В мішках холопи і князі,
Та нам туди вже зась,
У безсоромному стезі
Доба не задалась!
Кіз бунтівних дванадцять пар,
Як часу парадокс,
Обійми рук рамен і ніг,
Залученість і кокс…
Та диригенти білих амбр
Вже майже вік німі.
Із Авіценною не нам
Шукати шлях Хомі!
Не має ж іншого … хоч вздовж
Хмарин із Неба ллє
Хіба того, що суне повз
Допоки не згниє…
