| Сторінки (16/1589): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Ой ці літні ранки... пахнуть споришами,
мальвами розкішними, рясними дощами.
Травами - покосами...
ще й світяться росами.
Ой ці літні ранки, наповнені думами,
прикрашені поміж хмар веселками - дугами.
Обігріті радістю, світять у віконце,
бо ж золотить їх щодня ясне - ясне сонце.
Наповнені щебетом оті ранки чисті,
нотками розсиплються у рясному листі.
А ховаються вони за нашою хатою,
пахнуть там вони щавлем, чебрецем і м'ятою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667437
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.05.2016
Біля двору, біля двору калинонька гнеться.
Біля неї, біля неї ластівочка в' ється.
Скажи мені, калинонько, чом до землі гнешся?
Скажи мені, ластівочко, чом так низько в' єшся?
Мене, пишну калиноньку, вітер нагинає.
А я, мала ластівочка, гніздечко шукаю.
Тепер знаю, калинонько, чом до землі гнешся.
Знаю, моя ластівочко, чом так низько в'єшся.
Утіш мене, калинонько, тугу зніми з серця.
Десь поїхав мій миленький, а коли вернеться?
Якщо з іншою він в парі - ще нижче схилися.
А ти, мала ластівочко, іще нижче вийся.
Біля двору калинонька у цвіту вся, пишна.
А я свого миленького зустрічати вийшла.
Знаю, знаю, калинонько, що нам бути в парі.
Бачу, бачу, ластівочко, що ти в'єшся в хмарі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2016
Із сонечком вранці прокинеться мама,
мальвам всміхнеться.
І чорнобривці, купаючись в росах,
радіють неньці.
Матінко, мамо! Ненечко світла, мила!
Ти мене рідну землю любити навчила!
Із сонечком вранці прокинеться мама,
світу радіє.
І її пісня, весела - весела,
у небо лине.
Матінко, мамо! Ненечко світла, мила!
Ти мене рідну пісню любити навчила.
Із сонечком завжди і я прокидаюсь,
рано - раненько.
Всім посміхаюсь і пісню співаю,
Як вчила ненька.
Матінко, мамо! Ненечко світла, мила!
В радості жити ти мене, рідна, навчила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667242
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.05.2016
Бог дарував землі на втіху
сорочку, вишиту квітками.
Ой, як же гарно вона квітне
в садочку нашому у мами!
Червоні маки, чорнобривці,
розкішні мальви, матіола...
Цвіте сорочка, вабить очі.
Троянди манять, як ніколи.
Червоні, жовті і рожеві
так гарно квітнуть навкруг хати.
А де й кому таку сорочку,
як у землі моєї взяти?
Усі вони так гарно квітнуть.
В них сяють ясні - ясні ранки.
Бо є найкращими у світі
землі моєї вишиванки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667173
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.05.2016
Мне так с тобою хорошо...
Нежность.
Хочу, чтоб было так всегда.
Вечность.
Мне так с тобою хорошо...
Ласки.
Хочу, чтоб было так всегда.
Как в сказке.
Мне так с тобою хорошо...
Радость.
Хочу, чтоб было так всегда.
В сладость.
Мне так с тобою хорошо...
Власть.
Имеет здесь над нами
Страсть.
Мне так с тобою хорошо...
Нежность.
Хочу, чтоб было так всегда.
Вечность!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666928
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2016
Що подарувати тобі
У день цей святковий?
Звичайно ж найкращії квіти.
А знаєш, я просто скажу.
А знаєш, я просто скажу,
Що ти найкращий у світі!
Що подарувати тобі
У день цей святковий?
То ж виберу з того, що маю.
А знаєш, я просто скажу.
А знаєш, я просто скажу,
Що тебе дуже кохаю!
Що подарувати тобі
У день цей чарівний?
Пливе він, ясний, над землею.
А знаєш, я просто скажу.
А знаєш, я просто скажу,
Що хочу стати твоєю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016
Я народила вас. Живіть!
І дайте мені жити.
Уже зростила Вас. Живіть!
Усі ви мої діти.
Де б ти не жив, хто б ти не був.
Ти є мій син. Невже забув?
Я дбаю завжди про всіх вас.
Садами розцвітаю.
І солов'ями навесні
Так весело лунаю.
Де б ти не жив, хто б ти не був.
Ти є мій син. Невже забув?
Тут хвилі гонять кораблі.
Ракети ввись злітають.
Я вас чекаю, ви ж мої.
Завжди вас виглядаю.
Де б ти не жив, хто б ти не був.
Ти є мій син. Невже забув?
Я народила вас. Живіть...
Не рвіть мене. Не треба!
Тут матері і сину жить
Під сонцем й синім небом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2016
Куди ж ти дивишся, Росіє?!
Вбивають наших, глянь, синів?
Куди ж ти дивишся, Росіє?!
Бач, вже поменшало й братів...
Куди ж ти дивишся, Росіє?!
Ой, рветься ж серце... Та живе!
Про що ж ти думаєш, Росіє?!
Кричить вже світ весь:
- Не твоє!
Куди ж ти йдеш? Куди, Росіє?!
Про що ж ти молишся в церквах?!
Я вірю, що й ти просиш миру.
Хай буде так!
Хай буде так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666496
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.05.2016
Зимою стану .
Остужу.
Ты пылкий.
Пылкий.
Пылкий.
Весною ранней расцвету
в твоей улыбке.
И летом стану, захочу -
повею...
Ты удивляешься, что я
такою быть умею?
Дождём осенним я прольюсь,
если попросишь.
Пусть будет так,
как скажешь ты.
Как ты того захочешь.
Меня искал ты неспроста -
во мне живёт твоя мечта!
А ты... Ты очень нужен мне.
Всё, что мне надо, есть в тебе...
Зимою стану.
Остужу.
Ты пылкий.
Пылкий.
Пылкий.
Весною ранней расцвету
в твоей улыбке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666481
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2016
Букет цветов ты подарил.
О! Как красив он. Как красив!
Букет цветов... Букет цветов...
Ты подарил его без слов.
Как огоньки горят цветы.
Мне подарил их ты... Ты...
Я поняла по лепесткам:
Пора. Пора быть вместе нам!
Об этом ты хотел сказать.
Поэтому они горят.
О! Знал ты, что мне подарить!
Смотрю на них и понимаю:
О Боже! Как можно любить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666397
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2016
Жили собі по сусідству
дві чаплі гарненькі.
Однакові дзьоби мали,
були веселенькі.
Чи то сонце не так зійшло,
не так вітер віяв?
Може чаплям тим гарненьким
взяв хтось лихо вдіяв?
Посварилися дві чаплі.
- Ти така негарна!
- А ти така довгонога!
- Ну, а ти незграбна!
- А у тебе довга шия!
- Тобі лиш брехати...
- А ти, знаєш? Кажуть люди,
не держишся хати!
От скажи мені,
навіщо сюди прилетіла?
Ти ж бачила,що я перша
на болоті сіла?!
- Тут живу я,
і мої живуть мама й тато.
І родичів у мене
живе тут багато.
А ти чому тут з'явилась?
Ще й кричиш, що перша?!
Потягнув вовк чаплю першу,
щоб не була вперта.
Ото ж вчись, мій любий друже!
Мудрості навчайся.
Не лізь, прошу, до чужого.
На чуже не зарся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016
Ой ти луже зелений, не шуми, не шуми.
Краще, краще послухай - співає дівчина.
Ой ти луже зелений, не шуми, не шуми.
Бач, зустрілася з милим вона, де калина.
Ой ти луже зелений, не шуми,не шуми.
Краще слухай про кого дівчина співає.
А співає дівчина про козака того,
Кого ніжно і вірно вона так кохає.
Ой ти луже зелений, не шуми, не шуми.
Бачиш навіть притихла червона калина.
Задививсь на дівчину той козак молодий.
Бо вона дуже ніжна і дуже вродлива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016
Она летела вверх, как птица.
Не удержать... Парить ей... Виться...
Ведь ждали звёзды, а средь них
был её стих. Был её стих!
А в том стихе яркие звёзды.
А в том стихе есть зимы, вёсны.
И лето жаркое. Зима.
Средь звёзд была звездой сама!
И вместе с звёздами сияла.
Тем светом Землю освещала.
А он к звезде своей спешил.
Она любила, и он - любил.
Пусть полетают. Пусть полетают...
На Земле ярче засияют.
Здесь давно шепчутся о них.
Ах, этот стих! Ах, этот стих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666053
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.05.2016
Ой у полі дві тополі . Похилилися.
А в козака дві дівчини. Зажурилися!
Ой одна з них є русява. Його душечка.
Ну, а друга - кучерява. Веселушечка!
Ой, що ж мені, моя мамо, тепер діяти?
Чи орати, чи збирати? А чи сіяти?
До душі русява, ненько. Очі карії.
Ну, а друга - кучерява. Теж люблю її!
Ой послухай, мій синочку, час є сіяти.
Тобі серденько підкаже, як маєш діяти!
Ой у полі дві тополі . Розхиталися.
Був з русявою до ранку. Обнімалися!
Ой у полі дві тополі. Розшумілися.
Був з русявою до ранку. Веселилися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Рум'яні яблука.
Рум'яні... На долоні.
Які ж красиві яблука червоні!
Садили яблуню ми з мамою і татом.
Тепер на ній вже яблук так багато!
І гріють душу яблука червоні.
Зірвала декілька для сина і для доні.
Налиті соком, вони світяться на сонці.
І відзеркалюється яблуня в віконці.
Здалось мені - себе я в нім впізнала.
Так яблуко мені матуся простягала!
Та тільки мамі віхола сріблясто - біла,
вже щедро - щедро скроні посріблила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665702
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.05.2016
Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Що світ не зумів полюбить ще,
як ти.
Що іноді сили мене залишають.
Прости мені, Боже! Благаю!
Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Я думав до щастя стежину знайти.
Бувало грішив... Хоч це є негоже.
Прости мені, Боже!
Прости мені, Боже!
Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Чи зможу до щастя я грішний дійти?
Одна плине світом долі стежина.
Мене зрозумієш.
Ти - Бог.
Я - людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665697
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2016
Надіє, Надіє! Гірчить гіркота...
Терпіти наругу так важко!
У всі наші душі ти сієш добро.
Добірним зерном сієш, пташко!
Тебе не зламає гірка гіркота.
Сильніша від неї - всяк знає.
Бо тих, хто ясніє і світить для всіх,
Завжди сам Господь захищає!
То ж Бог вибирає найкращих завжди,
Щоб духом усі ми зміцніли.
О, скільки любові в тобі і тепла!
О, скільки дано тобі сили!
Надіє, Надіє! Гірчить гіркота...
Терпіти наругу так важко!
За тебе ми молимось, рідна, щодня.
Додому летіть пора, пташко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665524
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.05.2016
Вранці рано - рано встану
і на світ ясний погляну.
Зазирає сонце
вже в моє віконце!
Позбираю вранці роси,
заквітчаю свої коси.
Роси, росяніться!
Життя веселиться!
Позбираю вранці роси,
ще й скупаю ніжки босі.
Роси, розсипайтесь!
Люди, усміхайтесь!
Позбираю вранці роси,
стрічки заплету у коси.
Коси шовковисті.
Стрічки золотисті!
Роси скрізь на листі,
в квітах, де віконце.
І лелеки в небі синім
теж вітають сонце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665387
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.05.2016
Маки виросли у полі.
Гарні маки, всі червоні.
-Ой, який цей день прекрасний! -
грає барвами день ясний.
Пелюстки тріпочуть ніжні,
розкриваються на вітрі.
І радіє вітер:
- Мак! От так гарно! Гарно ж як!
Аж до неба він злітає:
- Бачиш, мак цвіте? - питає.
І сміється хмара:
- Так! От так гарно! Гарно ж як!
Сонце гріє, пригріває.
Мак все більше розцвітає.
От так гарно! Гарно ж як!
Бо цвіте у полі мак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665347
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.05.2016
Приснился сон какой - то странный.
Встретила девушку - в сердце рана.
Бессильно руки её свисали, как от огня, щёки пылали.
- Куда идёшь? - её спросила (видела я - лишалась силы).
Она в глаза мне посмотрела, на удивленье сказала смело:
- Вот так идти - судьба такая... Ещё немножко, я это знаю.
Не знает тот, кто выбирает. Думает он, что умирает.
Я доведу,ещё немножко. За ту черту, там светит солнце.
Свет его яркий залечит рану, я бодрой и весёлой стану.
Смеяться буду. Пусть счастье льётся!
- Ты кто?- спросила.
- СУДЬБА... - смеётся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665290
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.05.2016
Белые цветы ты мне подарил,
Будто со мною поговорил.
Белые цветы. Белые цветы.
Как мои мечты.
Белые цветы. Белые цветы.
Сколько в них нежности и чистоты!
Белые цветы. Белые цветы.
В них - ты!
Смотрю я на них и вижу тебя.
Меня согревает улыбка твоя.
Белым дано, видно, знать лепесткам,
Как хорошо вместе нам!
Белые цветы ты даришь мне вновь.
В мою судьбу ты с ними вошёл.
Вы в душе моей будете всегда,
Как любовь моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665122
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2016
Під вишнею гуляла я в саду,
Під сливкою частесенько стояла.
Аж доки хлопця не зустріла я,
Якого палко й ніжно покохала.
Під вишнею освідчивсь він мені,
І я йому сказала, що кохаю.
Вже з вишень облетів той білий цвіт,
А ми все вдвох. Гуляємо у парі.
Під вишнею, під вишнею в саду,
Щовечора тепер мене чекає.
Де соловейко пісеньку свою
Для нас обох так весело співає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Ой погляньте, вернувся лелека!
у гніздо своє рідне. Здалека.
І кружляє.
Кружляє.
Кружляє...
А над ним вгорі небо безкрає.
Синє - синє, небо привітне,
для лелеки фіалково квітне.
А лелека літає по крузі над селом,
був у полі, у лузі.
Сонце ніжно його зігріває,
крилам сили дає. Хай кружляє!
Хай радіє лелека крилатий
Землі рідній.
Гніздечку на хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664911
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.05.2016
Світ цей казковий придумав Господь.
Скільки ж навколо краси тут цієї!
Весни квітують тут, і журавлі
Линуть здалека до хати твоєї.
Літо зігріє... Хліба зашумлять.
Сині волошки розквітнуть між жита.
Осінь порадує плодом рясним.
Щоб нам усім тут у радості жити!
Сріблом яскравим зима тут сріблить.
Зорями сяє... Так ніжно іскриться!
Світ цей казковий придумав Господь,
Щоб нам у щасті тут жить. Веселиться!
То ж пам'ятаймо, так завжди було:
Що ти посієш - завжди й пожинаєш!
Щось квітне тепер, а щось відцвіло.
Ранки ясні тут свої зустрічаєш.
То ж сіймо Добро - цвітінню є час.
Бог світ цей казковий
придумав для нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664841
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2016
Мати Божа, поглянь!
Розцвітає знов літо.
Мати Божа, поглянь!
Які гарні в нас діти!
Збережи й сохрани
дітей наших.Дай сили.
Бо ми любимо їх,
як любила ти сина.
І ми дітям своїм,
як ти сину, радієм.
Збережи й сохрани,
наша мати Маріє!
Мати Божа, поглянь!
Розцвітає знов літо.
Просять ласки в тебе
і дорослі, і діти!
Хай розквітне скрізь мир,
знов життя заясніє.
Збережи й сохрани.
Ти є наша надія!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664727
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2016
Снаряди. Снаряди.
Снаряди .Снаряди.
Скільки?
Не знати.
Воронки. Воронки.
Воронки. Воронки.
Солдати...
Хтось залишився.
Когось вже не стало.
Ой скільки лежало!
Ой скільки лежало...
Снаряди. Снаряди.
Снаряди. Снаряди.
Скільки можна їх мати?!
Воронки. Воронки.
Воронки. Воронки.
Навіщо життя забирати?!
Скількох не діждались.
Нам біль серце крає...
Невже цього мало?!
Не хочу, щоб більше
когось так не стало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664714
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2016
Бежит река, куда - то уплывая,
шумит.
Он её нежно - нежно обнимает
и что - то говорит.
А те слова, что так прекрасны,
для неё.
Ведь их ждала она й хотела
услышать лишь от него.
Она смеётся весело и громко,
а он - молчит.
И даже ветер от слов их нежных
притих.
Бежит река, куда - то уплывая,
спешит.
Там скрыли травы облаком цветущим
двоих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664509
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2016
Земля здригалась.
Рвалися снаряди.
Стовпом до неба
з колосками жита.
Земля здригалась.
Бігти треба.
Там ліс. Врятує.
Хочеться жити!
Земля здригалась.
Скільки вже лежало!
Рев... Шум моторів...
Мессершмідти!
Земля здригалась.
Не кричали.
Падали в житі.
Земля здригалась. Земля здригалась.
Мовчало жито.
Лиш спраглі губи
під колосками
просили:
- Пити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664428
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.05.2016
Ой ходили по траві, заросилися.
Незабудки голубі тут з'явилися.
Видно небо уночі вітром віяло.
Незабудки голубі тут розсіяло!
- Незабудки. Незабудки - сині очі.
З вами б, з вами
усі дні, і усі ночі.
Незабудки голубі!
Ці слова, найкращі, ти сказав мені.
Ой ходили по траві, заросилися.
В незабудках голубих залишилися.
Серед цвіту ми того обнімалися.
Незабудки ті на нас задивлялися!
- Незабудки. Незабудки - сині очі.
З вами б, з вами
усі дні, і усі ночі.
Незабудки голубі!
Ці слова, найкращі, ти сказав мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016
Что - то во мне много всего,
есть радость и грусть.
Смелость, уверенность рядом идут. Пусть!
Вера во мне ещё живёт, нежность, надежда.
Что - то на мне много всего. Одежда...
Ею прикрыта моя нагота. Я без неё - одна простота.
Просто... та?
Кто же я? Кто же? Каждый день одно и то же?
Серые дни - будни мои?
Да не совсем...
Яркими красками озарены в неделю дней семь!
Что - то во мне много всего. Радости много и счастья.
Да просто на мне... Да просто на мне новые платья!
Удивлялась душа... До чего ж хороша!
Душа, как и человек, имеет надежду.
Душа, как человек , любит одежду.
Добрые дела - для души награда.
Такой одежде она всегда рада!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664129
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.05.2016
У мого Ангела великі білі крила
із позолотою на кінчиках пір'їн.
У мого Ангела великі білі крила.
Він є у мене лиш один.
То ж береже мене мій Ангел легкокрилий,
від лиха прикриваючи крильми.
Не носить масок Він, завжди є щирим.
Та чи вчимося в Ангелів всі ми?
За масками сховались наші лиця?
І душу павутина обвила?
Прости мене, мій Ангеле єдиний!
Чи ж варта я пір'їни із крила?
А Ти яснієш завжди в дні і ночі,
і гріє серденько усмішка осяйна.
Якою ж світлою я маю бути,
бо ж знаю, що і в тебе я - одна!
Навчусь і я у Ангела любити,
щоб, як слідів, добра ясних краплин.
Щоб заясніли ще ясніше білі крила
із позолотою на кінчиках пір ' їн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664116
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2016
Сонце - віконце
світить і гріє.
Хмарка легенька
дощиком сіє.
Вітер - хвалько,
де хоче літає.
Пташка маленька
усіх розважає.
Дерево - дім
зашелестить.
Сміх - весельчак
розвеселить.
Річечка - стрічка
біжить і співає.
Ніченька - нічка
усіх присипляє.
Равлик - муравлик
ріжки, глянь, має.
Коник - музика
на скрипочці грає.
Квітку - лелітку
треба полити.
Житечко в полі,
щоб весело жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663893
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.05.2016
Ты мне приснился. А зачем?
Пришёл как- будто насовсем.
Зачем приснился этот сон?
Был, правда, мне приятен он.
Ты мне приснился. Почему?
Скажу я честно, не пойму.
Ты мне так мило улыбался.
Ещё в любви тогда признался!
Как жаль, что это был лишь сон...
Закончился так быстро он.
Ты мне приснился в первый раз.
Сказал - всё хорошо у нас.
А знаешь, верю я во сны:
Бывают вещими они!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663781
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.05.2016
Я ничего не утаю. О, Боже, как же я люблю!
Рассвет люблю, он нежный. И день люблю, он светлый.
Люблю его, как солнца свет, как нежный ласковый рассвет.
Люблю его, как хлеб и соль. Он моя радость, моя боль.
Я ничего не утаю. О, Боже, как же я люблю!
Люблю его, как звон ручья. Люблю, как песню соловья.
Как ночи небо звездное. Как утро, утро доброе!
Я ничего не утаю. О, Боже, как же я люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663664
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2016
Щоранку сходить сонце й промінці
освітлюють усе, що є навколо.
І радує, і зігріває всіх
оте ясне, веселе, сонця коло.
І не чекає, щоб йому хтось дав
свого тепла,хоча б малу росину.
Зігріє всіх, нікого не мине,
утішить барвами кожну краплину.
Горять у росах ясні промінці,
їх залишає темна нічка в травах.
У довгих косах нашої верби
ясніють променята ті у барвах.
І квіти розкривають пелюстки
назустріч сонцю. Ой, які красиві!
Як квітка, розкривається душа
там, де у радості живуть. Щасливі!
То дбай же й ти, щоб і твоя душа
розкрилася, немов та квітка зрання.
Любов'ю нехай повниться вона,
хай сонячно цвіте у ній світання.
Тоді її обійдуть холоди,
навіть морози люті не злякають.
І в інеї срібляться промінці,
ясними барвами у ньому сяють!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2016
Ой, що ж мені молодій думати-гадати?
На гуляночку б мерщій та й потанцювати!
Танцювати б гопака та ще на два боки.
Ой, що ж мені молодій у молоді роки?
Ой гуляночка-гулянка,
Добре танцювати!
Не клич, матінко моя.
Ой не зви до хати!
Розгулялася! Розгулялася!
Вона в хлопця молодого закохалася!
Ой, що ж мені молодій з вами жартувати.
Хто, скажіть мені мерщій, проведе до хати?
А хто мене проведе до самого ґанку,
Цілувати буду я до самого ранку!
Ой гуляночка-гулянка,
Добре танцювати!
Не клич, матінко моя.
Ой не зви до хати!
Розгулялася! Розгулялася!
Вона в хлопця молодого закохалася!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663463
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.05.2016
Сюди приходять помолитись.
Сюди приходять поклонитись.
За всіх. За все, що мав. Що маєш.
Не забереш. Не заховаєш.
З відкритим серцем йди до Нього.
Якою б не була дорога.
Чи легкою. Чи навпаки.
Сюди приходять вже віки.
Тут чисто - чисто. Чисто - чисто...
І молитва, як разок намиста.
Він, як і ми, жив на землі.
Щоб показать тобі й мені,
Для чого нам дано тут жити.
Усі ми маєм шанс - служити!
Служити всім, як Він служив.
Він нас учив.
Він нас учив!
Чого ж у Нього ми навчились?
Чи у виборі не помилились?
Кому ми служимо?
Кому?
Не всі вклонились ще Йому.
Буває, кланяємось мило,
А подивитися на діло?
"Впізнаєте по їх ділах..."
Даруймо радість, а не страх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663420
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2016
Де батьківська хата, там вишні цвітуть у садочку.
Сюди повертає лелека в гніздечко своє.
Де батьківська хата, любисток там пахне і м'ята.
Це там залишилось назавжди дитинство моє.
Де батьківська хата, там матінка збудить раненько.
І татова посмішка завжди зігріє мене.
Де батьківська хата, там радості й друзів багато.
Це там залишилось назавжди дитинство моє.
Де батьківська хата, там зорі ясніш сяють в небі.
Купається зранку у річці тут сонце ясне.
Зібрать би в долоні ті яснії зорі ранкові
Й по росах піти у дитинство, що кличе мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663320
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.05.2016
Дзвони церковні зовуть. Вклонись!
Дзвін той у небо летить. Всміхнись!
Хай проростає зернятко добра.
Прийшла доброти пора.
Серце радіє - світ ясніє.
Якщо зігрієш когось і ти -
стане більше в світі доброти.
Як добре було б, якби всі усміхнулись.
Хоч на хвильку про прикрість забули.
А вона до цього не звикла.
Узяла б - і зникла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663154
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2016
Його розіп'яли.
Для чого?
Його розіп'яли.
Для кого та жертва була?
Чому на знущання й на муки
приречений був саме такий?
Красивий і мудрий,
і молодий?
Чому саме Він, а не інший?
Бо кращого, видно,
Бог не знайшов.
То ж Він ту дорогу пройшов.
Її міг пройти тільки такий.
Красивий і мудрий,
і молодий.
Його розіп'яли.
Для чого?
Його розіп'яли.
Для кого та жертва була?..
Якщо у багатьох серцях
і до тепер нема тепла?
Та знав Він. Знав!
Що оживе Добро.
Для цього Він воскрес.
Тому й прийняв, тому й поніс
гіркий Голгофський Хрест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662984
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2016
Вінок терновий одягли
та все знущалися.
Жорстоко били так Його
та все сміялися.
А Він же мудрості навчав,
вчив бути добрими.
Не думали, що відчував,
були невтомними.
Та ніс свій хрест Він, як умів,
був ще й за ґратами.
Краплини крові із чола
на землю капали.
Та не відрікся слів своїх,
були правдивими.
І до сьогодні є вони
такими ж світлими.
В них радість світиться ясна,
любов'ю гріються.
І в серцях добрих, як тоді,
правдою сіються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2016
Не за високими горами,
не за синіми морями.
Не шукай, ніде більш не знайдеш.
Тут твоя є Батьківщина,
і вона в тебе єдина.
Тут ти живеш!
Не за високими горами,
не за синіми морями.
В чистім полі золоті жита.
Тут твоя є Батьківщина.
І вона в тебе єдина
на все життя!
Не за високими горами,
не за синіми морями.
В чистий берег дзвінка хвиля б'є.
Тут твоя є Батьківщина,
і вона в тебе єдина.
Тут щастя твоє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662752
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2016
Наше життя... Воно, як дим?
Чи ніжне й світле, як багаття?
Той дим їдкий загляне скрізь,
нелегко дихати ним, браття.
Вогонь дорогу освятить,
освітить шлях, життя леліє.
Зігріє тіло він завжди,
і навіть душу ніжно гріє.
Коли горить яскраво він,
у колі друзів так палає.
Життя є щастям на Землі,
бо несе радість. Кожен знає.
Наше життя... Воно, як дим?
Чи ясне й світле, мов багаття?
Бог дає вибір нам усім.
Як хочемо, так буде, браття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2016
Яка близька і рідна мені
До села вузенька дорога.
Із шляхів далеких мене привела
До батьківського порога.
А тут, як в дитинстві, знову зве
У синє небо лелека.
Додому вернувся він, як і я,
У рідне село здалека.
Вже вишеньки пішли в небеса,
А були ж, як і я, маленькі.
У моїй уяві завжди воскреса
Садок в пелюстках біленьких.
Де в синьому небі над селом
Кружляв в польоті лелека.
Він хмару тримав на дужім крилі
І бачив село здалека.
Тут слухати пісні солов'я
Научила мене матуся.
І звідси за руку в життя повела,
Та знала, що я вернуся.
То ж манить в дитинство, в небо зве
Лелеченько білокрилий.
Додому вернувся він, як і я,
І видно, як я, щасливий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662569
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2016
Повернувся до рідної хати.
Я ходив по світах рай шукати.
Блудним сином мене всі прозвали.
А що я зрозумів? Не спитали!
А я зрозумів, що у світі є рай.
Тільки його у собі ти шукай.
Як шукатимеш рай у собі,
Він привітно всміхнеться тобі!
Повернувся до рідної хати.
Я ходив по світах рай шукати.
Блудним сином мене всі прозвали.
А що я зрозумів? Не спитали!
А я зрозумів, що у світі є рай.
На рідній землі його ти шукай.
Де дитинства твого є сліди,
Посміхнеться привітно тобі!
Повернувся до рідної хати.
Я ходив по світах рай шукати.
Блудним сином мене всі прозвали.
А що я зрозумів? Не спитали!
А я зрозумів, що у світі є рай.
В чесності ще ти його пошукай.
В рідній хаті є рай на землі.
То ж привітно всміхнеться тобі.
Повернувся до рідної хати.
Я ходив по світах рай шукати.
Блудним сином мене всі прозвали.
А що я зрозумів? Не спитали!
А я зрозумів, що у світі є рай.
Ти його в друзях своїх пошукай.
І у вірності рай на землі
Посміхнеться привітно тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662565
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2016
Чорнобиль був... Так мало статись?
Так мало статися?! Чому?!
Тому що йшли ми не до світла, тому що йшли ми у пітьму.
Невгодним, видно, був для Бога той шлях, яким ми йшли тоді.
Чорнобиль освітив дорогу, щоб вивести нас із пітьми.
Земля горіла, міста, села... Так Бог нам путь ту освітив.
Багато хто із тих, хто вів нас, там свої крила обпалив.
Вогню гарячого на себе там забагато узяли.
Щоб вивести нас із неволі, щоб ми жили, жили, жили...
Із діточками нас приймали в розквітлих селах і містах.
Без зайвих слів хліб - сіль ділили. Це було так. Це було так...
О край наш рідний, край славетний! Так весело лунав там сміх!
На себе ти, так видно треба, узяв гіркий наш, тяжкий гріх.
То ж твоє світло було сильним, незвичне світло те для нас.
Та, мабуть, щось не зрозуміли, бо нелегкий прийшов знов час.
Щось не почули? Не змінили? Чи не побачили усі?
Бо ж як жили, так і живемо. Багато хто погруз в грісі.
А нам би, людям, схаменутись! І один одному служить.
А нам би дякувати Богу, і в радості, у щасті жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662283
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2016
Ой, хлопці - хлопці, що ж ви наробили?
Як запалав в Чорнобилі енергоблок,
землю в цвіту своїм життям прикрили.
Ми дякуємо вам за цей урок.
Травинкою зеленою в розхристанім бетоні
знов проростає там життя.
Ми ще живем, завдячуючи долі,
а ви давно пішли вже в небуття...
Здорові хлопці, молоді, веселі,
ви обгоріли там до чорноти.
Ой, хлопці - хлопці, чом нас залишили?
А вам би всім, як тим садам - цвісти!
Та, видно, доля вибрала найкращих,
довірила життя в найтяжчий час.
Ви просите, щоб ми жили щасливо
самі за себе й за кожного із вас?
Ой, хлопці - хлопці, що ж ви наробили?
Ми завжди пам'ятаємо про вас.
Землю в цвіту своїм життям прикрили,
щоб вічно квітли тут сади для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662042
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2016
Схилися перед Ним в поклоні,
Бо на землі, як ти, Він жив.
Схилися перед Ним в поклоні.
Як ти, Він багатьом служив.
Схилися перед Ним в поклоні.
Він шанував своїх батьків.
Схилися перед Ним в поклоні.
Він, як і ти, життя любив.
Вчив мудрим бути, вчив любити.
Міг довго - довго ще світити
І просвіщать тих, що не знали,
Як в світі жити, куди йти.
Вони ж Його й закатували.
Вклонися - ти! Вклонись низенько.
Щоб сонце сходило раненько.
Проси, щоб шлях свій міг знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2016
Колосяться жита в чистім полі.
І калина в вікно заглядає.
Новий світлий день із солов'ями
Україна моя зустрічає!
Україно моя! Україно!
Ти у хвилі Дніпра, що вдаль лине.
Ти у пісні дзвінкій і у ґроні калини,
В кожній посмішці мами й дитини!
Сяє Київ ясний куполами.
Лине Велет - Дніпро вдаль полями.
Тут заслухаюсь я соловейка,
Що так любить вставати раненько!
Україно моя! Україно!
Ти у хвилі Дніпра, що вдаль лине.
Ти у пісні дзвінкій і у ґроні калини,
В кожній посмішці мами й дитини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661656
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.04.2016
- Ділимо чесно! Ділим по - правді! -
сказали і стали ділити насправді.
Жменьку зерна дали Перепілці,
Зайцю морквинку, два гриби - Білці.
Півню і Курці ще дещо дісталось.
Вигребли, правда, з того, що зосталось.
А всього ж було. Ой, як багато!
Стало б на будень для всіх і на свято.
Ділили " по - правді " отак вже не раз
Лев з Тигром, Пантера і Дикобраз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661390
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.04.2016
Глянь, на небі світять зорі, ясно - ясно, як ніколи!
Ясний місяць із - за хмари випливає.
Учить мама вишивати, каже: " Рано ще гуляти!"
А я хочу на гулянку, вона знає!
А серце моє в такт: Так! Так! Так!
А серце моє в такт: Так! Так! Так!
Не хоче розуміти, не хоче цього знати.
Я виросла велика і хочу погуляти!
Ну чого ж їй сумувати? Не пускає її мати!
Не пускає її мати погуляти.
Ну чого ж це буть такою?
Теж була ж бо молодою.
Ну бери та хоч тікай із хати!
А серце моє в такт: Так! Так! Так!
А серце моє в такт: Так! Так! Так!
Я виросла велика і хочу погуляти!
Відпустіть бо ж мене, мамо. Ще ж не пізно, це ще рано!
Квіти гарні на моїй є вишиванці.
Як були ж ви молодою, то стояли під вербою.
Хочу я, як ви, прийти додому вранці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661198
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.04.2016
Стать бы мне рекою быстрой,
Мимо б смог пройти.
Стать бы мне цветком красивым,
Загляделся б ты.
Стать бы мне тем ярким солнцем,
Да оно одно.
Стать бы мне веткой сирени,
Где твоё окно.
Стать бы мне вольною птицей,
В небесах парить.
Стать бы мне нежностью нежной,
Чтоб смог меня любить.
Стать бы мне тем ярким солнцем,
Да оно одно.
Стать бы мне веткой сирени,
Где твоё окно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660972
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2016
З неба синього два Ангели злетіли.
Як гарно в світі, подивитись захотіли.
А злетіли Ангели у квітні.
Ой, які ж вони є світлі!
Опустились Ангели на полі.
Там сіють хліб, роботи є доволі.
І на ліс поглянути схотіли -
заспівали пташки, задзвеніли.
Біля річки Ангели присіли -
там, де верби, хвилечку сріблили.
А коли у сад наш завітали,
вишням білий цвіт подарували.
Тепер сад, як Ангели ті білі,
що до землі з небес до нас злетіли.
Святу радість Ангели принесли,
що Віра й Правда
на Землі воскресли!
Як повіримо, то все піде на лад.
Мов життя нове - весни розквітлий сад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660809
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.04.2016
Білка по гілках стрибала, на ніс крапелька упала.
А вона взяла й злизала.
- Пити хочу! - сказав хвіст. То ж дощ періщить через ліс.
Через гай і луг, де мостик. Пити ж хоче білчин хвостик!
Білочка захвилювалась - узяла в дуплі сховалась.
Дощ рясний ішов пів дня. Напоїв старого пня.
Лось напився й хом'ячок, під дубком виріс грибок.
Потім дощик перестав. Він пішов аж ген за став!
Білка по гілках стрибала - на хвіст крапелька упала.
Тепер тішиться весь ліс, бо напився білчин хвіст!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660742
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.04.2016
Я чую - вітер розгулявся.
І дощ шумить.
Шумить.
Хлюпоче.
І грім...
І грім...
І грім гуркоче.
Огонь!
Це блискавки стріла.
Я бачу той вогонь.
Гроза...
Гроза...
Вона в мені.
Гроза - це я!
Ти чуєш, вітрами шумлю?
Дощами ллюся?
Я - блискавка!
Я - грім!
Гроза !
Та цього зовсім не боюся.
Я - блискавка!
Я - грім!
Гроза!
Такою в тебе переллюся.
Бо й ти, бо й ти є - ураган!
Ми - істина.
Ми - не обман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Йду стежиною по лісі. Ось гора.
Під високою горою є нора. Чує серденько моє -
в тій норі хтось живе!
Хочу знати, хто такий? Хочу бачить, він який?
Заховаюсь в холодочку, під кущиком, за дубочком.
Тихо - тихо посиджу, що побачу - розкажу.
Ось з'явився чорний ніс. Руда шубка в звіря цього,
хитрі очки, довгий хвіст.
- Дуже гарний! Дуже гарний! Дуже гарний!- шумить ліс.
І співає. І радіє. І дзвенить...
Ой, як весело дивитись, як по лісі лис біжить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660514
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.04.2016
Життя для кожного - урок.
Для кого ж так розцвів бузок?
Лиш їсти смачно
й одягтися?
А я скажу: " Не помилися.
Подумай сам!"
Ми всі дрімаєм, чи поснули?
А хто ми є?
Давно забули!
Лиш їсти й пити.
Грошей дай.
А для кого ж тоді є рай?
Хто про знедолених подбає?
Хто скаже ніжно:
" Я кохаю!"
Хто зорі позбирає в росах?
Хто стрічку заплете у косах?
Хто колискову заспіває?
Скажіть мені.
Скажіть,
хто знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660134
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2016
Прокинулось сонце та й зазолотилось.
Зранку у ставочку ясне сонце вмилось.
Ой чистенькі ж щічки, а очі блакитні.
Кучері у сонця - променята світлі.
Кучері у сонця вруняться, мов м'ята.
І в руках у сонця променят багато.
Оті ніжні, ясні, золоті краплинки
Розсипає сонце на щічки, на спинки.
На ручки, на ніжки, краплинку на носик.
Золотих краплинок для всіх у сонця досить.
А ще в ліс... і в поле... і в хвилі співає.
Золоте зернятко в землі зігріває.
Працювати сонце й веселити вміє.
Золотому сонцю кожен з нас радіє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660128
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.04.2016
Замріяний погляд -
і ніжність в очах.
Замріяний погляд -
в нім ласка.
Замріяний погляд
і усмішка щира.
Яка ж вона мила!
Замріяний погляд -
в нім радість буття.
Вона подарує
світу -
дитя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Повертаються додому журавлі,
В рідний край, на Батьківщину.
Полетіти з ними хочеться й мені.
Я в думках до неї часто - часто лину!
Ви, журавлики, журавки, журавлі!
Візьміть любов мою на свої дужі крила.
Розсійте там, де небо голубе.
Хай в ріднім краї вона щастям розцвіте!
Повертаються додому журавлі,
Де моя дорога в'ється.
Там батьки мої , і друзі там мої.
Як без мене їм тепер усім живеться?
Не віддам я свою тугу журавлям,
Повернуся сам додому.
Відшукаю я доріжку рідну там,
Що без мене заростає вже травою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659865
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.04.2016
Цвіте черемха у гаю. Розквітла.
Над нею небо угорі. Привітне.
І манить, манить до себе тим цвітом.
І пахне літом.
Цвіте черемха у гаю так сніжно.
А я люблю тебе, люблю, так ніжно.
І пелюстками обсипає нас.
Кохання час!
Цвіте черемха у гаю, мов вишня.
Радію я, що ти до мене вийшла.
Цвіте черемха у гаю для всіх.
Де твій лунає сміх!
Цвіте черемха у гаю. Розкішно.
Зустрілись ми з тобою тут. Так вийшло.
І лине пісня солов'я над світом.
І пахне літом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016
Ой, які ж хороші мрії всі мої...
Щирі, добрі, щедрі, світлі. Чарівні!
Та розсипались, мов перли.
Як зібрать?
Сонце ніжно буде мрії зігрівать.
Розлетілись мої мрії, мов птахи,
й попливли, немов рікою дітлахи.
На листочку кучерявім і в човні,
розлетілись мої думи чарівні.
Ну, а як тепер зібрати?
Подивись!
Немов зір, думок у мене.
Роздивись!
В небі зорі всі яскраві, всі зорять.
Щоб збувались мої мрії -
Мерехтять!
Ой, які ж хороші мріі всі мої...
Щирі, добрі, щедрі, світлі. Чарівні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659428
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.04.2016
Ой кувала зозуленька в лісі на дубочку.
Накувала довгі роки моєму синочку.
Накувала довгих років ще й маленькій доні.
Потім змовкла, полетіла. Чомусь сіла долі.
Нахилялась до землиці. Та то не клювала.
Нахилялась зозуленька, крильцями тріпала.
- Що з тобою, зозуленько? Чому не співаєш?
Чому крильцями тріпочеш, низько так схиляєш?
Ой мовчала зозуленька та все припадала.
Мабуть чула, як земля та болісно стогнала.
Мабуть чула та хотіла лихо те прогнати,
Щоб завжди жила у щасті Україна - мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2016
Я у Бога попрошу Святої Радості.
Нехай вона прийде на наш поріг.
І Долі гарної на двох.
Зігріє нас вона обох.
Дай, Боже, Радості.
Дай, Боже, Радості .
Дай, Боже, Радості Святої !
І Долі гарної, і Долі гарної,
Щоб у Щасті нам прожити і Любові!
Я у Бога попрошу Святої Вірності.
Хай принесуть на крилах журавлі.
І Щастя попрошу на двох.
Зігріє нас воно обох.
Я у Бога попрошу Святої Ніжності,
Щоб ти мені радіти завжди міг.
Й Любові Світлої на двох.
Зігріє нас вона обох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Ту зірку всі звали Полинню. Насправді була,
чи виднілася тінню? Можливо, із неба упала
і тут на землі догорала?
Якби їй любові ми більш дарували,ще б
довго світила. Ми цього не знали.
Як стала від болю ясніше горіти, то жарко нам
стало. Довелось загасити.
Отак у житті воно й справді буває. Хтось
світить яскраво, а хтось - догорає. Як сили
не стане для інших світити, то ще й допоможем
те світло гасити! А зникне та зірка, була - і нема...
То скажем:
- Шкода, бо ж ясною була. Могла б нам ще довго
та зірка світити.
Коли ж навчимося насправді любити?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659136
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2016
Ой, як добре друга мати косолапого.
Ой, як добре друга мати, хоч вухатого.
Чи вусатого хотя би, чи руденького.
Аби лагідного і гарненького.
Добре друга мати, знаю, чималенького.
Захищав би він мене. Чи хоч маленького?
А чи білого ще й пухнатого?
Може сірого полосатого?
Вибираю довго я. Вибиралочка.
Бо для душі ж моєї він - розважалочка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658776
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.04.2016
Щодня бігаю довго,
а можу ще і довше.
Хто не шанує себе,
чомусь ще й інших топче.
Щодня бігаю довго,
а можу й відпочити.
Хто не цінує себе,
того будуть ганьбити.
Щодня бігаю довго ,
довго можу ходити.
А хто про інших дбає,
того будуть любити.
Щодня бігаю довго,
і весело й охоче.
Той, хто на мене гляне,
можливо теж захоче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658762
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.04.2016
Я люблю, коли сонце встає,
Дзвінкий спів солов'я тихо ллється.
Я люблю, як трава роси п'є,
І верба до води тихо гнеться.
Я люблю, коли річка шумить,
А над хвилями ластівка в'ється.
Ту хвилюючу зустрічі мить,
Коли серце від радості б'ється.
Я люблю, коли дощ моросить,
Кожній крапельці можу радіти.
Я люблю, коли пісня дзвенить,
І сміються весело діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658444
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2016
Честность... Она не всем нужна? Прожить без неё можно?
Честность... Попробуй честным быть. Сейчас это не модно?!
Когда о ней говорят, бывает, что хохочут. Попробуй честным быть
всерьёз - затопчут. Ведь вызывает иногда она обиды, зависть.
О честность, честность... Ты куда? Нас хочешь ты оставить?
Не уважают здесь тебя? Не любят?! Постой. Постой, не уходи!
Ещё ведь есть другие люди. Хотелось мне в них взять урок
и сдать экзамен. О честность, честность... Что говоришь?
Опять обманем?
Но я прошу - не уходи. Вернись обратно! Ведь есть же те, кому
средь лжи слышать тебя приятно.
С тебя смеются, и плюют, и унижают?! Да.... В почёте ты была давно.
Не по карману. И песни чаще поют теперь обману.
О честность, честность... Ты ведь есть, и всегда будешь.
Я верю, что когда - то ты всех нас от сна разбудишь.
Уйдёт обман. Уйдёт обман. Ведь сколько можно?! А тебе мода
не нужна, Обманывать будет не модно.
Сама собой всегда ты есть. Ты есть такая.
Ты есть проста.
Ты есть чиста.
Ты есть во истину Святая!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658212
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.04.2016
Моє серце ніжності злякалось.
Щось притихло, ніби заховалось.
Мабуть, його вишня, біла - біла,
Гілкою розквітлою прикрила.
Серденько моє, поглянь, весна
ніжністю навколо розцвіла.
Не хвилюйся, серденько моє,
Милий кличе, чуєш? Зве мене.
Манить мене вишня цвітом білим.
Я зустрітись хочу з своїм милим.
В очі надивитися дай карі.
З його серцем задзвени у парі!
Серденько моє, поглянь, весна
ніжністю навколо розцвіла!
Не хвилюйся, серденько моє.
Милий кличе,чуєш? Зве мене!
Добре, що ти, серденько, відкрилось.
Ще ясніше вишні засвітилось.
Мабуть наша вишня, біла - біла,
Ніжності навчить тебе хотіла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016
Хвиля з хвилею грає.
В полі вітер літає.
Все навкруг зеленіє.
Який ясний цей день!
Сяє сонце яскраве.
Бджілка квітці співає.
І видзвонює жайвір
в небі синьому, ген...
Аж за хмари злітає.
З Богом він розмовляє.
Ту їх мову ласкаву
чути всім на землі.
Хоч немає в ній слова,
Яка ж гарна та мова!
Бог створив нам все в радість,
і мені, і тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657948
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.04.2016
В жизни всё так просто и так сложно!
Просто й сложно?
Как же получается?
Кто - то плачет, кто - то улыбается.
Кто - то трудится, идёт вперёд.
А другой, смотри, наоборот.
Ленью мается.
Интересно как - то получается.
Загрустил? Другой не собирается!
Выбирать тебе. Сейчас твой час.
Жизнь свою прожить
ты сможешь только раз.
В жизни всё так просто
и так сложно...
Но зато прожить её
так интересно можно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657712
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.04.2016
- Ой весело ж було! Раділи всі, - Баран розказував Козі.
Учора в Зайця були іменини. Гостей багато завітало на гостини.
Ой весело було! Ще ж як... Сміявся увесь час Їжак. Сойки
на флейтах грали, а Бобри били в барабани. Ведмеді весело співали!
- Були й Вовки? - тут поцікавилась Коза.
- Були, були... Вони так дружно танцювали!
Та, правда, швидко кудись зникли. До цього вже давно всі звикли.
Таке було уже не раз. То ж обійшлося без образ.
- Що ж тут смішного? - поцікавилась Коза.
- Ну, як же що? - подивувавсь Баран.
- Я відчуваю тут обман. Чому зникать? Не розумію.
- Та я ж розказую... як вмію, - став хвилюватися Баран.
Який тут може буть обман?
Допоки тим Вовкам ми грали, вони так дружно танцювали!
Так весело було! Ой як... Та, правда, коли танці стихли,
забрали м'ясо все Вовки і раптом кудись зникли.
Лишили моркву, буряки, петрушку, кріп, капусту... Ой, хай їм буде пусто... -
сказав Баран й роззявив рота. Дивився на Козу, а ніби на ворота.
Став, видно, розуміть Баран, що в цьому є якийсь обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657690
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 06.04.2016
Веселилась річка, стрімко - стрімко бігла
через ліс густий, зелений гай.
Веселилась річка, стрімко - стрімко бігла.
Тут струмок веселий:
- Зачекай! Зупинися, річко! Бачиш я маленький?
Зупинися, річко, я прошу!
Не спинялась річка, хлюпотіла стрімко.
А струмок сердито:
- Закрич - у- у - у!
- Доганяй, струмочку, чекати не буду, бо веселі
води я несу. Доганяй, струмочку, набирайся сили.
Я тобі, малий, допоможу!
І побіг струмок той з річкою стрімкою. Сили набирався.
Не спинивсь.
Став він уже сам сильною рікою. Бути сильним в річки
він навчивсь.
Так в житті буває. Хто батьків шанує, сили набереться.
Задзвенить... Мов струмок бадьорий, весело і стрімко,
у життя він світле побіжить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657500
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.04.2016
Гриміло... Страшно так було! Боялась дуже.
Сердилась земля. Сварилось небо.
А що ж зробила такого я, чого робить було не треба?
А дощ все лив і лив, мов із відра. То ж злива не спинялась.
Здригалась хата, бо й вона, мабуть, боялась.
І стріли - блискавиці весь час між хмар шугали.
Хотіли, щоб боялись всі? Лякали?
А коли стихло... Лишенько яке! Оббило груші, яблука
та сливки. А у вишеньки ще молодої, глянь, зламало гілку!
І квилить пташка біля неї, бач? Гніздечко збило.
- Чому, татусю, - запитала я,- йшов такий сильний - сильний дощ
і сильно так гриміло?
Татусь помовчав якусь мить й сказав:
- Не знаю, доню! Є Вища Сила, чомусь вона навчити нас хотіла.
Не зрозуміла я тоді тих слів. Що за наука?!
Та й досі бачу, як пташат взяв бережно татусь у руки. Підняв
кубельце. Прикріпив. Пташат у нього посадив і сказав весело:
- Не журись, пташко! Те, що зробить не можеш ти, мені зробить
зовсім неважко.
І щебетала пташка та. Була вона така щаслива! В кубельці
колисала пташенят вже наша сильна слива.
А вишеньку татусь перев'язав, погладив ніжно їй він гілку - руку.
Я й досі пам'ятаю ту грозу і вдячна Богові за ту життя - науку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2016
Про що шепочуть зорі?
Про ранок сонцем вмитий,
Що вже скупав у росах
Барвисті ніжні квіти.
Про верби кучеряві,
що в воду задивились.
Про зерна калинові,
що до землі схилились.
Про золотом налите,
колосся в нашім полі.
Про теплий літній вітер,
що вирвався на волю.
І про потік грайливий,
що перлами сміється.
Про стежку, що між гори
увись до сонця в'ється.
А ще вони розкажуть
про ту шумливу річку
й про клена молодого,
що закохавсь в смерічку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656953
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.04.2016
Проснувся кіт й промовив "Гав!" й сам здивувавсь: "Що я сказав?
Де бачив хто, щоб так коти казали?"
- Ко - ко! Ко - ко! - вже за вікном синички всі співали. А горобці замість
"Ців - ців!" дзвеніли дружно "Дзінь- дзінь - дзінь!"
- Що за дива?" - подумав кіт. Може я не проснувся?
- М'яв - м'яв! М'яв - м'яв! - вже м'явкотів дворовий пес Лакустя.
То ж вибіг кіт мерщій у двір. А там... А там ще більше див!
- Ку - ку - рі - ку! Ку - ку - рі - ку!" - корова говорила. Весело крякала вівця
й поважно так ходила...
- Що за оказія така? - усе кіт дивувався.
Він підійшов до гусака і в нього запитався :
- Скажи, що трапилось? Чому усі говорять дивно?
- Ців - ців! Ців - ців! - сказав гусак. Невже тобі не видно?
- Я добре бачу! - сказав кіт. Та щось не розумію. Повинен кожен
те робить, що добре робить вміє. Чом переплутались слова?
Навіть баран говорить "Ква!"
- І - го - го - го! І - га - га -га! - тут розкричалася коза. В тім винуватим
ти є сам! Бо вранці "Гав!" усім сказав. В Лакусті ці слова забрав.
А той узяв у тебе "М'яв!" А це були слова твої. То ж переплутались й мої.
Бо кінь почав кричати "Га - га!" навколо хати. Взяла я "Ців" від горобців,
вони "Дзінь - дзінь" від квіток. Синички узяли "Ко - ко!", корова "Ку - ку - рі -ку!"
Заговорила тут вівця:
- Красива пісенька оця. Та що маю робити? Скажу, не хочеться мені ще й
у кублі сидіти.
- От бачиш,- відказав гусак. Верни мерщій, що взяв. Отак!
- Візьми, будь ласка, своє "Гав!", мені ж верни гарненьке "М'яв!"-
сказав Мурзун Лакусті. Давай пограємося вдвох в бабусиній капусті.
Слова лиш ці Мурзун сказав - і сталось те, чого чекав.
Усі заговорили на своїй мові, хто як вмів. А кіт ходив і муркотів.
Бо добре так і мило, і всім - всім зрозуміло!
Ото ж і ти уважним будь. Думай, що говорити. І знай, що кожен
місце має під сонцем в цьому світі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656887
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.04.2016
Раз зустрілися дві чаплі.
І спитала перша другу:
- Як живеш? Скажи по - правді.
І сказала інша так:
- Як по - правді, то - ніяк.
Аби день... То так, то сяк.
- О! Нарешті я почула святу правду.
Добре так! Аби день... То так, то сяк.
А то, коли б не спитала, в тебе добре все
весь час.
Правду треба говорити.
Правда ж радує всіх нас!
Перша дзьоб свій опустила.
І сама пасеться в лузі.А подрузі?..
Теж є діло. Всім розказує ту правду.
І, скажу вам, дуже вміло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656614
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 02.04.2016
Ты услышь Моё "Люблю..."
через молнию - грозу.
Ты услышь его в дожде,
в каждой капельке. Везде!
Моё "Люблю" звучит без слов.
Подарит много сладких снов
и дней весёлых. Я хочу,
чтоб слышал ты Моё "Люблю".
В цветке весеннем и в листве.
Всё для тебя. Тебе... Тебе!
В сияньи солнечных лучей,
и в блёстках всех звёздных ночей.
Тебе весь мир Я подарю
в одном - единственном
"Люблю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656598
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.04.2016
Посадила я калину край води.
Ой рости, моя калинонько, рости.
Ой рости, моя калинонько, рости.
Білим цвітом тобі веснами цвісти!
Посадила я калину край води.
Ой цвіти, моя калинонько, цвіти.
Ой цвіти, моя калинонько, цвіти.
Пишним цвітом мою землю освяти!
Ой росте моя калинонька росте.
Та ще й гронами червоними цвіте.
Ой рости, моя калино, розцвітай.
Хай радіє Україна, рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656474
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.04.2016
Народилось мавпенятко, таке тихе, смирне.
Всі любили мавпенятко, воно ж таке ніжне!
Стало воно підростати, усіх шанувало.
А то раптом помітили, що мінятись стало.
Всі ж хвалили, все давали, ніщо не жаліли.
Воно ж дякувало завжди, всі йому раділи.
А це що ж таке, скажіть? Чомусь знахабніло!
Скрізь бере все, що захоче. Бере дуже сміло.
Все бере, ще й вибирає краще з - поміж всього.
Та ще й сердиться, кричить, як щось не для нього.
Ой, що ж сталось з мавпенятком?
Це ж так неприємно!
Забирає, що захоче, все бере даремно.
Та було ж так і спочатку, лиш не помічали.
Просто виросло велике, тепер закричали.
То маленьке брало мало, мало було треба.
У великого ж мавп'яти - велика потреба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656449
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.04.2016
Літала ластівка так низько над землею!
А ж тут її побачив яструб звисока й подумав:"Бач , яка стрімка!"
А ще угледів квочку біля хати. То ж каменем упав, бо захотів схопить її синка.
А ластівка помітила. В халепу попала квочка з дітками своїми!
І кинулась на виручку, курча прикрила крилами стрімкими.
Упився яструб кігтями у ніжне тіло, та ластівка боролась сміло.
Й була, скажу вам, не одна. На поміч інші прилетіли, хоч і вони,здавалося, безсилі.
Та разом добре захищати!
Курчат знов водить квочка - мати й літає ластівка стрімка ось біля хати.
А яструба, скажу вам, поклювали... Та що про нього говорити?
Погляньте краще - підростають в квочки діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656161
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 31.03.2016
Зійшло сонце, тихо - тихо.
З ним прокинувся весь ліс.
Краплі сонця освітили
сосни й коси у беріз.
Гляньте, ґрона в горобини,
Ніби краплі ті ясні!
Краплі сонця - у віконця.
Краплі сонця - у траві.
Краплі ті усьому світу.
Краплі сонця всій землі!
А що є від них яснішим?
А що є від них теплішим?
Істина така проста.
Найясніша, найтепліша
в нашім світі - доброта!
Краплі сонця, краплі сонця.
Вистачає їх на всіх.
Краплі сонця нам на радість.
Щоб дзвенів веселий сміх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656159
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.03.2016
Сонячний день, мов ковток води.
Свіжістю віє, та крок до біди.
Стоїть. Не відходить біда залізна.
Думає - сильна, думає - сильна...
А в наших серцях любов свята сина.
За нами уся, уся Україна!
Батьківська земля, свята, чесна,
Де правда жива й любов воскресла.
А у біди серце залізне.Тому не спиняє,
Тому вона тисне.Знищити хоче усе, що живе.
Та знищить не зможе,
Бо любов не дає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655933
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2016
Потягнула ниточку - оголила литочку.
У руці зосталося. Як таке от сталося?
Ниточка тоненька, литочка гарненька!
Потягнула ниточку - розірвала свиточку.
Само розірвалося. Як таке от сталося?
Ниточка шовкова, а я чорноброва!
Потягнула ниточку - та й зробила виточку.
Ниточка порвалася, я ні з чим зосталася.
Були босоніжки, тепер босі ніжки!
Ой, що ж то за ниточки, що в нас голі литочки?
Чи є вони шовкові, що ходимо ми голі?
Ще на гарні ніжки хочу босоніжки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655646
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.03.2016
Захотіла мишка сиру. А де його взяти?
Захотіла мишка сиру та й стала шукати.
Туди - сюди побігала, ніде не знайшлося.
То ж вилазити із нірки мишці довелося.
Скрізь ходила. Зазирала. А сиру й не видно.
Що ж робити? Сир знайти треба неодмінно!
Та ось мишка побачила будиночок гарний.
Підійшла і роздивилась. Правда, дуже славний!
Раптом вона помітила там сиру шматочок.
Він від неї заховався ген аж у куточок!
Та схотілось скуштувати їй його всерівно.
Отож стала міркувати, як дістать спокійно?
Стала тихо підкрадатись до шматочка мишка...
Аж тут лапку прищемило й з 'явилася кішка!
Отож, знайте, як буває, всі дівчата й хлопці.
Дармовий сир вас чекає лиш у мишоловці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655356
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.03.2016
Ми - сіячі добра і зла. Які хто має зерна - сіє.
Ми - сіячі добра і зла. В лице і в спину вітер віє.
Яке зерно кладеш в ріллю, що зійде і заколоситься
У полі жито золоте, чи пишна в колоску пшениця?
А чи колючим бур'яном ти лан свій щедро засіваєш?
Що ти посієш, те й пожнеш! - народна мудрість щедра.
Знаєш!
То ж дбай, щоб зерна золоті із добрих рук в ріллю лягали.
І щедро - щедро в колоску скрізь наливалися хлібами.
Ми - сіячі добра і зла. Які хто має зерна - сіє.
Буває, вітер - у лице. Буває, в спину вітер віє.
А сонце світить для нас всіх.
Ясним промінням всіх нас гріє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655330
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2016
Засвітилось сонце у росі,
кольорами виграє на травах.
Верби нахилились до води,
умивають лиця. Ранок...
Знов веселий ранок виграє,
кольорами сяє так, іскриться.
І пташиним щебетом дзвінким
повниться навкруг все.
Веселиться.
Веселиться і радіє світ,
бо життя в ньому дзвенить, вирує.
Ця земля в росі і спів ясний
є для тих, хто бачить її й чує!
Постріли... В них музики нема.
Радості нема в них і любові.
Сонце збере роси і в траві
залишаються лиш сліди крові.
Краще нехай сонце у росі
кольорами виграє на травах.
Хиляться хай верби до води
й умивають лиця. Ранок...
Хай веселий ранок настає,
кольорами виграє, іскриться.
І пташиним щебетом дзвінким
повниться навкруг все.
Веселиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655129
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2016
Заболіли зуби в крокодила.
Плаче. Плаче.
Гіркі сльози ллються.
Дали йому меду, він не хоче.
Дали йому сиру - відвернувся!
Заболіли зуби в крокодила.
Плаче. Плаче, бідний, не стихає.
Заросив усю траву навколо.
- Що з тобою? - мавпочка питає.
Пожаліла мавпа крокодила.
Ще й погладити його схотілось.
Ген, погляньте, зуби перестали.
Та зникла мавпа -
й сліду не лишилось!
Вже пірнає крокодил щосили.
Хитрі очі знову за всім зирять.
То ж тепер зубів тих стережуться
й крокодиловим сльозам не вірять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654813
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.03.2016
Знов квітне вишня наша на подвір' ї,
Розкішне плаття дарувала їй весна.
А посадила її мама в день весілля,
Щоб вишня ця їй щастя принесла!
А поряд клен шумить веселий,
Що захищає вишню від вітрів.
Щоб затишно завжди було в оселі,
Татусь мій біля вишні посадив.
І шумить ніжно вишенька гарненька,
Надійний, сильний захищає її клен.
А поряд з нею - побіліла й наша ненька,
Бо пестять внуків вже батьки тепер!
А поряд клен шумить веселий,
Що захищає вишню від вітрів.
Щоб затишно завжди було в оселі,
Татусь мій біля вишні посадив.
Знов квітне вишня наша на подвір' ї,
Розкішне плаття дарувала їй весна.
А посадила її мама в день весілля,
Щоб вишня ця їй щастя принесла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Во мне огонь, во мне огонь...
Откуда он?
Откуда он?
Ты шепчешь нежные слова.
А может тот
огонь от слов?
Во мне огонь, во мне огонь...
Он разгорелся,
как костёр.
Ты смотришь, смотришь на меня.
И прибавляется
огня!
Во мне огонь, в тебе огонь.
Так сладко - сладко
греет он...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Тихий - тихий вечір,
вечір синьоокий.
Ходить тихо гаєм
й над озером глибоким.
Розсипає зорі.
Глянь, ніби намисто.
Можеш позбирати,
он яке іскристе!
Плавати навчились
зорі в синім небі.
Опустились в воду,
личка вмити ж треба!
Щоб іще ясніше
в небі заясніти.
Ой, зіроньки - зорі,
як вас не любити?
Тихий - тихий вечір,
вечір синьоокий.
Трохи сів спочити
в березі високім.
Трохи сів спочити,
хоч не натомився.
На зіроньку ясну
тихо задивився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654495
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2016
Летить Земля... Летить, як пташка.
А як летить? Де ж її крила?
Чия це мрія незвичайна
летіти так її навчила?
Летить Земля... Хоча б хвилину
їй відпочити. Хоч би мить!
Весь час у русі. Літо. Осінь.
Їй не дано часу спочить.
Коли летить крізь сніжні зими,
то бачить літо уві сні.
Нас вчить, як йти назустріч мрії,
і як радіть своїй весні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Не весна, не літо
і не щедра осінь,
а душа твоя - вічна зима?!
Розкрий свою душу,
вона ж чиста й світла,
як прозора, джерельна вода.
Розтопи сніги ті!
Досить панувати там
морозам лютим і вітрам.
Розкрий свою душу
для добра та щастя.
Хай любов панує там!
Хай весна розквітне,
гріє тепле літо
й осінь принесе свої плоди.
Розрий свою душу
для добра та щастя.
І добро розтопить лід той і сніги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654086
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2016
Розсипає вишня пелюстки медові.
Пелюстки ті ніжні і ясні.
А мені наснились твої чорні брови,
Твої карі очі прийшли в сни мої.
Вишенька, вишня, квіти - зорі з неба.
Я чекав на тебе стільки літ!
Видно, вона знає, що ти є у мене,
Сипле нам під ноги білий - білий цвіт!
Знов чекати буду, щоб до мене вийшла.
В твої ясні очі задивлюсь.
І зрадіє пишна, наша ніжна вишня,
Коли я до тебе знову посміхнусь.
Вишенька, вишня, квіти - зорі з неба.
Я чекав на тебе стільки літ!
Видно, вона знає, що ти є у мене,
Сипле нам під ноги білий - білий цвіт!
Розсипає вишня пелюстки медові.
Розсипає вишня пелюстки.
Пригорнись до мене, моя люба пташко,
Найрідніша в світі є для мене - ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
Іди, іди, дощику,ти такий рясненький.
Шуми, шуми, дощику, ти такий тихенький.
Співай, співай, дощику: "Шу - шу- шу..."
Я маленького синочка колишу.
Від твоєї пісеньки усе розцвітає.
Під віконцем вишенька соком наливає.
Крапелька до крапельки - все дзвенить.
І росте, росте синочок, гарно спить.
Іди, іди, дощику, ти такий рясненький.
Шуми, шуми, дощику, ти такий тихенький.
Співай, співай, дощику: "Шу - шу - шу..."
Я маленького синочка колишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653892
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.03.2016
Розболівсь живіт у бегемота.
Дуже розболівся... От біда!
- Ти, мабуть, зовсім не їв сьогодні?-
пожаліла його мавпочка одна.
- Їв я, їв! Того, можливо, мало...
Знову взявся їсти бегемот.
А живіт росте, росте потроху,
і великим,гляньте, став вже його рот!
Хто не хоче буть, як бегемотик-
контролюй гарнесенький свій ротик!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653631
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.03.2016
Між гір високих - джерело.
Жива вода іскриться.
Напитись можеш, як прийдеш.
Тут п'ють і звір, і птиця.
Між гір високих - джерело.
Живе поміж каміння.
Дивуюсь, де ж воно взялось?
Іскриться в нім проміння!
Навколо гори, а воно
Шумить, дзвенить, радіє...
Як добре, коли в світі хтось,
Скажу, так жити вміє!
І де ж ті силоньки бере
Те джерело іскристе?
Нанизуй дні й роки життя,
Як перли у намисто!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653627
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2016
Стихи писать я не училась,
Они идут из высока.
Стихи писать я не училась,
их пишет Господа рука.
У них слова - святые зёрна,
посеешь в душу - прорастут.
Стихи писать я не училась,
они от Господа идут.
А тот, кто слышит, понимает,
Пусть эти зёрна принимает,
Посеет их в своей душе.
И прорастут они, я знаю!
Стихи свои я Вам читаю,
чтоб знали все:
что Бог даёт -
всегда в душе добром цветёт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653415
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2016
Мов сльозини, оці роси...
Розплелись в траві цій коси.
І розсипались, шовкові,
В чистій ніжності й любові.
Мов сльозини, оці роси...
Йшли додому вранці босі.
Чисті роси ті збирали,
Слід веселий залишали.
Ось слідочок до слідочка,
дві доріжки, зупиночка.
Зупинялись - обнімались,
І раділи, і сміялись.
Мов сльозини, оті роси...
Що іскряться щастям й досі.
Трави світяться шовкові,
Повні радості й любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016