| Сторінки (9/821): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
ШАНОВНІ МОЇ ДРУЗІ,
ВЛАСНИКИ КЛУБУ, АВТОРИ ПРЕКРАСНИХ
ПОЕЗІЙ!
Щиро вітаю усіх з 2017роком!
Ми живемо в дуже непростий час, тому дуже важливі
теплі, дружні слова, слова людяності. Я бажаю Вам усім миру у
світі, добра, щирих і світлих почуттів і щоб усі ми і наші
близькі залишалися живими і здоровими.
Минулий рік зробив нас сильнішими, стали дорослішими
наші поезії. Дуже рада бути учасником нашого прекрасного
Клубу. З нетерпінням чекаю Ваших нових робіт.
Перед Новим роком я втратила свою матусю. Бог їй наділив
довгі роки життя. Тому вона потребувала постійного догляду.
Дуже боляче, але я залишаюсь з Вами.
Тепер в мене більше часу для спілкування. Прошу
вибачення у тих авторів, кого поки-що обділила увагою, не
познайомилась з творчістю.
Прошу Вас з розумінням поставитись: я буду читати Ваші
твори, але якийсь час дозвольте не коментувати через
відсутність фізичних сил.
Гарного Вам старту у Новий рік! Борімось за нашу
Державу, бо за нас цього не зробить ніхто.
З любов’ю і повагою Людмила Шостацька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709784
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.01.2017
Людина – вже ворог планеті,
Нещадний, жорстокий, найперший...
Земля - в руйнівних тенетах
І гинуть брати наші менші.
І губиться численна флора,
Найгірше: вбиває брат брата.
О, Боже, яке ж у нас горе:
Творіння твоє варте ката.
І корчиться Всесвіт від болю,
І небо ридає так гірко,
Бо людство шукало вік волю,
Знайшло замість розвитку клітку.
Спинися, людино, ти можеш:
Кохати, творити, вершити,
Стань другом і ти допоможеш
Планеті своїй вічно жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2016
Продовження
"Вишивала ніч узори"
Вишивав світанок сонце,
Трави й роси з кришталю,
Промінь кидав на віконце
І гукав усім “люблю “.
Цілував у щічку квітку,
Щось на вушко шепотів,
Обійняв красу-берізку,
Сам сережок захотів.
Вишивав погожу днину,
Проганяв вітри далеко,
( Ті лише псують картину ).
Нанесли малят лелеки.
Вишивав світанок щастя,
Всім по жменьці дарував,
Роздавав святе причастя,
День із радістю вінчав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708222
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 24.12.2016
Наставив чуба жовтий сонях,
До сонця проситься у небо,
А пам’ять стукає по скронях,
Ще й каже, ніби, так і треба.
Німі синіють горизонти,
Лиш птах від відчаю кричить,
Роки сховалися під зонти,
От тільки спомин не мовчить.
Він ходить-бродить край стежини -
Волошки, маки, ромен-цвіт
І клекіт в небі журавлиний,
Калина жде біля воріт.
Село доспівує вже пісню,
Хати пустіють сиротинно,
Зустріла вулицю самітню -
Враз - обмін поглядами винно...
Стоїть, як завше і чекає,
Коли хтось блудний забреде,
Вже перестала бути раєм,
Одним лиш марить: де ви, де?
І невимовним болем щем...
Нема, нема, не повернути.
Дитинство схлипує дощем,
Як важко все мені збагнути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2016
/ВАЛЬС/
Дихає вечір. Хмельницький. Морози.
Білі шапки одягли ліхтарі,
Ніжки кусають холодні прогнози,
Ходять новини, мов ті поштарі.
Горді ялини обнялися з небом
І на Проскурівській місяць завис,
Клумби на зиму прикрилися пледом,
Зорі свічами вгорі зайнялись.
В вальсі кружляють сніжинки невпинно,
Весело молодість в зиму іде,
Вечір вдивляється в очі вітринам,
Має Хмельницький ще безліч ідей.
Казка над Бугом тримає інтригу,
Десь присоромлено вітер заснув,
Пише мороз із узорами книгу,
В душу Хмельницький мені зазирнув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708038
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.12.2016
Я не люблю, як б’є дощем в лице,
Я не люблю як вітер гне дугою,
Я не люблю як ставить хтось акцент,
Аби комусь підкинуть в серце болю.
Я не люблю страшенно самодурів
І тих, хто грішми ладен подавитись,
Кого не видно з-за високих мурів
І як в свинячій шкурі ходить “витязь”.
Я не люблю, коли купують друзів,
А при нагоді їх ще й продають,
У кого щастя лише в ситім пузі,
Коли себе за панство видають.
Я не люблю, коли стріляють в спину
І як плюють отрутою між очі,
Я не люблю натуру цю осину,
Де замість меду, соти повні жовчі.
Я так багато не люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016
Моя Батьківщина десь там за селом
Початок бере зі світанків,
Де грають поля золотистим стеблом
І хатки дорожчі від замків.
Моя Батьківщина з букетом в руках
З ромашок, волошок і маків
З красунь-трудівниць у барвистих хустках,
Їз вдячності щирих нащадків.
Моя Батьківщина духмяним хлібцем -
Святиня на стіл для родини,
Єднає молитва її із Творцем
Та іменем гордим Людини.
Моя Батьківщина – це пам’ять родів,
Шляхи, підперезані честю,
Це – шепіт чарівних весняних садів
Й вкраїнський вишиваний хрестик.
Моя Батьківщина – матусі тепло,
Надія з любов’ю і вірою,
Нестримне народу мого джерело
Й Герої в небесному вирії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707932
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2016
Падав сніг пташкам на вії,
Заметіль дивилась в шибку,
Миколай Святий всіх мрії
Склав старанно у торбинку.
В кожну хату тишком-нишком
Прийде в шапці-невидимці,
Під подушку в темну нічку
Діткам викладе гостинці.
Як мине казкова нічка,
Миколай піде до раю.
Подарунки й таємнички -
Дітки вдячні Миколаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707177
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.12.2016
Багато віршів, музики немає.
Для них ще не знайшовся нотний майстер.
А серденько моє давно співає
Про мальви, чорнобривці і про айстри.
Про те як дощик квіти цілував
І як веселка воду з річки пила,
А як світанок око милував!
Стара верба у річці косу мила.
Як пестив вітер в полі колоски
І бігла стежка у село додому,
Як десь дзвеніли милі голоски
В березових й калинових хоромах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2016
Морозна гілка стукала в вікно,
Просилася до хати на гостину.
Їй так хотілося давним-давно
Вдягнути з затишку м’яку хустину.
Скував мороз тендітні руки їй,
Засипав сніг, як цвіт колись травневий,
Хитав безжально хижий буревій,
Чіпляв прикраси гострі кришталеві.
Цей вітер наскрізь прочесав село
І сипав сніг давно діагоналлю.
Як гілочка благала про тепло!
Мороз так міцно взяв в обійми кралю.
Їй марилась весна у всій красі,
Згадався повний див квітучий край,
Про гілочку забули в хаті всі,
З її дарів духмяний пили чай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706934
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.12.2016
Примружив очі тихий вечір.
Прийди, розвій моє: сама.
І шаль з любові кинь на плечі,
(Промінням стане бахрома)...
Прийди, скажи хоч тепле слово,
Моїх смарагдів випий мед,
Прийди, прошу, не помилково
І не шукай ніде прикмет.
З моїх долонь візьми надію,
Зігрій, замерзла,ця зима...
Зміни любов’ю амнезію,
Бо кращих ліків ще нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016
Зимова казка, вишита вітрами,
Кружляла в танці стрічками доріг,
Цілована прозорими вустами,
Стелилася лебідкою до ніг.
Пухнасті крила небо обіймали,
Дивилась казка зорям в жовті очі,
Коштовну сукню знову приміряла,
Бо на вечірку йшла вона до ночі.
Зимова казка із холодним серцем,
Арктична королева з кришталю,
Милується собою у люстерці,
Сподобатися хоче скрипалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706275
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2016
Спіймала рибку золоту,
Таку гарненьку, та не ту.
Не знає ця ні баби, діда
І не пливе до дармоїда.
Подай цій пісню, чи сонет.
Як чує із морських тенет
Враз випливає на приманку,
Таку лиш має забаганку.
Мене прохає рибка дивна:
Проси щось, ініціативна.
Що хочеш ти ? Наряд новий,
А, може, перстень золотий?
А як тобі хороми царські?
Візьми годинники швейцарські,
А, може, хочеш на Гаваї?
Чи побувати у Китаї?
- Скажу тобі таке до слова:
Не переймайсь, моя казкова,
Я маю всі багатства світу
У слові з перлів, самоцвіту,
Де тільки хочу там буваю,
По всьому світу друзів маю.
Ще плюс такий – із моїх статків
Не треба сплачувать податків.
А за число усіх овацій
Не вимагають декларацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706172
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.12.2016
Тримаєш моє серце у руці,
Нізащо не даєш мені летіти,
Збираєш у долоні промінці,
Примружуюсь: засліплюють софіти.
Пусти мене на волю – хай лечу,
Мене так манить простір неозорий,
Я випорхну із рук твоїх, втечу,
Давно вже зачекались мене зорі.
До сонця пригорнусь – не обпече,
У небі загублюсь, мов в океані.
Невпинно час біжить, кудись тече,
А ми з тобою – досі на вулкані.
Іди собі, нехай щастить тобі!
Віддай мені моє, своє візьми.
Один:один завершимо двобій
Із шансом залишитися людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2016
Зупинка “Щастя“ і перон надій.
Один - на двох, немов солодкий сон,
І він й вона з’явилися із мрій,
На них чекав із осені вагон.
Скакав по серцю коник-стрибунець,
Метелики в очах кружляли знов
І виростали крила, тут кінець
Творив початок з іменем “Любов“.
Крутили серпантином почуття,
Забутих днів згубився календар,
Пакунок цінний видало життя -
Любов осінню, справжній Божий дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2016
Подільський край із крилами Жар-птиці
Розкинувся серед полів й дібров
Із чистотою срібної росиці,
Із святістю надщирих молитов.
Так пахне хліборобськими дарами
Й мільйонами в полях маленьких сонць,
Усіх історій відкриває брами
І світить щирістю своїх віконць.
Посивів від нашестя ворогів,
Оплакує синів своїх донині,
Проте душею край мій не збіднів,
Опора він матусі-Батьківщині.
Цілує мозолисті руки їй,
До серця пригортає її болі,
Чарівний красень, край подільський мій!
З ним буть мені написано на долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705966
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2016
Звучала музика Майдана,
Сіяли очі з балаклави,
Палало серце у Богдана
І гірко плакали октави.
Кричали клавіші холодні,
Здригались ноти від прицілів,
Лилися звуки благородні
Аж до Дніпра і його схилів.
Рояль боровся із режимом,
Він бачив кров й останні миті...
На поміч кликав Херувимів,
Взивав з небесної блакиті.
Серед зими замерзлі руки...
Хотіли клавіші Свободи,
В лице сичали їм гадюки,
Брехали підло ляльководи.
На інструмент червоний сніг
Упав у ті буремні дні,
Маестро все зробив що зміг
В цій необ’явленій війні.
Звучала музика Майдана -
Акорди болю і журби.
Його синам – довічна шана!
Вони ж – Герої, не раби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705827
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2016
Зарано ти взявся, морозе,
Рипіти по зболених душах
І хоч в тебе це – віртуозне,
Краса, все у інії рюшах.
Так все ж так дістався далеко
І вже забагато фантазій,
На фоні усього: НЕЛЕГКО,
Замерзли від твоїх оказій.
Рипиш і виблискуєш гарно
І пензлем холодним виводиш,
Чаруєш бува своїм шармом,
Знов гарно як ти хороводиш.
Та ще десь заліз у окопи,
Морозиш усіх без жалю,
Тут зайві якісь гороскопи
Й прикраси нові з кришталю.
Зарано ти взявся, морозе,
Зимі ще ген-ген до кінця,
В намисто нанизуєш сльози
І градусом б’єш по бійцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2016
Боєць із обличчям актора,
Йому би стояти на сцені,
Та мати його важко хвора
І злодій заліз до кишені.
Вдягнув камуфляж замість фрака,
Тепер інструмент – автомат,
Не “браво“ кричать, а “атака“,
Натиснув курок азіат.
Вогні – не сценічні, а вражі,
Засіяно мін замість квітів,
З димових завіс макіяжі -
Комплекти ворожих привітів.
Не знаю чи Бог, а чи Муза
Тримають його на цім світі,
Вдягнули в броню віртуоза
( Таланти його у зеніті).
Я серцем мелодії чую,
Що шле він своїй Батьківщині,
Вони мою віру гартують:
З ним вистоять – шанс Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705628
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2016
Для чого вірші я пишу?
А я не можу не писати!
Як я мовчу, то цим грішу.
Мовчання розбиваю грати,
Кипить у мені слів вулкан
І магма рим бурлить на волю,
Несе в надпростір океан,
Так позбавляюся від болю.
Свій світ малюю у словах
Задля примноження любові,
Усім невдачам – справжній крах,
Як я купаюся у слові.
Збираю перли всього світу,
Вплітаю мрії у вінки,
Іду шляхами “Заповіту“,
З розп’ять витягую гвіздки,
Іду дорогою до себе,
Гублю ознаку вікову,
Тримаю у обіймах небо,
Допоки пишу – я живу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2016
Ми були вже за крок до волі,
Та тільки ж де тепер вона?
Чи ми заручники недолі?
Чи в тому наша є вина?
Так легко знову обманутись,
Хоч вся довіра – на нулю.
Це – ніби риф не оминути
У шторм великий кораблю.
Ми вже були за крок до волі,
Ми знали вже її в лице,
Та так написано на долі:
Почастували нас свинцем.
Ми вже були за крок до волі,
Ми вже відчули її смак...
Лиш запеклися в серці болі...
І міцно стиснутий кулак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2016
Бабуся Зима одягла кожушину,
Сніжинок нападало їй у волосся,
Відрізала дня, його добру частину,
Бо якось у неї це так повелося.
Сплела рукавиці з морозної ниті
Хустина у неї також снігова,
Збирає в сувій всі пухи-оксамити,
Ще й віхола пісню свою завива.
Разом вони вдвох із Дідусем Морозом
Малюють по шибках узори-дива,
Зимі захотілося майже курйозом
Проїхатись вдвох від села до села.
Ялини красуні такі, мов принцеси.
А місяць з зірками веде хороводи,
З Зимою-Бабусею є інтереси,
Шукають обоє взаємні вигоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704110
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.12.2016
Має Рік чотири дочки,
Дуже різні ці сестрички,
Кожній - свої заморочки,
Мають дуже різні звички.
Так, Зима не дуже щедра
На любов, тепло і ласку,
Біля неї все завмерло,
Лиш морозну творить казку.
Вимальовує сніжинки,
Стелить ковдри на дороги,
Повдягала всі ялинки,
В Попелюшки жде підмоги.
Це – Весна така трудяжка,
День і ніч нема спочинку,
Спину гне ця бідолажка,
Відпочила б хоч хвилинку.
У лугах, в лісах, полях -
Мов у колесі та білка,
Руки всі у мозолях,
Вже й забула де мобілка.
В Літа – більше вже часу,
Приміряє сукні нові,
Демонструє всім красу
І картини кольорові.
Ця хоч має вихідні,
На гостину ходить часто,
То прогулянки грибні,
То плете вінки квітчасті.
Золота красуня Осінь
Пожинає всі плоди,
Із волошок – неба просинь,
Впала щедрість на сади.
Має щастя ця красуня,
Хоч не сіяла, не жала,
За любимицю в татуня,
Все готове позбирала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703996
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.12.2016
Водограйчик, веселунчик,
Промінь сонячний - пустунчик,
Зайчик сонячний в вікні
Посміхається мені.
Я візьму його в долоньки,
Віднесу для ляльки-доньки.
Зайчик сонячний поскаче,
Лялька більше хай не плаче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703935
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.11.2016
Вишивала ніч узори:
Небо з зір, сталеві гори.
Вишивала нічка гай,
Волошковий небокрай.
Вишивала сад квітучий,
Синє море й над ним кручі.
Вишивала нічка поле
Золотисто-веселкове.
Вишивала маків цвіт,
Птахів з піснею політ.
Вишивала бистру річку,
Утомилась дуже нічка,
Віддала світанку владу,
Чай пила до мармеладу.
Як вляглась відпочивати,
Взявсь світанок вишивати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703931
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.11.2016
Гірчить вино осіннє
Із присмаком життя
І пам’яттю на стінах
У рамочці – літа.
Ми побіліли трохи,
В літах уже хатина
І б’ють в набат епохи,
В нас є ще та жарина...
Дитинство з-за фіранки
Мигнуло світлим оком,
До самого світанку -
Ця зустріч ненароком.
Гірчить вино з графина,
Мов пам’яті бальзам,
Із м’ятою калина
Лікують рани нам.
За нами пильно стежать
Світлини із стіни,
А ми, як і належить,
На пульсі - у струни.
Листаємо події,
Де радість, а де щем,
Враз плачемо й радієм
Від різнобарв’я тем.
Утер сльозу світанок,
Пора йти у світи,
По чарці – на останок.
Обнялись, мов брати.
...Наболене у часі,
В режимі каяття,
З валізою по трасі
Пішло вперед життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2016
Поцілую в чоло свою осінь,
Слава Богу, іще не зима!
Задивлюсь у замріяну просинь,
Що й казати - не знаю сама.
Попрошу кольорів у веселки,
Позбираю усмішки з квіток,
Загляну у років закапелки
І куплю собі в літо квиток.
Там - солодкого кольору сни,
Ще життя не дало стусанів,
Там немає ударів війни
Довгих-довгих вже тисячу днів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2016
Бабусі іще сушать сухарі,
Вдягаються у брежнєвські хустинки,
Тримають десь трофейні ліхтарі,
Завенені в гіпюрі павутинки,
Шанують вже давно не модний лах
І шафа аж напнулась від “скарбів,“
А руки – у довічних мозолях
І спини, як в верблюдів із горбів.
Їх сни тривожать ті голодні дні,
Їм запах лободи ще не забувся
І страшно так за них стає мені,
Боюсь аби той сон колись не збувся…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702759
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2016
Не кидай камінь в того, хто дав хліба.
Не плюй в криницю – завтра схочеш пити.
Сам без корони і не маєш німба,
Не змушуй інших золотом платити.
Не смій комусь порвати струни в серці,
Зламати квітку у чиїсь душі,
Комусь у світ закрити щільно дверці,
За труд важкий призначити гроші.
Не смій, не смій, не смій! Не маєш права!
А то дивись терпець урветься Богу
І будеш не Жар-птиця, а лиш гава
Й платитимеш рахунки свого боргу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2016
Ой, сопілочко, сопілко!
Тебе люблять всі музики,
Ти співаєш гарно-дзвінко,
Маєш душу українки.
Гостя ти на кожнім святі,
Вмієш весело і сумно
Так чарівно вигравати
Ще й сестричка флейті й сурмі.
Ой, сопілочко, сопілко!
Дай-но пісеньку заграю,
Хай летить вона привітно
Дивом-дивним всьому краю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2016
Надихнув одноіменний вірш
МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА
Вже немає дороги у юність
У всіх нас і у мене також,
Старі верби ще нижче зігнулись
І позаду там - сто огорож.
І за божим фасадом - табу,
Не під силу маршрут цей змінити,
Циферблат, попри всю боротьбу,
Не поверне нам жодної миті.
Не дано розгадати нам боже
І відкрити у вічність вікно,
Юність там заховалася, схоже,
Відкрутивши веселе кіно.
Тільки ми молоді і ще гарні
І не вірмо кривим дзеркалам,
Так чекають на нас у друкарні,
Нема спинку ще нашим ділам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2016
Молюсь, Україно, за тебе,
За долю твою непросту,
Невмілий свій правлю молебен
За грішну мою і святу.
Молюся за тебе уклінно
І вірю в твій зоряний час,
Кохана моя Україно,
Обрала той шлях, що й Тарас.
Я слово тримаю, мов зброю,
Звертаюсь щодня до небес,
З тобою ми мрієм обоє
Щоб славний народ наш воскрес.
Щоб зайди звернули з дороги
І ворог в безсиллі упав,
Та були у нас перемоги,
Дух миру над світом витав.
Щоб блудні сини повернули
І впали в покуті до ніг,
У щирості і без фабули
Молюся. Я – твій оберіг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702436
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2016
Світла пам’ять Небесній Сотні.
Наридались ми вже за гідність
Вчора…взавтра . І вже сьогодні
У лице знаєм всіх негідних.
Нам пробачте, Воїни Світла,
Здобували ви волю кров'ю,
А та воля взяла й осліпла
І за руку іде з журбою.
Ви на небі, до Бога ближче,
Може вам щось про це відомо?
Всі, хто може,то правду кличе,
А вона відбилась від дому.
Ваші мами від сліз зчорніли,
В ваших діток – сирітські долі...
В цілім світі за вас молились,
А ось...ті – і досі в роздоллі.
Задивлялись в осіннє небо,
Ви літали ключем Свободи
Як печально і як ганебно:
У крові залишились сходи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702431
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2016
Найважча робота – це бути людиною,
Здолати усе із рівненькою спиною,
Не бути гнилим і не гнутись зрадливо
Щоб біля корита триматись грайливо.
І маски міняти при кожнім режимі,
Зовсім не важливо – червоні,чи сині.
І гладити руку комусь волохату,
Ще й щоки по черзі комусь підставляти
Та крихти збирати із панського столу,
Ті, що пан змітає із нього додолу.
Найважча робота – людиною бути,
Ніколи не мати у собі отрути,
Не рватись до блага любою ціною,
Любити / і різних/, хто поряд з тобою.
Важливо, як ситий з маленької скибки,
Буть голосом чесним сердечної скрипки,
Та ще не кричать завжди: мало і мало!
А щоб, як в Ісуса усім вистачало.
Найбільші скарби вже не варті гроша,
Якщо у людини нелюдська душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2016
Зайди на вогник, просто помовчати,
Загнати тіні в непривітний кут,
Під аромат божественної м’яти
Думок похмурих відпустити жмут.
Напій знайомий з назвою “ Сама“,
Тебе таким не буду пригощати.
Ескіз виводить на вікні зима,
Я запросила сонечко до хати.
Тобі – бальзам із кращих почуттів,
Тобі – і пряник, мов душі шматочок,
Бо скільки ж має бути тих життів?
Лиш не принось із спогадів клубочок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2016
Як різні пори я жду зиму,
А ця – ну точно божевільна:
Листопад в пояс завалила,
Без світла, онімів мобільний.
Село завіяне завмерло,
Лиш де-не-де пташина змерзла,
Із коминів – димок химерний
І ніч без міри довжелезна.
Вже тричі сніг вожу на собі,
А він все новий прибуває,
Як ніби дна нема у торбі,
А небо сипле і не знає.
Зима лютує, не спинити,
Куди не глянь - надула гори,
Хто ж міг її так розізлити,
З ким були в неї якісь спори?
Немає сліду на стежині,
Колеса в стані безробітних,
З усіх сторін б’ють по людині
Такі прогнози непривітні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700736
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2016
Наче й гарна біла-біла,
А сама оскаженіла,
Била спокій весь на друзки,
Вила з віт скляні мотузки,
На дорогах і шляхах
Накрутила – просто жах!
Пташенята змерзли в крила,
Дме і дме свої вітрила,
В хаток видно лише очки,
Сипле з неба,наче, з бочки,
Виє хижо так аж - в хату,
Хто писав таку сонату?
Не романс, не колискова,
Не різниш в цій пісні й слова.
День зіщулився морозний,
Подає сигнал тривожний.
Ніс кусає, навіть вуха,
Поза комір – завірюха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700734
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2016
Гартована сталлю, уражена атомом,
Не раз була ворогом взята в полон.
Та створена Богом, його святим задумом,
Так мужньо звільнялася з-під заборон.
Ще пращури славні збирались до війська
Аби добре ім’я твоє боронить,
Бо ти – наше сонце, життя українське
І в’яжуть нащадки твою міцну нить.
Плекаєм тебе у сердечній колисці
І слово твоє бережем, мов ікону,
Тебе прославляють в віках віршописці,
До неба підняли твою пишну крону.
Єдина Матусю! О, Мово, велична
Допоки ти є, то ми маємо рід!
По стернях йдемо із тобою одвічно,
У слові плекаємо свій родовід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699503
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2016
Зіщулився ранок осінній від холоду
І півні стривожили тишу цнотливу,
Тумани розвісили сріблену бороду,
Листопад наспівує нові мотиви.
Вже осінь мольберти розставила всюди,
Змінивши палітру усіх кольорів,
Малює чарівні природні етюди,
Щодня додає щось потроху із див.
Дерева соромляться так - напівголі,
Зоріють красою ще квіти останні,
Уміло вжилася красуня у ролі
І – нові сюжети щодня на екрані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699372
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2016
Я запізнилась в дорозі на вічність...
Просто недбалість, а може кармічність?
Я заблукала у світі безмежності...
З закономірності? З необережності?
Я на шляху до його нескінченності
В пошуках істин у світі буденності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2016
Я стукаю до вас в сердечні двері,
Пустіть до себе, я без вас замерзла,
Хоч ніби-то жива я і воскресла,
В тумані розчинилися химери.
А я таки без вас якась ... ніхто,
Самотній мій вогонь не має сили,
Прошу вас так, як ви усіх просили:
Давайте ми разом ще так літ сто.
Давайте не втрачати більш людей,
Щоб потім не збирати їх, мов зорі
І не блукати в темнім коридорі,
Шукати десь прихильності дверей.
Давайте всіх любити так, як є,
Не міряти усіх одним лекалом,
Зустріньмо друзів щирості бокалом,
Нехай удосталь щастя кожен п’є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2016
Я хочу до себе прийти,
Та щільно зачинені двері
І спалені,майже,мости,
І спогади надто не щедрі.
А я їх усіх обійду!
В ріку кину камінь образи,
Солодким задобрю біду,
Згублю всі надломлені фрази.
Я птахів страху відпущу,
У полум’я кривди всі кину,
Віддам на суди їх дощу,
Собі ж візьму щастя краплину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698905
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2016
Вмочила перо у осінню зажуру,
Осінній романс – на осінньому листі
І барв додала у свою шевелюру,
Побачила майстра в своїм візажисті.
Заглянула в дзеркало зрілих думок,
Всміхнутись самій довелося собі,
Хоч болем по серцю пройшовсь відлунок,
Так думати краще, що це лише збіг.
Ввімкнула лічильник забутих подій -
Там спалені свічі минулого часу.
Коштовна прикраса із стомлених мрій
Із місяцем впала на мою терасу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2016
Не сильний той, хто високо злетів,
А хто упавши, зміг на ноги встати,
Не той, хто сипле рясно градом слів,
А той, хто мовчки може все сказати.
Багач не той, у кого є без міри,
А той, кому те вистачить, що є,
Багач не той, що біситься із жиру,
Той, що убогим завше подає.
Не ситий той, хто з’їв цебер і - мало,
А хто окраєць навпіл поділив,
Не той любив, як серце заспівало,
А той, що вдвох полин із чаші пив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698740
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2016
Не випадково Маргаритка
Тримає від садів ключа,
Красуня мила, як та квітка,
З квітковим іменем дівча.
Тендітна, мов сама весна,
Так сяє сонячним промінням,
Між трав розсипала вона
Усмішки щедрої насіння.
Іде легеньким вітерцем,
Вуаль – з рожевого зефіру
І квітам може буть взірцем
І діаманту, і сапфіру
З квітковим іменем дівча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2016
До мене друга молодість прийшла.
Закохана! Любов моя остання
Цілунком доторкнулася чола.
Яке ж солодке це мені вітання!
Я полюбила всі її слова,
Феєрія - у кожній з її літер,
Вона така майстриня на дива.
Обожнюю її словесний вітер!
Збираю перли серед всіх красот
І болі заримовую старанно,
Не б’ю колін на сходах до висот
І не маскую правду філігранно.
Моя любове! Це – вже назавжди.
Віддала цифри - узяла слова.
Бери за руку, у життя веди,
Цілюща сило, істино жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2016
У мушлю ковдри заховаюсь від тарифів,
Сама собі скажу, що ніби-то все добре,
Це – не останній із наземних рифів,
Тягнути ще з собою лиха торбу.
І сумно, як звикаєш вже до болю,
На фоні віл рахуєш мідяки,
Шукаєш у собі цю пані Волю,
Громами б’ють в лице важкі роки.
Хтось відкладає щастя нам на завтра,
А сам іще сповідує марксизм,
Я хочу вже! На фініші…Хоч правда:
У декого давно - вже комунізм.
Із мушлі ковдри вилізу уранці
І знов – по колу цього лиха пуд.
А на спині – спакований у ранці
Нелегких днів призначений маршрут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698493
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.11.2016
Зжуравлилось небо, закурликало,
Це воно у далі мене кликало,
У світи такі незвідані, чужі,
В недосяжні волошкові вітражі.
Так манило хмарами, мов крилами,
Осінь відпливала за вітрилами.
За полу трималась я у літечка
І життя тягнулась пружна ниточка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2016
Ліниво вітер позіхнув,
В тернові вічі глянув ночі,
Крильми прозорими змахнув
І полетів – часи робочі.
Так завивав, мов хижий звір,
Штовхав дерева попід боки
І кинув ковдру з листя в двір,
Зашелестіли ночі кроки.
Так своїм витівкам радів,
Комусь у вікна навіть стукав,
Добра не було з таких “див”,
Лякав у небі зорі круком.
Заводив пісню монотонну,
Бувало й сон його лякався,
Розбився об стіну бетонну,
Бо якось раптом не вписався
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698300
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.11.2016
На білий танець запросила
Я листопад осінніх дум.
У ньому є краса і сила,
Ну і, звичайно, легкий сум.
Кружляє пам’ять по асфальту,
Сльоза скотилась по щоці
У осені на білу шпальту,
В задумі ручка - у руці.
Я - між землею і між небом,
На оберемку – всі роки.
Задиркуватий вітер-Рембо
Услід кидає мідяки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2016
Це - про дівчинку з Броварів,
учасницю
“ГОЛОС ДІТИ”
На білій хмарці в янгольськім убранні
( Матусі завжди буде двадцять п’ять)
Любимі очі в слізному чеканні,
Їй недоспівані пісні в раю звучать.
Любові пісня – для матусі з неба
Лилась рікою із дівочих уст,
Присвята це не просто яка небудь -
Привіт у Всесвіт від усіх, хто тут.
Зросли в кровинці материнські нотки,
Єднає пісня маму і дитя
І молить мама щастячка для дочки
Щоб в ній своє продовжити життя.
Співала доня для своєї МАМИ,
Співала так, що чули небеса,
На хмарці МАМА вмилася сльозами,
Всі на Землі подумали: роса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697488
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.10.2016
Увірвалася осінь в вікно,
Так зрадливо насіяла смутку.
Крутить, крутить строкате кіно,
Запустила дощів самокрутку.
Скільки в ній вже того полину
І болота в коліно...й з косою?
Якже терпить вона цю війну?
(Причепилася куля осою).
Із молитви десь шиють броню
І заламують руки до Бога,
Хтось за друга зі сталі коню,
А в думках лиш одне: Перемога!
Сивочолий з безвусим – на ти,
Їх зрівняла лиха під лінійку,
Їм тягар цей обом ще нести...
Щоб здолати страшну лиходійку.
Скільки осені лляти ще сльози?
Скільки випаде “градів” з свинцем?
Віє духом ворожої прози
Від актриси з жорстоким лицем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697327
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 29.10.2016
Ходить вечір попід хату,
Місяць виліз по канату
В небо, зорі взяв з собою,
Всі розбіглися юрбою.
Ніч вдягає сукню синю,
Стала схожа на богиню.
Буде діток колихати,
Колискову їм співати.
Подарує світ казковий,
Сон знайдеться кольоровий
Буде мультики крутити,
Всі зберуться фаворити.
А як стукне ранок в шибку,
Сонце місяця з’їсть скибку
Та ще й зорі-монпансьє.
День візьметься за досьє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697299
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.10.2016
Шепотіли з тобою всю ніч.
За дверима хтось думав: “О, Боже!”
Не було в нас запалених свіч
І вогонь не палав у нас, може.
Ми з тобою по черзі удвох
Витягали із серця скалки.
Ти і я, і між нами був Бог,
Нам давав свою милість з руки.
Не кипіла у градусах плоть
І думки не були на межі,
Хоч завмерли у нас бризки нот
Й такі погляди рідно-чужі.
Шелестіли сторінки життя,
Із двох книг виривалися болі
І принишкло маленьке дитя,
Не розкритої досі любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2016
Тримаю у руках своє дитя.
Мені вже – за...А я ще народила.
Це – книга-сповідь, це – моє життя,
Це – рече думка моя незрадлива.
Ось тільки-но побачила цей світ,
А ти дивися як заговорила.
Вона не зріла цілу сотню літ,
А душу має. В цьому її сила!
Ступає перші кроки по землі,
В очах шукає теплого прихистку,
Іскринкою вся сяє у імлі,
Ціни не знає істинного хисту.
Правдиво перелистує листи.
То весело сміється, а то плаче,
Будує до сердець нові мости,
Таке наївне, щире і дитяче.
Торкаюся до кожного слівця,
Бо ж я його плекала і любила.
Вдивляюся до милого лиця:
Невже ж то я це диво народила?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016
З-під пензлика майстра злітають Жар-птиці,
Всміхаються зорями світять зіниці.
І майстер-володар всіх фарб веселкових
Про світ цей чарівний розкаже без слова.
В палітру додасть він і мрії, й любові,
А ще розфарбує всі сни кольорові,
Навічно красу він завене в полотна,
Картина душі – відображення кожна.
З них кожна живе особливим життям,
Художник іде за новим відкриттям.
І кроком вперед, у безсмертя, навічно,
Засвітиться зірка нова блискавично.
Світитиме людям мозаїка тем
І, навіть, із часом забутих імен.
Полотна живі, вони з часом у змові,
Частинка митця - в намальованім слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696981
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 27.10.2016
Так заболіло...Вмерли всі слова.
Тернюки – в серці, мов колючий дріт.
Каміння гостре впало з рукава,
Та що каміння! Обвалився світ...
Поети, короновані колись,
Уміло розпинали новачка
За те, що більше він за них моливсь,
Ліпили з нього дурня-дивачка.
Взялись за руки: виросла стіна,
Цей моноліт не пропускає й мухи.
Собою милувались, а війна
Розкидала під ноги капелюхи.
Поетик від ударів закривав
Свій світлий лик тендітними руками.
Він вже не жив, а лишень...доживав,
Затоптаний зі стажем каблуками.
В напівтумані пропливли слова,
А вірші розридалися, мов діти...
Хиталася фігура воскова,
Заради віршів вирішив він жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696980
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.10.2016
ПАМ’ЯТІ ВЕЛИКОГО УКРАЇНЦЯ
УКРАЇНЦЯ ЗІ СВІТОВИМ ІМЕНЕМ,
АВТОРА КНИГИ “ЗАЛИШАЮСЬ УКРАЇНЦЕМ“
БОГДАНА ДМИТРОВИЧА ГАВРИЛИШИНА
Він залишився українцем,
Пройшов епохи й континенти
Він був їй сином, не чужинцем
В найнебезпечніші моменти.
Було любові в нім без міри,
Синівський борг платив щодня,
В собі плекав безмежність віри
Й знав: Україна – лиш одна.
Засіяв світ вкраїнським цвітом,
Блакиттю й золотом – серця,
Він Батьківщину славив світом,
Йшов з нею в ногу до кінця.
Він – геній, правда, ум і сила,
Бесмерна постать – на віки,
Несуть у небо його крила,
Спинився плин його ріки...
Він залишився українцем,
Він так хотів, так хочем ми.
(Хоч був страдальцем, а не принцом,
Дитям і жертвою війни).
Не брав нічого в України,
А лиш її все віддавав,
Аби постала із руїни,
Її він долю будував.
Він залишився Українцем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696888
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.10.2016
Забудь про мої сни, як я про тебе,
Так, майже, як зима забула літо.
Без дозволу приходити не треба,
Приносити мені морозні квіти.
Віддай їх тим, кого шукав і кликав,
Нехай вони відчують їх “тепло“,
У пелюстках знайдуть і біль, і крики…
( Боліло довго зламане крило).
Я вириваю сон із Книги Ночі,
Кидаю полум'яним язикам…
Дозволь мені забути твої очі
Й закрити двері твоїм двійникам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2016
Докотилась доріжка до Товтрів.
Тут вже осінь купається в фарбах,
Синь канвою заплутала обрій,
Зчарувались ліси в різнобарвах.
Перелітниці десь вже далеко,
Загадково задумався час,
Сльози небо тримає у глеку,
Потонула в красотах ураз.
Зацілую я їх до безтями
І нап’юся щедрот досхочу,
Воскресаю я, Товтри, із вами,
Колісницею спогадів мчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695198
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2016
Я не забуду цю гірку сльозу,
Що мати хлопця із АТО зронила.
Біда зігнула, мов тонку лозу,
Війна скажена перебила крила.
“Червоний хрест”. Вцілів лише один...
І хоч вже вдома – він ще на війні,
Він ще іде дорогою із мін.
Вона лиха гіркі рахує дні.
Він ще на тому полі з мертвих тіл,
Він ще шукає в кого б’ється серце...
Над ним схилився чорний небосхил -
Зомліле, збожеволіле люстерце.
Я бачу матір, наче чорну тінь.
З очей вже не сльоза, а – ціла річка.
Зів’яла бідна від отих молінь,
За цими дітьми плакала ця свічка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694947
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.10.2016
Не хочу нікого образити,
Хочу щастя нашій Україні!
Мене засмутили щасливі обличчя...
Такого від себе сама не чекала.
Судити мене зачекайте, облиште -
Із Секонда вийшла весела навала.
Хтось більшу, хтось меншу- торбину із “щастям“
( Пошарпані капці і речі з душком),
Не знаєш яким за це дякувать “браттям”
І як іще довго їм буть боржником.
Спасибі, Європо, “за милість безмірну”.
Не дуже болить: на нас ворог напав,
“Вклоняюсь” тобі за тарифи-комірне,
На пенсію вже після смерті відправ.
Я знаю, як врода тебе наша тішить,
До серця тобі наша праця і честь,
Усе тобі дай, що в нас є золотіше,
Тримаєш нас міцно в руках перехресть.
За що воювали діди наші славні?
( Їх рани боліли до самого скону).
За що ми вмирали в зимі на Майдані?
- Щоб ти нам писала жебрацькі закони?
Не хочу я тих, що і зліва, і справа,
Бо кожен, як може – до себе гребе.
Я бачити хочу могутню Державу!
Матусю моя Україно, тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693923
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2016
Моїй улюбленій бібліотеці
Хмельницького району,
смт.Чорний Острів
Живий струмок великих знань,
Храм думки, слова і науки
І неймовірності видань,
Які пройшли крізь ваші руки.
Потік думок, священних книг,
Оселя радості й натхнень,
Скарбів найбільших материк,
Історій і часів знамень.
Всі душі книг знайомі вам
І мудрість всіх епох й часів,
Й неперевершеним дивам
Людського розуму архів.
Нехай до Дому Книги завжди
Привітно стеляться дороги,
А праця ваша і таланти
Вперед ведуть до перемоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693803
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.10.2016
Присвячую заслуженому майстру
Народної творчості України,
лауреату премії «Золота голка»,
лауреату Шевченківської премії
Гончарук Ніні Іванівні
м.Хмельницький
Руки майстрині ці творять дива,
На полотні - її світ,
Голка виводить уміло слова,
Стелить душі її цвіт.
В барвах сплелися любов і тепло,
Людям – невтомний потік.
Образи творять сердечне добро,
Праця веде йому лік.
Пам’ять і дотик бабусиних рук
Стелять доріжку віків
І настанови матусі наук
Квітнуть із плином років.
Вишивка дивна карбує думки,
Стелить в майбутнє красу,
Творить історію щедрість руки
Й технік нового часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693801
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.10.2016
Написала для молодого поета
Дмитра Кудрявцева, який
полюбляє частенько подорожувати
зоряним небом
У вічній невідомості світів
Поет шукає істину і зорі
І небо переносить він у твори,
Блукаючи поміж його шляхів.
Живе собі весь світ без заборон,
Калейдоскопом крутяться події,
А у поета – зоряні лиш мрії,
Блукає поміж зорі його сон.
До кожної торкається душею,
Душа співає зоряні пісні
І небеса здаються затісні,
Коли поет іде до їх музею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693578
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.10.2016
Експромт на одноіменний вірш
чарівної поетеси
Наталії Калиновської
Рятуйте, люди, поетесу!
Вона замерзла без любові.
Нічого поряд окрім стресу,
Шукає спасу в чистім слові.
Чекає серце її сонця,
Долоньки просять щастя жменьку,
Майстриня просить в охоронця
Одну любов, всього одненьку.
Самій їй принца не знайти:
Так посірів сьогодні світ.
У Всесвіт Фея шле листи -
Принц скоро скаже їй “Привіт“.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2016
Вже відживає батьків сад,
Він так колись його любив,
Листочку кожному був рад,
Сам був творцем садових див.
Все, як буває із людьми,
Все, як було колись, до нас,
Безжально так вхопив крильми
Верховний суд над світом – час.
Старезні яблуні (болить)
У небо сумно задивились,
У них ще в пам’яті та мить,
Як руки батькові трудились.
Із садом батько був на – ти,
Він чув його рожеву душу,
Він жив з цієї красоти,
Садив і яблуню, і грушу.
Він чув їх болі і жалі,
Він завжди з садом вів розмову,
Тут рос сіяли кришталі,
Він знав дослівно саду мову.
Він знав про що шепочуть віти,
Як мріють про прихід весни,
Були дерева, наче діти,
Немов бальзам від ран війни.
Давно вже батько – небожитель,
А пам’ять ходить ще по саду,
Тепло і біль – свята обитель...
Іду до саду на пораду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693358
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.10.2016
Прибирала у МІСТІ ВІЧНОСТІ,
на думку спали такі рядки
Пам’яттю шепочуть ясени
І ридають душі в забутті,
Ніби я щось винна без вини,
Ще шукаю щось у цім житті.
Тут не поспішають, тут кінець,
Зупинився час, завмерли стрілки,
Тут життя знімає свій вінець,
Височіють з каменя зупинки.
Тут всі рівні: друзі й вороги,
Рівними стають багаті й бідні,
Місто інше – болю і туги,
Сльози – замість слів в печальній пісні.
Бачиш, як безглуздо йти в нікуди,
Часом щось творити проти Бога.
Хто ще може? Зупиніться, люди!
Бо у нас усіх - одна дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2016
Вихідний! УРА! УРА!
Веселиться дітвора.
Вдома мама, вдома тато,
Ми разом підем гуляти.
Я за ними заскучала,
Вихідних давно чекала.
Обніму за шийку тата
Й не захочу відпускати,
Міцно маму обніму,
Дуже-дуже їх люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693210
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.10.2016
Ти поетів всіх зачарувала,
Золоті розсипала думки,
Міцно вже тримаєшся штурвала
І дивуєш щедрістю руки.
Осене! Ти – невичерпна тема,
Входиш завжди в долю й календар,
Є у тебе непорушна схема:
Кожен рік вивчаєш знов буквар.
Йдуть до тебе першачки-малята
Аби згодом вирости людьми,
Ми ж з тобою, Осене, близнята,
Обнялися лагідно крильми.
Осінь! Осінь! Ти – чарівна пані,
Не сягнути всіх твоїх красот,
Сподіваюсь ти ще не остання,
Знов тобою тішиться блокнот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2016
Він просто не зміг буть рабом,
Сміливо сказав своє слово!
На Стуса пішли стусаном,
На вірші вдягнули окови.
Неволили в стінах гнилих,
Зривали душі його цвіт,
Прокляття господнє - на них,
А Стус зазвучав на весь світ!
Червоні боялися сонця
І свіжого подиху думки,
А Геній з неволі віконця
Творив для свободи малюнки.
Спливали рядки за сльозою,
Колеса глухі стукотіли...
Не вкриється сплав цей іржою:
Й розп’ятий поет має силу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689508
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 18.09.2016
Місто бетонних садів,
Квіти камінних думок,
Брили сердечних льодів,
Заіржавілий замок.
Місто примарних надій,
Вулиці прикрих ілюзій,
Місто тривожних подій
І збайдужілих друзів.
Місто змілілих рік
Зі сподівань і мрій,
Серця самотнього крик
І боротьба стихій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689507
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 18.09.2016
Леді Осінь ходить садом,
Демонструє свою вроду,
Захопилась маскарадом,
Випробовує природу.
Всі коштовності зібрала:
І рубіни, і смарагди,
З бурштину і із корала,
Мов в казках Шахерезади.
Поведе вона бровою -
Золотіє враз діброва,
Як пройдеться десь травою -
Стане різнокольорова.
Має Осінь свій сценарій,
Знов мережить павутину,
Золотий - в руках гербарій.
Леді Осінь – на світлину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689316
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2016
У вересні – літо, не втомлена спека,
Дощам не дає, навіть, жодного шансу,
Хоча вже самотнє гніздо без лелеки,
Криниці міліють і осінь у трансі.
І небо бездонне в блакитній палітрі,
Лягає на плечі осінньому дню,
Крильми помахали птахи перелітні,
Ідуть літо й осінь по цій авеню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2016
Цей світ належить і мені й тобі,
Ця зірка впала тому, хто підніме
І лише так засяє без підміни,
І лише так світитиме тоді.
У цього сонця – стільки промінців,
Для всіх, хто був, хто є і хто ще буде...
І будуть завжди поклонятись люди
Йому за щедре золото вінців.
У цього неба стільки є любові,
На цілий Всесвіт вистачить її.
Невпинно крутять часу рушії
Прадавній світ в чаруючій основі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689149
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2016
ШАНОВНІ ПОЕТИ!
В нашому Клубі друкує свої майстерні вірші, написані війною,
талановитий поет з Хмельницького МИША ГОРОДОВИЙ.
Читаймо його роботи, підтримуймо, дякуймо. Він забезпечує
нам мирне життя, охороняє нас від окупанта. Низький йому уклін.
У нього – велике поетичне майбутнє, хочеться дуже аби вже
закінчилась ця безжальна війна і ми читали його твори на мирну тему.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689099
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.09.2016
У рудій перуці пані
Мовчазне танцює танго,
/У очах вогні багряні/
Так жагуче аж безтямно.
Сукня – з золота й смарагдів,
Із намистом калиновим,
Під планетний хід парадів
З кавалером вже знайомим.
Пані Осінь закохала
В себе Вересня так палко,
Та й сама не раз зітхала,
Йшла помріяти в альтанку.
Крутить Осінь у обіймах
І вуаль спада туманом,
Все шукає щастя в римах,
Почуття киплять вулканом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2016
Мої дзвінки давно вже відлунали,
Моєї школи заросли стежки,
Учителі у вирій відлітали...
І вже не ті читаю я книжки.
Багато Бог забрав вже друзів
У пору їх квітучих сил…
Життєві школи замість вузів
Тримають міццю із горнил.
Та все ж бува ще сині сни
Вкривають пам’яттю дитинства,
Торкають юної струни
В обіймах щирих побратимства.
Найбільшим скарбом із скарбів -
Це закосичене дитинство
І без посад, і титулів -
Країна мрій і материнства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2016
Стали враз дорослі ластів’ята,
Їх польоти - дивної краси,
Задивилась збоку на них хата,
Вже сплили для ластівок часи.
Затіснії стали їм гніздечка
( Наче чаші виліпив гончар).
І чарівні пісеньки-сердечка
Осені гортають календар.
В вирій їх сплановані польоти,
Так як діти залишають дім,
Вже чекають інші десь широти,
Вистелені шовком голубим.
Долетіти їм туди непросто,
В ці світи за тридев’ять земель,
Подолати нездоланний простір,
Де екватор креслить паралель.
Буде снитись їм біленька хатка
І убраний сад в рожеве вбрання,
Повернеться в квітні емігрантка,
Нам розв'яже вузлики чекання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686630
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 30.08.2016
Заходить осінь в глибину.
Вся золота, а сріблить коси,
Її талантів не збагну,
Не зрозумілі парадокси.
Краса і сум переплелись,
Багатство й бідність ходять поруч.
За руки всі думки взялись,
Осінній витвір: диво-повість.
Останнім криком - журавлі
І пам’ять крилами змахнула,
Летять і радості й жалі,
Вже осінь в долю повернула.
Затанцювала листопадом,
Упала у сльозах дощів,
В усіх відтінках маскарадом
Майнула спогадом років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2016
Де брати хлопців-наречених,
Як цвіт горить в вогні війни?
Болючих звісток нескінченних
Рясніють всюди полини.
А сльози ллються...в нерожденних,
Хто мав прийти в чарівний світ...
Немає спинку в навіжених,
Ще прийде час на їх одвіт!
А що сказать діткам війни,
Що долю їм дорослі склали?
Війну накликали ж – вони,
Дитинство кинули в підвали.
А тим стареньким, як свічі,
Що догорають у руїнах,
Ні вдень їм спокою й вночі,
Хоч молять Бога на колінах.
Усьому є фінал – минучість:
Режимам, війнам і злочинцям...
На них чекає така участь...
Всміхнеться доля Українцям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686454
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.08.2016
Серпневий вечір дише прохолодою
І літо до фіналу вже - за крок,
Так синє небо запишалось вродою -
Володар нескінченності зірок.
Сузір’я Діви...Жниця...Зорепад...
Під цим покровом в світ приходять люди.
Таких зірок упало... міліард.
Так було, є, так завжди буде.
Чумацьким шляхом в небо душі йдуть
І кожна зірка – це, мабуть, душа.
Можливо, в небо теж не всі дійдуть,
Розділить їх оцих світів межа.
Ніде, ніколи і ніхто
Не розгадає Всесвіту законів,
Із тайн цей витканий хітон,
Встановлених навічно рубіконів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686261
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 28.08.2016
Бачить літо себе вже на фініші,
Позолотою вкрились хліба,
Осінь пише анонс на афіші,
Мапа неба така голуба.
Галасливі пташині базари,
Небо їх закликає в політ,
Літо здало свої вже нектари
І на серпень упав зореквіт.
Міжсезоння так світиться сяйвом,
Юний вересень стукає в двері,
Про красу говорити щось зайве:
Осінь завжди – в хорошій манері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2016
Я - лиш зернинка у твоєму короваї,
Я - лиш піщинка на твоїй землі,
Одна краплинка у ручаї,
Пір’їнка на твоїм крилі.
На вишиванці – лише хрестик,
У твоїй мові – лише слово,
Ще не поет – лише поетик,
Маленька зірка вечорова.
Один листочок з твого саду,
Твоєї пісні – лише нотка,
Одна сріблинка з водопаду,
Але твоя я вірна дочка.
Для мене ти – це цілий світ,
Найкраща, рідна і єдина,
Святий Господній заповіт,
Моя чарівна Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685472
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.08.2016
Вартуєш, Матусю, найкращого слова,
А надто – в твої ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ !
За щастя твоє я нап’юся любові
Щоб ти позбулася розп’ять.
Немає таких ні на Заході й Сході,
Одна ти така – на весь світ,
Дивуються зорі твоїй красній вроді:
Накращий з усіх, самоцвіт.
На світ народилась уже в вишиванці,
Заквітчана в диво-вінку,
Світліша-ясніша ти сонечка вранці,
То ж як не любити таку?..
Нап’юся любові за щастя Вкраїни,
У Бога їй вимолю долю,
Довіку їй буть НЕЗАЛЕЖНІЙ, ЄДИНІЙ
І жить їй у МИРІ І ВОЛІ !
Вітаю усіх з Днем Незалежності нашої Батьківщини !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685470
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.08.2016
Кубки тюльпанів палають вогнями,
Погляд до них прикипів заворожено,
Вихідці горді із світу султанів
Їх конкурентів в саду насторожили.
Принци квіткові - на конкурс краси
Із гіацинтами, поряд з нарцисами
Вищі красоти на трон вознесли,
На терезах, навіть, врода з актрисами.
...Та особливі тепер є тюльпани,
Нового виду, а, може, і сорту...
Зрошені кров’ю святою бійцями,
Тих, із Донецького аеропорту.
Там, де бетону болючі руїни,
Докази смерті на кожному кроці,
В небо найкращі сини України
Сумно злетіли високо до сонця.
Тільки з весною палають тюльпани
Полум’ям з “градів” і полум'ям з “буків”,
Квітнуть болючою кров’ю із рани
Символом втрати і сиволом смутків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685271
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.08.2016
У нетривкі часи затишшя -
Чи вродить яблуня і вишня,
Чи вродить поле золоте? -
В окопі думається те.
Як там синок живе...без татка?
Самому, навіть... не тридцятка.
Чи підросла маленька доня,
А чи впізнає - біла скроня?
Як там матуся, як серденько?
Не спала ніч... встає раненько.
Чи, часом, батько не запив? -
Я ж коли... йшов, його просив.
Приходжу я коханій в сни
Із тої клятої війни?
Як там гніздечко – наша хата,
Чи вигляда вона солдата?
Там небо – поле волошкове,
Тут – гуркіт “ градів” чути знову.
Там сонце інше – промінь грає,
А тут...біда, усе палає.
Там б’є цілюще джерело,
А тут – водиці не було.
Там кожен був тобі так рад,
А тут – вбива так званий “брат".
Ми ж тут не ділим Україну,
Бороним рідну і єдину.
А скільки друзів...вже нема,
Яка ж безжальна ця війна!
Скоріше б – мир, до свого дому,
Не дай Бог, бути тут... нікому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685143
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.08.2016
Доля моя, ніби птаха,
Птаха – з одним крилом,
Доля моя, сіромаха,
В вічній борні зі злом.
Доля – нектар із ядом,
В чистій воді неспокій,
З вітром буває, з градом:
Не до лиця ясноокій.
Доля моя, замріяна,
Зіткана з смутків й чекання.
Скільки мені відміряла,
Зоре вечірньо-рання?
Доля моя - вишиванка
У веселкових відтінках,
Доле моя – забаганко,
Квітни в рядках і сторінках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2016
Як мало ми цінуємо себе,
Як мало ми цінуємо, хто поряд.
Лише тоді, коли вже ... відійде,
Як докір із портрета бачим погляд.
А й справді, в ньому – стільки теплоти,
Не знайдеш, навіть, в натовпі мільйоннім
І не згасає чаша доброти
В мелодіях неписаних симфоній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684948
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2016
Дуже мила акробатка,
В жовто-синьому вбранні,
Є на щічках біла латка.
Не летить в теплі краї.
Хоч і холодно їй взимку,
Все ж вона зимує в нас,
Знайде десь якусь зернинку
Ця красуня без прикрас.
Дуже сало полюбляє
У зимові холоди,
Вниз голівкою стрибає:
-Глянь, синичко, не впади!
А як сонце заясніє,
То веснянку заспіває,
Так чарівно вона вміє,
Що аж серце розквітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684816
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 20.08.2016
Простак горобець живе поряд з людьми,
Не дуже боїться горобчик зими,
Нікуди не думає він відлітати,
Тримається сірий завжди біля хати.
Не дуже охайний і трохи жебрак,
А ще лінькуватий невдаха-бідак.
То зловить комашку, то щось украде,
Таке ось життя сіромаха веде.
Образить синичку і ластівці шкодить,
Так ніби господар по двору він ходить.
І пісня у нього не дуже складна:
Цвірінь і цвірінь – і уже вся вона.
А ось у коханні він дуже постійний,
Тримає свій шлюб ця пташина незмінний.
Будує житло так не дуже охоче,
Не дуже старанний виходить цей зодчий.
Та користь з пернатого всеж-таки є:
Життя шкідникам горобець не дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684815
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 20.08.2016
Ліс лікує від хвороб
Добрий лікар гостродзьоб.
У нарядному убранні
З веселкових кольорів
Дятел дзьобом б’є із рання,
В наступ йде на шкідників.
В нього шапочка червона,
Ця ознака, мов корона.
Стука, стука санітар,
Нагостривши дзьоба трохи,
Він почне зі своїх чар,
Шкідникам додасть мороки.
Згоїть рани він в сосни
Ще із ранньої весни.
Враз подасть птахам сигнал:
Всіх дерев володар – він!
Вмілий професіонал,
Добрий лікар, заживін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683675
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 14.08.2016
Сорока живе в перелісках і в полі,
Відвідує парки частенько доволі,
А ще полюбляє бувати в садах
І участь приймає у різних дивах.
Кругом має вставить свої “п’ять копійок,“
Знаток вона сварок усіх, навіть, бійок,
Мистецтвом польоту вона володіє,
Знайти щось поїсти – це завжди уміє.
На вроду насправді вона – екзотична,
А ось поведінка якась - хаотична:
Буває нестерпна вона і зухвала,
Хоча інтелекту в сороки немало.
Руйнує ще гнізда співочих пташок,
В самої – не дуже такий голосок.
Ще любить до жаху всілякі блистюльки -
Від різних дзеркал – аж до срібної кульки.
Буває, що людям із нею морока,
Така хуліганка оця білобока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683674
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 14.08.2016
Пам'яті Устима Голоднюка /йому сьогодні
мало би виповнитися 19/ і усіх полеглих
на Майдані
Ви бачили плаче небо?
То плаче небесна сотня.
Їх правда та гола, самотня,
Зробіть щось, зробіть що-небудь.
Їм навіть в раю болить,
Цим янголам вже затісно,
Так виросло їхнє військо
( Усім так хотілось жить).
Упали в гарячу зиму,
Як падав кривавий сніг...
Історій спиняли біг -
За матір свою... єдину.
Вони ще на Землю прийдуть,
Вони ще разом воскреснуть
За цю недолюблену весну
Й убивць імена назовуть.
За Київ, за Крим і Донбас...
За вбитих, живих, нерожденних,
Відомих й усіх безіменних
Спитають небесні...Час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683257
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.08.2016
Роздвоєний хвостик, тонесенькі крила,
Красуня маленька до нас прилетіла,
Красиво літає, ще й як симпатично
Всі трюки виконує акробатичні.
Поближче горнеться вона до людини,
В гніздечку, мов чаша, - у хлів, до хатини.
Великими зграями сядуть на дроті,
Коли вже пора в тренувальні польоти.
Летить перелітниця в теплі краї,
Залишивши рідні сади і гаї,
Рятує людей від нестерпних комах,
Сама полюбляє поїсти невдах.
Самотність не терпить маленька пташина,
Де ластівка є, там – велика родина.
З землі Богом створена мила пташина
І є перед ним в неї добра “провина“.
Гвіздочки з розп’яття украла вона,
Була б у Ісуса ще рана одна.
Гніздечко не можна її руйнувати,
Якщо поселилась вона біля хати.
Нехай зазвучить її пісня барвиста
З мінливих тонів, що завершені свистом,
Щороку у неї – новенька хатинка,
З болотяних кульок будує пташинка.
Із міста бувають пташки і з села,
Особи поважні, такі ось - дива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683212
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 12.08.2016
Ти – ворожка, чи пророчиця?
Все комусь на вік куєш
І ку-ку далеко котиться
Як прогнози роздаєш.
Перешіптуються трави
І дерева гомонять,
А вітри позамовкали,
Тихо стали рахувать.
Двадцять, тридцять, може сто,
Дивина – ти неймовірна,
А сама – в чуже гніздо...
Ти – мов мачуха... Нерідна.
Що ж собі не наворожиш
Долю кращу ані ж є?
Без дітей по світу ходиш
І не знаєш де твоє.
Я тобі не довіряю:
Скільки є – усі мої,
Не рахуй мені, я знаю:
Довго буду на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683039
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 11.08.2016
Ніби лимончик із крильцями,
Бачила пташку таку,
Вкрилася листям-вітрильцями,
Тихо принишкла в садку.
Що ж за краса така, диво?
Пісню б почути її,
Тільки пташина грайливо
Десь заховалась в гіллі.
Хочу побачити вроду,
Тихо з кущів заглядаю,
Витвір чарівний природи
Хитро у схованки грає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683038
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 11.08.2016
Де веселка втамовує спрагу з Бужка,
Де тримає цю землю Господня рука,
Я вклоняюсь тобі, світанковий мій краю,
Де усі горизонти – освячений шлях,
Бо любові до тебе без міри я маю,
Водограєм іскришся у моїх думках.
Ми з тобою удвох маєм долю одну,
Грають наші серця на врочисту струну,
Де хвилюються руни в зеленому морі,
Зігріває нас ласкою сонце обох,
У бездонному небі купаються зорі -
В нас з тобою піввічний звучить діалог.
В нас з тобою любов незрадлива і чиста,
Я милуюсь талантом твоїм пейзажиста
І красоти твої п’ю як спраглий в пустелі,
Поспішаю до тебе, боюсь запізнитись,
І збираю твої різнобарв акварелі,
Мала щастя колись у тобі народитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681665
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.08.2016
Мила, поезіє, Ваша величносте,
Вам признаюся в любові,
Ви – моя справжняя надособистосте,
Сонце, поєднане в слові.
Істина ви- непорушна,
Голос гучний, ніжна мова,
Загадка, винахід людства,
Ви – всіх чеснот вища школа.
Творчість і роздуми й теми,
Ви – і гармонія й сила,
Ви – і скарби, і шедеври,
Завжди ви – юна і зріла.
Пам’ять, історія і ностальгія,
Ви – епіцентр душі,
Ви – неповторність: і скромна, і сміла,
Вічний двигун і любові рушій.
Ви – і прогрес, і минуле народу,
Мова – і квітів, і трав, і вітрів,
Вищого світу ви винагорода,
Ви – батьківщина симфонії слів.
Ви – і молитва, і сповідь,
Щира розмова з собою,
Ви – і пророк, і надія, і совість,
Будете завжди для мене святою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681663
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.08.2016
Упало літо вишиванкою
В сади, у ліс, в поля, на луки.
І зазвучало скрізь співанкою
Наввипередки – перегуки.
Маленький зяблик наспівався,
Про весну сповістив давно,
Маестро-соловейко взявся
Озвучить лісове кіно.
Симфонію чарівних звуків,
Налаштувавши інструмент,
Дрозди взялись до перегуків:
Який чарівний цей момент!
А персональний спів синиці,
Із гамою її октав.
Укупі хтось, хтось наодинці
В кущах виконує вокал.
Чарівне літо серед лісу,
Тут – справжня казка, дім чудес,
Цю оксамитову кулісу
Відкриє ліс як ти прийдеш.
Відкриє ліс поетам браму,
Усім митцям тут просто – рай.
Таку побачиш панораму...
Обов’язково завітай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680979
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.07.2016