Тихо шепче гай пожовклим листям,
Осінь у садочку догоря,
Небеса з печаллю обнялися,
Зблідла в їхніх обіймах зоря.
І пташина пісня, стоголоса,
Заніміла в лісі, у полях,
Зажурились трави в срібнороссі,
Зачорніла зорана земля.
Опустили верби довгі коси,
Напилися темної води,
Пізню осінь милостиво просять:
«З холодом-морозами зажди!»
30.09.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
