| Сторінки (16/1534): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Вздовж вулиці всі люди на колінах
Їх гіркі сльози падають під ноги,
Привіз "груз 200" мамі з татом сина
Була останньою для нього ця дорога.
Для всіх він рідний був - своя дитина
І небо хмурилось - громи били тривогу,
А поруч тихо плакала - єдина
Вона зустріти мріяла живого...
Коли пішов - вернутись сподівався
Сказав: Чекай, вернусь - будеш моєю...
За спину він чужу там не ховався
Через війну не бути їм сім'єю...
Чому мій сину: - так ридає мати...
За що: - схилився тато на коліна...
За рідний край: - відповіли солдати
Бо він любив вас всіх і Україну.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Скупаю босі ноги у росі,
Вінком із квітів голову вінчаю,
Що доля подарує ще не знаю
Надія є - у серці і в руці.
Цю руку міцно ти мою тримай
Цвіт папороті свій ми віднайдемо,
Дорогою кохання ми ідемо
У літню ніч - в її чарівний рай.
Шукають всі - кохання, щастя, див,
В лугах, в лісах де - Мавки і Русалки
Серця наче свічки горять так палко
Та зрозуміє той - хто так любив.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Не пишеться, не пишуться,
Чомусь мовчать слова,
Як гай думки колишуться
І час кудись сплива...
Вже літо наливається
Малиновим вином,
Слова кудись ховаються
І пахнуть полином.
Навколо літо бавиться
В нім гріється душа,
А Муза-залицяльниця
Кудись собі пішла,
І раптом так заплакали
За вікнами дощі
І стали просто фразами
В моїй душі вірші.
Невже і небо хмуриться.
Сум душу обійма,
Десь на самотніх вулицях
Поезія німа
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Поклич мене у цю купальську ніч
В цю ніч, роса, і трави - чародії,
Ти мене папороті цвіт знайти - поклич
Усі закохані завжди про нього мріють.
Ми разом перестрибнемо вогонь
Твоя рука стискає мою руку,
Торкнись мене, ти ніжністю долонь
І вже не стане поміж нас розлука.
Поклич мене в діброви та гаї,
Де річки течія несе вінки дівочі,
Тобі відкрию мрії я свої,
Збуваються вони в купальські ночі.
Поклич мене в цю казку - в літню ніч,
Коли земля відкрила свої груди,
В купальську ніч прошу, тебе - поклич
Бо цілий рік такої вже не буде.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Благословляє вечір день,
Що поспішає вже спочити,
Він був причиною натхнень
Зумів пробачити й любити.
Був неповторним на землі,
Щоб кожну мить запам"ятати,
Великі справи чи малі
Подяку Господу віддати.
Неначе блискавка і все ж
У кожнім дні - своя дорога,
Якщо добро в душі несеш
Хоч день минає - Слава Богу!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
У барви росяних заграв
У трави, що так пахнуть медом,
В кохання кожен мандрував
Де щастя зорі впали з неба.
Де так співали солов"ї,
Роки зозуля де кувала,
Де не торкаючись землі,
Серця до неба підіймались.
Там царство поцілунків-мрій,
Там очі бачать тільки очі,
І кожен з нас там розумів,
Що щастя більшого не хоче.
Життя поставило крапкИ
Комусь одну, комусь багато...
І сниться запах губ п"янких,
Як спомин про кохання-свято.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
Назбирати б у жмені зірок,
Що так щедро розсипало небо,
І зробити лишень один крок,
І не йти вже ніколи від тебе.
Щоб на відстані серця чи рук
Потонути в очах бездонних,
І немов рятувальний круг
Тих обіймів, що так пригорнуть.
Хай зупиниться час чи мить,
Що навіки запали в душу,
Знову зірка з небес летить
Це на щастя - впіймати мушу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
Бог ранок з своїх рук мені вручив
Так щедро все для мене дав у ньому,
Пташинй спів немов святий мотив
Усе прекрасне в цім Господнім домі.
Цю щедрість маю з Божої руки
Чим щастя заслужила я - не знаю,
Йдучи життям грішу і спотикаюсь,
Та миті ці складаю вже в роки.
І цілий світ сприймаю - як собі,
Хоча він всім дарований окремо,
Сама розв"язую життєві теореми
Боже, за відповідь все ж дякую Тобі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
Так ніби зупинилася ця мить
Чи то природа хоче відпочити,
Здається чую простір так тремтить,
Що небо може грішних всіх простити.
Життя - то вічність, чи всього лиш мить
Народження - в життя немов печатка,
А смерть і як це дивно не звучить
То може шанс - почати все спочатку.
Душа говорять вічна - назавжди
Була вона і буде завжди жити,
Та тільки ми не відаєм куди
Піде вона у Всесвіті бродити.
А ми чомусь клопочимось про все
Дрібниці нам життя земне вбивають,
Те цінне, що душа в собі несе
Багатства іншого в природі не буває.
Сьогодні мить - неначе тут вже рай
Жаль тільки,що не все можна збагнути,
Мій Господи, прости і не карай,
Життя іде - та кроків лиш не чути.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
Цвітуть ромашки - я люблю ці квіти
В ромашках - вірність, ніжність і краса,
Ці ясні сонечка в минуле мені світять
І в цьому світлі юність воскреса.
Ніколи на ромашках не гадала
Згубити цю красу я не могла,
Я просто знала... Серцем відчувала,
Що я - єдиною й коханою була.
Мені завжди в цих квітах ти ніс літо
Приносив... і світилося чоло...
Вінки з ромашок ми плели як діти
І небо нас вінчало як могло...
Завжди - коли ромашки розквітають
В душі чомусь пригадується все,
Я впевнена, що ти МЕНЕ кохаєш,
Хай навіть іншій квіти ці несеш.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
Щомісяця і все - нові обличчя
Такі красиві, мужні, молоді,
Душа ридає - небо душі кличе
Чому? - німе запИтання собі.
Так з року в рік і все нові могили
І материнський смуток на чолі,
Не вінчані - бо ще недолюбили
Їх ноги вже не ступлять по землі.
Іде війна - ми знаємо причину...
Але вони не думають про гріх,
У тому гріх, що вже чиясь дитина
Не стане в своїй хаті на поріг.
Для когось це - статистика і факти
Для рідних - страх, трагедія, біда,
Щомісяця з світлин очі солдатів
Життя яких забрала ця війна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
Присів зі мною поруч якось Бог:
"Чому сумна і страх в душі великий?",
Душа страждала й справді від тривог:
Я не впізнала Бога в чоловіку.
Він говорив про Віру й про Любов,
А я лише про відчай і про смуток,
Розповідав, про суть земних основ.
Відповідала: "Так не може бути..."
Мої Він очі зводив в небеса,
А в мене сльози капали на землю,
Поглянь - казав - яка навкруг краса
І ти про все турбуєшся даремно.
А потім ніжно так мене обняв:
"Всьому радій, навіщо тобі горе,
Я муки через вас такі прийняв
Якщо є віра то підеш й по морю,
Ти не журись - усе в Божих руках.
Бог знає як вам жити і що їсти,
За вас йому болить той кожен цвях
Чому ж в душі для нього мало місця?".
Він усміхнувся сумно і пішов...
А я так й не змогла Йому сказати:
"Якби була в нас Віра і Любов
Не був би нами Бог колись розп"ятий".
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2020
Ілюзіями я себе не тішу
Але здається щиро вірю в диво,
Ночами прислухаюся до тиші
Чекаю щастя навіть - як щаслива.
Тебе з доріг далеких виглядаю
Вдивляюся у постаті людей,
Немов в молитві руки простягаю
І серце подаю своє з грудей.
Відчуй мої ти почуття крізь тишу
Хоч вітром передай мені привіт,
Навколо ніч думки мої колише
Я вірю в долю - якщо проти світ.
До тебе пригортаюся думками
Гріє тепло надійної руки,
Але стоїть невидимо між нами
Наше життя і прожиті роки...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2020
За вікнами чомусь сумує луг
І дивно, що сумує серед літа,
Скрізь зелень оксамитова навкруг
А три тополі плачуть всохлим віттям.
Колись ці буйні крони обмивали
Рясні дощі і вітер колихав,
Сухі гілки мов руки ловлять хмари
Той вітер їхні шати сплюндрував.
Та не тому, що доля обдурила
Чи від вітрів хмеліла голова,
Жорстока омела їх полонила
Нашіптувала ніжні їм слова.
Всю крону ця хижачка обплітала
І сік пила - неначе той вампір,
Так з часом пишна крона їх зів'яла
Тополі всохли - всох й зелений звір.
Над річкою мов три хрести зчорнілі
Здається сум з водою той сплива,
І каяття бувають запізнілі,
Коли в нещирі вірити слова.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
Душа від ніжності буває теж болить
Вона - душа, то ж відчуває зраду,
І очі не сприймають зорепадів,
Лиш холод, що від пальців струменить.
І слух тоді не чує ніжних слів,
Бо що слова - як почуття зрадливі,
Болить душа, що вірила у диво
Бо зрадою хтось всі мости спалив.
І гаснуть в небі зорі враз ясні,
І промені з теплом не зігрівають,
До мрій душа безкрила не літає
Вас також зрадять - як ви зрадили її.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
Вона торкнулася чола
Хотіла все запам"ятати:
"І смерть цю вроду не взяла,
Синочку..." шепотіла мати:
"Ти мій соколику, одну
Мене лишаєш в світі цьому,
Скільком родинам цю труну
Війна відправила додому".
І разом з нею цілий світ
Ридав дощами біля хати,
Життям синів за стільки літ
Смерті сплатила кожна мати
Цей ніби сон - набат війни
І б"ють у серце ті салюти,
Хай будуть всі живі сини,
Та горе це вже не забути.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
Є завжди поряд з вами ті,
Що знають краще як вам жити,
І вам порадять як любити
Як ненавидіти в житті.
Свою не згадують й на мить -
До совісті вас закликають,
От де своя живе не знають
Чужа біда їм все "болить".
Бо що ви знаєте про них -
Це їм про вас усе відомо,
Заходять в душу як додому
Щоб негатив там залишить.
Всміхнуться, руку подають
Та навіть скажуть:"Як ти, друже?"
Хоча відомо - їм байдуже,
Що тільки Бог може судить.
І не кажіть, вони є скрізь,
Що лізуть в душу наче в хату,
Ключів не варто довіряти
Бо хтось захоче наслідить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
Хтось скаже: "Його голосу не чути,
Чотири роки як мовчать уста"
А ти для нас лишився - Незабутнім,
Нам подвиг твій священний крізь літа.
І "Міф" як голос - навіть після смерті
Страшний мов кара злидням-ворогам,
Ти як і він, що став уже безсмертним
Приклад любові дав своїм життям.
Співай з небес - твої пісні ми чуєм
До перемоги! - як співав лиш ти,
Молитвою тобі ми аплодуєм
Ти нас душею й голосом веди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
А що таке воля - дарунок чи доля?
Душа її прагне, до неї летить,
А серце тріпоче мов птах у неволі
Бо хто в світі хоче неволі хоч мить?
А воля це - вітер і простір, і небо,
До щастя дороги, стежини і шлях,
Все можна здолати і гори, і горе,
Та віри якби лиш вогонь не зачах.
І вільно щоб думати, мріяти, жити,
Самому обрати одну із доріг,
Дає нам Бог щастя це - вільно любити,
Усе прагне волі - квіти, вітер, і сніг.
Це тільки людина неволить людину,
Вже воля чиясь поневолена вщент,
Та мовив Ісус, що не хлібом єдиним...
Чи ми цей забули важливий момент?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020
Пройдуся боса по росі,
Вдихну на повні груди ранок,
На мить застигну в цій красі
Схід сонця вже розлив багрянок.
Співає пташка - через мить
Засяє сонячне проміння,
Роса на сонці задзвенить
Заграє в барвах до тремтіння.
Хай навіть мить ця промайне
Як цій росі не довго бути,
Та в цьому є щось чарівне,
Що не завжди дано збагнути.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020
Бандерівські нащадки до кісток,
Любов до України в наших жилах,
Ми всі з тих пір засвоїли урок:
В криївках нас тоді усіх не вбили.
Не вбили нас заслАння й Воркута
Не вбили Соловки свободи духу,
Ми пронесли любов цю крізь літа
Хоч на землі пізнали пекла муки.
Нас вішали й топили в криницЯх,
Серця виймали сповнені любові,
Ми всі стояли завжди до кінця:
Останній постріл до своєї скроні.
Цей дух свободи діти підняли,
Щоб внукам і правнУкам передати,
Життя наче на плаху віддали,
За "брата" ми не визнаємо ката.
Ми і тепер наш стяг і клич несем:
Цей дух свободи покоління мають,
Бо Україна нам - понад усе!
Героям слава! - хай завжди лунає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020
Ранок, слухаю дощ - він співає...
А може плаче - по шибці стікає сльоза,
Чи мені слухати пісню, чи утішати - не знаю
Тихий за вікнами дощ, а не дзвінка гроза.
Я підійду до вікна і йому усміхнуся
Вітер дерева колише під пісню дощу,
Я теж буває, крізь пісню з сльозою борюся
Наче співаю, а може душею кричу.
Дощик поглянув на мене і висушив сльози
Сонечко витерло їх промінцями з-за хмар,
Десь вдалині було чути як сваряться грози
Але сміється веселка, наче втішаючи жаль.
ГалинаГрицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020
Пташиний спів і літній довгий день,
Що пролітає так ніби хвилина,
Але у зиму крок зробила днина
Ще б встигнути наслухатись пісень.
День добровільно віддає хвилини,
Щоб добавляти ночі відчуття,
І забирає в кожної людини
З хвилиною - частиночку життя...
Ніхто не в силі вічний рух спинити
Десь поспішаєм всі на край землі,
Надихатись, наслухатись, нажитись,
Сліди добра лишити тут свої.
Ні, не сліди, а добру пам"ять людям
Бо миті ці невпинно так спішать,
До ночі рух, а що там далі буде...?
Все маєм кесарю та Богові віддать.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020
В дитинство хочу - хліба з молоком,
Окраєць з цукром змоченим водою,
І миттю в двір веселою юрбою
В луги зелені, в поле за селом.
Або до річки - коси там свої
Купають верби в голубому плесі,
До ранку не змовкають солов"ї,
І все літа кує зозуля на березі.
В дитинство - босоноге та смішне,
Далеке, безтурботне і веселе,
Де наче із картин сміються села,
Де всі любили й пестили мене.
Я там завжди літала уві сні:
Здавалося, що за спиною крила,
Ще й досі сниться скатертина біла
І молоко, й хлібина на столі...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020
Роки туман вплели у коси
Хоча які роки - обман...
Лікує серце день від ран:
Ступають в роси ноги босі.
Хай і дощу печальні сльози,
Душа ще вірить в чудеса,
Щиро скажу:"Спасибі, Боже!"
Бо кожна мить життя - краса.
Цей червень потонув у травах
Цвіте ромашковий розмай,
Роки туман в коси вплітають
Бог день подав і знову - рай!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Топтали стяг, що кинули під ноги
Неначе рідну землю й небеса,
Про що вони проситимуть у Бога
Коли байдужа злість у їх очах?
Топтали стяг - немов святу ікону
В людській подобі - звірі-упирі,
Скликали ворогів до свого дому
Хто вони є тут на свой землі?
Ще деякі дивились і сміялись
Яка мораль і в чому її суть...?
Герої за цей стяг навіть вмирали
А цих "хохлами" вороги назвуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Ну де ти є...? Все добре...? Щось не так...?
Тебе чи то себе я знов питаю,
І телефон мовчить - недобрий знак
Тривога чомусь душу обіймає...
Прошу, озвися, не мовчи... Вбиває тиша...
Свою тривогу я вкладаю в ці слова,
Почути голос і нічого більше...
Бо ні про що не мислить голова...
Не маю права в тебе щось спитати
Зависло в просторі питання десь моє...
Я просто хочу... Просто маю знати...
Все в тебе добре і ти просто є...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020
Всміхнувся ранок - в домі тиша
А я ще там з тобою - в сні,
Даруєш ніжність ти мені
Мене в обіймах ще колишеш.
Я з цього сну іти не хочу
З тобою добре нам удвох,
Якщо дарує щастя Бог
Хай не закінчуються ночі...
Та ранок вже крокує в день
Чарує запахом нас кава,
Любов у літо заблукала
Тут серце сповнене натхнень.
Благословляє все любов:
Вже ради цього варто жити,
Іду в любов неначе в літо
Вмираю й воскресаю знов.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020
Потрібен в душах карантин
Хай зникне там усе погане:
"Лише любов лікує рани..."
Як научав нас Божий Син.
Самі ми зраджуєм себе
Як варвари ми дім свій нищим,
Вже душі стали попелищем
Куди ж це зло нас приведе.
Ми Бога кличемо тоді
Коли гріхи нас полонили,
Самі ми вибратись не в силі
І гинемо в цій боротьбі.
Питаєм: " Чом караєш нас?"
Та Бог мовчить - це ми ділами,
Останній приближаєм час
І далі грішимо так само.
То може карантин - добро...
Спинімося... Спасаймо душу!
Бо каяття мов дощ у сушу
Зерно добра щоб проросло.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020
Старенька лавочка в затінку
Де кущ калиновий цвіте,
Сидить там посивіла жінка,
Що лиш у споминах живе...
І згадує роки ті давні:
Калину цю садили вдвох,
А ягоди такі рум"яні
Гарячі, як серця обох.
Загинув милий на війні...
Вона лишилася вдовою,
А син маленький сиротою,
Коханий повертався в сні...
Тужили - небо і калина,
Та дошкуляв у серці біль,
Горнула до грудей дитину
І виглядала звідусіль.
Минула молодість як сон
Чекала, та не дочекалась...
Вже своїм шляхом син пішов,
Вона з калиною осталась.
Така жіноча доля - ждати:
У серці віра ще жива,
Цвіте калина біля хати
Так само як колись цвіла.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020
Переболіло... Перейшло...
Наче гроза понад селом,
Спинилася - майже над краєм
Щось у душі спитати маю...
Спочинеш, стомлена душа?
Ляжуть слова в рядок вірша,
Може чиюсь омиють душу
Стануть дощем комусь у сушу?
Чи то полинеш в небеса,
Моя окрилена душа...
Поглянеш на земні тривоги
Смішні вони мабуть для Бога?
Ніхто не запитає все ж:
"Який ти біль в собі несеш?",
Перетерпиш всі пересуди
Життю радіти знову будеш.
Бо ти ж бо - вічна - жити маєш
Чому ж як боляче - ридаєш...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020
Хтось пнеться угору, хтось ходить по колу,
Хтось вибратись хоче на шлях,
Когось зачарує краса ця навколо
А хтось наче в храмі застигне в полях.
Когось не зупинить ні совість, ні горе
Хтось брата чи друга продасть за мідяк,
А хтось перейти може гори і море
Зробивши добро людям - запросто так.
Живуть ті і інші - усіх сонце гріє
Земля родить хліб і воду дає,
Одні віддають лиш на Бога надію
А хтось так вважає, що сам Богом є.
Хто я і хто ти - зупинися, людино
Оглянься, подумай - навіщо живемо,
Життя немов спалах, неначе хвилина
І з чим ми усі, на суд Божий прийдемо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020
Сьогодні почалась війна...
Тоді пішли всі воювати,
Така страшна була ціна...
Бо ворог рвався в нашу хату.
Не одружилися сини
Не докохали ще дівчата,
Війна не визнає вини
Та завжди буде винувата.
Чотири роки зло і смерть
Закрили небо для країни,
Мільйонами життів і жертв
І море сліз і душ в руїнах.
Здавалося б достатньо вже,
Щоб на віки запам'ятати
П'ять років смерть знов стереже
Чиєсь життя... І знову втрати...
Могили - рани на землі
Ти, Боже, змилуйся над нами,
І знову линуть " Журавлі"
І "Плине кача" - за синами.
Галина Грицина. Написано 22червня 2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020
Колись ми писали і говорили про війну в минулому часі.
Але не тепер...
Кричу до неба - чи почує хто...?
Мій крик душі - коли душа ридає,
Скільки дітей загинуло в АТО...
Тепер ООС, а миру все ж немає...
Як не назвеш, а все одно - війна
Тіла калічить, а ще більше душі,
Вже сьомий рік біду несе вона
Душа ридає - але жити мусиш...
Не обминеш... Не допоможе й сон...
Бо навіть тиша б"є в душі набатом,
Смерть і війна - у них один закон,
В статистиці смертей не так й багато...
І що в загальному - чиєсь одне життя...?
Життя розділене навік на - "до " і "після",
А кожній матері то - рідний син-дитя...
Безсилля у душі - в цьому трагічність...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020