| Сторінки (16/1589): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Радість у всьому відшукаймо, навіть в гіркій сльозі.
Бо все на краще у житті. Знайдем дорогу, куди йти!
Знайдемо радість. Відшукаєм! Вона є там, де дзвенить
сміх. Одна - у кожного, й на всіх!
А буде серденько щеміти?.. Треба пробачити. Простити.
Умій за друга порадіти. Та тільки заздрити не смій!
А якщо весело?.. То смійся! Краще сміятися разом.
А якщо добре під крилом, не вилітать, щоб політати?..
Це вже не так. Літаймо всі, ми ж ніби птахи!
Життя навчаймось цінувати. І руку другові подати
в хвилини скрути.
Хай зустрічі, а не розлуки. Хай сміх веселий, а не сльози.
Хоч у житті вітри є й грози. Та разом легше пережити.
Навчаймося життю радіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677323
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2016
Я сквозь огонь прошла... И возродилась.
О, Боже! Сколько было там потерь!
Я сквозь огонь прошла... И возродилась.
Как Ангел быть... обязана теперь.
Сквозь воду я прошла... И возродилась.
Живою, видно, та вода была.
Сквозь воду я прошла... И возродилась.
- Тебе спасибо, чистая вода!
Сквозь воду я прошла... И трубы были.
О! Сколько было на моём пути!
Сквозь воду я прошла... И трубы были.
Как только Ангел столько смог вести?!
Я сквозь огонь прошла... И возродилась.
О, Боже! Сколько будет ещё светлых дней.
Я сквозь огонь прошла... Я - Украина!
Как Ангел быть... обязана теперь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677157
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2016
Волк... Волк... Идёт по следу третьи сутки.
Идёт... Идёт... Не ради шутки!
И я один. Один, как волк.
Кто знает, в чём же здесь есть толк?!
Гляди... Гляди... Навострил уши.
Мы ведь не родственные души!
Он воет ночью на луну. Он голоден.
Его пойму. Пойму?! Не знаю... А если съест?
Мне б хоть присесть. Мне б хоть присесть...
А мне б немножко отдохнуть.
Уснуть... Уснуть... Уснуть... Уснуть...
Я долго спал... Но я ... живу!!!
Опять волк воет на луну. Меня он понял!
А я... Я волка - не пойму!
О! Боже! В чём же здесь есть толк?
А может... Может... я, как волк?
Может мы родственные души?..
Гляди... Опять навострил уши.
Меня, как видно, охранял.
Ко мне других не подпускал...
Так трое суток меня вёл. И я - домой...
Домой пришёл!!! А волк, а волк мой - в лес ушёл...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677152
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 10.07.2016
Шептав калиновий листок до ягідки одної:
- Не бачив ще такої. Не бачив ще такої...
Раділа ягідка маленька тим словам.
- Гарненька. Гарненька ти, - листок шептав.
Були, скажу вам, до вподоби слова їй ті.
І рум'янились щічки. І вже стоїть калина та
рожева біля річки. Листків багато.
Шелестять... Ґрона калинові горять!
Чи кожен з них шептав... чи ні? Нема до того діла.
Тільки чомусь калина та уся почервоніла.
Стоїть, мов дівчина красна, і дивиться у воду.
І всі милуються здаля на її пишну вроду.
А той, хто ближче підійде, почує, як захоче,
Про що калиновий листок тій ягідці шепоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016
Маленька Рибка в озері жила. Там добре їй було.
Бо ж плавай, скільки хочеш!
Росла собі. Безпечною була. Вже й виросла, хоч
народилась ніби вчора. І трапилася з нею тут пригода.
Якось побачила Рибонька ота красеня-Лебедя,
що плавав недалечко. Ох і красивим Лебідь був!
Забилося частіш сердечко... Весь білий-білий,
мов хмарина. Захвилювалась Рибонька-дівчина.
У душу їй запав той Лебідь Білий. Такий вже серцю
її милий!
І подружилась з Лебедем вона... І закохалась.
З ним часто-часто зустрічалась. І він все ближче
підпливати став, і біля берега її чекав.
То ж Рибонька все линула до нього, до Лебедя свого.
Раділа... А він пишніше розкривав, глянь, крила.
І голову тримав так гордовито!
І був той Лебідь Білий - сильний! А був той Лебідь
Білий - вільний! Летів, коли й куди захоче. Мав - волю!
Не знала Рибонька ота, що має іншу долю...
Отак буває у житті. Про це усім би знати. Хтось
тільки плавати навчивсь, а інший - вміє ще й літати.
Отак буває у житті. Буває... Та тільки чула я, що
Рибоньку оту той Лебідь Білий і взимку не лишає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016
Літо... літо... літо... Пропололо жито...
Яке ж наше літечко та й хазяйновите!
Волошок сипнуло, щоби красивіше.
Та ще жменьку маків, щоби веселіше.
Вже зігріло хвилю у річечці чистій.
Хвостик фарбувало рибці золотистій.
Перейшло місточок, сіло на галяві.
Тут зраділи літу верби кучеряві.
Ой, яке гарненьке літечко русяве!
Ще нижче схилились вербочки ласкаві.
Знали, що трудилось літечко доволі.
Дощем поливало все, що пропололи.
Підросли, погляньте, клени зеленаві.
Ялини, смерічки, дуби величаві.
Потрудилось літо і в садочку славно.
Яблука та груші наливало гарно.
Тепер вмило личко, ще й скупало ніжки.
Літечко тепленьке відпочине трішки.
Будуть косовиці і жнива багаті.
Коровай духмяний буде в кожній хаті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676850
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.07.2016
Белая птица... Смотри! Белая птица!
Словно жизни светлая страница.
В чистоте такой всё в первый раз.
Нежный взгляд любящих глаз.
Утра раннего тихий рассвет.
Первое "здравствуй", "привет"...
Первое слово, свидание первое.
Нежное слово, решение верное.
Поцелуй первый и звонкий смех.
Здесь есть и радость,
здесь есть - успех.
Ночи здесь звёздные, ясные дни.
Такие разные! У каждого свои.
Как интересно! Белая птица...
Села на веточку яблони, нежную.
Видно, как я, родилась
в зиму снежную!
Белая птица! Белая птица...
Как чистая, светлая, жизни страница...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676802
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.07.2016
Ой у річеньці вода бистрая.
В капелюшку - він, а в намисті - я.
Ой у річеньці вода бистрая.
В капелюшку - він, а в намисті - я!
Тут на кладочці зустрічалися.
Аж до вечора цілувалися.
Тут на кладочці зустрічалися.
Аж до вечора цілувалися!
Він намистечко дарував мені.
Капелюшок той сам купив собі.
Він намистечко дарував мені.
Капелюшок той сам купив собі!
Не свари мене, моя матінко,
Що в намисті тім йду до хатоньки.
Зятя гарного я тобі веду.
Капелюх його дуже я люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676622
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.07.2016
Ой смарагдова ніч на Івана Купала.
Я віночок плела, на голівку сплітала.
Я віночок плела, на голівку сплітала.
У смарагдову ніч своє щастя шукала.
У смарагдову ніч своє щастя шукала.
Я віночок плела і на воду пускала.
Я віночок плела і на воду пускала.
У смарагдову ніч свою долю чекала.
У смарагдову ніч свою долю чекала.
А смарагдова ніч все вогні розсипала.
А смарагдова ніч все вогні розсипала.
Щоб віночок дістав той, кого я кохала.
Ой смарагдова ніч на Івана Купала.
Я віночок плела, своє щастя шукала.
А смарагдова ніч - чарівниця. Я знаю.
Бо віночок дістав той, кого я кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
О,зеркало моё!
Ты всё - всё мне сказало.
И не прибавило, и не забрало.
И умолчать не захотело.
Вот так - открыто!
Вот так - смело!
О, зеркало моё!
И я б хотела быть такой.
Открытой... Искренней... Простой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676476
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.07.2016
Ой летіли журавлі, а з ними журавки.
Посідали на ріллі пощипати травки.
Посідали на ріллі, крилечка стомились.
Відпочили на лужку, водички напились.
Ой куди ж ви, журавлі, куди ж вам летіти?
Зоставайтесь на лужку, будете тут жити.
Зоставайтесь на лужку, будете тут жити.
Бо ж навіщо, журавлі, крилечка трудити?
Ой не лишимось ми тут, відпочинем трішки.
Ще летіти нам три дні, і цілі дві нічки.
Летимо ми у свій край, у тую країну,
Де співає соловей і цвіте калина.
Дуже гарна та земля, хоч і невеличка.
Там у нас є свій лужок і своя є річка.
В небі синьому ми там будемо кружляти,
Бо то є наш рідний край - Батьківщина мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676436
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.07.2016
Посіяла гречку на горбочку,
відпочити сіла в холодочку.
Як це ж воно? Що ж це воно сталось?
Із Романком в холодочку обнімалась.
Сам прийшов. Я не звала!
Лиш про те, що буду сіять гречку,
йому сказала!
Посіяла просо, та й у полі,
захотілося прийти Миколі.
Із Миколою я розмовляла.
Скажу чесно, його в щічку цілувала!
Сам прийшов. Я не звала!
Лиш про те, що буду сіять просо,
йому сказала!
Ой, полола льон я у долині,
а у мене очі, гляньте, сині.
То ж прийшов Петро, щоб подивитись.
Дуже любить він до мене прихилитись!
Сам прийшов. Я не звала!
Лиш про те, що буду полоть льон я,
йому сказала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676252
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.07.2016
Ви кажете, Зло розгулялося, бо ...
Правда кудись зникла? А де ж вона?
А я міркую так... Є Правда в світі.
На Сонце подивіться, світить як!..
Якою воно сяє чистотою.
А скільки в ньому ласки й теплоти!
В очах батьків тепло те відчуваєш.
І сам добро даруєш людям ти.
У добрім слові Правда, в добрих справах.
В усмішці ніжній, крапельці дощу.
- Я не прощу! Я не прощу... Ти чуєш?
Це Зло шепоче люте. А чому?
Чому те Зло лютує? Чому злиться?
Чому навколо сіє гіркоту?!
Тому що Правда між людей розквітла.
Прислухайсь. Чуєш?.. Я прощу. Прощу...
І хай буває Правда непомітна.
Бо не цінують часто. Знаєш ти.
Та краще служи Правді! Служи Правді.
І, як вона, проси... Прости. Прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676251
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2016
Приснилось Вовкові, що він Жирафа. І ноги довгі,
довга шия. І діставати тепер високо уміє!
Потішивсь Вовк:
- Що ж... Постривайте! Тепер дістану вас усіх!.. То ж
начувайтесь!
І став він справді діставати... Стару Сову зігнав
з гнізда, Білчат всіх викинув із хати. Ще й Дятла наля -
кав. Сміявся... Бо Дятел, бачте, без хвоста зостався.
Та все ж найбільша втіха - добравсь до Солов'я!
- Ти не співай на гілці цій, бо це моя! - сказав. А Со -
вейко все співав! Важлива то для Вовка гілка. А Соло -
в'ю - лише б співати! Для нього й інша гілка - хата!
Розсердивсь Вовк. Ой, як став вити!.. А що ж йому
іще робити?
І зрозумів - не налякати усіх, хто вміє так співати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675987
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.07.2016
Я чесно зізнаюсь - в душі моїй літо.
Здається змінився навколо весь світ.
Зустрів я дівчину, веселу й привітну.
Красиву, мов вишеньки білої цвіт!
Анастасія. Анастасія...
Солодкий щем в серці. Світла моя!
Анастасія. Анастасія...
Я хочу, щоб доля була в нас одна!
Сьогодні найкращі приніс я їй квіти.
Знов радість побачив у синіх очах.
Відчув: найдорожча для мене у світі
Ця посмішка щира на ніжних вустах!
Анастасія. Анастасія...
Солодкий щем в серці. Світла моя!
Анастасія. Анастасія...
Я хочу, щоб доля була в нас одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016
В думки мої ти так приходиш часто,
Бо наша зустріч - це щаслива мить.
Ім 'я твоє щодня я повторяю.
Чарівна музика в ньому дзвенить.
Валерія! Валерія! Валерія!
Моя ти мрія чарівна.
Валерія! Валерія! Валерія!
Хвилюєш ти мене, немов весна!
До рук твоїх мені б хоч доторкнутись,
І в твої очі глянути ясні.
Зустрів тебе й повірив я, що в світі
Живе любов між нас тут на землі!
Валерія! Валерія! Валерія!
Моя ти мрія чарівна.
Валерія! Валерія! Валерія!
Хвилюєш ти мене, немов весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
Дзвенять потоки голубі, над ними синє небо.
Дзвенять, дзвенять...О, скільки їх! Біжать вперед.
До тебе мимо потоків я іду, що бризки розсипають.
Біжать потоки все вперед... біжать і не спиняють...
Той дзвін потоків чути скрізь, їх чистота грайлива.
А як до тебе я прийду, бачу, що ти - щаслива.
В твоїх очах небесна синь і чистота потоків.
Чекаєш... Знаю... Я іду. До тебе мої кроки.
Там, де потоки голубі, спинюсь на мить. Нап'юся.
Немов у очі голубі твої я задивлюся.
Дзвенять потоки голубі, над ними синє небо.
Дзвенять, дзвенять... О, скільки їх! А я іду до тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675820
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.07.2016
Ой рясно-рясно вродила вишня,
просив миленький, щоб ввечір вийшла.
Послала мати вишні збирати,
стала милого я припрошати:
- Якщо ти хочеш, що до тя вийшла,
прийди поглянь, як вродила вишня.
- Не стану, мила, я вишень рвати,
прийду, як будеш ти частувати.
Не прийшов милий, так чомусь вийшло,
разом з сусідом ми рвали вишні.
Коли до мене знов прийшов милий,
разом з сусідом ми вишні їли.
Бо ж допоміг він вишні зірвати,
й казав, що хоче за милу мати.
Ой рясно-рясно вродила вишня,
просить сусід, щоб ввечір я вийшла.
Ой, рясно-рясно вишні вродили,
тепер я знаю, хто серцю милий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675631
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.07.2016
На городі бараболя, а до мене прийшла Оля.
Бараболю всю зібрала та з собою всю забрала.
На городі був горох, запросив я двох Явдох.
Весь горох вони зібрали, недогледів - знов забрали.
На городі помідори, вже дозріли, бо червоні.
Запросив збирать Миколу, бо ходили разом в школу.
Кудись зникли помідори, та не було їх у Миколи.
Він узяти їх не міг, бо лежав - без задніх ніг!
Бараболя і горох, помідори мої... Ох!
Доглядав же Вас, старався - з огірками лиш зостався.
Бо нікого більш не звав, огірки я сам збирав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675579
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.07.2016
Мене топтали... ягоди старались розкидати.
Мене ламали... на шматки хотіли розірвати.
Чужинця чоботи важкі топтали, щоб корилась.
Щоб на коліна стала я, в поклоні щоб хилилась.
А ти поглянь, ще краще я розквітла над рікою.
Бо я, калина, назавжди, Вкраїнонько, з тобою!
Чужинця чоботи важкі топтали, та не вийшло.
Я на своїй рідній землі квітую гарно, пишно.
І гріє душу, тішить зір мій пишний цвіт. Єдиній.
Хилюсь в покорі низько я. Поклін мій - Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675506
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.07.2016
Є у кожного рідна сторона,
Що підтримує , дає сили.
Найдорожчою в світі є вона.
Тут дороги, що батьків зростили.
На своїй землі - в небі журавлі.
Найясніше тут сонце світить.
Та однаково люблять друзів скрізь.
І однаково ускрізь сміються діти!
Гарні в світі є ріки і моря,
Як у кожного різні долі.
А моя в життя стежка повилась
Через житній лан у нашім полі.
На своїй землі - в небі журавлі.
Квітне сад рясний навкруг хати.
На своїй землі є мій славний рід.
Тут чекають нас завжди і батько, й мати!
Є у кожного рідна сторона,
Що підтримує й дає сили.
Найдорожчою в світі є вона.
Тут дороги, що батьків зростили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675492
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.07.2016
Між трав шовкових в'ється річка.
Стрімка, весела та глибока.
Тут під вербою, де місточок,
зустрів дівчину. Кароока.
-Ой ти дівчино, ясна зірко,
чому проснулась спозаранку?
Всміхнулась гірко, й зрозумів я,
чому прийшла по воду зранку.
Вона недавно проводжала,
тепер чекає, не діждеться...
- Пробач, дівчино, ніжна квітко,
й моє болить від того серце.
Якби я міг спинити думку,
що краплі радості не має.
Якби я міг спинити руку,
що щастя дні в нас забирає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675393
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2016
Оставлю в сердце, навсегда... это моё...
Пусть чистым, чистым сохранится.
Ты спросишь:
- Что это? Что?
Знаешь, это ведь секрет. Но я тебе скажу:
- Да это просто чистая страница.
На ней есть солнца луч... и... наши,
наши лица...
Счастливые!.. Где я, как птица, с тобой
готова ввысь взлететь, и там от радости
кружиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675365
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2016
Бывает в жизни много чудес.
Не только в сказке густой зелёный лес.
Однажды я как-то далеко зашёл.
Избушку в лесу я нашёл.
Думал я, что там Баба Яга.
Думал я - Костяная Нога.
Два чёрных глаза из-за ели
На меня смотрели!
Но вот показался большой рыжий хвост.
И выбежал ко мне большой рыжий пёс.
С хозяйкой его я не был знаком.
О ней ты узнаешь потом!
Думал я, что там Баба Яга.
Думал я - Костяная Нога.
Два чёрных глаза из-за ели
На меня смотрели!
Собака рычала - ни шагу вперёд.
Но вот, посмотрите, хозяйка идёт.
На самом деле бывают чудеса.
О, Боже! До чего же хороша!
Думал я, что там Баба Яга.
Думал я - Костяная нога.
Два чёрных глаза из-за ели
На меня смотрели!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675191
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2016
Іскриться джерело... Шумить...Біжить...
Ніби з-під коренів самого дуба.
А дуб міцний! Розкішного розправив чуба.
Вологи йому вистачає -
весь ліс джерельце напуває!
Ото ж росте той дуб. Зміцнів!
Уже й малих он скільки виросло дубів.
Розкішний тут з'явився гай.
Якщо ти п'єш із джерела - його не хай.
Бо як засохне джерело, то висохне й твоє
коріння, і пропаде усе твоє насіння.
То ж бережи! Охороняй.
Те джерело - твій рідний край!
Нехай дзвенить жива вода! Іскриться...
То силу рідний край дає.
Та лиш вклонитись треба -
щоб напиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675128
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2016
Розсердилась хмара та й на нас сварилась.
Розсердилась хмара... Сльозами пролилась.
А я придивлялась, як плакало небо.
Краплі... краплі... краплі... О, скільки ж їх треба?
Краплі... краплі... краплі... Їх є так багато!
Це зовсім не сльози. Більш схоже на свято.
Бо ті краплі, гляньте, падають рясненько.
Ох, розтанцювались... весело... гарненько!
Танцюють, танцюють... Хмара поглядає.
Хмара- господиня землю поливає!
Напуває сквери, поле і лісочок.
Щедро сипле краплі вона в наш садочок.
А чому, спитаєш, грізно так гриміло?
Щоб бачили й чули, й брались ми за діло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674972
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.06.2016
О! Сонце зійшло... всіх вміє зігріти.
А ми тут для чого живемо у світі?..
Ось річка біжить, їй у радість шуміти.
Квітам яскравим у лузі - ясніти.
Ген пташка кружляє, їй легко летіти.
А ми прийшли в світ, щоб навчитись любити!
А рибкам в озерці - пірнати, радіти.
Над квітами бджілка любить дзвеніти.
Смерічка струнка увись тягне віти.
А ми прийшли в світ, щоб навчитись любити!
Хмарині біленькій - дощиком лити.
А соняху в полі рости, пломеніти.
Веселці у небі у барвах світити.
А ми прийшли в світ, щоб навчитись любити!
Знай, нічка чорнява уміє зоріти.
Світанок веселий - усіх розбудити.
А день працьовитий життю вчить радіти.
А ми в цьому світі, щоб навчитись любити!
А гори все ввись, ніби хочуть злетіти.
Добро й Щастя ходять - навчають дружити.
Усмішка твоя всіх може зігріти.
А ми в цьому світі, щоб навчитись любити!
О! Сонце зійшло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674941
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.06.2016
Шумів... Шумів сердито ліс. Двох Зайченят там Вовк загриз.
Зібрались всі, кричали. Все Вовку дорікали:
- Такий, сякий... Багато сліз й біди ти нам у ліс приніс!
Прогнать хотіли Вовка. Та з цього нема толку.
Живе собі той Вовк, як жив. В будинку добрім. Заслужив...
Адже він старостою був.
А ліс шумів, шумів... Ліс гув!
Суддею був там Хитрий Лис. Сказав: "Не так багато було сліз.
А от служив він гарно як! Ось вам і пальми, і маяк!
Це цінувати треба. Прогнать?.. Яка потреба?
Ми попередимо його, щоб так більш не чинив!"
А Лис-суддя той кумом був. Про Вовка знав, про Вовка чув.
То ж знали всі, що Хитрий Лис разом із Вовком кістки гриз.
Отак буває у житті... Буває так! У кого Лис є кум, чи сват!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674713
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 27.06.2016
Схилились верби над рікою
і задивилися у воду.
А поряд пишная калина
милується на свою вроду.
Зелені молоді вербички
в ріці вмивають свої лиця.
І калинові ясні ґрона ген
визирають з-поміж листя.
А вітер мимо пролітає.
Розчісує тим вербам коси.
Двоє на березі в обіймах...
Плескає хвиля ноги босі.
А руки сильні стан дівочий
так ніжно-ніжно обнімають.
І весело хмарини білі
у яснім небі пропливають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2016
Сегодня будем мы вдвоём, родная.
Нам до утра, конечно, не уснуть.
И эта ночь, волшебная такая,
Пройдёт всего за пять минут!
Как хорошо смотреть в глаза бездонны.
Как хорошо нам просто помолчать.
Как хорошо... Я благодарен Богу.
Что дал тебя - любимой называть!
Мы не уснём, пусть рассыпает звёзды
Над нами ночь, играя серебром.
Как хорошо, что ты в моих объятьях.
Как хорошо, что мы вдвоём!
Как хорошо смотреть в глаза бездонны.
Как хорошо нам просто помолчать.
Как хорошо... Я благодарен Богу.
Что дал тебя - любимой называть!
Когда уснёшь - тебе я буду сниться.
Ни на минуту не сведу я глаз.
Ведь эта ночь, волшебная такая,
Бывает в жизни только раз!
Как хорошо смотреть в глаза бездонны.
Как хорошо нам просто помолчать.
Как хорошо... Я благодарен Богу.
Что дал тебя - любимой называть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674518
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.06.2016
Літо запахом чарує чебрецю та м'яти.
Літо днів нам подарує сонячних багато.
Пам'ятаєш, як згубились ми в травах квітучих?
Милувались синім небом й річкою, де кручі.
Літо, літо чебрецеве, зі смаком суниці.
А згадай, як воду пили в лісовій криниці!
Там ромашок білих море, лісових дзвіночків.
Так весело гомоніли ми біля струмочків!
Літо запахом чарує чебрецю та м'яти.
О, яке воно прекрасне, на тепло багате.
Нам дарує щедре літо і зоряні ночі.
Щоб могли ми надивитись в закохані очі.
Літо, літо чебрецеве, зі смаком суниці.
А згадай, як воду пили в лісовій криниці.
Там ромашок ціле море, лісових дзвіночків.
Так весело гомоніли ми біля струмочків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016
Насіяла матуся чорнобривців.
Так гарно вони квітнуть під вікном.
І щастям світяться, ясніють лиця.
Бо чорнобривці тішать усіх знов.
Ті чорнобривці дуже любить мама.
І доглядає, пестить їх щодня.
Цвітуть, ясніють наші чорнобривці.
Дарують людям крапельки добра.
Цвітуть так гарно наші чорнобривці.
В них сонце залишило промінці.
І гріють серце й душу ніжні квіти.
Як в дзеркальці ясніють у вікні.
Я часто-часто бачу їх у мріях.
Коли далеко десь від рідних місць.
Бо зігрівають пелюстки медові,
Що усмішками вміють заясніть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674435
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.06.2016
Ой, де ж мої думки? Куди поділися?
Ой, де ж мої думки?Десь розлетілися...
Ну, просто пустота... Нема, що думати?
Принишкнути й мовчать?
Чи в двері стукати?
Ті двері непрості... Відкриє хто мені?
За ними є думки і мрії чарівні.
Та чую:
- Відкривай! Є світло і вночі.
Від щастя маєш ти в своїх руках ключі.
Ой, де ж мої думки? Куди поділися?
Ой, де ж мої думки? Десь розлетілися?
До купочки зберу. Нема що й думати.
Бо треба, знаю я, у двері стукати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674384
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2016
Жали в полі жито, у снопи складали.
Жали в полі жито та й пісні співали.
Співали про долю,що цвіте так ясно.
Про сади квітучі, що вродили рясно.
Співали про щастя, що під вікном ходить.
Ой, чому ж те щастя в хату не заходить?
А щастя почуло й собі заспівало.
Та й зайшло у хату. Весело так стало!
Жали в полі жито та й ще будуть жати.
Співали про долю та й будуть співати.
Співали про долю та й ще заспіваймо.
Радіючи, щастя своє закликаймо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674211
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2016
Щастя не збудуєш на чужій біді.
Бо чужа біда стане твоєю.
Не сховаєшся від неї, не втечеш.
Що ж робитимеш тоді ти з нею?
А вона тільки й чекає... Так.
Добре буде їй з тобою.
А у тих, від кого ти забрав,
щастя розцвіте, мов сад весною.
Щастя не збудуєш на чужій біді.
Хай добро йде по життю з тобою.
Як захочеться чужого, знай - тоді
спливе твоє, мов лист той за водою!
Щастя є у кожного своє.
Ним завжди є ті багаті,
хто шукає щастя в чистоті.
На добрі будує свої хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2016
Розірвати б пута, скинути ярмо...
Кажуть, що ми вільні, волі ж - не було.
Хотіли чужинці, щоб в ярмі ходили.
Та ще нас і власні мужі всіх гнітили.
Розірвати б пута, скинути ярмо.
Кажуть, що ми вільні, волі ж - не було.
А була лиш крапля, як сльоза солона.
Та й ту забирають. Думають - солодка.
Розірвати б пута, скинути ярмо...
Кажуть, що ми вільні. Дай Бог, щоб так було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2016
Два лебедя остались зимовать. Ранили крыло лебёдке белой.
Не захотел и лебедь улетать. Ну, как же ей одной такой несмелой?
Два лебедя в зеркальной синеве... и листья золотые, как сердечка.
Два лебедя... и белый-белый снег. Ни шороха, а ни словечка...
Ох, нелегко так время коротать!.. Но ночью им светили звёзды.
И отражались лебеди в воде. Два лебедя - весны цветущей гроздья.
О, человек! Доколе ты ружьё в руках будешь держать?!
Ведь в небесах должны кружиться птицы.
Жизнь береги! Жизнь береги! Жизнь береги!
Пусть открывает светлый день её новые страницы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673991
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 23.06.2016
Я подарю тебе цветок. Цветочек маленький.
Я подарю тебе цветок. Цветочек аленький.
Тот яркий цвет, тот огонёк, цветочек аленький,
расскажет всё, расскажет всё...
хотя и маленький.
Не зря царевна так ждала, ждала и верила.
Цветочек аленький к себе она примерила.
Под стать ей был тот яркий цвет.
Цветочек маленький.
Я подарю тебе тот цвет. Я подарю тебе тот свет.
Цветочек аленький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673841
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2016
Волна, волна... В ней солнце светится.
Волна, волна... В ней солнце плещется.
Искрится ярко так! Лучём играется.
Как в зеркале, всё отражается.
Волна, волна... Волна красивая.
Волна, волна... Моя игривая.
У ног моих любишь плескаться?
Я вижу, хочется тебе ... остаться.
Уходишь - снова возвращаешься,
весельем-радостью рассыпаешься.
Вот набегают волны новые.
Светлые, ясные... С обновами.
На гребнях светятся вуали белые.
Ах, эти новые, такие смелые!
Вуали лёгкие, белоснежные.
А эти волны все - такие нежные!
О, сколько в них солнечных зайчиков...
Меня целуют всю, до пальчиков.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673801
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 22.06.2016
Один ти в світі є такий. Як лист на дереві зелений.
Один ти в світі є. Один. Як ясне сонце є у небі.
Щоб хтось твоє життя прожив, ти не чекай.
За себе сам відповідай.
Бо кожен в світі є один, і сам за себе. Так видно треба.
Тебе спитають, що зробив? Чи допоміг? Чи зрозумів?
Чого досяг? І як пройшов життєвий шлях?
Один ти в світі є. Один. Та не самотній. Із кошиком
йдеш по життю. Ото ж поглянь, чи не порожній?
Нехай він повниться добром і теплотою. Один ти
в світі є такий. І ми усі - разом з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673689
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2016
Плод запретный. Но никто не запрещал.
Поцелуй твой нежный. Но ты не целовал.
А слова правдивы. Ты их не сказал.
А в объятьях сладко. Но ты не обнимал.
Если хочешь - можешь разрешить.
Если надо - можешь говорить.
Если нужно - обними меня.
Если можно - поцелуй...
Тогда... я скажу, скажу... а может нет...
плод запретный оставляет след,
в поцелуе - чувствую тебя,
в словах много ласки,
в объятьях - огня...
Ты понял меня... как всегда, без слов.
Вкусить плод запретный...
ты со мной... готов...
Плод запретный. Никто не запрещал.
Поцелуй твой нежный. Ты нежно целовал...
А слова правдивы. Их мне все сказал.
А в объятьях сладко... Как ты обнимал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.06.2016
Вирувала гроза. Вирувала... Грізно грім гуркотів.
Розшумілася річка.Повновода така...
Розхвилювалась смерічка.
Швидко річка біжить.Ой стрімкі ж ті потоки!
А калина ж стоїть тут на березі роки,
і коріння її вже розмила ріка.
- Ой ти, річко! Спинись! Та куди ж ти така?
Ти ж загубиш калину та малі деревця!
Далі бігла ріка, не спиняла. Бігла стрімко вперед,
із корінням усе виривала.
Молоденьких кленочків не пожаліла...
Вона ж сильна була!.. Та куди зникла та сила?
Вже минула гроза. Буря стихла. Обміліла ріка.
Шумить стиха. А калина рясна пишним ґроном ясним
знов розквітла. Бо зміцніла вона...
Із землею зрослася корінням.
І берізки, й кленочки тут на березі знов підростають.
Правда прикро, що все це було. Вони бурю лиху
пам'ятають.
Та все на краще в житті. Мудрість цю усі знаймо!
То ж корінням міцним на своїй землі проростаймо!
Тоді кроні шуміть... Ні вітрам, ні грозі - не здолати!
- Треба сильними бути! - так навчали мене батько й мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673459
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2016
Раніше сонце ходило по землі. Любило увесь день воно гуляти.
Насіяло всього... ось гречка, ось овес. Сипнуло чебрецю та м'яти.
Ромашками прикрасило поля, насіяло волошок поміж жита,
червоних маків - щоб цвіла земля. Тут край дороги можна відпочити.
Ходило сонце... Ясніло на землі. Рум'янило тут щічки полуницям.
Черешням, вишням, яблукам смачним веселі розфарбовувало лиця.
Такі рум'яні, гарні. Тільки глянь...Так весело було! Сонце раділо.
О, скільки добрих справ, не зрахувать, на цій святій Землі Сонце
зробило!
Раділо й Небо, дивлячись на це. Дощем рясним навкруг все поливало.
- Як гарно! О, як гарно тут.... - одного разу Небо тихо прошептало.
Почуло Сонце і піднялося ввись, щоб бачити красу ту, щоб світити.
То ж його праці є рясні плоди. А значить, Сонцю є чому радіти!
Цвіте Земля... Тут залишився цвіт. А ясне сонце в небі синім сяє.
І сипле щедро світло-промінці. Усе навколо ніжно зігріває.
Земля і Сонце, Святі Небеса... Всі троє, як одне, і про одне всі
дбають.
Щоб повнилося радістю життя - усі вони життя оберігають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673424
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2016
Кажуть, що мудрість приходить з роками.
А що таке "мудрість"? Чи знаєм ми самі?
Кого можем мудрим сьогодні назвати,
голих і босих, чи дуже багатих?
Чи тих, що все мало, у всьому потреба?
Що таке "мудрість"? Кому вона треба?
Що таке "мудрість"? Мало , чи багато?
Я бачу мудрість в очах у тата.
Її відчуваю у маминій ласці.
Я чую мудрість в бабусиній казці.
У посмішці вміє мудрість ясніти.
Її тільки в Бога можна заслужити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2016
Прилетіли... й на озеро сіли.
Я не знаю про що говорили.
Ніжно пір'я своє розправляли.
Розмовляли весь час.
Розмовляли.
Потім знову знялись. Розлетілись.
І у ясному небі зустрілись.
В небо синє за хмари літали.
Все кружляли.
Кружляли.
Кружляли.
Нею - він, вона - ним... Милувались.
Як ті двоє, що дзвінко сміялись.
Тут під калиною, біля ставка,
Де човен хвиля гойдає легка.
Знову сіли на воду. Гойдались.
Ними двоє ті знов милувались.
А ті двоє, щасливі, сміялись.
Там, де лебеді білі гойдались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016
Отпустите меня. Нет... Не надо.
Я сама себя отпущу.
Подарите мне. Нет... Не надо.
Я сама себе подарю.
Расскажите мне. Нет... Не надо.
Я сама себе расскажу.
Вы простите меня. Простите.
Я сама себя... не прощу.
Мне слова нужны, слышите? Ваши.
Исцеляют мне душу они.
Добрый взгляд Ваш, словно награда,
За ожидания долгого дни.
Что ж, простите меня. Нет... Не надо.
Я сама себя прощу.
Отпустите меня... Нет! Не надо.
Я сама... себя ... не отпущу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673074
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2016
Стелився туман, понад горами вився.
А потім узяв - і в долину спустився.
А глянь, на горі, тут де ми є з тобою,
так світло, так світло...
Він ген... під горою.
Здалося мені, що туман той, як поле.
Здалося мені, що туман той, як море.
І піниться, тішиться, хвилею грає.
Мою таємницю, напевно, він знає.
Тому й опустився так низько-низенько,
Щоб я прихилилась до тебе близенько.
Щоб в очі дивилась, і ти задивлявся.
Бо знає туман той, що й ти закохався.
Стелився туман, понад горами вився.
А потім узяв - і в долину спустився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2016
Розспівалися в садочку солов'ята,
Викликає мене милий погуляти.
Викликає мене милий у садок,
Дуже хочу його чути голосок.
Солов'ята, солов'ї! Хочеться гулять мені.
Соловейки, солов'ята! Не пускає мене мати!
Ой, що за мама? Відпусти.
Бо ж якою була, пригадай, ти.
Ой, що за мама? Відпускай.
Хай іде доня у зелений гай!
А у гаю, а у гаю на галяві
Всі русяві гарні хлопці і чорняві.
А один із них білявий та стрункий,
Дуже хочу, щоб той хлопець вже був мій!
Солов'ята, солов'ї! Хочеться гулять мені.
Соловейки, солов'ята! Не пускає мене мати!
Ой, що за мама? Відпусти.
Бо ж якою була, пригадай, ти.
Ой, що за мама? Відпускай.
Якщо ти хочеш - з нею йди у гай!
А що далі воно було? Відгадайте.
Лиш почула ота мама музикантів,
То до ранку танцювала тут вона,
А для милих сяяла ясна зоря!
Солов'ята, солов'ї! З милим хороше мені.
Соловейки, солов'ята! Відпустила мене мати!
Ой, що за мама? Просто - рай.
Як тещу хочеш - таку вибирай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672971
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.06.2016
Різних міст є у світі багато,
Та до вас я завжди усміхнусь.
І куди б не водили дороги,
Я у місто своє повернусь.
Чернівці! Ви мої Чернівці!
Потопають у зелені й квітах.
Чернівці! Ви мої Чернівці!
Манять барвами ясного літа!
Тут сміються весело діти,
і в закоханих посмішки сяють.
Цінувати усіх уміють,
хлібом-сіллю гостей зустрічають.
Я люблю вас у квітах і в зелені,
з кожним днем все рідніші мені.
Ви - найкраще місто у світі,
Богом дане мені на землі.
Різних міст є у світі багато,
та у вас закохавсь назавжди.
І куди б не водили дороги,
найдорожчі мені - Чернівці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016
Розквітли, розквітли над Києвом ясні небеса.
Дніпрової хвилі торкнулася чиста веселки краса.
Люблю тебе, рідний, в день ясний, в негоду. Завжди.
На вулицях людних, серед мільйонів, мої є сліди!
Наш Києве! Наш Києве! Каштанів ніжний цвіт.
Їх пелюстки, їх пелюстки всім стеляться до ніг.
Наш Києве! Наш Києве! Радіє тобі світ.
Нашої долі, Києве, святий ти оберіг!
Ходив по світах я та повернувся знову сюди.
Щоб бути з тобою, мій Києве світлий, разом. Назавжди.
Долі моєї місто красиве, щедре й земне.
На вулицях рідних серед мільйонів впізнаєш мене!
Наш Києве! Наш Києве! Каштанів ніжний цвіт.
Їх пелюстки, їх пелюстки всім стеляться до ніг.
Наш Києве! Наш Києве! Радіє тобі світ.
Нашої долі, Києве, святий ти оберіг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2016
Всіх приспала ясна нічка. Всіх приспала.
Сама сіла на місточку. Задрімала...
Побачила річка нічку та й притихла.
Побачила калинонька - шумить стиха.
Побачили нічку зорі ... мерехтять.
Стали чисте, ніжне срібло розсипать.
Ллється, ллється срібло чисте та й іскриться.
Ніжній нічці на місточку добре спиться.
Тут на березі високім клен зелений.
А в кленочка молодого лист різьблений.
Тому й солодко так спиться... Задрімала.
Бо себе в його обіймах уявляла.
Закохався той кленок давно у неї.
Все до ніг її він сипле лист різьблений.
До душі і їй кленочок той веселий.
Ой, як любить, коли тут він, біля неї!
А прокинеться - сорочку (не всім знати)
Стане золотом кленочку гаптувати.
А тепер... приспала нічка всіх, приспала.
Сама сіла на місточку... Задрімала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672697
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.06.2016
Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, татові яблуні,
Квітнуть і взимку, й весною.
Татові яблуні, татові яблуні,
Світ прикрашають собою.
Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, мов наречені,
Квітнуть за нашою хатою.
Татові яблука, татові яблука,
Сонцем пахнуть і м'ятою.
Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, татові яблуні,
Вмиті дощем і росою.
Татові яблука, татові яблука,
Світяться всі добротою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672525
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2016
Ясне сонце вже зігріло річку й луг, і поле, і зелений гай.
Тут мене чекає моє щастя, бо шепнуло тихо: " Відшукай!"
А тут три дороги... та знаю,куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
А тут три дороги, та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
Ось волошки ніжні розцвітають, понад річкою і я піду.
Знаю, своє щастя синьооке тут, на березі ріки, знайду.
А тут три дороги... та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
А тут три дороги... та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
Де ромашки білі при стежині, через житнє поле перейду.
Своє щастя ніжне, кучеряве серед жита в полі я знайду.
А тут три дороги... та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
А тут три дороги... та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
Як по третій я піду дорозі, заведе вона у зелен-гай.
Тут шепне мені веселе щастя:" Де кущ калини пишний - зачекай!"
А тут три дороги. А тут три мости.
Знає моє щастя, куди йти!
А тут три дороги. А тут три мости.
Куди хочу - з щастям можу йти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672295
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.06.2016
Говорю на весь світ: "Я кохаю! Привіт!"
Хай летять ці слова понад хмари.
Говорю на весь світ: "Я кохаю! Привіт!
Передайте, мені він до пари!"
Карі очі в нього, а в мене - голубі,
Мов любові ясної дві чаші.
Він є мій, я - його, бо кохання цвіло.
Та хвилини гіркі в житті нашім.
"Переможемо! Знай! - так мені ти сказав.
Бо своєю любов'ю ми сильні."
Всю до краплі віддам, я її передам
сонцем ясним, цілунком в промінні.
Говорю на весь світ: " Я кохаю! Привіт!
Нам потрібна усім перемога!"
Нас чекає весна, розсипаючи цвіт,
біля батьківського порога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Були ми удвох, де літо розквітло.
І небо блакитне ясніло привітно.
По травах високих зі мною ходила,
де ґроном червоним калина ясніла.
А трави цвіли, і літо сміялось.
А в серці моєму назавжди зосталось
Те небо блакитне і літо у ґроні.
Поклала калина тобі їх в долоні.
Стояли удвох ми ген, біля річки.
Там ти заплітала калинові стрічки.
А я задивлявся на довгії коси
й на, скупані в травах, ніженьки босі.
А трави цвіли, і літо сміялось.
В очах твоїх ніжних назавжди зосталось
Те небо блакитне, і літо - у косах.
Весь світ засвітився у вранішних росах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
О, моя Доленько! О, моє Серденько! Радій!
Бо нам з тобою є чому радіти.
Ми ж на Землі прекрасній всі живем.
Для нас тут розцвітають квіти.
Для нас всіх сходить сонце золоте.
І хмари в небі синім пропливають.
І краплі дощові, немов сльоза,
так рясно й щедро до землі спадають.
А може й справді плаче Хтось дощем,
як бачить, що у виборі невільні?
І квіти закривають пелюстки,
якщо ті сльози дуже сильні.
А чому плакати? Скажіть.
Чому сльозами Землю поливати?
Ні! То не сльози. То жива вода.
Жива вода - щоб сили нам додати.
Бо хоче Хтось, щоб все навкруг росло,
Щоб все навколо пишно зеленіло.
Бо хоче Хтось, щоб тут життя цвіло,
Щоб на Землі усі жили щасливо!
О, моя Доленько! О, моє Серденько! Радій!
Нема чого з Тобою нам тужити.
Ми ж на Землі прекрасній всі живем.
Тут нам з Тобою є для чого жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2016
Озую я нові свої черевички.
Озую я нові свої черевички.
Озую я нові свої черевички
Та й піду гуляти вечором до річки!
А там біля річки хлопець молоденький.
А там біля річки хлопець молоденький.
А там біля річки хлопець молоденький.
В нього черевички теж зовсім новенькі!
Він мене попросить, щоб з ним прогулялась.
Він мене попросить, щоб з ним прогулялась.
Він мене попросить, щоб з ним прогулялась.
Щоб з ним біля річки до ранку зосталась!
Там, де пишні верби, будем обніматись.
А де кущ калини, ніжно цілуватись.
Як зірниця світла зраночку засяє.
Проведе додому й скаже, що кохає!
Озую я нові свої черевички.
Озую я нові свої черевички.
Озую я нові свої черевички
Та й піду гуляти вечором до річки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671761
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.06.2016
Синій льон, синій льон, синій льон
розцвів у полі.
Тут зустрів, тут зустрів, тут зустрів
свою я долю.
А в неї очі, а в неї очі - сині.
Ніби льон,ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
Синій льон, синій льон , синій льон
розцвів ще зранку.
Були вдвох,були вдвох, були вдвох
ми до світанку.
А в неї очі, а в неї очі - сині.
Ніби льон, ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
Синій льон, синій льон, синій льон.
Небесно синій.
Ми удвох, ми удвох, ми удвох
Дуже щасливі!
А в неї очі, а в неї очі - сині,
Ніби льон, ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Темнії очі. Темнії очі у світлої ночі.
Погляд блакитний, погляд привітний
в ясного дня.
Вона закохалась. Вона з ним кохалась.
Були вдвох до ранку.
І він з нетерпінням чекав її вечором.
Вечором щодня.
В темнії очі, в темнії очі любив день дивитись.
Нічка раділа поглядам світлим ясного дня.
Вона закохалась. Вона з ним кохалась.
Були вдвох до ранку.
І він з нетерпінням чекав її вечором.
Вечором щодня.
І захотіла, ніч захотіла завжди зустрічатись.
З поглядом світлим, поглядом ніжним ясного дня.
Збирає для ночі, збирає для ночі
день квіти у лузі.
І з нетерпінням чекає її вечором.
Вечором щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016
Бережечком йшла й по місточку.
Та й зустріла хлопця я у гайочку.
А у нього карії очі.
Простояла з ним до півночі.
Бережечком йшла. Заблудилась.
Я до того парубка прихилилась.
А у нього карії очі.
Простояла з ним до півночі.
Ясна зірка нам двом світила.
Я ж додому йти чомусь не хотіла.
Хоч дорогу знав він напевно.
Та було мені з ним приємно.
Бережечком йшла й по місточку.
Та й зустріла хлопця я у гайочку.
А у нього карії очі.
В них дивлюсь тепер я щоночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671609
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.06.2016
Розцвіла у лузі червона калина.
Розцвіла у лузі червона калина.
Розцвіла у лузі червона калина.
Там стояла з хлопцем молода дівчина!
В свої довгі коси стрічки заплітала.
В свої довгі коси стрічки заплітала.
В свої довгі коси стрічки заплітала.
Хлопця молодого щось вона питала!
- Скажи мені, милий, чи ти мене любиш?
Скажи мені, милий, чи ти мене любиш?
Скажи мені, милий, чи ти мене любиш?
Як сонечко зійде, чи ти не забудеш?
- Люблю тебе, рідна, вдень і серед ночі.
Люблю тебе, рідна, вдень і серед ночі.
Люблю тебе, рідна, вдень і серед ночі.
За чорнії брови, за карії очі!
Розцвіла у лузі червона калина.
Розцвіла у лузі червона калина.
Розцвіла у лузі червона калина.
З милим цілувалась молода дівчина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Все змінюється в нашому житті.
Хтось встиг уже і поле перейти.
Отримав хтось, а хтось ще сподівається.
Хтось йде вперед, а хтось - не намагається.
Працює хтось і успіхи вже має,
Піклується про всіх, допомагає.
А хтось співає, сіє, чи лікує.
А інший ніби не бачить і не чує?
Все сидить собі тихо у нірці,
аби щось було на тарілці.
От якби та тарілка пуста...
То підібгав би він швидко хвоста!
Придивімось, чи є отакі серед нас?
Ми надіємось - змінить їх час...
Бо в житті все змінитися може.
Може й ледарям час допоможе?..
А чому вони є? Ми не знаєм?
Бо ми ледарям тим - потураєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671385
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2016
Не могу найти я то, что потеряла.
Не могу найти, и кто - то не найдёт.
Если меня спросят: " Разве ты не знала?"
Я отвечу: "Думала пройдёт."
Вот оно прошло, и не вернуть обратно.
Нет такой дороги, лишь вперёд.
Не могу найти я... правда не искала.
Результат известен наперёд.
Береги своё. Всё, что ты имеешь.
Смысл в этом увесь, в этом есть вся суть.
Жаль, что истинную цену понимаешь,
когда знаешь - уже не вернуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671274
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.06.2016
Напитись хтось схотів солодкої водиці.
Та пити він не став із джерела-криниці.
Ото ж пішов у ліс, навпроти броду багато є беріз.
Там заподіяв шкоду.
Я бачила, як плакали берези...
Багато їх підрубаних стояло.
А з ними сосни плакали.
Над ними - небо хмарами ридало.
Чиясь безжалісна рука хазяйнувала.
Робила щедро це і сили не жаліла.
То ж падали ті гіркі сльози там,
де та лиха,чужа рука ходила.
Я бачила, як плакали берези.
Здавалося, весь ліс стогнав від болю.
Який же був той біль нестерпний...
Ой, хто ж руці отій дав таку волю?!
Я бачила, як плакали берези.
Ті сльози серце краяли мені.
Ой, які гіркі - гіркі ті сльозини... Не знала,
виживуть берези ті, чи ні?
Та через рік, коли в ліс завітала
(там бути знову довелось мені),
побачила красунь струнких, веселих.
- О, Боже! Ти дав знову їм щасливі дні!
Можливо це тому, що я благала?
Молилася, просила: "Збережи!.."
Як просимо тепер Тебе:
"Наш Боже, дай миру, долі...
Нам допоможи..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2016
Быть льдинкой?
Быть льдинкою я не хочу.
Растаю в объятьях твоих!
И пламенем быть не хочу вовсе я.
Иначе сожгу я тебя!
А кем же тогда
мне быть рядом с тобою?
Кем быть мне рядом с тобой?
А знаешь? Лучше всего,
я просто останусь собой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671064
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2016
Виріс Дуб - міцний... Міцне коріння.
Жолуді - його насіння. Скільки вже маленьких - не злічить...
Гляньте, вже навколо гай шумить. Добрі руки деревця зростили,
і вони набралися вже сили.
Всі кремезні, молоді Дуби. Вітрам - зась!
- Ти не ходи сюди. І не трать дарма своєї сили.
Бачиш, Вітре? Ми зросли! Ми всі зміцніли!
Якщо політати - прилітай. На гіллі розкішнім спочивай. А зла -
мати нас ти не старайся. Пролітаєш мимо - посміхайся!
Раді, Вітре, будуть тут тобі молоді, веселі всі Дуби. Бо навчив
старий кремезний Дуб шанувати інших і берегти свій чуб!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671021
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.06.2016
Не плачте, матері, не плачте.
І нас за все, за все пробачте.
За гіркі сльози, що пролили.
За колоски, що в полі збили.
Не плачте, матері, не плачте.
І нас за все, за все пробачте.
За калинові ясні ґрона,
Які стоптав чужинець вчора.
Що опустіла наша хата.
І залишився син без тата.
В дорозі він не заблудився.
Мир берегти там залишився.
Не плачте, матері, не плачте.
І нас за все, за все пробачте.
За гіркі сльози, що пролили.
Не всіх ми вберегти зуміли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670852
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.06.2016
Я так люблю, коли йде дощ...
Шумить, шумить, по шибках стукає.
Я так люблю, коли йде дощ...
Його мелодії я часто слухаю.
То він спокійний та рясний,
на вітах краплями гойдається.
То раптом скаже:"Буде так!"
Вмиває всіх він, ніби бавиться.
До нитки змочить, без жалю.
Усе, як хлющ, та не спиняється.
Я так люблю, коли йде дощ...
Чому дощем він називається?
Мабуть тому, що ноту "до"
дзвінкіше всіх той дощ вистукує?
Я так люблю, коли йде дощ...
Його мелодії я часто слухаю.
"ДО" - ще!
Доще, не спиняйся,
лий мелодію в шибки!
Земле, піснею вмивайся -
я промокну залюбки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670844
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.06.2016
Ой біжать, біжать потоки.
Лине пісня в світ широкий. В світ широкий.
Аж до моря синього. Ге -ге-гей...!!!
Не спинити їх тепер!
Тих потоків не спинити.
Будем край ми свій любити. Будемо любити!
Тих потоків так багато.
Будем край свій захищати. Захищати!
Хай дзвенить сміх! Сонце для всіх!!!
Ой біжать, біжать потоки.
Несуть радість в світ широкий. Світ широкий!
І радіє, тішиться ... вся земля!!!
А вона у нас - одна!
Тих потоків не спинити.
Будем край ми свій любити. Будемо любити!
Тих потоків так багато.
Будем край свій захищати. Захищати!
Хай дзвенить сміх! Сонце - для всіх!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670600
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.06.2016
Гірка сльоза. Гірка сльоза. Гірка.
Чому вона гірчить? Хто скаже?
Гірка сльоза. Гірка сльоза. Гірка.
Не завжди той, хто зав'язав,
розв'яже.
Не завжди той, хто обіцяв,
прийде.
Не завжди той, хто вірить, все ж
діждеться.
Гірка сльоза. Гірка сльоза. Гірка.
Та гіркота з самого серця ллється.
Так душа плаче. Гірко їй. Болить.
Не часто ми її почути можем.
Гірка сльоза. Гірка сльоза. Гірчить.
Та легше стане, коли їй допоможем.
Як душу лікувати, знаю я.
Як душу лікувати, хочеш знати?
Підтримуй завжди інших. Зрозумій.
Так зможеш сам собі допомагати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2016
Якось Слон зустрів Горилу. Та залізла йому на спину.
- Покатай!- його просила. А то я така безсила.
Слон добряк великий був, то ж відразу не збагнув, що
та хотіла. То ж катав. Вона - смішила.
Ой смішила ж всіх Горила!.. Все ужимки, все гримаси.
Таки смішненькою була. Та не з неї всі сміялись. Всі смі-
ялись із Слона. Що на спині та сиділа і робила, що хотіла.
Часом бачу і я нині, як товчеться хтось на спині.
Тішить думка лиш одна, що та спина не моя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670432
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.06.2016
Вновь рассыпает огни вечер.
Опять идёшь ты мне навстречу.
О! Этот взгляд бездонных глаз.
Встречаемся в который раз!
Я удивляюсь - ты одна...
Глаза ведь неба синева.
В Джаконды видел взгляд такой.
И светишься ты чистотой!
Улыбку светлую твою,
Мне кажется, я узнаю.
О! Как мне хочется... Постой...
Чтоб рядышком ты шла со мной!
Я удивляюсь - ты одна...
Глаза ведь неба синева.
В Джаконды видел взгляд такой.
И светишься ты чистотой!
Вновь рассыпает огни вечер.
Идёшь опять ты мне навстречу.
О! Этот взгляд бездонных глаз...
Я знаю - вечер будет наш!
Сегодня будешь не одна.
Глаза ведь неба синева.
В Джаконды видел взгляд такой.
Сегодня будешь ты со мной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670342
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2016
Заліз якось наш цапок у город, де грядки.
Та не стільки чого взяв, як витоптав латки.
Походив по буряках та й заліз в капусту.
Ой, що з капусти він зробив!.. Чув я, як
хрумтіло. Та цапка не проганяв. Яке ж мені
діло? Бо той цап хоч був і мій... та що там каза-
ти? Думав, що город чужий, що я в сусідки
в хаті.
То ж приходиться мовчать, щоб жінка
не знала. Досить, що тому цапку ребра раху-
вала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670226
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.06.2016
Милувалась зорями, ясними, казковими.
З них одну примітила давно.
В теплі ночі літні ота зірка ясна
зазирала у моє вікно.
Як вона світилася... її світло лилося...
Осявало світло те весь світ! На листках
в краплиночках, на траві в росиночках...
Я спитала: " Скільки тобі літ?
Для кого яснієшся, сріблом ясним сієшся?
Чи милуються тобою всі?"
Зірка заіскрилася, більше засвітилася
серед неба у своїй красі.
Ніжністю розлилася, радістю розсипалась
у прозорій вранішній росі.
Ходить ранок росами ніженьками босими.
Он скільки крапель ясних у руці!
Глянеш - він не знітиться,
личко щастям світиться.
Він збирає перли - промінці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2016
Дерево життя віти розпустило.
Дерево життя пишно розцвіло.
І моєї долі в'ється тут стежина.
В ній усе, що є , і що давно було.
Ой шуми, шуми, і міцній в корінні.
Віти до небес нові розпускай.
Ой цвіти, цвіти, щедрим будь в насінні.
Сили дасть тобі земля, де рідний край!
Дерево життя... В нім є мама й тато.
Дідусів, бабусь ласка розцвіта.
Тут братів моїх є і сестер багато.
І моя ясна дорога в майбуття.
Ой шуми, шуми, і міцній в корінні.
Віти до небес нові розпускай.
Ой цвіти, цвіти, щедрим будь в насінні.
Сили дасть тобі земля, де рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670056
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2016
Нам білим цвітом вишня устеляла
дорогу, що в майбутнє нас вела.
Гірку сльозу там Прип'ять утирала.
Бо залишалася в минулому одна.
У тій сльозі ні стогону, ні крику.
Гула земля - нечутно спопеляв
її вогонь той лютий-лютий, дикий.
А білий цвіт дорогу нам встеляв.
Цвіла весна... мов Прип'ять-наречена
зібралася нарешті до вінця.
Вона ж за нами закривала двері.
Проте відкритими залишила серця.
Яка ж гірка її сльоза й нестерпний
Той біль в очах, нечутний серця крик.
Так назавжди нас Прип'ять проводжала,
Прийнявши на себе наш тяжкий гріх.
Цвіте весна, як і тоді, так гарно.
І хоч минуло вже багато літ.
Я й досі бачу нашу рідну Прип'ять,
що розсипає нам під ноги цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670050
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2016
Я чула, як берізка з вітром розмовляла.
Усе шептала щось йому. Шептала...
А поряд клен міцний стояв. Наш клен
берізку покохав.
Я чула він її благав:
- Ти доторкнись до мене. Доторкнись...
Хоч гілкою одною, чи двома...
Та все дарма.
На клена та берізка не зважала.
То ж усе з вітром розмовляла.
До себе клена не просила, хоч бачила,
що клен є - сила!
А клен той лагідний усе її благає,
ну хоч би гілкою торкнутися... Чекає.
А вчора я помітила - гілки їхні зійшлися.
Одна одної ніжно так торкались.
Берізка з кленом цілувались!
А потім з кленом та берізка розмовляла.
Усе шептала щось йому... Шептала.
А він мовчав, лиш усміхався.
Кажу ж вам: клен в берізку закохався!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669877
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2016
О! Який гарний Божий цвіт... Квітує весь навколо світ.
Цвітуть сади, луки й поля. Цвіте уся-уся земля!
А солов' ї... Лиш сонце сяде, так заспівають!
Боже мій! Яких придумав солов' їв. Тут флейта, скрипка
і сопілка.Дзвенять собі на тонких гілках. Дзвенять разом
й на диво - в лад! В кущах виспівують, в гайочку, а ніби то є
царський сад.
Можливо так воно й насправді? Тоді ж хто є оті царі?..
Оті царі - то ми. То - ми! Для нас співають солов' ї.
Для нас виспівує пташина, бо видно знає, хто Людина.
А хто ми є? Чи знаєм самі? Чи шану віддаємо ТИМ,
для КОГО ми є солов'ями?..
О! Який гарний Божий цвіт... Квітує весь навколо світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669815
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2016
Нехай летять літа, спинять не треба.
Вони, як журавлі, самі полинуть в небо.
Та навесні птахів завжди чекають дома.
Літам назад - дорога невідома!
Не повертаються! не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
Ясніє у них неба синя просинь.
Сипнула срібла вже зима у коси.
Нехай летять літа... Не зупиняйте.
Ділами добрими їх прикрашайте!
Не повертаються! не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
Людське життя... Воно, як пісня світла.
У ньому сміх дзвінкий і яблуня розквітла.
І усмішка щира, що серце нам гріє.
Буває тут зимно, і віхола віє!
Не повертаються! не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2016
Ой у полі пшениченька височенька.
Там працює дівчинонька молоденька.
А у тої дівчиноньки два відерця.
Ой, яка ж вона є мила для мого серця!
Ой у полі пшениченька в колосочку.
Там сидів я з дівчиною в холодочку.
А у тої дівчиноньки очі карі.
То ж здається, що вона мені до пари!
Ой у полі пшениченька височенька.
Ой, яка ж моя дівчина та й гарненька.
Біле личко, чорні брови, як шнурочки.
Гомоніли ми до ранку у садочку!
Ой у полі пшениченька височенька.
Там працює дівчинонька молоденька.
А у тої дівчиноньки два відерця.
Ой, яка ж вона є мила для мого серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016
О, люди! Вы слышите меня?
Сияет солнце ведь для всех.
Так пусть звучит весёлый смех!
О, люди! Вы слышите меня?
Да разве мало нам огня?!
Луна ведь ночью дарит свет.
Она, как солнце, есть для всех!
Смотрите... Море звёзд вокруг.
Сияют. Светятся.
А если двое, двое вдруг... встретятся?
О! Сколько в их улыбках есть тепла!
О, люди! Вы слышите меня?
Да разве мало нам огня?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669400
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.05.2016
- Я обожаю этот крик, - как-то сказал старик.
Я обожаю этот крик, который слышат даже звёзды.
- Да что с тобой, старик? Разве так можно?
- Я обожаю этот крик и эти слёзы...
- Да что с тобой, старик? Ты посмотри...
Грустят берёзы. Они то знают цену тем слезам!
От слов твоих холодно всем нам.
Я обожаю этот крик, - твердит своё старик.
Ведь зажигаются от него звёзды.
Как солнца луч , он в час есть тёмный.
Прислушайтесь... Кричит новорождённый...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669382
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.05.2016
Ой весело ж було... Раділи всі! - баран розказував козі.
Учора в зайця були іменини. Дві сойки, два ведмеді,три
бобри, їжак і п'ять вовків до нього завітали на гостини
- Ой весело ж було! Сміявсь весь час їжак. На флейтах
сойки гарно грали, а бобри били в барабани. Ведмеді
весело співали.
- А що ж вовки? - тут поцікавилась коза.
- Вовки так дружно танцювали! Та, правда, швидко
кудись зникли. До цього всі давно вже звикли.
Таке було уже не раз, то ж обійшлося без образ.
- То що ж у цьому є смішного? - тут поцікавилась коза.
- Ну, як же що? - подивувавсь баран.
- Я відчуваю тут обман. Чому зникать? Не розумію.
- Та ж я розказую, як вмію,- все про своє твердить
баран. Який тут може буть обман?!
Допоки тим вовкам ми грали, вони так дружно
танцювали! Так весело було! Аж страх!
Та коли танці наші стихли, забрали м'ясо все вовки
і... раптом кудись зникли.
Лишили моркву, буряки, петрушку, кріп, капусту...
Ой, хай їм буде пусто! - сказав баран. Роззявив рота
й дивився ніби на ворота.
Нарешті зрозумів баран,
що в цьому є якийсь обман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669251
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.05.2016
Я така щаслива... Маю так багато!
Сонце в небі синім, стежку біля хати.
А та стежка в'ється ген у світ широкий.
Є на ній щасливі перші мої кроки.
Житечко у полі хилиться низенько.
Співає в садочку малий соловейко.
Я така щаслива... Маю так багато!
Є на цій стежині мої мама й тато.
Є на цій стежині у небі лелека.
Де б я не ходила, повернусь здалека.
Добре тут зростати червоній калині.
Я за щастя маю - жити в Україні!
Хоч вітри шарпають, та їм не зламати.
Калинові ґрона не перетоптати.
Б'ються серця вірні в ягідках калини.
Стоять на сторожі сини України!
Уміють любити! Вміють захищати!
Я така щаслива... Маю так багато!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669246
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.05.2016
Молюсь, мов за матір, я за Україну.
Вона найдорожча у світі мені.
Прошу в тебе, Боже, щасливої долі.
Щоб посмішки квітли на рідній землі!
Моя Україна у мене єдина.
Тут ріки глибокі й квітучі сади!
Мою Україну,прошу тебе, Боже,
Мою Україну, прошу - бережи!
Тут грози гриміли і вітри шарпали.
Гірчили не раз тут і сонячні дні.
В молитві й калина у хлібному полі.
Схилилась в пошані, як ми, до землі.
Моя Україна у мене єдина.
Тут ріки глибокі й квітучі сади!
Мою Україну, прошу тебе, Боже,
Мою Україну, прошу - бережи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669026
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.05.2016
Світяться зорі. Місячна нічка ясна.
Знов білим цвітом пливе над світом весна.
Знов білим цвітом пливе над світом весна.
А ти зі мною!
А ти зі мною, зірко моя!
Сипле й під ноги нічка нам зорі ясні.
Світяться в травах, тут де ми ходим, в росі.
Світяться в травах, тут де ми ходим, в росі.
Що ти зі мною!
Що ти зі мною, щоб знали всі!
Їх вранці в ніжні твої долоні зберу.
Щоб відпустила в зоряне небо, молю.
Щоб відпустила в зоряне небо, молю.
Хай знає світ весь!
Хай знає світ весь, кого люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Ой журилась Україна, ой журилася.
Низько-низько до землі вона хилилася.
Утирала гіркі слізоньки дрібненькі.
Забирали синів-соколів у неньки!
Налетіли чорні круки, налетіли.
Нажахали та ще й лиха наробили.
Колоситься житам в полі, колоситься.
Не журися, Україно! Не нам журиться!
Не журися, Україно! Не журися!
Поспішає мир у дім наш. Посміхнися!
Сушить літечко вже слізоньки дрібненькі.
Захищати вміють мужньо сини неньку!
Повертайтеся додому, соколята!
Несіть звістку, добру, світлу в кожну хату!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668920
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.05.2016
Солнечный луч на мою сел ладошку.
На ней посидел он совсем немножко.
Казалось, минуточку, чуть-чуть совсем.
И почему-то мой луч поседел...
От света его светло, горячо.
Тихонько прошу: "Посидел бы ещё!"
И слышу весёлый я смех, словно звон.
Ответил мне луч: "Это сон! Это сон..."
И золотом снова мой луч засветился.
Нежностью, лаской во мне он разлился.
Счастьем сиял он и добротой.
Кажется, это совсем был не сон...
Дарит нам СОЛНЦЕ лучиков много,
чтоб в радость была жизни дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668812
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.05.2016
Зберу роси, де покоси, ясні та сріблисті.
І засвітяться в долонях оті роси чисті.
Зберу роси, де покоси... Роси ті перлисті.
І засвітяться на сонці оті роси чисті.
Зранку росами ясними личко я умию.
Бо любити і чекати тебе я умію.
То ж прошу тебе я, рідний, з миром повертайся!
І на моє біле личко краще надивляйся.
Я у травах, я у квітах роси ті збираю.
Ними личко я для тебе щоранку вмиваю.
Ми підем удвох з тобою у гай погуляти.
Буде весело разом нам роси ті збирати.
Там залишимо на травах ми свій слід разочком.
Щоб ішла дорога наша по життю рядочком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2016
Я бачила, як стоптали ряст.
Матуся зажурилась і тато засмутився.
Безжалісно зірвали його цвіт...
Та він зміцнів, розцвів, ще більше засвітився.
- Якщо впадеш - не плач, а піднімись.
Іди вперед, роби добра багато.
І друзів собі вірних заведи,- навчав завжди
мене мій тато.
- Якщо сміються, тішаться... Нехай!
Не смій відповідать так само.
Роби добро, бо для добра ти тут, -
завжди цьому навчала мене мама.
Я бачила, як стоптали ряст.
А він зміцнів, розцвів, ще більше засвітився.
Зірвали й кинули безжалісно той цвіт.
Не знали, що для краси той ряст розвився?
Бувало різного і в мене у житті.
І хоч комусь здавалося, що мало,
Наука татова і мамина ясна
Мені в житті завжди допомагала.
Як падала, то піднімалась знов.
І добротою моя посмішка світилась.
Бо завжди знала, що треба йти вперед.
Бо пам'ятала - для добра я народилась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668703
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2016
Встану до схід сонця, ранесенько-рано.
Вишию рушник я, як навчила мама.
Зашумлять на ньому колосочки жита,
І зігріє цвітом всіх веселе літо.
Буде на калині соловей співати.
Вишию дрібненько, як навчила мати.
У синьому небі сонечко над полем,
Щоб була щаслива у кожного доля.
Встану до схід сонця, ранесенько-рано.
Вишию рушник я, як навчила мама.
Мальви й чорнобривці зацвітуть на ньому,
Червона калина біля мого двору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668525
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2016
Під небом синім моя країна.
Вона у мене одна-єдина.
Калина пишна тут ґроном гнеться,
І жайвір в небі високо в'ється.
Моя країно! Яка ж ти світла.
Яка ж ти гарна. Яка ж ти рідна!
Дніпро-Славута біжить до моря.
І кличуть нас всіх Карпатські гори.
Калина пишна тут ґроном гнеться,
І жайвір в небі високо в'ється.
Моя країно! Яка ж ти світла.
Яка ж ти гарна. Яка ж ти рідна!
Під небом синім моя країна.
Вона у нас всіх одна-єдина.
Добра й любові тут повна чаша,
Бо процвітає родина наша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668430
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.05.2016
Ранок нічку кохає, він давно закохався.
Часто з нічкою він у гаю зустрічався.
На місточку сиділи, ніжки звісивши в воду.
Задивлявся тоді на її ніжну вроду.
Ранок нічку кохає, він давно закохався.
Де калина у лузі, з нею дзвінко сміявся.
І букет первоцвіту дарував їй рясного.
А вона... а вона поспішає до нього.
Первоцвіт ніжний той
з - під землі лиш з 'явився.
Він у небі нічному в ясних зорях розлився.
То ж цвіте на землі , і у небі він сяє.
Знає кожен тепер -
ранок нічку кохає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668354
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.05.2016
Я дякую, Боже, за те, що було.
А було гірке і солодке.
Я дякую, Боже, за все те, що є.
Веселе й сумне, зле і добре.
Я дякую, Боже, тобі за усе.
За вчора, за завтра й сьогодні.
Бо знаю, привітні і теплі є дні.
Бувають лихі і холодні.
Не їх в тім вина, що такі вони є.
Це ми їх самі прикрашаєм.
Бо істина, Боже, є вічно жива:
Що сіємо, те й пожинаєм.
Дай сили, уміння, прозріння усім.
Прикрасити дні добротою.
Щоб щастям і радістю повнився час,
Твоєю Любов'ю Святою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668252
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2016
Котилася торба з високого горба.
О ! О - о - ой!
Котилася торба з високого горба.
А що в ній є? Ніхто не знає.
Котилася торба з високого горба.
О! О - о - ой!
Котилася торба з високого горба.
А в ній, як годиться, хліб та паляниця.
Котилася торба з високого горба.
О! О - о - ой!
Котилася торба з високого горба.
В ній хліб - паляниця тим, кому жениться.
Знов котиться торба з високого горба.
О! О - о - ой!
Знов котиться торба з високого горба.
Глянь, що там є. Мо щастячко твоє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668089
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.05.2016
Да разве много человеку надо?
Проснуться утром, встретиться с рассветом,
и радоваться дню.
И это важно для него. .. важней всего.
Да разве много человеку надо?
Твоя улыбка для кого - то, может быть, награда.
А если встретились глаза в глаза, и каждый
в них увидел то, что надо?
Достаточно бывает только взгляда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668011
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 24.05.2016
Виріс дуб високий та кремезний.
Його крона неба вже дістала.
Зачепилась хмарочка за гілку,
колискову дубу заспівала.
Задрімав дуб, пісню ту почувши.
Спав він солодко... коли проснувся,
то гіллям затріпотів
і ніжно до хмарини тої усміхнувся.
А мала хмарина піднялася
високо у небо... й полетіла...
Колискових так багато знала!
То ж іще співати захотіла.
На хатині, ген там недалеко,
край села гніздечко звив лелека.
Там хмарина ніжно заспіває,
лелечаток вона присипляє:
- Спіть, маленькі , спіть мої. крилаті.
Підростете... будете літати.
Ой, які ж бо гарні хмарки влітку!
Ця малесенька схожа на квітку.
Є цукерочки, і тістечка й грибочки.
І кросівки,і штанці, й сорочки.
Крокодили, мавпи й бегемоти...
І у кожної - багато є роботи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667859
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.05.2016
Сивина, сивина заблудилася,
в твоїх косах, матусю, лишилася.
В твоїх косах ясних залишилася.
Чому, рідна моя, засмутилася?
Мамо, ненько моя! Зоре світлая!
Я ще більше люблю тебе, рідная!
Ще недавно плела в коси стрічечку,
а тепер сивина світить в нічечку.
Ой, як щедро вона в косах сіється...
Про що, мамко моя, тобі мріється?
Мамо, ненько моя! Зоре світлая!
Я ще більше люблю тебе, рідная!
Сивина, сивина заблудилася,
в твоїх косах ясних засвітилася.
Назавжди вона в них залишається.
Тихим сріблом ясним розсипається!
Мамо, ненько моя! Зоре світлая!
Я ще більше люблю тебе, рідная!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2016
Скільки ранків сонечко встає!
Скільки ранків будить землю нашу!
Світить сонце... Світить кожну мить.
І своєї долі несе чашу.
Бо ж у кожного обов'язок є свій.
Комусь треба і в норі сидіти.
Іншому, як сонцю, на землі
День і ніч для всіх- усіх світити!
Світить сонце... Світить та не лиш...
Світлом ніжно землю зігріває.
Це його яскрава кожна мить
На Землі життя оберігає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667675
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.05.2016
Є в кожного своя країна.
І в нас одна у світі - Україна.
Хлібами золотіють тут поля,
Бо найрідніша батьківська земля.
Україно рідна!
Ти велична і сильна.
Добра, мудра, привітна.
Нас ведеш усіх до світла.
Тут сонце золоте ясніє.
А небо угорі є синє- синє.
Тут щастям кожна доля розцвіла,
Бо найрідніша батьківська земля.
Україно рідна!
Ти велична і сильна.
Добра, мудра, привітна.
Нас ведеш усіх до світла.
За тебе просимо ми Бога,
Щоб світлою була твоя дорога.
Калина з нами хилиться рясна,
Щоб доленька й твоя, немов весна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667637
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.05.2016