Ніна Незламна: Чудово!
Йду у рай літа- літечко наче у храм
Щоб напитись із джерела водиці
Красу я літечка возношу небесам
Черпаю з джерел воду із криниці
Ніна Незламна: Цікава зустріч і розмови! У кого який апетит, та не надасть кожному шкоди той хліб святий — що в хлібниці лежить.Його відчути смак, сили придасть завжди!
Ніна Незламна: Душевна журлива лірика! Душа й серце пам\'ятає — зворушливо
Квіти осені червоні,
Дарував колись.
Зараз квітнуть у вазоні...
Де ж ти? Відгукнись...
Ніна Незламна: Сильний вірш! Якби ж то правди булобільше на світі, тодіб не плакали матері й не гинули на війнах діти... На жаль, зі злом надто важко боротись, коли навколо зрада, жадібність і заздрість. Дякую!
Ніна Незламна: Чудова поезія! До заходу сонця обличчям тулилась,
Глибоко вдихала пах літніх трав.
Мов пташка, душа щебетала, молилась,
І промінь останній в уста цілував.
Ніна Незламна: Так нас втішають осінні дні... з городу несемо натхнення, злегка повіяв суховій, нам не завада, треба поспішати! Під сяйвом місяця — вірші писати!Душа поета все повина встигати! Удачі і натхнення Вам!