Б'є сонця дзвін об неба вись:
Пора вставати! Пробудись!
І б'ється серце дзвоном в грудь:
Будь-будь! Будь-будь! Будь-будь! Будь-будь!
Проснувся, вмився – і живи
Межи дерев, людей, трави.
Послухай, впавши до колін:
У кожнім серці - власний дзвін.
Всім дзвонам світу вдар уклін,
Покіль не б'є по тобі дзвін.
Та слухай серця дзвони в грудь:
Будь-будь! Будь-будь! Будь-будь! Будь!..
