Прочитаний :  330
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Я ревнував тебе, як сон..."
Я ревнував тебе, як сон,
Що ніч свою до дня ревнує.
Як пізно я збагнув закон:
Сну для любові не існує.
Я ревнував тебе, я дим
Ревнує до вогню ялину,
І я забув, забув об тім,
Що без вогня немає диму.
А ти казала: «Це пусте...
Нехай тебе це не займає».
Я ж ревнував тебе й за те,
Що в тебе ревнощів немає.
Коли ж ти говорила знов,
Що є в мені жіноча хитрість,
То ревнував я, як любов
До випадку ревнує пристрасть.
Я ревнував тебе...
Якщо ж
В житті траплялись миті теплі,
Я ревнував тебе, як дощ
До врожаю ревнує землю.
Я ревнував тебе, як сніг
Лише до сліду - перехожу.
Я ревнував тебе, як зміг...
І більше ревнувать не можу.
|
|
