Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 6
Пошук

Перевірка розміру




Загул Дмитро

Прочитаний : 381


Творчість | Біографія | Критика

МАЙБУТНЄ

Тобі,  надіє  трудящого  люду,
До  ніг  падуть  турботні  наші  будні;
І  з  голоду,  з  безладдя,  з  цього  бруду  -
Простуєм  шлях  у  мрійливе  майбутнє.
Бо  ця  доба,  що  з  нами  настає,
Цей  рік  і  місяць,  день  і  ця  година  -
Співають  нам  про  владарство  твоє,
Що  тільки  ти  -  надія  їх  єдина.

Батьки  вмирають,  родяться  сини.
Ростуть  вони  і  прийдуть  на  готове.
Чи  не  для  них  настужувались  ми?
Чи  не  для  них  пролляли  стільки  крові?
І  заснемо,  як  листя  восени,
Одійдемо,  як  ті  хмарки  на  небі...
Про  тебе  снили  дивовижні  сни,
До  тебе  прагли,  гинули  за  тебе.

І  селянин  із  плугом  у  руках,
Що  борознами  ці  поля  мережить,  -
І  той  літун,  що,  мов  той  птах,
За  ворогом  з  далекогляду  стежить,  -
І  робітник,  що  глиби  скелі  коле,
І  військовий,  що  спокій  береже,  -
З  них  кожний  творить,  кожний  молить:
Приходь  уже!  Приходь  уже!

Чи  ж  не  для  тебе  родяться  співці,
Що  в  холоді  убогої  кімнати
Збирають  вирази  та  образи  багаті,
Виносять  їх  на  площі  й  вулиці?..
Вони,  -  самітні  все  своє  життя,  -
Виховують,  захоплюють  борця,
Бо  ритмом  днів  твоїх  зворушують  серця.
Тобі  ж  і  я  оддав  свої  чуття.

І  маляри  малюють  без  кінця  -
Картини,  краєвиди  та  портрети,
А  потім  з  рук  голодного  митця
Оті  ескізи,  радісні  сюжети
Так  ваблять  і  милують  очі,
Бо  це  про  тебе  наші  сни  пророчі,
Ти  зміст  пісень,  картин  і  всіх  поем,  -
Основа  всіх  різноманітних  тем.

Дивлюсь  на  фільму  в  кілька  тисяч  метрів,
На  Гіггінса,  Некрополь  чи  на  Газ,  -
Мене  виводить  із  сучасних  нетрів
Чиясь  рука  у  той  майбутній  час,
Де  буде  світло,  радісно,  прозоро,
Де  буде  серцю  і  рукам  просторо
І  легко  так  для  працьовитих  мас...
Вже  близько  він,  отой  веселий  час!

Як  віоліна  чи  п'яніно  дзвонить,
Мов  з  леготом  у  березні  фіалка,  -
А  балерина  голову  наклонить
Чутливим  жестом,  мов  сумна  весталка,  -
Про  тебе  марю,  марю  ніч  і  день.
Майбутнє,  ти  мотив  моїх  пісень,
До  тебе  ритм  і  кожна  рима  кличе  -
Й  вони  твої  надійні  будівниці.

Тобі  складаю  цю  весільну  оду,
Майбутня  втіхо  змучених  сердець,
З  мільйонами  розкутого  народу
До  тебе  потом  молиться  й  співець:
Приходь  уже,  надіє  цього  люду!
Зроби  вже  раз  минулому  кінець!
Тобі  одній  співати  буду,
Тобі  сплету  останній  свій  вінець.

1923. ІЗ ЗБІРКИ "НАШ ДЕНЬ", ЖОВТНЕВИЙ ВИХОР

Нові твори