вода зібралась на пні у коло
підтоплені хмари в її вітринах
позують до ока
пасують до синяви
коли шукати контури вітру
по вигинах хмар
можна краще збагнути
багатовимірність
яка оголює приховану правду:
ми рухаємось не між молотом і коваделком
а між молотом і коваделком і нічим
між сціллою і харібдою і нічим
між любов’ю і ненавистю і нічим
перша глибока вдячність
так часто зростає в серці
останньою милістю
мов дощова вода
на днищі сухого зрубу
02.05.26