| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
|
Іващенко Віталій :: Критика
Творчість |
Біографія
|
Критика
| "Любов — це грiх!" Менi вiд того сумно |
| "Скажи, красуне, поки ми удвох..." |
| Iснують рiзнi рiвнi iнтелекту |
| Є люди – мов отруйнi змiї |
| Є сфера iнтелекту i краси |
| Є фiлософiя бажань |
| А, може, так i треба жити |
| Від ревнощів стільки трагічних історій... |
| Вгамуйсь! Не рвись у першi, будеш битим! |
| Вже годi проклинати рабську кров |
| Вождi до щастя строєм нас вели |
| Для багатьох людей мета життя |
| Душi потрiбнi перемiни! |
| З роками клопотiв неволя |
| Зiрвись в кохання! Свiт не зникне |
| Закон iснує, мабуть, недарма |
| Зернятка |
| Зневiра, втома, хмура днина |
| Зустрiчаю я красуню |
| Коли бажань iнтимних пошуки |
| Коли моя натруджена рука |
| Кохання день! |
| Красива на любовнiм ложi! |
| Люблю я пристрастей високе небо |
| Любов – це безкiнечний шлях пiзнання! |
| Любов розбита вщент. Як жити далi? |
| Мiй друже, не плач вiд вагань i розлук! |
| Мені щемить на серці — мчать літа |
| Ми в світ прийшли, щоб взнати, хто ми є |
| Ми, українцi, дивнi люди |
| Мої долонi, наче двi iстоти |
| Мужчина - Дон Жуан у будь-якому віці |
| Нi, я не вiрю, що любов – муляж! |
| Нiчого не буває просто так |
| Нічого не буває просто так |
| На жаль, цю iстину не кожен знає |
| На що ми витрачаєм нерви? |
| Найвища мудрiсть – усмiхатись зранку! |
| Напевно, це найкраще вiдчуття |
| Не жди доплат за праведнi труди |
| Не знав, що так з рокам змiняться |
| Не падай в розпач, що душа самотня! |
| Не поспiшай дожити до зарплати! |
| Не стомиться душа радiти |
| Не увертюра це в любовнiм дiйствi |
| Немає гіршої образи... |
| О Господи, почуй мої слова! |
| От би навчитись вимикати |
| Перо письменник не облишить |
| Питання є не зовсiм риторичне |
| Поезiї душа завжди вiдкрита |
| Поезія - не прапор і не жест |
| Показувати можна тільки зрячим |
| Про мову точаться розмови |
| Прокинувся. Хвороб немає! |
| Скажи, красуне, поки ми удвох |
| Спитаймо себе – хто є ми? |
| Страждав мiй друг |
| Так хочеться чомусь пiсень спiвати! |
| Тебе не любить? Ну то й що? |
| Тебе я хочу бачити щодня! |
| Терпiли ми наруги рiзнi |
| Ти не дивуйся, що чомусь |
| Ти подивився на красу дiвочу |
| Три насолоди маю вiд кохання |
| У кожного в життi своя пора |
| У кожного свiй власний смак |
| Українці в Росії живуть |
| Усе про владу знають у народi |
| Чому гаряче й пристрасне бажання |
| Чому любов несе розчарування |
| Чому тебе не любить влада – знаю |
| Чомусь так мало виражені в слові |
| Що до здоров’я, знаємо рецепти! |
| Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? |
| Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? |
| Я в юностi так про кохання мрiяв! |
| Я знаю, як кохання зберегти |
| Я розмовляти починав російською |
| Я розмовляти починав російською |
| Я хочу, щоб у морi слiз |
| Як влада прикраша чоловiкiв! |
| Як всi бiжать, так тяжко зупинитись! |
| Як зрадили тебе, образа душить |
| Як наколотишся за день |
| Як пригощають, їж i дякуй чемно |
| Якщо вже нам не проминути втрати |
| Якщо не любить – туга, бiль i гнiв! |
| Якщо тебе засмучує мій вік |
| Якщо ти хочеш Душу зберегти |
| Якщо у тебе є який талант |
|
|
|
|
|
