| Сторінки (28/2721): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JBG-rvx8xrE
[/youtube]
Дякую за ідею Шостацькій Людмилі
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717784
Приємна віє прохолода.
Тіннистий влітку старий сад.
Хороша випала нагода,
Щоб повернути все назад.
І несміливо крок за кроком,
Ступаю я в Едема сад.
І стислось серце ненароком...
Зустрів мене тут листопад.
Легенька тиша зависає,
Нема людської метушні.
Осінній вечір вже згасає...
Чому так боляче душі?
От що зробили з садом роки:
В струмку ледь дихає вода.
І десь зими відчула кроки.
Листва, зітхаючи, спада.
Шукаю квітку з хвилюванням.
Колись троянда тут цвіла.
Немає меж розчаруванням:
До неї старість вже прийшла...
Зустріла з радістю шипшина,
Колюча квітка простоти...
Із сумуванням дум хмарина,
Несла мене від гіркоти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4_eDHYyN96o[/youtube]
Таке у нас життя все ж дивовижне:
Сміємося, то плачемо навзрид.
Від радості й печалі бува слізне.
Все ж дякуєм його за різновид.
Захочемо - і будемо щасливі:
Радіємо, буває, від дрібниць.
Утішать нас завжди слова ласкаві-
Не часто дістаємо їх з скарбниць.
Нерідко замість слів нам скаже погляд,
Очей чиїхось дивна глибина.
І ти уже щаслива з ними поряд,
Бо знаєш, що в цім світі не одна.
Але боюсь тих слів, що причаїлись,
Коли тримають камінь у душі.
Не хочу, щоб мені такі зустрілись.
Як їх пізнать в життєвій метушні?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717756
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aDAK8yJyytY
[/youtube]
Зіткало літо полотно,
Прослало серед степу.
Дивує фарбами воно...
А на душі так тепло!
Із ситцю дивний килимок.
Тендітні, ніжні квіти.
О скільки він приніс думок,
Що можуть ще зігріти!
Думки мережені мої!
Зберу, щоб не згубити.
Вплету у них слова твої,
Любов"ю оповиті.
Впаду на росяну траву,
І задивлюся в небо.
І зрозумію, що живу,
Думками лиш про тебе.
А небо тонкий, ніжний шовк,
І ніжний промінь сонця,
Води джерельної ковток,
Росточок у долоньці.
Ось з чого зіткані думки!
Вдихаю запах квітів.
Мого життя це сторінки...
Вони для мене ліки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017
Хто пив вино - пішов,
Хто п"є - піде.
Невже отой безсмертний,
Хто не п"є?
(Невідомий автор)
-------------------------------------
Коли вино тобі ще до смаку,
І випити ти зможеш цілу кварту,
За це хвала тобі, як козаку,
Та так впиватись, думаю, не варто.
Усе вино не вип"ється до дна:
Воно, як море, ллється безкінечно.
Так невідома моря глибина,
Тож за буйки пливти так небезпечно.
Вино не зробить поворот в житті.
Вдихни повітря, та на повні груди!
І місце в них для доброти знайди-
Любові до життя тоді прибуде.
Ковток один, кому ще можна два.
Відчуєш насолоду у цім зілллі.
А краще віднайди такі слова,
Щоб зрозуміли : в чому божевілля..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716822
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=h1Pdd65De8U
[/youtube]
Як тільки сонечко заграє,
Всміхнуться хмарки з висоти,
У мене сумнівів немає:
Мені всміхаєшся це ти.
Це день новий приносить радість.
Нові збудовані мости.
І хай зника душевна слабкість.
Не бійсь, по них сміливо йди.
У круговерті днів буденних,
Дай мріям знову розцвісти.
Серед проблем отих щоденних,
Яскаву зірку засвіти.
І понеси мені назустріч,
Назло морозам і вітрам.
Вони тікатимуть урозтіч,
Коли світитиме лиш нам.
І ти побачиш, як зимою
Розкриють очі всі квітки..
Запахне ніжною весною,
Коли зі мною поряд ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2017
Вірш із інтернету.. Автор
Назаренко Володимир І ванович.
----------------------------------------
Хотіли б ви того чи ні,
Але давно вже треба
Поставить пам’ятник брехні
Великий, аж до неба
Не сумнівайтесь у житті
Брехня велика сила
І пам’ятник такий собі
Вона лихвою заслужила
Все починалося з брехні
Спочатку було слово
А потім світло в темноті
Й за тиждень все готово
Так створена була брехня
Як від сприяння неба
Вона зростала день від дня
Була в тому потреба
Брехню творили брехуни
Вона ж їх годувала
Взаємовигідні вони
І та вигода чимала
Та ефективною брехня
Буває в тому разі
Коли сприймається вона.
Лиш на правдивій базі.
Того й підмішують брехню.
Між правдою тоненько.
Щоб всі повірили всьому.
Без сумніву й бистренько.
Але для простаків і так.
Брехня проходить м’яко.
Вони не знають навіть як.
Їх дурять скрізь всіляко.
А брешуть дійсно скрізь і без розбору.
В казках, легендах, наукових творах.
В статтях, віршах, на забудовах.
Підсовують брехню в газетах.
Книжках, листівках і буклетах.
По телевізору, по телефону.
По інтернету і магнітофону.
На зборах, лекціях, уроках.
В трамваях, ліфтах, санітарних блоках
На літаках і теплоходах.
Базарах, ліжка, переходах.
На площах, скверах і повсюди.
Рекламну брехню ми можем почути.
Брехня та скрізь, брехня повсюди
Та схаменіться ви все ж люди
У дитсадочку і у школі
Виховання без брехні
Ще не проводилось ніколи
Із давна і до на наших днів
Уже так звиклися з брехнею
Немає без брехні життя
Не можуть розпрощатись з нею
Не знають іншого буття
Брехня як видно наркотична
І ця хвороба споконвічна
Химерами лише жива
Тому хотів би дуже я
Щоб вся підступна та брехня
До брехунів і поверталась
Щоб з них за це завжди сміялись
А підлі дії проклинались
І мода на брехню скінчалась
Та своєчасно поховалась
І більш ніде не проявлялась
А я повторно за своє
Бо пам’ятник брехні вже є
І це надбання не моє
Ще в стародавньому Єгипті
Створили гарні, непохитні
Так зване чудо світове
Ці піраміди-довгобуди
Лиш пам’ятником здатні бути
Брехні в історії людей
Та ідіотських їх ідей....
-------------------------------------------
Прошу вибачення, що тут трохи з римою та
ритмікою непорядок.. Та я не маю права виправляти нічого.
гловне, що у вірші все правдиво сказано...НЕ БРЕХНЯ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716387
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iNXZ_VizreI[/youtube]
Дякую Світлані Моренець за ідею
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716204
Хто поважає людину, яка знаходиться поряд тебе, той поважає і себе..
Гарні слова сказала читачка сайту БЕЗ.. І цим все сказано... Дякую Вам!
Скільки сказано про СЛОВО:
Вже мільйон разів.
Для одних воно полова,
А для інших - спів.
Безсердечно убиваєм,
Досить одного.
Нащо робим? Хіба знаєм?
Викресліть ЙОГО.
Забуваєм, що ми люди,
Що такі, як всі.
Ні за що когось осудим.
Злі СЛОВА оці.
Є СЛОВА ще живосильні,
Як ЖИВА вода.
Що різняться від безжальних.
В них душа свята.
Та людей не переробиш.
Цей жорстокий світ.
Та все рідше ми знаходим
В душах дивоцвіт...
-------------------------------------------------
Запрошую вас послухати чудову музику...
Піднімає настрій.
Гарного вам вечора, ДРУЗІ мої!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716214
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NVZRSTVnni8
[/youtube]
Ну хто придумав ці перони,
Де проливають стільки сліз?
Куди спішать весь час вагони?
Вслухаємсь ми у стук коліс.
Когось чекаєм з нетерпінням,
Та час працює не на нас.
Лише надія є спасінням..
Одна хвилина - ніби час.
Обійми, квіти, сміх і сльози.
(Хіба це словом передать?)
Не віднесеш це все до прози.
Є й в мене дещо пригадать...
Були і в мене хвилювання,
Цілунки, квіти, стис руки.
Та ця історія вже давня.
Пройшли, промчалися роки.
Та довго буду пам"ятати...
Засохли ті давно квітки.
В уяві будуть розцвітати...
У сні повернуться роки...
Хіба вирішує все доля:
Дарує радість, чи печаль?
Невже, підвладні ми цій волі?
Тож бездіяльні ми, на жаль..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=B-hSNHprgyE[/youtube]
Синичка задивилась у вікно.
Не тішить її теж похмурий ранок.
Повільно сніг притрушує зерно...
Чому ж це ще незайманий сніданок?
Про що це ти задумалась, маленька?
І що тебе цим ранком так гнітить?
Невже, болить твоє мале серденько?
Синичка нашорошилась й мовчить..
Так хочу розгадати цю загадку,
Струсити сніг із пір"ячка й зігріть.
Ввійти в довіру і прокласти кладку,
Пройти по ній, тебе щоб зрозуміть.
Зненацька зграя десь взялась пташина.
Сполохав тишу гвалт і цей приліт.
І синя пташка зникла, як хмарина...
А я усмішку дарувала вслід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yz1G2ibTMvA
[/youtube]
Дякую за ідею Аяз-Ашмир-Ша
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714797
На дрібні краплі розлетілось
В глибокім морі пролягло.
Та море раптом розізлилось...
Ой, що тоді отут було!
Перун розсипав гострі стріли,
І прокотився грім здаля.
Зірки від жаху затремтіли.
Пішла тут обертом земля...
Упало небо на дно моря,
Ох, і який створився жах!
І всі заплакали від горя.
І огорнуло Сонця страх.
І як тепер йому світити?
Куди ж проміння посилать?
Хто ж буде хвилі ці сріблити?
Так! Треба небо відпускать..
Захвилювалось знову море,
І небо витягли хвильки..
І всі забули оте горе...
От що створили крапельки...
---------------------------------------
Ми знову дивимося в небо,
Радієм сонцю, як завжди.
Поки живемо, так це треба.
А ти нас, НЕБО, ще не жди..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715079
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LvtylsFmbAk
[/youtube]
Надворі розгулялась завірюха.
Посипав сніг, неначе з рукава.
А тиша притаїлася і слуха...
Такі навколо творяться дива.
Бо як зимі тут бути без роботи?
Зіткала білосніжне полотно,
Деревам повзувала всім чоботи,
Розвісила мереживо давно.
.
Мене не залишила без уваги:
Троянди білосніжні на вікні.
І цим ще додала мені наснаги...
Не варто сумувать на самоті.
Чиї сліди ти засипаєш, вітре?
Ти добре знаєш... Це не просто так.
Із серця із мого його ти витри.
Тобі це буде дуже просто, всмак.
Ти почекай... я йду уже з тобою.
Ступаю в незаметені сліди.
От тільки йду повільною ходою...
А ти за мною, вітре, тихо йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017
Даруєм друзям тільки в свята
Слова, що линуть від душі.
Я ж хочу в будні привітати
За теплоту її віршів.
Чарують, радують, втішають
Рядки із віршів чарівних.
Вони, як квіти розцвітають,
А ми п"ємо нектар із них.
Вони, неначе подих вітру,
Вони тривожать нам серця,
Бо мають здатність цю нехитру..
За все я дякую МИТЦЯ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714596
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WCGzGl85CSg[/youtube].
Повільно ніч іде на спад.
Знов сонце небо освятило.
На небі новий йде розклад:
Воно вже зорі розгубило.
Земля розкрила ледь повіки,
Із квітів випила росу.
Роса для неї - справжні ліки:
Вони підтримують красу.
Жахнулись хмари з переляку.
Вогнем зайнявся горизонт.
Нема ніякого натяку,
Що знов здолає землю сон.
Прокинувсь ліс; проміння грає.
Про щось шепочеться листва.
Цей літній ранок обіцяє,
Відчуть земного божества.
Промінчик сонячний торкнувся,
Мого ще сонного лиця...
Це просто ти мені всміхнувся...
Та казці цій нема кінця....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713750
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hc7ye6DYYB0[/youtube]
.
Спроба продовжити твір Олекси Удайка
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711104
Про сім життів ми згадуєм нечасто.
Та точно знаєм, що дано одне.
Ми живемо, а це вже значить щастя.
Чи кожен це у цім житті збагне?
І живемо усі ми, як хто може.
Хто правдою, а дехто просто так.
З надією, що бог їм допоможе
Прожити все своє життя усмак...
А час іде... Не виняток - спіткнешся.
Життя не пробачає помилок.
І вже тоді, коли ти озирнешся,
Побачиш, що ти знехтував урок...
А що любов? Яке в житті їй місце?
В житті буває: любимо себе.
І почуття зачинять в серці міцно.
Аж поки там трава не зацвіте.
А як зоря, що так й не засвітилась?
Блукатиме по небі між зірок.
А, може, край сердечка десь вмостилась
У тім житті, що не зробило й крок..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2017
Безплатний сир лиш в мишоловці.
Не клюньте, друзі, так, як я.
Бо він в житті є для уловки.
Оце порада вам моя...
Бо довго потім будуть бити,
Зібравшись вкупу вся "рідня".
І спробуй ти тоді відбитись.
Дадуть тобі тут облизня..
Сухар, стакан води із крана.
Ото хай буде лиш твоє.
Нехай не вабить вас омана,
Хоч несолодке, та своє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712058
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.01.2017
Змія ховається в каміння,
Зненацька хоче укусить.
Від неї геть нема спасіння,
Сидить і зуб один гострить.
Укусить й знову під каміння.
Набити чимось своє брюхо..
Бо має це одне лиш вміння.
Хіба відтягнеш і за вуха?
Із-під тишка знаходить жертву.
І все життя в зміюки так.
Гляди, щоб зовсім не розперло..
Яка ж ціна тобі? П"ятак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712034
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 14.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Wha1dzkf5tY[/youtube]
Вмостивсь на гілці Павучок.
Зручну створив хатинку.
Зібравши ниточок пучок,
Сплітає павутинку.
Робота надто вже складна,
Та треба постаратись.
Бо нагодує лиш вона.
От тільки б сил набратись..
Плете узори доладу.
Ляга слухняно нитка.
Обід смачненький розкладу..
З усього цього видко.
Розкинув сіті Павучок.
Чекає лиш хвилинку.
Але навколо лиш мовчок...
Чекає ще годинку...
Узором Мушка милувалась.
Хотілось доторкнутись.
Аж поки в сіті не попалась.
Назад - не повернутись...
-----------------------------------
Мораль в цій байці такова:
Не вірте, люди, павукам:
Затягнуть швидко в сіті.
Не вірте ще слизьким словам...
Бо як з брехнею жити?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711669
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 12.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WE7lbKTROPs
[/youtube]
Я хочу зараз всім сказать СПАСИБІ
Усім, хто розумів мене весь час.
І знаю, що мій правильний був вибір,
Коли я в Друзі вибирала вас.
Я вами, любі, завжди дорожила,
І намагалась зрозуміти вас.
І часто з вами по житті ходила,
Ділила радість, плакала підчас,
Коли читала те, що ви писали.
Раділа, бо зі мною поряд йшли.
Але життя було, що відсівало
Отих, що спільну мову не знайшли.
Але таких було в житті лиш жменька.
Бо доля дарувала часто тих,
Що мали теплі, сонячні серденька.
За це я щиро ДЯКУЮ ВАМ ВСІМ!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711491
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PM7eTzPJzLI [/youtube]
Щастя - це міцне здоров'я і слабка пам'ять.
Ернест Міллер Хемінгуей
------------------------------------------
Ну що ми знаємо про щастя?
До кого входить воно в дім?
Воно, немов святе причастя,
Так необхідне нам усім.
Воно приходить непомітно,
Коли ти солодко ще спиш.
Комусь всміхаєшся привітно...
Когось усмішкою сліпиш.
Та щастя дуже обережне,
Ступає тихо, мовчазне.
Йому приходить так належно.
Воно вас хай не промине.
Воно не любить крик і гамір,
Не переносить метушні.
І має завжди гарний намір:
Торкатись доброї душі.
Той не відчує смаку щастя,
Якщо душа його черства.
І за життя йому не вдасться
Відчути запах божества...
------------------------------------
МОЇ ХОРОШІ, ДОБРІ ДРУЗІ!
У хату щастя упустіть...
Оте, що буде не з ілюзій,
А справжнє вмійте заслужить...
-----------------------------------
(Натисніть на картинки - вони відкриються)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=w2-rXk5Il_g[/youtube]
Пливе по річці соломинка.
Чому одна серед води?
Ти почекай лише хвилинку.
Невже рятуєш від біди?
Спішиш комусь на допомогу,
Де вже, здавалося б,- кінець?
Як відчуваєш ти тривогу
Отих знедолених сердець?
Які зневірились у всьому,
В яких ще трохи - і чужі.
Допоможи й тому живому,
Хто думає, що на межі.
Пливи, маленька соломинка.
Не маєш права горювать!.
Нехай в очах горять іскринки:
Така вже доля - рятувать..
Подай стражденному підпомогу,
Тримайсь на хвилях, не зникай.
Вкажи невірному дорогу,
І на спасіння віру дай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SrH-L5ekMbI [/youtube]
----------------------------------------------
Зимовий вечір попросивсь до хати.
Загнала хуртовина до тепла.
Не бійся, це нащо тобі зітхати?
То просто за вікном зима цвіла.
Зігрію я твої замерзлі руки.
Присядь зі мною поряд, край вікна.
Невже це від зимової розпуки
Цвіте на скронях в тебе сивина?
Та прийде час і ти помолодієш,
Прийдеш з теплом до мене і в цвіту.
І ти тоді мене уже зігрієш,
А поки що, тебе таким люблю.
Пригрівся у теплі, бачу куняє...
Та я тобі сказала ще не все...
Повільно за вікном уже світає.
Чому ж це сіль пече моє лице?
Ще хвилька і підеш на відпочинок,
А ранок посміхнеться вже мені.
Хай сніг не замете отих стежинок,
Ти не залиш мене насамоті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2017
Хвилясті кучугури - зими витвір.
Мете.
Деревам по коліна намело.
Цвіте
А між дротами стогне й плаче вітер.
Зависа.
Закутав буревій кущі в срібло .
Колиса.
Скував мороз в лещата сонну річку.
Полон.
І хмуряться розхристані хмарки.
Циклон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709848
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.01.2017
Спроба продовжити твір Олекси Удайка
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709582
-------------------------------------------------------
Мрозна ніч..Гуля по полю вітер-
Буревій.
А місяць на цей час уже уповні,
Посивів.
Мережива природи - дивний витвір,
Зависа.
Дерева у наряді та безмовні,
Чудеса.
Поринула земля в зимовий сон,
Глибокий.
А до наступної весни таємний
Спокій.
Чарівний, неповторний цей сезон,
Зимовий.
Та цей період дуже швидкоплинний,
Загадковий.
Душа радіє, дивлячись на це,
Цвіте.
І забува про всі проблеми, сльози,
Все.
(Олекса, дякую за ідею... Чекаю зауважень...))
--------------------------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709774
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4W_7ZOzmrYU
[/youtube]
Тихо, непомітною ходою
Новий рік ступив на наш поріг.
Поплетуться дні повільно чередою.
Скільки буде стоптано доріг!
І ніхто не знає, що чекати,
Що нам доведеться пережить.
Але будем все ж ми сподіваться,
Не скупий цей буде новий рік.
Я бажаю всі вам,друзі, щастя.
Не пройдуть повз радісні ці дні.
Хай всім повезе, нехай удасться
Проминути дні життя складні.
Зустрічайте сонячні світанки.
Посміхайтесь в щасті день при дні.
Хай вишневим цвітом цвітуть ранки...
А війні усі ми скажем: НІ!!
-----------------------------------------
Будьте всі здоровими та щасливими,
МОЇ ХОРОШІ ДРУЗІ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709608
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FqFFkQuOL2Y
[/youtube]
Ну хто пояснить, хто про це все знає?
На землю ми прийшли усі людьми.
Серця усі однакові ми маєм.
От тільки Бог не наділив крильми...
Чому одні прекрасні, ніби квіти,
І дивишся-очей не відірвать.
Так легко з ними поряд жить на світі.
І ти з такими хочеш квітувать.
І цей магічний їхній мікроклімат
Вкрапляє ніжний спокій, доброту.
І ти емоції не можеш стримать.
За що це Бог дарує їм красу?
Даруйте людям радість, не жалійте.
Нехай іржа не з"їсть ваші серця.
Серед людей Людиною буть вмійте.
Хай не образить вас позиція моя...
Відкиньте всю злобу свою й рогатість,
Бо ви ж з такого тіста, як і ми.
І вас не прикрашає ця пихатість,
Бо треба ж бути все-таки Людьми..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708940
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HUH41F3BfUY[/youtube]
Дякую за ідею Оксані Дністран
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708571
-------------------------------------------
До себе щастя приміряла
Із сонця зіткане, із зір.
Оця робота забавляла.
Так до лиця мені, повір.
Вплету у коси ранню зірку,
У серце радість упущу.
Сміятись буду, хоч і гірко.
Тебе очима засліплю.
Тебе пробачу, мій невірний.
Із сліз корали нанижу.
І станеш ти мені покірний.
Так легко, враз заворожу.
І ти відчуєш запах щастя,
Коли торкнешся моїх рук.
Я точно знаю: це удасться.
Мій добрий, дикуватий друг..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PgOF7_aTgfU[/youtube]
Це невеличкий новорічний подарунок
моїй дорогій дівчинці Фіалці з нашого сайту.
Будь щасливою, моя ніжна квіточка...
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=6534
-----------------------------------------------------
Вірю я в Дід Мороза ще змалку.
Подарунки чекала не раз.
Попросити хотіла фіалку,
Щоб на свято була для прикрас.
Так хотіла весни, не морозів,
Назбирати у кошик квіток.
Так зробити він був це не в змозі.
(Про це знала з дитячих казок)
Вже давно промайнуло дитинство,
Та все ж вірю у казку оцю.
Збереглося в душі це таїнство,
Все ж чекаю я взимку весну.
На вікні ніжна квітка розквітла,
Дуже пахне, хоч в неволі зросла.
Мою душу наповнює світлом.,.
Дуже хочу, щоб завжди цвіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708476
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NBLssEOTEr8
[/youtube]
Коли приходить розум, в якім віці,
І як прожить життя без помилок?
І на якім відрізку з ним зустріться.
До станції якої взять квиток?
Ми часто любим тих, хто нас не любить.
Кому комфортно жить самім, без нас.
Цілуємо підчас чужі ми губи,
Хоч любимо ми інших у цей час.
І стукаєм туди, де не відчинять.
І маримо, хоч щось там повернуть.
А душам біль оцим тяжку причиним...
Лишається лиш важко їм зітхнуть.
В вікно скакає розум, як полюбим.
Чи знає, що наробим помилок?
Чому із головою тут не дружим?
Поставим ми тут безліч цих крапок....
------------------------------------------------
В народі кажуть: з віком, то і з розуму.
Коли ж тоді його нам набираться?
Не раз мене веде до цього роздуму.
То ж помилкам доводиться всміхаться..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4cPAHUHTutc[/youtube]
Душе моя, куди мене ведеш?
Ідеш ти по протоптаній дорозі.
Надієшся, що щастя там знайдеш.
Подумай, поки ти ще на порозі...
Ти не шукай знайомих там слідів.
Вони чужі, свою знайди дорогу..
Не заблукай серед чужих снігів.
Почуй мене, мою пересторогу.
Засліпить сніг, зіб"є тебе з шляху.
А ти іди, тримай мене за руку.
Не піддавайсь цинічному страху.
Гляди, мене не заведи в багнюку.
Минай брехню, красиві міражі,
А доброту візьми ти за основу.
Якщо його зустрінеш, то скажи,
Що зустріч та була лиш випадкова.
Ти прямо йди, дивись не озирайся.
Поганий знак: повернешся назад.
Прошу тебе, душе моя, старайся.
Спіши до мрії через снігопад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dZMouNJG5UM [/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lcTvK5VE-8c[/youtube]
У нас з тобою тільки п"ять хвилин.
Рука в руці... Душа чомусь в тривозі..
Так невблаганний зараз часоплин.
Тупцюється розлука на дорозі...
Чом доля невмолима так для нас?.
Та що сказать, що сумувати буду?
Чи обмілів потрібних слів запас?
Невже колись піддасться все осуду?
А очі в очі, тут би пару слів..
Грайливий вітер розкида волосся,
А ти сказать їх так і не зумів.
І вітер занімів, мені здалося...
І запекла щоку гірка сльоза.
Останній поцілунок в спраглі губи.
(Запахла квітів вранішня роса...)
На хвильку пригорнув і приголубив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PBQkOmW6BX4
[/youtube]
Ліниво падає сніжок,
Мороз так боляче кусає,
Та це не привід для думок,
Що холод гратись заважає.
Замерз давно уже каток,
Покрилась гірка білим снігом.
Повітря свіжого ковток,
І лікування дзвінким сміхом.
Мороз заліз за комірець.
Він намагався там зігрітись.
Але зірвався тут терпець:
Нащо теплом із ним ділитись.
Тупцюють ніжки по снігу,
Мороз підсилює ще вітер.
Любов нестримну, цю жагу
Несуть в серцях до зими діти.
Не мерзнуть ніжки в чобітках.
Пашать рум"янцем ніжні щічки.
Деревам тепло у платках...
Під снігом спить спокійно річка...
І лине сміх то тут, то там..
Зима - це щастя дітлахам..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706350
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PCg5ilk9M5Q
[/youtube]
Закреслюєм в житті ми часто те,
За чим колись так будемо жаліти,
А новий вітер вряд чи принесе
Оте, чому ми будем так радіти.
А день за днем стирають всі дрібниці.
І пам"ять упадає в забуття.
Та часто із духовної скарбниці
Дістанем скарб, що вже без вороття.
І кожну ніч, коли чомусь не спиться,
Як кара виринає кожен крок.
І добре знаєш ти, що це не сниться,
А це безсоння - плата, як урок...
До ранку розкладаєм на полицях
Оте, що проміняли на п"ятак.
І все смутніше бачим любі лиця,
Які тепер потрібні нам отак.
А за вікном світає вже, напевно...
Та очі ще не висохли від сліз.
І чередою дні ідуть даремно.
Життєвий віз скрипить без тих коліс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705920
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EELro16J04s[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MRvTCKG3OMg[/youtube]
Ніколи не цілуй, якщо не любиш,
На вітер слів красивих не кидай.
Бо терпким полином ті пахнуть губи.
А серце це відчує, так і знай.
Як важко цілувати на прощання.
Втрачається у серці теплота.
І знаєш добре ти, що це востаннє.
І тіло обіймає мерзлота.
Немов сніжинки падають на тіло.
І хоч вуста палали, ніби жар,
Але душа чомусь усе тремтіла.
Гнітив оцей останній серця дар.
Замерзлу ніжність гріли твої руки.
Дививсь у очі, ніжно посміхнувсь...
І десь далеко я почула звуки:
Чекай мене, до тебе повернусь..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-51YEny2ZNA
[/youtube]
Доля може дати і забрати.
Радістю порадувать нараз.
Іноді у піжмурки погратись,
Залишити з носом нас підчас.
Як же нам приймати цю сваволю?
Манни з неба мовчки почекать?
Може, в бій вступити, моя доле,
Журавля у небі упіймать?
Жаль, вони у вирій відлетіли.
Може, про синицю тут згадать?
Ось такі думки тепер обсіли.
Не дай, доле, в виборі блукать..
Та колеса доля крутить швидко.
Не дають часу, щоб вибирать.
По житті потягнеться, як нитка..
Бережімо, щоб не розірвать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4ScqNM2GFs4[/youtube]
Люблю морозну зиму, кришталеву.
Приводить у порядок всі думки.
Вважаю я її за королеву,
Що розстеляє білі скрізь шовки.
Весну не закликаю я у зиму.
Нема квіток... Чи варто сумувать?
Люблю її такою, хай без гриму...
І білий колір може здивувать..
Люблю, звичайно, квіти я червоні,
Троянди ж білі кинуті на скло.
Я так хотіла б їх зібрать в долоні
От тільки, щоб водою не стекло.
Я подихом наважилась зігріти,
Вустами доторкнутись пелюсток.
Але чому даруєш такі квіти?
Хіба розчарування цей жмуток?
Морозне сонце... Небо зайнялося
І полум"я спахнуло - сто свічок.
І квіти розцвіли, мені здалося.
Букет червоних, ніби схід, квіток...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hB7RHsDA1CQ
[/youtube]
Новий крок у природі: на порозі зима.
Заметіль хороводить, все в напрузі трима.
Закоцюблі дерева, річку лід вже пройма.
Морозець тихо ходить, обійма крадькома.
Але лід ще крихкий, небезпечно пройти.
Але ж ти там чекаєш. Прошу сніг: Не мети.
Обережно ступаю. Лише крок до мети...
Лиш тепер розумію: Жаль, спалили мости.
Що ж робить: повернутись? Чи мети досягти?
Хтось кричить.. Озирнулась... То лиш звук німоти.
Дурноверхе завзяття все ж примушує йти...
Але бачу чийсь слід... Побоявся сльоти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UCINBY9R6Yk
[/youtube]
У меня сегодня много дела:
Надо память до конца убить,
Надо, чтоб душа окаменела,
Надо снова научиться жить.
А. А .Ахматова
-------------------------------
Так хочеться мені одне збагнути:
(Та відповідь собі я не знайшла)
Чому оте, що хочеться забути,
Не покриває забуття імла?
Та як навчитись забувати, Пам"ять?
Стирати надоїдливі думки
Оті, що душу часто іще краять,
Хоч варті дна вже мертвої ріки?
Звертається до пам"яті надія...
Слізьми тут наповняється ріка...
Об хвилі розбивається знов мрія,
І хмаркою за обрієм зника.
А вечір прийде й знову, ніби бджоли,
Летять думки в незвідані світи.
Їх погляд проведе до видноколу.
О, доле, захисти від глухоти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wGyXJu9exfg[/youtube]
Товпляться на вітрі сніжинки
Оце уже не листопад.
Малі кружляють балеринки.
Це вітер творить цей безлад.
Кидає сніжки у обличчя,
На віях зірочки блищать.
Приймає осінь протиріччя.
Тепер не час їй вибирать.
Іще недавно клен гіллястий
Красою барв усіх вражав.
Вже посивів і став стріблястим..
Хоч він того ще не бажав.
Гілки замерзлі, наче кістки,
В надії тягнуться в вікно.
Їх врятувать не маю хисту...
Думки жевріють всеодно...
Ось сніг засипав по коліна.
Замерзлі віти вже мовчать.
І засинають, як дитина.
У сні тихесенько тремтять....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mi9MSQQZSMQ[/youtube]
Пройдуть дощі в холодні дні осінні,
І заметіль на душу упаде.
Прийде, мабуть, тоді твоє прозріння,
Та час жорстокий все вже украде.
Залишаться у пам"яті краплини,
Що сон колись в дарунок принесе
Отих далеких спогадів хвилини...
І більш нічого...Ось тобі і все...
Не раз згадаєш пахощі медові,
Якими ти колись так згордував.
У спогадах пройдуть всі дні зимові,
Які тепер у снах лиш смакував.
Пройдуть дощі, вітри і заметілі.
А час не має звички почекать...
І лиш думки, тепер вже пустотілі,
Ночами не дадуть спокійно спать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=g9lEmjid_1Y
[/youtube]
Іди по сонячній дорозі.
Удача поряд хай іде,
Зустріне сонце на порозі
І в край щасливий поведе.
і в День такий ти веселися,
Усмішка ніжна хай цвіте.
Спіши за щастям, не барися.
Воно для кожного святе.
Не забувай про друзів вірних.
Умій їх у житті цінить.
Та відрізнить від лицемірних.
Цінуй життя найменшу мить.
Нехай цей сонячний букет,
Як подарунок у цей день!
Оцей малесенький сюжет
Бажа удачі день- у - день.
Будь щасливою, люба Ніно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701430
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AL2zzX84HCs
[/youtube]
За твором A.Kar-Te http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701034
Дякую за ідею, Олю.
-------------------------------------
Так, зима надворі розкошує.
Біла завірюха за вікном.
Але знаю: ти мене почуєш.
В час такий зігрію я теплом.
Тільки ти зумій мене почути,
Я далеко, але завжди твій.
Те, що відбулось, зумій збагнути.
Та не покидай про зустріч мрій.
На вікні троянди білосніжні.
І від них все ж запахом війне.
Ти торкнись вустами обережно
І відчуй, як я люблю тебе.
Тільки знай: зима це не надовго.
Завірюхам теж не довго буть.
Прошу: не залиш мене самого,
Хай троянди в серці розвітуть.
А коли проклюнеться підсніжник,
І весна надасть про себе знать,
Повернусь до тебе, Моя Ніжна.
Тож не смій мене ти забувать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qcCfYoPDYHM [/youtube]
За горами скрилось літо,
Листопад пропав.
Сльози осінню пролито...
Землю сніг приспав.
Десь плетуться відголоски
Літнього тепла.
Час бува: згадаю ласки,
Та затьмарить мла.
Ніби хвильки теплі з моря
Лащаться до ніг.
То неначе ти знов поряд:
Гордість переміг.
Доля так плете узори
Різних кольорів.
В душу все кида затори,
Бо ти так хотів.
І, як човен в синім морі,
Тоне, вирина.
Надто, хвилі, ви суворі.
Не тягніть до дна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2016
І знову дощ, і прохолода.
Та осінь ще трима права.
Ще є маленька насолода:
Жовтенька квітка ще жива.
Мала, тендітна хризантемка,
Що ще цвіте попід вікном.
Її морозна лихоманка
Не вбила ще своїм серпом.
Цвіте на зло холодним зливам,
Як промінь сонця із-за хмар.
Вона живе, вона щаслива.
Їй вітер руки не зламав.
Єдина радість за віконцем,
Струсивши сніг, і знов цвіте.
Лише тому, що схожа з сонцем.
Подібне сонцю - все живе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UCINBY9R6Yk
[/youtube]
За вікном картина: пізня осінь...
Задивилась в очі я її.
А в очах легенька сіра просинь.
Чом же невеселі і слізні?
Поглядом зустрілися обоє.
Очі в очі в цей осінній час.
Чим ми схожі, осене, з тобою?
Думала про це я і не раз..
Плачеш, що зриває вітер листя,
Що пройшла давно твоя краса?
Не сумуй! Душа твоя так чиста,
Як прозора вранішня роса.
Задивилась, осене, на тебе...
Та мені й така ти дорога.
Запросила в хату я до себе...
Відчуваю: осінь догора...
Ти для мене будеш, як картинка.
В дорогу оправу обрамлю.
У кімнаті ти прикрасиш стінку,
Тільки трохи я тебе зміню.
Домалюю білий сад вишневий.
Хай співають в ньому солов"ї.
Як проллється спів їх кришталевий...
Нагада щасливі дні мої..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fJu9pYK02ek
[/youtube]
Ми часто задивляємось у небо.
І заздримо по-доброму птахам.
Торкає не веселий їхній щебет
А те, що не злетіть ніколи нам.
Бездонне, недосяжне і самотнє.
Лиш мріями ми можемо злетіть.
І кличе нас далеке і могутнє,
Про таїну непізнану мовчить.
І хай проходять роки і століття,
І на землі все зміниться не раз,
Та в радості, і в бурі, лихоліття,
Ти вірним залишаєшся для нас.
І в час, коли вдивляємось у небо,
Самотність відчувається в душі.
Чому так часто думаєм про тебе,
Та як знайти до таїн все ж ключі?
Немало вже знайшли у тебе спокій.
Нікого ти назад не повернеш.
Чому ж таке красиве, а жорстоке?
Ніхто того ніколи не збагне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNs2o287YbI [/youtube]
Зелений чай - ранкова насолода.
Медового шматочок пирога...
Твій поцілунок, ніби нагорода,
Як оберіг, від зла в житті втрима.
Із сміхом поринаєш в мої коси,
А я торкаюсь ніжно губ твоїх.
Вже сонце за вікном смакує роси,
А ти іще в полоні рук моїх...
Тихенько вітер колихає штори,
Потріскують в каміні ще дрова.
Дрімота знов повторює узори,
Якими оцей ранок розцвіта.
І десь далеко плинуть білі хмари.
Яке їм діло, що схолонув чай?
Мене й тебе тут зберігають чари...
Лише мене міцніше пригортай..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-78QgvScd50[/youtube]
Листок злітає за листком.
Мороз надворі мінус шість.
Зима керує за вікном.
Вона непроханий ще гість.
Які ти маєш тут права?
Надворі осінь роздягаєш...
Вона існує... Ще жива...
Та її мовчки ти вбиваєш.
Мені здається, що природа
Свої приховує слова.
Вона, як ми, такого ж роду
І мова сил також жива.
От тільки треба зрозуміти
Про що шепочеться трава,
Чому радіють сонцю квіти,
Чому нас жалить кропива?
Про що сказати хоче вітер,
Коли до вуха припада?
Він щось про тебе знає? Звідки?
Питаю - він десь пропада.
А дощ періщить невблананно...
Я чую тут твоє ім"я.
Нащо приховуєш старанно?
Слова природи знаю я....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=R3pYI-33bbk [/youtube]
Рано осінь скинула красу,
Одягла прозоре сіре плаття.
Уплела калину у косу.
Жаль, погасло листяне багаття.
Пригортає вітер тонкий стан,
Догодить старається щосили.
І плете мереживо туман,
Голі плечі осінь, щоб прикрила..
І дивують руки тут митця.
Їй намисто груди прикрашає,
І разки з шипшини до лиця.
І оця краса теж спокушає...
А навколо тиша...і дрімота...
Де-не-де впаде останній лист...
І загра на сонці позолота...
Це останні кроки, падолист..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696894
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zFmoQf-IHLI[/youtube]
В напіврозчинене вікно
Осінній вечір заглядає.
Опале листя вже давно,
Листи написані згадає.
Вони зів"януть, пропадуть,
Бо не знайшли всі адресата.
Вітри по світу розметуть...
За що це їм така розплата?
Ось новий лист злетів із гілки.
Прилип до мокрого вікна.
Можливо, взяти до домівки?
Звучить самотності струна..
А монотонний дощ нівроку,
Опале листя омива.
Самотній лист, мов ненароком,
Сльозами осені сплива.
Я обережно беру в руки,
Оцей пожовклий давно лист.
Та десь в душі я чую звуки:
Це осінь гратись має хист...
Та він пустий, немає змісту.
Чому ж до мене прилетів?
Невже, це вітер стер цю звістку,
Що ти сказати в нім хотів?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dx4c3ZwdDA8[/youtube]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374722
Коли беру я зошит в руки:
Надія є щось написать.
То раптом чую серця звуки.
Їх намагаюсь передать.
Нерідко чую поряд голос.
Такий знайомий лиш мені.
А то відчую тільки холод:
Повзуть мурашки по спині.
А то буває стрепенеться:
І зазвучить у нім любов.
Так часто серденько заб"ється:
Адреналін ганяє кров.
Частіше звуки рівномірні.
Нащо любити, щоб страждать?
Вони стають такі покірні,
Бо надоїло вже чекать.
Але, коли душі раптово стане,
Когось в житті цім не хватать,
То лиш почується зітхання:
Тебе лиш досить їй згадать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2016
Храни тебя Христос
От всякого ненастья,
От злого языка,
Внезапного несчастья.
Храни тебя от боли,
Предательства, недуга,
От умного врага,
От мелочного друга,
И дай тебе Господь,
Коль это в Его власти,
Здоровья, долгих лет,
Любви и много счастья !
С сайтаhttp://www.inpearls.ru/
( Текст з інтернету)
______________________
У світі скільки бід людських і горя,
Жорстокий світ обплутала брехня.
А сліз пролито людьми ціле море.
І за життя йде кожен день борня.
О Господи! Спаси нас й сохрани!
Ми часто забуваєм, що ми люди,
І гнів свій виливаєм без причин
На тих, кого найбільше любим,
Хоч ти не завинив тут їм нічим.
Дай сили нам, Господь, оце знести!
Дай розум пробачати, що не можна.
І посели в серцях добро і благодать.
Хай правда на цім світі переможе!
Про це мені так хочеться кричать!
О Боже, я прошу отут не промовчать!
Прости за скоєні гріхи, що ненароком
Ми скоїли колись в житті своїм.
Вони для нас залишаться уроком.
Пробач за ці гріхи ТИ нам усім.
О Господи! Спаси і сохрани!
Не обділи увагою заблудших,
Допоможи знайти їм вірний шлях.
І дай здоров"я, прОшу, всім болящим.
Хай віра зацвіте у їх очах...
Мене й мою сім"ю прошу Тебе, спаси і сохрани!
_______________________________________
Писала, як могла, як підказувало серце.. Якщо є які зауваження до написаного, то
прошу вказати мені...
Дякую!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695783
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2016
На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться...
Леонід Глібов ( 1854 рік ).
---------------------------------------
Давно сказав поет оці слова,
А як вони в наш час так актуальні!
Та правда слів його жива.
Для нас вони й тепер повчальні...
За що ми часто любимо людей?
Які слова похвальні підбираєм!
Чи не за багацтво тих ідей,
Якими ми людей підчас караєм?
Бо помста переллється через край
(Черстві серця завжди на помсту здатні)
Слова брехливі людям не кидай!!!
ВОНИ НЕ ЗНАЮТЬ ПРАВДИ, " благодатний".
І коло однодумців підбирають,
(Що плескають в долоні раз-у-ураз).
Та кара за брехню велику силу має:
Повернеться обличчям... прийде час!
( натисніть на картинку)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695595
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.10.2016
Дивлюсь в вікно: красуня - осінь.
Зірвавсь і пада жовтий лист.
Але, зима, тебе хто просить,
Нащо ввірвалась в падолист?
Та не пора тобі... Послухай:
Ще прийде день колись і час,
І замете все завірюха,
Ти не лякай морозом нас..
.
Сидить на гілочці пташинка,
І пильно дивиться в вікно...
На ній худенька кожушинка,
Чомусь нетронуте зерно...
Про що ти думаєш, маленька,
Невже у тебе щось болить?
Допоможу тобі, сіренька.
Сувору зиму пережить...
Пташинка клюнула зернинку,
( Я знаю: вірила мені ).
І ще посиділа хвилинку.
І зникла десь в височині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695156
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=whUTz6AG4xw[/youtube]
Відкинь життєві негаразди,
Забудь, що осінь за вікном.
Нехай не вдасться тобі зразу,
Душі поправить оцей злом,
Та ти іди і не здавайся.
Скажи ти долі, що сильніш.
Дивись їй в очі, посміхайся,
Іди вперед, та все прудкіш.
Не дайся долі, щоб зламала,
Навколо пальця обведи.
Зроби: поразку, щоб признала...
Усі зусилля приклади.
Побачиш: виростуть знов крила.
В житті ти зможеш все здолать.
Душа черства, щоб полюбила.
Йди по житті... Не смій блукать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694667
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2016
Життя - це є життя,
Колись давно сказав мій друг.
Тоді не знала допуття,
У чім тут сіль і суть.
Пройшло чимало літ,
Та часто згадую слова...
Складний занадто світ...
Та друга вже давно нема...
--------------------------------------
Що він хотів сказать мені:
Життя не завжди цукор?
Що можуть друзі в метушні
Мене продать й забути?
Пророчі згадую. слова:
Дивись, не помилися..
Ця правда слів його жива:
Йдучи, ти не спіткнися.
Ніхто не гляне, що ти впав...
Кому до того діло?
Але цікаво, як ти встав,
І не спитають, чи боліло...
І упаде нехай сльоза
На груди тих, хто зрадив.
А, може, просто це - роса?..
Та все ж, з одного ряду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694123
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QdalscOqcWM
[/youtube]
За твором Матвійчука http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693808
-------------------------------------------------------------------------------------------
Самотність... Осінь... Порожнеча...
Думки зморились десь літать.
В душі вмостилась холоднеча.
Та де тепла тепер тут взять?
А за вікном знов дощ стіною.
Бажання теплиться в душі:
В такий ось час сидіть з тобою,
Помріять в цій нічній тиші.
Коли ти поруч - все інакше.
Не осінь - це весна цвіте.
Осіннє сонце світить краще,
А все, що інше, то пусте.
Кудись зника одноманітність,
І листопад не так гнітить.
Забуду думать про самітність.
Ну що ще може засмутить?
Нехай дощі,нехай і злива,
І вітер плаче за вікном...
Та їх мелодія журлива
Не має значення давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=E-UCkvklATg
[/youtube]
Осінній дощ, це значить непогода.
Всю ніч краплинки стукали в вікно.
Та для душі приємна насолода,
Бо ці дощі чекали ми давно.
А я лежу, уважно прислухаюсь.
Я так люблю цю музику дощу...
В таку погоду ніжно пригортаюсь,
І міцно обійнять тебе спішу...
А ти, як завжди, пахнеш особливо.
Неголена щока лиш забавля.
Вустами доторкаюсь несміливо...
І щастя оцей ранок засіва.
Тут монотонний дощ притишив звуки.
Знов тиша... Все навколо засина.
Приємно пригортають твої руки...
І сон тихенько крильми обійма
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2016
У журбі схилились дві тополі.
Шепотіння тихе поміж трав.
Свіжі дві могилки в чистім полі.
Вітер до них крильми припадав.
І здалося: заніміла тиша,
Тільки стогне зранена земля.
Листопад давно позолотішав,
І встеляє килимом поля.
Вічний сон зв"язав юначі крила.
Милі! Не дано ніколи вам устать,
Бо душа у вирій полетіла...
Тихо спіть.. Не будем заважать.
Через гілля задививсь промінчик.
І упав на горбик, що осиротів.
Грів колись теплом вас оцей зайчик,
А тепер чомусь він скам"янів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692793
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.10.2016
Погасає вечір тихо...
Твоя черга - ,ніч.
Засинає людське лихо,
Тихо пада з пліч.
Розправляє нічка крила,
Обіймає світ.
І думки всіх відпустила,
Хай не давить гніт.
Доброті лише не спиться,
Де знайти й кого?
Щоб в душі тій поселиться,
Де ж зустріть того?
В кім душа, неначе камінь,
Мохом, що поріс.
Так ходила ніч стежками...
Камінь міцно вріс.
Та зустрілась з колючками,
Ніби в їжака...
Накололась голочками...
Тут мораль така:
Хто по-людськи жить не хоче
Того не навчить,
В кого з розумом негоже:
Не переробить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692176
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WfPjRYC1bl8[/youtube]
Я на сайті цьому вісім років,
Пролетіли, ніби один день.
Хіба мало це життєвих кроків,
Що ішла сюди я день-у-день?
Дякую Євгенію Юхниці,
Що можливість дав мені:
Мудрість тут черпати, як з криниці,
Прибавляти розуму собі
Із віршів, що вчили, як слід жити,
Співчувать у смутку і біді.
За добро добром платити.
У пошані будеш ти тоді..
Я оце уважно все читала,
Та нікому не робила зла.
Що таке порядність, добре знала.
Все життя в душі це берегла.
Та на сайті тут дали урок життєвий.
Довго буду це я пам"ятать.
Він в життім моїм був особливий.
Не бажаю вам таке узнать..
Дякую за все вам, Друзі Щирі!
Всім бажаю радості й добра!
Щоб жили ми в теплоті і в мирі.
І хай щастям повняться серця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691977
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wzEpV2n6vCQ[/youtube]
У меня сегодня много дела:
Надо память до конца убить,
Надо, чтоб душа окаменела,
Надо снова научиться жить.
Анна Ахматова
-----------------------------------
Ти мене ніколи не забудеш.
Я живу постійно у думках.
Пам"ять свою спогадами будиш,
Хоч думки тримаєш на замках.
Та вони не терплять оці грати,
Вилітають птицями на світ,
Ти повір! Не хочуть умирати,
І тобі не втримать їх політ.
Чашка кави в дощову погоду,
І думки про те, що не зберіг,
Не покращать у душі негоду...
За вікном не дощ уже, а сніг.
Не старайся ти спокійно жити,
Бо думки обсядуть знов і знов...
І колись ти зможеш зрозуміти,
Не вмира у пам"яті Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JA1llIUkSqI[/youtube]
Я хочу пригадати твої очі.
Чому це мене пам"ять підвела?
Які вони були тоді, тієї ночі?
Та осінь у той час ще не цвіла.
Усміхнені, ласкаві, незабутні.
І ледь помітний сум в твоїх очах.
Ці згадки так далекі, дуже смутні,
І залишок мізерний в почуттях.
А небо синім кольором ясніло,
В очах твоїх відбивсь ультрамарин.
Чомусь надворі швидко сутеніло...
То вітер наганяв тоді хмарин.
Не вечір обіймав мене за плечі..
Це рук тепло, як током пройняло.
І зайвими зостались оті речі...
Це так було, але давним - давно.
Нудьга осіння ллється за дверима,
Хоч осінь у красі своїй цвіте...
Все пам"ять прихова, вона незрима..
А осінь листопадом замете.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RTLNGezd2XU [/youtube]
Осінній вечір... Місяць випливає.
Із хвильками ще грається ріка.
Доріжку срібну місяць прокладає.
Та як пройти? Чи річка ця мілка?
Ступає обережно осінь в річку.
Кида під ноги жовті килимки.
Та як ступити їй на срібну стрічку?
Не покидають осінь ці думки.
Уважно поглядає на стежину...
Цариця я, то значить зможу все.
Думки оці роїлись лиш хвилину...
Усмішка освітила їй лице.
Зайшов за хмари місяць. Тут доріжка
Кудись поділась раптом без сліда.
Скінчилась оця місячна інтрижка...
З-за хмари місяць знову вигляда....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=j8pITOg0JGM[/youtube]
В житті бувають ті моменти,
Що пам"ятаєш все життя.
Його найкращі елементи,
Не йдуть ніколи в забуття.
Ти повертаєш їх так часто,
Коли надворі йдуть дощі,
Коли журба прийде невчасно,
Тобі не спиться уночі.
Душа розправить свої крила,
Летить у ту щасливу мить.
Та повернуть уже несила.
І серце біллю защемить.
Бувають ці моменти змінні:
Ми забуваєм часто ті,
Які були для нас безцінні,
Та не тримає пам"ять їх.
Моменти, зіткані із щастя,
Усмішки, мрії і думки,
Це пам"ять збереже, удасться.
Життя найкращі сторінки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=z9u3F3AX3fU
[/youtube]
Пливе корабликом листочок.
Несе його стрімка ріка.
Куди спішиш, клена синочок?
Твого не видно маяка.
Пливеш в незвідані ти далі..
Не знаєш, де буде причал.
А течія несе все далі...
Тримай міцніше свій штурвал!..
Пливи, поки ще вітер в спину.
Не озирайся вже назад.
Мандруй до мрії безупинно,
Поки не сипе снігопад.
А я стою, думки обсіли.
Дивлюсь тобі, листочок, вслід.
Бажаю я: хай хватить сили
Удачно закінчить похід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-t-t0uLiEKA[/youtube]
Музика в житті буває різна.
Мова в ній звучить лише одна.
Пробирає почуття наскрізно,
Як звучить мелодії струна.
Крає серце музика вітрів.
Слухаєш і хочеш зрозуміти:
Чом життя є різних кольорів,
Чи можливо мить його спинити?
Та найкраща музика - це серця.
Та що зачарує і сп"янить.
Як лунає ніжне його скерцо,
Довго пам"ятаєш ти цю мить.
І в цей час забудеш все на світі.
Понесе на крилах музика туди,
Де від звуків пахнуть краще квіти,
Ну а взимку розцвітуть сади.
Музика сердець хай не згасає,
Та, що обдаровує теплом.
І нехай в серцях все оживає
Те, що в нім колись давало злом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=whUTz6AG4xw
[/youtube]
Повільним кроком осінь наступає.
Як до лиця їй золоте вбрання!
У коси пізні квіти уплітає,
Що росами уквітчані зрання.
Яка прекрасна осінь у цю пору!
Туманів прикрашає бахрома.
Я осінь упущу до свого двору.
Повільно вона входить, крадькома.
Плете тонке мереживо рукою,
Всі барбви веселкові у каймі,
Що до вітрів, буває все ж стійкою.
І тче уміло з листя килими...
І шарудить опале листя під ногами.
По осені упевнено йдемо.
А осінь теж крокує поряд з нами...
Ось так в осінні дні ми живемо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
Я так люблю вітри, що дують в спину.
Хіба даремно їх попутними зовуть?
Нехай вітрила понесуть без спину
В країну, де правда і добро живуть.
Та не люблю людей, що за спиною,
Ховаючись, бажають людям зла.
І нехтують ще мудрістю святою:
Щоб доброта в серцях людських жила.
Буває, що плює вам хтось у спину.
Нема біди – попереду йдете.
Своєї не вбачаючи провини,
Розумний нечестивця обійде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690637
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.09.2016
Коли в думках дме завірюха,
То й в голові тоді безлад.
Якщо порад не чують вуха,
То йдеш життям ти наугад.
***
Коли слова, як кістка в горлі,
І ти не можеш проковтнуть.
То ти, напевно, сильно гордий.
Тут побажать: щасливий путь.
***
Життя не схоже так на казку,
Кінець щасливий не завжди.
Як на лице натягнеш маску,
Хто ти - узнають, лиш зажди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690340
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 23.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNs2o287YbI
[/youtube]
Заметіль жоржинова осіння.
Чом сумуєш під моїм вікном?
Чи бракує теплого проміння?
Не торкнулась осінь вас крилом.
Угасають кольори осінні,
І в тиші задумавсь чомусь сад,
Очі все ж купаються в творінні,
Що не встиг засипать листопад.
Розправляйте плечі кольорові,
Поглядом полиньте до небес.
І додайте фарб моїй любові.
І зробіть це чудо із чудес.
Хай вона квітує поміж вами,
Не зляка зимова заметіль.
Устоїть під сильними вітрами
Тими, що прилинуть звідусіль.
Білі, жовті, сині і червоні.
Кольорова осені купіль.
Ви прекрасні на осіннім фоні.
Я люблю з жоржинів заметіль..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zDQ0N8Z524I
[/youtube]
Так рано холод вліз за комір.
А вітер щоки обпіка.
Ці відчуття мені знайомі:
Капризи осінь викида.
Тремтить від холоду все тіло.
Зітхання рвуться чомусь з вуст.
А ти забула, як хотіла
Щоб замість спеки - падолист?
А хмари сірі, волохаті
Несуть осінні вже дощі.
Моя душе, нащо зітхати.
Хіба від осені втекти?
Це від думок ми все ж втікаєм,
А летимо, де нас не ждуть.
Хоч добре ми про це всі знаєм,
Та відкидаємо цю суть.
Йдемо не тими ми стежками.
І часто дуримо себе.
Нещира віра часто з нами
І в край, чужий для нас, веде..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689828
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TUDigBTMypk[/youtube]
Люблю я тихий шепіт трав,
Коли вітри літають вільні в полі,
І небо,що палає від заграв,
Як ранок прокидається поволі.
Коли дзвенять у полі гострі коси,
Курличуть в синім небі журавлі,
Як п"є земля прозорі ніжні роси,
Як сонечко купається у млі.
Люблю, коли ти знову поруч,
І босими пробігти по стерні.
Коли в осінню, тиху пору
Являєшся до мене ти не в сні.
І пахнеш ти солоними вітрами,
Що радість даруватимуть ковток,
І квітами, напоєні дощами,
Що ніжність пробирають до кісток.
Я так люблю, коли мене цілуєш,
І губи мають смак пахучих груш.
Та не люблю, коли мене ревнуєш...
А те, що будували, то не руш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689655
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YAKhDQMihm8
[/youtube]
Осінній незакінчений роман.
Іще не раз нам нагада про літо.
Хоч котиться клубками вже туман,
Та радість у журбу не перелито.
Буває, що осінні дмуть вітри,
І ти не знаєш, де себе подіти,
Доводиться отут душі схитрить:
Навчить мене собою володіти.
Думками пробиваєш темноту.
Летиш туди, де було тепло.
Залишивши душевну самоту.
Нові думки душа вже клепле.
Осінній день, прозора світла даль.
І ця пора прийма нову обнову.
Ніколи не пробачить цю печаль,
Коли її прийму я за основу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689453
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o9ewSi6PevQ
[/youtube]
Злітає за листком повільно лист.
Листи комусь це осінь розсилає.
Лиш вітер прочитати зможе зміст,
А потім всі вогнем враз запалають.
А я спішу узнати: де тут мій?
Не дам його спалити я вогню.
О осене! Прошу, ти зрозумій...
Цей лист до серця ніжно пригорну.
Це чистий лист без жодних в ньому слів.
Його я серед інших відшукаю.
Лиш він один сказати так умів.
Я почерк його добре пам"ятаю.
На руку впав один мені листок.
А вітер сипле листя вперемішку.
Я вдячна тобі, осінь, за цей крок...
І що зірвала із вуст моїх усмішку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ey-8eKXhaVM[/youtube]
На краю прірви росте квітка.
Дощі й вітри її кохають.
Але тут є одна примітка:
Вони не все про неї знають.
Тендітна, ніжна, непідступна.
Не піддається їхній силі.
Вона за кольором червона.
Чи не знайдуться тут сміливі?
Хто підійде до краю прірви,
Зірвати квітку цю - любов?
Хто страх поборить, квітку вирве,
Той значить страх свій поборов.
У того квітка не зів"яне,
Радіти будуть пелюстки,
У кого серце полум"яне,
І ніжні дотики руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ccl8-3QnRa0 [/youtube]
Мовчання у житті буває різне.
Ми мовчимо, як хочеться кричать.
Коли здаються нерви тут залізні,
Але душа наказує мовчать.
Ми мовчимо. Страждає душа й тіло,
В думках зруйновані давно мости.
Та знаєш, як сказати тут хотілось:
Прощаю я і ти мене прости...
Ми мовчимо, а час повільно рушить.
Від радості залишаться шматки.
Та гордість та проклята душу душить.
Слова застрягли в горлі,як кістки.
Мовчання...але ти не можеш плакать.
А сльози давлять душу з усіх сил.
Чому ж ви, сльози, розучились капать?
Поплачте, як сказати нема слів...
Ми мовчимо, як тиша обіймає.
Коли рука торкається руки.
Слова в цей час тут зайвими бувають.
Але почути їх, надіються думки..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QdalscOqcWM[/youtube]
Ледь ступила осінь рання-
Квіти пізні за вікном.
На тепло ще сподівання,
Інший світ живе за склом.
Де-не-де впаде листочок,
Мов горобчик, пролетить
Сум сховається в куточок.
Та це так... на одну мить.
Побіжать знов дні за днями.
Осінь, скоро знов зима.
Допоможуть тут благання?
Не проси весни дарма.
Бадьорить осіння тиша,
Всі думки в одну сплелись.
Сад осінній золотіша.
Листя клена зайнялись.
І пала вогонь осінній.
Та радіє чом душа?
Це здалося незбагненній:
Все ж весна не залиша.
Сонце кине жмут проміння:
Веселішим стане світ.
І уся журба осіння
Від моїх втече воріт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5zh2TMBeGZ8
[/youtube]
Ледь торкнувся лиця вітер.
Свіжим подихом обдав.
Сльози всі старанно витер.
І думки вгадав.
Тут пірнув в моє волосся,
Гратись з ним почав.
І мені чомусь здалося,
Що чогось мене навчав.
Засміялись зразу очі,
Покотився сміх.
А він знову щось воркоче.
Рада від утіх.
Щось шепоче мені в вуха.
Зрозуміти як?
Та душа його все ж слуха.
То якийсь є знак.
То закрутить вихрем ніжним
І впаде до ніг.
А то стане недосяжним:
Жалко.. що вже зник...
Десь гуляє серед степу:
Воля золота.
То влетить в якусь халепу...
Винна самота...
То присяде , враз затихне.
Вітре вільний! Плач!
Нехай біль тебе не тисне
Від твоїх невдач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SB6f8Fjplfg
[/youtube]
Жовтокоса осінь здатна чарувать.
Може в дні похмурі радістю обнять.
Замете, як взимку жовтий листопад.
І слова, що сказані, будуть невпопад.
І що любе серцю, листям замете.
То підкине настрій, знов все поверне.
Розумієш - осінь, начебто зима.
В душу поселяється сумнів крадькома.
То шалений вітер може збити з ніг.
І осипе листям, як зимою сніг.
Знову ти зі мною, доторкнувсь руки.
Все тепер змінилося... Все вже навпаки.
Хай це випадково, може, просто так,
Знаю: це не літо, осінь все ж однак.
Замітає осінь думки і стежки.
Десь зима крокує тихо, навпрошки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNs2o287YbI [/youtube]
Цілунок осені холодний,
А так ще хочеться тепла.
Можливо, це є все природнє,
Коли міняється пора?
Тоді усе крихке і змінне.
Нема стабільності у всім.
Що дороге, стає все тлінне.
Як листя жовте в пору зим.
А від вогню лиш сірий попіл...
Даремно вітер роздмуха.
Для нього це лиш зайвий клопіт.
Остання іскра тут вщуха.
Нащо кивати тут на осінь,
Що дощ між нами, як стіна.
Буває: доля щось приносить.
Не надто щедрою бува...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zJ4t2J9ZW4Q
[/youtube]
Я вчусь терпіти і втрачать.
Моє таке життєве кредо:
Хороше в людях помічать,
І на ногах стояти твердо.
Стерплю своєї долі гру,
Боротись буду я поволі.
Вагання й сумніви зітру.
Тепер я буду в іншій ролі.
Коли спіткнуся на дорозі,
А друзі будуть глядачі,
Сама піднятись буду взмозі.
Знайду потрібні я ключі.
Я посміхнуся їм у очі.
Скажу упевнено: прорвусь!
І будуть ці слова пророчі;
Назад уже не озирнусь.
Мої думки на позитиві,
Бувало й гірше ще колись.
Але тепер не ті мотиви.
Нові думки вже прижились..
Пройшла тепер переоцінка,
На друзів інша вже ціна.
І перегорнута сторінка.
І не потрібна ця війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687254
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VqWRIbEunSU[/youtube]
Обережно ступаю.. це осінь.
Ще невпевнені кроки, хиткі.
Лиш хвилююся я цьому трохи.
Але мрії, як хмарки легкі.
Нова осінь, це значить все інше.
До мети вже по-новому йти.
І образи не згадувать більше.
Відпущу, хай летять, звідки йшли.
Подарую шматочок тим сонця,
В кого темрява в серці цвіте.
Хай загляне промінчик в віконце,
Бо пробачити - діло святе.
Своїм друзям і недругам зичу,
Щоб щаслива була ця пора.
І до них я любов возвеличу.
Побажаю в житті їм добра.
Хай освятиться ваша дорога.
Щоб легкою, удачна була.
І добробут прийшов до порогу,
А удача, як квітка цвіла!
____________________________
Удачної, легкої, щасливої вам осені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vuZcC-iSTZA
[/youtube]
Останні подихи тепла...
Я відпускаю тебе, літо.
Тебе надовго зберегла,
Ти в мою душу перелите..
Ще залишився один день
Ти дихай ще на повні груди.
Один єдиний день лишень,
Бо завтра осінь уже буде...
Прошу із серця не зникай,
Хоч завтра осінь на порозі.
Так швидко холод не впускай.
Не залишай мене в тривозі.
.
Осінньо-літня вже пора
Стою тепер на роздоріжжі.
Вже літо тихо догора.
Та літо й осінь чимось схожі.
Обоє здатні розцвітать,
Вкраплять у світ усе прекрасне.
Усіх нас можуть здивувать:
Бо гріє серце сонце ясне.
Посіять настрій, чи журбу,
Дощами змити негаразди.
Та їх обох я все ж люблю.
І підкоряюсь їхній владі...
----------------------------------------
Бажаю всім щасливої осені!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2016
Я співчуваю отим людям,
В яких у серці живе злість.
Які ні за що інших судять.
Іржа їх серце тихо їсть..
Вони не можуть спать спокійно,
Усе думки: ну як вкусить?
Подумай ти, якщо людина,
Як в світі з ядом тобі жить...
Ти посміхнись, відчуй, як сонце.
Ввірветься в темряву твою.
І потримай його в долоньці.
І втратиш ти злобу свою.
Не забувай, що раз всім жити.
Порада Бога, щоб прощать.
І ворогів своїх любити.
Здоров"я їм завжди бажать!
Та не почує глухе серце
Поради тих, хто любить вас,
Бо в ньому так багато перцю,
А замість крові тече квас..
--------------------------------------
Цей вірш не стосується політичних ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7z_6QsV9cKM[/youtube]
Моє ти літо закосичене!
Я не скажу тобі ПРОЩАЙ...
Ти сонцем й радістю золочене.
Прошу тебе, не поспішай.
Скажу тобі я допобачення,
Дозволь подякувать тобі,
І попрохати ще пробачення,
Якщо не так було в ці дні.
Я вдячна за погідне небо,
За світлі і похмурі дні,
І веселковий колір степу,
За дні веселі і складні.
За те, що ти було зі мною.
За те, що втратила й знайшла.
Коли дощі лили стіною,
Що не намокли два крила.
Коли не знала, що робити,
Здавалось, що знесе ось дах,
Та ти змогло оце спинити,
Бо все було в твоїх руках.
Уже знов осінь на порозі.
За все я дякую тобі.
А там чекатиму морози...
Отак проходитимуть дні..
ДОПОБАЧЕННЯ, ЛІТО!
ДЯКУЮ ТОБІ ЗА ВСЕ ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685591
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PMpizqgl6Z4[/youtube]
Я не писатиму про осінь,
Бо ще стабільні літні дні.
Та забувать про неї зовсім,
Для мене справи надскладні.
Ще літо гріє тепло, ніжно.
А, може, погляд милий твій?
Ввійшов у серце обережно
І поселитись там зумів.
Життєві фарби зміг змінити,
І смуток в радість перелив.
Нові чуття зміг розпалити.
В душі надію поселив.
Ущерть наповнив ти весною,
Осінньо-літній цей сезон.
Своєю легкою рукою
В реальність ввів колишній сон.
Хоч пізнє літо в нас з тобою,
Та справа все ж тепер не в тім.
Ми йдемо впевнено ходою
Під літнім небом голубим..
Люблю я очі - колір неба,
Що так пасують до лиця...
І розуміти просто треба,
Коли в них настрою нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
Продовження:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581762
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rUt02xSaHoo [/youtube]
Ми вже не побачимось ніколи..
Спростувати хочу ці думки..
Бо далеко там, на видноколі.
Може, це на відстані руки...
Боввавніє образ твій знайомий,
Треба просто вміть тебе чекать...
Кожен крок розмірений, невтомний.
Важко шлях осінній цей здолать..
Знов звучить забута та мелодія,
Іскорка в душі ще ледь жива...
Може, розгулялась це ілюзія?
Чую запізнілі так слова...
І стою в словесній заметілі.
Хуртовина з ніг ледь не збива.
Ні! Це не сніжинки білі-білі.
Вітер з вуст твоїх слова зрива..
Та вже осінь вкотре на порозі,
Жаль, втрачають зміст оті слова...
І все важче йти по тій дорозі..
Серце утомилось... забува...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T3TszOQLk9A
[/youtube]
Уже дозріли сині роси,
Які тепер вони на смак?
Ще десь літає відголосся
Отих ще слів, що без ознак.
Вони то линуть, то стихають.
То знову раптом оживуть..
Чомусь буває, що зітхають.
То знову тишу розірвуть..
Я прислухаюся уважно.
Так хочу все ж їх зрозуміть..
Вони далеко, недосяжні..
Невже це вітер так шумить?
Відчула подих за спиною.
Колись так пахла та весна.
Та не була вона сумною.
Була красива, запашна...
І знову ніби чую звуки...
Це плаче скрипка скрипаля..
Не хочу чути слів розпуки...
Мотив навколо все кружля..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vbTn5tXG7Gw
[/youtube]
Насолодились теплим літом,
Любисток пахне на вустах.
Ще літні пахощі розлито,
Та осінь вже живе в думках.
Шовкове небо так прозоре!
П"янить ще запах чебрецю.
Куди не кинеш іще зором..
Як не любить картину цю!
Іду назустріч тобі, осінь!
І всі я сумніви зітру,
Не схожа ти на літо зовсім...
Люблю я осені пургу.
Як огортає вітер листям ,
І б"ють краплинки у лице.
А ранок росами умитий...
Це осінь є оцим творцем.
Вона все пензлем розмалює...
За комір холод заповзе.
Не всі думки нехай спрацюють,
Але надія над усе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Bn4XDp-C9gg[/youtube]
А коли проллється жовте листя,
І полинуть в вирій журавлі.
Попрошу тебе я, посміхнися.
Не пускай в дорогу їм жалі.
Витри сльози, щоб ніхто не бачив,
Нелегка дорога... ох, важка...
Побажай від серця їм удачі...
Бачу, моя просьба надскладна.
Та мене не слухаєш: ти плачеш.
Жовтий лист тримаєш у руці...
Нові весни ти іще побачиш...
Може, дощ осінній по щоці?
Підійди поближче, прихилися.
Разом ми здолаємо усе.
В очі мої пильно подивися.
Плакати в осінні дні - пусте...
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YHEZAzntgK8
[/youtube]
Ну а завтра буде знову осінь.
Змиють думки, вчинки, все - дощі.
І життя почнеться інше зовсім.
Те, що так приємне для душі.
Що спалила спека неймовірна,
Жовтий лист відродить цю красу.
А вітри, нехай і непокірні,
Прохолоди часточку внесуть..
Ну та це все буде тільки завтра,
А тепер останній літній день.
Небокрай горить, неначе ватра.
Залишився день один лишень.
Можна уже в літо озирнутись.
Не пройти, звичайно, ті стежки.
І що в нім було, то посміхнутись.
В літі тім були і я, і ти.
Знову осінь і похмуре небо.
Довгі ночі і короткі дні.
Та журитись тут нема потреби:
Ще й осінні будуть дні ясні...
---------------------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2016
Билинку не зламаєш: вона гнеться.
Вітри для неї зовсім не страшні.
Затихне вітер - знову вгору пнеться,
Без зайвої для того метушні.
А речі, що міцніші, як із сталі,
Розбившись, розлетяться на куски.
Не склеїш їх, щоб знову нові стали.
На що в житті згодяться ці шматки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684005
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VqEiYp3lAxQ [/youtube]
Коли ти падаєш у прірву,
В якій тобі не видно дна,
Читай тоді Святу Молитву:
Страшна не буде глибина.
Бог подарує тобі крила,
Навчишся швидко ти літать.
І доля шанс тобі відкриє:
В польоті птахом зможеш стать.
І ти злітатимеш до неба,
Усім птахам наперекір..
От тільки вірити в це треба..
І в цю ти казку теж повір..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AL2zzX84HCs [/youtube]
В нас пам"ять береже усе старанно.
Постійно ми поповнюєм архів.
І швидко забуваємо про рани,
Що десь колись накоїли гріхів...
Усе це час загоїть дуже швидко,
І зникне назавжди душевний шрам.
Та потайки в душі ховаємо нерідко,
Оте святе, про що не віриш й сам.
Його маскуєм від очей глазливих.
І кутаєм, як любе немовля.
Хоч іноді сльозливих, неможливих.
Таким бува примхливим, як маля.
Але воно своє і дуже рідне.
Ми любимо, прощаємо завжди.
Ніколи в серці жити не набридне..
Любов"ю бережемо від біди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Що значать у морі краплинки,
Чи повняться ними моря?
Сильніші від вітру стеблинки,
Що вільно ростуть на полях.
Та іноді крапля - це диво:
Проб"є товстелезний асфальт.
І квітка проб"ється смілива.
Це все із життя і не фальш.
Безпомічна тільки людина:
Неважко її розтоптать..
Немає на то тут причини?
Та легко її відшукать..
У кручу безжалісно пхнути.
І плюнути в душу підчас.
Чи камнем у серце жбурнути...
На це є хороший запас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QMHCLQHUOX0
[/youtube]
Диха ніч... Приємна прохолода.
Половіють стомлені хліба.
А в душі приємна насолода:
Це життя дарує нам дива...
Ніжно гладить вітер сонне поле.
Пташка десь майнула із гнізда.
І зітхає ранок тихим болем,
Бо роса на землю поспада.
Рожевіє ледь на сході сонце.
Хай нап"ється спрагла ще земля.
Та далеко там, на горизонті,
Сонячне проміння затопля.
Новий день стогнатиме від спеки.
От би тут, хоч крапелька дощу...
Але він в цей час такий далекий,
Та думки про дощ, я відпущу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683078
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3thnpjRfNqU
[/youtube]
Вітер стогне поміж дротами,
Завиває, неначе звір.
Злива б"є у віконні рами.
Це природи уже перебір.
Прихилилась берізка до тину.
Їй згадались спокійні сни.
Та хитається, ніби стеблина...
Я прошу тебе, вітре, спини.
Рожевіє повільно світанок.
Може, досить нічній оцій грі?
Все повільно стихає.. серпанок
Молоко розлива по землі...
Розпогодилось небо... Дарує
Щедре сонце ще радісні дні...
Лише залишок зливи дратує:
Кілька крапель на тонкому склі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4vSalsh2iLg
[/youtube]
Небо, як шовкове полотно.
Сонце зупинилось у зеніті.
Хмари, мов м"якесеньке руно,
Неповторний світ їх, розмаїтий.
Знаю: на землі одне лиш сонце.
Та в житті моєму сонце - ти.
Перше, що живе за горизонтом,
Друге - рятівник від самоти.
І живуть два сонця у душі моїй.
Перше, що ніколи не погасне.
Не остудить теплих моїх мрій.
Друге - надзвичайно світить ясно,
Та не вступить з долею в двобій.
І не треба перше те благати,
Щоб світило вранці кожен день.
Воно вічно здатне існувати.
Друге, промайне над горизонтом,
Кине промінь просто так, здаля..
І не зробить це з якимсь акцентом,
Тихо цим від себе віддалля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t4sAjlUKL4U
[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8MUqtvaT5bw [/youtube]
Кольорові фарби люблять діти.
І малюють веселковим світ.
Розмаїття барв дарує літо
І навколо бачать дивоцвіт.
Розцвітає сонечко на небі.
Хмарки - білі лебеді, пливуть.
Сумніватись тут нема потреби:
Діти просто радістю живуть.
Намалюють квіти біля ганку.
Дощик, що у листі шелестить.
Вітерець тепленький спозаранку.
Гарно так в такому світі жить.
А вночі цвіркун співа у квітах.
Не дає малечі довго спать.
І на цих чарівних його нотах,
Сон приходить, треба спочивать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682233
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.08.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OeftVrFUkU8[/youtube]
Якщо серце у грудях - це камінь.
А душа паперова, глуха,
Не чекайте: другою не стане.
Їй бракує людського тепла.
І даремно звертатись з словами,
Щоб у жилах цю кров розігріть.
Та старання оці до нестями,
Все ж не зможуть чудес тут створить.
Це природа дала.. Що поробиш?
Сперечатися з нею дарма!
Таким людям нічим ти не вгодиш.
Що робить, коли літом зима?
Розпахніть свої груди ви навстіж.
До грудей сонця промінь впустіть.
По росі пробіжіться босоніж.
І, крім себе, когось полюбіть....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682085
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.08.2016