Прочитаний :  215
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Передчуття гіркі, розбурхані тривоги..."
Передчуття гіркі, розбурхані тривоги
За мною тінню бродять день у день.
Весна до мене шле свої перестороги –
Який безрадний світ навкруг лишень!
Він тоне у брехні він тоне у розпусті..
Сади, що нам садили, не цвітуть.
Все менше діточок знаходимо в капусті,
А цвинтар, немов гриби, ростуть.
Ми - наче жебраки, що скиглять поодинці.,
Невже козацький дух наш гордий вкляк?
Нащадки русичів, нещасні українці
Чи знайдемо загублений свій шлях?
І де пророк, що поведе в краї незнанні,
Відкриє рай, омріяні світи?
Ми тільки й тішимось в безплідному чеканні...
Прости нас грішних, Господи, прости!
|
|
