Прочитаний :  1106
|
Творчість |
Біографія |
Критика
СКІФСЬКА КОЛИСКОВА
Колесо котить себе.
В голосі колеса сухо.
Степ даленіє в рябе,
Дихає спеченим духом.
Дим засина з колоском,
Сплять жеребці і кобили,
Спить у траві молоко,
Дихає баба з могили.
Гиля, моє скіфеня,
Гиля на вичинку шкіри.
Гиля в сідло на коня -
Меч свої зуби ошкірив.
Бринзою пахне роса,
В меду злипаються очі.
Бог прокотив небеса
Темною хмарою з ночі.
Колесо котить себе,
Голос у колеса довгий.
Соб, ти гаття, та цабе...
Вовк одягається голий...
Гиля на сон, на спання,
Бавитись нічого сміхом.
З ранку, моє скіфеня,
Станеш до вечора скіфом.
І пролетиш на орлі
Кров і літа, що зрябілі...
З бабою в очі твої
Буду дивитись з могили.
1970
|
|
