| Сторінки (16/1589): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Осінь вміло фарбувала,
потім щедро розсипала.
По дібровах, по лісах,
по садках і по полях.
Позолочені листочки,
мов курчаточка у квочки.
Ці листочки золоті,
мов барвисте конфеті.
Вітерець схопив листочок
і поніс аж на місточок.
Бігла лиска через міст,
зачепивсь листок за хвіст.
Як вплітала лиска стрічку,
той листочок впав у річку.
І пливе, пливе, пливе...
Зиму в гості позове!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695040
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.10.2016
Курличуть в небі журавлі,
на них я задивилася.
Спинилась осінь на межі,
вона теж засмутилася.
Тужливе знов почула "Кру-у!"
над кручею високою.
Рясним заплакала дощем,
сипнула позолотою.
Бо ж не хотіла відпускать
птахів... Збідніє хатонька...
Та в гості Зимонька прийде
до Морозенка-батенька!
То ж хай летять... То ж хай летять,
повернуться із веснами.
Осінь збере ж весь урожай,
вквітчає перевеслами.
І колосків багато тут
із золотого житечка.
Щоб за зимою знов весна,
за веснонькою - літечко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695038
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.10.2016
Де круті віражі, не спіши... не спіши.
Можеш швидше іти, де дорога пряма,
добре видна.
Там, де б'є джерело, ти водиці напийсь.
Придивись... Подивись... Дві дороги,
мов крила!
А яка з них твоя? А яка з них щаслива?
Поміркуй... Поміркуй... Своїм серцем відчуй.
Зрозумієш!
Та, що кличе вперед, у незвіданий світ,
де доріг так багато!
Та повернеться знов на батьківський поріг,
знов покличе тебе до рідної хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694824
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2016
Україно моя! Горить твоя ватра...
Є в тебе минуле, є в тебе сьогодні, є в тебе і завтра...
Україно моя! Українонько мила.
Я хочу, щоб смуток гіркий ти на радість змінила.
Я хочу, щоб сльози рясні усмішками скрізь заясніли.
А сиві тумани густі - веселим життям зарясніли.
Щоб темряву люту, лиху... розвіяли зоряні ночі.
З любов'ю дивилися ми в щасливі синів своїх очі.
Щоб щастя на рідній землі, не десь вдалині - за морями.
Щоб колосились поля скрізь золотими хлібами.
Україно моя! Горить твоя ватра...
Я вірю в майбутнє твоє... щасливе і сонячне завтра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694724
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.10.2016
України сини славні!
Хлопці добрі й дуже гарні.
Вам і доблесті, й наснаги.
Вам і мудрості, й відваги!
Рідні наші! Хлопці сильні.
Мов вітри у полі вільні.
Вам і віра, вам і слава,
Й воріженьків ще навала...
Любимо вас! Хлопці браві.
Сильні, мужні, величаві.
Україну захищайте,
Лиш гостей у дім пускайте!
Хлібом-сіллю поділіться.
Рідні наші! Усміхніться.
Землю вкриває діброва.
Береже вас всіх - ПОКРОВА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694522
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.10.2016
Вчить лелека в небі лелечат літати.
А матуся й тато - рідний край любити.
Тут, де чорнобривці квітнуть біля хати.
Бо найкраще, кажуть, в ріднім краї жити!
В полі тут жита... сягають неба.
У життя дорога кличе, зве.
Ти одна... Одна у моїй долі.
Україно! Я люблю тебе!
А Дніпро-Славута все до моря плине.
Тішать, душу гріють всім нам солов'ята.
Щедро так лиш дома сонце всіх зігріє.
Тут моя родина, друзів тут багато!
В полі тут жита... сягають неба.
У життя дорога кличе, зве.
Ти одна... Одна у моїй долі.
Україно! Я люблю тебе!
Вчить лелека в небі лелечат літати.
А матуся й тато - рідний край любити.
Тут, де чорнобривці квітнуть біля хати.
Бо найкраще, кажуть, в ріднім краї жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694493
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.10.2016
Сьогодні зранку зійшло сонце,
і розцвіла моя земля.
На ній з'явилася ромашка,
така красива... Запашна!
На тонкім стебельці листочки,
усі різьблені... Як цвіте!
Її пелюстки, немов крильця,
між ними сонце золоте.
І задивились на ромашку
маленькі сірі горобці.
Бо ж вони бачили, як сонце
скрізь розсипало промінці!
Та все ж дивуються, бо ж звідки
взялась небачена краса?
А на стеблинці, на листочках
і на пелюстках є роса...
Переливається... Іскриться!
І я дивуюсь цій красі.
І усміхається ромашка,
бо ж задивились горобці!
О, квітко сонця! Квітко ясна!
Тобі радіє вся земля.
Така весела... Така світла.
Ти ж і для мене розцвіла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694381
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.10.2016
Ой засію я свою нивоньку добром-ласкою.
А ті зернятка проростуть для всіх дивом-казкою.
Ой засію я своє полечко ще й пшеницею.
Зарум'яниться на моїм столі паляницею!
Ой ти, полечко! Ой ти, ріднеє! Колосися!
Ой ти, доленько! Доле світлая! Веселися!
Бо є зернятко, золотесеньке, дивом-казкою.
Засіваю я свою нивоньку добром-ласкою!
Сію щедро я, сію густо я... Розсіваю!
Засівать добром ниву щедрую. Закликаю!
Сію щедро я добром-радістю в днину світлую.
Бо люблю свою... Бо люблю свою землю рідную!
Ой ти, полечко! Ой ти, ріднеє! Колосися!
Ой ти, доленько! Доле світлая! Веселися!
Бо є зернятко, золотесеньке, дивом-казкою.
Засіваю я свою нивоньку добром-ласкою!
Ой засію я свою нивоньку ще й словами.
Щоби правдонька, щоб веселая поміж нами.
Щоб раділи ми небу синьому, сонцю ясному.
Щоби весело, усім радісно в дню прекрасному!
Ой ти, полечко! Ой ти, ріднеє! Колосися!
Ой ти, доленько! Доле світлая! Веселися!
Бо є зернятко, золотесеньке, дивом-казкою.
Засіваю я свою нивоньку добром-ласкою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694085
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2016
Кущем калиновим ти рясно розцвіла.
Високою тополею є в полі.
І кучерявою вербою край ставка...
О, скільки всього є у твоїй долі!
Наша Вкраїнонько...Калинонько моя.
Яка ж у білім цвіті ти красива!
Та калинові ягідки гірчать,
Хоч б'ється серденько в них добре й щире.
Гнучка верба... й гнучка верба в журбі
Схилилась над ставком... і біля річки.
Бо сліз немало пролито гірких,
й розбіглися по світу всі доріжки.
Й тополею у полечку стоїш.
Є радощі в тебе, і є тривоги.
О, як же часто виглядала ти
Синочків-соколів з далекої дороги!
Додому повертаються й тепер
Твої сини-герої, соколята.
Їх мужності дивується весь світ...
Яка ж щаслива ти, Вкраїно, наша мати!
Люблю тебе, ріднесенька моя.
Єдина ти... в нас кращої немає!
Вербиченько, тополенько, калинонько рясна,
У твоїх барвах ясне сонце сяє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693750
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.10.2016
Ой ти, полечко зеленесеньке, зашуми хлібами.
Ой ти, хмаронько, ти сизесенька... поливай дощами!
Нехай житечко, в нашім полечку, в колос наливає.
Нехай доленька, наша світлая, щастям розцвітає!
Буде сонечко, буде яснеє, жито золотити.
Цвіти, доленько! Цвіти, рідная... щоб весело жити!
Нехай золотом наливаються колоски вусаті.
Щоб були усі на своїй землі. Щасливі! Багаті!
Ой ти, полечко зеленесеньке, зашуми хлібами.
Ой ти, хмаронько, ти сизесенька... поливай дощами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693737
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2016
Якщо друг - обніми міцніше
й по життю з ним можеш іти.
Якщо ворог - не бійся... Не бійся!
Він в дорозі загубить сліди.
Якщо "Так!" - можеш плакать від щастя,
душа ж квітне, немов навесні.
Буде холодно... Та не хвилюйся,
якщо іноді скажуть і "Ні!".
Якщо є - то навчися ділитись,
стане й іншим тепліше тоді.
А добро добром повернеться,
в час, коли так потрібне тобі!
Якщо весело - весело... Смійся!
Немов квіти усмішки ясні.
Якщо сумно чомусь - не соромся,
бо ж бувають в житті й такі дні.
Якщо холодно, то обігрійся,
у душі розпаливши вогонь.
Якщо жарко - тоді поділися
тим яскравим ніжним теплом.
Якщо хочеться, то постарайся
в добрих вчинках себе проявить.
Заясніє життя, коли зможеш
все приймати й навчишся любить.
І не треба кнутами по спинах,
щиро в очі дивися завжди.
Хай життя, немов сад той осінній,
й добрих справ там рясніють плоди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693166
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2016
Набігавсь песик по лісочку,
заснув під дубом в холодочку.
І бачить: киця по стежинці
звірятам в ліс несе гостинці.
Книжку - зайченятам,
фарби - лисенятам.
Олівці - для їжачків.
А хто ковбаски захотів?
Секрет цей песик розгадав
й промовив вдячно:
- Гав! Гав! Гав!
І враз прокинувся й згадав:
- Це ж я дітей охороняв!
А діти песика почули
і стали сміятись:
- Ми ж в лісі Барсика забули!
Треба повертатись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693101
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.10.2016
За лісочком є хатинка.
Із хмаринки там перинка.
Ліжечко із віточок.
Подушечка із квіточок.
Знає наша донечка:
Там ночує - сонечко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693094
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.10.2016
О! Чую, чую вас, крилаті... мої думки, добром багаті!
Прислухаюсь... які ж ви є?
...Я хочу знати... хочу дати... тут все своє!
Я йду вперед, вперед, до сонця... до світла ясного.
Віконця?.. Помию гарно так, щоб чисто.
На вишиванку ще намисто.
Обід?.. Зготую. Буде смачно!
Схилюся перед Богом вдячно.
О, дощ іде... Який рясний! Люблю тебе я, краю мій!
Прийшла вже осінь золота? Як квіти, всі мої літа...
Немов ромашки, що у полі.
Є й незабудки, й матіола, і чорнобривці, й паничі.
Троянди квітнуть і жоржина.
Є вишня, яблуня й калина...
О! Чую, чую вас, крилаті... мої думки, добром багаті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692899
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.10.2016
Веселиться річка... як же не радіти?
Веселиться річка, в ній купались діти!
Веселились діти, дзвінко так сміялись.
Ой раділи діти, з рибками плескались!
Промінці ласкаві хвилі зігрівали.
Підростали рибки й діти підростали!
Підросли за літо, гарно загоріли.
Промінці ласкаві їх позолотили!
То ж пора до школи, треба всім навчатись.
Рибенятам в річці можна ще плескатись!
Веселиться річка... як же не радіти?
Веселиться річка, в ній купались діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692446
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.10.2016
Розгулявсь вітер осінній...
Сильний-сильний!
Сильний-сильний!
Він розправив свої крила
й гонить хмари,
мов вітрила.
Хмари ті, мов кораблі.
Дуже весело
мені!
Каже тато: " Подивися!
Ці хмарини непрості.
Бо несуть рясні дощі!"
А я бачу...
в морі синім
розгулявся вітер сильний.
Капітан на кораблі
посміхається
мені.
А коли я підросту -
кораблі водить
піду.
Немов вітер свої крила,
розправлять буду
вітрила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692294
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.10.2016
Ой, то не роси... Ой, то не роси.... Ой, то не роси.
То гіркі сльози, то гіркі сльози, то гіркі сльози.
Плакала мати, плакала мати, плакала мати
В своїм садочку, в своїм садочку, що біля хати.
Плакала мати, плакала мати, плакала мати
В своїм садочку, в своїм садочку, що біля хати.
Плакала мати, плакала мати та ще й ридала.
Свого синочка вона в солдати проводжала.
Іди, синочку! Іди, синочку! Іди, мій рідний!
Край боронити, край боронити... єдиний, світлий.
Бо є у тебе найкраща в світі, одна-єдина,
Земля козацька, земля славетна - Україна!
Дніпро широкий, Дніпро широкий, Карпатські гори.
Жито-пшениця, жито-пшениця у чистім полі.
І край дороги, і край дороги стрункі тополі.
Судилось, синку! Судилось, рідний, це в твоїй долі.
Своєї долі, своєї долі ти не цурайся.
Іди, синочку! Іди, синочку, та повертайся!
Свята молитва,свята молитва у небо лине.
Бог збереже нас! Бог збереже нас і дасть нам сили!
Ой, то не роси... Ой, то не роси... Ой, то не роси...
То дрібні сльози, то дрібні сльози, то дрібні сльози.
Плакала мати, плакала мати, плакала мати
В своїм садочку, в своїм садочку, що біля хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692277
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.10.2016
Споришева стежина до школи
ще з дитинства мене повела.
І у серці назавжди лишилась,
найдорожча для мене вона!
Споришева стежина все в'ється,
між житами біжить вона вдаль.
Бо в життя вона лине із серця,
де дитинства мого квітне рай!
В котре хилиться гроном калина,
і у вирій летять журавлі.
Та дзвінок, що так весело лине,
звеселяє життя мого дні!
Споришева стежина все в'ється,
між житами біжить вона вдаль.
Бо в життя вона лине із серця,
де дитинства мого квітне рай!
Немов пташки, щебечуть тут діти,
і хоч в скроні вплелась сивина.
Та літає знов бабине літо,
і у серці квітує весна!
Споришева стежина все в'ється,
між житами біжить вона вдаль.
Бо в життя вона лине із серця,
де дитинства мого квітне рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692111
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2016
Вьётся жизни моей тонка нежная нить.
Сын есть здесь, дочь есть... там.
Как любовь мне делить?
Вьётся жизни моей тонка нежная нить.
Внуки здесь, внуки... там.
Как мне счастье делить?
Дом есть здесь, дом есть... там.
Оба дома родны. Как мне выбрать из двух?
Две родные страны!
Вьётся жизни моей тонка нежная нить.
Выбрать я не могу, не могу разделить
Выбрать я не могу, не могу разделить.
Стало двое - одним... Буду просто... ЛЮБИТЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692096
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.10.2016
- Небесный свет... Небесный свет...
Дай мне хоть капельку надежды!
Небесный свет... Небесный свет...
Стою ведь на краю я бездны.
Небесный свет... О, дай мне сил!
Не раз уже тебя просил.
Небесный свет... Небесный свет...
Где Твой ответ?
- О, сын мой! Что сказать тебе?
Небесный свет везде... Везде!
И даже там, где бездна,
Живёт... Живёт надежда!
Глаза открой... Глаза открой...
Она стоит перед тобой!
За руку ты её возьми,
Иди домой... Домой веди.
Надежда есть всегда. Поверь!
Души своей открой ей дверь.
Надежду в сердце ты храни,
И жизнь свою цени... люби!
- Небесный свет... Небесный свет!
Я думал, что надежды нет.
А есть она! Всегда со мной.
Как велика ТВОЯ ЛЮБОВЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691876
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.10.2016
Той дощ осінній застав нас під вербою.
Чи випадково трапилось, чи ні?
Стояв ти поряд, ти був зі мною.
І стукіт твого серця передавсь мені.
Його відчула я, відчула я... Відчула!
Мов пташка в клітці, серденько твоє.
Тоді уперше обійняв ти мене,
бо зрозумів ти серденько й моє...
Той дощ осінній йшов такий рясненький!
Співали весело ті краплі дощові.
Хотіла осінь бачить нас з тобою.
В твоїх обіймах солодко мені...
А поряд кущ калиновий розлогий.
До нас тягнувся, віти простягав.
І загорались ягідки червоні
від ніжних слів, що ти мені шептав...
Краплини падали з чола твого на мене,
І ми сміялися... сміялись досхочу.
Яким же гарним був той день осінній,
Що цілував нас краплями дощу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2016
Нахилилася калина до води,
А ти мене, моє серце, обніми!
Пишні ягідки червоні аж горять,
Цілувати буде милий... Цілувать!
Ой калино! Калинонько рясна!
Знала б ти, яка щаслива із милим я!
Нахилилася калина низько так,
А ті ягідки червоні гіркотять!
А ті ягідки червоні гіркотять,
Я у милого єдина... Добре так!
Ой калино! Калинонько рясна!
Знала б ти, яка щаслива із милим я!
Підніми, моя калино, гілочки,
Хай дозріють, хай дозріють ягідки!
А морози-сніговії зморозять,
Гарні ягідки твої підсолодять!
Ой калино! Калинонько рясна!
Знала б ти, яка щаслива із милим я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2016
Молиться мама... Я з нею схилюся.
За всю рідну землю я помолюся.
Молитва свята до Бога лине...
я дякую щиро за небо синє.
Я дякую, Боже, за сонячні ранки,
за пісню дзвінку, за вишиванки.
За річку веселу, за гай і за поле,
за споришеву доріжку до школи.
Я дякую, Боже, за татка й матусю,
за дружну родину ще нижче схилюся.
За соловейка, і за калину,
за ненечку світлу, за всю Україну!
Дякую, Боже!
Дякую щиро!
Зішли нам, будь ласка, усім
щастя й миру!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691539
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 29.09.2016
Дуже гарно на городі... Там така краса... що й годі!
Кукурудза й гарбузинка у жовтесеньких хустинках.
В шароварах помідори, в довгих платтячках квасоля.
Бурячки та огірочки мають вишиті сорочки.
Цибулиночки маленькі у спідничках зелененьких.
В сарафанчику морквинка, зеленіє капустинка,
бо зелена в неї стрічка. Баклажани, ніби річка.
О! Ці сині баклажани розляглись, мов на дивані.
Запишався ген горох... Ой смішний який він! Ох...
Чую, чую, чую... сміх! Розсмішив нас кріп усіх!
Взяв за руку він петрушку і спитав: "Ти хочеш в юшку?"
Та сказала: "Хочу в борщик!" І полив рясний їх дощик!
Дуже гарно на городі... Там така краса... що й годі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691163
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.09.2016
Ой журилась журилочка, а чому журитись?
Ой котилась котилочка, а чого ж котитись?
Не журися, журилочко, будем веселити.
Ой котися, котилочко, будемо ловити!
Ой сміялась сміялочка, а чому сміятись?
Ой боялась боялочка, а чого ж боятись?
Смійся, смійся, сміялочко, сплетемо віночок.
Ой не бійся, боялочко, візьмемо в таночок!
Ой сиділа сиділочка, а чому сидіти?
Ой раділа раділочка, а чого ж радіти?
Іди до нас, сиділочко, будемо дружити.
Веселися, раділочко, бо весело жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691151
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.09.2016
Зламать струнку Тополю в полі якось Вітер захотів.
Так лютував! Літав навколо, все гнув гілля, сердито вив...
Та не вдалося. Розсердився... й геть полетів!
Бо поряд Клен стояв розлогий, Тополю ту він захищав.
Міцне коріння в того Клена, розкішний чуб Кленок той мав.
- Стійко тримався! - Дуб старезний того Кленочка похвалив.
А Клен у відповідь різьбленим листом своїм зашелестів
й промовив так:
- В Тебе навчився, тому і вистоять зумів.
- А ще... ту молоду Тополю ти так відважно захищав!
- Тополю захистить вдалося, бо Ти ж мене цьому навчав.
Отак в житті воно насправді... Насправді є.
Вітрам ніколи не зламати тих, Хто уміє захищати і берегти
життя своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691027
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2016
Зловили якось їжака й сказали:
-Так... Тепер сиди отут, якщо ти не їжак.
- Їжак я є, Їйбогу! Я тільки вибіг на дорогу.
Всі знали, що їжак. Всі добре знали.
Та... "Докажи!"- йому сказали.
- Ось подивіться, весь я в колючках.
- О, жах! О, жах! Як смієш ти голки носити?-
всі закричали враз. В голках уже є дикобраз!
- Погляньте, у мене короткі ніжки.
Завжди ходжу по лісі пішки.
- Ой, ти диви який з'явився! Короткі ніжки - в мишки.
Ах! Що ж ти за птах?
- Я є їжак! Їжак, Їйбогу! Я тільки вибіг на дорогу.
Поживу біг шукати...
Мораль така : Не бігай, де не слід.
Бо хто ти є, тоді попробуй доказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690401
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 23.09.2016
Про Ворону говорити... А чи варто?
Бо Ворона є Ворона. Ось погляньте!
Сіла якось на пеньочок " Кар!" та " Кар!"
Аж тут Лис несе гостинці... Вибирай!
Як почула це ворона... Застрибала.
Завертілась. Закрутилась. Закружляла.
Вибирала... Роздивлялась, що там є.
- Це моє! - говорить радо. І це моє!
Ну , а Лис, поки дивилася вона, часу не гаяв,
скажу чесно вам, дарма.
По пір' їні виривав все... Красота!
Залишилася ворона без хвоста!
Про Ворону говорити... А чи варто?
Без хвоста тепер Ворона. Ось погляньте!
Подарунки Лис поніс тепер у ліс.
Та що про нього говорити? Лис є Лис!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690400
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 23.09.2016
Дрімає гай... Вже сонце сіло. Взяло останні промінці.
Тільки на листі залишило краплини ніжні, золоті.
Як осені без позолоти?.. То ж золотить усе навкруг.
Дрімає гай... Бо спочиває за гаєм сонця ясний круг.
А осінь тихо, непомітно по гаю сонному іде.
І щедро гай той одягає в нове, святкове... Золоте!
Вже побувала вона в полі, під ранок прийде у садок.
Там виноград ще наливає і підрум'янить нагідок.
І чорнобривці підфарбує, щоб веселішими були.
А вранці сонце ясне встане... і злинуть в небо журавлі.
Журливе "Кру-у!" бентежить душу
там, де примовкли вже поля.
Бо знає пташка - наймиліша
для кожного своя земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690263
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.09.2016
Люби меня, какой я есть,
и озорной, и грустной.
Люби меня, какой я есть,
люби весёлой, скучной.
А когда годы пролетят,
засеребримся снегом.
Я стану бабушкой, а ты
очень счастливым дедом.
Не просто так всю жизнь любить.
Скольких... Скольких меняют...
Люби меня, какой я есть.
Пусть годы уплывают.
А нам с тобой среди штормов
надёжно и беспечно.
Люби меня... Только любовь
жить будет с нами - вечно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
Розправ крила... і лети! Нас не стримують мости.
Та й нема їх над тобою, є вони лиш над рікою!
А внизу... земля в красі, походи тут по росі.
Позбирай ті ранні роси, стрічки заплети у коси.
І лети... лети... лети...
Гай і поле, і діброву, і сади позолоти!
А захочеш відпочити - опустися на мости.
Ніжки звісивши у воду, помилуйсь на свою вроду.
Той, хто волю таку має, гарно так завжди літає.
Розправ крила... і лети... Золоти все! Золоти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2016
Загорівся клен наш... Осінь запалила.
Заяснів весь гай... Осінь заяснила.
Сині-сині хвилі малює в ріці
пензлик кольоровий в осені руці.
У ріці, і в небі хмари, мов отари.
Зайнялась діброва,
мов горять стожари.
Вітер-невидимка розпростер вітрила,
знов малює осінь йому прозорі крила.
А ключ журавлиний має крила сірі.
В зграї лебединій -
крила білі - білі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689798
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2016
Не стану сумувати я за літом,
його позвали в вирій журавлі.
Вмостилось зручно так, погляньте,
і попливло на дужому крилі.
Не буду кликати я літечко, бо знаю,
що хазяйнує осінь -- час її.
Тебе в вінку розкішнім, літо,
повернуть знов додому журавлі.
Ой, літо-літечко, і щедре ти і тепле,
Обдарувало нас своїм добром.
В полях, садах хазяйнувало,
То ж повертайся знов до нас з теплом
- Курли! Курли... тужливе лине з неба.
Прощаються із полем журавлі.
Зігріє їх своїм теплом в польоті
те тепле літо на лелечому крилі.
Нехай летять... летять і повертають,
Весну приносять з літечком до нас.
Не стану сумувати я за літом,
Краще зрадію осені... Це ж її час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689770
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.09.2016
О, Боже мудрий та ясний! Прошу тебе - дай синам сили.
Про це тебе у всі часи, мій Боже, матері просили.
О, як жорстоко рвуть мене ті, хто не хоче в мирі жити.
І їдким димом увесь світ стараються від нас закрити!
Чужинцям я кричу: "Не смій!"
Я Україна, Боже мій. Мене почуй і зрозумій.
Прошу, мій Боже, захисти моїх синів соколів.
Прошу, мій Боже, збережи, щасливої дай долі!
Від ран кривавих їх прикрий моїм Ти тілом,
Бо боронять вони мене відважно, сміло.
Я все стерплю. Я відроджусь... Заколошусь хлібами.
Садами пишно зацвіту і заспіваю солов'ями.
Де краплі крові на траві, то кровлять мої рани.
Прошу, мій Боже, сохрани! Своїми сильна я синами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689766
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2016
Золотила осінь всім кущам сорочки,
А берізкам - коси і довгі торочки.
Де ставок наш, осінь золота ходила,
Вербичкам хустини вона золотила.
Дуже їй раділи молоді вербички,
Бо осінь вплітала їм ще в коси стрічки!
А коли до лісу осінь завітала,
Золотила щедро, кого зустрічала.
Першими зустрілись лисенята в листі,
Тепер мають шубки вони золотисті.
Проходила осінь, де ростуть дубочки,
З'явилися в лісі золоті грибочки.
Чуб розкішний дубу осінь фарбувала,
І свою веселу пісеньку співала.
Для такого чуба фарби було мало,
Коричневим став він - золота не стало...
А стрункі смерічки чомусь забарились,
Стоять біля дуба - трішки засмутились.
Біля річки осінь золота ходила,
Пензлик золотистий в воду опустила.
На сорочці синій з'явилися точки,
Попливли по річці золоті листочки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689480
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.09.2016
Відгук на коментарі до вірша Ганни Верес(Демиденко)
"Статистика війни"
Говорять різне... і добре, й грізне.
Говорять різне... і зле, і ніжне.
Говорять різне.
Бо хто, як знає... Бо хто, як має.
Бо хто, як вміє... як розуміє.
Говорять... Знаю! Та захищаю
Усіх вас світлих... всіх добрих, ніжних.
Таких всіх різних, і серцю рідних.
Одну-єдину я землю маю.
Дію,як знаю! Дію, як маю!
Дію, як вмію... як розумію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689474
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.09.2016
Благодарю Тебя за всё.
За утро раннее, дожди.
Благодарю я за "Приду..."
Благодарю за "Подожди..."
Благодарю за свет звезды.
Она летела мне в ладонь.
И за ромашек лепестки,
За первый тот букет цветов.
Слова зачем? Зачем слова?
Без слов умеешь говорить.
И руки нежные твои.
О! Как умеешь Ты любить...
Благодарю за солнца луч.
За свет той утренней зари.
За искренность тех первых грёз
И тихое твоё... "Люби..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689291
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2016
Моє щастя красиве, моє щастя щасливе.
Голубі в нього очі і біляве волосся.
Моє щастя, то небо моє, синє-синє...
Моє щастя - у полі дозріле колосся.
Моє щастя у морі в хвилях тішиться, грає.
І у гаю зеленім солов'ями співає.
Під вікном розцвітає у матусиних квітах.
І в ранковій росі моє щастя на вітах.
Моє щастя у хмарі, що дощем щедро сіє.
Моє щастя, то сонце, що так сонячно гріє.
Глянь, лелека високо в небі синім літає...
Та то ж щастя моє у вільнім танку кружляє!
Щастя кожен шукає... ти своє щастя маєш.
І плекаєш його, про своє щастя дбаєш.
А воно таке різне, таке різне...і все ж...
Є у всіх у нас спільне -
те, що щастя без меж....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689289
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2016
Золоте волосся розсипав вітер.
Золоте волосся на моєму плечі.
А я в очі дивлюся... А я очі дивлюся...
А я в очі дивлюся твої.
Сині-сині очі... Сині-сині очі...
Сині-сині очі часто снились мені.
Й золоте волосся, й золоте волосся,
Й золоте волосся на моєму плечі.
Часто думав про тебе, часто думав про тебе,
часто думав про тебе, й ти прийшла в мої сни.
Там я пестив волосся, там я пестив волосся
й ніжно в очі дивився твої.
Сині-сині очі... Сині-сині очі...
Сині-сині очі часто снились мені.
Й золоте волосся, й золоте волосся,
Й золоте волосся на моєму плечі!
Золоте волосся розсипав вітер.
Золоте волосся на моєму плечі.
А я в очі дивлюся... А я очі дивлюся...
А я в очі дивлюся твої.
Сині-сині очі... Сині-сині очі...
Сині-сині очі часто снились мені.
Й золоте волосся, й золоте волосся,
Й золоте волосся на моєму плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016
Засвітився вечір в небі синім.
Сонце вже пішло відпочивати.
Тихою ходою ясний місяць
вийшов в небо погуляти.
Ясночолий, світлий місяченько
гордовито виплив із-за хмари.
А у нього зірочок ясненьких більше,
ніж овець у всіх отарах!
І зоріють весело ті зорі
восени і взимку, навесні і літом.
Щоб щасливими були ми з вами,
квітнуть в синім небі білим цвітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689163
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2016
Засію зернами поля...
умію зернам тим радіти.
Хай зорі в небі мерехтять,
а на землі - хлібам шуміти!
Як річка можу я дзвеніть,
і дзвінко й весело сміятись.
Хай в далич річка та біжить,
дано їй хвилею погратись!
Я можу пісню заспівать,
багато дечого зробити.
- Співай, співай... Хай буде так.
Із піснею весело жити!
Хай світять ті, кому світить.
Нехай дзвенять, кому дзвеніти!
Нехай летять, кому летіть.
Життя усім дано любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2016
Знову осінь ясна в зграї птахів збирає.
Тому журне "Курли" понад хмари злітає.
Журавлі, журавлі... в синім небі кружляють.
Журавлі, журавлі... рідний край залишають.
Осінь... осінь ясна! Встеле листом дорогу.
Хай поверне весна журавлів всіх додому!
Ой летіть, журавлі! Хай земля вам дасть сили.
Скільки ж нас у журбі рідний край залишили...
Хто повернеться знов, хто назавжди полине.
Тому тихе "Курли" журно-журно так лине.
Осінь... осінь ясна! Встеле листом дорогу.
Хай поверне весна журавлів всіх додому.
Нам у щасті тут жить, свою долю плекати.
Повертайтесь завжди в рідний край, журавлята!
І над полем своїм, як тепер покружляйте.
"Кру" веселим своїм рідний край звеселяйте!
Осінь... осінь ясна! Встеле листом дорогу.
Хай поверне весна журавлів всіх додому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2016
Сяду тут, відпочину...Посиджу хоч хвилину
серед поля, де жито налилось в колоску.
Все дзвенить, все співає... Колос ще наливає
то ж вбирає у себе, знаю, музику цю.
Тут бджола працьовита над квітками кружляє,
і барвистий метелик в ніжнім в'ється танку.
І видзвонює жайвір у високому небі...
І мені теж приємно чути музику цю.
Йду додому здалека... Ген в польоті лелека
розпростер дужі крила, мов назустріч летить.
Ой красиво ж літає! Все дзвенить, все співає.
Я люблю неповторну світлу радості мить.
Глянь, волошки блакитні посміхнулись... Привітні!
Пелюстками ясними грає вітер. Здаля гонить хвилю
по полю, веселить мою долю.
Поле... Полечко рідне. Як люблю тебе я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688409
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2016
Тут пахне хвоєю й грибами, тут материнка і чебрець.
Суниці запах тут духмяний. Поважний ліс - краси вінець!
Лисичок осінь вже сипнула з своєї щедрої руки.
Мов на сторожі біля дуба в траві стоять боровики.
Не скинуть шапки... не старайся. А ген червоний капелюх!
Це підберезовик міцненький, і він свій власний має дух.
Якщо грибів хочеш набрати (так просто не віддасть їх ліс),
Прийдеш у ліс грибів набрати - обов'язково поклонись.
За все добро, що в світі маєм, повинні дякувать завжди.
Як осінь, добрими ділами , ми залишаємо сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688406
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.09.2016
Маки червоні квітнуть у полі,
квітнуть у полі.
В руках твоїх ніжних мої долоні,
мої долоні.
Маки червоні сонцем зігріті,
сонцем зігріті.
Ми серед маків вдвох із тобою
найщасливіші в світі!
Маки червоні до нас нахилились,
до нас нахилились.
Маки червоні на нас задивились,
на нас задивились!
Маки червоні сонцем зігріті,
сонцем зігріті.
Ми серед маків вдвох із тобою
найщасливіші в світі!
Маки червоні квітнуть у полі,
квітнуть у полі.
Тут серед маків зійшлись наші долі,
зійшлись наші долі.
Маки червоні сонцем зігріті,
сонцем зігріті.
Ми серед маків вдвох із тобою
найщасливіші в світі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Ми йшли стежиною по полі,
де жито золотом світилось.
Так, так... було це, не наснилось.
Там жайвір високо у небі
видзвонював так гарно-гарно!
А день був сонячний, не хмарний.
Ми край дороги, у ромашках,
так часто-часто зупинялись...
Ми в тих ромашках цілувались.
І добре так було з тобою...
Тепло і ніжність відчувала.
В твоїх обіймах завмирала.
Для нас і маки розцвітали...
Ясніло сонце в небі синім.
Ти був зі мною, сильний-сильний.
А там, де верби кучеряві,
в траві волошки заяснілись.
Ми щастя там свого напились.
Ми йшли стежиною по полі,
де жито золотом світилось.
Так, так... було це, не наснилось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Огонь... Огонь... Огонь и ты!
Огонь... Огонь... Огонь... цветы.
Глаза в глаза, глаза в глаза.
В твоих глазах вижу себя.
И твои цветы, букет красивых роз,
что для меня с любовью ты принёс.
Давно... Давно... Давно ждала.
Тебя... Тебя... Тебя... Тебя!
Что любишь ты, я поняла.
Сказали мне твои глаза.
И твои цветы, букет красивых роз,
что для меня с любовью ты принёс!
Откуда он? Откуда он?
Огонь... Огонь... Огонь... Огонь!
Здесь только я. Здесь только ты.
Твои цветы... Твои цветы!
И твои цветы, букет красивых роз,
что для меня с любовью ты принёс!
Огонь... Огонь... Огонь... и ты...
Огонь... Огонь... Огонь...цветы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.09.2016
Ти до мене прийшов із букетом красивим.
Ті ніжні троянди попросились самі,
щоб ти взяв їх з собою.
Так сказав ти мені... й посміхнувся.
Ти до мене прийшов на побачення
вперше.
Ніяково і я почувалась насправді.
Ми дивилися вдвох на ті ніжні троянди.
Коли погляди наші зустрілись -
ті квіти чарівні
на нас задивились...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Знов осінь золота на човні золотому
Тихо попливла до золотого дому.
А дім той золотий за домом із квітками,
Бо літо живе в нім... із квітів там і брами.
А в осені і дім, і брами золотії,
І золоті думки, і золоті надіі...
А золоті чому? Бо сонце золотило.
Щоб все навкруг цвіло...
Так сонце захотіло!
То ж літечко ясне у осені гостює,
А осінь золота все золотом гаптує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687412
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.09.2016
Прикоснись ко мне, прикоснись.
Улыбнись мне, улыбнись.
Уплывёт из-под ног земля.
Растворюсь в тебе я!
Ох сладкая, ох сладкая моя любовь.
А нежная, а нежная какая!
Как хорошо, что ты такой.
Как хорошо, что я такая!
Посмотри в глаза, посмотри.
Повтори , что сказал, повтори.
Уплывёт из-под ног земля.
Растворюсь в тебе я...
Ох сладкая, ох сладкая моя любовь.
А нежная, а нежная какая!
Как хорошо, что ты такой.
Как хорошо, что я такая!
Прикоснись ко мне, прикоснись.
Улыбнись мне, улыбнись.
Уплывёт из-под ног земля,
Растворюсь в тебе я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687288
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2016
Розквітла ти у полі житньому,
де в сяйві сонця виграє роса.
Я називаю тебе рідною,
велична й світла є твоя краса.
Моя ти, рідна!
Моя ти, світла!
Найкраща в світі, і - єдина.
У славі й величі розквітла
під сонцем ясним - Україна!
Люблю, коли сміється вересень,
До знань веде за руку школярів.
І квітнеш ти у барвах вересу,
як кличе осінь в вирій журавлів.
Моя ти, рідна!
Моя ти, світла!
Найкраща в світі, і - єдина.
У славі й величі розквітла
під сонцем ясним - Україна!
І граєш ти, дзвениш потоками,
між гір високих квітнеш у гаях.
Люблю тебе, країно рідная,
хай на весь світ лунає у піснях:
Моя ти, рідна!
Моя ти, світла!
Найкраща в світі, і - єдина.
У славі й величі розквітла
під сонцем ясним - Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686998
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.09.2016
Ой сіли птахи... задзвеніли на нашій вишенці в саду.
Про щось сказать мені хотіли, бо знали, що до тебе йду.
Я йду до тебе, ти ж чекаєш, у нашім гаї на містку.
Там на калині й заспівають вони обом нам пісню цю.
Ой сіли птахи... задзвеніли на нашій яблунці в саду.
Про щось сказать мені хотіли, бо знали, що до тебе йду.
Бо ти ж сказав мені: "Кохаю! Чекаю я на тебе... знай.
Будь ласка, вийди... виглядаю, на наш місток до мене в гай".
Ой сіли птахи... задзвеніли нам на калині, де місток.
Про нас до раночку шептались струнка берізка та кленок.
Бо ти ж чекав там, де калина, у нашім гаї розцвіла.
В твоїх обіймах я щаслива... про це й були їхні слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Ясна ніч прийшла... небо з зорями,
ми стояли вдвох під тополями.
Клен з калиною там шепталися,
як з тобою ми обнімалися.
Ніч сміялася... Ніч сміялася,
бо у тебе я закохалася.
Ніч сміялася... Ніч сміялася,
як з тобою ми обнімалися.
Ніч сміялася до нас зорями.
Було зоряно... Було зоряно...
Зорі з місяцем сяйвом гралися,
як з тобою ми обнімалися.
Ніч сміялася... Ніч сміялася,
бо у тебе я закохалася.
Ніч сміялася... Ніч сміялася,
як з тобою ми обнімалися.
Ясна ніч прийшла... небо з зорями,
знов зустрінемось під тополями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Ангелом стати хочу...
Я до тебе полетіла б серед ночі.
На твоїм порозі опустилась,
я б у твої очі задивилась.
Ангелом стати хочу...
Я до тебе полетіла б серед ночі.
Розправила б свої ніжні крила,
якби спав - тебе б ними прикрила.
Ангелом стати хочу...
Я до тебе полетіла б серед ночі.
Якби проснувся - я б зраділа,
до твоїх свої я б простягнула крила...
Ангелом стати хочу...
Я до тебе полетіла б серед ночі.
На твоїм порозі опустилась,
я б у твої очі задивилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Синій льон, синій льон, синій льон
розцвів у полі.
Тут зустрів, тут зустрів, тут зустрів
я свою долю.
А в неї очі, а в неї очі - сині.
Ніби льон,ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
Синій льон, синій льон , синій льон
розцвів зранку.
Були вдвох,були вдвох, були вдвох
ми тут до світанку.
А в неї очі, а в неї очі - сині.
Ніби льон, ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
Синій льон, синій льон, синій льон.
Синій-синій!
З нею вдвох, з нею вдвох, з нею вдвох
я щасливий.
А в неї очі, а в неї очі - сині,
Ніби льон, ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Ці квіти ніжні ти приніс сьогодні,
в них сяють сонця ясні промінці.
І роси вранішні, іскристі, тремтять
на листі... і на твоїй руці.
Солодкий щем... такий казково-світлий,
приємним розливається теплом.
Мені здалось, що Ангел білосніжний
торкнувсь сріблястим, і мене, крилом.
О! Які ніжні ці красиві квіти.
Вони для мене... Ти приніс мені...
До себе манить цей букет розкішний.
Такий дарує березень весні.
Мабуть, вони насправді є казкові?
З подякою до тебе пригорнусь.
Твої вуста, мов пелюстки медові,
Солодкого нектару з них нап'юсь...
Ці квіти ніжні ти приніс сьогодні,
в них сяють сонця ясні промінці.
Глянь, роси вранішні, іскристі,
вже затремтіли й на моїй руці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016
Матінко Божа!
Як жити у світі,
де кривди багато?
Матінко Божа!
Як жити у світі?
Що буде - не знати...
А що принесе день нам
наступний?
Вітер попутний?
Це добре було б...
Що ніч подарує?
Зорі яскраві і місяць
у сяйві тих зір?
Ти кажеш: "Повір!"
Благаєш.
Благаєш.
Як вірити?..
Зло навкруги я лиш бачу!
За нього нізащо я не пробачу!
І чую у відповідь:
" Ти...
Прости...
Прости..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686224
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.08.2016
Ой, як мені солодко, коли поряд ти...
Ой, як мені солодко... між нами мости?
Що ж, давай зустрінемось, де оті місточки.
Осінь там гаптує золотом сорочки.
Ходить вона тихо... іде... ні словечка.
Золоті листочки схожі на сердечка.
Ой, як щедро осінь листя розсипає!
Видно, що й вона теж когось кохає.
А кого ж це осінь, скажіть, покохала?
У ґронах калини рум'янець сховала...
Не соромся, рідна, не ридай дощами.
Візьми парасольку, прогуляйся з нами.
Ми разом пройдемось біля того клена,
в котрого сорочка ще зовсім зелена.
Осене-красуне! Клен тебе кохає.
Погаптуй сорочку... він цього чекає.
Ой, як мені солодко, коли поряд ти...
Ажурні й солодкі любові мости.
Золоті листочки у нас під ногами.
Золотом засяяв вже й клен кучерявий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016
Біля хати мати у білій хустині,
так завжди було... Чому темна нині?
Бо хоч небо світле, і таке ж блакитне,
ворог топче землю... та земля не квітне...
Миру українці вже давно чекають,
лякаються квіти... коли там стріляють.
Не бійтеся, квіти, ростіть біля хати.
Тут барвінок в'ється і багато м'яти.
Ростіть, ростіть, квіти, добре тут на сонці.
Іще краще буде у нашій сторонці.
Витре, витре сльози зажурена мати,
ми пісень веселих будемо співати!
Заясніють вами наші вишиванки,
доля усміхнеться, засвітяться ранки.
Вмивайтеся, квіти, дрібною росою,
наділив же Бог вас пишною красою.
Та слухайте з нами пісню солов'їну,
про життя щасливе, рідну Україну!
Розцвітайте, квіти, порадуйте неньку.
Хай знову зав'яже хустину біленьку!
Бо сини-соколи несуть мир у хати,
На своїй землі - лиш нам панувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686096
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2016
- Сонечко ясне! Сонечко ясне!
Що є у світі прекрасним?
- Прекрасним є поле, є прекрасною річка.
Прекрасною є біля хати смерічка.
- Сонечко світле! Сонечко світле!
Що є у світі привітним?
- Квітка тендітна, що розцвітає.
Бджілочка, що біля неї літає.
- Сонечко щире! Ти є найтеплішим.
Хто є у світі найнайніжнішим?
- Найнайщедрішою є наша Земля.
Найнайніжніша...
- Матуся моя?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685988
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.08.2016
Я навчуся в сонечка раненько вставати.
Я навчуся в полечка гарно працювати.
Сильним, мужнім бути - у татка навчуся.
Мудрості, кмітливості - у свого дідуся.
В матусі рідненької - доброти та ласки.
В бабусі миленької - чарівної казки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685926
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.08.2016
На місточку зупинилась,
в чисту воду задивилась.
Злетів з дерева листочок,
вийшов хлопець на місточок.
Той листочок із кленочка,
в хлопця вишита сорочка.
Той листочок багряний,
а той хлопець - кучерявий!
На місточку зупинилась,
на листочок задивилась.
На листочок задивилась,
а до хлопця прихилилась!
Той листочок із кленочка,
в хлопця вишита сорочка.
Той листочок багряний,
а той хлопець - кучерявий!
На місточку зупинилась
і до хлопця прихилилась.
Ой, пливи, пливи, листочку,
є вже хлопець на місточку!
Той листочок із кленочка,
в хлопця вишита сорочка.
Той листочок багряний,
а той хлопець - кучерявий!
На місточку зупинилась,
в чисту воду задивилась.
Злетів з дерева листочок,
вийшов хлопець на місточок!
Той листочок із кленочка,
в хлопця вишита сорочка.
Той листочок багряний,
а той хлопець - кучерявий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2016
Ти міцніла в віках, гартували тебе довгі роки,
Та до щастя ти йшла, і до світла були твої кроки.
Ти міцніла в віках, йшла вперед... Не спиняла.
То ж , як сонце ясне, сама ясною стала!
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми любим тебе, ти для нас є, як мати.
Ми разом назавжди, нас тепер не здолати!
Наш могутній Дніпро все несе уперед свої води,
Миру й радості всім ми бажаємо завжди... і згоди.
І в молитві святій всі схиляємось долі
За жита золоті, що у нашому полі!
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми любим тебе, ти для нас є, як мати.
Ми разом назавжди, нас тепер не здолати!
Хоч вітри знов гудуть, та ніхто не посміє спинити,
Бо по-справжньому ми научились тебе всі любити.
Щоб щасливу, ясну... й світлу мала ти долю,
Бережемо всі мир і цінуємо волю!
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми любим тебе, ти для нас є, як мати.
Ми разом назавжди, нас тепер не здолати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685566
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.08.2016
Ой у полі жито, ой у полі жито,
Ой у полі жито, колосочки збито.
Хто його збиває, хто його збиває,
Хто його збиває, той долі не має.
Засіваймо ниву, ниву засіваймо,
І щасливу долю собі закликаймо.
Нехай росте жито, щедро наливає,
Порадує всіх нас гарним урожаєм.
Нехай наша доля... доля веселиться,
жито в колосочку щедро колоситься!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016
Знов квітне вишня наша на подвір' ї,
Розкішне плаття дарувала їй весна.
А посадила її мама в день весілля,
Щоб вишня ця їй щастя принесла.
А поряд клен шумить веселий,
що захищає вишню від вітрів.
Щоб затишно завжди було в оселі,
татусь мій біля вишні посадив.
І шумить ніжно вишенька гарненька,
Надійний, сильний захищає її клен.
А поряд з нею побіліла й наша ненька,
Бо пестять внуків вже батьки тепер.
А поряд клен шумить веселий,
що захищає вишню від вітрів.
Щоб затишно завжди було в оселі,
татусь мій біля вишні посадив.
Знов квітне вишня наша на подвір' ї,
Розкішне плаття дарувала їй весна.
А посадила її мама в день весілля,
Щоб вишня ця їй щастя принесла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685288
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016
Казала мені мама, що Ангели літають.
Що дуже вони гарні, красиві крила мають.
Мій Ангеле! Мій Ангеле! Мій Ангеле крилатий!
Навчи мене, навчи мене ... Літати.
З тобою завжди легко, бо вмієш ти радіти.
І ласкою своєю без слів ти можеш гріти.
Мій Ангеле! Мій Ангеле! Мій Ангеле крилатий!
Навчи мене, навчи мене... Літати.
Ти доторкнувсь до мене, і я - затріпотіла.
Здається, що й у мене також з'явились крила.
Мій Ангеле! Мій Ангеле! Мій Ангеле крилатий!
Навчи мене, навчи мене... Літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016
Я не такая, как кажусь.
Не лесть я, неприкрытая.
Порой упрямая , и злюсь,
Но скромная, открытая.
Я не такая, как кажусь.
Не я - лавина снежная.
Хоть, как река, вперёд несусь.
Я тихая и нежная.
Я не такая, как кажусь.
Не туча я есть грозная.
Хоть грозам в сёстры я гожусь,
Я светлая и добрая.
Я не такая, как кажусь.
Совсем не нить я тонкая.
Я радость, свет, я - чистота,
Ещё я песня - звонкая...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685110
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.08.2016
Посивів Дніпро наш від біди й негоди,
до Чорного моря несе свої води.
- Куди біжиш, Дніпре? Куди поспішаєш?
Кажуть, що не наша земля та. Не знаєш?
А якщо не пустять і тебе до моря?
Куди біжиш, Дніпре? Ой, скільки ж там горя...
Мало їм, все мало... Раді б не пустити.
Мало... усе мало... Раді б загатити!
Не спинити думку, що до Бога лине.
Дніпра не спинити, що до моря плине.
Бо його це море завжди було й буде!
Ой! Скільки вже бачив... і це перебуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685014
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2016
Де батьківська хата, там вишні цвітуть у садочку.
Сюди повертає лелека в гніздечко своє.
Де батьківська хата, любисток там пахне і м'ята.
Це там залишилось назавжди дитинство моє.
Де батьківська хата, там матінка збудить раненько.
І татова посмішка завжди зігріє мене.
Де батьківська хата, там радості й друзів багато.
Це там залишилось назавжди дитинство моє.
Де батьківська хата, там зорі ясніш сяють в небі.
Купається зранку у річці там сонце ясне.
Зібрать би в долоні ті яснії зорі ранкові
Й по росах піти у дитинство, що кличе мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684782
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2016
Торкнись моїх долонь, поглянь в очі-озерця.
Дозволь... моя любов торкнеться твого серця.
Торкнись моїх долонь, і ніжність озоветься.
Солодким щемом, знай, любов моя проллється.
Торкнись моїх долонь, сам трепетом розлийся.
По вінця щастя є, мов з джерела - напийся...
В цім джерелі вода солодкою буває
Для всіх, хто вірить так, і вірно так кохає...
Торкнись моїх долонь, поглянь в очі-озерця.
Дозволь... твоя любов торкнеться й мого серця.
Бо я і ти - одне, у цім казковім світі.
Можливо, ми й прийшли, щоб з джерела попити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016
Погляньте... Соняхи цвітуть. До неба тягнуться... угору.
Літає вітер тут легкий у цю ранкову ясну пору.
Легким торкається крилом пелюсток золотих і ніжних.
Співатиме землі пісень він колискових взимку, сніжних.
А нині соняхи цвітуть, пелюстки - сонячне проміння.
Так гарно квітнуть... Проросло в них сонця золоте насіння.
Погляньте... Соняхи цвітуть. До неба тягнуться... угору.
Літає вітер тут легкий у цю ранкову ясну пору.
Як налітається - засне між листям... дні ж стоять чудові.
Сам мабуть стане золотим, як пелюстки оці медові.
Хай відпочине... Квіти ж всі за сонцем ясним повертають.
Бо найясніше світло те, і найтепліше... Відчувають.
Так вірити... і так любить...таку надію треба мати,
як в соняхів. І так світить, як сонце, - вчили батько й мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684616
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2016
Ходить літо полем, гаєм,
радує всіх урожаєм.
Наливає соком дині
й баклажани, сині-сині!
І радіє літу сад...
є ж солодкий виноград.
Груші, сливи дозрівають,
і жоржини розцвітають!
Ходить літечко... Співає,
в кошик яблука складає.
Славне літечко у нас...
Всі дари ясного літа
понесе до церкви СПАС.
Щоб могли благословити
труд і руки працьовиті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684571
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.08.2016
Карії очі, мов ніченька та. Карії очі, медові вуста.
Всю ніченьку ми обнімались.
Карії очі, мов ніченька та. Карії очі, медові вуста.
До раночку з ним цілувались.
Лагідні речі, солодкі слова. Лагідні речі, медові вуста.
Лиш вранці ми з ним попрощались.
Лагідні речі, солодкі слова. Лагідні речі, медові вуста.
Про це ми сьогодні дізнались.
Карії очі, мов ніченька та. Карії очі, солодкі вуста.
Співав соловей на світанку.
Карії очі, мов ніченька та. Карії очі, солодкі слова.
Були ми удвох знов до ранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016
Завмерла я, коли ти доторкнувсь.
Від несподіванки. Хоч мріяла й чекала.
Що стільки ніжності у дотику однім.
Не знала...
Теплом долонь мене ти обігрів.
Так навіть сонце не змогло б зігріти.
Мені твій ніжний погляд говорив:
Для тебе я найкраща в світі!
Шепчу з Землі я до зірок ясних,
Що так яскраво в небі сяють:
- Кохаю я його. Ви чуєте мене?
Кохаю я його. Кохаю!
Поглянь, як гарно зорі мерехтять.
Як світяться вони яскраво!
Щоб розказать про почуття жінок,
Сяйва усіх зірок буде замало.
О скільки в небі зірок тих ясних!
Їх срібне світло зливається з Землею.
А ті слова,що до зірок летять,
Від тих, хто на Землі сам світиться зорею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016
Когда ты улыбаешься, мне нравится.
Когда в глаза посмотришь... Хорошо.
Побудь со мною хоть минутку.
Побудь минуточку ещё.
Минуточка, минуточка, минутка.
Весёлая, игровая, как шутка.
Минуточка, минуточка - одна...
А были ведь с тобой мы до утра!
Когда ты улыбаешься,мне нравится.
Когда ты прикоснёшься... Хорошо.
Побудь со мною хоть минутку.
Побудь минуточку ещё.
Минуточка, минуточка, минутка.
Весёлая, игривая, как шутка.
Минуточка, минуточка - одна...
А были ведь с тобой мы до утра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684255
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.08.2016
Уснула ночь, как кошка, под кустом.
Во сне так улыбается красиво...
Укрылась пледом из ярких-ярких звёзд.
Оставила зарю, чтоб всем светила.
Ей, видно, снится сладкий-сладкий сон?
Конечно... В сны её приходит часто он.
И в этот раз вновь заалел рассвет,
И нежным светом землю озарило.
Приснился ей в его руках букет.
Его он подарил ей... Мило...
И улыбался ей. Был так красив!
И нежным был... Заря свой свет дарила.
Когда притронулся к её щеке - все звёзды
вспыхнули... Всё небо осветило...
И ночь проснулась...
Горели в небе гроздья ярких звёзд.
И месяц как-то шаловливо улыбался.
Подумала... А может в самом деле приходил?
Так почему же наночь не остался?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684228
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.08.2016
Ще хазяйнує літо, наливає
і яблука, і груші у садах.
Ще дозрівають соняхи у полі,
і жайвір ще виспівує. В житах
Ще посміхаються ясні волошки.
А очі в них, як небо... голубі.
Та холоднішими стають вже ранки,
збираються у вирій журавлі.
Готуютъся... Літають так багато...
Як крила їх зміцніють - полетять!
Ой, літечко... Ой, літечко... вже осінь.
Іде вже осінь по твоїх слідах.
Та квітни, квітни... Зігрівай нас, літо!
Ще радуй нас своїм ніжним теплом.
Не забариться осінь... Вже змахнула
над нашим гаєм золотим крилом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683791
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.08.2016
Що подарувати тобі у день цей святковий?
Звичайно ж найкращії квіти. А знаєш, я просто скажу...
А знаєш, я просто скажу...що ти найкращий у світі!
Що подарувати тобі у день цей святковий?
Я виберу з того, що маю. А знаєш, я просто скажу...
А знаєш, я просто скажу... що тебе ніжно кохаю!
Що подарувати тобі у день цей святковий,
Як щастя пливе над землею? А знаєш, я просто шепну...
А знаєш, я просто шепну... що хочу стати твоєю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Хотел бы стать стихом я или песней.
А может быть ручьём мне побежать?
Хотел бы стать цветком я у дороги.
Ты каждый день идёшь по ней гулять.
А может стать мне клёном у дороги?
Проходишь мимо каждый день.
Укрыл бы веткой в день дождливый.
А в жаркий - с радостью навстречу
бросил тень.
Хотел бы стать стихом я, или песней.
Мечты мои, мечты мои, мечты...
Хотел бы стать стихом я, или песней,
Которую споёшь и прочитаешь только ты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016
Замріяний погляд,
і ніжність в очах.
Замріяний погляд...
в нім ласка.
Замріяний погляд ,
і посмішка щира.
О, Боже! Яка ж вона мила!
Замріяний погляд -
в нім радість буття.
Вона подарує світу...
Дитя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016
Діти хмарочки веселі розглядали.
Іменами їх своїми називали.
Ось одна з них, невеличка, дуже весело пливла.
Всі сказали: " Це Маринка! Бо весела в нас - вона!"
А за нею ще спритніша. Вона більша, веселіша.
Подивились на Павла. На нього ж схожою була!
Потім пливли дві хмаринки, трішки більші від Маринки,
трішки менші від Павла. Двійня ж у сім' ї була!
Ну, а ця зовсім маленька. Вже не біла, а сіренька.
Закричали: " Хмарка - Іра! Є у неї плаття сіре!"
А тепер пора сказати, скільки хмарок? Як їх звати?
Рахував Павло й Маринка, Ірочка, Андрій, Галинка.
Якщо ти розвеселився, назви, хто за ким родився?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681966
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.08.2016
Мы не случайно с тобой повстречались.
Нам ведь сам Бог даровал эту встречу.
Ну, а зачем? И кому это надо?
Если ты спросишь, тебе я отвечу.
Ты моя нежность. Ты моя верность.
Яркий цветочек волшебного сада.
Ты моё счастье. Ты моя радость.
От Бога, от Бога, от Бога моя ты награда.
Сколько дорог пролегло между нами.
Все приближали они нашу встречу.
Ну, а зачем? И кому это надо?
Если ты спросить, тебе я отвечу.
Ты моя нежность. Ты моя верность.
Яркий цветочек волшебного сада.
Ты моё счастье. Ты моя радость.
От Бога, от Бога, от Бога моя ты награда.
Мне так приятно к тебе прикоснуться.
А для улыбки достаточно взгляда.
Мне бы в объятьях твоих вновь проснуться.
Нам ведь для счастья много не надо.
Ты моя нежность. Ты моя верность.
Яркий цветочек волшебного сада.
Ты моё счастье. Ты моя радость.
От Бога, от Бога, от Бога моя ты награда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Син зацікавився маленькою мурашкою.
Та бігала під білою ромашкою.
Все по листочках, по листочках... на стебельце.
Запала та мурашка сину в серце.
- Поглянь, матусю! Яка малесенька мурашка. Їй бігати
зовсім неважко, - промовив син.
Мурашка ж бігла. Не боялась. Все вище, вгору піднімалась.
Тепер сидить вже на пелюстці.
Ромашка та, мов сонце в білій хустці. Мурашку вабить її цвіт.
Бо з квітки вона бачить увесь світ!
- Хто трудиться, - сказала мама, багато пізнає.
Того життя дорога ввись веде. Туди, де світло ясне... є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681814
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.08.2016
Шукав поживу весь день Лев. Бо ж так хотілось їсти...
Та він нічого не знайшов. То ж натомився й захотів
на березі ріки присісти.
Сидів, сидів... а думка та усе ж бентежить Лева.
- Ой, де ж та їжа? Де ж та їжа? Нехай там що,
а відшукати її треба! Ох...
Здавалося й живіт до спини вже присох.
Аж тут побачив у воді когось. Ось...
- Нарешті я обід знайшов, - подумав Лев. Як добре, що
сюди прийшов!
То ж підкрадався. А той назустріч Леву йшов. Він зовсім
Лева не боявся.
Розсердивсь Лев і кинувся вперед... А чим скінчилось?
Знаєш наперед.
У річці борсавсь Лев, з собою бився. Голодний виліз. Злий.
Отак наївся...
Буває дехто так сидить. Чекає. Та ще й на долю нарікає.
З тих, хто працює, ще й сміється. Не бачить він того, що
сам з собою б'ється.
Ти мудрим будь! То ж не чекай. Краще працюй і заробляй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681597
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.08.2016
Біжить річка невеличка, під горою в'ється.
Як побачу миленького, серденько озветься.
Немов пташка затріпоче, до милого ж лину.
З ним до ранку стоятиму й скажу:
"Ще хвилину..."
Ой, хвилиночка-хвилинка! Солодко та щемко.
Пустіть мене погуляти, мій татусю й ненько!
Ой, хвилиночка-хвилинка! Радіє серденько.
Знов додому повернуся із сонцем... Раненько!
Пустіть мене погуляти, мій татусю й ненько.
Коли бачу миленького, радіє серденько.
Будем з милим в синім небі зорі рахувати.
Буде мене мій миленький ніжно цілувати.
Ой, хвилиночка-хвилинка! Солодко та щемко.
Пустіть мене погуляти, мій татусю й ненько!
Ой, хвилиночка-хвилинка! Радіє серденько.
Знов додому повернуся із сонцем... Раненько!
Біжить річка, невеличка та попід горою.
Ой, як хороше, коли є миленький зі мною!
Говорила йому мама: "Йди гуляти, сину..."
То ж стоятимем до ранку, потім ще... хвилину...
Ой, хвилиночка-хвилинка! Солодко та щемко.
Пустіть мене погуляти, мій татусю й ненько!
Ой, хвилиночка-хвилинка! Радіє серденько.
Знов додому повернуся із сонцем... Раненько!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016
(слова - Надія Башинська; музика, виконання - Тетяна Мирошниченко)
Нехай летять літа, спинять не треба.
Вони, як журавлі, самі полинуть в небо.
Та навесні птахів завжди чекають дома.
Літам назад - дорога невідома!
Не повертаються! Не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
Ясніє у них неба синя просинь.
Сипнула срібла вже зима у коси.
Нехай летять літа... Не зупиняйте.
Ділами добрими їх прикрашайте!
Не повертаються! Не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
Людське життя... Воно, як пісня світла.
У ньому сміх дзвінкий і яблуня розквітла.
І усмішка щира, що серце нам гріє.
Буває тут зимно, і віхола віє!
Не повертаються! Не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681233
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.08.2016
Ой літала ластівочка, низько вилась.
Ой літала ластівочка та й журилась.
Чом літаєш, ластівочко, гілля хилиш?
Чом ти над своїм гніздечком журно квилиш?
Як же мені, ластівочці, не журитись?
Над гніздечком стали круки в небі витись.
Гірко плаче й Україна, сльози ллються.
Над соколами - синами круки в'ються.
Ой літала ластівочка низько вилась.
Над гніздечком калинонька нахилилась.
Ой плакала Україна, ще й журилась.
За синочками-соколами молилась.
Ой не плач, не плач, Вкраїно! Усміхнися.
Ще дозріє в полі жито. Звеселися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680990
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 31.07.2016
Щось зарясніли дощі,
плаче захмарене небо.
Плачуть дерева й кущі,
та нам сумувати не треба!
Парасольку візьму, не сидітиму в хаті.
Під мелодію цю буду я під дощем танцювати!
Танці, танці, танці... під дощем.
Крапель рясних так багато!
Танці, танці, танці... під дощем.
Цей танець веселий, мов свято!
Сіється дощ по землі,
трави радіють і квіти.
Хочеш веселим зрости?
Давай будем разом радіти!
Парасольку візьми, перестань сумувати.
Під мелодію цю йди до нас під дощем танцювати!
Танці, танці, танці... під дощем.
Крапель рясних так багато!
Танці, танці, танці... під дощем.
Цей танець веселий, мов свято!
Дощ йде веселий, рясний.
Видно, що дуже радіє.
З нами танцює і він,
бо теж танцювати уміє!
Танці, танці, танці... під дощем.
Крапель рясних так багато!
Танці, танці, танці... під дощем.
Цей танець веселий, мов свято!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2016
Любовь пройдёт -
там, где пройти
никто не сможет.
Любовь поднимет -
там, где поднять
никто не может.
Любовь согреет и поймёт,
возьмёт за руку -
поведёт.
Прибавит сил... И даст тебе
то, что просил.
Любовь простит, где не прощают.
Там, где любовь -
там понимают.
Любовь дорогу освещает.
Она, как солнце -
согревает.
С тобой - везде, с тобой - всегда.
В сердце твоём
живёт она!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680687
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.07.2016
Летить вітер зі сходу, несе теплу погоду,
і ромашок букетик на легкому крилі.
- Передай Україні, що сини її сильні,
і відважно боронять її ночі і дні.
Передай Україні, що сини її - вільні,
її волю боронять, її мрії ясні.
Летить вітер зі сходу, несе легку погоду,
і надію, і віру на крилі несе знов.
- Передай Україні, на сторожі ми нині,
береже нас молитва й материнська любов.
Слово батькове - сильне, і коханої - ніжне,
і усмішка дитини, мов той вітер легка...
Летить вітер зі сходу, несе мир всім і згоду,
і слова ті, що пише міцна сина рука!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680401
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2016
Ой дорого, дорого... Подаруй!
Можна дарувати.
Ой весело, весело... Не сумуй!
Досить сумувати.
Ой дорого-дорого, ой дорого-дорого!
Можна дарувати.
Ой весело-весело, ой весело-весело!
Досить сумувати.
Ой глибоко-глибоко... Перейду!
Не треба боятись.
Ой гірко, ой гірко так... Усміхнись!
Можна посміхатись.
Ой глибоко-глибоко, ой глибоко-глибоко!
Не треба боятись.
Ой гірко, ой гірко так. Ой гірко, ой гірко так!
Можна посміхатись.
Ой світло, ой світло так... Подивись!
Можна порадіти.
Ой солодко-солодко... Справді так!
Рідний край любити.
Ой світло, ой світло так. Ой світло, ой світло так!
Можна порадіти.
Ой солодко, солодко. Ой солодко, солодко!
Рідний край любити.
Ой дорого, дорого... Подаруй!
Можна дарувати.
Ой весело, весело... Не сумуй...
Досить сумувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680146
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2016
Низько нахилились до нас колосочки.
Схотіли почути наші голосочки?
Ой, житечко-жито, жито золотеньке!
Підслухать схотіло, як б'ється серденько?
Колоски вусаті низько посхилялись.
Побачить схотіли, як ми цілувались?
Низько нахилились, підслухать схотіли,
Що мені на вушко тихо шептав милий?
Ой, житечко-жито, швидко дозріваєш!
Та що ж тобі слухать? Ти й так усе знаєш.
Низько нахилились до нас колосочки.
Притихли у житі наші голосочки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016
Как птица я. Как птица я.
Свободна.
А мне б лететь... Лететь...
и далеко.
Как птица я. Как птица я.
Свободна.
А мне б лететь... Лететь...
и высоко.
Края заморские, чужие страны
не привлекают меня совсем.
А мне б лететь... Лететь поближе
к солнцу.
Но ясно всем - оно сожжёт,
испепелит.
Не станет счастливой птицы
в облаках.
Страх? О, нет... Я смелая!
И солнца луч ищу в твоих глазах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679682
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2016
Лежав під деревом Цапок. Наївся.
Пасся у лузі увесь день. В річці води напився.
Бузько там високо літав, а Цап дивився.
Ой, як же гарно він кружляв! Як легко-легко
в небі вився... Та знав цапок, що птах той вільний.
Тому й літав, тому й кружляв у небі синім.
А Цап отой волі не мав, хоч і під деревом
лежав. У холодочку. Бо той Цапок, я вам скажу,
прив'язаний був до кілочка.
Літати в небі він не міг, хоча й хотілось.
Про волю думати не смів. Воля лиш снилась.
Не знав той Цап, що вільний він, як птах небесний.
Лиш копитом по тім кілку... ТАК БУДЕ - ЧЕСНО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678946
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 19.07.2016
Прокинувсь Півень.
- Ку- ку-рі-ку!!! - на весь двір заспівав.
- Чого це ти так рано встав?- сердито Кіт спитав.
Всіх будиш ти своїм кричанням! Чого кричати
ото зрання?
Буджу... Буджу... Роботу таку маю, - Півень на те.
І ти вставай! Пора до праці!
- Хіба ж то в тебе праця? - Кіт сказав. От я за ніч
аж п'ять мишей спіймав.
- Ти... п'ять мишей? - Півень зрадів. А я усіх... усіх
збудив! Буджу ж бо зранку багатьох.
А соловей тут "тьох" та "тьох"...
А й справді добре, як працюють, як Кіт і Півень,
й Соловей.
Часу не марнують. У кожного свої турботи.
То ж не цурайся й ти... роботи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678525
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.07.2016
Полюбляла одна Лиска та й вередувати.
Якось Курочку спіймала - стала розглядати.
Дзьоб у Курки якийсь довгий, дуже довгі лапи.
І сказала:
- Як могла я отаке от взяти?Хвіст якийсь
зовсім негарний, дуже коротенький.
Та ще й пір'я має сіре... Чому не біленьке?
Стала Лиска Курку скубти:
- Та ти ще й незграбна!
- Так. Це правда, - каже Курка. Є у буді - файна!
Ніжки гарні, дзьоб маленький, біла та периста.
Кажуть, що вона найкраща. Та ще й голосиста!
Лиска курку відпустила.
- Біжи геть, невдахо! Побіжу, візьму я іншу,
гарнесеньку птаху.
Та й побігла... А той, що в буді - хап... її за лапу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678517
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.07.2016
Зірвався Вітер й полетів. Літав собі там, де хотів.
Він грався листям Горобини. Шептав якісь слова
Калині. Ніхто тих слів не розібрав. Калина гнулась -
він кружляв...
А потім полетів до ставу. Які там Верби кучеряві!
Він присипляв їх? Так, чи ні?
Можливо - ні. Можливо - так. Вітер на витівки мастак.
Вже й Кукурудзу гне у полі, і Жито нахиляє долі.
Ромашки білі у траві схилили личка до землі.
Здається, щось я зрозуміла... У Вітра є велика сила?!
Бач, перед ним всі низько гнуться? Та зачекай!
Чомусь сміються...
Та справа в тім, що скрізь літав. Усе шумів...
Про щось шептав. А мимо лісу пролітав - об Дуба
крила обламав. Бо стояв міцно сильний Дуб. У нього
гляньте, який чуб! Такий не стане Вітрам гнуться.
Ото ж із Вітра всі сміються.
Отак буває... Пам' ятай! Як Дуб міцним , ти виростай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678432
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.07.2016
Летал как- то ветер в берёзовой роще.
И всем говорил: Будь попроще. Попроще...
О чём шептал он, где сирени кусты?
- Красивая ты. Красивая ты...
А что сказал ветер здесь, у пруда?
- Они идут сюда... Идут сюда...
О чём ветер с речкой тихой шептался?
- Он с ней целовался... Целовался...
А что сказал ветер там, у ручья?
- Я люблю тебя! Я люблю тебя...
Гуляли здесь двое ... Попроще? Попроще...
Прислушайся к ветру в берёзовой роще...
Обо всём этот ветер расскажет всегда.
И сейчас он, где двое... Там, у пруда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677648
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2016
Растаю. Растаю. Растаю. Растаю... В тебе.
Лишь каплей дождя. Лишь каплей дождя... Я прольюсь.
Растаю. Растаю. Растаю. Растаю... В тебе.
Исчезнуть в тебе я... Исчезнуть в тебе... Не боюсь!
Лишь каплей дождя. Лишь каплей дождя... Я прольюсь.
Исчезнуть в тебе насовсем... Насовсем... Не боюсь!
Растаю в тебе. Растаю в тебе!
Как в небе заря засияет во мгле.
Во мне ведь есть свет, как в яркой зари.
Растаю в тебе. Растаю в тебе. Позови!
Как в небе заря, засияю во мгле.
И весь этот свет. И весь этот свет мой - тебе!
Растаю. Растаю. Растаю. Растаю... В тебе.
Улыбкою я - на нежных губах засвечусь.
Я знаю. Я знаю, что свет даришь свой ты и мне.
Я ливнем. Я ливнем... Грозою в тебе я прольюсь!
Улыбкою я - на нежных губах засвечусь.
Я ливнем. Я ливнем... Грозою в тебе я прольюсь!
Растаю в тебе. Растаю в тебе!
Как в небе заря засияет во мгле.
Во мне ведь есть свет, как в яркой зари.
Растаю в тебе. Растаю в тебе. Позови!
Как в небе заря, засияю во мгле.
И весь этот свет. И весь этот свет мой - тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2016
Стихли верби понадвечір, над водою нахилились.
Зорі в небі засвітились. Заясніли. Задивились.
Задивились на дівчину ту, що коси заплітала.
Задивились на дівчину ту, що весело співала.
Бо уперше та дівчина так красиво заквітчалась.
Бо уперше та дівчина на побачення збиралась.
Їй козак запав у вічі. Бо стрункий такий і бравий!
Їй козак запав у душу, бо веселий такий , жвавий!
Зорі з неба задивились на дівчину, що ласкава.
Одягти найкращу сукню захотіла. Вибирала.
Зорі з неба задивились на козака молодого,
що збирався до дівчини. Сідлав коня вороного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016