Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Щурат Василь :: Біографія

logo
Щурат Василь  :: Біографія
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 8
Пошук

Перевірка розміру




Щурат Василь



 

Щурат Василь :: Біографія

Творчість | Біографія | Критика

Український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Родом із села Вислобоки на Львівщині. Студії зі слов'янської філології завершив у 1895 році у Львівському і Віденському (докторат у В. Яґіча) університетах, педагогічний іспит склав у Чернівецькому університеті у 1898 році. 1898 — 1934 учителював, спочатку в державних гімназіях Перемишля, Бродів і (з 1907) Львова. 1921 не присягнув на вірність польській державі й став директором приватної жіночої гімназії СС. Василіянок у Львові (1921 — 34). 1914 Щурат був обраний дійсним членом НТШ і 1915 — 23 був його головою, брав активну участь у боротьбі за український університет, а після неуспіху став ініціатором і першим ректором Львівського таємного університету (1921 — 23). 1930 у зв'язку з процесом СВУ й подальшими репресіями в Україні, зрікся звання дійсного члену ВУАН, яким його було наділено 1929 (відновлений 1939 р.). Останні pоки життя працював директором Львівської Бібліотеки АН УРСР і професором Львівського Університету. Помер у Львові. У літературне, наукове, громадське й публіцистичне життя Львова і Відня Щурата впровадив І. Франко, під впливом якого він залишився до 1896р. Щурат виступав в австрійській, польській, чеській і західно-українській пресі зі статтями, поетичними перекладами й оригінальними віршами, був співредактором газети «Буковина» в Чернівцях, редактором журналів «Молода Муза» (1906), «Світ» і тижневика «Неділя» (1912). З політичними статтями виступав на сторінках «Діла». Літературознавча праця Щурата тематично різноманітна: від староукраїнської літератури («Слово Данила Заточника», 1896), до літератури 19 ст., зокрема праці про Т. Шевченка, М. Шашкевича, П, Куліша, І. Котляревського, Ю. Федьковича, І. Франка, В. Самійленка, Г. Квітку-Основ'яненка та ін. («Літ. начерки», 1913). Збірка поезій "Lux in tenebris" (1895), «Мої листи» (1898), «Раз до мене молодість прийшла», «На трембіті» (1904), «Іст. пісні» (1907), «Вибір пісень» (1909), поема «В суздальській тюрмі» (1916). 1900 і 1905 Щурат видав віршований молитовник «Із глибини воззвах» і 1902 поему «Зарваниця», що були зразком української релігійної поезії. Крім того, Щурат багато перекладав: з стародавніх поетів (Горацій), франц. («Пісня про Роланда»), нім. (Гайне, Ґете), поль. (А. Міцкевіч, Ю. Словацький, М. Конопніцька, А. Асник, Я. Каспровіч, К. Тетмаер), рос., білор. та ін. Багато уваги Щурат присвятив питанням українсько-польських відносин, зокрема літ. (студія «Шевченко і поляки», 1917; «Основи Шевченкових зв'язків з поляками», 1917; «Коліївщина в поль. літературі до 1841», 1910). Праці Щурата друкувалися переважно у ЗНТШ. Посмертні видання творів: «Поезії» (Л. 1957 і 1962), «Вибрані праці з іст. літератури» (К. 1963). Щуратові належить найкращий до 1914 віршовий переклад «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою (1907).



Нові твори