Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анатолій В.: Як уявити, що я тебе зовсім не знав?! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зоя Журавка, 12.10.2015 - 21:24
Хочеться бігти, світ- заочі, хто зна куди!Мабуть, в минуле... чи зразу в майбутнє, оте, що без тебе! Як мені знову омріяний спокій знайти?! Оля Вашека, 12.10.2015 - 10:07
Хочеться бігти, світ- заочі, хто зна куди!Мабуть, в минуле... чи зразу в майбутнє, оте, що без тебе! Як мені знову омріяний спокій знайти?! Скажи мені, Сонце!.. Тиша... Палає пожежею небо. Nino27, 25.09.2015 - 00:15
"Лишились біль і сльози,все дарма.Я навіть зустрічі не памятаю. Покрила все якась страшна пітьма. Мене забрала...Звідти не вертаю". І так хотілось би омріяного спокою.Але ніколи не буває так як просимо.Чому????????????? Так і живемо .Чудова правда Анатолію!!! Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть коли приходить чорна смуга в життя, завжди залишається хоч маленький промінчик сонця, тримайтеся за нього, і він виведе Вас до світла!
ТАИСИЯ, 13.09.2015 - 17:29
"Покоя нет израненной душе"...Поэты тоже писали об этом: "Тянет ко дну боль и грусть - прежних ошибок груз"... Ситуация сложная...но не безнадёжная! А стих тревожит и волнует... majra, 13.09.2015 - 00:50
Морок розвіється і вихід знайдетья!.. Завжди є світло в кінці тунелю! якщо не стояти на місці. а рухатися вперед!
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хочеш чи ні, а рухатися прийдеться...( життя в спину підпиха .)
Поцілована Сонцем, 12.09.2015 - 15:06
Не бачити тебе-безликі дні.Так порожньо.А все ж,потрібно жити.Носити спогад в серця глибині,надіятися,вірити,любити.(експромт)Близьке...
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І кожен день ховати в серці сум,І намагатися не думати про тебе... Щоб не втонути серед чорних дум За журавлями полетів би в вирій, в небо... гостя, 12.09.2015 - 14:09
вічне питання для тих,хто впустив когось у своє серце... згадалося десь прочитане "приручая,мы приручаемся больше,чем приручаем"
|
|
|