Шостацька Людмила

Сторінки (9/821):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »

ЯКБИ МОЛОДІСТЬ ЗНАЛА, А СТАРІСТЬ МОГЛА

                                                                   Всім  хочеться  прожити  довго,

                                                   Проте,  ніколи  не  старіти.

                                                                   Та  не  буває  все    так  просто

                                                                   Закони  світу  підкорити.


                                                   З  роками  спини  гнуться  низько,

                                                   А  то  вже  ноги  не  несуть,

                                                   Букет  болячок  із  намистом

                                                   На  груди  тягарем  впадуть.


                                                   Сніги  вплетуться  в  косу  густо,

                                                   Змережать  зморшки  все  лице,

                                                   Вже,  ніби,  з  дзеркалом  не  в  дружбі:

                                                   Там-  відображення  чуже.


                                                   Дорослі  діти,  ніби  –  доказ,

                                                   Що  молодість  давно  втекла,

                                                   Одне  у  цьому  є  хороше,

                                                   Що  старість  все  пережила.


                                                   Було  хороше  і  погане,

                                                   Були  і  радості  й  жалі,

                                                   Та  от  життя  перемагало  

                                                   У  цій  невизнаній  війні.


                                                   Всіх  молодих  прошу  я  щиро:

                                                   Навчіться  старість  поважати,

                                                   Колись  ви  будете  старими
                                                   Дітей  у  гості  виглядати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639860
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2016


СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК

                                                 Тобі  сонячним  зайчиком  вранці

                                 Попрошуся  сьогодні  в    віконце,

                                                 Я  –  всього  лиш  маленький  зайчик,

                                                 А  тобі  намалюю  сонце,

                                                 А  тобі  намалюю  радість,

                                                 Запалю  теплий  день  у  серці,

                                                   Нехай  стане  тобі  він  вдалим,

                                                   Попрошу  у  чарівних  ельфів.

                                                   Подарую  корзинку  щастя,

                                                   Намистинки  у  неба  візьму,

                                                   Ти  частіше  мені  посміхайся,

                                                     Промінцями  тебе  обійму.

                                                     Я  вплету  в  твою  косу  веселку,

                                                     У  берези  сережки  візьму,

                                                       Запрошу  на  концерт  соловейка,

                                                       Слухай  пісню  його  чарівну.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016


МЕШКАНЦІ ПОЛЯ - БЛАКИТНІ СОКИРКИ

                                               Задивились  блакитні  сокирки
                               В  синю  даль  недосяжних  небес
                               (  Ще  зозулі  вони  -  черевички)  ,
                               У  житах  заховалися  десь.

                               Часом  стануть  вони  край  дороги,
                               Світанковими  росами  вмиті,
                               Ніжні  й  гарні  мої  синьоводи,
                               Із  дитинства  далекого  квіти.

                               Подорожніх  вони  проводжають,
                               Прикрашають  нелегкі  дороги,
                               Сині  квіти  із  рідного  краю,
                               Милі  серцю,  мої  синьоводи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639590
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.01.2016


ЯК СТАТИ ЩАСЛИВИМИ

                                       Не  жалійся,  не  вини,  не  виправдовуйся,
                       Зацвіте,  мов  сад,  гармонія  в  душі,
                       Лиш  живи,  живи  по  совісті
                       Й  друга  свого  у  біді  не  залиши.

                                       Ти  не  бійся  більше  віддавати,
                                       Аніж  хтось  колись  давав  тобі,
                       Прийде  час  плоди  добра  збирати,
                       Щедрими  вдадуться  врожаї.

                       Ти  не  бійсь  любити  без  віддачі,
                       Бо  така  любов  –  велика  сила,
                       Витри  сльози  тому,  хто  заплаче,
                       Руку  дай,  кого  біда  скосила.

                       Навпіл  розділи  шматочок  хліба,
                       Спраглому  у  спеку  дай  води,
                       Не  чекай  від  когось  на  “спасибі”,
                                       Лиш  добро,  як  Бог  для  нас,  твори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639355
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2016


ОТЯМСЯ , НАШ ЛИХИЙ СУСІДЕ

                                                   Минають  осені  і  зими,
                                   Ще  будуть  і  весна,  і  літо,
                                   А  ми  –  з  новинами  страшними:
                                   Десь  пропадають  наші  діти.

                                   Нема  кінця  і  краю  бідам  
                                   Від  ненаситної  орди,
                                   Вона  по  світу  ходить  слідом,
                                   Руїни  –  скрізь  з  її  ходи.

                                   Донбас,  мов  ядерна  руїна,
                                   Зчорніло  небо  вже  від  сліз,
                                   Міліє  бідна  Україна,
                                   Їй  тіло  лютий  ворог  згриз.

                                   Живемо  в  сумі  і  печалі.
                                   І,  ніби,  Бог  про  нас  забув,
                                   А  монстри  лізуть  з  задзеркалля,
                                   Злий  вітер  розбрату  подув.

                                   Мовчить...  Німа  «страна  огромная»
                                   І  аплодує  палачам,
                                   І  вірять  ці  трухняві  голови
                                                   Усяким  брехням  і  байкам.

                                   Отямся,  наш  лихий  сусіде,
                                                   Поглянь,  у  прірву  сам  летиш,
                                                   Бандитська  рухне  піраміда
                                                   І  безцінь  стане  твій  фетиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639354
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.01.2016


ОПТИМІСТИЧНЕ

                                                     Через  роки  до  тебе  йду,
                                     Вітри  долаю  й  заметілі,
                                     А  на  душі  таке  тату,
                                     Не  знайдеш  в  когось  і  на  тілі.

                                     На  серці  –  тисячі  рубців,
                                     Та  не  триматимусь  за  болі,
                                     У  мене,  ніби,  сто  життів,
                                     Минуле  кину  за  спиною.

                                     Йому  не  дам  до  себе  в  гості
                                     Хоч  на  хвилиночку  зайти.
                                     Для  мене  є  у  світі  простір
                                     Там,  де  немає  самоти.

                                     Там,  де  немає  суму  й  зради,
                                     Немає  болів  і  жалів,
                                     Нове  життя  відкрию  радо
                                     Серед  усміхнених  життів.

                                                                 ***

                                     Пройшла  в  житті  всі  муки  пекла
                                     І  не  схиляла  голови,
                                     А  «воювала”  так  запекло,
                                     Що  лютий  ворог  відступив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637965
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 23.01.2016


ЗАМРІЯНИЙ СІЧЕНЬ

                                           Січень  –  святковий    замріяний    місяць,
                           В  ньому  живуть  міліарди  бажань,
                           Тут  і  божественна  зіронька  світить
                           Людству,  як  символ  усіх  сподівань.

                           Січень  -  багатий  на  щедрі  красоти:
                           Стелить  з  морозом  узори  чарівні,
                           Він  із  сніжинок  веде  хороводи,
                           В  нього  ялини,  як  справжні  царівни.

                           Трохи,буває,кусає  за  щічки,
                           Іній  лягає  на  вії  пухнасті,
                           Справжній  екватор*  зими  -  дивний  січень,
                           Вміє  приносити  людям  він  щастя.

                                                                             *Цим  словом  можна  назвати  будь-яку
                                                               лінію,яка  ділить  що-небудь  на  дві  
                                                               рівні  частини

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637912
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.01.2016


БЕРЕГИ

                                                     Ловлять  верби  зірки  на  воді
       
                                     І  краса  у  струмочку  вмивається,

                                                     А  метелики  –  в  вальсі  надій

                                     Й  незабудки  у  пам’ять  вертаються.


                                     Кучерявиться  травами  літо

                                     В  розмаїтті  всіх  барв  й  ароматів,

                                                     У  полях  пишно  вруниться  жито

                                                     І  палають  вогнями  в  них  маки.


                                                     Десь  виконує  птах  своє  соло,

                                                     Зачіпаючи  струни  душі,

                                                     Береги  розділили  з  тобою

                                                     Нас...І  позначили  грані  межі.







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2016


ПОЕМА ЛІТА

                                                     Волошкова  поема  літала  над  полем,
                                                     Зачепилась  за  кучері  білої  хмари,
                                     Пропливали  синхронно  небесні  отари,
                                     А  думки  пропливали  то  брасом,  то  кролем.

                                     І  ромашкові  вальси  вінчалися  з  літом,
                                     З  ворожбою  шукали  кохання  між  трав,
                                     Насиляли  на  промені  перли  отав,
                                     Упивались  цілунками  з  вранішнім  цвітом,

                                     Тріпотіли  на  вітрі  пелюстками  маки,
                                     Шепотіли  своє  невгамовне  “люблю”,
                                     Умивалися  грозами  із  кришталю,
                                     Ми  на  небі  шукали  свої  зодіаки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2016


ОТЧИЙ ДІМ

                                                             У  отчому  домі    все  ніжить  й  ласкає,          
                                                             Хоч  меблі  не  модні  і  євро  немає.
                                                             Тут  пам’ять  живе  про  дитинство  щасливе,
                                                             Усе  тут  святе  і  жива  вся  родина.
                                                               Живе  у  портретах,  неначе  в  іконах,
                                                               Свята  є  потреба  у  отчому  домі.
                                                               Тут  мама  хазяйка,  весь  дім  вона  гріє,
                                               І  квіти  леліє,  все  чистить  і  миє.
                                               Про  батька  тут  пам’ять  живе  невмируща,
                                               Пішли  звідси  в  вічність  дідусь  і  бабуся.
                                               ...Багато  змінилось,не  дуже  впізнати,
                                               І  сад  вже  віджив  й  не  така  уже  хата.
                                               Але  як  ми  можем  її  так  голубим,
                                               Бо  в  кожного  пам’ять  свій  фільм  собі  крутить.
                                               …Дитинство  далеке,  вже  голови  сиві,
                                               Та  в  домі  всім  легко  і  всі  тут  щасливі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2016


МОЄЇ ДОЛІ КВІТКА

                                     Ромашечко,ромашко,  моєї  долі  квітка,
                     Тебе  в  полях  збирала  я,  коли  була  мала,
                     Із  личком  золотеньким  білесенька  голівка,
                     Із  співом  солов’їним  ти  в  житечку  росла.

                     З  вітрами  танцювала  жагуче  танго  літа,
                     А  сонце  обіймала  промінням  золотим,
                     Ти  хмарками  прикрита  і  дощиком  умита
                     Й  сюжет  чи  не  найкращий  для  віршів  і  картин.

                     Ромашечко,  ромашко,  моєї  долі  квітка,          
                     Лиш  ти  могла  сказати  чи  буде  так  ,  чи  ні.
                     Із    юністю  моєю  ти  навесні  розквітла
                                     І  долю  напророчила  колись  сама  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2016


НА БІЛИЙ АРКУШ СТЕЛЯТЬСЯ РЯДКИ

                                     На  білий  аркуш  стеляться  рядки
                     Моїх  думок,душі  моєї  мова
                     І  за  рядком  складаються  листки,
                     Як  біографія  віршована.

                   Тут  серця  біль  від  ран  ще  не  загоєних
                   І  миті,  радістю  наповнені,
                   Солодкі  і  болючі  спогади,
                   Ще  не  дописані  історії...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2016


ЖУРНАЛІСТАМ МАЙДАНУ

                                                     Журналістам  тепер  несолодко,

                                                     Праця  їх  небезпечною  стала,

                                                     По  “закону”  й  не  законно,

                                     Їх  до  тюрем  за  правду  кидали.


                                                     Убивали  за  правду  битами,

                                                     Катували  до  самої  смерті,

                                                     Та  вони  гідні  й  кров’ю  вмитії

                                                     Все  ж  про  правду  кричали  вперто.


                                                     Під  вогнем  вони  і  під  кулями,

                                                     Тільки  правду  не  вбити  нікому,

                                                     Ні  під  тиском,  ні  під  тортурами

                                                     Не  ламались  в  страшному  полоні.


                                                     Журналісти  епохи  нової,

                                                     За  свободу  і  правду  –  в  бій,

                                                     Безперечно,  вони  –  Герої,

                                                     Патріотам  –  земний  уклін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637307
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2016


ДВОБІЙ МАЙБУТНЬОГО З МИНУЛИМ АБО ЧОМУ ВИНИК МАЙДАН

                                                 Майбутнє  з  минулим  зійшлися  в  двобої,

                                 Новітня  історія  пишеться  кров’ю,

                                 Старе  і  нове  перетнулись  наразі,

                                 Старе  розпустило  свої  метастази.

                                 Проста  терапія  тут  зовсім  безсила,

                                 Лише  хірургія  і  та  –  інтенсивна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636972
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2016


ПРИРОДА - ЧАРІВНИЦЯ

                                     Не  злякаюся  снігу  й  морозу,

                     У  танку  закружляю  з  сніжинками,

                     На  вікні  дивовижний  художник

                     Поморозить  красиво  картинками.


                     Надзвичайні  у  ініїв  китиці

                                     І  ялини  –  в  снігу  зачаровані,

                                     Рій  сніжинок  казково  іскриться,

                                     Не  знайти,  навіть,  двох    однакових.


                                   Має  кожна  пора  свою  вроду,

                   Незбагненність  якась  в  ній  живе,

                                   Чарівниця,  велична  природа,

                                   Відкриваєш  у  ній  щось  нове.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636812
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.01.2016


ЗИМОВА КРАСА

                                   Морози  і  сонце,  засніжені  ранки,
                   Зимова  краса,  неповторна  чарівність,
                   В    задумі  дерева,  красиве  убранство
                   І  статус  в  природи  –  сама  неймовірність.

                                   Морози  автографи  ставлять  на  шибках,
                   Село  заховалось  у  білих  перинах,
                   Плететься  мереживо  в  білих  сніжинках
                   І  стелиться  пухом  на  гордих  ялинах.

                   Вітри  залягли  собі  десь  на  спочинок,
                   Дали  тихий  спокій  зимовим  красотам,
                   Я  дуже  люблю    українськії  зими,
                   Як  пісню  співає  засніжений  спокій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636809
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.01.2016


МОЯ ЗОЛОТА

                                     Моя  золота,  ні  на  кого  не  схожа.
                     Вдягнулись  у  срібло  літа  немалі.
                     Така  ти  привітна,  як  днина  погожа,
                     А  я  розгубив  всі  слова  чарівні.

                     Роки  відбирали  потроху  у  мене
                     Сонети  і  оди,  що  були  тобі.
                     Здавалось,  здавалось  ще  трохи  й  буденне
                     Закриє  уже  моїх  спогадів  слід.

                     Минає,  пливе,  все  далеко  позаду,
                     Лиш  ти  поряд,  юносте  світла  моя,
                     Із  Всесвітом  я  чарівну  серенаду
                     Для  тебе  візьму  в  пісняра-солов’я.

                     Верни  мене,  час,  у  пору  світанкову,
                     Заради  кохання  всіх  див  не  жалій
                     І  я  не  віддам  свою  милу  нікому,
                     Закохану  пісню  із  сонячних  мрій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016


МАЛЕНЬКИЙ РАЙ

                                     У  отчому  домі  –  маленькому  раю

                     Нас  рідна  матуся  терпляче  чекає,

                     То  гляне  в  вікно,  то  піде  на  дорогу,

                     Святих  всіх  благає  і  молиться  Богу

                     За  мирне  життя  і  за  долю  щасливу

                     Дітей  і  онуків  –  найкращу  родину,

                     За  край  свій  любимий,  єдиний,

                     За  щастя  і  мир  в  Україні.

                     До  рідного  дому  чимдуж  поспішаю,

                     До  свого  маленького  тихого  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635913
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2016


НЕ ВИННІ МИ

                                       Ні  ти,  ні  я  не  винні,  що  у  осінь
                       Роки  пірнули  й  попливли  кудись,
                       А  наші  болі:  і  німі,  і  стоголосі...
                       Упали  роси  срібні  на  волосся
                       І  мрії  кришталеві  не  збулись.

                       Ні  ти,  ні  я  не  винні,  що  згубились
                       У  вирі  невгамовного  життя.
                       Пекла  розлука,  більше  не  любилось,
                       А  що  бажалось  –  більше  не  здійснилось,
                       Ніхто  не  винний  нам,  не  винний  ти  ,  не  винна  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2016


ТИХЕНЬКО ПРОЧИТАЮ ВІРШІ

                                         Черпаю  пригоршнями  тишу
                         І  сон  свій  розбавляю  спокоєм,
                         Думки  до  ранку  не  залишать
                         Віч-на-віч  вдвох  із  темноокою.
                         Світанок  прийде  з  одкровенням,
                         На  хмарах  заколише  тишу,
                         А  я  йому,  як  звіт  маленький,
                         Тихенько  прочитаю  вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635796
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 14.01.2016


РІЗДВЯНІ ПОБАЖАННЯ САЙТУ, ПОЕТАМ, ЧИТАЧАМ.

                                     Хай  Новий  рік  зайде  у  Ваші  двері

                     З  достатком,  радістю,  добром,

                     Щасливі  будьте  і  веселі  

                     Й  чекайте  зустрічі  з  Різдвом.


                     Хай  щастя  буде  з  Вами  віч-на  –віч,

                     Любов  і  мир  постукають  в  віконце,

                     Принесе  казку  Вам  різдвяна  ніч,

                     Серця  засвітить  Вам  ясніше  сонця.


                     Святе  Різдво    хай  здійснить  всі  бажання

       І  буде  щедрим  на  здоров’я  й  ласку,

                     Нехай  здісняться  Ваші  сподівання

                     І  схожим  буде  кожен  день  на  казку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633895
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2016


МАЙДАН ТРИВАЄ

                                                 Герої  –  є,  синів  немає.
                                 Забрав  у  небо  їх  Майдан.
                                 А  час  пливе  і  серце  крає
                                 Від  болю  незажилих  ран.

                                 Хто  в  очі  не  дивився  Сотні,
                                 Той  думав,  що  Майдан  помер,
                                 Майдан  триває  й  до  сьогодні
                                 Й  його  нестримна  круговерть.

                                 Майдан-  у  головах  і  в-душах,
                                 Майдан  –  в  сльозах  сиріт  і  вдів,
                                 Майдан,  як  символ  непорушний
                                 У  вічнім  смутку  матерів.

                                 Майдан-в  котлі  під  Іловайськом
                                 І-на  летовищі  в  Донецьку,
                                 Сніжному,Щасті  і  в  Луганську..,
                                 Майдан-у  кожнім  божім  серці.

                                 Навчились  ми  не  відступати  
                                 За  межі  власних  сподівань,
                                 Не  повзать  хочемо:  літати,
                                 Нема  гріха  у  цих  бажань.

                                 Дарма,  що  є  рука  залізна,
                                 Що  прагне  подвиг  обнулити,
                                 Народ  великий-сила  грізна,
                                 Він  має  вільним  гордо  жити

                                               Заради  тих,  хто  власним  тілом
                               Йшов  на  вогні  і  водомети,
                               Хто  не  здавався  під  прицілом,
                               Хто  став  гранітом  в  монументі.

                               Не  даймо  знищити  Майдан,
                               Його  безсмертні  ідеали,
                               Він  всьому  світу  прокричав
                               Вся  Україна  з  ним  повстала.

                               Синам  Майдану  –  ПАМ'ЯТЬ  ВІЧНА,
                               Безсмертя  –  з  подвигом  Героїв,
                               Це  Ангели  Вітчизни  світлі,
                               Убиті  злом  на  полі  бою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633689
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2016


СТО ІКАРІВ

                                       Здружився    беркут  із  орлом-мутантом,
                       Стріляв  в  своїх  без  крапельки  жалю,
                       В  нелюдський  спосіб  він  служив  гаранту
                       В  угоду  ненажерному  кремлю.

                       Він,  ніби,  був  на  службі  у  народу
                       І  назву  птаха  гордого  носив,
                       За  злочин  вічний  брав  винагороду
                       (  Народ  тоді  від  горя  голосив).

                       Хоч  заховався  зі  страху  від  кари,
                       Та  першим  пострілом  він  сам  себе  убив,
                       Злетіли  в  небо  синє  сто  Ікарів-
                       Розтерзаних  українських  синів.

                       Назавжди  беркут  впав  додолу  з  неба
                       І  всохли  крила,  мов  осіннє  листя,
                       А  сто  Ікарів  дивляться  на  мене,
                       У  небо  над  Вітчизною  знялися.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633688
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2016


СМАРАГДОВІ АГАТИ

                                       Зелене  намисто  –  агати  смарагдові.
                       Прикраса,а  в  ній,навіть,запах  весни.
                       І  дивляться  в  очі  смарагдів  агати,
                       Як  дві  намистинки  прекрасні  вони.

                       Весна  живе  з  літом,  в  них  час  зупинився,
                       Відтінками  грає  краса  у  очах,
                       Хто  глянув  у  них,  той  в  красі  утопився,
                       Умить  закохався  і  спокій  пропав.

                       Смарагдові  очі,  то  скарб  чарівниці,
                       Не  часто  зустрінеться  диво  таке
                       І  п’єш  ту  красу  і  не  можеш  напиться,
                       Ще  й  ніжні  такі,  наче  щастя  людське.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633460
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.01.2016


ПРОСТО ТАК

                                           Хризантеми  морозу...  Морозний  кришталь...
                           Таємничість  небесна...Така  –  на  Різдво.
                           Схоже,  Місяць  –  коштовна  якась  пектораль,
                           Обійняли  ми  Всесвіт  з  тобою  удвох.

                           Доторкнулись  до  Неба  молитвою  душ,
                           Відчинилися  двері  незвіданих  Храмів,
                           Ми  з  тобою  уперше  отак  обіруч,
                           А  хотілось  би  дуже  щоб  це  -  не  востаннє.

                           Вже  сповзають  льоди  із  сердечних  кайданів,
                           Дві  самотності  впали  безликі  додолу,
                           Просто  так  без  угод,  обіцянок  і  планів,
                           Просто  так,  просто  так  пригорнулись  дві  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2016


НОВИЙ РІК

                                               Новий  рік  крокує  по  планеті,
   
                               Заглядає  в  кожен  дім.

                                               І  дорослі,  і  маленькі  

                               Раді  зустрічі  із  ним.


                                               Новий  рік,  нові  надії:

                                               Щастя,  радість  і  любов,

                                               І  сніжинки  мерехтливі,

                                               І  кусючий  Дід  Мороз.


                                               Всі  бажання  заповітні,
                                                           
                                               Все  –  з  початку,  в  добрий  час

                                               Хай  прийдешній  рік  привітно

                                               Ощасливить  усіх  Вас!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633023
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 02.01.2016


НА НОВИЙ РІК І НА РІЗДВО

                                                     На  Новий  рік  і  на  Різдво
                                                     Усі  збуваються  бажання,
                                     Кому  везло  і  не  везло  
                                     І  хто  втомився  від  чекання.
                                     Магічні  дні,магічні  ночі,
                                     Відкрите  небо  для  казок
                                     І  надзвичайний  диво-космос
                                     Всіх  наближає  до  зірок.
                                     Гортає  січень  календар,
                                     Листає  з  чистого  листа
                                     Людської  долі  щедрий  дар,
                                     Сторінку  нового  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633019
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 02.01.2016


КОЛИСЬ НАСНИВСЯ ТИ МЕНІ

                                                       Колись  наснився  ти  мені,

                                                       Тебе  колись  намалювала,

                                       Пливуть  роки...Минають  дні...

                                       Тебе  чекаю...І  чекала...

                                                                                                 
                                       У  день  ясний  і  синю  ніч

                                       Мої  поринули  чекання,

                                                       Роки  лягли  до  скронь  моїх.

                                       Тебе  нема...А  я  чекаю...


                                       Прийди  до  мене  крізь  роки

                                       (Вдивляюсь  в  очі  перехожих),

                                       В  країну  щастя  заведи,

                                       Я  у  світи  піду  з  тобою.


                                       Тебе  нема...А  я  чекаю...

                                       Самотності  прийняла  сан,

                                       Світанки  тихо  зустрічаю,

                                       Й  молю  тебе:  знайдися  сам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2015


КЛУБ КВІТІВ

                                         Наш  клуб  –  це  дивне  поле  квітів,
                         Букет  думок  і  почуттів,
                         Таланти  тут  весною  квітнуть,
                         Зростають  з  діток  до  майстрів.

                         Тут  –  патріоти  й  літописці,
                         Тут    -  лірикам  безмежний  край
                         І  перші  кроки,  і  маститі,
                         Країна  слова  –  справжній  рай.

                         Один  поет  –  чарівна  квітка,
                         А  всі  –  то  вже  вінок  з  сонет.
                         І  вірш  пливе,  мов  та  лебідка,
                         Як  душу  ллє  в  нього  поет.

                         Прошу  поетів  всіх  обнятись,
                         У  Новий  рік  щасливо  йти,
                         Сайт  попрошу  заблокувати
                         Колючий  вірус:  будяки.

                         Усі,  усі,  по  волі  божій,
                         Ми  маєм  дар  міцного  слова,
                         То  ж  напророчим  щастя  й  долі
                         Вкраїні  нашій  калиновій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631701
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.12.2015


ДУША

                                                         Душа  розхристана.Вітри
                                         ЇЇ  ніяк  не  оминають.
                                         Та  справжнє  благо,  коли  бриз
                                         Її,  натруджену,  ласкає.
                                                         А  от  біда,  коли  штормить,
                                         Як  –  урагани,  буревії,
                                         Вона  нещасна  й  так  болить
                                         Й  її  ніхто  не  пожаліє.
                                                         Її  і  рве,  і  хилить  враз,
                                         Ця  нелегка  земна  дорога,
                                         Та  все  ж  зарано  її  -  в  рай,
                                         Хай  краще  тут,  в  земних  тривогах.
                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2015


ГЛИБИНИ ПОЕЗІЇ

                                                   Одягну  істину  в  слова,

                                   Ще  й  заквітчаю  її  в  рими,

                                   Поезія  –  загадка  й  диво

                                   Мені  вже  руку  подала.


                                                   Пірну  на  дно,  в  її  глибини,

                                                   Почую  щось  нечутне  іншим,

                                                   Пройдусь  по  лабіринтах  віршем,

                                                   В  її  незвіданність  порину.


                                                   Невидиме  побачу  в  слові

                                                 (  Намисті  справжніх  обкровень),

                                   Малює  словом  акварель,

                                                   Виводить  пензликом  любові.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631605
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.12.2015


ВИ ЗНАЄТЕ ЯК ТИША РОЗМОВЛЯЄ?

                                         Ви  знаєте  як  тиша  розмовляє?
                         Ви  знаєте,  як  спокій  гомонить?
                         Буває  тиша  гірше  душу  крає,
                         Ніж  гомінка  і  стоголоса  мить.

                         Ви  знаєте  про  що  кричить  мовчання?
                         Яким  німим  буває  крик?
                         Яка  ще  може  бути  мить  остання
                         Велична,  мов,  гігантський  материк?

                         Ви  знаєте,  що  криється  в  душі,
                         Що  сплетена  із  болів  і  жалів?
                         Емоції  лягають  на  папір,
                         Печуть  вони  як  тисячі  вогнів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631420
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2015


НЕ ГОВОРИ

                             Не  говори...Лиш  тільки  подивись.
             Вже  не  потрібно,  чуєш,  говорити.
             Напівжиття  чомусь  ти  забаривсь
             І  вже  тепер  нічого  не  змінити.
             Було  без  тебе  холодно  і  сумно,
             Були  колючі  без  жалю  вітри,
             (Пісні  свої  співали  гірко-тужно).
             Прошу  тебе,  прошу:  не  говори.
             Я  теж  не  маю  що  тобі  сказати,
             Час-злодій  вкрав  усі  мої  слова,
             Я  вміла,  як  ніхто,  тебе  чекати
             І  долю  вишила  чеканнями  сама.
             Не  говори...Вже  не  обнятись  долям,
             Не  вплести  душі  у  вінок  один.
             Погас  вогонь.Ніколи  і  нікому
             Не  підкорити  часу  швидкоплин.
             Не  говори...Не  варті  всі  слова
             Забутих  мрій,  украденого  часу,
             Давно  вже  наша  квітка  відцвіла...
             Не  говори,  як,  навіть,  я...  пробачу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2015


Я ПОЇДУ КУДИСЬ ДАЛЕКО

                                       Я  поїду  кудись  від  себе,
                       Де  купається  в  зорях  небо,
                       Де  сплітається  з  квітів  килим,
                       Де  веселка  всміхається  дивно,
                       Де  струмочок  дзюрчить  кришталево
                       Я  поїду  далеко  від  себе.

                       Від  своїх    заржавілих  спогадів,
                       Від  холодних  вразливих  поглядів
                       Я  поїду  кудись  далеко...

                       Де  конвалій  розсипані  перли
                       Я  до  себе  поїду,  напевно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630905
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 23.12.2015


ПОГОСТЮВАВ У ГРУДНЯ БЕРЕЗЕНЬ

                                                 Та  й  ніби  календар  не  помилився,
                                                 Вже  Новий  рік  з-за  рогу  виглядає,
                                                 А  березень  у  гості  заходився  
                                                 І  грудня  теплим  сонцем  звеселяє.

                                 Про  сніг  й  мороз  немає  мови,  навіть,
                                 І  зелень”голову  підняла»  знову,
                                 Бруньки  розгублено  бубнявіють,
                                 Весна  ще  гріє  колискову.

                                 Маленьке  диво  з  див  іще,
                                 (Немов  сніжинка  за  красою)
                                 Стогрудка  радісно  цвіте,
                                 Не  груднем  пахне,  а  весною.

                                 Дива-  дивами,треба  й  знати  честь,
                                 Погостював  у  грудня  березень,
                                 Тікай  мерщій,  бо  грудня  круговерть
                                 До  тебе  завітає  в  березні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630899
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.12.2015


КУЧЕРЯВЕ ДИВО

                                       Біжить  кучеряве  диво,
                       Ще  кроки  не  зовсім  певні,
                       УсмІшка  така  красива,
                       А  щічки,  як  ніжний  персик.

                                       А  очки,  як  синє  небо,
                                       Немов  незабудки  милі,
                                       Усюди  її  так  треба,
                                       До  всього  її  є  діло.

                                       Знайомиться  з  світом  усім,
                                       Його  пізнає  кожну  мить,
                                       Впаде,  підведеться  без  сліз
                       І  далі  кудись  біжить.

                                       А  схожа  на  маму  й  татка-
                                       Комплект  їх  найкращих  рис,
                                       Таке  собі  янголятко,
                                       Ти  тільки  за  ним  дивись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629428
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.12.2015


АНГЕЛОЧОК Є У ДОМІ


                   Ангелочок  є  у  домі,
                   Стало  радісно  у  ньому,
                   Стало  радісно  усім,
                   Засвітився  щастям  дім.

                   Милі  пальчики  маленькі,
                   Щічки-сонечка  гарненькі,
                   Голосочок  неймовірний,
                   Малючок  такий  чарівний.

                   Раді  мама  разом  з  татком:
                   Є  родина  його  братку.
                   І  бабусі  пораділи,
                   Онучатком  збагатіли.

                   Радість  дідусям:  маля
                   З  ними  сяде  до  керма.
                   Скільки  радості  і  щастя  
                   Принесло  у  дім  дитя.

                   Починається  з  початку
                   Всім  по-новому  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629427
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.12.2015


САД ЗРІЛОЇ ЛЮБОВІ

                                     Зимовий  сад  вже  зрілої  любові

                     Квітує  тихо  у  красі,

                     Без  суєти,  у  добрім  слові,

                     У  кожнім  закутку  душі.


                     У  кого  ще  любов  цвіте,

                     Хто  прагнув  тіла,  хто  –  душі,

                                     Та  тіло  лиш  уже  не  те,

                     Ну,  а  душа  –  на  висоті.


                     Душа,  її  безсмертна  суть,

                     Йдуть  в  таємничу  нескінченність,

                     З  собою  в  інший  світ  несуть

                     Її  величність  незбагненну.


                     Краса  любові,  пізній  цвіт,

                     Лиш  молодим  –  не  зрозуміти.

     І  він  й  вона  –  це  цілий  світ,

                     Заради  цього  варто  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629159
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2015


НАРОДЖУЄТЬСЯ ДЕНЬ

                                                       Поцілував  світанок  шибку
                                       І  знову  день  бере  початок,
                                       Довкола  все  так  прагне  жити,
                                       Росте  життям  з  малих  зернЯток.

                                       Закрутиться  в  шаленнім  вирі
                                       Прийдешній  день,Мільйон  доріг...
                                       І  –  суєта,  як  шквал  нестримний,
                                       Звершити  б  те,  що  ще  не  зміг.

                                       Десь  недолюблене  кохання,
                                       Чи  недописані  рядки,
                                       А  хтось  обніметься  з  прощанням,
                                       Ще  хтось  проситиме  руки.

                                       Там  плід  кохання  йде  в  садочок,
                                       Ось  бабця  старість  стереже
                                       (Для  неї  світить  образочок),
                                       Запроменіло  сонце  вже.

                                       Сад  розіллявся  буйним  цвітом,
                                       З  вікна  чарує  саксофон,
                                       Цей  день  іде  вже  білим  світом,
                                       Це  –  справжній  день,  як  гарний  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015


ВРОДА ЗІ СТАЖЕМ

                                   Тендітна  пані,  вся  –  в  рожевому.

                                   Костюм  рожевий  і  взуття.

                   Красуня  та  інтелігентна,

                   Прийшла  вже  осінь  у  життя.


                   Ще  капелюшок  стильний  носить,

                                   В  руках  несе  букет  бузку,

                                   Вже  паличка  із  нею  ходить,

                                   Та  зберегла  свою  красу.


                   Постава  горда,  гідний  погляд,

                   Без  жодних  натяків:  роки.

                                   Я  лиш  пройшла  із  нею  поряд,

                   Та  в  захваті  з  її  краси.


                                   Напевно,  пані  ця  нелегко

                                   Пройшла  дорогами  життя.

                                   Пішла  в  рожевому  старенька,

                   Яке  їй  дуже  до  лиця.


                                   Ще  молодим  вона  –  за  приклад,

                   А,  може,  їм  –  далеко  ще:

                   Зі  стажем  врода,  не  фальшива,

                   Так  гідно  вулицями  йде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628945
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.12.2015


СЛОВЕСНА МОЯ АФРОДІТА

                                     Ти  до  мене  прийшла  несподівано,

                     Наче,  сніг  серед  теплого  літа,

                     О,  Мадонно  моя,  моя  Діво,

                     Ти  –  словесна  моя  Афродіта.

                                   
                     Прилетіла  вітрами  із  мрій,

                     Пригорнулась  до  мене  лебідкою,

                     До  життя  стала  змістом  мені

                     І  найкраще  дієвими  ліками.


                     Несподівано  ти  обняла

                     Мою  долю  руками  тендітними,

                     Як  без  тебе,  не  знаю,жила?

                     Як  раніше  тебе  не  помітила?


                     В  дивовижну  країну  потрапила,

                                     Ніжних  див,  таємничих  світів.

                     Я  боюсь,  я  боюсь  тебе  втратити

                     І  –  на  варті  удень  і  вночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628941
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.12.2015


КРАЇНА КЛЕНОВОГО ЛИСТЯ

                                                           Країно  кленового  листя,

                                           Нас  тисячі  миль  розділяють,

                                           Діаспора  є  українська,

                                           Що  нас  із  тобою  єднає.


                                           Єднає  любов  її  й  смуток,

                                           (  Лиш  кращої  долі  шукала)

                                           Ніхто  в  нас  її  не  засудить,

                                           Бо  доля  ця  й  нас  ошукала.


                                           Єднає  любов  щира  наша

                                           І  болі,  розлуки  й  жалі

                                                           І  наша  Вітчизна  нещасна,

                                           Що  нині  палає  в  вогні.


                                         Тут  віддаль  уже  не  завада,

                                         Бо  наша  молитва  єдина,

                                         Тут,  ніби,  є  поруч  Канада,

                                         А  там  –  України  частина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628669
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.12.2015


КОЛИ САМОТНІСТЬ - НЕ БІДА?

                                           Коли  самотність  –  не  біда?
                                                                                   
                           -  Коли  удвох  полин  гіркіший.

                           Як  крижана  бува  вода  -

                           Удвох  бувають  дні  невтішні.

                                           Коли  самотності  удвох

                           Відкриті  настіж  чорні  двері.

                                           То  –  не  твоє,  сам  бачить  Бог

                                           І  розкотились  щастя  перли.

                                           Коли  шукаєш  вихід  вперто

                                           Перед  китайською  стіною,

                                           Коли  міняє  напрям  вектор,

                                         То  розлучитись  мають  двоє.

                                           Самотність  має  дивний  шарм,

                                           Це-шлях  до  злету  і  свободи,

                                           Це-час  позбавлення  від  ран

                                           І  шанс  пройти  нові  дороги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628668
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2015


УРОК ДОБРОТИ


                             Замерзла  синичка  на  сильнім  морозі,

                             В  вікно  заглядає  в  тепленьку  хатинку

                                             І  думає  слізно:    Як  вам  усім  добре,

                             Мені  хоч  би  дав  хто  тепленьку  свитинку.


                             Кусає  мороз,  не  жаліє  пташинку,

                             Морозить  їй  крильця  і  дзьобик,  і  лапки.

                                             Упала  в  синички  маленька  сльозинка,

                                             Не  хочеться  бідній  отак  замерзати.


                                             Замерзла  синичка  без  мами,  без  татка,

                                             Ще  мить,  незабаром,  безсила  впаде.

                                             Біду  цю  побачило  в  шибку  дівчатко,

                             На  поміч  помчалось  щодуху  мале.


                                             Забрало  синичку  до  теплої  хати,

                                             Зігріло  любов’ю  маленьке  серденько,

                                             Жива!  Слава  Богу  і  буде  літати,

                                             Ще  в  гості  постукає  в  шибку  раненько.


                                             Урок  доброти  цій  маленькій  дитині,

                                             Його  понесе  у  велике  життя,
                                                 
                             Колись  допоможе  стражденній  людині,

                                             Любов  вже  і  чуйність  пізнало  дитя.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627442
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.12.2015


ДІД МОРОЗ ЯЛИНКУ НІС

                                                               Через  поле,  через  ліс

                                               Дід  Мороз  ялинку  ніс,

                                               Поспішав  він  до  звірят

                                               В  лісовий  дитячий  сад.


                                               Подарунки  ніс  в  торбинці,

                                               Тут  ось  білочці-дитинці,

                                                               Тут  зайчатку,  ось  лисичці,

                                                               Ось  горобчику,  синичці,


                                                                 Їжачку  ще  приберіг
                                                                                             
                                                                 Щось  нове  на  Новий  рік.

                                                                 Дуже  радісно  звірятам,

                                                                 Що  було  в  них  гарне  свято.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627435
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.12.2015


ПРИСЯГУ ДВІЧІ НЕ ДАЮТЬ

                                             Вмитая  кров’ю,  сльозами  орошена,

                             Рідна  країно,  Вітчизно  моя,

                             Втомлена,”  гості”  ще  рвуться  непрошені:

                             “дружній  наш  брат”  із  кремля.


                             З  танками,  бомбами,брязкає  зброєю,

                             Йде  нас  усіх  “визволять”.

                           -  БУде  вам  краще,  усе  вже  влаштовано:

                             Всіх-  в  Магадан,  у  Чечню,  на  Кавказ.


                             Бідна,  моя  Україно,  розірвана,

                             Крим  вороги  нарізають  собі,

                             Важко  синам:  залишаються  вірними

                             В  силах  нерівних,  в  нелегкій  борні.


                             Слава  Героям,бійцям  непохитним,

                             Двічі  присягу  вони  не  дають,

                             Боряться  Прапором,  боряться  Гімном,

                             Із  Україною  в  серці  живуть!


                                                                                                 2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626350
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2015


Я ПРОКЛИНАЮ ЦЮ ВІЙНУ

                                                                                                                                         Вірш  присвячую  Ользі  Калині,
                                                                                                                                         Поетесі  нашого  клубу.
                                                                                                                         Їі  син  загинув  на  війні.

                                                         Ви,  ніби,  Мати-Україна,
                                                         Уся  -  у  горі  і  жалю.
                                                         Війна  забрала  у  Вас  Сина.
                                                         Я  проклинаю  цю  війну!
                                                         За  всіх  Синів,  що  взяло  небо,
                                                         За  вічні  сльози  Матерів,
                                                         За  всі  руїни,  нашу  землю,
                                                         За  біль  сиріт  і  горе  вдів.
                                                                         Я  проклинаю  цю  війну,
                                                         Її  безумних  режисерів.
                                                         Схиляю  голову  сумну
                                                         Я  перед  величчю  безсмерних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626349
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2015


НАМАЛЮЮ САМА СОБІ КАЗКУ

                                                   Намалюю  сама  собі  казку,

                                   Бо  від  кого  чекати  ще  див?

                                   Не  приніс  у  мішку  повно  щастя
                                               
                                   Незвичайний  якийсь  чарівник.


                                                   Намалюю  я  казку  сама  собі

                                   Десь  веселкою,  десь  листопадом,

                                   Чи  прозорими  водами  у  ручаї

                                   І  в  рожевих  відтінках  саду.


                                   Намалюю  бузком  ароматним,

                                   В  незабудках,  мов  небо  блакитних,

                                   У  волошках,  ромашках  і  маках,

                                                   У  берізках  струнких  і  тендітних.


                                   Намалюю  його  на  калині,

                                                   На  весняному  лузі  і  в  полі.

                                   Намалюю  своїй  Батьківщині

                                   Миру,  щастя  і  доброї  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626113
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.12.2015


ЗМІЙ ГОРИНИЧ

                                                     Знов  Змій  Горинич  –  сім  голів
                                     По  світу  білому  літає,
                                                     Шмат  світу  в  царстві  в  себе  має,
                                                     Та  він  ще  більше  захотів.

                                     З  сусідом  ніби-то  братавсь,
                                     Та  вже  вогнями  з  пащі  дише,
                                     Де  тільки  ступить  –  смертю  пише,
                                     Поліз  на  Крим  і  на  Донбас.

                                     В  Близькому  Сході  хоче  крові,
                                     Відкривши  вогняного  рота,
                                     Й  зробити  символом  скорботи
                                     Париж  із  символа  любові.

                                     Ще  туркам  гонор  показав:
                                     Тримати  всіх  в  покорі  треба,
                                     Заліз  нахаба  в  чуже  небо,
                                     Та  турок  голову  відтяв.

                                     Десь  Кожум’яка  підростає,
                                     Свій  меч  із  гострим  лезом  точить,
                                     Всі  голови  ударом  точним
                                     Зміюці  враз  повідтинає.

                                     Засяє  сонце  в  білім  світі,
                                     Не  буде  більше  в  ньому  гада,
                                     Земля  розквітне  пишним  садом,
                                     Рости  у  мирі  будуть  діти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626111
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.12.2015


ОСІННЯ ПРОГУЛЯНКА

                                                 Я  йду  у  осінь  дощову,

                                 Під  парасольку  сум  ховаю,

                                 Під  гнівним  вітром  не  хилюсь,

                                 У  парку  спогади  збираю.


                                 Знайомий  шурхіт  під  ногами,

                                 Швиденько  ще  раз  озирнусь  -

                                 Дощі  в  союзі  з  міражами

                                 І  тінню  хтось  мені  всміхнувсь.


                                 Пробіг  легеньким  вітром  спомин,

                                 На  лавку  десь  самотність  сіла,

                                 Останній  лист  летить  додолу.

                                 ...  Як  милість  сонця  попросила

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625892
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2015


ЗИМОВА ЗМІНА ДЕКОРАЦІЙ

                                                     За  ніч  зима  попрацювала:
                         
                                     Украла  в  листопада  дні,

                                     Все  –  під  пухнастим  покривалом,

                                     Усюди  біло-білий  сніг.


                                     Красиво  вбралися  дерева,

                                     Стоять  в  задумі  і  чеканні

                                     І  затаїло  подих  небо,

                                     Дороги,  наче,  первозданні.


                                     Сніжинки  ще  не  вгомонились

                                     В  магічно-дивовижнім  вальсі

                                     І  зорі  з  неба  задивились

                                     На  землю  в  новому  убранстві.


                                   Чарує  зміна  декорацій

                                   З-під  снігових,  морозних  штор,

                                   Зима  розігрує  спектаклі:

                                   Неперевершений  актор.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625890
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2015


33 - Й

                                                   Тридцять  третій...  Жорстокий,  безжальний...

                                   Трударів  відправляв  на  той  світ,

                                   Увійшов  в  кожну  хату  печаллю,

                                   Відібрав  до  шматка  святий  хліб.


                                   Той,  хто  бив  себе  завжди  у  груди,

                                                     Клявся  в  величі  власних  ідей,

                                                     Був  насправді  :  палач  і  іуда,

                                                     Міліонами  нищив  людей.


                                                       Не  дав  вирости  діткам  маленьким,

                                                       Ненароджені  й  досі  ридають,

                                                       Селянина  вбивав  він  і  геніїв,
                                                                     
                                                       Смерті  сіяв  від  краю  да  краю.


                                                       Генна  пам’ять  у  нас  дуже  сильна,

                                                         Пам’ятаємо  всіх  убієнних.

                                                         Згинь  навіки,  кривава  росіє!

                                                         Геть  від  нас  свої  руки  мерзенні!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624497
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 28.11.2015


ПОКЛИЧТЕ МЕНЕ, ТОВТРИ

                                                           Покличте  мене,  Товтри,  знову,

                                           В  свої  обійми  заберіть,

                                                           Життя  вдихніть  моєму  слову,

                                           Диктуйте  дух  тисячоліть.


                                         Мене  чарує  тихий  спокій

                                         В  єднанні  з  пам’яттю  віків.

                                         Якби  могли  сказати  Товтри

                                         Про  себе  величчю  віршів.


                                         Даруйте  мені  силу  слова

                                         Про  вашу  велич  і  красу,

                                                         Я  пригорнусь  до  вас  з  любов'ю

                                                         Любов  цю  людям  донесу.


                                                         Про  цю  містичну  таємничість,

                                                         Що  так  притягує  до  вас

                                                         І  незбагненну  цю  величність,

                                                         Що  зупиняє  плину  час.


                                                         Покличте  мене,  Товтри,  знову,

                                                         Я  залишу  всю  суєту,

                                                         З  туманом  із  вінцем  любові

                                                         Обніму  вашу  красоту.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624344
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2015


САТАНІВ - ТОВТРИ

                                                   Назва  не  райська,  а  –  райський  куточок,

                                   Тут  загубився  невизнаний  рай.

                                   В  морі  зеленому  –  спокою  край,

                                   Тиша  незаймана  й  миру  шматочок.


                                   Хмари  до  гір  притулились  щокою,

                                   Все  розчинилось  в  полоні  краси,

                                                   Трави  збирають  перлини  з  роси,

                                                   Час  не  біжить  тут  шаленно  ходою.


                                                   Птаство  старанно  виконує  арії,

                                                   Води  цілющі  вмивають  красу,

                                                   В  серці  своїм  я  шматочок  несу,

                                                 Товтрів,  що  схожі  на  диво-Швейцарію.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624343
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2015


ЗНОВУ ПРО ІРЛАНДІЮ

                                         Заграли  дощі  на  засмученій  арфі,

                         Тумани,  вітри  всіх  століть  і  епох.

                         Про  долю  народу  судилося  грати,

                         Під  небом  сумним  серед  моря  красот.


                                                               Ірландіє,  Ерін,  смарагдовий  острів,

                                                               Тут  кров  революцій  текла  в  океан,

                                                                 Легенди  і  пам’ять  завішали  простір

                                                                 І,  навіть,  століття  не  згоїли  ран.


                                                                                                 Від  смутку  небес  білі  чайки  кружляють,

                                                                                                 Як  в  нас  в  Україні  –  летять  журавлі,

                                                                                                 Це  –  душі  синів,  невгамовних  повстанців,

                                                                                                 Хоч  мали  би  бути  вони  на  Землі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624056
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.11.2015


ПОЕЗІЯ

                                                         Поезія  –  живопис  в  вічнім  слові,

                                         Найвища  форма  прояву  чуттів,

                                         Це  –  ніжна  пісня  голосу  любові,

                                         Могутній  дзвін  із  глибини  віків.


                                       Живопис  –  це  поезія  в  полотнах.

                                       ЇЇ  нетлінна  пам’ять  на  Землі,

                                                       Краса  могутня,  сила  непоборна

                                                       Ростуть  корінням  у  людській  душі.


                                                                 
                                       А  музика  –  поезія  у  нотах,

                                                       Музичний  ритм  віршованого  слова,

                                                       Невтомна  праця  і  душі  робота

                                                       Цей  вияв  неймовірної  любові.



                                                         Поезія  –  це  музика  душі,

                                                         Симфонія  божественного  слова.

                                                         І  поки  будуть  люди  на  Землі,

                                                         То  будуть  ці  провісники  любові!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624055
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.11.2015


ПЛЕЯДИ ЗІР

                                                         Плеяди  зір,  мов  сім  сестер  в  обіймах,

                                         Ця  нерозгадана  краса,

                                         Ця  вічність,  вишита  в  сузір’ях,

                                         Її  свічіння  не  згаса.


                                         Цікаво:  як  народжуються  зорі,

                                         Туманними  серпанками  огорнуті,

                                         Червоні,  жовті  і  прозорі,

                                         Дороговказ  у  простір  зоряний.


                                         Космічний  парк,  Чумацький  шлях,

                                                         Ця  неповторна  зоревічність,

                                                         Краса,  загадка,  диво  в  снах,

                                                         Це  –  романтична  таємничість.



                                           Як  сумно:  помирають  зорі,

                                                           Це  –  драматичний  їх  фінал,

                                                           Шлях  в  вирій,  Зодіака  поле,

                                                           Це  –  сум  нездійснених  бажань.



                                           О,  зорі!  Ви  такі  –  прекрасні,

                                                           Живете  пам’яттю  віків.

                                                           Живіть,  світіть  у  небі  яснім,

                                           Чарівні  витвори  Богів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623859
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.11.2015


НА ПОРОЗІ ЗИМИ

                                                       Листопад  тихо,  тихо  спливає,
                                                             
                                       Неминучий  осінній  фінал,

                                                       Вже  Зима  білі  крила  вдягає,

                                                       Приміряє  краси  ритуал.


                                                                               Снігова  Королева  готує

                                                                               Граціозний  прихід  назорі,

                                                                               Все  мережить,  красою  гаптує,  

                                                                               Закликає  в  політ  снігурів.


                                                           Вже  техогляд  пройшли  її  сани

                                                           І  у  формі  вже  грудень-водій,

                                                           Наскладала  сніжинок  мішками

                                                           Та  холодить  красою  з-під  вій.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623854
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.11.2015


НЕ МОВЧИ, ПОЕТЕ

                                           Не  мовчи,  поете,  час  настав,
                           Час  твого  міцного  слова.
                           Ти  скажи,  чому  ти  ще  мовчав,
                             Дзвін  епохи  і  набат  народу?

                               Не  мовчи,  поете,  бо  проспиш
                               Кобзарем  омріяну  свободу
                                               І  тоді  твій  жалюгідний  вірш
                                               Не  потрібен  буде  вже  нікому.

                                                 Не  мовчи,  поете,  піднімись,
                                                 Ти  -  це  сила  і  разом-  мільйони
                                                 І  тоді  твій  доленосний  вірш
                                                 Житиме  в  фундаменті  свободи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622999
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2015


НА ЗЛАМІ ЕПОХ І ПІДМІНИ ПОНЯТЬ

                                         Дороги,  тривоги,  перони,  вагони,
                         Розлуки  і  зустрічі,  знову  прощання...
                                         І  ця  нескінченність  вогнів  скрізь  червоних,
                                         А  часто  й  з  стіною    гіркого  чекання.

                                           Дороги,  тривоги  і  пошуки  істин...
                                           І  вкотре  ми  думаєм:  бути,  чи  ні?
                                           Тримаєм  бажання  за  крила  розхристані,
                                           На  зламі  епох  стоїмо  на  межі.

                                           На  зламі  епох  і  підміни  понять,
                                           На  згарищах  Храмів  величних,
                                           Мовчати  не  можна,  потрібно  кричать
                                           Про  те,  що  нащадкам  залишимо.

                                           Ми  дуже  дрібненькі  в  чиїхось  руках,
                                           А  часто  і  зайві,  до  болю.
                                             Руйнують  фундамент,  що  виріс  в  віках
                                             І  пишуть  історію  кров’ю.

                                               А  правда  –  одна,  лиш  одна  на  усіх:
                                               Ми  Всесвіту  спалах,  одна  мить  всього,
                                               Так  завжди  було,  так  влаштований  світ.
                                               Врятує  його  лиш  любов  і  добро!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622998
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2015


НАРОД І ПАРТІЯ - ЄДИНІ?

                                                 Народ  і  партія  –  єдині?..
                                 Скажіть,  коли  таке  було?
                                 Не  пам’ятаю.  І  донині  –  
                                                 Навіщо  партіям  народ?

                                                   Хіба  один  раз  на  п’ять  років
                                                   Народу  голос  зазвучить,
                                                   А  ти,  народе,  мав  би  розум:
                                                   Не  дав    його    до  рук  дурних.

                                                     Яка  там  гречка  і  олія?
                                                     Які  там  гривні,  торба  цукру?
                                                     Ти  на  наступні  покоління
                                     Міняєш  долю  дітям,  внукам.

                                                     Ти  хочеш  кращого  життя,
                                                     Що  сам  зробив  для  України?
                                                     Немає  в  тебе  каяття:
                                                     Стоїш,  схилившись  на  колінах.

                                                       За  торбу  гречки  не  вокреснеш,
                                                       Ти  вже  давно  цю  кашу  з’їв,
                                                       А  до  руля  привів  нечесних,
                                                       Обрав  твій  голос  ворогів.

                                                         По  Україні  «пливе  кача»…
                                                         Не  день,  не  два,  а  кожен  день...
                                                         Як  можна  душу  продавати
                                                         Під  звуки  траурних  пісень?!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622777
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2015


ПРОРОК ВСІХ НАРОДІВ

                                       Великий  Тарасе,  тобі    уже  -    двісті,

                       А  ми  ще  невільні,  ми,  ніби,  раби.

                       Схиляєм  чоло  у  поклоні  синівськім

                       І  шану,  поете,  складаєм  тобі.


                     Пророк  всіх  народів,  Кобзарю  могутній,

                     Маяк  у  безмежному  морі  життя,

                                     Наш  батьку  Тарасе,  народ  волелюбний

                                       Долає  до  волі  тернистий  свій  шлях.


                                       Черпаємо  мудрість  в  бездонній  криниці

                       У  твоїх  трудах  серед  всіх  одкровень,

                                       Майдани  Свободи  до  тебе  в  молитві

                                       Благають  про  волі  омріяний  день.


                                         Очима  народу  прозріння  глибоке
                                                                             
                                         І  бунт  проти  рабства  у  кожнім  з  рядків,

                                         Твоє  це  безсмертне:  «борітесь  –  поборете»

                                           Вписало  тебе  у  безсмертя  віків.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622775
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.11.2015


ДИВОВИЖНА ІРЛАНДІЯ

                         Ірландський  сад  зелених  оксамитів,

         Ти  –  край  смарагдових  багатств

І                        І  водами  увесь  умитий

                         Борець  і  воїн  проти  рабств.

                               
                                           Ти  –  дивна  казка  всіх  красот,

                           Світ  дивовижний,  неповторний,

                                           Країна  замків  і  висот,

                                           Народ  твій  славний  непоборний.


                                                             Ти  –  славний  Ерін,  парк  ландшафтів,
                                                                               
                                                               Ти  –  дивний  Дублін  серед  див,

                                               Твій  покровитель  Святий  Патрік,

                                                               Що  твій  народ  колись  хрестив.


                                                                               Ти  –  арфа  з  золота  і  срібла,

                                                                               Ти  –  прапор  миру  і  добра,

                                                                               Тобі  немає  в  світі  рівних,

                                                                                 Де  б  воля  в  серці  так  жила.


                                                                                               Ти  –  справжнє  свято  тайн  й  легенд,

                                                                                               Самотність  скал,  простори  графств,

                                                                                               Людських  фантазій  дивний  центр,

                                                                                               Хто  бачив  :  в  тебе  закохавсь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622526
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.11.2015


НАБОЛІЛЕ

                                   Ми  втрачали  себе,  знов  збирали  по  крихті,
                   Нас  боліло  і  рвало  від  сотень  неправд
                   І  були  ми  слабкі,  бо  були  ми  безкрилі,
                   Бо  були  ми  земними,  не  вміли  літать.

                   Наші  зв’язані  крила  режимами  зла
                   Розв’язали  Майдани  під  градами  куль
                                   І  бруківками  кров  по  столиці  текла,
                                   І  у  небо  проклали  Герої  маршрут.

                                   Вони  –  юні  і  щирі,  беззбройні  і  смілі
                                   Не  сходили  ще  тисячі  власних  доріг,
                                   Землі  прадідів  своїх  собою  закрили,
                                   Подвиг  вписаний  Їхній  у  книгу  віків.

                   Тільки  бачимо  пам'ять  у  когось  коротка,
                                   Тільки  чуємо  їх  це  нічуть  не  болить
                                   І  убивці  криваві  на  волі  всі  ходять,
                                   І  Великий  Народ  –  знову  бидло  для  них.

                                   Тільки  ми  вже  пізнали  кордони  свободи,
                                   Дух  козацький  веде  нас  до  нових  звитяг,
                                   Ми  не  зрадимо  пам'ять  святого  народу,
                                   Ми  до  волі  йдемо  і  –  ні  кроку  назад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622519
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2015


У ПРИРОДІ ПАНУЄ ХИЖАК

                                   У  природі  панує  хижак,

                   Тут  вага  має  значення  й  сила,

                   У  людей  мало  б  бути  не  так  -

                   Вищим  розумом  їх  наділили.


                                             Цілий  комплекс  людських  почуттів,

                                                             Не  властивих  нікому  у  Всесвіті,

                                                             Все  ж  народжує  людство  катів,

                                                             Хижим  звірам  подібних  в  агресії.


                                                                   До  багатства  жага  і  до  влади

                                                                   Засліпила  їх  розум  людський,

                                                                                   Все  забули:    ким  бути  би  мали,

                                                                                   Про  призначення  Їх  на  Землі.


                                                                                                     У  природі  панує  хижак,

                                                                                                     Верх  беруть  ненаситні  інстинкти,
                                                                     
                                                                                                       Дуже  страшно,  коли  в  людей  так,
                                                                                 
                                                                                                       Хто  вподобився  хижій  тварині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622002
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2015


УКРАЇНІ - БУТИ!

                                                             Мені  не  треба  інших  стягів,
                                             Не  потребую  інших  мов,
                                             Моя  єдиная  державо,
                                             Моя  довічная  любов.

                                             Тебе  плюндрують,Україно,
                                             Карають  свої  і  чужі,
                                             А  ти  мені  –  навік  єдина,
                                                             Хоч  в  радості,  а  хоч  в  біді.
                                                                                                 
                                                             Я  вірю:  бути  Україні,
                                                             Розквітнути  на  цілий  світ,
                                                             Пісні  ще  будуть  солов’їні,                                                                        
                                                             Буде  калини  пишний  цвіт.

                                                               Цвістимуть  мальви  й  чорнобривці,
                                                             «Два  кольори”    співати  будуть,
                                                               Не  буде  тих,  хто  нашим  вбивцям  
                                                               Підспівує  і  аплодує.

                                                               Ті,  хто  загинув  –  будуть  з  нами,
                                                               Хто  рідну  землю  боронив,
                                                               Усім  Героям  –  вічна  слава,
                                                               Хто  за  Вітчизну  кров  пролив!
                                                                                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2015


СТО ВІДТІНКІВ ОСЕНІ У ТВОЇХ ОЧАХ


                                                           Сто  відтінків  осені  у  твоїх  очах,

                                                                           Листям  запорошені  на  семи  вітрах,

                                                                           Зібрані  в  намисто  сонячні  думки,

                                                                           Не  промчались  мимо,  мимо  крізь  роки.


                                                                             З  бурями  й  туманами  нас  несло  вперед,

                                                                             Правдами  й  обманами  рвала  круговерть.

                                                                             В  круговерть  до  осені  зрілих  почуттів,

                                                                             Почуття  непрошені,  з  присмаком  років.


                                                                             Із  букетом  осені  у  твоїх  руках

                                                                             Сто  відтінків  осені  у  твоїх  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2015


СТАРИЙ АЛЬБОМ

                                Старий  альбом...(  А  ми  –  іще  нічого).

                               Пожовклі  фото  з  тягарем  років.

                               Листає  пам’ять:  малюки  і  школа

                               І  світлі  лики  дідусів  й  батьків.


                               Листає  пам’ять  із  сердечним  щемом,

                               Такий  цей  світ,  його  не  зупинить,

                               Не  зупинить  й  нічого  не  повернеш,

                                               Здавалось:  відболіло,  а  болить...


                                               Болить  й  болить,  й  немає  жодних  ліків

                                               Щоб  вгамувати  трохи  біль  років

                                               І  не  знайти  в    цілому  світі

                                               В  минуле  проданих  квитків.


                                               Старий  альбом,  як  зморшки  на  обличчі,

                                               Реле,  що  крутить  назад  час.

                               Нас  розділяють  даль  і  вічність,

                                               А  ми  ще  гарні,  навіть,  без  прикрас.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2015


ОСІНЬ


                                     Відлетіло  літо  з    птахами  на  крилах,

                                     Осінь  вже  вступила  у  права  свої

                                     І  дарами  щедро  землю  всю  укрила,

                                     Все  позолотила  і  ліси  й  гаї.



                                                     Запросила  літо  бабине  у  гості,

                                                     Може,  і  недовго,  та  погріє  нас

                                     І  збирає  осінь  всі  дарунки  в  кошик,

                                                     Підсумки  підводить  ,  бо    прийшов  вже  час.



                                                       Жодної  хмаринки,  небо  волошкове,

                                                       Вітерець  лоскоче    ніжним  оксамитом

                                                       І  блищать  рубіни  ягід  калинових,

                                                       Тихо  вже  відходить  сум  за  теплим  літом.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621022
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2015


РЯТУЮСЬ ВІРШАМИ.

                                                       Рятуюсь  віршами  від  суму,

                                       Рятуюсь  віршами  від  болю.

                                       Нехай  мене  хтось  не  засудить,

                                       Що  "ягода"  –  не  з  того  поля.


                                                       Не  претендую  я  на  лаври,

                                       Нема  й  копійки  гонорара,

                                       Я  не  рівня  Поетам  славним,

                                                       А  віршам-дітям,  просто,  рада.


                                       Мені  вони  тепло  дарують,

                                                       В  душі  моїй  життям  ростуть,

                                                       Без  них  я  дуже  засумую,

                                                       Коли  повз  мене  вони  йдуть.


                                                       Я  їх  зберу  в  своЇ  долоні,

                                                       Вплету  в  поезії  вінок,

                                                       На  золотій  її  короні

                                                       Я  оду  вишию  з  думок.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621019
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 14.11.2015


ПРИЗНАЮСЯ ОСЕНІ В ЛЮБОВІ

                                         

                                       ПРИЗНАЮСЯ      ОСЕНІ    В    ЛЮБОВІ


                                                   Розчинилась  осінь  в  акварелях,

                                                   Пожартує  сонечко  не  раз,

                                   Листопадом  крутять  каруселі,

                                   Вітерець  обніме  без  образ.


                                   Ще  голубить  небо  нас  блакитне,

                                                   Ні  хмаринки  жодної  ніде

                                                   І  калина  стелиться    намистом,

                                                     Літо  бабине  узорами  пряде.


                                                     Осінь,осінь...Ти  –  краса  і  врода.

                                                     Хтось  тебе  боїться.  А-  чому?
                                                                   
                                                     Незбагненна  загадко  природи,
                                                                   
                                                     Признаюсь:  а  я  тебе  –  люблю.
                                                                     

                                                               











                                                                       





     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620492
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2015


НЕПОВТОРНІ МИТІ ЖИТТЯ

                                                                     В  житті  є,  справді,  неповторні  миті:

                                                     Мелодія  закоханих  сердець

                                                                     Бринить  легеньким  ніжним  оксамитом,

                                                                     Її  підхопить  шовку  вітерець.


                                                                     В  житті  є,  справді,  неповторні  миті:

                                                     Це  -  крик  малечі,  що  прийшла  у  світ

                                                                     І  перше  слово  найдорожче  в  світі,
                                                                               
                                                                     Це  -  роду  древа  унікальний  цвіт.
                                                                               

                                                                     В  житті  є,  справді,  неповторні  миті:

                                                                     Пташина  щастя  раз  лиш  прилетить

                                                                     І  у  своїм  небеснім  леті

                                                                     Прославить  цю  благословенну  мить.


                                                                     В  житті  є,  справді,  неповторні  миті:

                                                     Квітує  цвітом  неземним  життя,

                                                                     Один  лиш  раз  дано  його  прожити,

                                                                     Немає  жодній  миті  вороття.              

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620486
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2015


ПОЕЗІЯ

                                         Карбований  час  у  слові,
                         Словесний  свідок  подій,
                         Поезія  –  символ  любові
                         І  янгол  людських  надій.

                                                               Поезія  –  то  криниця  
                                                               Бездонних  глибин  душі,
                                                               Невпинно  вона  струмиться,
                                                               В  серця  заглядає  всі.

                           
                                                                                         Поезія  –  справжня  зброя,
                                                                                         Стріляє  в  нелегку  пору,
                                                                                         Готова  завжди  до  бою:
                                                                                         За  мир,за  правду,за  волю...


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620196
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2015


ТАКА ВОНА - ПРАВДА

                                           Зашморг  на  правду  не  просто  закинути,

                           Правда  в’юнка,наче  вуж,  прослизне,

                           Навіть,  закопаній  їй  не  загинути,

                                           Паростком  новим  з  глибин  проросте.


                           Просто  живеться  на  грунті  ментальнім,

                           Правда  тут  має  і  простір,  і  волю.

                                           Справжня  темниця  -  це  світ  капіталів,

                                           Правда  тут  –  дозами,  згідно  угоди.


                                             Як  ти  її  не  дури,  не  приборкуй,

                                             Злетом  орлиним  до  неба  злетить,

                                             Світить  неправда  всім  кольором  чорним,

                             Світиться  правда  завжди  золотим.


                                               Правда  проста,  завжди  дивиться  ввічі,

                                               Тільки  правдива,  без  долі  лукавств,

                                               Правда  одна  -  і  на  волі  й  в  темниці,

                                               Правда  пройде  крізь  мільйони  неправд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620192
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2015


ОСІННІЙ НАСТРІЙ

                                   Відцвіли  вже    і  айстри  й  жоржини,

                   Лиш  гірчать  хризантеми  в  саду,

                   Навіваючи  пісню  сумну,

                   Біло-білі  нагадують  зиму.


                   Ще  стійкі  і  в  гармонії  з  осінню

                                   І  у  зиму  не  хочуть  самі,

                                   Їх  суцвіття  такі  чарівні

                                   Та  думки  полиново  не  прошені.


                                     Відцвіли  вже  сади,  відбуяли,

                                     Вже  минула  пора  їх  краси,

                                     Лиш  холодним  туманом  росить

                                     І  клубочаться  спогади  хмарами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619274
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2015


ОСІННІ СПОГАДИ

               Ще  гірчать  хризантеми  в  саду.

Ще  калина  намистом  виблискує,

               Осінь  йде  вже  на  повну  ходу,

               Листопадом  своїм  перелистує.


                             У  блакитному  небі  вгорі

                             Пропливають  за  хмарками  мрії,

                             Відлітають  у  теплі  краї

                                             Зграї  птахів,  мов  наші  надії.


                                                                             Все  змішалось  у  осені  барвах:

                                                                             І  рубіни,смарагди  і  золото,

                                                                             Як  веселка  заплуталась  в  барвах  -

                                                                             Закрутилася  осінь  у  спогадах.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619271
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2015


ВИЩИЙ ІЗ ВИЩИХ ЦЕЙ ПРОЯВ ЛЮБОВІ

                                                   Земле  моя,  неозора  Вітчизно,
                                   З  чистих  джерел,  з  неозвучених  дум
                                                   Зріє  любов  наша  чиста,  іскриться,
                                   Навіть,  як  клешнями  рве  її  сум.
                                   В  когось  в  останнім  бою  впала  пісня,
                                                   В  когось  молитва  злетіла  у  небо,
                                   Хтось  у  сімнадцять  вже  став  обеліском,
                                   Кожен  із  них  помирав  ради  тебе.
                                   Вищий  із  вищих  цей  прояв  любові,
                                   Справді,  не  кожному  з  нас  так  дано  -
                                   Серце  своє  у  відкритих  долонях
                                   Людству  віддати,  аби  те  жило.
                                   Просто  віддати,  без  плати  й  угоди,
                                                   Просто  віддати  усього  себе.
                                                   Це  –  неспроста,  це  –  вже  вибрані  Богом,
                                                   В  вічність  вкарбовані,  це  –  вже  святе.
                                                   Можна  молитись  до  ликів  святих  їх
                 
                                                     (Ангели  наші,  боронять  з  небес).
                                                       Вічною  пам’ять  про  них  має  жити,
                                                       Вічний  наш  біль  ,  наше  горе  і  хрест...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615952
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.10.2015


ЗАГУБЛЕНІ РЯДКИ

                                                     О,  скільки  вас  блукає  ще  по  світу,

                                                     Моїх  загублених  рядків

                                                     (    Як  не  зігріті  серцем  діти)  ,

                                                     Шукаю  вас  серед  світів.



                                                   Я  вас  зігрію  всіх  теплом  

                                                   Моєї  спраглої  душі.

                                                                   Прийдіть  у  мій  самотній  сон,

                                                                   Мій  вірш  найкращий  напишіть.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615949
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2015


ПОЕТИЧНИЙ КЛУБ

                                                       Клуб  наш  мені  вже  і  мариться  й  сниться,

                                       Хоч  я  нікого  не  знаю  в  обличчя,

                                       Майже  усіх  відчуваю  душею,

                                                       Тут  я  себе  почуваю  своєю.


                                       Можна  тут  з  кимось  своїм  поділитись,

                                       Можна  нового  в  майстерних  навчитись,

                                                       Хочу  читати  і  хочу  писати,

                                                       Відгуки  авторам  всім  надсилати,


                                                       В  серце  вселити  надію  комусь,
                                                                         
                                                       Словом  хорошим  я  не  поскуплюсь.

                                                       І  не  скажу,  що  не  так  я  нікому:

                                                       Автору  краще  за  мене  відомо,


                                                       Може,  сама  щось  писала  не  так:

                                                       Я  прислухаюсь  до  слушних  порад.

                                                       Віршів  хороших  і  слів  водночас  

                                                       Я  ще  ніколи  не  чула  до  Вас.

                                                       Острів  поезій  –  це  острів  поетів

                                                       В  морі  безмежному  –  у  інтернеті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612640
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.10.2015


ПОСИВІЛІ МАТУСІ

                                       Посивілі  матусі,  самотністю  стомлені,

                       Виглядають  дітей  із  далеких  доріг,

                       Все  чекають  і  вірять,  що  десь  у  дорозі

                       Довгожданний  спішить  до  них  гість.

                                 Їм  багато    не  треба,  всього,  ніби,  вдосталь,

                                 Їм  би  трохи  уваги,  лиш  трішечки  ласки.

                                 Та  немає  синів,  дуже  зайняті  дочки,

                                                 В  них  завжди  важливіші  є  справи.

                                                     Стіни  шепчуть  не  лагідно  і  не  привітно,

                                                                     Стала  хата  сумна  від  матусиних  сліз,

                                                                     Віддала  все  життя  своїм  дітям,

                                                                     А  тепер  у  гіркому  чеканні  стоїть.

                                                                                         Гарно  діти  живуть  і  по  світу  мадрують,

                                                                                         За  морями  собі  відпочинок  знайшли,

                                                                                         То  ж  навідайте  МАМУ,  нехай  не  горює,

                                                                                         Бо  про  це  пошкодуєте  ви  ще  колись.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610335
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2015


ПАМ'ЯТІ СВІТЛАНИ ШЕЛЕСТЮК

                                         Знаєш,  чому  така  осінь  заплакана?

                         -  Осінь  без  тебе...
                                                                             
                         Доля  тебе  так  безжалісно  втратила

                         Зіркою  -    в    небі.

                                     Коси  твої  засвітилися  променем,

                                     Очі  ясні  -    синім  небом,

                                     Лише  без  тебе  так  сумно  і  порожньо,

                                                     Як  нам,скажи,  як  без  тебе?
                                                                     Зими  безжально  засиплять  доріжки,

                                                                     Ляжуть  снігами  на  спогади,

                                                                     Весни  без  тебе  печально  розквітнуть,

                                                                     Будуть  й  молитвою,  й  сповіддю,

                                                                                       Літо  в  обійми  тебе  вже  не  візьме,

                                                                                       Марними  будуть  чекання,              

                                                                                       Ти  -    моя  сонячна,  ти,  -    моя  ніжна,                    

                                                                                       Зустріч  з  тобою  була  в  нас  прощанням.

                                                                                                     Чую  тепло  твоїх  щирих  обіймів,

                                                                                                     Сонце  моє,  я  і  гадки  не  мала,

                                                                                                       Що  тебе  Бог  незабаром  вже  прИйме,

                                                                                                         Нам  лиш  залишиться  ВІЧНАЯ    ПАМ'ЯТЬ...
                                                                                                                                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                                                                                                                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610333
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2015


КОЛИСКОВА

                                                                   Вечір  тихий  наступає,

                                                   Пахнуть  квіти  у  саду,

                                                                   В  небі  зіроньки  вже  сяють,

                                                   На  спочинок  усі  йдуть.


                                                           Тиха  ніч  принесе  спокій

                                                           Всім  натрудженим  рукам,

                                                                           Дітки  сплять  вже  ясноокі,

                                                                           Казка  їм  приходить  в  снах.


                                                                                         Небо  стишилось  високо,
                                                                           
                                                                                         Місяць  вийшов  із-за  хмар,

                                                                                         Вже  й  дерева  не  шепочуть,

                                                                                         Всі  -    в    полоні  сонних  чар.


                                                                                                     Хай  солодким  сон  всім  буде,

                                                                                                     Мир  панує  на  Землі

                                                                                             Та  нехай  всім  в  світі  людям

                                                                                     Буде  радісно  в  житті!.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610238
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.09.2015


ЗОЛОТА ОСІНЬ

                                                                             Шепоче  осінь  жовтим  листопадом,

                                                             Підводить  підсумки  талантам,

                                                                             Краса  іскриться  ніжним  зорепадом,

                                                                             Немов  коштовним  діамантом.

                                                                                                       Малює  пензлик  веселковий

                                                                                                       І  шовк  лягає  золотий  

                                                                                                       До  ніг  моїх,  рахує  кроки,

                                                                                                         Навівши  осінь  об’єктив.

                                                                                                                                 Зимовий  подих  ще  далеко,

                                                                                                                                 Скоріше  літо  поряд  йде,

                                                                                                                                 Я  бачу  як  несуть  лелеки

                                                                                                                                   У  небо  сяйво  золоте.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609582
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2015


ПАХНЕ М'ЯТОЮ ПОЛЕ

                                                     Пахне  м’ятою  поле  і  гірчить  полином,

                                     Не  забуду  ніколи  я  дорогу  в  село.

                                     Мені  Богом  судилось  народитися  тут,

                                       Де  лелеки  курличуть  і,  де  мальви  ростуть,

                                                       Де  вітри  нашепочуть  мені  нових  думок,

                                       Не  забуду  ніколи  я  дорогу  в  село.



                                                         Небо  стишилось  гордо  таїною  віків,

                                                         Дуже  тут  мені  добре  йти  шляхами  батьків,

                                                         Де  ростуть  осокори,  де  дитинство  жило,

                                                         Не  забуду  ніколи  я  дорогу  в  село.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609581
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.09.2015


ТРОЯНДУ КИНУЛИ ЗА ГРАТИ

                                                     Троянду  кинули  за  грати,
                                     Бо  захотіли  катувати,
                                     Пелюстки  ніжні  обривати
                                                     Та  інші  квіти  залякати.

                                                       Троянді  гірко  і  болить,
                                                       Не  знає  як  їй  далі  жить.
                                                       Лютує  ворог  аж  тремтить,
                                                       Готує  помсту  кожну  мить.

                                                       Пелюсток    рве  барвистий  цвіт,
                                                       Брехня  лунає  на  весь  світ,
                                                       Ногами  топче  ніжний  квіт
                                       І  –  ні  до  чого  йому  світ.

                                                         Ще  забоїшся  колючок,
                                                         Як  квіти  виплетуть  вінок
                                                         І  підуть  дружно  у  танок,
                                                         Тоді  буде  тобі  урок!

                                                         Настане  день,загляне  сонце
                                                         В  тюремне  замкнене  віконце,
                                                         Воскресне  серце,  вмите  кров’ю,
                                                         Усе  наповниться  любов’ю,

                                                         Всміхнуться  зорі,  стихне  вітер,
                                                         Все  оживе,  розквітнуть  квіти
                                                         І  оживе  троянда  радо  -
                                                         Тендітна  королева  саду.                  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609401
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2015


ОЛЕГУ СЕНЦОВУ

                                                                   Олеже,  знаєш  всім  відомо,
                                                                   Що  ти  судимий  за  любов,
                                                   Який  ти  мужній  і  невтомний  
                                                   Епохи  нашої    Герой.

                                                   Той,  хто  кує  тебе  в  кайдани,
                                                                   Лиш    жалюгідний,  як  хробак.
                                                                   Я  бачу,  вірю,  просто  знаю
                                                                   Про  неминучий  його  крах.

                                                                   Прийде  пора,  злетять  кайдани,
                                                                   На  Україні  тебе  ждуть,
                                                                   Разом  ще  Гімн  ми  заспіваєм,
                                                                   Як  зерна  правди  проростуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609397
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.09.2015


ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ЛЮБОВІ

                                                                                   Все  починається  -  з  любові:

                                                                                   В  думках  і  спогадах,  і  слові.

                                                                                   З  любові  сад  росте-  зростає,

                                                                                   З  любові  квітка  розквітає,

                                                                                   З  любові  родиться  дитя,

                                                                                   Любов  дає  всьому  життя.

                                                                                   Важливо  вчасно  зрозуміти:

                                                                                   З  любов’ю  завжди  краще  жити,

                                                                                   А  нелюбов  свою  –  забути,

                                                                                     Тоді  любимим  можна  бути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2015


СТЕЖКАМИ ДИТИНСТВА

                                                             Червоніє  маків  цвіт

                                             Барвами  дитинства,

                                             За  селом  –  безмежний  світ,

                                             Нива  колоситься,

                                             У  житах  співає  птах,

                                                             Вітерець  гуляє

                                                             І  волошки  у  полях

                                                               Літо  розсіває,

                                                               Коник  в  травах  десь  сюркоче,
                                                               Трудяться  мурашки.

                                                               Боже,  як  тут  хороше,

                                                               А  мені  час  повертатись.

                                                               Небо  тут  бездонне

                                                               І  прозорі  ранки,

                                                               Тут  –  перлинки  –  роси,

                                                                 Квіти  –  в  діамантах.

                                                                 Це  -    моє  багатство:

                                                                 Квіти,трави,  небо...

                                                                 Рідний  край  є  й  царства

                                                               Іншого  не  треба!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2015


НІЧ ЗАКОХАНИХ

                                                                     Десь  розрізає  тишу  мотоцикл,

                                                     Закохані  ніяк  не  вгомоняться,

                                                                     Розпочинають  свій  життєвий  цикл,

                                                                     Стрілою  мчать  до  бажаного  щастя.


                                                                                   Дарма,що  ніч  стривожено  не  спить

                                                                                   Серця  палають,  б’ються  в  унісон,

                                                                                   То    ж  ніч  промчить,  мов  жалюгідна  мить

                                                                                   І,  навіть,  в  гості  не  загляне  сон.



                                                                                                         У  цілім  світі  лише  –  він  й  вона,

                                                                                                         Усі  думки  в  одну  переплелися,

                                                                                                         Така  любов  нестримна  і  палка,

                                                                                                         Коханню  оду  молодість  напише.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015


НЕЗАЛЕЖНО ВІД КОЛЬОРУ ШКІРИ

                                                           Незалежно  від  кольору  шкіри,

                                           Незалежно  від  моди  і  віри  -

                                           Всім  потрібне  тепло  і  домівка,

                                           Чоловік  щоб  був  поряд  і  жінка.


                                           Діточок  щоб  було  де  ростити,

                                           Щоб  хотілося  жити  й  любити,

                                                           Мати  пристань  надійну  свою

                                                           І  човну  й  кораблю...                  

                                                               
                                                           Щоб  в  вікно  завжди  сонце  світило,

                                                           Була  праця  і  справа  любима,

                                                           Від  людей  була  шана  й  повага,

                                                           Це  –  найкраща  для  серця  розвага.


                                           Незалежно  від  кольору  шкіри,

                                                           Незалежно  від  моди  і  віри

                                                           Мріють  всі  про  любов  і  про  щастя,

                                                           То  ж  нехай  мрії  ці  всі  здійсняться!




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2015


СПОГАДИ ДИТИНСТВА

                                                             Ромашки,  волошки,  мені  ви  наснились.

                                                             Вже  голову  вкрила  рясна  сивина,

                                             А  сни  ще  приходять  мені  із  дитинства

                                             І,  ніби,  маленькою  вчора  була.


                                             Знайомі  стежки  і  знайомі  доріжки

                                                             І  дощик  травневий  повіяв  теплом,

                                                             В  калюжах  підстрибують  босії  ніжки,

                                                             Це  –  зовсім  не  сон,  так  насправді  було.



                                                             Веселка  була  неймовірно  красива,

                                             У  небі  розкинулась  диво-  містком.

                                                             Дорослі  у  лузі  сіна  покосили

                                             І  щастя  гуляло  маленьким  селом.


                                                             Жили,  як  жили  і  любов  панувала,

                                                             Був  спокій  на  серці  і  щирі  думки,

                                                             Батьки,  як  уміли  дітей  так  навчали,

                                                             Найкращі  були  то  роки...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2015


МІЙ ЛАГІДНИЙ І НІЖНИЙ ДРУГ

                                                           Є  в  мене  друг  дуже  лагідний,щирий,

                                           Вірний,сердечний,нічуть  не  зрадливий,

                                           Дуже  старенький,болить  його  тіло,

                                           Так  непомітно  життя  пролетіло.


                                                                                           
                                                           Я  вже  без  нього  не  зможу,здається,

                                                           Рада,що  серце  його  іще  б’ється,

                                                           Ноги  його  вже  не  хочуть  носити,

                                                           Хоче  іти  –  починає  тремтіти.



                                                           Я  нахиляюсь  над  ним    -    гірко  плачу,

                                                           Дуже  боюсь,що  його  не  побачу.

                                                           Я  –  йому  ліки  і  їжу  найкращу,

                                                           Хочу,щоб  радісним  був  він,як    завжди.



                                                           Я  йому  кращі  слова  промовляю,

                                                           Хоч  і  собачої  мови  не  знаю.

                                                           Він  розуміє  мене  із  півслова:

                                                           Діють  незмінні  закони  любові.



                                                             Ставить  на  ноги  любов  безнадійних,

                                                             Друзів  накращих,любимих  і  вірних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2015


ЛЕБЕДИНИЙ ПОЦІЛУНОК

                                                                   Цілувались  лебеді  на  річці,

                                                   Цілувались  ніжно  проти  ночі,

                                                   Свідком  був  сором’язливий  місяць,

                                                   Підглядали  зорі  в  позолоті.




                                                                                     Біло-білими  крильми

                                                                                                     Плесо  розрізав  дзеркальне

                                                                                                     Лебідь  дивовижної  краси

                                                                                                     Серце  завойовував  кохане.




                                                                           Оберемками  лілеї  дарував,

                                                                           Вальсував  на  синіх  хвилях,                        
 
                                                                           До  безтями  він  її  кохав
                                                                                                     
                                                                           З  піснею  чарівно  лебединою.
                                                                                                     






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015


ДИТЯЧА МОЛИТВА

                                               Помолюся  за  маму,  за  тата,
                               Помолюся  за  мир  на  Землі,
                               Помолюся  за  того    солдата,
                               Що  Вітчизну  вкриває  грудьми.

                               Помолюся  за  мову  співучу,
                                               Помолюся  за  школу  любиму
                                               Яка  розуму  нас  усіх  учить,
                                               Помолюсь  за  свою  Батьківщину.
                                                         



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606812
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2015


НЕ ЗАБУВАЙМО РІДНУ МОВУ

                                                         Не  забуваймо  рідну  мову,
                                         Де  б  ми  на  світі  не  жили,
                                         ЇЇ,  як  нації  основу,
                                         Нам  наші  предки  зберегли,

                                         Ця  мова  кров’ю  віковічена,
                                         Ця  мова  –  сильних  і  стійких,
                                                         Із  боротьбою  вона  вінчана,
                                                         Прийшла  до  нас  з  віків  глибин.

                                                         Герої  знані  й  безіменні
                                                         Життя  за  неї  віддали,
                                                         За  тебе  і  за  мене  вмерли,
                                                         Щоб  в  Україні  ми  жили.

                                                         Не  забуваймо  рідну  мову,
                                                         Вона,як  матінка  –  одна.
                                                         І  Україна  жити  зможе
                                                         Допоки  мова  ця  жива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606808
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2015


ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ

                                                                 

                           


                                                               Ніжне  й  тендітне  щастя  жіноче,

                                                               Завжди  приходить,  коли  саме  хоче.

                                                               Ніжним  мереживом  стелить  доріжку,

                                                               А  як  захоче  –  складе  мозаїчну.


                                                               Спражню  картину  жіночого  щастя

                                                                               Створить  любов,  що  до  нього  додасться.

                                                                               Щастя  грайливе,  мов  диво  –  жар-птиця,

                                                                               Трохи  пригасне,  а  то  заіскриться.


                                                                                 Щастя  –  гармонія,  це  –  не  прикраса,

                                                                                 Наша  душа  нам  вимолює  щастя.

                                                                                 Щастя  –  буть  в  мирі  з  самим  із  собою,

                                                                                 Щастя  –  обнятися  міцно  з  любов’ю,


                                                                                 Щастя,  як  мир  запанує  в  країні,    

                                                                                 Спокій,  здоров’я,  добробут  -  в  родині,

                                                                                 Щастя  за  гроші  великі  не  купиш,

                                                                                 Будь,  як  щасливою  хочеться  бути!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2015


ВІДЛЕТІЛИ ЖУРАВЛІ

                                                                           Журавлі  над  селом  пролітали,

                                                           Відлітали  у  теплі  краї,

                                                           Потонули  у  синіх  туманах,

                                                           У  холодній  осінній  імлі.


                                                         Задивилися  люди  у  небо,

                                                         Проводжаючи  ключ  журавлів,

                                                                         Приміряли  політ  цей  до  себе,

                                                                         До  нових  невідомих  світів.


                                                                         Журавлі  закурликали  дружно,
                                                                                   
                                                                         Мов  прощальну  свою  заспівали,

                                                                         Помахали  крильми  вони  людям

                                                                         І  сховались  далеко  за  хмари.


                                                                         Очі  сумно  вдивлялися  довго  -
                                                                                       
                                                                         Відлітала  частинка  душі

                                                                         В  невідому  далеку  дорогу,

                                                                         У  незвідані  досі  світи.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2015


РОЗМОВА З БОГОМ

                                                                       Боже,  ти  мій  незрівнянний  і  милий,

                                                                       Ти  –  моє  серце  і  ти  –  мої  крила,

                                                       Сонячний  промінь  і  подих  ранковий,

                                                       Крок  мій  невпинний  по  сходинках  долі.


                                                                   
                                                                       Боже,  мій  милий,  єдиний  у  світі,

                                                                       Ти  усе  знаєш  і  ти  усе  можеш.

                                                                       Знаю,  що  ти  у  біді  не  залишиш,

                                                                       Знаю,  що  ти  мені  ще  допоможеш.


                                                           
                                                                       Буду  рабою  твоєю  довіку,    

                                                                       Буду  вклонятись  тобі  і  молитись.

                                                                       Я  не  забуду  до  Храму  доріжку,

                                                                       Я  тобі,  Боже,  не  втомлюсь  служити.




                                                                       Віру  не  зраджу  свою  православну,

                                                                       Істину  в  серці  своїм  пронесу,

                                                                         Мудру  і  мужню,  пречисту  і  славну

                                                                         Я  її  аж  до  небес  вознесу!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605882
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 11.09.2015


СВЯТЕ МІСТО

                                                                     Єрусалиме,  моя  мріє,

                                                     До  тебе  хочеться  дійти,

                                                   Узяти  всі  свої  надії  

                                                   І  душу  грішную  спасти.


                                                                   Ти  -  центр  світу,  я  це  знаю,

                                                   Ти  -  краще  місто  на  Землі,

                                                                   У  всьому  світі  тебе  знають

                                                                   І  люди  грішні,  і  святі.


                                                                   Тут  -  все  святе  :  земля  і  камінь,

                                                                   Сад  Гефсиманський  із  маслин,

                                                                   /  Вони  все  про  Ісуса  знають,

                                                                   Під  ними  Господа  молив/.


                                                                   Тут  все  святе  і  дише  Богом,

                                                                   Тут  воскресаєш,  а  не  гаснеш,

                                                                   Душа  народжується  знову

                                                                   І  багатієш  без  багатства.



                                                                   Усім  своїм  єством  враз  чуєш,

                                                                   Що  жив  -  не  так,  йшов  -  не  туди.

                                                                   Земля  свята  розвіє  сумнів

                                                                   І  ,  як  Ісуса  воскресить!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605879
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.09.2015


Я ХОЧУ ЛІТАТИ

                                                                                         Як  жаль:  я  не  вмію  літати,

                                                                         Не  зможу  по  хмарках  пройтись,

                                                                         Не  зможу  я  небо  обняти,

                                                                         Сягнути  в  бездонную  вись.


                                                                                         Як  жаль:  не  побачу  я  Землю

                                                                                         Із  неба  крізь  білі  тумани,

                                                                                         Засліплену  сонцем  серпневим,

                                                                                         З  птахами  змагатись  не  стану.



                                                                                         Як  жаль:  я  до  зір  не  дістану,

                                                                                         Із  місяцем  не  привітаюсь

                                                                                         І  Всесвіту  суть  неосяжну

                                                                                         Ніколи  я  не  розгадаю.


                                                                                           Здається,  не  вмію  я  заздрити,  

                                                                                           Що  маю  –  мені  вистачає,

                                                                                           Та  заздрю  синичці  і  зяблику,

                                                                                             Усім,  хто  у  небі  літає.


                                                                                             ...  Прощальними  криками  в  небі

                                                                                             Ключі  журавлині  летять

                                                                                             І  мрію  мою  нездійсненну

                                                                                               На  крилах  несуть  в  теплий  край.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2015