Прочитаний :  1069
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Я часто думаю про зорі"
Я часто думаю про зорі,
Та про людей частіше думаю.
Дивлюся часто я угору,
Але частіш літаю думою —
Не до зірок,
А до очей
(Дивитись зблизька в них дано мені).
Я поринаю ще і ще
У карі і у сині промені.
І в ті примружені світи
Усе життя своє ходитиму!
На їх планети доброти
З материками невідкритими.
В моря тривог, де береги
Слізьми солоними затоплені,
В сонця пекучої снаги,
Що синім полум'ям охоплені.
У їх допитливість німу,
І в теплоту без меж, неміряну...
Бо найсильніший той, кому
Галактики очей довірились.
Кому довірили вони
Свій зміст, свої багатобарвності,
І веселкові буйні сни,
й думок стрімких огненні парості.
І той лиш встоїть проти зла,
Проти громів несправедливості,
Хто із очей напивсь тепла
І їх вселюдської сміливості.
Й висот найвищих досягне
Над бурями, над злими тінями
Лиш той, хто має те земне
Очей всесильнеє тяжіння.
|
|
