Зріє в надрах землі теплота,
Зріють паростки бурі у небі,
А між ними роса золота -
Визріває кохання до Тебе…
Зріє щастя отут у траві
І мені вже нічого не треба,
Бо у збуреній травнем крові
Визріває кохання до Тебе…
У губах твоїх зріє нектар
Як в черешнях, що дивляться в небо,
А в мені , як Всевишнього дар
Визріває кохання до Тебе…
