Прочитаний :  236
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Скачуть дикі вершники на мишастих конях..."
Скачуть дикі вершники на мишастих конях,
Крають вітер вусами, чорними, тонкими.
Стогне під копитами низове Придоння,
Скачуть, скачуть вершники луками лункими.
Пнуться косі вилиці, погляди вирласто
Крешуть блискавицями на безмежні доли.
На чубах скуйовджених вороної масти
Клобуки напружено вигинають поли.
Гей, степи розложисті, глибшайте балками,
Покривайте зморених, що біду зустріли!
Вершники пожадливо бавляться жінками,
На летючих яструбів запускають стріли.
Яструб рине каменем. Гине жінка з болю.
Мучиться порубаний: "Хай скоріш помер би".
Над садами жалібно клоняться тополі,
Низько-низько хиляться над ставками верби.
|
|
