч  серце  пам"ятає  погляд,  руки.
Іще  звучать  потрібні  так    слова.  
Та  вже  не  ті  звучать  із  серця  звуки:  
Це  здатна    зрозуміти  голова.  

Страшніше  всього  -  це  розчарування.  
Це  значить,  що  всьому  прийшов  кінець.  
Коли  у  душах  відбулося    руйнування,  
Нехай  іде  тепер    все  нанівець.  

Тут  голові  потрібно  розібратись.  
У  боротьбу  вступає  розум  і  серця..  
Чи  треба  ще  такими  ж  залишатись?  
Так,  нелегка  тут  місія  борця.  

Нащо  жаліть  за  тим,  що  не  збулося.
І  думати,  що  доля  розвела?
Якщо  воно  з  тих  пір    не  прижилося,
Нащо  жаліть  розбитого  стебла?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2016


Я не люблю….


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7NYdn8sZunM[/youtube]

Я  не  люблю  тих  слів,  що  притаїлись,
Як  зрадники,  сховались  і  мовчать.
І  ніби  в  якійсь  пастці  опинились.
Мені  про  це  так  хочеться  кричать...

Скупі  слова,  яка  у  них  є  цінність?
Не  вірю,  що  глуха  бува  душа.
А  слів  хороших  просто  нескінченність.
Оті,  що  можуть  в  нас  творить  дива.

Ми  мовчимо,  бо  любим  лиш  себе,
Запаси  слів  ховаєм  у  архів.
І  павутиння  з  них  мереживо  плете.
Щоб  не  збіднів  запас  хороших  слів.

Я  не  боюсь  казати  ніжних  слів.
Нахалам  відсіч  дати  не  умію.
Та  можу  у  душі  приборкать  гнів.
Душа  моя  ніколи  не  зчерствіє.

Не  бійтесь  людям  дарувать  тепло.
Воно  серцям,  можливо,  необхідне.  
Щоб  врятувати  в  тяжкий  час  могло,
І  щоб  в  душі  у  нас    було  погідно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679807
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2016


****

Любов,  що  тліє,  не  горить,
Не  має  гострої  приправи,
Від  неї  кров  не  закипить.
Без  солі  й  перцю...  Що  за  страви?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679649
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 23.07.2016


Чомусь запахло осінню в повітрі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IeNne64xKtQ  [/youtube]

Чомусь  запахло  осінню  в  повітрі,
Хоч  жовтий  лист  із  клена  ще  не  впав.
А,  може,  то  душі  моєї  витвір,
Що  літо  так  заранні  спеленав.

Але  такий  ще  теплий  літній  вечір.
І  небо  червоніє  від  заграв.
А  я  боюсь  своєї  холоднечі,
Щоб  іній  цей  на  серце  не  упав.

Тобі  я,  як  і  завжди  посміхаюсь.
А  пустку  ще  заповнюють  слова.
Та  я  іще  такою  ж  залишаюсь,
Як  і  тоді,  давно  колись  була.

Та  сумніви  крадуться  знову  в  душу.
Чи  справді  це  осіння  вже  пора?
Нестерпні  ці  думки  я  приколишу...
Це  просто  літній    вечір  догора.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016


…Коли тобі уже не двадцять

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5Lz__6Y3F9I  
[/youtube]


Про  що  писать,  коли  уже  не  двадцять,
Що  роки  відлітають  в  нікуди,
Як  швидко  прибавлялись  оті  надцять,
Немов  росли  з  джерельної  води?..

Але  чому  ж  думки  іще  рояться,
І  норовлять  зірватись  і  літать.
Вони  років  ще  зовсім  не  бояться,
А  я  їх  намагалась  приручать.

Ще  хочеться  відчути  ніжні  руки,
Які  мене  не  зрадили  ні  з  ким.
Відчути  того  серця  дивні  звуки...
Як  хороше  в  душі  буть  молодим.

От  тільки  літні  зливи  душу  краять.
Можливо,  що  це  осінь  у  воріт..
Та  іноді  сумує    моя  пам"ять,
Що  молодості  не  вернеться  політ.

Як  біла  зграйка  роки  пролітають,
І  я  тихенько  йду  за  ними  всід.
Лише  прошу:  нехай  не  поспішають:
Нелегкий    цей  життєвий  піший  хід...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2016


*****

Когда  душа  заходится  в  слезах,
От  боли  нестерпимой  вы  застыли,  -
Крепитесь  всё  ж,  держа  себя  в  руках,
Чтоб  вас  ещё  сильнее  не  добили...
©  Thank  you  for  the  cold

Коли  душа  заллється  у  сльозах,
А    груди  ваші  біль  і  сум    здавили,
Тримати  вмійте  все  ж  себе  в  руках,
Щоб  вас  іще  сильніше  не  добили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677007
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.07.2016


Як не твоє, то треба відпустить…

Якщо  у  чомусь  втратив  ти    всі  шанси,
Надія  вже  не  теплиться  в  душі,
Та  доля  подарує  реверанси,
До  нового  отримаєш  ключі.

Не  завжди,  що  втрачаєш,  дуже  цінне.
Можливо,  що  чуже  й  не  прижилось.
Як  впало  в  неродючий  грунт  насіння,
Зрости    там  сходам  так  і  не  вдалось.

Рясні  дощі,  і  навіть  теплі  зливи,
Нездатні  були  пустку  оживить.
Чи,  може,  інші  тут  були  мотиви.
Як  не  твоє,  то  треба  відпустить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2016


Про злі слова…

Когда  прощение  кому-то  не  найдется,
Словами  злыми  их  засыпать  не  спеши.
И  не  от  страха,  что  «назад  тебе  вернется»,
А  просто  -  не  запачкать  чтоб  души…
(Нисса)

Переклад:

Коли  пробачення  комусь  ти  не  знайдеш,
Словами  злими  їх  засипать  не  спіши.
І  не    від  страху,  що  їх  собі      "назад  ти  повернеш",
А  просто,  щоб    не  забруднить  собі  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2016


Ділюсь шматочками тепла…

Дякую    Шостацькій  Людмилі  за  ідею:

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675854


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dYaVnC_cpDM  
[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=I3_uLk1K-MU  
[/youtube]


Торкнулось  сонце  небокраю,
Спахнули  хмари  від  жаху.
І  потонули,  ніби  зграя,
В  вогні,  що  стріли  на  шляху.

Міняє  колір  вранці  небо,
Світліші  фарби  раз  -  у-  раз.
Чи  бачив  з  вас  колись  хто-небудь,
Яке  є  небо  в  мить  прикрас?

Ранкова  тиша,  прохолода.
Десь  птах  злетить  з  свого  гнізда.
І  бачить    все  це  -  насолода.
Не  всім  побачить  випада.

Так  пахне  свіжість  спозаранку:
Любисток,  м"ята  і  чебрець.
Розносить  вітер  валер"янку,
Хороші  ліки  для  сердець.

Туман    окутав  зранку  річку.
На  травах  світиться  роса.
І  сонце  п"є  з    трави  водичку...
Хіба  не  є  оце  краса?

Тут  є  усе,  що  зцілить  душу.
Збираю  сонця  промінці.
Дарую  їх  великодушно...
Беріть,  вони  в  моїй  руці.

Нехай  вам  стане  тепло,  гарно.
Ділюсь  шматочками  тепла.
Нехай  життя  буде  безхмарним
Від  життєдайного  стебла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676003
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.07.2016


Пробач мене, моє серденько…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KRUVxd_UCOw  [/youtube]



Пробач  мене,  моє  серденько,
Що  завдавала  тобі  болі.
А  ти  все  плакало  частенько,
І  сльози  капали  поволі.

Чомусь  вразливе  ти  у  мене,
Не  завжди  слухалась  тебе.
А  ти  тремтіло  і  молилось:
Нехай  біда  мене  мине.

За  все  я  дякую,  маленьке.
В  тобі  вмістився  весь  мій  світ.
Повір  мені,  моє  рідненьке,
Для  мене  ти  є  дивоцвіт.

Красиво  вмієш  ти  любити,
З  душею  в  дружбі  ти  живеш.
Як  сонце  можеш  осліпити.
Твоє  добро  не  має  меж.

Безцінний  мій  ти,  оберегу,
Ти  моя  радість  і  життя.
І  топчим  ми  життя  дорогу,
Та  кожен  день  ти  -  відкриття...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2016


Серця ж не ржаві, як терпуг…

Усім  не  будеш  ти  хорошим,
Як  не  стараєшся  вгодить.
Твій  ворог  вуха  нашорошить
І  по  п"ятАм  буде  ходить.

Тебе  не  кине  він,  як  друзі.
Він  найвірніший    є  з  усіх..
Він  не  засне,  він  завжди  в  русі.
Слова  його  підсладить  сміх.

Нещирих  слів  проллється  злива.
Наївно  віриш  тим  словам.
Лише  усмішка,  що  зрадлива,
На  серце  зовсім  не  бальзам..

Так  важко  часом  розібратись:
Де  ворог  твій,  а  де  твій  друг.
Важливо  те:  не  підписатись,
Що  вороги  твої  навкруг.

Хороше  слово  -  сильна  зброя,
Колишній  ворог  -    стане  друг.
Людьми  ж    родилися  обоє.
Серця  ж  не  ржаві,  як  терпуг...
------------------------------------
Ці  слова  не  стосуються
політичних  ворогів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675162
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016


Ніжне серце…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ILtiu0y9T_M  [/youtube]


Коли  зникає  з  серця  хтось  повільно,
То  хочеться    причину  відшукать.
Чи  можна  ще  змінить  все  докорінно,
Чи  варто  нам  на  долю  нарікать?

Пливуть  думки,  шукаючи  тут  вихід.
І  товпляться  в  надії  повернуть.
Плете  уява  дивовижний  виплід.
То  як  дійти  до  цього,  як  збагнуть?

Душа  стає,  як  річка  обміліла,
Травою  заростають  береги..
Хіба  такого  ти  колись  хотіла?
Чомусь  у  серці  вже  нема  снаги.

І  десь  в  далекім  миготінні  зІрок,
Побачиш  ти    самотню  лиш  одну.
І  це  звучить,  неначе  долі  вирок...
Чому  буває  так  і  не  збагну...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2016


Лиш кілька крапель доброти…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2SfRKZktYKg  [/youtube]



Цей  спів  тобі,маленьке  серце,
Яке  ти  ніжне,    золоте!
Душі  багатство  -  слів    озерце,
Де  доброти  зерня  росте.

В  серцях  хороших  дає  сходи,
Квітками  вдячності  цвіте.
Врожаєм  сонячним  ще  родить,
Якщо  це  слово  не  пусте.

Із  слів  складатимуть  букети
І  даруватимуть  їх  тим,
Хто  втратив  віру  в  душі  злети,
Життя  відчув  своє  гірким.

Добавлять  сили  в  час  зневіри,
Не  стане  й  сліду    гіркоти,
Що  полином  цвіла  безміри,.
Лиш  кілька  крапель  доброти.

Коли  ж  наткнеться  на  бездушніть,
Не  вб"ється  ядом  доброта.
Та  завжди  стримуйте    поспішність,
Що  часто  кидають  вуста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2016


Коли закінчаться дощі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Esbl9n-THPM[/youtube]

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D5JBYrW0gI4[/youtube]



Коли  закінчаться  дощі,
І  я  відчую  тепле  літо,
Влаштую  радість    для  душі.
Яке  це  щастя  в  світі  жити!

Покличу  друзів  всіх  своїх,
Від  них  не  хочу  я  багато.
Люблю  за  вірність  я  їх  всіх.
І  бережу  цю  дружбу  свято.

Я  хочу  їх  почути  сміх,
Побачить  їх  щасливі  лиця.
Яке  б  життя  було  без  них?!
В  моїй  душі  вони  -  скарбниця.

Вони  не  зрадять  за  п"ятак.
Не  відвернуться  в  час  негоди.
Я  їх  люблю  не  простот  так:
Мені  від  долі  нагорода.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672453
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.06.2016


З Днем народження, СИНОК

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UJkHfmTMEzc[/youtube]

Що  побажать  тобі  в  цей  день,  наш    сину?
Живи  у  щасті  для  сім"ї  і  нас.
Ти  в  нашому  житті  один-єдиний...
Ми  молимось  за  тебе  повсякчас.

З  тобою  поряд  хай  ідуть  удачі,
І  що  задумав,    щоб  усе  збулось
Вуста,  хай  посміхаються  від  щастя.
Щоб  сумувать    тобі  не  довелось.

Іти  життям  тепер  не  так  то  просто,
Долай  всі  труднощі,  що  будуть  на  шляху.
А  на  роботі  досягай    значного  росту.
Йди  по  житті,  не  знаючи  страху.

Ми  всі  тебе  за  доброту  шануєм,  любим
За  те,  що  маєш  серце  золоте.
Будь  у  сім"ї  господарем  зразковим,
А  доленька  хай  щастячком  цвіте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671923
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.06.2016


От, чи зможу від себе втекти…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AL2zzX84HCs  [/youtube]

Буйні  трави  вже  скинули  роси.
Простяглася  стерня  на  полях.
Віддзвеніли    давно  гострі  коси,
На  узбіччі  проліг  битий  шлях.
.
Гірко  пахне  туман  полинами.
Але  чий  то    залишився  слід?
Зарости  ще  не  встиг  бур"янами...  .
Як  же  важко  йти  шляхом  убрід.

І  осіли  думки  тут  тривожні...
Літо  в  розпалі,  це  ж  не  зима.
Ми  з  тобою  в  цей  час  подорожні.
Більш  тепер  нас  ніщо  не  трима.

Може,  краще  піду  я  стернею?
Інший    шлях  собі  треба  знайти..
Не  тремтіти  ж    мені  тут  душею.
От,  чи  зможу  від  себе  втекти?

Вечоріє,  знов  дощ  накрапає,
Розверзлася  дорога,  слизька..
Я  дивлюся:  це  хто  там  чвалає?
Отаке  тобі,  це  ж,  мабуть,  я...





.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016


Так швидко тане свічка воскова…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7RcmnGyZ2BQ[/youtube]


Так  швидко  тане  свічка  воскова,
Коли  їй  не  підтримують  горіння.
Отак  і  в  серці  тануть  почуття,
Від  подиху  малого  миготіння...
Любов  у  серці  швидко  потуха.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016


Ти скажи таке слово…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vQUPb3x7WPc  [/youtube]



Ти  скажи  таке  слово,
Щоб  мурашки  по  тілу.
Ніби,  цвіт  веснянковий.
І  літати  хотіла.

Щоб  повірила  в  щастя,
Що  дістати  рукою.
Ти  знайди,  якщо  вдасться,
Несумісне  з  журбою..

Повноводне,  як  річка,
Де  нема  берегів.
І  світило,  як  свічка,
Щоб  вогонь  вічно  грів.

А  коли  я  захочу
Розлучитись  з  тобою,
Ти  зігрій  холоднечу...
Почуття  я  удвою.

Прив"яжи  мене  словом,
Зумій  з  долею  битись.
Щоб  від  грубого  слова
Не  вдалось  розлучитись...

Хай  цвіте  ніжним  цвітом,
Надихає  на  щастя,
Ти  знайди  слово  -  світло..
Може,  все  ще  удасться....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016


А я не можу з цим змиритись…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=srEmf6I7Dqw  


[/youtube]  

Літа  по  хаті  запах  липи.
І  я  не  сплю  уже  давно.
І  монотонні  чую  скрипи
Гілок,  що  дивляться  в  вікно.

То  старий  кущ  -  оздоба  саду.
Недавно  радість  дарував.
Та  я  відчула  в  нім  досаду,
Бо  цвіт  його  уже  опав.

А  вітер  пахощі  все  носить.
(І  всіх  дурманить  липи  цвіт),
То  між  дротами  заголосить,
То  перейде  на  дикий  сміх.

То  доторкнеться  ніжно  штори-
Задиха  ніжне  полотно.
І  оживуть  на  них  узори,
Як  квіти  кинуті  в  вікно.

А  то  пахне  мені  в  обличчя,
Розкида  пасми  моїх  кіс...
А  я  не  можу  з  цим  змириться,
Що    радість  цю  не  ти  приніс...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016


Та все в думках своїх гублюся…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eFAhYf44pW8[/youtube]



[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EufHXV-I-7I[/youtube]


Ритмічно  стукає  будильник,
Кидає  лампа  блідий  світ.
Мете  надворі  листя  двірник.
Це  новий  день  родивсь  на  світ.

Та  ще    дрімає  все  навколо.
Ніщо  ніде  не  шелесне.
Рум"яне  сонце  сходить  кволо,
То  раптом  полум"ям  сипне.

І  зашаріються  враз  хмари,
Немов  рум"янець  на  щоках.
І  побредуть,немов  отари,
По  їм  знайомим  лиш  шляхах.

Із  здивуванням  я  дивлюся,
На  вічний  цей  коловорот.
Та  все  в  думках  своїх  гублюся:
Чому  ж  життя    безповорот?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670402
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.06.2016


Не звільняйте серце від людини…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oj_gr3KBmNQ  [/youtube]
 
 


Я  сумую  за  тим,  чого  в  мене  немає.
І  вірю,  що  в  інших  йому  погано.
--------------------------------------

Не  звільняйте  серце  від  людини,
Що  колись  частинкою  була
Вашого  життя,  що,  як  зернина,
В  вашім  серці  ніжно  проросла.

І  не  рвіть  росток  цей  із  корінням,
Не  стирайте  всі  її  сліди,
Бо  колись  прийде  оте  прозріння,
Що  помилку  допустили    ви.

І  впадуть    тоді  на  серце  сльози,
І  від  їх  страждань  і  гіркоти,
Пройде  час  і  збудуться  прогнози,
Бо  це  так  зробили  саме  ви.

Не  пускайте  в  серце,  хто  зусилля,
Не  приклав,  щоб    подолати    шлях,
Бо  не  зійде  швидко  нове  зілля.
Буде,  як  іржавий  в  серці  цвях...

Що  жаліть    за  тим,  що  загубили.
А  назад  дороги  вже  нема.
Почуття  оті  вже  скам"яніли...
Згадуйте  тепер  лиш  крадькома...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2016


Прохання…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=53Gzq7ruBQ0  
[/youtube]

Ой  літо,  літо,  літечко,
Чом  з  холодом  прийшло?
Не  світить  у  віконечко
Нам  сонечко  давно.

Багате  тільки  зливами,
Напоєна  земля,
І  звуками  тужливами
Сумного  скрипаля.

Всели  у  серце  радість,
Порадуй  нас  теплом.
Не  б"ю  на  твоя  жалість,
Схиляюся  чолом.

Прошу  я  не  за  себе,
За  милого  свого.
Йому  тепло  так  треба,
Хоч  трішечки  твого.

Поганий  в  нього  настрій,
Так  хочу  задобрить.
Нервує    він  в  день  мрячний.
Ти    можеш  це  спинить..

Зміни  дощі  на  милість.
Завісу  опусти.
І  хай  всміхнеться  милий...
Промінням  освіти....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016


А я не знаю, що тобі сказати…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mcjAceTMXSI
[/youtube]

Знов  твій  дзвінок  порушив  тишу  ночі.
А  я  не  знаю,  що    тобі  сказать,
В  цей  час  сумні  згадались  твої  очі...
Та  ти  про  що  хотів  мене  спитать?

Не  думай,  що  так  легко  все  забути.
Минулим    живе  пам"ять  ще  чомусь.
А  голос  твій  так    рада  я  почути...
Та  не  скажу,  а  просто  посміхнусь.

А  серце  стукотить  в  цей  час  незвично.
Не  треба..  я  прошу,не  видавай,
Ведеш    себе  ти  якось  недоречно...
Вести  розмову  з  ним  не  заважай.

А  ти  мені  про  літній  дощ  холодний,
Що  хоче  відігрітися  душа...
Таким  здаєшся  зовсім  безпорадним...
А  сильний  дощ  розмову  заглуша.

І  я  не  знаю,  що  тобі  сказати...
І  з  голосом  байдужим  відпущу.
Та  гордість  не  дає  вслід  прокричати,
Що  я  тебе  сильніше    ще  люблю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016


А, може…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2n5vDw8DbbU  
[/youtube]


Любов  -  це  таїна  природи.
Хто  за  життя  не  взнав  цей  смак,
Хотів  душевної  свободи,
Не  відчував  її  ознак,

Той    зачерствілою  душею,
Узнать  не  зможе  теплоти,
А  серце  вкриється  іржею.
Не  подарує  доброти.

Ночами  спати  буде  міцно.
Нащо  йому  чекать  весни?
Пройде  життя  так  непомітно.
Вже  недалеко  й  до  зими...

А,  може,..  краще  буть  самотнім,
Ніж    віддаватись  без  кохання?
І  жить  життям  цим  безтурботним,
Не  піддаватися  стражданням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016


Чайна троянда

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uQz2p_pD4-s[/youtube]

Розлогий  кущ...  Цвітуть  троянди.
І  повнять  пахощами  світ.
Додолу  хиляться  гірлянди...
Проміння  сонячного  цвіт.

Не  просто  кущ  -  окраса  саду.
Пахучі    жовті  пелюстки.
Хибні  думки,  що  символ  зради
Ховають  в  себе    ці  квітки.

Троянда  жовта,  як  світанок,
Емблема  дружби,  чистоти.
Серця  не  здатна  тяжко  ранить:
Занадто  ніжні  колючки.

Хлюпоче  в  склянці  ніжна  квітка.
А  я  не  можу  зрозуміть:
Чом  розлучились    тоді  швидко,
Усе  тривало  тільки  мить.

Чи,  може,    дарував  їх  рідко.
Боявсь  -  зів"януть  у  воді.
Та  жовті  квіти  були  свідком,
Як  ми  були  ще  молоді...

На    них  я  з  ніжністю  дивлюся.
А  плин    років  не  спинить  час..
А  що  тепер?  Лиш  посміхнуся,
Згадаю  іноді  про  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2016


Та ранок промовчить про це сказать…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D5JBYrW0gI4  [/youtube]



Спахнуло,  як  від  страху,  темне  небо,
І  полум"ям  зайнявся  горизонт.
Прокинулись  птахи,піднявся  щебет.
І  землю  покида  солодкий  сон.

Загравою  палає  ніжний  ранок,
І  новий  день  повіки  відкрива.
Над  річкою  пливе  легкий  серпанок,
Навколо  знову  творяться  дива.

Пливе  кудись  по  річці    соломинка.
Ніхто  не  знає  :  довгий  чи  той  шлях.
І  де  наступна  буде  та  зупинка...
Невже,    в  душі  не  має  вона  страх?

А  хвильки,  нею  граючись,  кидають.
Іще  хвилинка  і  піде  до  дна.
Безжалісно  вітри  он  листя  обривають.
Далеко  осінь,  це  ж  іще  весна.

Закруте  річка  все  в  коловороті,
І  хто  кого  тут  може  врятувать?
Хоч  все  навколо  в  сонця  позолоті,
І  все  навкіл  тут  може  зчарувать,

Та  новий  день  несе  комусь  відраду,
І  буде  хтось  щасливим  у  цей  час.
Для  іншого  він  буде  день  безладу..
Та  ранок  промовчить  про  це    сказать..
--------------------------------------------

Гарних  вам  та  ніжних  світанків,
Радісних  та  теплих  днів,  мої  Друзі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668527
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 26.05.2016


Дрімає степ, напоєний дощем

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lg6xVxnqJ_c  [/youtube]


Дякую  ВІталію  Назаруку  за  ідею

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668174

-----------------------------------------------------
Дрімає  степ,  напоєний  дощем.
В  повітрі  зависає  дивна  тиша.
І  пахне  теплим,  свіжим  вітерцем.
Омитий  хліб,  немов  позолотішав.

Повільно  дозрівають  вже  хліба.
Червоні  маки  вогником  палають.
Між  ними,  ніби  стрічка  голуба,
Красуючись,  волошки  розцвітають.

І  очі  напуває  дивний  світ.
Це  вітер  уплітає  в  жовті  коси  
Чудові  барви,  неповторний  цвіт,
Що  для  душі  щасливу  мить  приносить.

Народжується  з  ночі  новий  день.
Весняний  ранок  п"є  із  квітів  роси.
Ми  вдвох  по  росах  босоніж  ідем,
Волошки  ти  уплів  у  мої  коси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016


Надув знов губки мій хороший…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rIFpmds_fQs[/youtube]



Надув  знов  губки  мій  хороший.
Я  знаю,  щось  уже  не  так.
Ти  мій  найкращий,  найсолодший.
Та  засмутив  мене..  Це  факт.

Із  ранку  все  чомусь  нервуєш.
Я  тортик  й  каву  принесла.
Та  ти  мене    чомусь  не  чуєш.
Може,  не  те  я  подала?

З  вікна    он  скочив  теплий  зайчик.
Торкнувся  він  твого  лиця.
От  ти  коварний,  любий  хлопчик.
Ти  будь  хорошим,  обіцяй.

Ну  ось  нарешті:  підняв  очі.
Усмішка  стерла  всю  нудьгу.
НЕ  переймайся,  мій  хороший.
Ти  знаєш,  як  тебе  люблю...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016


Усмішка - поцілунок для душі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2zBg7Tp3BBE      [/youtube]



Усмішка  -  поцілунок  для    душі.
Я  поглядом  тебе  своїм  ласкаю.
Пройшов  сезон,  закінчились  дощі.
І  я  тебе  знов  ніжно  обіймаю...

Тихенько  щось  шепоче  очерет
Вербичці  тій,  що  коси  полоскала.
І  так  хотілось    долі  взнать  секрет
В  зозулі,  що  десь  поряд  кукувала.

Як  я  чекала  слів  отих  простих,
І  ти  казав,  що  коси  пахнуть  літом.
І  вітер  з  нетерпінням  теж  затих...
Акація  рясніла  білим  цвітом.

І  гостро  пахли  квіти  степові.
Духмяний  вечір  зависав  над  ставом.
Та  десь  з"явились  хмари  грозові...
А  ми  дощів  в  цей  час  і  не  чекали...
















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2016


Поки надіюсь - я живу…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Pj3nLnlx3Ig  [/youtube]


Надія  на  щастя,  хай  навіть  облудна,
ніколи  не  причинить  людині  зла,
тому  що  вона  полегшує  життя.
 Лопе  де  Вега.

------------------------------------------------------------------
Коли  відчуєш:  тануть  мрії,
Тобі  мети  не  досягти,
Та  ти  згадай,  що  є  ж  надія,
Що  може  ще  допомогти.

І  ми  шукаєм  соломинку,
Щоб  нас  тримала  на  плаву.
Запам"ятай  у  цю  хвилинку:
Поки  надіюсь  -  я  живу.

І  зразу  станеш  сподіватись,
Забувши,  що  існує  зло.
Невдачі  будеш  посміхатись,
Щоб  від  душі  все  відлягло.

Світ  непростий,  такий  жорстокий,
Але  ти  мрію  не  кидай.
Посій  у  серці  своїм  спокій.
І  віру  мріям  ще  придай.

Не  дай  душі  упасти  в  відчай,
Упавши,  встань  і  знову  йди.
І  це  візьми  собі  за  звичай,
Щоб  вірний  шлях  в  житті  знайти...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667254
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2016


Далеких спогадів ковток…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Wjz5K5SBblY[/youtube]



В  напіврозчинене  вікно
Ввірвались  пахощі  жасміну.
Вони  хмильніші  за  вино.
І  бережуть  якусь  таїну.

П"янить  казковий  цвіт  квіток.
Нестримно  рветься  до  кімнати.
Далеких  спогадів  ковток
З  жасміном  хочу  порівняти.

Вдихаю  пахощі  медові,
П"ю  чай  із  ніжних  пелюсток..
Ласкаю  поглядом  з  любов"ю
Цей  райський,  неземний,    куток.

Цих  квітів  пахощі  -  душа,
Яка    в  кімнату  залітає.
Вона  на  згадки  спокуша
І  теплотою  огортає.

Дивлюсь  на  рай  я  крізь  вікно.
Гойдає  штори  ніжно  вітер.
Не  всім  квіткам  красу  дано.
Який    жасміну  дивний  витвір!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2016


Не гра вино у тім бокалі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FWm7DulBZTk        
[/youtube]

Не  завжди  збудеться,  що  хочеш.
Думки,  як  рій  усе  летять.
І  знову    голову  морочать,
Вночі  не  можуть  спокій  дать..

І  ти  летиш,  ще  в  серці  віра.
Та  там  не  ждуть  тебе  давно.
Лише  душі  все  зрозуміло.
Та  ми  обоє  мовчимо.

У  склянці  гілочка  жасміну,
Дарунок  твій  в  весняний  день.
Давно  відчули  уже  зміну.
От  забуття  не  йде  лишень.

Не  гра  вино  у  тім  бокалі,
Що  ми  колись  недопили.
І  нам  здавалось,  що  кохали..
За  течією  ми  пливли.

Любов  обурена  втікала,
І  озирнулася  лиш  раз.
Але  назад  не  погукала,
Лишивши  нас  вже  без  образ.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016


Коли дощі, неначе кара….

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4JrsexBX7IQ

[/youtube]


Коли  дощі,  неначе  кара,
Дивлюся  з  сумом  у  вікно.
Коли  насуне  нова  хмара,
Про  сонце  мрію  все  одно..

Коли  захочеться  поплакать,
(  Буває  інше  не  дано),
Не  будуть  сльози  мої  капать.
Сміюсь,  хоч  гірко,  все  одно.

Коли    узнаю  про    нещирість
Тих,  кого  друзями  зову,
Я  все  одно  їм  буду  вірить.
За  фальш  душі  я  їм  прощу.

Я  простягну  їм  свою  руку,
Знайду  слова,  щоб  шанс  ще  дать.
І    буду  вдячна  за  науку...
За  цим  не  буду  жалкувать.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666258
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 16.05.2016


І тобі, як завжди, пробачаю…


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0uriO9Bhs78    
[/youtube]

Відцвіла  вже  вишня  біля  хати.
Опада  тихенько  бузку  цвіт.
А  натомість  півники  чубаті
Дощовий  прикрасили  цей  світ.

Холодно..  Так  хочеться  зігрітись
У  обіймах  теплих  рук  твоїх.
І  до  серця  ніжно  пригорнутись,
І  забуть  про  те,  що  це  є  гріх.

Подивитись  пильно  тобі  в  очі,
Пропливти  на  човнику  бажань...
Десь  тихенько  вітер  зарегоче
Із  моїх  таємних  побажань.

Знаю:  він  до  тебе  все  ревнує,
Крила  розправляє,  щоб  обнять.
І  холодним  подихом  цілує,
Щоб  думки  нездійснені  прогнать.

То  пірнає  в  довгі  мої  коси,
Шарф  зриває  із  моїх  плечей,
То  збере  із  трав  прозорі  роси,
І  змиває  сум  з  моїх  очей...

Але  я  цього  не  помічаю,
Десь  думки  далеко  все  летять..
І  тобі,  як  завжди  пробачаю,
Що  не  можеш  ти  мене  обнять...






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016


Горобина ніч тому вина…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PHVlPISdA14  
[/youtube]

Знову  задощилось...  Непогода.
Сіється  крізь  решето  вода.
Та  для  мене  дощ  -  це  насолода.
Часто  йдуть,  та  це  не  є    біда,

Бо    дощі  народжують  веселку,
Кольоровим  знову  стане  світ.
І  признаю  я  свою  помилку:
Ніби  частий  дощ  для  душі  гніт.

Не  лякають  блискавки  і  грози.
Де  й  коли  побачу  цю  красу?
Але  це  природи  не  погрози,
Просто  в  час  такий  тебе  я  жду..

Ти  прийдеш,  як  завжди,  непомітно,
Сядеш  біля  мене  край  вікна.
Посміхнуся  я  тобі  привітно.
Горобина  ніч  тому  вина.

І  до  ранку  все  про  наболіле,
Що  нескоро  будуть  ще  дощі.
Добре  все  два  серця    розуміли,
Що  дощі  сезонні  вже  пройшли...












адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016


О Боже! Ти Всесильний, Ти все можеш…

О  Боже!  Ти  Всесильний,  Ти  все  можеш.
Поглянь,  прошу,  на    землю    із  небес.
Коли  ж  ти  цих  убивців  покараєш?
Нехай  здійсниться  чудо  із  чудес!

Хіба  їх  не  родила  жінка-  мати?
Були  ж    дітьми  такими,  як  усі.
Невже  в  дитинстві  вчили  їх  вбивати,
Втрачати  усі  цінності  людські?

Хто  їм  давав  можливість  так    карати,
Вбивати  так  жорстоко,  без  страху?
У  Тебе,  Господи,  про  це  хочу  спитати:
Чи  буде  кара  за  годину  цю  лиху?

За  сльози  матерів,  за  їхнє  горе,
За  те,  що  не  побачуть  вже  синів.
За  відчай,  безнадію  ціле  море.
За  долю,  що  гірчить,  немов  полинь...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664776
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2016


Тихенько стука дощ по підвіконню

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PMpizqgl6Z4  
[/youtube]



Тихенько  стука  дощ  по  підвіконню.
Здається,  що  йому  нема  кінця.
Ця  музика  тендітна,  монотонна,
Не  може  не  тривожити  серця.

Я  хочу  у  дощу  лише  спитати:
Ти  сльози  ллєш,  чи  просто  це  вода?
Чи  зможеш  мені  відповідь  ще  дати:
Чому  краса  так  швидко  ув"яда?..

А  музика  дощу  не  замовкає,
Торкається  душі    його  струна,
Що  відповідь  уперто  все  чекає:
Чом    молодість  не  вічна,  як  весна?

Де  ділися  роки  ті  безтурботні,
Чому  дорога  терном  заросла?
Назавжди  зачинились  дні  зворотні.
Ключі  від  них  вже  час  не  поверта.

Сумуємо  за  тим,  що  не  вернути
І  хочем  побувати  там  хоч  в  сні...
А  іноді  поплакать  і  збагнути,
Що  дякувать  повинні  й  цій  весні...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2016


Розцвів бузок побіля хати…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MQUsrzLn8KA[/youtube]
Весняна  злива  закінчилась,
І  свіжість  ринула  в  вікно.
У  серці  радість  поселилась.
Дивлюсь  на  світ  крізь  чисте  скло.

Розцвів  бузок  побіля  хати.
Знайомий  чую  аромат...
Щось    дощ    став  знову  накрапати,
Як  і  тоді,  сто  літ  назад.

Пахучі  грона  пригортаю,
Та  не  шукаю  пелюстки,
Бо  вже  в  минуле  зазираю.
Жаль,  не  збулись  мої    думки,

Але  ці  пахощі  чудові,
І  цей  дрібненький  теплий  дощ,
Відродять  ті  часи  медові,
Яким  прижитись  не  вдалось...






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2016


Сонячні мрії…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o_m1FyNqU7E  [/youtube]



Клубочиться  туманом  легкий  сум,
Пливе  собі  поволі  над  рікою.
Він  зітканий  з  рожевих  моїх    дум,
Що  не  дають  давно  мені  спокою.

Моїх  думок  притишений  політ...
За  обрій  тихо  сонечко  сідає,
І  зморений  турботами  мій  світ,
Спочити  вже  від  клопотів    бажає.

На  човнику  моїх  бажань  і  мрій,
Чарівна  нічка  тихо  припливає,
Торкається  ледь  сонних  моїх    вій,
І  сон  мої  думки    перемагає.

І  я  повільно  кану  в  забуття.
І  десь  там  розчинились  усі  мрії.
Окутують  вже  нові  відчуття,
І  зникли  всі  ознаки  безнадії.

Веселка  розцвіта  після  дощу.
Купається  поляна  в  зливі  сонця.
Я  до  своєї  мрії  вже  біжу...
Та  промінь  розбудив,  що  у  віконці...












адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016


Сльоза - не сіль…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OPbRyTpyqco        

[/youtube]

Маленькі  дві  тепленькі  горошинки,
Дві  крапельки  скотились  по  лиці.
І  впали  на  траву,  як  дві  росинки,
Ковзнувши,  обережно  по  руці,    

Засяяли  на  травах  діамантом..  
Здалося  -  то  попадали  зірки.  
Трава  сіяла  гречно  аксельбантом  -  
То  жінки  сльози  скоїли  тремкі.

А    поряд  розпустились    ніжні  квіти,
Притихли  в  здивуванні  і  вітри.
Жіночі  сльози  можуть  навіть  гріти,
Але  не  ті,  що  ллються  від  жури.

Усмішка  вперемішку  зі  сльозами.
Можливо,  це  слабинка  всіх  жінок.
Зігрійте  нас    красивими  словами,
До  радості  зробіть  ви  першим  крок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016


Розчарування…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YHEZAzntgK8
[/youtube]


Хто  з  вас  узнав  розчарування,
Коли  з-під  ніг  пливе  земля,
І  зупиняється  дихання,
І  все  без  жалю  спопеля?..

Бува  проходить  щось  в  житті,
Смакуєм  ми  тоді  зневіру.
І  часто  так,    по  простоті,
Катуєм  душу  ми  безміри.

Чому  так  сталося?  Чому?
Де  тут  помилку  допустили?
Цю  ситуацію  складну
Не    раз  уже  ми  прокрутили.

А,  може,  все  почать  спочатку,
Зібрать  уламки  помилок?
І  склеїть  знову  кожну  частку,
І  завести  новий  листок?

Дурить  себе,  що  все,  як  нове.
Ну  що  там  шрами?  То  пусте...
І  знов  життєвий  пливе    човен,
Все,  ніби  нове,  та  проте...

Не  треба  склеювать  уламки,
Що  не  прижилось  -  відпусти..
Може,  колись  в  туманні  ранки,
Почуєш  ти  :  Мене  прости...

Та    ми  давно  уже  простили.
З  журбою  дивимся  в  вікно...
І  намагаємось  щосили,
Забуть,  що  втратили  давно..








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2016


Для друзів сонце зберегла…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hQCZVsAIKvw[/youtube]

Коли  погода  знов  не  дуже,
Чекаєм  сонця  і  тепла.
Та  я  дивлюсь  на  це  байдуже:
Для  друзів  сонце  зберегла..


Воно  завжди  у  моїм  серці,
Їм  половинку  я  віддам.
Пошлю  я  кожному  в  конверті,
І  волю  теплим  дам  словам.

Нехай  від  слів  душа  розквітне,
В  серцях  веселка  розцвіте.
Вони  відчують  непомітно:
Тепленьке  сонечко  вже  йде.

Мені  із  друзями  так  любо,
Бо  що  життя  моє  без  них?
Немов  без  хмарок  синє  небо,
Цвітіння  квітів  без  весни.

Нехай  дощі  ідуть...  Так  треба!
А  після  них  завжди  тепло.
Така  в  народі  є  прикмета.
Хороше  слово  -  це  срібло...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660174
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.04.2016


Здається зовсім близько щастя…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WPy-qxa8cgY
[/youtube]
 

Нерідко  туга  за  однією  втраченою  радістю,

Може  затьмарити  всі  інші  насолоди  світу..

---------------------------------------------------------------

Десь  ллється  музика  мінорна,  
І  серце  б"ється  в  такт  її.
Вона    всесильна,  чудотворна:
Вселя  надію  у  душі.

Здається  зовсім  близько  щастя.
(Не  може  сум  затьмарить  світ.)
Хоч  доторкнутись,  може,  вдасться,
Відчуть  відради  в  серці  цвіт.

Принишкли  трави  і  дерева.
Затих  і  вітер  серед  віт.
І  світ  навколо  вже  рожевий,
І  щастя  тут,  біля  воріт...

Усе  тихіше  чуть  акорди,
Повільно  музика  стиха.
Від  коливання  амплітуди
Реальність  світу  ожива..

Відчувши  радості  краплинку,
Затихнуть  в  серці  жалі,  біль.
Вона  для  мене  соломинка,
Серед  життєвих  трима  хвиль..  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2016


Холодне, непідступне, одиноке…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6Ru88v92pDI    
[/youtube]

«  Есть  небеса  бесконечно  высокие  -
Выше  прилипчивой  будничной  пыли,
Вечно  зовущие  и  одинокие.
Стоя  под  ними,  мечтаешь  о  крыльях.  »  

Вероника  Иванова
--------------------------------------
Уважно  задивилася  у  небо,
Із  криком  пролетіли  журавлі.
В  цей  час  згадала  знову  я  про  тебе...
Нащо  залишив  в  серці  ти  жалі?

Як  цяточка  зникали  в  синім  небі.
Ще  довго  я  дивилась  їм  услід.
Пухнасті  хмари,  наче    білий  лебідь,
Підтримували  крильми  цей  політ.

Та  синє  небо  ніби  посивіло,
Приймаючи  із  радістю  гостей.
І  двері  перед  ними  відчинило...
А  я  все  не  відводила    очей...

Холодне,  непідступне,  одиноке,
Воно  одне  у  світі  тільки  в  нас.
Дарує  всім  красу,  а  потім  спокій...
Загадкою  нас  манить  повсякчас...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2016


Ранкова свіжість

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=I3_uLk1K-MU  [/youtube]


Ранкова  свіжість  знов  дарує  радість.
Блистять  на  сонці  крапельки  дощу.
І  забуваєш  про  вчорашню  слабкість.
Проблеми  всі  без  жалю  відпущу.

Солодкий  час,  шматочок  шоколаду,
Чи  промінь,  що  заглянув  у  вікно,
Навів  в  душі  вже  нового  розкладу,
Що  витримати  треба,  як  вино.

І  жорнова  життя  знов  закрутились.
Крізь  решето  просіється  мука.
Лиш  спогади  в  душі  десь  залишились,
Що  зараз,  ніби  висохла  ріка.

Весна  вже  набирає  нові  фарби.
Бруньки  чекають  ніжного  тепла.
І  оживуть  у  серці  знову  скарби,
Які  колись    розкрити  не  змогла.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016


Умійте пробачать…

Фразу  «прости  мене»  найчастіше  говорять  люди,  не  винуваті  ні  в  чому,  вони  просто  дорожать  відносинами  На  відміну  від  деяких!


Один  юнак  залишив  батьківський  будинок,  образивши  батька  і  матір.  
Життя  його  стало  легковажним,  і  незабаром  він  потрапив  до  в'язниці.  Розкаявшись  у  своїх  вчинках,  він  вирішив  повернутися  в  отчий  будинок  після  того,  як  вийде  з  ув'язнення.  Незабаром  цей  день  настав.  Але  він  не  наважувався  повертатися  до  рідних,  бо  аж  надто  багато  горя  він  їм  приніс.  Тоді  ця  людина  написала  їм  листа,  де  просила  пробачити  його,  і  якщо  вони  це  зроблять,  то  нехай  повісять  на  вікно  його  спальні  білий  носовичок.  Він  пройде  повз  свій  будинок  і  відразу  зрозуміє,  чи  варто  заходити  в  нього,  або  ж  його  не  чекають  там.  День  був  призначений.  І  ось  рано  -  вранці    син  йде  по  вулиці,  на  якій  пройшло  його  дитинство.  Він  наближається  до  свого  дому.  Серце  калатає  в  грудях.  Він  зупинився  перед  тим,  як  повернути  за  кут.  Ось  зараз  він  зробить  це  і  побачить  червоний  цегляний  будиночок  з  виходом  на  вулицю  вікном  його  спальні.  Він  заплющив  очі,  зробив  останній  крок,  і  ...  що  ж  відкрилося  його  очам?  Він  не  побачив  червоного  цегляного  будиночка.  Все  було  білим:  хустки,  хусточки,  великі  простирадла  -  весь  будинок  був  обвішаний  ними.  Батьки  боялися,  що  він  може  не  помітити  маленької  хусточки  і  пройти  мимо.  Вони  боялися  остаточно  втратити  сина  і  зробили  все  можливе,  щоб  він  зрозумів,  що  він  прощений.

(Текст  із  інтернету).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657060
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016


Коли погода й настрій одне ціле…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=c1CWZKXZc_8[/youtube]



[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AqspuXjWyGo[/youtube]
-

Коли  погода  й  настрій  одне  ціле,
То  я  спішу  в  людський  коловорот.
І  швидко  все  зникає  наболіле,
Життя  приймає  інший  поворот.

Десь  губляться  проблеми,  що  гнітили.
Вітрами  гнані,  зникли  тепер  геть.  
І  десь  беруться  знову  нові  сили,
Що  душу  повнять  вірою  ущерть.

На  все  дивлюся  іншими  очима:
Усмішки  тоді  вчуся    помічать.
А  тихий  шепіт  вітру  за  плечима,
Навчить  у  серці  радість  відчувать.

І  я  тоді  спішу  назустріч  сонцю.
Там    промені  назустріч  струменять.
І  мало  світу  того,  що  в  віконці,
Так  хочеться  весь  світ  тоді  обнять.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2016


Найкращий сміх - це над собою…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V5XyIFOYmUM  
 [/youtube]

Коли  надворі  дощ,  нема  тепла,
То  в  серці  теж  чомусь  тоді  негода.
Але  проста  усмІшка  все  здола,
І  зміниться  в  душі  тоді  погода.

Коли  надвір  виходиш  ти  сумний,
І  ніби  все  у  чорно-білих  фарбах,
Усмішку  ніжну    дарувать  зумій,
І  світ  тоді  весь  буде  у  оздобах.

Але  найкращий  сміх  -  це  над  собою,
Коли  зуміє  хтось  вас  обдурить.
І  сміх  тоді  воює  із  журбою,
І  може  дуже  вдало  тут  схитрить.

Від    сміху  потечуть  гіркі  сльозинки.
Сміємося,  що  ходим  в  дураках..
А  щастям  ми  вважаєм  ті  хвилинки,
Коли  ми  сміємОся  просто  так.

Тож  смійтесь  на  здоров"я,  любі  друзі.
Найкращі  ліки  -  сміх  від  всіх  недуг.
І  кажуть  недаремно,  по  заслузі:
В  житті  у  нашім  сміх  -  надійний  друг.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2016


То не сльози були, гіркий сік…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=q1wqEOmgJdw[/youtube]

Вільний  вітер  гуляє  у  полі.
Припада  до  берізки  грудьми.  
Одинокий,  така  в  нього  доля.
Зна:буває  таке  й  між  людьми.  

Ніжно  гладить  березові  віти.
Чом  же  плаче  берізка,  не  зна.
Може,  теж  сиротина  в  цім  світі?
І  до  себе  крильми  пригорта.

А  березовий  сік  -  її  сльози.
Краять  душу  безрідну,  сумну.
Зупинити  їх  просто  невзмозі:
Нескінченна  ріка...  не  до  сну.

Колискову  співа  серед  ночі,
Годі  плакать,  ну  досить,  сестрице.
Закривай  свої  світлії  очі.
Ти  біленька,  моя  лебедице.

Бачиш,  вже  журавлі  прилетіли,
Швидко  весну  розбудить  їх  крик.
Он,  як  хмарка,  вгорі  забілили...
(То  не  сльози  були,  гіркий  сік...)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2016


Моя сльоза - це не вода…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KDIjEyZ3zTI  [/youtube]

Люблю,  коли  понуре  небо  
Сльозами  вікна  омива.
А  лить  свої,  нема  потреби:
Моя  сльоза  -  це  не  вода.

Я  не  з  плаксивих  -  сильна  жінка,
Та  час  дощів  наводить  сум.
І  діамантова  сльозинка
Впаде,  народжена  із  дум.

Чомусь  усе  переплелося.
Що  може  буть  тому  виною?  
Хіба  тому,  що  не  збулося,
І  я    сумую  за  тобою..

А  дощ  холодний  душ  на  нерви.
Лікує  рани,  що  болять
За  тим,  що  роки  уже  стерли,
Та  час  від  часу  ще  щемлять..


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016


Чи можна утекти самим від себе…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9MCp8HeQOZU[/youtube]
Нужно  умереть  для  одной  жизни,  чтобы  войти  в  другую

Анатоль  Франс




Чи  можна  утекти  самим  від  себе,
Забути    те,  чим  ми  жили  колись?
Хоч  часто  не  бува  у  тім  потреби,
І  розум  все  підказує:  спинись.

Покинути  -це  значить  просто  вмерти,
Щоб  в  іншому  воскреснути  колись.
І  в  іншій  опинитись    круговерті.
Радіти,  що  бажання  вже  збулись.

І  лиш  душа  не  може  з  цим  змиритись:
Лишилася  частинка  там  її.
І  хоче  так,  щоб  в  тім  не  помилитись.
В  бажанні  і  душі  ідуть  бої..

А  час  іде...Нема,  чого  хотіли.
Чого  шукали,  зовсім  це  не  те.
Літати  вже  тепер  немає  сили.
І  вітер  пір"ям  зірваним,  мете..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016


Надіюсь врятуватись від негоди…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZFb7rMkmKsg  
[/youtube]
[

Зморився  день.  Іде  на  відпочинок.
Останні  промені  торкнулися  вікна.
І  попливли  вогнем  серед  хмаринок.
Недовго  це  тривало  -  мить,  і  вже  пітьма.

А  вечір  сивочубий  ліг  на  плечі.
І  смуток  випитий  душею  аж  до  дна.
Лише  думки  так  мріють  все  про  втечу
Туди,  де  квітами  вже  дихає  весна.

Он  за  вікном  ще  сад  відпочиває.
Злітають  з  вишень  білі-білі  пелюстки.
Та  це  зима  щось  знову  затіває...
І  я  міцніше  все  тримаюся  руки

В  надії  врятуватись  в  цю  погоду.
А  темна  ніч  широкі  крила  розкрива,
Вона  нас  двох  рятує  від  негоди.
Весною  сніг  холодний  землю  пелена..

Гарячий  чай  і  теплі  твої  руки...
Зітруть  з  душі  моєї  хибну  усю  суть.
Серед  зими  почую  весни  звуки.
Прокинуться  квітки  від  сну  і  зацвітуть.




 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016


Про що ти думаєш, пташино?



[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X-PbvM6-dbQ[/youtube]
Сидить  на  гілочці  синичка
І  сумно  дивить  в  вікно.
Немов  камінчик,  невеличка.
Щось  не  клювала  і  зерно...

Про  що  ти  думаєш,  пташино?
Чому  сумний  у  тебе  вид?
Весна  жаданна  ще  прилине.
Чи,  може,  холод  цей  набрид?

Невже,  гнітить  тебе  самотність?
У  вас,  мабУть,  як  і  в  людей.
І  ти  відчула  безнадійність
Своїх  нездійснених  ідей.

Поїж,  пташиночко  маленька.
Забудь  про  жалі  всі  свої.
І  звесели  своє  серденько.
Співають...чуєш?  ..  солов"ї...

А  твій  же  спів  від  їх  не  гірший.
Не  раз  був  радістю  мені.
Порадуй  ним  ти  душі  грішні,
Що  теж  чекають  теплі  дні...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652502
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2016


Твоє ім*я в моїй мобілці…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=j-JSFbXwbs0[/youtube]

Твоє  ім"я  в  моїй  мобілці.
І  чуть  мені  серцебиття.
І  крає  серце,  як  сопілка,
Приємне  серцю  відчуття.

Моя  мобілочка  зі  мною.
В  руках  тримаю,  як  триптих.
І  серце  мучиться  журбою,
Коли  не  чує  слів  твоїх.

В  чеканні  заніміє  тиша,
Бо  я    чекаю  все  дзвінка.
І  ситуація  складніша,
Якщо  хвилина  ця  близька.

Ось  десь  здалека  лине  голос,
Чекала  я  його  давно...
(Здається  квітне  поруч  лотос).
Я  чую  рідного,  мого.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016


Лунала музика дощу…


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3thnpjRfNqU

[/youtube]


Ранкове  сонце  освітило,
Дощами  зрошену  траву.
А  нічка    очі  опустила,
Згадавши,  зливу  грозову.

Цей  перший  грім  нагнав  їй  страху.
Летіли  стріли  врізнобіч.
Це  йшла  весна  знайомим  шляхом,
І  що  до  того  їй,  що  ніч!

То  не  біда,  що  мокрі  ноги,
Зате  у  квітках  голова.
Не  мала  й  крапельки  тривоги,  
Душа  від  радості  співа.

Розправив  вітер  мокрі  крила
І  слухав  музику  дощу.
Весна  природу  покорила...
А  дощ  тихенько  раптом  вщух...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651002
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.03.2016


Любов, що має запах квітів…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xZX4jdzu3YQ      

[/youtube]

Розлогий  степ,  трава  по  пояс.
І  де-не-де  мачок  цвіте.
Десь  поряд    чуть  зозулі  голос.
Весна    всміхаєтьтся,    іде.

Знов  накрапає  сивий    дощик,
Фарбує  листя  в  діамант.
А  до  душі  приємний  дотик,
Усмішки  ніжної  гарант.

Я  не  питатиму  в  зозулі,
Чи  долю  щедру  маю  я,
Бо  знаю  все  я  про  минуле,
А  те,  що  буде,  то  брехня.

Бо  я  біжу  назустріч  сонцю,
Вдихаю  пахощі  трави.
І  бачу  вже  на  горизонті
Заграви  давньої  мети:

Любов,  що  має  запах  квітів,
Ввібрала  крапельки  роси,
(Вона  для  серця  краще  ліків).
Неси  мене  у  світ  краси!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


Якщо колись відчую: полюбила…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fRaIQK__UXE

[/youtube]

І  сонце  сходило  в  безодні…
Ти  не  прийшла  в  вечірній  час.


Олександр  Олесь

----------------------------------------------

Якщо  колись  відчую:  полюбила,
Спахне  на  небі  знов  ясна    зоря.
Зроблю,  щоби    не    тліла,  а  горіла.
Проміння,  щоб  ясніші  янтаря.

І  душу  ніжним  вогником,  щоб  гріла.
Щоб  не  пустий  душі    був  оцей  зліт.
Ясніше  всіх    на  небі,  щоб  зоріла.
Як  квітка  весняна,  як  первоцвіт.

Від  погляду  мурашки,  щоб  по  тілу.
І  знову  захотілося  так  жить.
І  цю  любов,  нехай  вже  запізнілу...
Я  зможу  дорожити  кожну  мить.

Повірю  в  того,  хто  в  моєму  серці,
Відчувши,    дотик  рідної  душі.
І  разом  ми  підемо  по  веселці,  
Що  теплі  дарували  нам  дощі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016


Бывает, что любовь слепа…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7DwM19JH6EI
[/youtube]
Умирает  любовь  от  усталости,  
а  хоронит  её  забвение.  (Ж.  Лабрюйер)


Бывает,  что  любовь  слепа
К  тебе  без  вызова  приходит.
И  ей  ответит  вдруг  тоска.
И  игры  с  ней  подчас  заводит.

Душа  же  дышит  равнодушно:
Она  её  ведь  не  звала,
Но  приняла  её  послушно,
Не  ощутив  того  тепла.

Любовь  всё  чувствует  злодейка.
За    ложь  захочет  отомстить.
И,  несомненно,  чародейка
За  всё  сумеет  отплатить.

Уйдёт  тихонько,  незаметно,  
Как  и  тогда  к    тебе  пришла.
Зачем  любовь  ей  безответна.
Теперь  лишь  только  поняла...

Бывает,  что  любовь  пройдёт  сама,
Ни  сердца  не  затронув,  ни  ума  (  Низами  Гянджеви),










адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649054
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.03.2016


Дрібненький дощик освятив весну…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=l8plcmeM0ec[/youtube]
Дрібненький  дощик  освятив  весну,
Невпевнено  на  землю,  що  ступає.
Земля  ще  не  прокинулась  від  сну:
Зимовий  сон  ніяк  ще  не  здолає.

Не  чути  лише  музики  краплинок,
Що  падали  колись    із  мокрих  стріх.
Струмки  не  потечуть  із  тих  сльозинок,
Що  дощ  оцей  покрапав  нам  на  сміх.

Приємний  вітерець  пірна  в  волосся.
Зриває  з  плеч  прозорий  ніжний  шарф.
Гоню  думки  про  те,  що  не  вдалося...
Весна  прийшла,  а  значить  буде  шанс.

Так  хочеться  вдихнути  запах  квітів.
І  впасти  серед  поля  поміж  трав.
Відчути,  що  буває  щастя  в  світі.
Купатися  в  промінні  цих  заграв.  





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2016


Сміх крізь сльози…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dtk1ePpVINg

[/youtube]

 Сміх-  це  сонце:  воно  проганяє  зиму
з  людського  обличчя.  В.  Гюго

-------------------------------------
Життя  складається  із  сміху,
Із  сліз,  зажури  і    зітхання.
І  часто  сміх  бува,  як  втіха,
Коли  покинуло  кохання.

Тоді  цей  сміх  у  нас  крізь  сльози,
Ми  сміємось  над  собою,
Коли  збуваються  прогнози,
Що  посміялись  над  тобою.

І  ходиш  довго  ти  у  дурнях.
Не  бачиш  толку  в  тім,  щоб    плакать.
Хоч  сивиина  цвіте  на  скронях,
Ти  добре  знаєш,  за  що  плата.

Від  сліз  рятуємось  ми  сміхом.
Ми  сміємось,  щоб  не  тужити.
Сміятись  нам  не  є  це  гріхом.
Із  сміхом  просто  легше  жити.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2016


Вітання чоловікові на День народження…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mapt-xmv4Hc    
[/youtube]
Надворі  весна  уже  скоро  настане,

І  крига  зимова  вже  швидко  розтане.

Хай  сонечко  ясне  загляне  в  вікно,

До  тебе  привітно    всміхнеться  воно.

І  я  тобі  щастя  в  цей  день  побажаю.

Слова,  ніби  квіти,  в  букет  поскладаю.

Таких,  як  ти  в  мене,  бува  небагато.

Надійний  мій  Друг  і  зразковий  ти  тато.

Хай  Бог  береже  від    лихих  ворогів.

Хай  збудеться  те,  що  давно  ти  хотів.

А  поряд  з  тобою  Надія  й  Любов.

Щоб  всі  негаразди    ти  легко  зборов.

Хай  щастям  наповняться  роки  твої.

І  знай:  тебе  люблять  всі  друзі  і  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646263
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.02.2016


Моїм Друзям…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DWJfMhSXpDM
[/youtube]


Із  слів  сплітаю  я  мереживо.
Тоненьке,  ніжне  полотно.
Торкаюсь  душ  я  обережно,
Кого  люблю  давним  давно.

Як  павучок    плету  узори,
Вплітаю  бусинки  живі.
І  мерехтливі    теплі  зорі,
Що  позбираю  у  траві.

Я  відігрію  їх  в  долонях,
Скупаю  в  росах  голубих.
Іще  дзвіночки,  хай  продзвонять,
Що  вас  люблю  я,  друзі,  всіх.

За  те,  що  завжди  ви  зі  мною,
Що  дарували  мені  сміх.
І  сум  проходив  стороною...
За  доброту  люблю  вас  всіх...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644058
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.02.2016


Ви бачили, як квітка розцвітає?




Ви  бачили,  як  квітка  розцвітає,
До  сонця  простягає  пелюстки?
Як  ранок  прокидається...світає,
То  щастя  значить    мали  у    житті.

Ти  можеш  відчувати  запах  м"яти,
Хвилює  ніжна  пісня  солов"я,
То  можу  я  упевнено  сказати:
Не  може  в  такім  серці  бути  зла.

Ти  бачиш  світ  навколо  кольоровим,
І  здатен  дарувать  своє  тепло,
То  ти  живеш  тоді  життям  здоровим.
Вважай,  що  у  житті  тобі  везло.

Коли  хвилюють  маки  серед  степу,
То  значить  не  черства  твоя  душа.
А  спраглому  даси  води  у  спеку,
Не  з"їсть  ніколи  душу  цю  іржа.

З  такими  легко  йти,  тримать  за  руку.
Чужу  біду    приймають,  як    свою.
Такі  ми  вчинки  приймем  за  науку.
Подякуєм  за  Людяність  твою..






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2016


Трясеться іноді душа від страху…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2SfRKZktYKg  
[/youtube]

Трясеться  іноді  душа  від  страху,
І  ти  не  можеш  нею  володіть.
І  ноги    підгинаються  від  жаху.
І  ти  себе  не  знаєш,  де  подіть..

І  умовлять  її  тоді  даремно:
Не  слухає  ця  бісова  душа.
Це,  звісно,  відчувати  неприємно.
І  збоку  оцей  вид  не  прикраша.

Чому,  душе,  ти  трусишся,  як  заєць,
Всі  умовляння  відкидаєш  геть?
Зі  мною,  може,  в  піжмурки  ти  граєш?
Та  досить,  я  награлася  вже  вщерть.

Тримати  нерви  у  руках  не  кожен  вміє.
Чому  це  править  всим  в  житті  душа?
Вона  живе  у  нас,  все  розуміє.
В  житті  підтримать  завжди  поспіша...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2016


Молодість, ти хоч приснися…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QrmIjjaqJ4o[/youtube]

Літо  ввірвалось  в  кімнату,
Диха  на  мене  теплом.
Місячна  ллється  соната,
Щедро  дарує  сріблом.

Зараз,  як  завжди,  не  спиться.
Роєм  літають  думки.
Молодість,  ти  хоч  приснися.
Де  ж  ті  поділись  роки?

Хоч  на  хвилинку  прилиньте,
Я  не  прошу  вже  на  час.
З  дальніх  доріг  відпочиньте...
Все  ще  я  мрію  про  шанс.

Гляньте  на  мене  уважно:
Я  вже  не  та,  що  була.
Поряд  літа  вже  поважні,
Що  потребують  тепла.

Книгу  життя  все  гортаю.
Знаю,  були    помилки.
Добре  я  все  пам"ятаю...
Тільки,  життя,  не  спіши...







.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2016


Уважно слухаю твій голос…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ayv-NmHTwsA[/youtube]

Уважно  слухаю  твій  голос.
Не  чую,  що  там  кажеш  ти...
Неначе,  розцвітає  лотос...
Боюся  дух  перевести.    

Про  щось  питав,  та  я    не  чула.
Думками    поряд  вже  була.
Чомусь  про  все  в  цей  час  забула.
Лиш  голос  слухати  могла.

У  заметілі  слів  ласкавих,
Затихли  навіть  солов"ї.
І  тихо  -  тихо  сад  вишневий
Скидав  на  землю  пелюстки.

Звучить  мелодія  далека,
А  як  торкається  душі!
Долає  відстані  так  легко,
І  розчиняється  в  тиші.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016


Я все чекаю: розпогодиться…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GBD1R-ML8wQ  [/youtube]

Я  все  чекаю:  розпогодиться.
Загляне  сонце  у  вікно.
І  все  хороше,  знов  відродиться.
І  буде  все,  як  і  давно.

Прокинусь  з  посмішкою  вранці.
Який  чудовий  білий  світ!
Зустріну  друзів,  маю  шанси:
Бо    умивається  он  кіт.

Всі  неудачі  пересіються.
На  дні  залишиться  зерно.
Здійсниться  те,  про  що  все  мріється.
Життя  закрутиться    жорно.

І  заскриплять  міцні  колеса.
З  зерна  посиплеться  мука.
Із  серця  радість  обізветься,
Загра,  немов  ріка  стрімка.

І  світ  навколо  кольоровий,
Без  чорних  смужок  і  війни.
І  поцілунок  твій  медовий
Відчую  я  тепер  не  в  сні...












адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2016


Простить себя за тот далёкий грех…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Y0SLnbBHDGQ[/youtube]



В  дали  от  дома  в  поздний  час,
Мы  помним  тех,  кто  помнит  нас,
И  только  бы  хватило  сил,
Забыть  про  тех,  кто  нас  забыл.  (Неизвестный  автор)

------------------------------------------------------------------------

Но  память  помнит  то,  что  надобно  забыть.
Забыли,  что  всё  это  разрушали?
Так  хочется  туда  вновь  дверь  открыть...
Прошли  года,  но  что  же  мы  в  печали?

А  память  нас  наказывает  строго:
Но  почему  прощать  мы  не  могли?
Ведь  сами  ошибались  мы  так  много.
Ну  почему  Любовь  не  сберегли?

Легко  прощают  женщины  обиды,
Но  как  нас  научить  всё  забывать?
Была  ошибка  и  прощенье  -  квиты,
Но  боль  обиды  будет  волновать.

Когда  идут  дожди  -  на  сердце  грустно.
Всё  память  нас  ведёт  в  далёкий  мир.
А  на  душе  тоскливо  очень,  пусто.
В  который  раз  провинность  пережив.

Но  музыка  звучит  ещё  в  душе.
А  за  окном  кружится  белый    снег.
Как  хорошо    всё  вспомнить  в  тишине...
Простить  себя  за  тот  далёкий  грех..






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638791
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2016


То Любов із підбитим крилом…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=md4zX9bLeTg[/youtube]

Біла  пташка  літає  над  морем.
Чимсь  схвильована,  гірко  кигиче.
Не  спіткало  її  якесь  горе?
Когось  бідна  пташина    все  кличе...

То  не  пташка  літа  білокрила,
То  Любов  із  підбитим  крилом.
Їй  літати  з  одним,  нема  сили.
У  душі  невимовний  надлом.

В  однім  серці  була  поселилась.
Так  хотіла  щасливою  стать,
Але    гірко  вона  помилилась:
Марно  ласки  в  цім  серці  чекать.

Полетіла  із  жалем,  зітхнувши.
Де  шукати  ій  нове  тепло?
Може,  все  таки  ще  повернутись,
Бо  від  серця  уже  відлягло?

А  надворі  мороз  припікає,
Чом  жорстокий  оцей  білий  світ?
А  Любов  усе  вихід  шукає...
Отаких  так  багато  сиріт..
-------------------------------------------
Події  у  творі  не  стосуються  автора.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


Повіривши в Любов цю превелику…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GZanbHYEXns  
[/youtube]

Я  маю  в  серці  те,  що  не  вмирає...

Леся  Українка.
------------------------------------------    

Як  добре  мати    в  серці  те,  що  не  вмирає,
Тоді  цвіте  любов  на  зло    вітрам.
І  тих,  хто  втратив  вже  надію,  зігріває.
Хай  вічним  буде  цей  Любові  храм.

Нехай    він  буде  повноводним,  ніби  річка.
Притягують  барвисті  береги..
Ніколи  не  розтане,  ніби  тонка  свічка,
Як  доля  дарувала  -  збережи...

Вона  не  зна  ніколи  злості  і  вагання,
Не  зрадить,  не  покине  в  важкий  час.
Коли  ми  в  розпачі,  дарує  сподівання,
Без  зайвих  пустих  слів  і  без  прикрас.

І  хай  рокам  не  знаєм  ми  давно  вже  ліку,
І  скільки  вже  пройшло  холодних  зим,
Повіривши    в  Любов  цю  превелику,
Ти  вічно  серцем  будеш  молодим.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016


Друзі, я вас всіх обіймаю…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=McssROoJ9sk  [/youtube]

"В  кожній  людині  сонце,  тільки
дозвольте  йому  світити"  (Сократ)

------------------------------------

Тільки  ранок  настане,  посіріє  навколо,
Пригорнуся  до  тебе  і  тихенько  скажу:
Я  люблю  тебе,  любий,    як  нікого  й  ніколи,
Цю  любов,  як  дарунок,  я  її  бережу.

Я  тебе  обіймаю,  це  для  мене  приємно.
Відчуваю,  що  сонце  в  твоїм  серці  живе.
Знаю  точно,  що  любов    в  нас  з  тобою  взаємна,
Тож  гармонію  й  щастя  у  житті  надає.

Обіймаю  і  друзів  тих,  хто  близько  й  далеко.
Я  вас  всіх  поважаю  і  за  вірність  люблю.
Хай  живеться  і  любиться  у  житті  вам  всім  легко.
Свою  ніжність,  повагу  вам  в  серця  переллю.

Я  вас  всіх  обнімаю,  знаю  дружбі  ціну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637453
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2016


З Днем народження, Оксанко Корозлик….


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PHuG8wOcMKE  [/youtube]

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JaCbYIxzm4Y          
[/youtube]



Пролісок  пробивсь  крізь  товщу  снігу.
Подививсь  навколо...  ще  зима.
Дуже  схоже  щось  так  на  відлигу,
Тільки  от  весни  іще  нема.

Сумно  стало  тільки  на  хвилинку...
Я  ж  родився,  нащо  тут  журба?
Те,  що  навкруги  ще    не  травинки,
Це  для  зим,  ми  знаєм,  не  біда.

А  на  небі    світить  ясне  сонечко.
Хмарки,  ніби  лілії  цвітуть.
А  батьки  радіють  своїй  донечці.
Хай  щасливим  буде  життя  путь.  

А  удача  ллється  через  вінця.
Радість  і  добробут  б"ють  ключем.
Дай,  Господь,  здоров"я  милій  жінці.
Тій,  що  ми  Оксаною  зовем.

Хай  здійсниться  те,  про  що  ти  мріяла.
Легко,  щоб    по  світу  крокувать.
Доброту,  щоб    ласку  людям  сіяла.
Друзів,  котрі  люблять,  пам"ятать...





 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636423
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.01.2016


Дивляться на мене сірі очі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dgjBkHbUbTA  [/youtube]


Дивляться  на  мене  сірі  очі.
Ні,  вони  не  схожі  на  туман.
Як  світанок,  що  родився  з  ночі.
І  такі  не  схожі  на  обман.

Щирі,  із  іскринкою  печалі.
Тихо  випромінюють  тепло.
Відчуваю:  ллються  ніжні  чари...
Із  душі  відразу  відлягло.

Милі,  неповторні,  незабутні.
Як  боялась  вас  було  підчас.
Та  бувають  вогники  відсутні,
Так  боюсь  розчарування  в  вас.

Я  їх  упізнаю  серед    інших.
Доброта  душевна  без  прикрас.
Дорогих  і  трохи,  знаю,  грішних,
Але  так  потрібних  повсякчас...






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016


Та вірити так хочу всеодно…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vIMb1EuAY64
[/youtube]


Я  пильно  заглядаю  тобі  в  очі.
Так  хочеться  узнать  твої  думки.
А  вітер  за  вікном  чомусь  регоче,
Мої  ж  думки,  неначе  жебраки.

Ви  не  просіть  того,  чого  немає,
Бо  за  мовчанням  криються  слова.
А,  може,  він  і  справді  все  ж  кохає?..
Потрібних  слів  не  знайде  голова.

Але  ж  надія  все  ще  надихає:
Скажи  про  все  оце  йому  сама.
І  навкруги  повільно  все  стихає...
А,  може,  це  робити  все  ж  дарма?

Тихенько  закрутилися  сніжинки.
Рогатий  місяць  глянув  у  вікно.
Такі  вагання  притаманні  жінці...
Та  вірити  так  хочу  всеодно...






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016


Для ТЕБЕ…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KJfmWr85jzc[/youtube]

Коли  зійдуться  стрілки  у  дванадцять,
І  Новий  рік  постукає  в  вікно,
Я  побажаю,  любий,  тобі  щастя.
І  хай  воно  іскриться,  як  вино.

Рожевим,  неповторним  ніжним  смаком.
Удача  через  вінця,  щоб  лилась.
Здоров"я  неймовірного,  ще  й  з  гаком.
І  радість,  щоб  назавжди  прижилась.

Щоб  серце  не  втомилося  любити.
Веселкою  нехай  цвіте  твій  світ.
Усмішкою,  як  сонечком  світити,
Бажаю  я  на  довгий  -довгий  вік.

Надія  й  віра  хай  не  покидають.
Щоб  сонечко  світило  у  вікно.
Твої  роки  хай  втоми  не  зазнають,
А  я  з  тобою  завжди  заодно...














адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632643
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.12.2015


Пахне чай лісовими квітами…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dYaVnC_cpDM[/youtube]

Пахне  чай  лісовими  квітами.
Відчуваю  росу  на  губах.
Вітер  грається  голими  вітами.
Це  найкраща    для  нього  з  розваг..

Сліпо  блима  вогонь  у  комині.
Не  скажу,  що  так  сумно  душі.
Люблю  мріяти  я  в  самотині..
Щоб  ніде    не  було  метушні.

Ось  до  краю  вже  рік  добігає,
Погортаю  життя  сторінки.
Що  було,  все  старанно  згадаю.
Головне,  що  в  житті  моїм  ти..

День  за  днем  -  це  життєва  дорога.
І  не  можна  тут  збитись  з  шляху.
І  триматись  міцніш,  якомога.
Твердо  йти,  не  піддатись  страху.

Новий  рік,  нехай    буде  все  нове:
Щастя,  радість  і  мир  на  землі.
Я  вітаю  усіх  Вас,  панове,
Тих,  що  друзями  стали  мені.

Хай  наповняться  радістю  хати,
Хай  дитячий  лунає  в  них  сміх.
Щоб  на  щастя  були  всі  багаті.
З  НОВИМ  РОКОМ  ВІТАЮ  УСІХ!!!








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2015


Ти відчуєш душі польоти…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ggTbxUjODG8[/youtube]
За  твором  Олекси  Удайко

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631747

------------------------------------

Відійдуть  усі  болі  й  гіркоти,
І  зупиниться  часу  плин.
Ти  відчуєш  душі  польоти,
Як  досягнеш  любові  вершин.

Як    відкинеш  вагання,  що  мучать
(Нащо  думки  тобі  гіркі?)
Ти  пізнаєш:  тобі  лише  личать
Лиш  глибинні  думки,  ніж  мілкі.

І  тоді  чорно-  білі  будні
Переллються  у  дні  такі,
Що  ти  станеш  щасливим  сьогодні.
Усі  задуми  будуть  легкі.

Не  захочеш  життя  вже  другого,
Ти  відчуєш,  що  значить  цей  рай.
Та  не  буде  це  все  випадково:
Давши  слово,  його  пам"ятай.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015


Повільно вечір тулиться до хати…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6m00NygAufo
[/youtube]
Повільно  вечір  тулиться  до  хати,
Сніжинки  б"ються  у  віконне  скло...
Я  намагаюся    думки  заколихати.
Не  сплять  все  неслухняні,  як  на  зло.

Вони  для  мене  непокірні  діти:
Все  норовлять  покинути  мене.
І  в  край  моєї  мрії    полетіти.
Душевна  забаганка  їх  жене.
                                                                     
Я  ніжно  пригортаю  їх  до  себе.
І  намагаюсь    їх  угамувать.
Не  треба  десь  летіть,  нема  потреби.
Вже  нічка,  треба  дома  ночувать..

Але  думки,  як  завжди,  невблаганні.
Не  втримати  рокам,  ані  замкам.  
Та  благородні  все  ж  у  пориванні...
Я  вдячна  все  ж  моїм  мандрівникам.

А  за  вікном  вже  розгулялась    хуга.
Тріщить  мороз,  засніжені  стежки.
Повільно  десь  розсіюється  туга...
Вже  ранок...  заспокоїлись  думки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015


Мовчання…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PH49PxhoS5I
[/youtube]
Хтось  сказав,  що  мовчання  -  золото.
Жодне  слово  не  скаже  так...
Та  чомусь  без  слів  дуже  холодно.
Як  прожити  без  слова?  Як?

Та  боюсь  чомусь  слова  гіркОго,
Що  цвіте  на  вустах  полином.
Так  хотілось  би  слова  такого,
Щоб  сп"яніти,  неначе  вином.

Як  люблю  я  з  тобою  мріяти,
І  дивитись  на  сонця  схід.
І  думки  про  мовчання  розвіяти...
Просто  вірити,  вірити  слід.

Коли  сонце  затьмарять  хмари,
І  посипе  колючий  сніг,  
Я  відчую  очей  твоїх  чари,
І  розтане  у  серці  лід.

Та  мовчання  буває  зрадою.
Що  із  того,  що  серце  болить?
Скористається  легкою  спробою:
Хворе  серце  сильніш  роз"ятрить.

Та  відкинем  думки  про  невірність,
Ніжні  струни  хай  грають  в  душі.  
І  відчуєм  мовчання  чарівність,
Що  не  зникне    у  злій  метушні.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2015


Ничто не вернуть, что прошло…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Sci0B9g3XgQ

[/youtube]

За  чашечкой  чая  тебя  вспоминаю,  
Как  будто  ты  рядом  сидишь.
Чудесный  напиток  тебе  наливаю,
Угощаю  ириской  кис-кис.

А  ты  всё  молчишь  и  глядишь  виновато.
Не  стоит  грустить...  Ты  о  чём?
Я  всё  позабыла,  что  было  когдато.
Не  раз  уже  смыто  дождём..

Снежинки  кружатся,  к  окну  прилипают  
Давно  надворе  не  весна.
Но  мысли    опять  всё  к  тебе  возвращают.
И  смотрит  в  окошко  луна...

Метель  что-то  злится  и  хлопья  бросает,
А  в  доме  уютно,  тепло..
Но  что  же  за  прошлым  мы  всё  же  страдаем?
Ничто  не  вернуть,  что  прошло...














адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630097
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.12.2015


Коли кохання в двері входить…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=c1sBLK_hjhs
[/youtube]
За  твором    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629773

Коли  кохання  в  двері  входить,
Скакає  розум    із  вікна.  (нар.  мудр.)
Частенько  з  розуму  нас  зводить,
І  розцвітає,  як  весна.

Який  солодкий  хміль  любові!
П"янить  тебе  не  від  вина,
Коли  почуєш  на  півслові:
Ти  -  невимовна  дивина.

І  виростають  в  душі  крила,
А  серце  пагінці  пуска.
І  кров  кипить,  неначе  в  жилах...
Та  що  казать:  бува  й  гірка.

Розіб"є  все  за  одним  махом.
Впадеш  на  рівному  шляху.
Тебе  обійме,  ніби  страхом:
І  проклянеш  любов  лиху...

Не  бійсь  кохання  невзаємне
Люби  для  себе,  просто  так...
І  почуття  це  потаємне,
Подасть  про  щастя  перший  знак...

                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015


Коли вже віра погасає…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sPhgR8toDkM
[/youtube]
Коли  вже  віра  погасає,
Надія  є  лише  на  донці,
Нехай  ще  думка  утішає:
Що  плями  є  навіть  й  на  сонці...

Отож,  зібравши  усі  сили,
Не  зіб"є  з  ніг  і  вітровій.
Тебе  ніщо  не  зупинило,
Ставай  з  недолею  в  двобій.

Так,  нелегка  тут  буде  битва.
Упав  -  підмоги  не  чекай.
(Тебе  підтримає    Молитва).
Ти  зможеш  все...  і  це  здолай....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629406
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2015


Скотився день, іде на відпочинок…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ecUGfJlvkYk  
[/youtube]

Среди  миров,  в  мерцании  светил
Одной  Звезды  я  повторяю  имя..

 Иннокентий  Фёдорович  Анненский

----------------------------------------------
Скотився  день,  іде  на  відпочинок.
Стомився  від  людських  проблем  життя.
А  я  шукаю  зірку  все  очима,
Ясніше  всіх  цих  променів  лиття.

Коли  туман  затягне  сіре  небо,
Чи  хмари    волохаті    наповзуть,
Відчую  я:  вона  мені  так  треба,
Бо  промені  укажуть  вірну  путь.

За  нею  йду,  упевнено  ступаю.
Дорога  не  з  близьких  і  нелегка.
Але,  йдучИ,  я  точно  уже  знаю:
Хода  моя  надійна  і  тривка.

Коли  ж  засяє  сонечко  уранці,
Зоря  моя  приляже  спочивать,
Ми  в  сонця  станемо  невільні  бранці,
Крізь  сон  проміння  буде  посилать...

Хай  зоряну  доріжку    мені  стеле.
По  ній,  ідучи,  мрії  я    здійсню.
І  не  тому,  що  ллє    проміння  тепле.
А  щоб  зігрітися,  не  треба  і  вогню.













адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2015


Сумно осінь змахнула крилом…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tOusyOZz8Z4
[/youtube]

Сумно  осінь  змахнула  крилом,
Пролилася  дрібними  дощами.
Пронеслася  востаннє  селом,
Зупинившись,  на  хвильку  дворами.

Озирнулась:  навколо  вже  сніг.
Припорошене  листя  сховалось.
Тільки  краплі  ще  капали  з  стріх.
Ніби  плаче  це  осінь,  здавалось..

З  хвилюванням  дивилась  їй  вслід,
Наче  рідне  душі  щось  втрачалось.
Неможливо  спинить    цей  політ...
Під  ногами  земля  захиталась..

Та  недовго  сум  душу  гнітив.
Швидко  звикну  до  нової  гості.
Бо  зима,  тут  вже  інший  мотив.
До  приходу  її  нема    злості...











адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625300
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2015


Як молоко незбиране, світанки…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=p2FGgaULi3M
[/youtube]

(Натисніть  на  квадратик,  що  внизу,  праворуч...  Екран  збільшиться...)


Як  молоко  незбиране,  світанки.
Не  снігом  припорошена  земля.
Я  ще  смакую  осінь    доостанку.
Нехай  ще  землю  сніг  не  застеля.

Туманна  осінь  з  довгими  ночами.
І  дощ,  що  не  дає  мені  заснуть.
І  я  ніяк  не  справлюся  з  думками:
Все  ж  хочеться  у  зиму  зазирнуть..

Іще  два  дні  й  зима  вже  на  порозі...
Чи  зможе  зберегти    ці  почуття?
Чи  захистить  від  злих  вітрів  й  морозів?
Все  ж    вірю  у  душі  передчуття.

І  котяться  клубочками  тумани,
Я  осені  завдячую  за  все.  
Так  хочеться,  щоб    звав  мене  КОХАНА...
Одне  лиш  слово  ясність  принесе.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015


Коли дощі ідуть стіною…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YklJLG0yLAk
[/youtube]
Коли  дощі  ідуть  стіною,
Чому  сумує  так  душа?
То  що  тут  є  тому  виною,
Що  так  на  сльози  спокуша?

І  не  скажу,  що  я  з  плаксивих,
Бо  сльози  -  це  проста  вода.
Моя  душа  одна  з  мрійливих,
Без  сліз  вона  бува  рида.

Коли  мене  не  розуміють,
Як  зрадять  друзі  за  мідяк,
Я  все  пробачити  зумію,
І  стисну  біль  тяжкий  в  кулак.

І  не  тому,  що  дощ  стіною,
І  краплі  осені  на  склі,
А  просто  все  в  оцім  виною,
Що  раз  живемо  на  землі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623799
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2015


Тихо вітер колихає сонні ліхтарі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4JrsexBX7IQ
[/youtube]
Тихо  вітер  колихає  сонні  ліхтарі,
Так  нудьгу  свою  ховає  і  самотність  в  грі.
Забуває  всі  проблеми.  Що  іще  чекать?
Та  хіба  йому  до  цього  треба  ще  звикать?
Одинокий,  ніби  палець,  серед  всіх  вітрів.
Та  все  важче  гра  вдається...  Сильно  постарів.
Десь  присяде  на  пеньочку,  серед  яворів...
Я  все  бачу  і  хвилююсь:  Невже  захворів?
Він  подивиться  з-під  лоба  -  заболить  душа.
Потім  зніметься  й  полине,  і  мене  втіша.
Прошепоче  щось  на  вухо,  пролунає  сміх.
То  погладить  мої  коси.  (Він  мастак  до  втіх).
А  то  раптом  знов  затихне..  Помовчу  і  я.
І  обоє  посумуєм...  І  отак  щодня...
Так  від  радості  до  смутку,  лиш  один  є  крок.
А  все  разом  оце  взяте  -  це  життя  пучок..


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2015


Коли туман накриє з головою…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kmu-zgUGhIg[/youtube]


Вже    осінь  заповзла…Туманна  й  сіра…
І  небо  схлипує…  і  рюмсає  дощем..

За  твором    Олекси  Удайко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622932
-------------------------------------------------
Коли  туман  накриє  з  головою,
То  легко  тут  піддатись  на  обман.
Завісу  не  відсунути  рукою.
І  ти  вдихаєш,  нібито  дурман.

Тоді  здається  все  якесь  інакше.
Крізь  пелену  вже  погляд  в    інший  світ..
І  те,  що  до  сих  пір  було  найкраще,
Тепер  здається,  ніби  пустоцвіт.

А  роси,  що  блистіли  самоцвітом,
Тремтять,  неначе  краплі  дощові.
Думками  не  літаєш  вже  над  світом:
Натиснуті  всі  точки  больові.

Заплуталось  усе,  як  в  павутинні.
Шукаю  все  я  вихід  із  пітьми.
Крізь  решето  просіяні  зернини...
Туман  тут  не  притопчиш  чобітьми...

Із  сходу  раптом  ринуло  проміння.
І  зникла  із  очей  вся  пелена.
І  впало  із  плечей,    немов  каміння.
Для  всього  тепер  інша  вже  ціна.

Веселкою  заграло  все  навколо.
Зі  мною  поряд  ті,  кого  люблю.
Відчула  тепер  запах  матіоли...
Невіру  тепер  в  віру  переллю...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623096
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2015