Прочитаний :  209
|
Творчість |
Біографія |
Критика
БАРДИ ПРИСТРАСТИ
Барди пристрасти й окрас
На землі живуть між нас.
Чи ж провадять лет легкий
Їхні в небі двійники?
Так, захмарну знають путь,
Із сонцями річ ведуть,
Із дзюрчанням водограїв,
Щепотінням розмаїв,
Чи з коронами садів -
Між лугами, де в траві
Фавни бродять лісові,
Де стокротки гарно пахнуть,
Вінчики цвітіння прагнуть;
Незрівнянний пахіт рож
Викликає любий дрож;
Там співучий соловей
Розливає між алей
Мелодійне джерело;
Не грозить складне число;
Там назавжди труд і сон
Ворожба взяла в полон.
Так у небі й на землі
Бардів душі немалі
Спів лишають за собою.
Тільки з мудрістю якою
Добиратися до них,
Завжди радісних, співних?
Душі бардів знають путь,
З нами, смертними, живуть;
Наші радощі й журбу,
Наші добрості й злобу,
Нашу славу, сором, гнів
Перетоплюють у спів.
Завжди здалеку, вони
Вчать нас жити без вини.
Барди пристрасти й окрас
На землі живуть між нас!
І провадять лет легкий
Їхні в небі двійники.
1818 (50-ті роки)
|
|
