Прочитаний :  176
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ЖИВІ СМОЛОСКИПИ
Муза до мене прийшла на світанні -
В час, коли гаснули зорі останні.
Руку мені на рамено поклала
І прорекла: "Наче в муках Тантала,
Твориш ти й твориш, вигадливий сину, -
Все про князів, козаків, батьківщину.
Знаю, що трудишся кожної ночі,
Красні слова, променисто-пророчі,
Мовби зубилом, карбуєш гранчасто,
Жаром надхнення випалюєш часто.
Славиш ти волю, події минулі,
Меч харапужний і панцир, і кулі.
Знаю, тебе завойовницька Спарта
В лави гоплітів просила б за барда.
Годі про давнє! Конає сучасне.
Бою вогонь то спахає, то гасне.
Що ж ти, герольде правдивої правди?
Може, просодії ще не добрав ти?
Чуєш? Волають заковані в диби.
Але й палають живі смолоскипи:
Право боронять і мову боронять,
Гнівно руйнівну неправду полонять.
Де ж твоя участь, гучний правдоносче?
Що в цьому світі для тебе дорожче -
Звага свободи чи леза відчаю?
Чуєш? На битву!"
Я вже вирушаю!
1981
|
|
