| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
Дерево конфабуляцій
|
Живу в тобі вчорашнім сьогоденням
І, просинаючись, кричу твоє ім’я.
Пливу у течіях розбіжностей щодня.
Я відчиняю очі і вдихаю тишу:
Їдкий, пронизливий туман
Затьмарює потік моїх бажань.
Згубила шлях. Не знаю чи й було…
Можливо, просто спомином згадала
Твоє ціловане чоло.
На роздоріжжі променів стою.
Дивлюсь коханому у очі -
Йому я правди не скажу…
З душі коріння проростає в землю -
Із кожного росте інакший цвіт.
В конфабуляціях згорають очі.
Я божевільна. Нежива. Змарніла.
У лабіринтах з павутиння ніч
Мене до себе в пастку заманила.
Згоріли кроки завтрашнього дня.
Не зможу жодного тепер ступити.
Свободи обірвалося життя.
Моє ім’я відлуння не сприймає.
І моє тіло Сонце не бере.
Посередині кола догоряю.
Твоя любов не вернеться уже.
© Ольга Баландюх, 24.09.16
ID:
725452
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.03.2017 12:02:35
© дата внесення змiн: 25.08.2020 10:18:16
автор: Ольга Баландюх
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
