синяк

Сторінки (16/1520):  « 11 12 13 14 15 16»

Зрада

Душа  від  ніжності  буває  теж  болить
Вона  -  душа,  то  ж  відчуває  зраду,
І  очі  не  сприймають  зорепадів,
Лиш  холод,  що  від  пальців  струменить.
І  слух  тоді  не  чує  ніжних  слів,
Бо  що  слова  -  як  почуття  зрадливі,
Болить  душа,  що  вірила  у  диво
Бо  зрадою  хтось  всі  мости  спалив.
І  гаснуть  в  небі  зорі  враз  ясні,
І  промені  з  теплом  не  зігрівають,
До  мрій  душа  безкрила  не  літає
Вас  також  зрадять  -  як  ви  зрадили  її.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020


Болить

Вона  торкнулася  чола
Хотіла  все  запам"ятати:
"І  смерть  цю  вроду  не  взяла,
Синочку..."  шепотіла  мати:

"Ти  мій  соколику,  одну
Мене  лишаєш  в  світі  цьому,
Скільком  родинам  цю  труну
Війна  відправила  додому".

І  разом  з  нею  цілий  світ
Ридав  дощами  біля  хати,
Життям  синів  за  стільки  літ
Смерті  сплатила  кожна  мати

Цей  ніби  сон  -  набат  війни
І  б"ють  у  серце  ті  салюти,
Хай  будуть  всі  живі  сини,
Та  горе  це  вже  не  забути.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020


Двері в душу.

Є  завжди  поряд  з  вами  ті,
Що  знають  краще  як  вам  жити,
І  вам  порадять  як  любити
Як  ненавидіти  в  житті.
Свою  не  згадують  й  на  мить  -
До  совісті  вас  закликають,
От  де  своя  живе  не  знають
Чужа  біда  їм  все  "болить".
Бо  що  ви  знаєте  про  них  -
Це  їм  про  вас  усе  відомо,
Заходять  в  душу  як  додому
Щоб  негатив  там  залишить.
Всміхнуться,  руку  подають
Та  навіть  скажуть:"Як  ти,  друже?"
Хоча  відомо  -  їм  байдуже,
Що  тільки  Бог  може  судить.
І  не  кажіть,  вони  є  скрізь,
Що  лізуть  в  душу  наче  в  хату,
Ключів  не  варто  довіряти
Бо  хтось  захоче  наслідить.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020


Міф

Хтось  скаже:  "Його  голосу  не  чути,
Чотири  роки  як  мовчать  уста"
А  ти  для  нас  лишився  -  Незабутнім,
Нам  подвиг  твій  священний  крізь  літа.
І  "Міф"  як  голос  -  навіть  після  смерті
Страшний  мов  кара  злидням-ворогам,
Ти  як  і  він,  що  став  уже  безсмертним
Приклад  любові  дав  своїм  життям.
Співай  з  небес  -  твої  пісні  ми  чуєм
До  перемоги!  -  як  співав  лиш  ти,
Молитвою  тобі  ми  аплодуєм
Ти  нас  душею  й  голосом  веди.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020


Воля

А  що  таке  воля  -  дарунок  чи  доля?
Душа  її  прагне,  до  неї  летить,
А  серце  тріпоче  мов  птах  у  неволі
Бо  хто  в  світі  хоче  неволі  хоч  мить?
А  воля  це  -  вітер  і  простір,  і  небо,
До  щастя  дороги,  стежини  і  шлях,
Все  можна  здолати  і  гори,  і  горе,
Та  віри  якби  лиш  вогонь  не  зачах.
І  вільно  щоб  думати,  мріяти,  жити,
Самому  обрати  одну  із  доріг,
Дає  нам  Бог  щастя  це  -  вільно  любити,
Усе  прагне  волі  -  квіти,  вітер,  і  сніг.
Це  тільки  людина  неволить  людину,
Вже  воля  чиясь  поневолена  вщент,
Та  мовив  Ісус,  що  не  хлібом  єдиним...
Чи  ми  цей  забули  важливий  момент?
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020


Неповторне

Пройдуся  боса  по  росі,
Вдихну  на  повні  груди  ранок,
На  мить  застигну  в  цій  красі
Схід  сонця  вже  розлив  багрянок.
Співає  пташка  -  через  мить
Засяє  сонячне  проміння,
Роса  на  сонці  задзвенить
Заграє  в  барвах  до  тремтіння.
Хай  навіть  мить  ця  промайне
Як  цій  росі  не  довго  бути,
Та  в  цьому  є  щось  чарівне,
Що  не  завжди  дано  збагнути.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020


Нащадкам

Бандерівські  нащадки  до  кісток,
Любов  до  України  в  наших  жилах,
Ми  всі  з  тих  пір  засвоїли  урок:
В  криївках  нас  тоді  усіх  не  вбили.
Не  вбили  нас  заслАння  й  Воркута
Не  вбили  Соловки  свободи  духу,
Ми  пронесли  любов  цю  крізь  літа
Хоч  на  землі  пізнали  пекла  муки.
Нас  вішали  й  топили  в  криницЯх,
Серця  виймали  сповнені  любові,
Ми  всі  стояли  завжди  до  кінця:
Останній  постріл  до  своєї  скроні.
Цей  дух  свободи  діти  підняли,
Щоб  внукам  і  правнУкам  передати,
Життя  наче  на  плаху  віддали,
За  "брата"  ми  не  визнаємо  ката.
Ми  і  тепер  наш  стяг  і  клич  несем:
Цей  дух  свободи  покоління  мають,
Бо  Україна  нам  -  понад  усе!
Героям  слава!  -  хай  завжди  лунає.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020


Дощ

Ранок,  слухаю  дощ  -  він  співає...
А  може  плаче  -  по  шибці  стікає  сльоза,
Чи  мені  слухати  пісню,  чи  утішати  -  не  знаю
Тихий  за  вікнами  дощ,  а  не  дзвінка  гроза.

Я  підійду  до  вікна  і  йому  усміхнуся
Вітер  дерева  колише  під  пісню  дощу,
Я  теж  буває,  крізь  пісню  з  сльозою  борюся
Наче  співаю,  а  може  душею  кричу.

Дощик  поглянув  на  мене  і  висушив  сльози
Сонечко  витерло  їх  промінцями  з-за  хмар,
Десь  вдалині  було  чути  як  сваряться  грози
Але  сміється  веселка,  наче  втішаючи  жаль.
ГалинаГрицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020


Втікає день

Пташиний  спів  і  літній  довгий  день,
Що  пролітає  так  ніби  хвилина,
Але  у  зиму  крок  зробила  днина
Ще  б  встигнути  наслухатись  пісень.
День  добровільно  віддає  хвилини,
Щоб  добавляти  ночі  відчуття,
І  забирає  в  кожної  людини
З  хвилиною  -  частиночку  життя...
Ніхто  не  в  силі  вічний  рух  спинити
Десь  поспішаєм  всі  на  край  землі,
Надихатись,  наслухатись,  нажитись,
Сліди  добра  лишити  тут  свої.
Ні,  не  сліди,  а  добру  пам"ять  людям
Бо  миті  ці  невпинно  так  спішать,
До  ночі  рух,  а  що  там  далі  буде...?
Все  маєм  кесарю  та  Богові  віддать.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020


Мрія


В  дитинство  хочу  -  хліба  з  молоком,
Окраєць  з  цукром  змоченим  водою,
І  миттю  в  двір  веселою  юрбою
В  луги  зелені,  в  поле  за  селом.
Або  до  річки  -  коси  там  свої
Купають  верби  в  голубому  плесі,
До  ранку  не  змовкають  солов"ї,
І  все  літа  кує  зозуля  на  березі.
В  дитинство  -  босоноге  та  смішне,
Далеке,  безтурботне  і  веселе,
Де  наче  із  картин  сміються  села,
Де  всі  любили  й  пестили  мене.
Я  там  завжди  літала  уві  сні:
Здавалося,  що  за  спиною  крила,
Ще  й  досі  сниться  скатертина  біла
І  молоко,  й  хлібина  на  столі...
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020


Туман

Роки  туман  вплели  у  коси
Хоча  які  роки  -  обман...
Лікує  серце  день  від  ран:
Ступають  в  роси  ноги  босі.
Хай  і  дощу  печальні  сльози,
Душа  ще  вірить  в  чудеса,
Щиро  скажу:"Спасибі,  Боже!"
Бо  кожна  мить  життя  -  краса.
Цей  червень  потонув  у  травах
Цвіте  ромашковий  розмай,
Роки  туман  в  коси  вплітають
Бог  день  подав  і  знову  -  рай!
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020


Стяг

Топтали  стяг,  що  кинули  під  ноги
Неначе  рідну  землю  й  небеса,
Про  що  вони  проситимуть  у  Бога
Коли  байдужа  злість  у  їх  очах?
Топтали  стяг  -  немов  святу  ікону
В  людській  подобі  -  звірі-упирі,
Скликали  ворогів  до  свого  дому
Хто  вони  є  тут  на  свой  землі?
Ще  деякі  дивились  і  сміялись
Яка  мораль  і  в  чому  її  суть...?
Герої  за  цей  стяг  навіть  вмирали
А  цих  "хохлами"  вороги  назвуть.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020


Телефон

Ну  де  ти  є...?  Все  добре...?  Щось  не  так...?
Тебе  чи  то  себе  я  знов  питаю,
І  телефон  мовчить  -  недобрий  знак
Тривога  чомусь  душу  обіймає...
Прошу,  озвися,  не  мовчи...  Вбиває  тиша...
Свою  тривогу  я  вкладаю  в  ці  слова,
Почути  голос  і  нічого  більше...
Бо  ні  про  що  не  мислить  голова...
Не  маю  права  в  тебе  щось  спитати
Зависло  в  просторі  питання  десь  моє...
Я  просто  хочу...  Просто  маю  знати...
Все  в  тебе  добре  і  ти  просто  є...
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020


Ранок

Всміхнувся  ранок  -  в  домі  тиша
А  я  ще  там  з  тобою  -  в  сні,
Даруєш  ніжність  ти  мені
Мене  в  обіймах  ще  колишеш.
Я  з  цього  сну  іти  не  хочу
З  тобою  добре  нам  удвох,
Якщо  дарує  щастя  Бог
Хай  не  закінчуються  ночі...
Та  ранок  вже  крокує  в  день
Чарує  запахом  нас  кава,
Любов  у  літо  заблукала
Тут  серце  сповнене  натхнень.
Благословляє  все  любов:
Вже  ради  цього  варто  жити,
Іду  в  любов  неначе  в  літо
Вмираю  й  воскресаю  знов.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020


Карантин

Потрібен  в  душах  карантин

Хай  зникне  там  усе  погане:

"Лише  любов  лікує  рани..."

Як  научав  нас  Божий  Син.

Самі  ми  зраджуєм  себе

Як  варвари  ми  дім  свій  нищим,

Вже  душі  стали  попелищем

Куди  ж  це  зло  нас  приведе.

Ми  Бога  кличемо  тоді

Коли  гріхи  нас  полонили,

Самі  ми  вибратись  не  в  силі

І  гинемо  в  цій  боротьбі.

Питаєм:  "  Чом  караєш  нас?"

Та  Бог  мовчить  -  це  ми  ділами,

Останній  приближаєм  час

І  далі  грішимо  так  само.

То  може  карантин  -  добро...

Спинімося...  Спасаймо  душу!

Бо  каяття  мов  дощ  у  сушу

Зерно  добра  щоб  проросло.

Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020


Калина

Старенька  лавочка  в  затінку
Де  кущ  калиновий  цвіте,
Сидить  там  посивіла  жінка,
Що  лиш  у  споминах  живе...
І  згадує  роки  ті  давні:
Калину  цю  садили  вдвох,
А  ягоди  такі  рум"яні
Гарячі,  як  серця  обох.
Загинув  милий  на  війні...
Вона  лишилася  вдовою,
А  син  маленький  сиротою,
Коханий  повертався  в  сні...
Тужили  -  небо  і  калина,
Та  дошкуляв  у  серці  біль,
Горнула  до  грудей  дитину
І  виглядала  звідусіль.
Минула  молодість  як  сон
Чекала,  та  не  дочекалась...
Вже  своїм  шляхом  син  пішов,
Вона  з  калиною  осталась.
Така  жіноча  доля  -  ждати:
У  серці  віра  ще  жива,
Цвіте  калина  біля  хати
Так  само  як  колись  цвіла.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020


Розмова

Переболіло...  Перейшло...
Наче  гроза  понад  селом,
Спинилася  -  майже  над  краєм
Щось  у  душі  спитати  маю...
Спочинеш,  стомлена  душа?
Ляжуть  слова  в  рядок  вірша,
Може  чиюсь  омиють  душу
Стануть  дощем  комусь  у  сушу?
Чи  то  полинеш  в  небеса,
Моя  окрилена  душа...
Поглянеш  на  земні  тривоги
Смішні  вони  мабуть  для  Бога?
Ніхто  не  запитає  все  ж:
"Який  ти  біль  в  собі  несеш?",
Перетерпиш  всі  пересуди
Життю  радіти  знову  будеш.
Бо  ти  ж  бо  -  вічна  -  жити  маєш
Чому  ж  як  боляче  -  ридаєш...?
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020


Життя

Хтось  пнеться  угору,  хтось  ходить  по  колу,
Хтось  вибратись  хоче  на  шлях,
Когось  зачарує  краса  ця  навколо
А  хтось  наче  в  храмі  застигне  в  полях.

Когось  не  зупинить  ні  совість,  ні  горе
Хтось  брата  чи  друга  продасть  за  мідяк,
А  хтось  перейти  може  гори  і  море
Зробивши  добро  людям  -  запросто  так.

Живуть  ті  і  інші  -  усіх  сонце  гріє
Земля  родить  хліб  і  воду  дає,
Одні  віддають  лиш  на  Бога  надію
А  хтось  так  вважає,  що  сам  Богом  є.

Хто  я  і  хто  ти  -  зупинися,  людино
Оглянься,  подумай  -  навіщо  живемо,
Життя  немов  спалах,  неначе  хвилина
І  з  чим  ми  усі,  на  суд  Божий  прийдемо.
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020


Сьогодні почалась війна

 Сьогодні  почалась  війна...
Тоді  пішли  всі  воювати,
Така  страшна  була  ціна...
Бо  ворог  рвався  в  нашу  хату.
Не  одружилися  сини
Не  докохали  ще  дівчата,
Війна  не  визнає  вини
Та  завжди  буде  винувата.
Чотири  роки  зло  і  смерть
Закрили  небо  для  країни,
Мільйонами  життів  і  жертв
І  море  сліз  і  душ  в  руїнах.
Здавалося  б  достатньо  вже,
Щоб  на  віки  запам'ятати
П'ять  років  смерть  знов  стереже
Чиєсь  життя...  І  знову  втрати...
Могили  -  рани  на  землі
Ти,  Боже,  змилуйся  над  нами,
І  знову  линуть  "  Журавлі"
І  "Плине  кача"  -  за  синами.
Галина  Грицина.  Написано  22червня  2019р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020


Плач

Колись  ми  писали  і  говорили  про  війну  в  минулому  часі.
Але  не  тепер...

Кричу  до  неба  -  чи  почує  хто...?
Мій  крик  душі  -  коли  душа  ридає,
Скільки  дітей  загинуло  в  АТО...
Тепер  ООС,  а  миру  все  ж  немає...
Як  не  назвеш,  а  все  одно  -  війна
Тіла  калічить,  а  ще  більше  душі,
Вже  сьомий  рік  біду  несе  вона
Душа  ридає  -  але  жити  мусиш...
Не  обминеш...  Не  допоможе  й  сон...
Бо  навіть  тиша  б"є  в  душі  набатом,
Смерть  і  війна  -  у  них  один  закон,
В  статистиці  смертей  не  так  й  багато...
І  що  в  загальному  -  чиєсь  одне  життя...?
Життя  розділене  навік  на  -  "до  "  і  "після",
А  кожній  матері  то  -  рідний  син-дитя...
Безсилля  у  душі  -  в  цьому  трагічність...
Галина  Грицина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020