Прочитаний :  241
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Струмки починають море..."
Струмки починають море.
З жджерел виникають озерця.
Початок завжди прозорий
І непомітний, як серце
Здорової людини.
Чи знає мала краплина,
Чи знає в ній кожний атом,
Як їй крутити турбіни,
Як на собі здіймати
Великі пароплави?
Краплина не дума про славу,
коли набирається сили,
Щоб стати не просто ставом,
А Єнісеєм і Нілом.
Не дума вона про кар’єру,
Коли вирушає в дорогу -
Здіймається в стратосферу
І падає на пороги...
Не думає: «Бути як же,
Якщо загублюсь в туманах?..»
Їй просто не можна інакше,
Бо йнакше не стане
Всесвітнього океану.
Інакше - річок не стане.
Інакше - морів не стане.
А хто ж тоді рухати стане
Великі турбіни?..
Я звикну,
Я неодмінно звикну
Вимірювать право краплини
Обов’язком океану!
|
|
