В космічних сарафанах,
У грі пластичних брів
Помічене на сріблі
Ще тамувало гнів.
Світило сяйвом срібла,
Мов місяць наяву,
Мов зважене на лібрах
Повз стежку лісову.
Таємне, цілковите
Не сміло відчинить,
Мов сива павутина,
Бажало говорить.
Скажи-но, тінь фіалу*,
Нудніший взимку бал,
Де за дверима людства
Повалений Баал**,
Що знову проростає,
Як час не оберни,
У краплях водограю,
У пролісках весни?
