Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Гончар: Робота не вовк… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Михайло Гончар відповів на коментар О. Хвечір., 02.03.2025 - 22:31
Дуже дякую і вибач,бо тільки-но побачив цей відгук. Н-А-Д-І-Я, 07.08.2018 - 21:24
Дякую вам за сьогоднішню слушну підказку! Михайло Гончар відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 07.08.2018 - 21:41
От і славно, і я радий. Будемо ходити в гості... Кадет, 29.07.2018 - 12:20
Михайло Гончар відповів на коментар Кадет, 29.07.2018 - 23:27
Когда ветер с дождём за окном -Хорошо сочиняются письма(песни, вірші) Спасибо, Юра. Анатолійович, 25.07.2018 - 08:19
Михайло Гончар відповів на коментар Анатолійович, 25.07.2018 - 09:31
Ех, дядьку, і чому ти не мій сусід?..Відремонтував би мені дві гармоні і два баяна...за могорич. Анатолійович відповів на коментар Михайло Гончар, 25.07.2018 - 10:28
В Житомирі мій друг професійно ремонтує баяни і гармонії, везуть до нього і шлють поштою з усієї України. Можу дати телефон. Бере за роботу дуже помірно. Михайло Гончар відповів на коментар Анатолійович, 26.07.2018 - 11:04
Дякую, Сергію, но хлопотно дюже. А, може ще надумаю... Світлана Моренець, 25.07.2018 - 07:41
Розумію Вас на всі 100, бо зачепили і мою болючу мозолю, п. Михайле. Змістовно, гарно, ще й з легкою іронією. Єдина "блоха", яку варто ліквідувати – "Працюють душі і інкстинти". Три "і" підряд – многоватєнько. Михайло Гончар відповів на коментар Світлана Моренець, 25.07.2018 - 09:21
"Блоху"ліквідував. ЮНата, 25.07.2018 - 00:16
рукам неначе й помагає... Але не трапилось чудес - не було часу і немає... Мудро! Михайло Гончар відповів на коментар ЮНата, 26.07.2018 - 10:59
Дуже дякую, ЮНато. Чудовий експромт! Дійсно, прогрес, неначе помагає, та часу всеодно немає... Владимир Зозуля, 24.07.2018 - 21:25
пусть Бог помогает и в работе и в творчестве! Михайло Гончар відповів на коментар Владимир Зозуля, 24.07.2018 - 23:58
Большое спасибо, Владимир. Лестно это услышать от мастера слова. ТАИСИЯ, 24.07.2018 - 16:28
Эврика! Теперь мы знаем! Это парень- подходящий! Он - работящий! Зря на диване не сидит... В лес от жены не убежит! Чудесно пишет он стихи! Но очень жаль...что только две руки... Для женщин важно, чтобы не только воспевали её в стихах... Но и носили б на руках!!! Михайло Гончар відповів на коментар ТАИСИЯ, 26.07.2018 - 16:24
Чуть под шафэ на кураже, Отбросив рифму "Фаберже", Читая Ваши месидже, Мне показалось без усилий, Что Вы с младенчества уже Стихами говорили. Нет, не "похвал ненужный хор - Судьбы свершился приговор". Спасибо Вам, Таисия, Я рад, бонжур, брависсимо! ТАИСИЯ відповів на коментар Михайло Гончар, 27.07.2018 - 07:09
Я не могу оставить без внимания...Сей СПИЧ на Лермонтовский манер... Поистине, меня Вы удивили! С улыбкою воспринимаю Ваш поэтический шедевр! Михайло Гончар відповів на коментар ТАИСИЯ, 27.07.2018 - 20:07
Как птички радостно поют, Что не пропал мой скорбный труд. В душе любовь и вдохновенье - Готов над волнами парить... Я рад без преувеличенья, Что хоть одному творенью Сумел я радость подарить! Дмитро Кiбич, 24.07.2018 - 11:47
Гарний вiрш, Михайле. Ну, хiба що у 38 рядку - все-таки тут правильнiше буде "пiдвiсив", а не "пiдвiшав". Це, якби було, що "сонце пiдвiшене, мов лiхтар", то тодi саме так. А у даному випадку - "пiдвiсив": Пiдвiсив, мов лiхтар в безоднi? Михайло Гончар відповів на коментар Дмитро Кiбич, 24.07.2018 - 23:50
"І знову в небі невідомий біс Підвісив сонце на прозорих тросах. (В.Симоненко) Дякую, друже, за підказку. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||