Прочитаний :  223
|
Творчість |
Біографія |
Критика
7. З'ява сьома: «Інтермедія з князем Ігорем»
Ігор, витязь той слов'янський,
зараз рушить до походу;
Ярославна проводжає
і наказує по ходу:
щоб тримався він статечно,
говорив поменш...
пізніше
вдячний двору сивий віршник
все, що треба, там допише.
Щоб не трясся, адже, врешті,
сам господь йому—недаром!—
(мов підігруючи в драмі)
сонце затінив сандалом...
Зразу конкурс огласили:
хто ловкіш це все проверне,—
і русини, скурві сИни,
тут як тут — аж свищуть пера.
Юродивий лиш ридає:
раз — легенько, раз — надривно:
— Князь іде по славу в «Слові»,
а до чого тут дружина?
Але князь — несхитний. Дзуськи!
— Цить! — обірванці й поети!
...вже дружині земля руська
над шоломами на метр.
11 березня 1985
|
|
