Звично запалю ввечері свічу,поставлю її знов на підвіконня,ніколи не засмучує безсоння,думками десь далеко полечу! Перетворився в зіркового шукача,переливаються тіла небесні,на самоті думки,принаймі чесні,згорає,тихо плавиться свіча! Помріяв наодинці досхочу,на морі побував у міжсезоння,тож коли знову з»явиться безсоння,звично запалю я свою свічу…
