| Сторінки (9/821): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Повільно минає осінь,
А літа як не було,
Душа моя так голосить -
Зарано воно пішло.
Пішло між ярами й балками,
Пішло і назад нема...
Десь комами, а десь крапками
Писати взялась зима.
Вже осені сріблить косу,
Вплітаючи білий слід
І як не благаю, прошу
Мені не збавляє літ.
Вже сипле снігами щедро,
Морозить навкруг ажурами,
Ялини вдивляються в небо,
А я – по сусідстві з зажурами.
Весна вже з-за рогу дивиться,
Зимі заявляє відвід,
Зима ще гримасами кривиться,
Та скоро мине її слід.
Ще буде у мене літо,
Ще буде цвісти мій сад,
Сховаюсь в духмяних квітах,
В серпневий пірну зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2016
Красо України, Подолля!
Так думала Леся, так думаю я.
Мене, мабуть, вибрала доля
І ти, моя рідна земля.
Мені ти – і квітка й перлина,
Мені ти – і щастя й любов,
І предків далеких стежина,
І роду продовження знов.
Красо України, Поділля!
Чарівний куточок на світі,
Безмежних полів рукоділля
І пишні сади в буйноцвіті.
Красуються Товтри подільські,
Вдаль Буг свої води несе
І край мій із серцем батьківським
Красу до небес вознесе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680913
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2016
Якби земля не дала нам Тараса,
Чи знали б ми який то волі смак?
Народу нашого і пам’ять, і окраса,
І неба божого безсмертний знак -
Кобзар великий, всього світу диво,
Він нам світильник – з захалявних дум,
У боротьбі і істинно, й правдиво
Творив в кайданах, у неволі ум.
Сіяє світу він непереможно
І Україну береже з небес,
Він гідністю пульсує в серці кожнім
І Заповітом серед нас воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680910
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2016
Шукайте Бога, шукайте всюди,
Шукайте в собі, шукайте в людях,
В серцях шукайте, шукайте в душах,
Безбожних бійтесь / сказати мушу/.
Шукайте Бога усі завзято,
Шукайте в будні, шукайте в свято,
Шукайте в Храмі, шукайте в домі,
Шукайте всюди ви без утоми,
Шукайте влітку і в люту зиму,
Шукайте Бога ви без упину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680518
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2016
Красеню, Києве, граде столичний!
Кращі із кращих тебе прославляли,
Завжди ти був чарівний, феєричний,
Були гостинними твої вокзали.
Ти – златоверхий, освячений Богом,
( Сивий Дніпро дихав часом століть),
Був Україні незмінним покровом,
Прихистком був у часи лихоліть.
Твої мости чарували красою,
Сад Ботанічний – це диво із див,
Вузи, театри зростали з тобою,
Як же каштани свої ти любив...
Взяли невірні в полон твою вроду,
Землю шматують і все їм замало,
Вкрали тебе у твого же народу,
Навіть каштани твої розстріляли.
Ти і палав і здригався від болю,
Гірко ридав, як сто кач проплило,
Юні герої вмирали за волю,
В небо пішли - святе місто жило.
Красеню Києве, граде столичний,
Ти не здавайся до рук ворогів,
Будь нам на радість могутній, величний,
Хто кров пролив – тобі жить заповів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680516
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2016
Пам’яті Павла Шеремета
Є люди, прийшли у цей світ для безсмертя.
І, навіть, якщо їх нема серед нас -
Ніколи, нікому їх образ не стерти,
Яким би не був цей безжалісний час.
Про них нагадає їх пісня, чи слово
І житиме подвиг священний в віках,
За кожну краплину пролитої крові
Довіку ми будемо в них в боржниках.
Святі, що спалахують в небі, мов зорі,
А, може, і зорями справді стають
Й тримають наш спокій в небеснім дозорі,
Навіки приймаючи янгольську суть.
Ми з вдячністю маємо їх пам’ятати:
Обірвану пісню, розстріляне слово,
Їх ясність очей і обличчя, і дати...
Їх справу – продовжити обов’язково!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679477
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2016
Мені сьогодні, справді, гірко -
На смітнику ... знайома жінка.
Колись – красуня, особлива,
Як королева скрізь ходила.
Ішла, дороги не торкалась,
Кров голуба – не сумнівалась!
Ніхто не знав, що їй – немало,
Насправді гарно виглядала.
Ховала вміло сивину,
Давала мед до полину,
Молилась на своє кохання
В вогні палаючім чекання.
Реформи, криза і самотність...
Така життєва незворотність.
Схилила голову над баком,
У світ прийшла під зодіаком -
Життя пророчив ідеальне,
А ось дісталось... мінімальне.
Хтось оцінив його: на ліки,
Щоб не закрились вже повіки.
І ще квитанцій...за життя.
А ... одежина, а взуття?
Вродлива жінка із лиця,
Як мрія-знахідка митця.
Життя ж таке, мов чорновик:
Загнало бідну... на смітник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677946
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.07.2016
Я – не учасник різних шоу,
Не до душі двійний формат,
Це, ніби, в дзеркалі кривому
Фігури виставлені в ряд.
Фальшиві, скорчені гримаси,
Такі далекі від мети,
Таке сьогодні – не на часі,
Вже по прямій пора іти.
Ми й так загрались вже у шоу,
Нам ні до чого маскарад,
Знімаєм маски і окови,
Нам правда й істина – формат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677833
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2016
З НАЙЩИРІШИМИ ПОБАЖАННЯМИ
ІМЕНИННИЦІ НАДІЇ М.
НАДІЯ, ВІРА І ЛЮБОВ
Чарівна жінка кольору весни.
Вона – веселка, сонце і любов,
Солодкий звук сердечної струни,
Промінчик світла з божих молитов.
Вона – Надія, Віра і Любов,
Земна краса божественного слова,
Словесна зіронька немов,
Ця пісня серця: ніжна і казкова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677790
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.07.2016
Я не хочу Майданів, щоб гинули люди,
Я не хочу кайданів щоб впали на груди!
Хочу жити по образу божому я,
Хочу вільною бути: моя це земля!
З діда-прадіда мріяв про волю мій рід,
Не корився загарбникам мужній нарід,
Він віками орав, сіяв в полі і жав
І ніколи мій предок чужого не брав!
Завжди з поту чоло його не просихало,
Сліз солоні струмки ясні очі вмивали,
Українці від роду були з мозолями,
Не давали режими їм буть хазяями.
Їх неволили, нищили, важко карали,
Все святе розтрощили нещадні вандали.
Хочу слово керманичам нашим сказати:
Є підстави усі нам життя гідне дати.
Ви ще будете нами на весь світ гордитись,
Ваш народ не нероба, він вміє трудитись.
Наша врода відома на цілу планету
І культура чарівна, це вже не секрети.
Через ворога клятого світ нас пізнав,
Полюбив вишиванки, Гімн наш заспівав.
І не требе нам віз за моря й океани,
На землі нашій мир хай скоріше настане!
Уввійдіть же в історію як патріоти,
І ганьба нехай буде всім тим ідіотам,
Хто плюндрує нам землю, неволить святу,
Українськими бути візьміть за мету!
Я не хочу Майданів, щоб гинули люди,
Я не хочу кайданів, щоб впали на груди!
Я на рідній землі хочу бути людиною
Правда з нами, вона – з Україною!
І нехай розквітає й міцніє Держава!
Хай живе Україна! Їй шана і слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677330
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2016
Я зростала з тобою, Хмельницький,
Тільки ти молодів, а я так...
Приросла я до тебе навічно
І без тебе тепер вже ніяк.
Я милуюсь твоєю красою,
Сяють зорі над Бугом й мені.
Виростають до неба будови,
Світять обрії твої ясні.
Ліхтарі заворожують парки,
Добавляють тобі ще красот,
Може інші вони аніж празькі,
Безперечно, тобі – це джек –пот.
Зачаровують свічі каштанів
І в смарагдах красуєшся ти,
Линуть гості до твоїх вокзалів
Іх гостинно стрічають мости.
Потопаєш у зелені й квітах,
Рідне місто, красуйсь й розквітай,
Ти у серці моєму навічно,
Веселково замріяний край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676391
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.07.2016
Природа – істинно талант.
Вона – поет і музикант,
Вона – художник –пейзажист,
Вона-співак і танцюрист,
І режисер вона й актор,
Вона – соліст і цілий хор,
Вона і храм, вона й учитель,
Красот усіх земна обитель,
Калейдоскоп найбільших див,
Нам грішним Бог це все створив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676388
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2016
Прийшла біда в лелечий дім...
Весні раділи, діток мали,
На електричному стовпі
Облаштувались екстремали.
Не перший день стоїть, сумує...
Недужа була половинка,
Свій біль нічим не угамує,
Така нерадісна картинка.
Горює... Із ноги – на ногу...
Ну, як тепер самому в вирій?
У цю подвоєну дорогу
В такій печалі чорно-сірій?
В гнізді лишився одинак,
Ще діток треба піднімати,
Такий розгублений бідак
/ Не знаю: батько був, чи мати?/
Важка сирітська доля, знаю...
Вони не в змозі ще літати.
Нелегка доленька чекає...
Як мають бідні виживати?
***
Це тільки збіг, чи щось є тут?
Бо навесні хазяйка двору,
Як квіти висіяла смут -
В небесні подалась простори...
Напевно на лелек ми схожі,
Коли у вирій відлітаєм
І в піднебессі на сторожі
Над домом птахами кружляєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676061
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.07.2016
Не дай, мій Боже, таких стріч,
Тих, що холодять льодом душу,
Такі – із шквалом протиріч:
Одні стежки топтати мушу?
Так хочу зустрічей з тепла,
Так хочу зустрічей із сонця,
Із життєдайного стебла -
Шматочок щастя у долонці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2016
Білі кульки красуні гортензії
Зачекались фонтанів дощів,
Горді мальви...у цих – вже претензії,
Пересохли з самих корінців.
Ще коронами тягнуться лілії,
Перегрілись на сонці й вони,
Пелюстки, як метелик летіли,
І благали про краплю води.
Ще ромашки вдивлялися в небо
І питали у маків прогнози,
У дощі – невимовна потреба,
Чули маки: на днях будуть грози.
Чорнобривці самі вже охочі
Свої брівки помити в дощі,
Соловейко також дощу хоче,
Цю розмову підслухав в кущі.
Раптом дощик набіг несподівано,
Закрутився в самотньому вальсі,
Квіти всі, мов дівчата – замріяно.
Дуже гарно цей дощ цілувався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675852
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.07.2016
Де стрічаються сонячні ранки
І стежина біжить край села,
Верби стали у ряд, наче Мавки,
Віти п’ють кришталі джерела.
У бездонному небі волошок
Сонце золота промені ллє,
Краю рідний, чарівний, хороший,
Ти – дорога в дитинство моє.
Ти – вінок моїх спогадів чистих,
Ти – коріння моє у землі,
Ти – сонет моїх дум урочистих,
Ти – маяк у буденній імлі.
Ти – початок мене в цьому світі,
Ти – частинка мене, я – тебе,
Ти – веселка думок в первоцвіті,
У тобі завжди бачу себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2016
Ознаки вроди, на обличчі слід...
З ажурних зморшок візерунки,
Навислий синій небозвід
Рокам вже виставив рахунки.
Ознаки вроди, ніжний стан,
Немов роки ще молодії,
Подій позаду вир, фонтан,
А ще жевріють десь надії.
Ознаки вроди, пізній цвіт,
Нехай жоржина, хризантема,
Нехай немало її літ,
Вона ж – довершена поема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2016
Між берегами, поміж трав,
Біжить ріка, ріка дитинства,
Колись Бужок хтось назву дав,
Біжить шляхами материнства.
До болю тут знайоме все:
Стежина кожна, кущик кожен,
Вода життя моє несе,
Воно на справжню річку схоже.
Пливуть роки і вже нема
Надії з ним колись зустрітись,
Змінила зиму вже весна,
Так серцю хочеться зігрітись.
В дитинство в гості зазирну
Поміж квітучих берегів
( У царство спогадів пірну),
Його послухаю....Без слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2016
О, де б мені узяти камертон,
Налаштувати струни у душі
Аби вони звучали в унісон,
Як рими у моїм вірші.
О, якби мені вивчити канон,
Узгодити чарівні голоси,
Букет сюїт налаштувати в тон,
Зібрати ноти в каприси.
О, якби я зіграла баркаролу,
Впиваючись в її співучих звуках,
(Зійшла би я на березі морському),
І бризом причаїлася у душах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2016
Подзвоніть своїй мамі сьогодні,
Їй так хочеться чути ваш голос,
Розтопіть її думи холодні,
Це ж так просто, це – поряд , не космос.
Наполохайте кляту самотність,
Лиш скажіть своє щире “ привіт”,
Ви відчуєте: зникне пустотність
І наповниться барвами світ.
Подзвоніть своїй мамі негайно,
Подаруйте їй жменьку тепла,
Це, повірте, не буде загайно,
Все зробіть, аби мама була!
Мами йдуть не лише від хвороб
Десь за хмари, в незвідані далі,
Мами йдуть й з порожнечі, й жалоб,
Ні до чого тоді п’єдестали.
Подзвоніть своїй мамі уже,
А ще краще – приїдьте самі,
Вам дитинство вона стереже,
Хоч в вас скроні піддались зимі.
Обніміть свою маму привітно,
В неї свято: приїхали ви.
Мами є: залишаємось дітьми
Й материнські звучать молитви.
Приїжджайте до мами сьогодні ж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2016
Украли море... Скажете: це як?
Це – не можливо! Що за маячня!?
Повірте: правда і, на жаль це – так,
Хотіла б я, щоб це була брехня.
Украли море в світу на очах,
Без каяття, без сорому краплини,
Пізнало море весь бандитський жах,
Два роки не всміхаються дельфіни.
Сумними баранцями хвилі
Торкаються безлюдних берегів,
Морські дива вже нещасливі
В міцних обіймах ворогів.
На себе море вже не схоже:
Солоне, чорне і ... гірке.
Украли море... Колись може...
Навряд, чи думав хтось таке.
Украли родичів в Криму...
/ Ці так боялися Майданів/.
Це – ми під кулями, в диму
Кривавих позбавлялися кайданів.
Украли світ... і мир, і спокій...
Як чорний смуток – перехід.
Такий безжальний і жорстокий
На наше посягнув сусід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675286
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.06.2016
Міське вікно відкрию зранку
І погляд на квітник впаде,
Тут міні-рай, його Наталка
Руками творить. Як ніде...
Підіть, погляньте, у окрузі
Таку красу Вам не знайти,
Та захотілося злодюзі
Свої залишити сліди.
Найкращі квіти із корінням
Повиривало усі вряд,
Таке злодійське вже створіння
Жаху принесло в милий сад.
Троянди зі страху трусились,
Іриси взялись за мечі,
А маки як свічки іскрились
Злодюзі грізно уночі.
Ну як, скажіть рука триклята,
Піднялась на труди чужі?
Була красі вона за ката,
Аж відчай був вже на межі.
Та все ж любов перемагає
І милий сад квітує знов,
Непереможну силу має
Палка Наталчина любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675152
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.06.2016
Чи ніч була солодка, чи не дуже,
Міцним чи полохливим вдався сон,
Це - вже було і вже мені байдуже,
Комп’ютеру здаюся у полон.
Я ж ніби знаю всю його шкідливість,
Я знаю: він краде безжально час.
Але я вдячна за його можливість
Мені подати зцілюючий глас.
Ми - вже удвох і знову добрий ранок,
Пірнаю у блакитний монітор
І є можливість різних забаганок,
І знову в нас взаємний цей повтор.
Нехай мене пробачить телевізор,
До нього я все рідше ходжу в гості,
Комп’ютер я люблю не задля ігор,
Мені відкрився знань безмежних простір.
Мій вірний друг. І це – уже назавжди,
Такі не зрадять, ну а я, тим більше,
Я відділю всі правди від неправди.
Мій моніторе, сяй мені ясніше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675150
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.06.2016
Самотній тролейбус блукає по місту,
Неначе самотній якийсь подорожній,
А вікна запалюють кожне по свічці,
Блукає по місту тролейбус порожній.
По колу маршрут йде у ніч непривітну,
Втікає від зір, а чи їде до них?
У вікнах мигає нахмурене світло...
І раптом в тролейбус вривається сміх.
То молодість смуток розбила на друзки,
Вона не рахує ніяк часоплин,
До ночі вона записалась в подружки,
Для неї ця ніч, наче кілька хвилин.
По струнах гітарних ударила молодість
І сміхом розлявся великий салон,
А ніч засвітила чарівна бузковість,
Поїхав в світанок веселий вагон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674264
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 24.06.2016
Озеро закоханих. Царство лебедине.
Тут - краса і щастя. Є щось неземне.
Ріжуть води крила, крила янголині,
Є тут і казкове й по-людськи щемне.
Все коханням дише: небеса і води,
Трави тут шепочуть на ліричний лад.
Озеро любові – озеро свободи,
Лебедина пісня, почуттів каскад.
Білосніжне щастя – на щасливих хвилях,
Падають у води зорі золоті
І пливе краса ця, наче, на вітрилах,
Чисті, непорочні, з вирію святі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2016
У бабусі на хазяйстві
голубки два прилітали,
Голуб сизий у краватці
і голубка в білій шалі.
Дуже впевнено й поважно,
хоч запрошень не було,
З апетитом їли смачно
пташки золото-зерно.
Після курочок до миски
прилітали вдвох у гості,
Поїдять, поп’ють водички,
не соромлячись,а просто.
Голубок кричить: “ Голубко”,
голубок “Люблю” кричить.
Почуття міцніють хутко,
якщо гарно в світі жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674085
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.06.2016
Пташка гарна, невеличка
Полюбила полунички.
І щодня з самого ранку
Йде на грядку до сніданку.
Тільки та почервоніє -
Пташеня від щастя мліє.
Полуничку покохала -
Урожай весь зіпсувала.
Поклювала її боки,
Хазяям одна морока.
Йде на грядку як на свою,
Не прогнать її без бою.
Хоч би пісню заспівала,
Як задарма поклювала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674082
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.06.2016
Збирали на церкву гроші,
Збирати приходив сам Бог.
Були і дуже хороші,
Давали без пересторог.
Давали вони від серця,
Хоч не були багачами.
Ремонт має бути в церкві,
Зруйнована вже віками.
А ось багачі, то – інше,
Немає, як завжди в них.
Їм, ніби, за інших гірше,
Ну, що ж ти візьмеш... з чужих?
"Немає",- сказали Богу,
А, може, не знали що – він?
Не дали дійти порога,
Від них повернув Божий Син.
І раптом багач надумав
Де бачив святі ці очі,
Вділити гроші задумав.
Побіг, де сліди йшли Отчі.
Проситель іщез безслідно,
Дійшов багач роздоріж
І стало самому огидно
За цей недостойний гріш.
...Зробили у церкві ремонт,
До неба молитва лине.
Храм Божий - за горизонт.
Виднійся душі, святине.
І пише до Книги Господь
Слова золоті Божих справ,
На першій сторінці - той
Хто Богу останнє віддав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673867
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2016
Ну як це можна чути,
що хтось загинув знов?
Ти ж можеш відвернути ...
і зупинити кров.
Мій Боже, мій єдиний,
ще скільки буде кач
Плисти по Україні
й дурітиме палач?
Тримає під прицілом
і наш, і свій народ,
Кружля над світом цілим,
цей автор всіх скорбот.
О, Боже, милий праведний!
Дай відсіч сатані,
Роззброй його урядників,
кінець склади війні.
Вже досить з нас цих бід,
не треба нам війни!
Хай квітне сад і родить хліб
й живі будуть сини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673797
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2016
Маленький шматочок великого світу
Завжди з нетерпінням чекає мене,
Дарує мені свою посмішку світлу
І кличе до себе у царство земне.
Йому віддаю і не можу віддати
Борги за дарований шанс на Землі,
До неї прийти і людиною стати,
Збирати в словах чарівні кришталі.
І славити Землю за небо і сонце,
За рід, що рахує століттями вік,
Що стала мені назавжди охоронцем
І силу дає, мов могутній потік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673700
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.06.2016
Життя – зовсім не казка,
Не мед і не цукерка,
Буває в ньому важко,
Буває і нестерпно.
Життя – складна наука
І не простий екзамен,
Це – загадкова штука
Із заборон і правил.
Життя прожити, кажуть,
Не поле перейти,
Життя – велика складність,
Хоч як тут не крути.
Воно кориться смілим,
Хто взяв його за крила,
Хоробрим і умілим,
Як лінь не полонила.
Життя прожити складно,
Все ж дякуймо за те,
Що нас воно обрало,
Хоча і не просте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673693
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2016
Біла ворона, така біла-біла,
Хоч і немало уже в документі,
Било життя і вона помарніла,
Било, крутило, вона не зчорніла.
В неї фігура, ну просто – дівоча
(Часто доводилось буть на дієті),
В неї смарагдів замріяні очі,
Зовсім чорніти вона не охоча.
Біла ворона, така біла-біла,
В чорних дзьоби, мов страшні пістолети,
Біла ворона високо злетіла,
Чорні внизу, аж в очах почорніло.
Білих шукати вона полетіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2016
Дугою вигнулась веселка -
Барвиста арка в тихий рай,
Верба схилилася низенько,
В ріці свічадом – небокрай.
Дощі умили буйні трави
І вітер стомлено притих,
Пішли у ріст малі отави
В проміннях сонця золотих.
Сім нот мелодією тиші
Так веселково обнялись,
Кохання нам поему пише,
Ставок із зорями розливсь.
Тут перешіптуються квіти
І мак за нас почервонів,
І ми – одні у всьому світі,
Ще не знайдем потрібних слів.
Десь розкотилися намистом,
Злетіли, мов кульбабчин пух,
І ми дорогою врочисто
Виходимо на долі круг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2016
Я так за тобою скучила,
Мій вечоре, кольору тиші,
З тобою давно заручена,
Збираю тебе по крихті.
Збираю тебе по крихті,
Збираю себе по атомах,
Мій вечоре, кольору тиші -
Завис в протилежних напрямах.
Я так за тобою скучила,
Засліпленим місячним сяйвом,
З тобою давно заручена,
Без слів... Бо слова всі - зайві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2016
Любов не потребує маси слів,
Якихось виправдань, а чи пояснень,
Любов - це перехрестя двох світів,
Це – суміш благовіщень і покращень.
Любов не потребує виправдань,
Ні слів, ні клятв, ані божінь,
Це шлях важких випробувань,
Де я - одна і ти – один.
Любов – картинка без пояснень,
Вона – любов і в цьому суть,
Любов – свобода без ув’язнень,
Коли: сьогодні, вдвох і тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672840
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2016
В тобі все пахне давновіччям
І таємничість живе скрізь,
Не став ти з часом протиріччям,
Ти – дивний пам’ятник сторіч.
Нога тут Глібова ступала,
Байки просилися на світ
І за живе дістали пана,
/ Він байкарю зробив відвід/.
Цей острів чув акорди Ліста.
Сходинки схожі на рояль...
Тут таїна на кожнім місці...
В маєтку - спогадів спіраль.
Багато люду ти зростив,
Нема талантам твоїм ліку,
Не Чорний* ти, ти – Острів Див.
І сам, немов, від часу ліки.
* Чорний Острів - містечко,в якому
жив і творив Л.Глібов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672660
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 16.06.2016
Зорій, моє місто над Бугом,
Вдихай аромати красот,
Ти стало мені вірним другом,
Мозаїко дивних висот!
Ти – юність моя й моя зрілість,
Літопис нелегких доріг,
Ти – серця тепло й його милість,
Ти – часу невпинного біг.
Хмельницький! Проскурів!Любове!
Рости, розквітай, молодій,
Мій саде чарівно-бузковий,
Букет сподівань і надій.
До тебе ведуть всі дороги
І стрічкою в’ються привітно,
Молитимусь завжди я Богу
Тобі щоб жилось зореквітно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672654
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 16.06.2016
Світанок подих зачаїв,
Не чути жодної пташинки,
А де ж це пісня солов’їв?
Нема музичної картинки.
Нема тьох-тьох ні раз, ні два,
Хіба ж бува таке в природі
Щоб хтось проспав якісь дива
І прав не взяв на хороводи?
Якісь прогульники, либонь,
Не вийшли на роботу дружно,
Чи з вихідних солодкий сон,
Хоч сонце світить вже потужно?
Не задзвонив будильник...Точно!
Ще й соловей заснув з коханням,
В гніздечку сплять собі солодко
В саду, хмеліючи духмянім.
Підходить сонце промінцями,
То так, то так, з усіх боків,
Так розіспались, до безтями,
Не розбудити піснярів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672208
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 14.06.2016
Краще жити на природі,
Не дарма так - у народі.
Від цієї красоти
Нема поряд самоти.
То метелики, то бджілки,
То пташа летить до гілки,
Там лякає жаб лелека,
Ку-ку стелиться далеко.
Лебідь ріже срібне плесо,
Цвіркунець щось тихо бреше...
А в бетонних стінах сумно:
Коли всі красоти дружно
Гріють душі, світять в серці
Жить на поверсі не першім.
Там або екран блакитний
Час рахує непомітно,
З головою - в інтернет,
Попадешся до тенет.
Не танцює там царівна
З вітром, квіточка чарівна,
Не п’янить садовий квіт
Міста цей бетонний світ.
Краще – в поле, чи садок.
На село беру квиток!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672190
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.06.2016
Захворіли стіни на самотність,
Заболіла часу незворотність.
Тисячі проходять без упину,
А самотність ... вперто – на картину.
І немає слів для них і ліків,
Павутинням сплутала по лікті.
І нема цілющого бальзаму
На таку болючу дуже рану.
І на шибки кинула проміння
Свого суму. Що ж ти за створіння?
Тіні розпустила аж до стелі,
Гірше всамотила, ніж в пустелі.
Захворіли стіни на самотність...
Об’являю бій тобі, пустотність!
Моя зброя – аркуш й мудра ручка,
Це – моя із долею обручка.
Маю я тобі ... таке сказати!
Доведеться вуха затуляти!
Геть! Тобі скажу, лиха самотність!
Ти – ніхто! Якась собі відносність!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671560
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2016
Ти – королева, я це знаю,
Ти – супер ягідка й краса,
Ти – смак чарівний дивокраю,
Тебе без міри полюбляю,
Зі мною твориш чудеса.
Від аромату я хмелію,
В полон бере краса твоя,
Я цілий рік про тебе мрію,
Як червонієш – я радію
І вже в полоні в тебе – я.
Моя любове, полуничко,
Освідчуюсь тобі я знов,
Садове щастя з диво-личком
Так поглядаєш симпатично,
В мені зашкалює любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671433
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.06.2016
Розстеляю думки проти ночі,
Коли з Музою, коли так.
День за ниточку розторочу,
А десь – вузликом у думках.
Десь з-за рогу ніхто так дивиться
І ніщо вже пішло в нікуди,
Від солодкого гірко кривиться,
Все минеться, по-новому буде.
Розстеляю думки шовкові,
Всі колючі – разом, під ключ.
Тихо стукають сни кольорові,
Я із нічкою – обіруч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671431
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.06.2016
Соловей у зарослях жасмину
Прославляв свою родину.
Хоч п’янив жасмину цвіт,
Соловейко славив рід.
Голосисті його трелі
Дуже схожі на свирелі.
Милувався співом сад,
Соловей в красу вніс вклад.
Вихвалявся, що в гніздечку
Ростуть дітки помалечку
Й незабаром, на порі
Нові будуть піснярі,
Новий буде колектив,
Соловей склада мотив.
Зазвучать пісні в окрузі:
У саду, в гаю, на лузі.
Заспіває, не один -
Голосистий сім’янин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671230
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.06.2016
Наш ставок у лебедів – в оренді,
Бартер справний : води – на красу,
Неповторні тут в ціні моменти,
Радістю у серці їх несу.
Ще з подвір’я царство лебедине
Бачу я щодня у всій красі:
Витвори божественно – любимі...
І біжу по вранішній росі.
Я біжу до лебедів з любов’ю,
З ними зустрічаю нові дні,
Їх ласкають кришталі Бужкові,
Щось вітри нашіптують мені.
Тут старезні верби похилились
І полощать віти у воді,
Лебеді їм марились і снились,
Зачепилось сонце на вербі.
Ну, ж така оренда – до душі!
Підпишу довічну я угоду.
Не збирає мзди і баришів
Вірність ця, помножена на вроду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671229
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.06.2016
Я плачу у подушку... від війни,
Гірка сльоза вмиває мої очі.
І я, здається, винна без вини
Свій біль розкажу тихо синій ночі.
І плачу я за матінку свою,
Мені болять її глибокі рани.
Вона сьогодні втратила в бою...
Прозвітували звично нам екрани.
Розтерзана, поранена, болить...
І цій біді поки не видно краю...
Будь проклята ота скажена мить,
Коли безумець рішення приймає!
Я плачу у подушку... від війни
І Бога знов благаю молитвами:
“Всевишній і всесильний, зупини!..
Почуй! Тебе благаю, кожну... маму.
Ти захисти від нелюдів дітей,
Тих,що ідуть на смерті без вагання...
Вже досить з нас болючих цих смертей!
Нехай вчорашня буде вже ... остання!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671042
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2016
Мій батько дійшов до Берліна
В буремнії роки війни,
Тоді боронив він країну,
Закривши любиму грудьми.
Ще довго війна йому снилась,
Сміливим він снайпером був,
Осколки у тілі прижились
Як доказ про грізну війну.
Нам тато не раз вечорами
Про біди війни говорив
І долю молив, щоб не знали
Онуки і діти війни.
Нас вчив Україну любити,
Від учнів мав шану й повагу.
Як факт боротьби із фашизмом -
Медаль залишив “За відвагу”.
Чверть віку його вже немає,
У інші світи відійшов.
На пам’ять про тата ми маєм
До рідного краю любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670848
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.06.2016
Приходь частіше в наші сни,
Дай настанови, дай поради.
Хоч й наші виросли сини
І ми рокам своїм не раді.
Приходь частіше в наші сни,
Пробач, що були неслухняні.
Тепер ми знаєм, як з війни
Тебе боліли, нили рани.
І брав тоді замість наркозу
Ти фронтових своїх сто грамів,
Ми завжди були проти дози,
Пробач, були на боці мами.
Ти нам ніколи не жалівся
І мовчки ніс свій біль, як хрест,
Солдат війни із обеліска -
Ти в вічній пам’яті живеш.
Приходь частіше в наші сни,
Любов в нас стала ще сильніша,
Дитинство нам хоч в снах верни…
Тобі ми дякуєм за вірші,
Живуть у нас твої таланти,
Медалі й книги зберігаєм-
Усе, що ти зумів нам дати
І ще любов до свого краю.
Приходь частіше в наші сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670845
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.06.2016
Садова принцеса – ромашка тендітна,
На ніжці тоненькій красуня розквітла,
У білому платті, в зелених мережках,
Із золота личко, неначе в сережках.
А поряд здивовано мак поглядає,
Він, схоже, давно вже ромашку кохає.
Ніяк їй освідчитись мак не зуміє,
Як хоче, одразу ще більш червоніє.
В волошок у неба блакить запозичена,
В сусідстві з ромашками, милими личками.
І схожий мій сад так на поле величне,
Відсутня лише скатертина пшенична.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669991
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.06.2016
Бузок п’янить красотами весни.
У кетягах розкішних – його врода.
І від дощу в обіймах його – ми,
Така травнева нам винагорода.
Ти пахнеш ароматами бузку
І ліг бузок тобі на плечі шаллю,
Не бачив я бузкову ще таку,
З бузковим сумом, а чи то з печаллю?
Бузковий світ розкинув свої крила,
Бузковий рай шепоче: “ Я люблю “,
Любові тій не знаю ще мірила,
Але на двох її я розділю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2016
Я чула жаб’ячий концерт
Зелені горла свої рвали
Так аж здригався очерет,
Найвищі ноти дружно брали.
Минула злива, вечір теплий,
Пішли лелеки на спочинок,
А я – на жаб’ячім концерті,
Промокла від росо-дощинок.
Гарячим колесом по небу
́За обрій сонечко прямує,
Хмарки спочили десь на вербах,
А жабам птах акомпанує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669799
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2016
Непроглядна стіна дощолию,
Чаювати б в погоду таку,
Вікнам очі старанно промиє.
Запишу собі ноти в рядку.
Ноти пісні дощу бесловесного,
Ноти пісні сердечних думок,
Надиктовані пишними веснами,
Вмитий дощиком ляже рядок.
Дощолий і не дума вщухати,
Витанцьовує косо свій вальс,
А рука вже взялася писати
Дощовий кришталевий романс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669797
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2016
Мамо-зозулько, ну як тобі спиться?
Може, тобі твоя донечка сниться?
Як ти без щирих обіймів заснула?
Голосу донечки довго не чула.
Ти по голівці не гладиш її
В очки її не заглянеш сумні,
Татко невміло косички плете,
Завжди за ручку дитину веде.
Казку читає її перед сном,
Думка літає за синім вікном,
Серце щемить: тихо доня спиталась:
« Що ж це нам мама-зозулька дісталась?”
Мамо-зозулько, ну як там ведеться?
Добре в пустому гніздечку живеться?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669667
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.06.2016
Дитинка гралася в чомучки,
Питала в мами як й чому?
“Для чого знаю я : дві ручки”-
Маля сказало так чомусь.
“Одну для татка дам у руку,
За другу маму я візьму”-
Дорослим сонечко науку
Всю пояснило: як й чому?
Маля – це світле слово Боже,
Хоч з уст черпай його добро,
Воно дорослих вмити може,
Немов цілюще джерело.
...Батьки! Дослухайтеся діток,
Ведіть в життя за дві руки,
Нехай не буде в нас сиріток,
Коли в дітей живі батьки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669661
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2016
Весна закохалась в каштани,
А щастя шукала в бузку,
Пірнула в бузкові тумани,
Сховалась в їх тишу п’янку.
Вона на веселці гойдалась,
Торкаючись синього неба,
За хмарки пухнасті трималась,
Косички сплітала на вербах.
Кульбабки вмикала, мов сонечка,
Гойдала жита у полях,
Була така щира і сонячна,
Вуаллю рожево в садах.
Іскрились її оксамити
В ранкових з перлинами росах,
Дощами прозорими вмита
Промчалась стежиною просто.
Заглянула в води дзеркальні,
Дивилась на вроду свою,
Шукала десь очі кохані...
Їй сонце сказало “люблю”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669465
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 31.05.2016
Бджілка дуже натрудилась,
Облітала усі квіти,
Аж до вулика спізнилась,
Крильця стали вже тремтіти.
Прилягла в саду поспати
На ромашкових подушках,
Довелося ночувати
У білесеньких пелюстках.
Небо супилось хмарками,
Навіть вже збирався дощик,
Бджілка стомлена без мами
Вже пірнула в сон солодкий.
“Хоч би бджілку не збудити,”-
Шепотіли тихо зорі,
Бджілку листячком прикрили
Ельфи різнокольорові.
Бджілці снились луки чисті,
Саду ніжний аромат
І метелики барвисті,
І чарівний сміх малят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669461
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.05.2016
Була на межі між землею і небом,
Та віра і мужність з тобою були
І праведний світ весь молився за тебе,
З Надією в серці усі ми жили.
Ти, птахо небесна, попала у клітку,
Не мала ти волі в ворожих краях
І билась матуся, мов сива лебідка,
А стіни – глухі...не пробитись ніяк.
Ти нам показала як треба любити
Свою Україну, колиску добра.
Не можна любов у тюрмі ув’язнити,
Бо це – незгасима у серці іскра.
Нарешті.., нарешті, на рідній землі,
Вернулась пташина до отчого дому.
Написано, Надю, на твоїм чолі:
Вкраїну тепер не образить – нікому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668526
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.05.2016
Прошу вас, прошу вас, любіть Україну,
Як пращури наші любили колись,
За неї життями своїми платили
І ворогу вільний народ не скоривсь.
Вмирали за мову, за землю, за віру,
Нащадкам своїм Боже світло несли
І квітку душі так леліяли щиро
Любові і волі великі посли.
Прошу вас, прошу вас, любіть свою мову,
Вивчайте чуже, та шануйте своє,
Ви славте її, як держави основу
І щиро радійте: вона у вас є!
Забудьте вже думать на мові ординській,
Згадайте ви Лесю, Івана, Тараса...
Купайтесь, чаруйтесь в своїй українській,
Вона - справжній скарб, найдорожча окраса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668481
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2016
Я бачила весілля журавлів
У веснянім його коловороті
І погляд зачарованих полів
Їх зігрівав в вінчальному польоті.
Крильми торкались до пухнастих хмар,
Що вкрили неба сині оксамити,
Народженням нових сімейних пар
Із піснею пташиною над світом.
Я бачила закоханих в гнізді:
Коханням притулилися в обіймах,
Такі чарівні, справжні молоді...
І їх курли в квітневих зимах.
Так ніжно обнялися журавлі,
Новим життям дають вони початок
І будуть люди знову на землі
Від журавлів чекати на маляток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2016
Свічки каштанів засвітились містом,
Тобі – сімнадцять, не сидиться вдома
І лише мама молиться північно
Щоби з тобою було усе добре.
Тебе дратує: мама – не така,
Поради сипить, наче гострим градом,
- Така відстала, дика простота.
Я не приймаю жодної поради!
Свічки каштанів засвітились містом,
Весна ввірвалась стрімко і невпинно,
Все, що до тебе .., все немає змісту,
Усе до ніг твоїх лягти повинно.
Максималізм юнацький сколихнув
І сліплять зір каштанів свічі,
Тобі здається, ніби – княжий внук
І все тобі належить в цьому світі.
Свічки каштанів засвітились містом,
Тобі – сімнадцять: не сидиться вдома.
Іде весна упевнено й врочисто
І правда світу ще не вся відома
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2016
Жила-була душа на світі,
Днів в неї було мало в світлі,
Тягар несла не в свою міру,
Та не втрачала в добро віру.
Сама була на свічку схожа
І десь горіла надто, може.
Сльозами без жалю котила,
Та не згасала, а світила.
Світила всім й тепла не жаль,
Та тільки ось така печаль...
На вогник той, сказати мушу,
Злітались дуже різні душі.
Було погрітись, поділитись,
Були й такі щоб поживитись.
А ще було в нелегкий час
Хтось мріяв вогник щоб погас,
В її житті яскраве світло
І щоб ніколи не розквітла
Душі цієї благодать...
Та тільки цьому не бувать!
У ній вогню було достатньо
Щоб світло нести благодатнє.
Ішла душа між протиріч,
Дійшла душа до роздоріж.
Не стала думати-гадати,
Не продалась: як вибирати?
Жила нелегко, не помітно,
Але ж вона - ЖОВТО - БЛАКИТНА.
Пішла туди, де правда ходить,
Добра, де зерна сіють-родять.
Хай бур’янів там ще багато,
Там з діда-прадіда їй хата.
Лиш там –любов її єдина,
Чекає рідна Україна.
Їй рани гоїти душа
Біжить, летить і поспіша.
Одягне рідну в вишиванку
Й пов’язку вишиту – на ранку,
Ще й заквітчає у вінок
Святих божественних думок.
Нехай земля квітує садом,
Буде душа щасливо рада,
Що рідна матінка розквітла,
Бо ж ця душа – ЖОВТО-БЛАКИТНА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667174
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2016
А дощ такий, як за прогнозами,
Як непроглядна пелена,
Зелений травень вбрався грозами,
Зірниць симфонія рясна.
Листочки миються охоче,
П’ють досхочу жита і трави,
А дощик сріблом залоскоче
Ромашку в сніговій оправі.
Птахи сховалися в кущах,
Чекають: небо переплаче,
Думки загралися в дощах -
Ще довго литимеш, юначе?
Ще довго музика дощу
Писатиме по шибках ноти,
Я дощик чаєм пригощу,
Присівши з мріями напроти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666965
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.05.2016
Немає в пам’яті імен,
Хто першу вишивку нам вишив,
Колись в минулому, з давен
Красу по собі цю залишив.
У вишиванці – зміст життя,
Повага й шана свого роду
І оберіг, і почуття,
Код генний власного народу.
Веселка радо виграє
І стелить барвами життя,
Ознак вкраїнцю додає
Душі прекрасне вишиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666961
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.05.2016
Два роки поспіль у Криму без літа,
Та раптом – диво! Квіточка роквітла.
На диво гарну назву мала
Гірська красуня, сонячна Джамала.
Вона розквітла з болю і журби,
Ясна, чистіша кришталів – води.
Ця квітка ніжна – символ боротьби,
Це – плач гіркої доленьки – судьби,
Сумна співанка свого роду,
Окраса кримського народу,
З терновими очима квітка
( Біда: в Криму – колюча клітка).
Джамала – зірка всьому світу
В серця донесла вогник світлий,
Донесла думку всім єдину
Про свою неньку Україну.
Гучніший всіх набатів в світі
Цей голос Зірки на орбіті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666772
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2016
Конвалії позначили морози
Своїм бездушшям руйнівним
І Матері Божої сльози*
Застигли в садочку моїм.
Не мають вони пишноцвіту,
Нема ароматів парфуму,
Розсипані перлами квіту
Застиглі намистинки суму.
Морози упали на квіти,
Згубили їх ніжність і вроду
І все лиш тому, що це квітень
Хотів обманути природу.
*За легендою конвалії називають
сльозами Божої Матері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665651
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.05.2016
Сьогодні День народження моєї мами
Я так люблю як ти в саду сидиш,
Як ти радієш зелені і квітам,
Кісьми під ноги стелиться спориш,
А ти красу цю тихо сторожиш,
Радієш як ростуть природи діти.
Ти бачиш погодинно їхній ріст
Із пароста до пишного букета,
Старий знайомий дощик-піаніст
Заграв в саду, його живильний зміст
Дзюрчить із життєдайного бювета.
Я так люблю як ти рахуєш зорі,
Присівши на порозі в теплий вечір,
Вдихаєш аромати матіоли,
Шукаєш в небі святість, мов в соборі,
Молитвами вклоняєшся предтечі.
Я так люблю до тебе пригорнутись,
В дитинство завітати знов і знов,
Щоб не втекло боюся ворухнутись,
Люблю тебе, ріднесенька матусю,
Ховаюсь як колись під твій покров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665629
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.05.2016
Присвячується учителю ЖИТКЕВИЧУ НАЗАРУ ВОЛОДИМИРОВИЧУ
Останній солдат Вітчизняної
У інші світи відійшов,
Із болями, сумом і ранами
У військо небесне пішов...
Людиною був дуже світлою,
Від ворога нас боронив,
Життя пройшов чесно і з гідністю,
Життя не дарма він прожив,
Початок дав гарній родині
І дуже любив школярів,
Безмежно любив Батьківщину
І був у числі бджолярів.
Умів малювати і книга
Для нього була, мов свята,
Велика Людина нас вчила
Якими нам йти у життя.
До Бога пішов наш учитель,
Залишивши світу тягар.
Нам – “Вічная пам’ять” молитись,
Сумуєм.., учитель наш Цезар-Назар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665549
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.05.2016
Ви дуже сильна - Наді мама.
Ген героїзму в Вас живе,
Десь предки були козаками.
Вам Україна – над усе!
Від Вас важкі кайдани скресли
І раптом “брат “ наш помілів,
Коли хрести Ви мужньо несли,
Не боячися ворогів
Незламним символом держави
( Одної групи з нею кров ),
Ви їй усе святе віддали:
Надію, Віру і Любов!
Бог бачить все: пташки злетяться
До материнського гнізда
І буде радість в Вас і щастя,
Впаде загарбницька орда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665475
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.05.2016
Ніякі скарби не замінять родину,
Цінніше немає за рідну людину,
Не варті нічого ні срібло, ні злато,
Коли ти забудеш сестру свою й брата.
Ти, ніби, себе позбавляєш коріння,
Великого древа ти – Боже творіння.
Не можна цуратись ні мами, ні тата,
Ні роду, з якого родина почата,
Не можна безпомічну кинуть дитину,
Позбавити роду...Якщо ти – людина.
Не можна сирітку на світі згубити,
Бо як же самому тоді можна жити?
Поваги чекають в стареньких сивини,
А ти – поважай! Якщо,справді, людина.
Частинкою будь величезного роду,
Не буде тоді і тобі переводу!
Не можна продати свою Батьківщину -
Не будеш бо схожим тоді на людину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663774
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2016
Хоч би листочком оливи,
Хоч би гірським камінцем,
Бути би в Єрусалимі
Довгоочікуваним дощем.
Хоч би пелюсткою квітки,
Вірша одним рядком,
Бути в Святому Місті,
Хоч би малим павучком.
Хоч би краєчком ока,
Хоч би лише один крок...
Там, де в небі високо -
Шлях до Божих зірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663636
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2016
Світанок скупався у росах
І сонце наповну царює,
Здивований день стоголосо
Красоти невтомно малює.
Ставок відзеркалює вроду
І лебедів плавний танок,
Лелеки пішли по городах,
Поважно рахуючи крок.
Обнявшись із юністю квітень,
Вдягає в смарагди весну,
Мережить сади й оксамитом,
Вкриває красуню ясну.
І небо – безкрайної сині,
Хмелію з красот без вина...
Та горе моїй Батьківщині:
На сході – убивча війна...
Там також могли бути весни
І радість цвіла б пишним садом,
Якби мирним людям не несли
Ці “русские весны” із “Градом».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2016
Прийшла весна, в зеленій шалі,
Накрила луки і діброви,
Ще є талант в цієї кралі
Писать картини кольорові.
Таланти є пісні співати
Із стоголоссям в унісон,
Весна ще може віршувати,
Сама в природи є хітом.
Фату весна вдягає білу,
Танцює свій рожевий вальс,
Стріляє цвітом без прицілу -
Найяскравіша із прикрас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663372
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.05.2016
Ніби писанка, ніби вишивка,
Ніби сонечко, ніби блискавка,
Ти – весна моя, Великоднице,
Тобі світ цвіте, дзвони дзвоняться,
Воскресає все, прокидається,
Із Великоднем всі вітаються.
Благодать ясна ллє з небес
І ликує світ: наш Христос Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663371
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 02.05.2016
Чорнобиль...Биль чорна...
Реальність потворна...
Лягла на серцях і на скронях,
Пройшлася ураном по долях,
Закралась отрутою в душі.
Чорнобиль...Верхівки байдужі...
Життя розірвали на атоми
Убивчі смертельні реактори.
Борці із ворожим атомом...
Їм жити б, не помирати їм,
Їм жити б, творити,кохати...
Не було часу обирати...
За мене, за тебе, усіх!
На себе, на себе...чийсь гріх.
...Минуло невтішних вже тридцять:
Чорнобилем пам’ять ятриться.
В жахливому місті - привиді
Біль чорний живе на Прип’яті,
Безлюддя і пустки - в зоні
І сльози Чорнобильських дзвонів.
...Пішла ланцюгова реакція -
Земель українських руйнація...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662482
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2016
Влаштували вечорниці
Чорні, чорні мов чорниці
Птахи дві в саду на гілці
Грали, наче, на сопілці,
Дуже гарно вечорово,
Та хто зна про що розмова?
Свідком яблунька була,
Чула всі вона дива:
То одна свистала дзвінко
Аж тряслась від неї гілка,
То вже друга з пересвистом,
Справді, дуже голосиста.
Цілий вечір йде розмова,
Не знайома, на жаль, мова
І ніхто не зможе взнати
Про що йшли у них дебати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661526
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.04.2016
Вже скасувала сон-трава
Зимові довгі-довгі ночі,
Весна сипнула з рукава
Свої красоти так охоче.
Така краса межує з раєм,
Прийшла весняна заметіль,
Блакитні очі в небокраю
І сонця золота таріль.
Пташиний гомін-переспів
Зачарував ліси й діброви,
Зелені кучери полів
Вдягнули землю у обнови,
Ставок, мов дзеркало живе
І білі міні-пароходи:
Півсотні лебедів пливе -
Чарівні витвори природи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661522
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.04.2016
На згарищі шаленної війни,
Поміж руїн і смутку, і біди,
Наперекір кривавої весни
(Позаминулі не в ціні труди)
Так одиноко вишенька розвітла,
Немов забута милим наречена,
Краса її ще здалеку помітна.
Війна осиротила...навіжена...
Стоїть тендітна у веснянім вбранні
І просить миру кожною пелюсткою,
Молитви життєдайні і весняні
Деревце посилає всьому людству.
“Спинись убивчі корчити гримаси,
Дай спокій і землі, і людям,
Геть руки,геть від нашого Донбасу!”-
Гукає вишенька іудам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660122
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.04.2016
Сто років тому мій дідусь
Мав виклик в Сполучені Штати,
Та тільки тоді він чомусь
В чуже не хотів від’їжджати.
Його тут чекав 33-й
І ще чатував 37-й,
У долю прийшов 41-й...
І так потрясіння - до скону.
Жахіть натерпівся без ліку,
Ще трійко дітей поховав,
Зразковим сам був чоловіком,
Ніколи він честь не втрачав.
Не був куркулем – розкуркулили,
Забрали до крихти усе.
Боролись червоні з культурою,
Хто прийде до хати: трясе.
Забрали майно й одежину,
За жорна карали суворо.
А він так любив Батьківщину
І вірив: все зміниться скоро.
Століття спливло вже у вічність,
Вже правнуки стали дорослі,
Лиш пам’ять - про діда і ніжність…
І яблунька ще не засохла.
( Колись посадив її рідний,
Як пам’ять свята прижилась).
Ой, ми ще, дідусю, невільні,
Лихий з Україною час.
Не збулися мрії твої...
Війна... І ніяк не розквітне,
Ти мріяв: на рідній землі
Нащадки хоч житимуть гідно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659992
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.04.2016
Я славлю тебе, Миколаєве мій,
Як вмію, як знаю, як можу,
Ти мужньо стояв у борні віковій
В годину страшну і негожу.
Хоч з часом ти став вже не схожим на себе,
Сивини вже вкрили чоло,
Ще церква співає святий свій молебен,
А щось в забуття вже пішло.
Нема вже того особливого люду,
Щез гамір, а тиша врослась
У душу, що стелиться болем у грудях,
За долю спустошених хат.
Твоє передмістя хрестами рясніє,
Вже більше всіх там, ані ж тут
І стомлена пам’ять частенько засніє,
Я ж знову до тебе складаю маршрут.
Я славлю тебе, Миколаєве мій,
Допоки є ти і є я,
Люблю тебе рідний за пам’ять батьків,
Моя найдорожча земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659936
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.04.2016
Нарцис - ніжний символ весни,
Казковий дарунок краси
Приспав у зими свої сни.
Прийшли його дні і часи.
Весь сад потопає у квітах
( Неначе долина Карпат),
Блаженствує сонячний квітень,
Дарує п’янкий аромат.
Схиливши віночок додолу,
На вроду свою задививсь,
Цю першість не дасть він нікому,
Закоханий в себе Нарцис.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658540
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2016
Де ти, Весно зимувала?
Як жилось тобі без мене?
Ти по світу мандрувала,
Все шукала, де зелене.
Зачекались тебе луки,
Сумували ліс і гай,
Зхвилювався від розлуки
Волошковий небокрай.
Де ти, Весно, забарилась?
Де твої погожі дні?
Може з сонцем посварилась?
Щось не віриться мені.
Вітер грає непривітний
На засмученій сопілці,
На порозі- юний квітень
Й теплі котики – на гілці.
Двері навстіж я відкрила,
Люба, Весно, я чекаю,
На зелених вітах - крилах
Прилітай з чужого краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657707
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2016
Живу із жалем, наче боса ступаю,
На стерні колючі, кривлюся від болю
За болі землі, болі рідного краю,
Не можу домовитись вкотре з собою.
Болить мене дуже, пече гірким болем,
Що доля твоя, Україно, гірка
І йдеш ти до волі безкраїм цим полем,
А шлях твій – тернистий не має кінця.
Хороша й вродлива, найкраща у світі,
Трудяща і чуйна, бо щира душа,
А щастя не маєш, живеш в лихолітті,
Хоч руки – в мозолях, не маєш й гроша.
Тебе на хресті розпинають невірні
І доля твоя їм байдужа, мабуть,
Без сорому клятви дають, лицемірні...
І знов без вагання тебе продають.
Та все ж, рідна, вірю,що скинеш кайдани
І рани глибокі колись заживуть,
Ти будеш гордитись своїми синами:
За тебе життя без вагань віддають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657704
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2016
Ще зима відступати не хоче,
А уже - на порозі весна,
Вже милується березнем сонце,
Забриніла весняна струна.
Прокидається радо природа
Від промінчиків сонячних ніжних,
Посміхнулась чарівная врода -
Білосніжний підсніжник.
На тонесенькій ніжці радіє,
Пробиває засніжену ковдру,
Називають підсніжник надією
Ця краса вже заграла на домру
Не зривайте підсніжник безжалісно,
Поборіть комерційні інтриги,
Хай росте у природи на радість вам
І не зникне з Червоної Книги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656585
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.04.2016
Буває відточенність рим
Втрачає родзинку назавжди
І поступ оцей до вершин
Втрачає і душу, і правду.
Буває відточенність рим
Несе лише холод і черствість
І вірш вже стане ніяким,
Набором бездушності речень.
Буває відточенність рим
Втрачає і колір, і смак,
Вірш стане сліпим і німим,
Без жодних життєвих ознак
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656481
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.04.2016
Вже зустріла земля обезглавлену душу,
А кати ще – на волі: прощають собі.
Двом народам ця втрата повік- не байдужа,
Прапорами прикрили ридання в журбі.
Із портрета дивилось безсмертя вродливе
І молилися бані столичних церков,
І прийняла земля святе тіло тремтливо,
Вже на зустріч із мамою Гія пішов.
Чайки квилили з болем над сивим Дніпром,
Святий Київ завмер у риданні...
Світлий Ангеле, битви зі злом,
Ми почули тебе...у мовчанні.
Твоя правда пройшла крізь мільйони сердець,
Не зів’яне її первоцвіт,
Бачить Бог і карателям буде кінець!
Хоче правди обдурений світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654128
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.03.2016
Змий, Боже, печалі із мого лиця,
Хай буде молитва, як пісня,
Хай буде розмова душі без кінця,
Божественно-свято врочиста.
Дай, Боже, і духу, і сили мені,
Не впасти в гріхи і в спокуси,
Дай, Боже, достойно пройти мої дні
І жодного разу не збитися з курсу.
Дай, Боже, купатися в сонячних днях,
Сховатись від грому і зливи,
Знаходити радість у щирих віршах
І весни стрічати щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2016
Стоїть бабуся,
А вигляд – болісний.
В руках тримає
Букетик пролісків.
Збирала в лісі
( Аби не видно...),
В пригоді стануть
Декілька гривнів.
Стоїть, замерзла,
Підняла комір,
Пішла на злочин
Проти закону.
Благають очі:
...Купи коханій,
Волає серце:
Почуй благання.
Коли зривала -
Душа боліла:
Хотіла жити
Краплина біла.
- Пробач, хороша,
Пробач, маленька,
Зла не тримай
Ти на стареньку.
...Стоїть старенька,
В руках – букетик,
Вже дощик пада
На силуетик.
Роки минули,
Як рання квітка.
В очах – благання....
Сива лебідка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652351
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.03.2016
Ще зима відступати не хоче,
А уже - на порозі весна,
Піднімається вище вже сонце,
Додає життєдайно тепла.
Прокидається радо природа
Від промінчиків сонячних ніжних,
Посміхається ніжному сонечку
Білосніжний підсніжник.
На тонесенькій ніжці голівка
Пробиває засніжену ковдру,
Називають підсніжник надією,
Відступати доводиться холоду.
Не зривайте підсніжник безжалісно,
Не несіть на наживу на ринки,
Хай росте у природи на радість,
І не зникне з Червоної Книги. 2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651091
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.03.2016
Стояли соняхи в полях,
Сіяли тисячами сонць,
А на обличчях у них - жах
І біль шаленний біля скронь.
Ввірвалась в їх життя війна,
Пекельна, хижа і підступна
І пісня бджілки чарівна
Змінилася на голос “бука“.
Тут хлопці падали від куль,
Здригались сонячні обійми
І небо впало з двох півкуль,
Та хлопці клятві були вірні,
Життя віддали за блакить
Небес своєї Батьківщини,
За сонце – соняхом горить
На варті нашої країни.
Стояли соняхи в полях
І гірко плакали від болю...
Солдати вистоять в боях
За Україну і за волю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651078
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2016
Манило небо, кликало, веліло
Здійняти крила в далину незвідану
І небо закохалося в Надію,
Красу зустріло щирими обіймами.
Ця жінка –врода, жінка – воїн
Росла, мужніючи без сліз,
Злетіла в небо проти воєн,
Щоб ворог в край її не ліз.
Та хижий звір спіймав у лапи
Цю горду птаху із небес
І заховав її за грати,
І оббрехав скажений пес.
Весь світ з Надією разом,
Усі- за те, щоб горда птаха
Перемогла цей бій зі злом
Й у небі знов змогла літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649363
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2016
О, Жінко! Світу – перше диво!
Твоя величність і краса,
І ніжність й сила воєдино
Творити взмозі чудеса.
Хто міг назвать слабкою статтю
Неперевершений алмаз?
О, Діво! О, прекрасна Матір!
Цариця й Попелюшка – враз.
Мадонно! Жінко-берегине,
Без тебе світ впаде зів’ялий,
Без тебе все живе загине...
До ніг твоїх Зірки упали.
О, Жінко! Весно, сонце ясне!
Квітуй, живи, твори добро,
З тобою світ повік не згасне:
Святе Адамове ребро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649192
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 05.03.2016
Не намагайтесь розгадати Жінку.
Не вийде в вас, бо – таїна вона,
ЇЇ кохати можна тільки,
Це – сонце, пісня і весна...
Надія, вірність і опіка,
Любов і ніжність, і терпіння,
Вона – майбутнє чоловіка
І ніжне Господа творіння.
Не намагайтесь розгадати Жінку,
А слухайте симфонію її,
Лелійте цю чарівну бджілку,
Любіть Богиню на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
Пам’яті юного Героя
Майдану Устима Голоднюка
Юний хлопець із татом разом
У вогні був пекельнім тім,
Бачив світ голубий цей шолом,
А ім’я цього хлопця – Устим.
Вже від роду обрала доля
З волелюбним таким ім’ям,
Не сиділось йому в теплім домі,
Він боротись пішов на Майдан.
“Зрозуміють” – подумав хлопець,-
“Я без зброї і я не – убивця.»
Із ознаками миротворця
Вранці в небо сумне задивився.
А тим часом бачив катюга
У приціл цю юну дитину:
Перший постріл, постріл другий...
І бруківку вже кров’ю залило.
Тато бився, мов птах підстрілений,
Все шукав десь свого Устима,
А душа – на весь світ : «Не вберіг його”,
А під ковдрами вряд ... – побратими.
Зазирав кожній смерті ввічі,
Все шукав, де його дитина?
Та не було чужих – усі рідні,
Побратими його Устима.
Ще так мало всього побачили,
Може, хтось не кохав ніколи,
І не буде вже сина мати,
Не збудує собі свого дому.
Не посадить великого саду
Із зефірно-рожевими барвами,
І батьків не потішать радо,
І не будуть уже коханими...
Будуть славити їх на землі
За їх подвиг і їх відвагу,
Тільки клястимуть всі беркутні
За життя,що навік обірвали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644837
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2016
Віджила вже зима на Майдані,
Посміхається сумно весна,
В когось свіжі болючі ще рани,
А когось вже й на світі нема.
Не погладить ніколи, ніколи
По голівці онуку дідусь,
Хтось не скаже ніколи нікому
Своє перше:” кохаю”, “люблю.”
І не зможе художник картини
Дарувати на радість усім.
Може й був би в нас свій Паганіні,
Та, на жаль...Та, на жаль, не дожив.
Будуть дітки зростати без батька,
Тільки знають, що був він Герой.
Цього горя безмежно багато,
Пролилась Україною кров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644836
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2016
Обірвала Шевченкове слово
На Майдані ворожа куля,
Впав Герой, син обох народів
Від смертельної рани в грудях.
Обірвалась земна дорога,
Відгукнулась мільйонами ран,
Полетіла душа до Бога :
Світлий Ангел - Сергій Нігоян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644760
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2016
Краще вмерти патріотом
Аніж жити ідіотом
І казать на біле – чорне,
На гаряче, що холодне,
Чиюсь пісеньку співати,
Що не думати – казати,
Жити розумом чужим,
Не розумним, а дурним,
Плести, ніби, у гарячці,
Буть глухим, німим, незрячим,
Стать дальтоніком нещасним:
Не впізнати Прапор власний,
Бити брата і сестру
За якусь гнилу платню
І продати землю рідну
За політику огидну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644757
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2016
У березня таки якісь зв’язки є,
А може у природи він – в обранцях?
Широкі повноваження дає,
Забрала днів у лютого-вигнанця.
Зовсім на себе лютий вже не схожий,
Стабільно плюс, із запахом весни,
Свої права віддав він, схоже,
А березень узяв і – без вини.
Вже сонце по-весняному встає,
Теплом своїм ласкає кожну днину,
Пташина голос радо подає
І небо стелить голубу тканину.
Підсніжник вже від голосу весни
Голівоньку казкову піднімає
І грає березень уже на дві струни,
Зими закони з легкістю ламає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642213
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2016
Стихло село, Овдовіло...
Туляться в хатках самотньо
Вдови. Як сумно – вечірньо,
Тінню укриті скорботно.
Де ж ви орли, ясні соколи?
Рано у небо злетіли.
Думи слізьми ясноокими
Вдовам на душі присіли.
Де тут вина, чия в тому?-
Рано скосила їх вічність,
“ Вічная пам’ять “ удови
Тихо шепочуть на свічі.
Може себе десь замало
Рід береже чоловічий,
Може вдовина вина є..?
Сльози...і пам’ть..,і вічність...
Рани війни.Відболіло.
Голоду ехо.Пройшло.
Військо небесне злетіло,
Спить овдовіле село...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640342
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.02.2016
Закоханий лютий вже згадує весну.
В самого ще маса зимових проблем:
Дерева – в снігу і льоди ще не скресли,
Ще – дуже далекий від сонячних тем.
Та все ж йому сниться і мариться диво:
Прихід дивовижної діви-весни
Й маленький підсніжник казково красивий
Уже заглядає до лютого в сни.
Ще снить йому сонце з промінням веселим
І радісна пісня маленької пташки,
І котик пухнастий духм’яної верби,
І посмішка щира весняної казки.
Та – це лише сон у лютневі морози,
Свою ще зіграє він вибрану роль,
Усі ще закохані в нього попросять
Відкрити секрет їм: кохання пароль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640323
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.02.2016
Де дім поезії? Хто знає?
Де королева ця живе?
І у якому вона краї
Із слів мереживо пряде?
І де вона збирає перли?
Де ліпить див своїх скульптури,
На лірі виграє концерти,
Дає життя літературі?
- В поезії нема кордонів,
Нема постійної прописки,
В усі серця вона заходить,
Лиш запросіть її, покличте.
Вона – у сонці і- на небі,
І – у стрімкому ручаї,
Вона злетіла, наче, лебідь,
Десь заховалася в траві.
На крильцях в бджілки прилетіла,
Пішла з метеликом в танок,
В саду дзвіночком продзвеніла,
Почула як співає дощ.
Сама співає соловейком,
Хлюпоче рибкою в ставку,
Біжить доріжкою раненько,
Вплете ромашку у вінку.
І знає, що шепоче вітер,
Що колосочки гомонять
І – таємниці усіх квітів,
І, де закохані стоять.
Де світлі Ангели літають
І дітки бачать добрі сни,
І мрії де поет збирає
Серед холодної зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640154
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.01.2016
Щоб щось згадати – треба те забути.
Вкраїно, я з тобою – кожну мить.
Понад усе з тобою хочу бути,
Разом з тобою чути як болить.
Нас розділяють неосяжні далі,
Та чую я в собі твій стогін й плач,
На землю хочу впасти в ріднім краї
Й заплакати: « О, Матінко, пробач…»
Не вгамувати ці жалі й розлуку
Красотами заморської землі,
Життя без тебе, то – нестерпна мука,
Ти проросла корінням у мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639861
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 30.01.2016