Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 20
Пошук

Перевірка розміру




Липа Юрій

Прочитаний : 1058


Творчість | Біографія | Критика

"Любов — то завжди є нещастя. То — мала річ..."

Любов  —  то  завжди  є  нещастя.  То  —  мала  річ.
Як  блиск  оголення,  як  пісенька  в  забаві,
Як  лінія  двох  тіл,  що  в’януть  і  брунькують,
Як  крики  похотей,  перекупок  на  ринку,
Що  простягають  м’яса  м’які  і  криваві.

Любов  —  то  завжди  є  нещастя.  Ось  коханець
Без  слави  й  без  відваги,  в  плачу  й  викривлянню
І  день,  і  ніч  біжить  від  псів  оскаженілих,
І  день,  і  ніч  в  утечі.  А  ті  пси  —  то  з  нього.

Любов  —  нещастя  завжди.  Ось  дівоча  мрія,
Дівоча  віра  в  рід  свій  і  у  вищість  світла
Задушена  нежданно,  як  княжна  —  постеллю,
Знівечена  навік  жагою,  що  нужденна.

Любов  —  нещастя  і  мала  річ.  Та  буває  раз,
Лиш  раз  ударить  дзвін  (мов  з-під  води  ті  звуки),
І  все  дрижить  тоді  в  тобі,  і  все  є  чисте,
І  все  пливе  в  тобі,  мов  дуже  тихий  гимн.

І  бачиш  сам  себе,  як  спішно  утікають,
Мов  біси  злякані,  і  похоті,  і  страхи.
А  потім  —  як  огонь.  З  огню  ж  пливе  земля,
Наново  створена,  а  в  ній  лиш  —  Вічна  Пристрасть.

Нові твори