Ви сієте знання, мов сонце світло щире,
Даруєте серцям тепло без меж.
Ваш кожен погляд —це натхнення, спокій, віра,
Що світлом осяває тисяч стеж*.
Для нас ви — мудрості скарбниця невичерпна,
І слово ваше — ніжний тихий дзвін.
В нім сила є, і воля, доброта безмежна,
Що відкриває юним шлях один.
Нехай же доля щедро вас усіх вітає,
Дарує щастя, злагоду, любов.
Нехай завжди серця дитячі прославляють
Ваш труд святий, щоденно, знов і знов!
Бо ви — як промінь, що в тумані ясно світить,
Як той маяк на хвилях бурних днів.
Хай рясно Бог благословить вас і освітить
Шлях радості, добра і світлих снів.
Нехай любов і вдячність у серцях палає,
Хай кожен день приносить щастя мить.
Ви — вчитель той, що душу й серце відкриває
І вчить людину в цьому світі жить.
* СТЕЖА, і, ж., рідко. Те саме, що стежка.
(СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.)
05.10.2025
Гарно 
