| Сторінки (9/821): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Не снилось полянам й древлянам –
Ординці напали, скрізь кров…
Молились дерева тут храмам
Та мужньо трималась Любов.
Антихрист був лютим занадто, –
Істота, що втратила глузд.
У прах обернулось все злато,
Скрізь шрами криваві від уз.
Тут стільки могил, аж нестерпно,
Їм ліку немає тепер,
Колючіша думка від терня
І тіні страшніші химер.
Ірпінь обійнялися й Буча,
Немає вже, навіть, сльози.
Герої-міста! За всі муки
З них пишуть Майстри образи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Місто, якого немає вже більше.
Є там голодні, без дому та ліків.
Не допоможеш пораненим віршем –
Друге у світі прийшло сюди військо.
Перше стояти готове до смерті!
Ми – Україна, хоч вбий скільки хочеш!
Падають з неба порожні конверти,
Падають душі розгромлених полчищ.
Місто, якого немає вже більше,
Просить молитви та краплю водиці.
Перед світанком – зазвичай темніше,
Правду тримають святі у правицях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
Давно не приходила мама,
Хоч як її кликала в сни
Своїми німими вустами –
Востаннє була восени.
Долинули дзвони до раю,
«Війна в нас», – кричали, – «Війна!»
– О Боже, пробач, не прощаю –
Занадто висока ціна!
Летіла матуся, мов птаха,
У мій розтривожений сон,
Душа воз’єдналася з прахом,
Крізь космос пройшла й крізь бетон.
Я чула як дихала тиша,
Тепер вона схожа на крик,
Котилося слово від вірша,
Таке, наче тремор од крил.
Мене обійняла матуся,
Ділили тривогу на двох.
Здається, я вже не боюся,
Бо поряд – мій Янгол та Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
В повітрі, в воді та на суші
Тримається місто-Герой.
І кров, і любов – разом в сумі
Життя репетирують роль.
Тут люди – незламні, мов скали,
І схожі бувають на шторм.
«Умом не понять» це москальні,
В них інші формати для норм.
Святий Миколай його любить,
І житиме місто віки.
Герої тут – стяги і люди,
Такі ж і його двійники.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022
Тримайся, Охтирочко люба!
За тебе знов слізно молюсь.
Я хочу, щоб був зуб за зуба
І це – вже не мінус, а плюс.
Катюзі тепер – по заслузі
І чемними бути не час!
На часі – «Бандерівське смузі»,
Єдиний залишився шанс.
Ти – мирна, у німбі Любові,
Не знає загарбник цих слів,
Він прагне втопитися в крові
І стерти із мапи твій слід.
Та радше гнів Божий, як вибух,
На голови їх упаде,
Їх прагнуть прийняти всі вирви,
За ними лиш слід загуде!
Запахнуть бузки вечорово
І пам’ять заплаче навзрид.
Під Матінки Бога покровом
Заплакані лики планид*.
*доля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022
НАШИМ ДОРОГИМ ДІТКАМ З МАЙБУТНЬОЇ КНИЖЕЧКИ "БАБУСИНІ ВІРШИКИ"
ВЕРБОВІ КОТИКИ
Проснулись котики у лузі,
А ви вже бачили їх, друзі?
Їм сонце гладило голівки,
Несу гіллячку до домівки,
Своїй матусі в подарунок –
Весни теплесенький цілунок.
МУЗИКАЛЬНІ БРУНЬКИ
Ноти вивчили бруньки,
«Дзень!», – від дотику руки.
«До-ре-мі-фа-соль-ля-сі», –
Репетирують усі.
Грає сонця промінець,
Радий, що зимі кінець!
КРИЛАТІ УКРАЇНЦІ
Із країв чужих далеких
Повернулися лелеки.
Так зраділи, що удома,
Враз кудись поділась втома.
Поклонились Україні,
У гніздечко – по пір’їні.
Стали дім свій обживати,
Війну й ката проганяти .
ВЕСНА
Гарні кіски у вербички,
Нахилились до водички.
Мов у дзеркалі – у річці,
Мчить весна на своїй бричці.
Сонця бризки – на всі боки,
Зарум’янилися щоки.
Пташечки летять додому,
Подолавши час і втому.
Скрізь бруньки надули губки,
Небо – колір незабудки.
Диво-дивне ця панянка,
Де ступила – там веснянка.
ВЕСНА
У бурульки нежить дуже,
Йде весна, ій не байдуже.
Сонце гріє до обіду,
Може щезнути без сліду.
Аж мороз злякався весну,
Відступає мирно, чесно.
Пробивається підсніжник
Сам з-під снігу, хоч і ніжний,
Чути пташечки веснянку:
І синички, і вівсянки.
БАЧУ ВЕСНУ
Вже видніється весна,
Де не глянь – кругом вона.
Ясне сонце у вікні
Посміхається мені.
Брунька голосно дзвенить,
Не замовкне ні на мить.
Враз помчалися струмки
До великої ріки.
Із землі на білий світ
Показався первоцвіт.
Дуже радий горобець,
Що зимі прийшов кінець.
ВЕСНА
Мружить очки перша квітка:
«Ой, весна – хороша звістка!»
Вітерець гуляє садом,
Пританцьовує так радо.
Щось на вушко всім шепоче,
Погойдати квіти хоче.
Умиває сонцем личка,
Сонцю тішиться синичка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Приціл – у серце нашої Країни,
Уже й медаль «За взятие» – в руках.
Проте, не вийде – ворог сам загине!
Тут стольний град і тут Дніпро-ріка,
Народний гнів, помножений на подвиг,
Якого світ не бачив вже віки
І жодна мить не упаде на сходи,
Й не переможуть мову язики.
Нема прощення! Бабин Яр згадає,
Як вдруге вбили орки прабатьків.
І як боялись їхати трамваї,
Лякались люди реву літаків.
Жили в метро, сирени рвали душі,
Змішались порох, дим, сльоза і кров,
Аби не впали зорі у калюжі,
Аби жила Свобода і Любов.
Щоби цвіли оспівані каштани,
Два кольори: блакить і золоте.
Ми – переможці, хоч болять нам рани,
Бо діти наші вмерли за святе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
В облозі місто, хазяйнують бомби,
Святий Чернігів! Бог його спасе!
Впаде нечистий, розбіжаться зомбі
Від українських зранених осель.
Він буде жити, плакати й радіти,
Сльозу о берег висушить Десна,
Весна прийде із оберемком квітів
Для тих, хто є й для тих кого нема…
Засяють бані на полотнах неба,
Хрестів молебень чутиме весь світ
І благодать летітиме, мов лебідь
На цей величний пам’ятник століть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
На околиці й в центрі суму
Йде війна за життя і на смерть.
Бій сильніший сто тисяч струмів,
За цунамі страшніший і смерч.
Місто-мученик, місто-Герой,
Тут пролито вже ріки крові,
Долю вибрало ти, наче роль,
Суми – місто святої любові!
Божеволіє кат, бо знає:
Не здолати тебе ніколи!
Пригостиш ти його навзаєм
За розбиті домівки й школи!
Йде весна, не стоїть на місці
І не кине тебе пташина.
Ти – одне із найкращих місто,
Будеш ти, буде все Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
Є на небі планета Героїв,
Там живуть наші хлопці з Майдану,
Там солдати тепер після бою
Вчаться в сни прилітати до мами.
Хтось казав, не болить там їм, ніби,
В невагомості все по-іншому…
Їхні сонця сіяють німбами
Та про них всі думають віршами.
Мріють ще повернутися хлопці,
І на поміч прийти побратимам:
У гарячій-гарячій точці
Наша спільна живе Батьківщина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Жінкам-волонтерам
Ця жінка на воїна схожа
І янгол вона водночас.
І знає це куля ворожа,
Як їде вона на Донбас.
Рятуйте, о сили Небесні,
Від вражого ока її.
Чекають бійці на ті весни,
Що з нею несуть солов’ї.
Вона вже – не воїн, а Мати,
Цілують їй руки Сини.
І ладна їм серце віддати,
Щоб жили на світі вони.
Роздала себе по шматочку,
В очах запалила вогонь,
Вертає з гарячої точки,
Любов віддала, бо - то бронь.
Авто заколисує втому
І сняться Матусі Сини.
Як жаль, що не крапку, а кому
Поставили руки війни!
По колу (як прикро) – все знову,
Зібралась до купки – і в путь.
Усмішку, крізь біль, калинову
Матуся везе у майбуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
Лоскочуть нерви блискавиці,
Переборщили вже дощі.
Немов із свічами черниці
Стоять дерева уночі.
Громи здригають всю планету,
А в нас – війна, поплив окоп.
Хтось розміняв не ту монету,
Не вірить світ ще у потоп.
Страшну діру в кормі Європи
Наш люд собою затулив.
У двадцять першому – циклопи
І якось світ не додививсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
ВІТАЛІЙ ВАСІЛЬЦОВ
Він мріяв зробити красивим наш світ
І марив красою ландшафтів.
Там, де він ступав – залишав дивоцвіт,
Сади розквітали на мапі.
А ворог не спав, хижим птахом літав,
Здригалися дзвони і бані.
Від кулі ворожої хлопець упав
І Янголом став на Майдані.
ВОЛОДИМИР ЧАПЛІНСЬКИЙ
Новини, новини невтішні.
Як діткам сказати й дружині,
Що скаже на звістку Нетішин
І боляче як Україні?
Для чого нам стільки Героїв,
Для чого це військо святих?
Питаються в долі лихої
Заплакані до хрипоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022
АРТЕМ МАЗУР
Натрапив звір на слід цього Героя,
Червоний сніг, таке буває теж.
Ще гірш, аніж колись упала Троя...
Птахи злетіли злякано із веж.
Живого місця не було на тілі -
За світлу мрію, за його любов.
Жалі гойдали посивілі хвилі,
Котились сльози тихо з молитов.
Глибока кома і …фатальна крапка,
Ікони плачуть перед вівтарем.
Запала тиша. Мрія, мов кульбабка…
Пішов за побратимами Артем.
ОЛЕКСАНДР ПОДРИГУН
Щосили кат бив в голову і в душу.
Він відробляв іудину платню.
Прийняв, як дар нечистого спокусу,
Сумління рештки закував в броню.
Жило Залужжя з острахом і сумом,
Йому вночі наснилась Лісова.
А стольний град під штормом і під штурмом,
Ціни святого була голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
МИКОЛА ДЗЯВУЛЬСЬКИЙ
Він не міг, бо тиснули стіни,
Збожеволіли десь кийки.
Чув він стогони України
Та людської Печаль-ріки.
Хвилі били о берег мапи,
І на Київ проліг маршрут.
Шепетівка чекала, в свято
Серце було і там, і тут.
Зупинила ворожа куля
Його усмішки світлий лет -
Накувала колись зозуля
Географію двох планет.
ОЛЕКСАНДР КЛІТИНСЬКИЙ
Писати важко про таку утрату,
А як з цим жити, хто його любив?
Яку високу ми сплатили плату,
Якби неправда це була, якби…
На жаль, дива трапляються у казці,
На жаль, на жаль, немає більше див.
Які страшні були ті виконавці.
Якби неправда це була, якби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Навіть мужам не збагнути
Юних та пам’ятні Крути.
Мали герої провину:
Билися за Україну.
Надто був ворог червоним –
Смерть прокотилась пероном.
Юнкери не відступили,
Як покидали їх сили.
Билися за Батьківщину
Аж до самого загину.
Скелі здригались Дніпрові –
Мученики Христові…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Крильми лелечими змахнувши,
Летять смереки в небеса.
Ніч стереже сузір’я Пса,
Що задивилось із минувшин.
Летять, летять в небесні далі,
Назустріч космосу вночі,
Де ходять білі павичі
І сад із зоряних азалій.
Де світлих Янголів обитель –
Вивчають ноти арфи й ліри,
Там – непохитний Символ Віри
Й сидить на троні Вседержитель.
картина художника Олега Шупляка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Зимові дні на свято щедрі,
Різдва пресвітле торжество.
І ходить світом, ходить «Щедрик»,
Всім звеселяючи єство.
Палають золотом оселі
І зірка проситься у храм.
Христос рождається, веселі,
Бо тут рождається і – там.
Безсмертна музика Маестро
Звучить на клавішах вітрів.
Він, як Ісус в цю ніч воскресне
В устах натхненних піснярів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
Зимова казка. Станція Хмельницький.
У рукавичці пальці обнялись,
Блищить сніжок, мов одяг херувимський
І свідки – зорі, майже, як колись.
Іду у юність, затаївши подих.
Так сніг рипить, як та охриплість струн.
Там рік Новий, немов дитинка ходить
Та п’ють гірлянди келихами струм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
Мама пішла уночі
В темінь холодну зими,
Янгол ридав на плечі,
Висипав в душі псалми.
Мама пішла назавжди,
Так утомилась життям,
Вистудив вітер сліди –
Двом не бувати смертям.
Мама залишила сум,
Він не лікується часом,
Сльози надірваних струн
Лики вмивають нам часто.
Мама – наш Янгол тепер,
Гладить крилом, де болить.
Легкий любові етер
Завше на поміч летить.
Мама залишилась в нас,
В наших розбитих серцях.
Вогник її не погас,
Сяйву не буде кінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021
В царстві сніжинок готується бал,
Шиються сукні усім білі-білі,
Крутяться зранку посеред дзеркал
На репетиції у заметілі.
Різні та схожі красуні зими
Мріють, щоб вийти уже на танцпол.
Буде той бал – до самої весни:
Вальс, полонез, рок-н-рол
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021
На Святого Миколая
Я даруночків чекаю,
Бо була слухняна дуже
Й до роботи не байдужа.
Не просила навіть мама –
Склала іграшки старанно,
Квітам всі дала водиці
На вікні та на полиці,
З’їла кашу по крупинці,
Щоб одержати гостинці.
Виглядала свого тата,
Щоб «люблю» йому сказати.
Йшла з бабусею за ручку:
Я ж – улюблена онучка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
У небі, в воді та на суші –
На стражі стоять кожну мить.
Вони – наше справжнє й грядуще
Під стягом, що так майорить.
Вони – наша гордість і слава,
Жертовність і подвиг, і міць.
Вони – це вершина Держави,
Міцніші металу дзвіниць.
Вклоняюсь земним і небесним
За волю даровану нам,
За нашу Матусю воскреслу
Вклоняюся Донькам й Синам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2021
Він – доброволець, він – волонтер,
Іншим не може вже бути тепер!
Серце велике – з рубцями та в шрамах,
Він – там за тата і він там – за маму.
Кулі летять – в них свої інтереси…
А волонтер не питає адреси:
Їде у спеку, в морозяну днину,
Їде на Схід через всю Україну.
Хоч там – мужі, а чекають, як діти,
Посеред поля та посеред битви.
Не налякає ворожа химера
Тих, в кого є цей талант волонтера,
Поклик душі та доручення Бога.
Він вже малює вівтар Перемоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021
Гарні ви, коні, створіння:
Грива, постава, галоп.
Чую копит цокотіння –
Знов підганяє цейтнот.
Вас табуни були в предків,
Верхи несли вояків,
В різні куточки планети
Вісті летіли швидкі.
Гупають в серці копита,
Чую із лона століть:
Стежка тремтить серед жита,
В час, як виходите в світ.
Шабель виблискують леза,
Вітер летить навздогін,
Там десь за обрієм щезне
Вершників добрий загін.
Гарна хлібина із сіллю,
Скибка коню – за труди.
Зорями пахнуть і зіллям,
Чорний, білявий, рудий.
Котяться сльози солоні,
Рани зализує кінь,
Виживе знов оборонець,
Встане наш край із колін!
Просяться ноги в стремена,
Там на шляху – вітряки,
Хмари, мов білі знамена,
Мчать в небеса вояки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Як інь та янь ці два світи,
Небесні птиці в круговерті,
Тут древу роду ще рости
Із глибини корінням в серці.
Небесний рай, парад світил,
Цій таїні нема розгадки,
Із валунів всі бризки хвиль,
Спочатку, все іде спочатку.
На перехрестях двох світів
Зустрілись альфа та омега,
Скрізь ходять янголи святі,
Збирають вірші до ковчегу.
Картина художника Олега Шупляка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021
Писались «Листи на світанні»*
До дуже «далеких орбіт»,
Коли «зацвітали каштани»
Летіли думки на весь світ.
Квітки цілувались за тином,
Як чули той «київський вальс»,
Гордилася матінка сином
І словом його, мов алмаз.
І вдячна любов її сина –
Писала у вічних рядках,
А в серці жила Батьківщина
У вишивці на рушниках.
Він завше співав солов’їно
На мові синівській у книжці.
Гордиться матуся Вкраїна
Поетом Андрієм Малишко!
* - слова у лапках - назви творів Андрія Малишка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021
Летять листки в далекий вирій,
Летять, летять аж до весни.
Стоять дерева без мундирів
І дощ заплакав без вини.
Пташа зіщулилося бідне,
Самотнє на краю Землі.
Панно навколо сіро-мідне
І очі чорні у ріллі.
Меланхолійні фарби неба,
Промокла парасоля дня.
Гойдають спомини на стеблах,
Діставши їх з самого дна.
Картина художника Олега Шупляка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021
Покликала осінь в дорогу,
Складаю у торбу роки.
Всі статки збираю убогі,
Знов плачуть від суму свічки.
Від ноші зігнулись рамена,
А треба, а треба іти.
Стезя вкрита листям із клена.
Заради якоїсь мети
Покликала осінь в дорогу.
Приймаю її вічний зов.
Вклоняюся рідним порогам –
На весну повернуся знов.
Із першою брунькою віршів
Прийду, щоб розцвів справжній сад.
Я вийду з зимової тиші
З намистом пташиних рулад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
До картини художника Олега Шупляка
Хтось з неба гойдає хатинку,
Вчепивши на зірку гвіздок
На срібло із павутинки –
Бабуся, а може дідок.
Там янголи – птиці небесні
Щоночі її стережуть,
І зими приходять, і весни,
І знову паломникам – в путь.
Рушник обійняв й райські квіти
І тин не пускає біду,
Предивні небесні софіти,
То – відблиск любові, мабуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2021
До картини художника Олега Шупляка
Дивлюсь у Всесвіту вікно,
Дивлюсь в його печальні очі.
Давним-давно, давним-давно
Співали пташечки пророче,
При каганці читала ніч
Ще ненаписані поеми,
Дивились сумно з потойбіч
Давно забуті хризантеми.
Її відсунувши завісу –
Хтось розгадає таїну,
За крок, за два до компромісу
Пройде крізь зоряну стіну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021
До картини художника Олега Шупляка
Якого виміру краса!
Яка предивна думка пензля!
Тремтять од щастя небеса,
Коли землі цілують перса.
Бринить астральний феєрверк,
І сипле, сипле крапелини,
Нічна рапсодія смерек –
Чи вічність то, чи пів хвилини?
Нема початку і кінця
У безкінечності в безмежжі,
Тут воля вольна всім митцям,
Бо їм цей світ давно належить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
До картини Олега Шупляка
Лелекам снилася хатинка
Десь там, аж на краю Землі.
Біленька, дах, немов хустинка
І сад квітучий на стеблі.
Лелеки марили весною,
Її вишневу заметіль,
Гніздечко встелене любов’ю,
Про час найкращий для весіль.
Лелекам снилась Україна
Десь на екваторі вночі –
Тут хтось молив Отця і Сина
Без слів, а серцем при свічі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
До картини Олега Шупляка
Всі очі виплакала Ліра,
У ковилу упавши ниць.
Неподалік стояла Віра,
Сіяла золотом дзвіниць.
Хрестам, здається, не до того,
Вони, мов вкопані стоять.
Прийшла пташина на підмогу
І ще ромашок, мабуть, п’ять.
Вітрам розказує пташина,
Нехай шукають хто згубив.
І плаче гірко Україна,
І співчувають їй дуби:
Немає лірників на світі,
Немає, наче не було.
Були і старці, були й діти,
Убило їхню пісню зло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021
Глибока ніч – і двоє на причалі,
І свідок-місяць їхніх почуттів.
Там срібні хвилі брязкають ключами
І там слова шепочуть золоті.
Заснув вітрильник у нічній нірвані,
Любов прийшла, прийшла уже назовсім,
Її розгледів у нічнім тумані
З-за обрію художник Айвазовський.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021
За картинами художника Олега Шупляка
Пророк прийшов з карпатських гір,
Слова в гірських умились ріках,
Лизав його правицю звір,
І птах співав, що він – Великий.
Орел беріг той храм душі,
Де причаїлася молитва
Й були від істини ключі
Й добірне зернятко із жита.
Дивились очі крізь віки,
Вела стезя народ до світла,
І заясніли, мов зірки,
Його думок безсмертні свідки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
Чумацький шлях, воли втомились
Возити в небо хліб та сіль.
Заснув козак набратись сили,
Набігли зорі звідусіль.
Там Діва виплила з сузір’я,
Несла водицю козаку,
Ішла повагом надвечір’ям
Із зір небесних у вінку.
Несла любов на коромислі,
Несла любов свою вповні,
Та спав козак під небом чистим.
І марив щастям у вві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Сон стереже матуся-птаха,
Схрестила крила до грудей.
Там колискова пісня Баха
По краплі капає єлей.
Колиска в серці у матусі,
Гойдає ніч, гойдає день,
Поклала душу на обрусі
В передчутті нових знамень.
А зорі – що піщинок в морі,
Немає ліку цій красі.
З Дитям Мадонна у соборі –
З шматочком Всесвіту в косі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Мені так жаль це Журавлятко,
Ці сльози так мені печуть.
Скорбота, біль і сум за татком
Із нею скрізь: і там, і тут.
Любила більше всіх на світі…
Страшна війна! Страшна війна!
Летять у вирій перелітні,
А Журавля у нім нема.
Він є у пам’яті народній
В серцях він буде вічно жити.
Знов плаче дощ за ним холодний,
Що не дозріло його жито.
Мені так жаль це Журавлятко:
До строку виросла вона.
Який хороший в неї татко!
Яка страшна-страшна війна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021
Подвижниця, соратниця Софія
Народжувала слово та дітей,
І Русова була, і – Прометей.
Їй завше вслід дивилася Росія.
Боятись їй не вистачило часу,
«Кобзар», земляцтво, мова і арешт.
Бо українка ж врешті-вона-решт! –
Сама по вінця – вибрала цю чашу.
Сіяло «Світло»* в українськім домі,
Сама Софія черкала вогонь.
Народжувались твори із безсонь,
Безсмертя засвітило тихо промінь.
________________________________
*Співзасновниця і співробітниця педагогічного
журналу «Світло»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
О просвітителько подільської землі!
О милосердя в статусі хоробрих!
Написано у неї на чолі:
«Не налякалась кари та хвороби».
Олімпіада! Мабуть не спроста це,
Нахабно куля задивилась в вічі –
Вона ж натомість мовила в лице:
«Давно відомо: не вмирають двічі!»
Зійшли слова, хоч бракувало хліба,
Поміж хрести насіяла колись.
І серед ночі засвітились німбом,
Коли ховала мову від в’язниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Орала «Плугом»* непочату ниву,
«Чотири сонця»* * мало їй світили.
Заколосилось рясно її жниво
Там, де «ромашки розцвіли на схилах»***.
В душі на денці жевріла надія,
Їй Україна снилася ночами,
«Забудься», – щось казало їй, – «Докіє»,
Та вірші йшли до неї, мов прочани.
А час невпинно гнав кудись отару,
Їй те табу було сильніше страти.
Була за крок до Бабиного Яру,
О Боже, дати, як пекли їй дати!
«Багато неба»**** мала, та чужого,
Багато книг, ото – уже свої всі,
Чумацький шлях – така її дорога,
А на Землі святились хліб і сіль…
________________________________________
* - Деякий час Докія Гуменна належала до письменницької організації селянських письменників «Плуг».
** - «Чотири сонця», ***«Ромашки на схилах»,**** «Багато неба» –твори Докії Гуменної
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Зі слів скульптури їй кричать: «Осанна!»
Така ця дивна пластика думок.
Є Україна в імені Оксана,
Вона – свобода, вилита в рядок.
О ностальгіє, ти така пекуча,
О чужина, яка ти є чужа!
Весь рід – руїна пам’яті гнітюча,
О, як все крає серце без ножа!
Душа зітліла на дими й на попіл,
Згоріли вірші в полум’ї війни
І лиш любов на паперті високій
Свої слова писала у словник.
На світі цім тримала Україна,
Дочірньої офіри таїна.
Кричала доля, квилила чаїна,
Допоки в вирій не знялась вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Українською грала Сопілка,
Кат ненавидів мову Її,
Дратували його солов’ї.
Він сказав собі: «Все! З понеділка…»
Їй «До сонця»* було лиш два кроки,
Навіть «Сяйво»** мигнуло в «Вікні»***.
Не насниться таке і вві сні:
Вистріл був той у серце епохи.
Не злякалась небесної далі,
Не зламалась і поруч був Він****,
Навіть кулі злякалися стін.
Обмивали убивці медалі…
________________________________________
* - збірка вибраних творів Мирослави Сопілки, вийшла в 1973році
**,*** - журнали, в яких друкувалася поетеса
**** - Мирослава Сопілка була заарештована разом зі своїм чоловіком Михайлом Пастушенком
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Забрав свободу свою і мою,
Було занадто – одному дві.
Вона в неволі зробилась злою,
Як гострі стріли на тятиві.
Вона сміялась – до божевілля,
Вона кричала – хоч пов’яжи,
В неділю зрання лихого зілля
Так напилася, до міражів.
Блукала довго між осокори,
Уже не знала куди іти,
Пішла житами кудись із горя,
І залишився невільним ти.
Не клич до крику, їй це не треба,
Не повернеться – і не проси.
Ковток повітря, шматочок неба,
Вона свобода – їй дай краси!
Їй дай любові – із серця в серце,
Твоє порожнє, аж йде луна.
Пішла свобода, де ходить серпень,
Тебе нема там, давно нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Чи Алах велів, а чи пророки
Заховати вроду під хіджабом.
А натомість їй – смирення й спокій,
Східна ніч із турком чи арабом.
Я не знаю, як у них буває:
Про любов говорять чи мовчиться,
А вона одного лиш кохає –
Чарівниця, справжня чарівниця.
Волошкова сукня, наче небо,
Від душі я їй: «Ви – дуже гарна!»
Голосом, мов тихий райський щебет,
«Дякую», – сказала Роксолана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2021
«Життя – це боротьба, а боротьба – життя*!» –
Святі слова великої людини.
Це – підпис кров’ю, він під майбуттям
Нескореної горем України.
До нації вела «сліпа ще вулиця»**,
Олена йшла у темряві до цілі,
Набат велів і їй це не забулося,
Летіли скрізь думки її стокрилі.
Як небезпечно бути українкою!
«Гаряча смерть – не зимне умирання»***
Чи над ровом чи може попід стінкою
Її любов заплакала востаннє.
Вона все знала, знала без означення:
На полювання вийшов звір із лігва,
Щоб залишитись досі не пробаченим,
І щоб в віках була жива Теліга!
______________________
*- слова Олени Теліги
**- реферат Олени Теліги
***- рядки з вірша Олени Теліги
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021
Чудовий день був, геть не полиново,
Цвіли сади, земля руки просила,
Із вусом вітер загравав кленовим
І напинав із хусточки вітрила –
Таку красу нагородив би Нобель.
Мадонни колихали немовляток,
Ревів реактор, умирав Чорнобиль,
Наставив скрізь уранових печаток.
Союзу знак – на тілі України,
Довічний біль. Не знати: що ще далі?
Який той крик пронизливо чаїний,
Які болючі сльози у конвалій!
***
Як ти надовго помер,
Схоже, що вже назавжди,
Привидів край і химер,
Місто людської біди.
Скільки ти бачило сліз:
Вдарив чорнобильський дзвін.
Страшно…іржавий ліс,
Атом летів наздогін.
В жерлі розпеченім гріх:
«Мало!», – кричав, – «Ще, ще!»
Голос людський враз затих,
Лишень руїни кліше.
Тільки могил полини,
Монстр – у Прип’яті дикий,
Пам’ять тієї весни
Досі заходиться криком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021
Ти – моя середньовічна книжка,
Я тебе читаю з ранніх літ.
Дивишся ти здалеку та зблизька,
Острове, єдиний на весь світ.
Острове любові та натхнення,
Зустрічей далекої пори.
Чув сердець палких ти одкровення
Та збирав історії дари.
Пам’ятаєш кроки мого роду
Та його молитву до небес,
Острове, залюблений в свободу,
Дякую, що з попелу воскрес.
Дякую. Ти – є, ти завше будеш
Відчиняти браму таїни,
Книгу хай твою читають люди,
Острове, високої ціни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2021
Я весну люблю за Благу її вість,
За миті святі Воскресіння.
За те, що я знову на святі цім гість.
Я весну люблю за Благу її вість,
За все, що вона мені ще розповість,
За кожної квітки моління.
Я весну люблю за Благу її вість,
За миті святі Воскресіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
***
Не маю регалій, так легше іти
До себе, до мрії, до Бога.
Юрба не ковтне, не боюсь самоти,
Сама вибираю вінці та хрести
І знаю, що це – перемога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021
Налив дозріває, тужавіє колос
І сонячний сік в виноградній лозі,
Як мисль виростає – міцнішає голос,
Та вірш йде кудись по тернистій стезі.
Народжений болем, росте – не чекає,
Безвусий, ніким не цілований в лоб,
Самотній, як світ, не підходить до зграї,
Хоча і було уже декілька спроб.
Іде до людей, він без них – сиротина,
Хоч віршів – немало, на різні смаки,
У нього і думка своя є, і рима,
Та й дещо далося йому і в знаки.
Налив дозріває, тужавіє колос
І аура вірша зміцніла в рази,
Помиті кістки, порахований волос,
Стають з ним мужі на одні терези.
Йому рідна мова складала подяку,
За те, що його незрадлива душа
Готова за неї піти і на плаху.
І – диво: не ласий юнець до гроша.
А кулі? А кулі – летять рикошетом,
Броня його справжня із тисячі слів.
Можливо й не приймуть ніколи поети
До спільного столу його п’ять хлібів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021
Чому у неї доня Українка?
Тому, що в доні – матінка така.
Вона – богиня, вчителька і жінка.
Народних дум текла у світ ріка,
Вона збирала перли до скарбниці,
Душа народу – ця тендітна Пчілка,
Тримала завжди правду у правиці,
Її думок трудилася сопілка.
Такий «орнамент»* нашого народу,
Такий фундамент нашої землі.
Вона, мов пташка, що несла Свободу –
Нам рідну мову на своїм крилі.
*ОРНАМЕНТ – книга Олени Пчілки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021
Це – справжній бій, не з розповіді знаю,
Коли живеш, але напівживеш.
Коли слова у душу залітають –
І ти долаєш гострі грані меж.
Не день, не два дивилась в очі Лесі,
Як та сльоза на кінчику пера.
Я сповідалась часто поетесі:
Ні тут, ні там мені ще – не пора.
Десь верби-Мавки плакали про весну,
Я скаменіла від болючих фраз.
«Я ще жива, я встану, я воскресну», –
Прошепотіла мантру чи наказ.
Я – українка, виграю цю битву,
Хоча болить, і вже воно – моє.
Читаю вірш, цю Лесину молитву,
Вона мені зламатись не дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021
На роздоріжжі історії – битва,
Битва за нас, за життя і на смерть.
Кулі летять прямо в вічі молитвам,
Гідність тримає в руках щит і меч.
Навіть як вб’ють – не впаде на коліна,
Буде стояти вона на весь зріст,
Там, за спиною – її Батьківщина,
Там – у майбутнє прокладений міст!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021
Холодно. Це – вже занадто.
Птах заховався у крила.
Холодно нашим солдатам,
Холод гуляє по жилах.
Куля шукає мішені,
Навіть не знають пророки:
Скільки ще ті навіжені
Будуть тут? Скільки й допоки?
Лізуть морози у душу,
Лізуть морози за комір,
Винні заховані в мушлі -
Війни огидні на колір!
Винні її фаворити,
Холодно навіть від думки…
Жити б, любити, творити,
Вийняти з серця цілунки.
Холодно, холодно, мінус.
Гаряче! Гаряче! Міни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021
Закохалась, немов якесь юне дівчисько,
Хоч судіть її навіть самим судом Лінча –
Про кохання не знаєте ви навіть близько.
Їй для нього не жаль ні себе, ані вірша.
Віддала все минуле на страту пожежі,
Так хотіла покори та миру нарешті,
Десь думками ходила на тім узбережжі,
Де звільнитись могла від образ і арештів.
Розділяють їх милі і мова, і устрій,
Два світи розділяють святі-святі миті.
І не має любов жодних шансів на зустріч.
Там заклякла сльозина жіноча на мирті.
Хоч сама не коханка, не стала жоною
І пече її врода недобрим сусідам,
Та щаслива ця жінка від думки одної,
Що кохати ще вміє супроти всім бідам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
Не стріляйте у звірів, люди, –
Подивіться які в них очі.
Хай живуть: в нас майбутнє буде
І прощення нам буде Отче.
Не стріляйте розваги ради,
Хай не тішить криваве селфі,
Вбивство надто дурний порадник,
Знак залишить у кожнім серці.
Не стріляйте у Божих тварів,
Хай не плачуть звірята-діти,
Нехай буде усім по парі,
То ж, давайте, краще – ЛЮБИТИ!
У людей не стріляйте…, люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2021
/пам’яті Героя Небесної Сотні Назара
Войтовича
Не дали цій дитині прожити,
У сімнадцять вкорочених літ
Відібрали його весни й літо,
Обірвали високий політ.
Не спитались які в нього мрії,
Всиротили ще юних батьків.
Аж здригнулися бані Софії,
Розривалися душі віків.
Так судилося стати Героєм,
Повноліття відібраний шанс,
Мирний хлопчик зустрівся із боєм –
Не за себе, за кожного з нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Так обережно падав перший сніг,
Сніжинки, мов маленькі балерини.
Здавалось, навіть чула їхній сміх.
Вітри, як ті невтомні пілігрими,
Завили контрабаси в унісон,
Сніжинки притиснулись до землиці,
Вдягли її у хутряний хітон,
Такий як в білосніжної левиці.
Лежали, міцно-міцно обнялись
І слухали низькі й високі ноти,
Коли у небі зорі зайнялись –
Вітри враз подобрішали на дотик.
Залишили собі напівтони,
Співали тихо «Місячну сонату»,
Вже бачили сніжинки треті сни,
Морозну квітку, жаль, без аромату
Намалював художник на вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Я народилась в шістдесятому,
Гойдали «люлі» у колисці,
Десь вчені парились над атомом
Та цілив лад у віршописців.
Я вже спиналася на ніженьки,
Як їм обрубували крила,
А слово йшло, по бездоріжжю їх
Вело із темені на крилос.
В вісімдесятих вже синочкові
Сама співала «люлі-люлі»,
А у поетів строк по строкові:
Уже й не вірилось зозулі.
В нас – перший зубчик, щастям дишемо,
Там – табір, Генія не стало,
Про це колись самі напишемо,
Про Дух, гартований зі сталі.
Вже розміняли третю тисячу
Опісля рождества Христоса,
А от поетам й досі пишеться,
Та жаль, в зерні – багато проса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2021
Тиша ридає в хустинку,
Мамі не спиться: «Мій синку…»
Бігли років ешелони:
Зубчик, наука, погони.
Юний такий, наче квітень…
Мама вже схожа на січень.
Що ж ти, війна, наробила? –
Я ж не тобі народила.
Я ж не тобі колихала,
Чом ти сама не пропала?
Глянь, які очі в дитини:
В мене такі й в України.
Глянь, який смуток без міри
В дім принесли мені. Звірі!
Роду струну обірвали,
Мало! Вам ще цього мало?
Плаче журливо берізка,
Дивиться син з обеліска
Юний такий, наче квітень,
Пахнуть війною там квіти.
Нічка задмухує свічі,
Мама – сама в цьому світі.
Що ж ти, війна, наробила? –
Я ж не тобі народила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Із нього починалась Україна,
Він нею жив до самого кінця,
І не стояв ніколи на колінах,
Й не набивав брехнею гаманця.
Він був, як дуб у грозову погоду
Та не лякався вітру перемін,
Великий Син великого Народу,
Гонимий завше пасинками він.
Цей в’язень часу знав всю голу правду,
Та суд над Словом був, як той приціл.
Та знав в анфас і в профіль знав він зраду,
Бо ж недарма – із роду Чорновіл!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Є святе, то – заповіді Божі,
Та прошу іще одну-одненьку:
Україну щоб любили-неньку.
Всі, хто хлібчик їсть її, негоже,
Щось в лице казати їй вороже
І топтати тут святу земельку.
Є святе, то – заповіді Божі,
Та прошу іще одну-одненьку.
От, якби любив її так кожен
І щодня носив її в серденьку,
Не співав в догоду воріженьку,
Так собі та іншим допоможеш.
Є святе, то – заповіді Божі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
«Доброе утро», – бажають мені,
Хочеться дуже, щоб – «Доброго ранку!»
Рідною хочу – не блудних синів.
Випила я вже цебер «Валер’янки»,
Б’юся за мову з початку війни,
До языка геть не маю належності,
Нумо полоти усі бур’яни!
Мова батьківська – ціна Незалежності.
Доброго ранку не бачити нам,
Навіть якщо ви почуєте «Здрастє».
Не поклоняймося їхнім богам,
Ми не підходим до вражої масті.
Хочеться вирватись з пут правіків,
Там – Україна, де є її мова –
Мова найкраща від всіх язиків,
Наше спасіння та наша Покрова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Було: і навпрошки, і манівці –
І темний ліс, і зоряна пустеля…
У ракурсі – вікно та біла стеля.
Слова, слова й дешеві олівці.
І де береться? – Бог дає таке,
Аби пустеля у душі розквітла,
Побачиш як народжується квітка.
Враз відкриваєш з болями макет,
Душі торкнулась неба голубінь,
Римують хмари, спогади та мрії.
Забувши смак п’янкої ейфорії,
Ти віддаєш борги всіх поколінь,
Не забуваєш: «Дякую», – за те,
Комусь пусте, а це – твоє спасіння,
Хоча комусь лишень здалося тінню –
Його ти молиш, бо воно – святе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Як світ збожеволіє вже наостанок -
У вузлик зв’яжу неприборкану пам’ять,
Спакую борги всі та піду в пустелю,
Де схожі піски на духмяну морелю,
Де всі міражі, мов невпізнані душі,
У цей океан із піщаної суші.
Услід за барханом ітиму щоразу,
Поки не зустріну прекрасну оазу.
Двогорбий цю знає дорогу у дюнах,
Під зоряним небом вона – іще юна.
Там ходять донині нащадки Мойсея,
Пустеля від світу – ще та панацея.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Архистратиг запрягає коня
Кольору снігу – до самих копит,
Має з крилатих – найвище звання,
Меч – при Cвятому, як завше, і щит.
Гідних іде боронити в бою:
Ворог напав, лють у чані кипить.
Бідна Свобода – уже на краю,
Ген у тумані видніється скит.
Військо збирає Святий Михаїл,
Всі Херувими, мов ті козаки.
Предки на небі твої і мої
Біль затиснули в міцні кулаки.
Над Україною – військо Святих,
Гідні вертаються знов на Майдан.
Бійтесь, палаци, радійте, хати,
Має Архангел ключі від кайдан’ !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Рілля спочиває на зиму,
Щось ворон згубив в ній колись,
Кравець укорочує днину,
Щоб грішник хоч трохи моливсь,
Мандрують насуплені хмари,
Готові щомиті до сліз,
І спогади ходять без пари,
Торкаючись стану беріз.
Ще ставлять рекорди жоржини,
Забувши про вік, як жінки,
Готові з небес Херувими
Подати нам милість з руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
***
Плеще в долоні сеньйор Карантин,
Всіх поділив на гареми і келії.
Крутиться, крутиться в борг серпантин,
Плеще в долоні сеньйор Карантин,
Білих додасться комусь волосин,
А запитай – скаже: «Справи життєві є».
Плеще в долоні сеньйор Карантин,
Всіх поділив на гареми і келії.
***
Ранять, рідненька, тебе і не раз,
Плачеш, в подушку ховаючи сльози.
Жаль, не настав ще твій зоряний час,
Ранять, рідненька, тебе і не раз,
Терпиш всі болі й фонтани образ.
Що не роблю – врятувати не в змозі –
Ранять, рідненька тебе і не раз,
Плачеш в подушку, ховаючи сльози.
***
Берізка – в смарагдо-бурштиновій сукні,
А в мене такої іще не було.
Ці барви осінні, такі незабутні,
Берізка – в смарагдо-бурштиновій сукні,
Здаються святковими геть усі будні,
Найперша красуня на всеньке село –
Берізка в смарагдо-бурштиновій сукні.
А в мене такої іще не було.
***
Замість пігулки мені – тріолет,
Бачу – закохуюсь вперше я, наче.
Друзі-поети відкрили секрет –
Замість пігулки мені – тріолет,
Схожий на коло чи може браслет?
Де ти узявся на старість, юначе?
Замість пігулки мені – тріолет,
Бачу – закохуюсь вперше я, наче.
***
Пахне спогадом осінь знову,
Хризантемно в мені гірчить.
Я душі її знаю мову,
Пахне спогадом осінь знову,
Покладу світ в долоньку кленову –
Хай солодшою стане мить.
Пахне спогадом осінь знову,
Хризантемно в мені гірчить.
***
Люблю цей світ і не судіть мене
За мій букет багатослів’я.
Так як його любив Моне
Люблю це світ і не судіть мене.
Я не прошу прикрас собі й монет –
Смішна на фоні безгрошів’я.
Люблю цей світ і не судіть мене
За мій букет багатослів’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2020
Я пишаюсь, що ти – моя мова,
Хоч і ціляться в тебе людці.
Ти – матусі свята колискова,
До вкраїнського раю східці.
Я пишаюсь, що ти – моя мова,
Хліб, вода і освячена сіль,
Білолиця моя й чорноброва,
Ти – з любистку цілющий купіль.
Я пишаюсь, що ти – моя мова,
Ти – мій меч, ти – мій щит і броня,
П’ю напій життєдайного слова,
Сію поле із твоїх зернят.
Я пишаюсь, що ти – моя мова
Вийшла з лона минулих віків
Як держави моєї основа,
Й вища ти від усіх язиків.
Я пишаюсь, що ти – моя мова,
Всім нащадкам моїм – ніжний квіт,
Ти така, мов святкова обнова –
Прикрашаєш собою весь світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
В сиву кирею вдягнувся туман,
Жевріє вогник колишньої ватри,
Вся безтурботність дісталась вітрам
Й спомин щемливий розкішної айстри.
Зрідка проріжеться голос сирен,
Корба скрипуча щось скаже сусідам,
Янгол життя знов цю землю навідав,
День починається, ще один день.
Світ весь долає важкий рубікон,
Віруси лізуть у кожну шпарину,
Думка летить на малу батьківщину,
Дивляться очі святі із ікон.
Боже святий, збережи, збережи
Милий шматочок, цю дрібочку раю,
Серед багатств я собі обираю
Злато беріз, оченята ожин,
Ноти осінні пташиних рулад,
Яблуко із дідусевого древа.
Вірю, що це не – зупинка кінцева,
Осінь назвала її – «Листопад».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Приміряли шапки-невидимки вітри,
Малювало на небі проміння ікони,
Бог щоразу дивився на світ цей згори,
На красу неземну і таке ж беззаконня.
Як хотілось Йому зупинити цей час!
І боліла душа від пори сотворення,
І не чули гріхи, як Він плакав за нас,
Як забули лице Його грішні та ймення.
Стогнуть, стогнуть від болю дзвіниці небес,
Замордованих предків заплакані тіні
У шпаринку забитих віконниць навхрест
Зазирають у вічі самій Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
На годиннику – знов листопад.
Він зі мною блукає по колу,
І на дибки зірвалися коні,
Бо немає дороги назад.
У горнилі – все злато дерев
Закипіло, ще будуть червінці,
За роки заплатять аж по вінця
І задобрять блукаючий нерв.
Листопад, падолист, жовтий вальс,
На годиннику – осені фініш,
А буває не дуже їй віриш,
Озирнувшись на долі атлас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Цей дощ – сліпий, він навмання іде,
Його чекали навіть не сьогодні,
А він упав на осені руде
Убрання шите, лиш напередодні.
Прогноз про нього тихо промовчав:
Йому, здається, нічого сказати,
Кленовий лист знайшов собі причал,
Йдуть парасолі мовчки, хоч фанати.
Осінній блюз ранкової пори,
Які знайомі і думки, і ноти!
Хоч би не змив осінні кольори
Й «Люблю», – комусь, написане напроти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Оплакую надію без надії,
Заціпивши скривавлені вуста.
Немає ні пророка, ні Месії,
Серед марнот – та сама марнота.
Оплакую надію без надії,
Розвіялись в пустелі міражі.
Танцюють па-де-де своє повії –
Їм байдуже, що людство – на межі!
Оплакую надію без надії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Ми теж задіяні в спектаклі –
всім маєш бути нині сам,
шалений темп, скажені краплі,
прийшли часи міняти сан.
В собі шукаєш адвоката,
Щоб не дістатися судді.
Рука огидна волохата,
Себе шукаєш у собі.
В собі – і лікар, і учитель,
Філософ, грішник і сповідник
І фінансист, і управитель
Хай всі живуть, лише негідник
Не мав би місця у тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Жовтень знає куди іде,
Пан бувалий, йому – не вперше.
Піший він і умілий вершник,
А ще – автор скількох ідей!
Вже від думки дрижить листок,
Сад гаптований пізнім квітом,
І відомо без ворожбита:
Час – пісок, золотий пісок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Примати розпинають вкотре Генія,
Розп’ятого й живого водночас.
Трагедія, це – двох епох трагедія,
Трагедія для Генія й для нас!
Стають його думкам на горло чоботом,
Плюють у вічі, Боже, як плюють!
Епоху забивають в пекло молотом,
Яка живуча, Господи, ця лють!
Цей суд над нами: праведними й грішними,
Ростуть хрести на чаші терезів…
А ми, як Геній – невмирущі, вічні ми,
Вже воскресали тисячі разів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Щось в цьому є осінньо-неповторне,
Мовчання шепіт, крики самоти.
Таке водночас справжнє й ілюзорне,
Який мотив, божественний мотив!
Я вже десь чула хор цей безголосий,
Думки летіли в вирій на царград,
Співала осінь, неповторна осінь,
І плакав сад, від щастя плакав сад,
Дивилось небо Божими очима,
Яка краси предивна благодать!
І навіть хмарка – в сукні Серафима
Плила поважно, наче світу знать.
Прощально в небі птаха прокричала:
«Я – до весни, я – лишень до весни».
«Як мало літа, осені як мало», -
Прошепотіли вслід їй ясени.
Щось в цьому є осінньо-неповторне,
Сумні троянди кольору розлук.
Упали ноти з мушлею валторни,
Упав каштан з футлярчика на брук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Везу з села шматочок сонця,
Космей букетик, жменьку сліз,
Журливий погляд від віконця
І віршів декілька валіз,
Ласкавий погляд небокраю,
Вечірнє соло цвіркунця,
Маленьку зіроньку із раю
І віть калини до вінця*.
Везу «Добридень» від сусідки
І німб лелечого гнізда,
Та крила-хмари, мов лебідки –
Яка щаслива середа!
*вінка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Я не віддам тебе нікому,
Ані за гріш, ні за мільярд.
Я не віддам тебе ніколи,
Неоціненний ти - мій скарб!
Не розлюблю тебе нізащо,
Нехай там що собі, нехай.
Комусь без тебе, може й краще:
Бо «на» не знає, знає - «дай».
Віддам тобі себе до нитки,
Собі залишу лиш жалі,
І вірші тому будуть свідки,
Як божі зерна у ріллі.
Не розлюблю собі на щастя,
Не розлюблю, не розлюблю!
В тобі – до скону від зачаття
За тебе Господа молю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
Якісь без імені та роду
В саду насіялись квітки.
Він дав на це велично згоду,
Вони – такі, немов зірки.
Жоржини наче повний місяць,
Венозна сітка павутин,
Панич не всидить сам на місці,
Сусідку бачив через тин.
Ворожить вечір щось на айстрах,
Космеям спати не дає,
«А завтра осінь, осінь завтра, -
Цвіркун на скрипці виграє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2020
Роки несла, несла на коромислі,
Розхлюпала потроху по путі.
Якісь знялись птахами аж до висі,
Летіли, мов над хатою святі.
Якісь упали в хутро трав духмяних,
А тих вуаль з туману ще пливе,
Видніється солдатик олов’яний,
В дитинство світлим поглядом зове.
Роки, роки, а ви таки – багатство,
Зберу до купи, щоб вклонитись вам.
Віват, панове, дякую всім, братство,
Я із руїн собі воздвигла храм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
Пишуть мелодію серпня
Ластівки на дротах.
Дощик – із решета,
Ходить лелека по стернях,
Хоче упасти десь зерня,
Аби воскресити жита.
Пишуть мелодію серпня
Ластівки на дротах.
Літо курсиви стерло
На усіх вірчих листах,
Осінню серпень запах.
Сливи-топази на перстнях
Пишуть мелодію серпня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
У Всесвіті є невідомі планети
І є не відкриті ніким острови,
Є люди, в яких ще не склались дуети,
Іще не почутими є молитви.
Незвідані далі, небачене диво,
Поезій іще не знайомі слова,
(Яке не доспіле на полі цім жниво!)
Гетьмана іще не знайшла булава.
Назад неповернуті душі із раю,
Не всі повернулися в порт кораблі,
Симфонія ще не торкалась роялю
Та діти Господні не склали шаблі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
За мовчазною згодою юрби
Ведуть за руку в темінь лжепророки,
Біжать сини та пасинки орди
Біжать, біжать запінившись, галопом.
За мовчазною згодою юрби
Йдуть каравани на невільні ринки
І чути стогін й зойки їх мольби
І чути вчора, завтра і вже ниньки.
За мовчазною згодою юрби
Росте угору й вшир вселенський сором
В пустелях душ – скривавлені сліди.
О, скільки вже разів було по сорок!
За мовчазною згодою юрби
Б’ють булавою в лоб, немов громами.
«Терпіть, терпіть, якщо ви – ті раби», -
Б’ють в скроні дзвони внутрішнього храму.
За мовчазною згодою юрби
І мови, і держави так втрачали.
Сивіють душі та пливуть гроби
За мовчазною згодою шакалів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Чи прощенний такий мій гріх? –
Я гріхам не давала їсти,
Наставляли бувало гріш
Та за стіл норовили сісти.
Хоч і чула благальний крик
Десь моя непохитна душа,
Все шукала у цьому зиск –
Знала ціну усім гріхам.
Я гріхам не дала води,
Їх вустами кричала спрага,
Час на сповідь гріхи водив,
А я думала: Богу слава!
Я ховала від сонця їх,
Від дощу, аби не росли.
Якщо, Господи, це – мій гріх,
То мені за гріхи – прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Слова – у коштовній оправі.
«Поезія», - скажете ви.
Тримають думки корогви
Заради краси, а не слави.
Заради весни і любові
Їх нотки бринять в грудях флейт,
І вірить в прекрасне Орфей,
Вкарбована вічність у Слові.
Та навіть старі антиквари
Не можуть їм скласти ціну,
Прибравши буденність земну,
Нам кажуть: «Їх з неба прислали».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020
Не накажеш дощам, не накажеш вітрам,
А собі щось наказуєш завше,
Начищаєш до блиску свій внутрішній храм,
Бо не можеш абияк, не можеш інакше.
Вимітаєш з усіх лабіринтів сміття,
Викидаєш лахміття думок на багаття.
Дорікаєш собі за пустотність життя,
Хоч в житті стільки було чужого багато.
Помилки? - а у кого ж це було не так?
Називають цим словом несправджені мрії,
З ними зболене серце вистукує в такт,
Впавши мокрим лицем на плече ностальгії.
Першим променем сонця наказ підпишу,
Щоб радіти життю, як Господньому дару,
Хоча миті не всі, та якісь воскрешу,
Й не проситиму в жодної з них гонорару.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020
ШМАТОЧОК РАЮ
Була в селі. То й є шматочок раю.
Там – воля всім: дощам, вітрам й мені.
Дерева шлях услід благословляють
Й лягають квіти всі разом до ніг.
Радіють враз і хвіртка, і сусіди,
У кожній шибці – щастя промінець.
Претензій менше стало у Феміди,
Упав в траву безсило камінець.
Вітаю кожну квітку особисто,
Звільняю від сусіда-бур’яну.
І дороге зі спогадів намисто
Веде в дитинства пору весняну.
Бринить сльоза, немов роса на вітрі,
Лелека витер враз її крилом.
Летить кудись, розрізавши повітря,
А з ним летить надія над селом.
Коса співає милу серцю пісню,
Ще косарі живуть в моїм селі.
Боюся думки: що буде … опісля
На цій святій, без сумніву, землі?
А поки – йду по стежці цього раю,
Ціную мить ціннішу над усе.
Цим сонцем й небом так себе втішаю,
Іду поміж усміхнених осель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
Лелеки цьогоріч собі нанесли немовлят,
Хоч дуже просила їх жіночка з крайньої хати,
Не гнала з городу, на літо віддала свій сад
І так сподівалась в руках своїх лялю гойдати.
Забулись птахи, в них багато таких прохачів є,
Літали, мов мрії, лелеки над домом самотнім,
А жінці зозуля кувала усе про своє,
Число напророчила їй непогане, аж сотню.
Клялися лелеки, що нарік їй буде маля,
Заплакала жінка від щастя: вона – при надії
І небо раділо, раділа із нею земля
За цей благовіст, що подібний на Діви Маріїн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Святий той час, коли всі друзі – друзі,
Коли іще не вистрілив багнет,
Немає ще похованих ілюзій
І однаковий присмак у ранет.
Нас час усіх просіював на сито,
Дрібний упав – і він уже не друг,
Комусь дарма: зима була чи літо –
Не відпустив він руку друга з рук.
Радів і плакав від ударів струму,
Ділив насіння аби виріс сад
І не шукав за нотками парфуму,
Коли ти був вже сам собі не рад.
Спасибі, друже, за хорошу вдачу,
Що ти – зі мною, навіть на краю.
Що я донині щось для тебе значу,
Що я з тобою – поруч у строю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
По вірі дано й по любові,
А часто буває й не так.
По що ті бої козакові,
Якщо є вареники в смак?
Чекають його козачата,
Сопілка калинова жде,
Не зімкне очей біла хата
Й кохана думки знов пряде.
І віра його не зміліла,
Не згасла вселенська любов
В полоні двоногого звіра,
У путах ворожих оков.
Дай Боже, по вірі та правді,
За сльози усіх матерів,
І пішим, і хто – на посаді,
І тим, хто сховався в журі!
По що ті бої козакові? –
За землю його прабатьків,
За все, що дано по любові,
За щастя усіх малюків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Не все так погано в селі:
Лелеки знов стали батьками,
Життя виглядає з ріллі,
Сусіди весну дочекались,
На кожній садибі бузки
Розлили парфуми з флаконів,
В світлиці із фото батьки
Так дивляться, наче з ікони.
Півоній рубіновий кущ
Нагадує те незабутнє,
З якого ніхто не вернувсь
В сьогодні та світле майбутнє.
Не все так погано в селі:
Тут можна від себе сховатись
В обійми святої землі,
Під крила батьківської хати.
Весна роздає красоту,
Усі їй – сонети й сонати,
Залишу міську суєту,
Хоч як мене буде благати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2020
До дня пам'яті жертв
політичних репресій
Не всім поетам – гонорари,
Комусь – ГУЛАГ і Колима,
За мир таким в душі – війна.
За вищий ум, то й вища кара.
Бо думка пише свою долю,
А честь собі складає честь.
Нести за нею потім хрест
І йти весь вік по міннім полю.
Злетіти? Крила обламали:
Не був повзучим гадом. Ні! –
То й не палати у вогні,
Бо не дають таким медалі.
І не співають їм «Осанна!»,
Й не проклинають їхній прах,
Такі лише живуть в серцях
Поезій світлих без омани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
ЛИСТИ ДО БАТЬКА
Батьку, пишу ці листи Вам на небо,
Знаю: вони не дійдуть вже ніколи.
Ще не вдавалось таке і нікому,
Їх відправляю, немов святу требу.
Травень сьогодні прийшов в гімнастерці,
Вицвіла дуже вона, стала інша,
А от черемха від суму – п’яніша.
Маю рубці генетичні на серці.
А за бузковим туманом вдаль – далі,
Я півжиття вже не бачила Вас,
Кличуть солдатів берізки на вальс,
І «За відвагу» сіяють медалі.
Ваша – у шафі, на спомин про подвиг,
Навіть під каменем б’є Ваше серце,
Воїн ніколи в бою не здається!
Бачу як Ви, наче янгол по сходах,
Землю йдете боронити від ворога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Святому Юрію молитву
Я шлю сьогодні в небеса:
«Небесний воїне, цю битву
Ти переміг, був сам-на сам
Із лютим змієм, поле бою…
Твій спис здолав зміїну лють,
А скільки ран ти вже загоїв,
Й яка твоя терниста путь.
Наш покровителю Вітчизни,
Почуй цей вопіющий глас,
Щоб від початку і до тризни
В нас вогник віри не погас!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Заплакав дощ, а я йому так рада,
Його сльозам, мелодії краплини.
Як тихо він торкається до саду,
Як умиває душу України.
Землиця п’є і любо подивитись,
Вода стікає їй аж за сорочку.
Мелодія співзвучна: «Жити, жити!»,
Росте чиєсь дитятко в повиточку.
Ростуть жита, наснилась їм хлібина,
Стоять дуби, узявши руки в боки.
Була і буде мати Україна,
А лихо піде ген за світ широкий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
На острові Любові соловей
Не вимагає плати, ні овацій,
Це – божество народів всіх і націй,
Ще кажуть, що рідня йому Орфей.
Світанок будить голосом святим,
Від щастя зорі падають на хвилі,
І трелі ці розносяться на милі.
У річку задивилися хати,
Закохані провели ніч додому,
А вітерець з ажурною вуаллю
Побіг кудись мерщій у даль за даллю,
Молився соловей на дня ікону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2020